Тарнавський Мирон Омелянович: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
→Джерела: Додано енциклопедичне видання, присвячене даній проблемі. |
Немає опису редагування |
||
| (Не показані 17 проміжних версій 6 користувачів) | |||
Рядок 11:
| роки життя =
| прізвисько =
| вид збройних сил = {{FЗС Австро-Угорщини}}<br/>{{fУГА}}
| приналежність = <span style="white-space:nowrap">[[Файл:ZUNR_coa.svg|15px|link=УГА]] [[Українська Галицька армія|УГА]]</span>
| країна = {{ZUNR}}
| рід військ = [[Піхота]]
| роки служби = [[1890]]–[[1920]]
| звання = {{Ранг|УСС|звання=Майор}},<br/>
| підрозділ =
| командування = [[Начальна Команда Української Галицької Армії|Головний командир]] [[Українська Галицька армія|УГА]]
| битви = [[Перша світова війна]]<br/>[[Польсько-українська війна (1918—1919)|Польсько-українська війна]]<br/>[[Українсько-білогвардійське збройне протистояння|Українсько-білогвардійська війна]]
| нагороди = {{(!}}
{{!}}{{Орден Залізної Корони 3 ступеня (Австрія)}}{{!!}}{{Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)}}{{!!}}{{Залізний хрест 2-го класу}}
Рядок 28:
| інше =
}}
'''Миро́н Омеля́нович Тарна́вський''' ([[29 серпня]] [[1869]], с. [[Барилів]], нині [[Радехівський район]] — [[29 червня]] [[1938]], с. [[Черниця (Золочівський район)|Черниця]], нині [[Бродівський район]]) — український полководець,
== Життєпис ==
Народився [[29 серпня]] [[1869]] року в с. [[Барилів|Барилові]] ([[Брідський повіт]], [[Королівство Галичини та Володимирії]], [[Австро-Угорщина]], нині — [[Радехівський район]] Львівської області, [[Україна]]) на [[Галичина|Галичині]] в давній родині греко-католицького священика Омеляна Тарнавського<ref>''Гірняк Н.'' Організація і духовний ріст Українських Січових Стрільців. — Філадельфія, 1955. — С. 10–11.</ref>.
Здобувши початкові знання у сільській народній школі, закінчив німецькомовну [[Бродівська гімназія|Бродівську гімназію]] (1890<ref>[http://www.pbc.rzeszow.pl/dlibra/publication?id=120 Jahresbericht des K. K. Real und Ober-Gymnasiums in Brody fur das schuljahr 1890]. — Brody : Druck von [[Фелікс Вест|Feliks West]], 1890. — S. 25. {{ref-de}}</ref>), після чого був призваний на однорічну військову службу до австрійської армії,
За протекції графа [[Станіслав Бадені|Станіслава Бадені]] 5 місяців прослужив в управі [[Крайовий виділ|Краєвого виділу]] у Львові, після чого зголосився до військової служби.
=== В армії Австро-Угорщини ===
[[Файл:General UHA Myron Tarnawsky.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Мирон Тарнавський у формі австро-угорської армії]]
[[Файл:Tarnavskyj 2.jpg|міні|ліворуч|200пкс| В часі служби в УГА]]
Зразу був скерований на піврічну старшинську практику до 13 Тарнівського батальйону польових стрільців і після здачі іспиту на становище активного старшини у Відні у [[1892]] зарахований лейтенантом [[Перемишль|Перемиського]] 18-го полку [[Ландвер|ландверу]].
▲Здобувши початкові знання у сільській народній школі, закінчив німецькомовну [[Бродівська гімназія|Бродівську гімназію]] (1890<ref>[http://www.pbc.rzeszow.pl/dlibra/publication?id=120 Jahresbericht des K. K. Real und Ober-Gymnasiums in Brody fur das schuljahr 1890]. — Brody : Druck von [[Фелікс Вест|Feliks West]], 1890. — S. 25. {{ref-de}}</ref>), після чого був призваний на однорічну військову службу до австрійської армії, згодом успішно склав іспити до старшинської школи у Львові.
У [[1899]] р. отримав звання [[Оберлейтенант|оберлейтенанта]] і скерування до [[Самбір|Самбора]]. Тут [[1902]] одружився. У [[1907]] перевівся на службу до [[Золочів|Золочева]] ближче до родини, командантом [[Рота|роти]]. У [[1909]] здобув звання [[Гауптман (звання)|гауптмана]]. Із проголошенням часткової мобілізації у [[1912]] переведений до [[Броди|Бродів]].
Тут зустрів початок [[Перша світова війна|Першої світової війни]]. Перші бої під [[Радивилів|Радзивиловом]] та [[Оліїв|Олієвом]], де цісарсько-королівська армія зазнала поразок, далі [[26 серпня]] під [[Буськ|Буськом]], де цісарсько-королівська армія зазнала поразок і відступила в Західну Галіцію. Під [[Новий Сонч|Санчем]] захворів на [[Дизентерія|дизентерію]], під [[Стороневичі|Строновичами]] отримав наскрізне поранення в обидва стегна. Лікувався у [[Перемишль|Перемишлі]] й [[Будапешт|Будапешті]], відтак на курорті в [[Баден-Баден|Бадені]]. У травні 1915 на чолі батальйону повернувся на фронт в район [[Славсько (Україна)|Славського]]. В той час розвивався австро-німецький наступ після боїв на [[Бої за гору Маківка|Маківці]].
У [[1909]] здобув звання [[капітан (військове звання)|капітана]]. Перші роки [[перша світова війна|Першої світової війни]] відбув на австро-російському фронті. З січня [[1916]] — командант [[Вишкіл УСС|Вишколу УСС]], з вересня до грудня 1917 — [[Українські січові стрільці|Легіону УСС]]. Між цим — командант Куреня УСС в ранзі [[отаман]]а.<ref>[[Лев Шанковський|Шанковський Л]]. Українські збройні сили в перспективі нації // {{ББ|812}}</ref><ref>[http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/6879/file.pdf «Бучач і Бучаччина»]</ref> Під час перебування австро-угорської армії в Україні [[1918]] був на різних посадах, серед інших референтом для українських справ при штабі 54-ї австрійської дивізії, пізніше у ранзі [[підполковник]]а — командантом 16-го полку стрільців, з рештками якого повернувся до місця його постою у [[Краків|Кракові]]. Заарештований поляками, перебував деякий час у таборі полонених в [[Домб'є (концентраційний табір)|Домб'є]]; по звільненню переїхав до [[Івано-Франківськ|Станіславова]].▼
Наприкінці серпня 1915 в [[Завалів|Завалові]] уперше зустрівся з [[Українські січові стрільці|січовими стрільцями]], заприязнившись із [[Вітовський Дмитро Дмитрович (батько)|Дмитром Вітовським]].
Наприкінці січня [[1916]] — призначений командантом [[Вишкіл УСС|Вишколу УСС]] і [[Кіш Українських Січових Стрільців|Коша УСС]], які тоді базувалися у [[Світанок (Івано-Франківський район)|Свистільниках]], а з травня-червня — в [[Розвадів|Розвадові]] (Вишкіл) і [[Пісочна|Пісочній]] (Кіш). У Розвадові отримав звання майора. У Розвадові загальне командування Вишколом перейняв [[Оберстлейтенант|оберстлейтенант]] принц Оскар фон Гогенцоллерн (1888—1958), син кайзера [[Вільгельм II (німецький імператор)|Вільгельма ІІ]], а вишкільні підрозділи УСС разом з іншими підпорядковано полякові Бєрнацкому, україножерові, який ініціював введення до УСС німецьких інструкторів, що загалом вийшло на добре. Однак із ним Тарнавський конфліктував. У листопаді командувати Вишколом доручили майорові [[Франц Кікаль|Францові Кікалю]], переведеному з цісарсько-королівської армії. Також відомо, що в ті роки Кошем УСС орудував [[Гірняк Никифор Йосифович|Никифор Гірняк]].
У червні [[1917]] заходами Бєрнацкого усунутий з Вишколу УСС і призначений командантом батальйону 35-го Золочівського стрілецького полку (до березня 1917 іменувався 35-м піхотним полком ландверу) і скерований під [[Куропатники (Бережанський район)|Куропатники]], де в ході [[Наступ Керенського|Офензиви Керенського]] розпочалися гарячі бої.
У жовтні [[1917]] по стабілізації фронту вздовж старого кордону по [[Збруч|Збручі]], призначений командантом Куреня УСС.<ref>[[Лев Шанковський|Шанковський Л]]. Українські збройні сили в перспективі нації // {{ББ|812}}</ref><ref>[http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/6879/file.pdf «Бучач і Бучаччина»]</ref>
▲
=== В УГА ===
Рядок 49 ⟶ 63:
Мирон Тарнавський очолював Другий Корпус УГА у боях під Львовом і під час першого відступу, в [[Чортківська офензива|Чортківській офензиві]]; під час другого — диктатор [[Західноукраїнська Народна Республіка|ЗУНР]] [[Петрушевич Євген Омелянович|Євген Петрушевич]] [[5 липня]] [[1919]] на вимогу [[Петлюра Симон Васильович|Петлюри]] звільнив [[Греків Олександр Петрович|генерала Грекова]] і призначив М. Тарнавського генерал-четарем і Начальним вождем (головкомом) УГА.<ref>{{Cite web|url=http://www.history.org.ua/?hrono|title=Інститут історії України|website=www.history.org.ua|language=uk|accessdate=2017-02-06}}</ref> Після переходу за [[Збруч]] Мирон Тарнавський пережив дні тріумфу й трагедії об'єднаних українських армій: [[Київська катастрофа|похід на Київ і його здобуття (30 серпня 1919)]], відступ, пошесть [[тиф]]у.
Рятуючи армію від виснажливих боїв у «[[Трикутник смерті|трикутнику смерті]]» та епідемії тифу, коли УГА стала небоєздатною, Мирон Тарнавський вислав, з власної ініціативи, делеґатів для переговорів про перемир'я з [[Добровольча армія|Добровольчою армією]] генерала [[Денікін Антон Іванович|А. Денікіна]], за що диктатор ЗУНР усунув його з поста Начального вождя і віддав під військовий суд (відбувся [[13]]–[[14 листопада]] у [[Вінниця|Вінниці]])<ref>ISBN 5-7707-7867-9 с.264</ref>, який, однак, виправдав М. Тарнавського. Востаннє М. Тарнавський виконував обов'язки начального вождя УГА під час хвороби його наступника генерала [[Микитка Осип|Осипа Микитки]]. Під час союзу УГА з [[Червона армія|Червоною армією]] Тарнавський переховувався [[1920]] у [[Балта|Балті]] й у [[Київ|Києві]], звідки по приході польської армії переїхав у липні до [[Галичина|Галичини]].
Вивезений поляками до табору полонених у [[Тухоля|Тухолі]], перебував там до кінця [[1920]]. Після звільнення повернувся до Галичини і жив у с. [[Черниця (Бродівський район)|Черниці]] поблизу Бродів.
Рядок 66 ⟶ 80:
[[Файл:Могила Мирона Тарнавського.jpg|thumb|праворуч|200px|Могила Мирона Тарнавського поряд із могилами військових і політичних діячів [[Бень Василь Костьович|Василя Беня]] і [[Левицький Костянтин Антонович|Костя Левицького]]]]
== Військова кар'єра ==
* 1891 лейтенант
* 1899 [[Оберлейтенант|оберлейтенант]] ландверу
* 1909 [[Гауптман (звання)|гауптман]] ландверу
* 1916 майор ландверу, [[Отаман|отаман]] [[Українські січові стрільці|УСС]]
* 1919 полковник [[Українська галицька армія|УГА]]
* 5 липня 1919 [[Генерал-чотар|генерал-четар]] Начальний вождь [[Українська галицька армія|УГА]]
== Нагороди ==
Рядок 122 ⟶ 145:
[[Категорія:Поховані на Янівському цвинтарі]]
[[Категорія:Уродженці Радехівського району]]
[[Категорія:Люди, на честь яких
[[Категорія:Українці-офіцери армії Австро-Угорщини]]
[[Категорія:Померли у Бродівському районі]]
| |||