Тарнавський Мирон Омелянович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії

[неперевірена версія]

[перевірена версія]

← Попереднє редагування

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Версія за 14:35, 17 липня 2023 ред. Nestorivan (обговорення \| внесок) 1635 редагувань доповнення ← Попереднє редагування		Поточна версія на 15:44, 9 травня 2024 ред. скасувати Долинський (обговорення \| внесок) Патрульні, Відкочувачі 33 278 редагувань Немає опису редагування
(Не показані 9 проміжних версій 4 користувачів)
Рядок 11: \| роки життя = \| прізвисько = \| вид збройних сил = {{FЗС Австро-Угорщини}}<br/>{{fУГА}} \| приналежність = <span style="white-space:nowrap">[[Файл:ZUNR_coa.svg\|15px\|link=УГА]] [[Українська Галицька армія\|УГА]]</span> \| країна = {{ZUNR}} Рядок 31 ⟶ 32: == Життєпис == Народився [[29 серпня]] [[1869]] року в с. [[Барилів\|Барилові]] ([[Брідський повіт]], [[Королівство Галичини та Володимирії]], [[Австро-Угорщина]], нині — [[Радехівський район]] Львівської області, [[Україна]]) на [[Галичина\|Галичині]] в давній родині греко-католицького священика Омеляна Тарнавського<ref>''Гірняк Н.'' Організація і духовний ріст Українських Січових Стрільців. — Філадельфія, 1955. — С. 10–11.</ref>. Здобувши початкові знання у сільській народній школі, закінчив німецькомовну [[Бродівська гімназія\|Бродівську гімназію]] (1890<ref>[http://www.pbc.rzeszow.pl/dlibra/publication?id=120 Jahresbericht des K. K. Real und Ober-Gymnasiums in Brody fur das schuljahr 1890]. — Brody : Druck von [[Фелікс Вест\|Feliks West]], 1890. — S. 25. {{ref-de}}</ref>), після чого був призваний на однорічну військову службу до австрійської армії, яка включала півроку навчання в старшинській школі у Львові і півроку служби в 10-му [[Броди\|Брідському]] батальйоні польових стрільців. Склавши іспит у старшинській школі у Львові, отримав звання «ляйтнанта в цивілю». ▼ За протекції графа [[Станіслав Бадені\|Станіслава Бадені]] 5 місяців прослужив в управі [[Крайовий виділ\|Краєвого виділу]] у Львові, після чого зголосився до військової служби. Був скерований на піврічну старшинську практику до 13 Тарнівського батальйону польових стрільців і після здачі іспиту на становище активного старшини у Відні у [[1892]] зарахований лейтенантом [[Перемишль\|Перемиського]] 18-го полку [[Ландвер\|ландверу]]. ▼ === В армії Австро-Угорщини === [[Файл:General UHA Myron Tarnawsky.jpg\|міні\|ліворуч\|200пкс\|Мирон Тарнавський у формі австро-угорської армії]] [[Файл:Tarnavskyj 2.jpg\|міні\|ліворуч\|200пкс\| В часі служби в УГА]] Зразу був скерований на піврічну старшинську практику до 13 Тарнівського батальйону польових стрільців і після здачі іспиту на становище активного старшини у Відні у [[1892]] зарахований лейтенантом [[Перемишль\|Перемиського]] 18-го полку [[Ландвер\|ландверу]]. ▲Здобувши початкові знання у сільській народній школі, закінчив німецькомовну [[Бродівська гімназія\|Бродівську гімназію]] (1890<ref>[http://www.pbc.rzeszow.pl/dlibra/publication?id=120 Jahresbericht des K. K. Real und Ober-Gymnasiums in Brody fur das schuljahr 1890]. — Brody : Druck von [[Фелікс Вест\|Feliks West]], 1890. — S. 25. {{ref-de}}</ref>), після чого був призваний на однорічну військову службу до австрійської армії, яка включала півроку навчання в старшинській школі у Львові і півроку служби в 10-му Брідському батальйоні польових стрільців. Склавши іспит у старшинській школі у Львові, отримав звання «ляйтнанта в цивілю». У [[1899]] р. отримав звання ~~обер-лейтенанта~~[[Оберлейтенант\|оберлейтенанта]] і скерування до [[Самбір\|Самбора]]. Тут [[1902]] одружився. У [[1907]] перевівся на службу до [[Золочів\|Золочева]] ближче до родини, командантом [[Рота\|роти]]. У [[1909]] здобув звання [[Гауптман (звання)\|гауптмана]]. Із проголошенням часткової мобілізації у [[1912]] переведений до [[Броди\|Бродів]]. ▼ ▲За протекції графа [[Станіслав Бадені\|Станіслава Бадені]] 5 місяців прослужив в управі [[Крайовий виділ\|Краєвого виділу]] у Львові, після чого зголосився до військової служби. Був скерований на піврічну старшинську практику до 13 Тарнівського батальйону польових стрільців і після здачі іспиту на становище активного старшини у Відні у [[1892]] зарахований лейтенантом [[Перемишль\|Перемиського]] 18-го полку [[Ландвер\|ландверу]]. ▲У [[1899]] р. отримав звання обер-лейтенанта і скерування до [[Самбір\|Самбора]]. Тут [[1902]] одружився. У [[1907]] перевівся на службу до [[Золочів\|Золочева]] ближче до родини, командантом [[Рота\|роти]]. У [[1909]] здобув звання [[Гауптман (звання)\|гауптмана]]. Із проголошенням часткової мобілізації у [[1912]] переведений до [[Броди\|Бродів]]. Тут зустрів початок [[Перша світова війна\|Першої світової війни]]. Перші бої під [[Радивилів\|Радзивиловом]] та [[Оліїв\|Олієвом]], де цісарсько-королівська армія зазнала поразок, далі [[26 серпня]] під [[Буськ\|Буськом]], де цісарсько-королівська армія зазнала поразок і відступила в Західну Галіцію. Під [[Новий Сонч\|Санчем]] захворів на [[Дизентерія\|дизентерію]], під [[Стороневичі\|Строновичами]] отримав наскрізне поранення в обидва стегна. Лікувався у [[Перемишль\|Перемишлі]] й [[Будапешт\|Будапешті]], відтак на курорті в [[Баден-Баден\|Бадені]]. У травні 1915 на чолі батальйону повернувся на фронт в район [[Славсько (Україна)\|Славського]]. В той час розвивався австро-німецький наступ після боїв на [[Бої за гору Маківка\|Маківці]]. Рядок 45 ⟶ 48: Наприкінці серпня 1915 в [[Завалів\|Завалові]] уперше зустрівся з [[Українські січові стрільці\|січовими стрільцями]], заприязнившись із [[Вітовський Дмитро Дмитрович (батько)\|Дмитром Вітовським]]. Наприкінці січня [[1916]] — призначений командантом [[Вишкіл УСС\|Вишколу УСС]] і [[Кіш Українських Січових Стрільців\|Коша УСС]], які тоді базувалися у [[Світанок (Івано-Франківський район)\|Свистільниках]], а з травня-червня — в [[Розвадів\|Розвадові]] (Вишкіл) і [[Пісочна\|Пісочній]] (Кіш). У Розвадові отримав звання майора. У Розвадові загальне командування Вишколом перейняв [[Оберстлейтенант\|оберстлейтенант]] принц Оскар фон Гогенцоллерн (1888—1958), син кайзера [[Вільгельм II (німецький імператор)\|Вільгельма ІІ]], а вишкільні підрозділи УСС разом з іншими підпорядковано полякові Бєрнацкому, україножерові, який ініціював введення до УСС німецьких інструкторів, що загалом вийшло на добре. Однак із ним Тарнавський конфліктував. У листопаді командувати Вишколом доручили майорові [[Франц Кікаль\|Францові Кікалю]], переведеному з цісарсько-королівської армії. Також відомо, що в ті роки Кошем УСС орудував [[Гірняк Никифор Йосифович\|Никифор Гірняк]]. відбув на австро-російському фронті. З січня [[1916]] — командант [[Вишкіл УСС\|Вишколу УСС]], з вересня до грудня 1917 — [[Українські січові стрільці\|Легіону УСС]]. Між цим — командант Куреня УСС в ранзі [[отаман]]а.<ref>[[Лев Шанковський\|Шанковський Л]]. Українські збройні сили в перспективі нації // {{ББ\|812}}</ref><ref>[http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/6879/file.pdf «Бучач і Бучаччина»]</ref> Під час перебування австро-угорської армії в Україні [[1918]] був на різних посадах, серед інших референтом для українських справ при штабі 54-ї австрійської дивізії, пізніше у ранзі [[підполковник]]а — командантом 16-го полку стрільців, з рештками якого повернувся до місця його постою у [[Краків\|Кракові]]. Заарештований поляками, перебував деякий час у таборі полонених в [[Домб'є (концентраційний табір)\|Домб'є]]; по звільненню переїхав до [[Івано-Франківськ\|Станіславова]].▼ У червні [[1917]] заходами Бєрнацкого усунутий з Вишколу УСС і призначений командантом батальйону 35-го Золочівського стрілецького полку (до березня 1917 іменувався 35-м піхотним полком ландверу) і скерований під [[Куропатники (Бережанський район)\|Куропатники]], де в ході [[Наступ Керенського\|Офензиви Керенського]] розпочалися гарячі бої. У жовтні [[1917]] по стабілізації фронту вздовж старого кордону по [[Збруч\|Збручі]], призначений командантом Куреня УСС.<ref>[[Лев Шанковський\|Шанковський Л]]. Українські збройні сили в перспективі нації // {{ББ\|812}}</ref><ref>[http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/6879/file.pdf «Бучач і Бучаччина»]</ref> ▲ відбув на австро-російському фронті. З січня [[1916]] — командант [[Вишкіл УСС\|Вишколу УСС]], з вересня до грудня 1917 — [[Українські січові стрільці\|Легіону УСС]]. Між цим — командант Куреня УССНадалі в ранзі [[отаман]]а.<ref>[[Лев Шанковський\|Шанковський Л]]. Українські збройні сили в перспективі нації // {{ББ\|812}}</ref><ref>[http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/6879/file.pdf «Бучач і Бучаччина»]</ref> Під час ~~перебування~~походу австро-угорської армії в ~~Україні~~Україну в [[1918]] був на різних посадах, серед інших референтом для українських справ при штабі 54-ї австрійської дивізії, пізніше у ранзі [[підполковник]]а — командантом 16-го полку стрільців, з рештками якого повернувся до місця його постою у [[Краків\|Кракові]]. Заарештований поляками, перебував деякий час у таборі полонених в [[Домб'є (концентраційний табір)\|Домб'є]]; по звільненню переїхав до [[Івано-Франківськ\|Станіславова]]. === В УГА === Рядок 73 ⟶ 82: == Військова кар'єра == ~~== Військові звання ==~~ * 1891 лейтенант * 1899 [[Оберлейтенант\|оберлейтенант]] ландверу * 1909 [[Гауптман (звання)\|гауптман]] ландверу * 1916 майор ландверу, [[Отаман\|отаман]] [[Українські січові стрільці\|УСС]] * 1919 полковник [[Українська галицька армія\|УГА]] * 5 липня 1919 [[Генерал-чотар\|генерал-четар]] Начальний вождь [[Українська галицька армія\|УГА]] == Нагороди == Рядок 131 ⟶ 145: [[Категорія:Поховані на Янівському цвинтарі]] [[Категорія:Уродженці Радехівського району]] [[Категорія:Люди, на честь яких ~~названі~~названо вулиці]] [[Категорія:Українці-офіцери армії Австро-Угорщини]] [[Категорія:Померли у Бродівському районі]]