Тарнавський Мирон Омелянович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії

[неперевірена версія]

[перевірена версія]

← Попереднє редагування

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Версія за 15:43, 17 липня 2023 ред. Nestorivan (обговорення \| внесок) 1635 редагувань доповнення ← Попереднє редагування		Поточна версія на 15:44, 9 травня 2024 ред. скасувати Долинський (обговорення \| внесок) Патрульні, Відкочувачі 33 278 редагувань Немає опису редагування
(Не показані 7 проміжних версій 4 користувачів)
Рядок 11: \| роки життя = \| прізвисько = \| вид збройних сил = {{FЗС Австро-Угорщини}}<br/>{{fУГА}} \| приналежність = <span style="white-space:nowrap">[[Файл:ZUNR_coa.svg\|15px\|link=УГА]] [[Українська Галицька армія\|УГА]]</span> \| країна = {{ZUNR}} Рядок 47 ⟶ 48: Наприкінці серпня 1915 в [[Завалів\|Завалові]] уперше зустрівся з [[Українські січові стрільці\|січовими стрільцями]], заприязнившись із [[Вітовський Дмитро Дмитрович (батько)\|Дмитром Вітовським]]. Наприкінці січня [[1916]] — призначений командантом [[Вишкіл УСС\|Вишколу УСС]] і [[Кіш Українських Січових Стрільців\|Коша УСС]], які тоді базувалися у [[Світанок (Івано-Франківський район)\|Свистільниках]], а з травня-червня — в [[Розвадів\|Розвадові]] й(Вишкіл) і [[Пісочна\|Пісочній]] (Кіш). ВУ ~~той період~~Розвадові отримав звання майора. У Розвадові загальне командування Вишколом перейняв [[Оберстлейтенант\|оберстлейтенант]] принц Оскар фон Гогенцоллерн (1888—1958), син кайзера [[Вільгельм II (німецький імператор)\|Вільгельма ІІ]], а вишкільні підрозділи УСС разом з іншими підпорядковано полякові Бєрнацкому, україножерові, який ініціював введення до УСС німецьких інструкторів, що загалом вийшло на добре. Однак із ним Тарнавський конфліктував. У листопаді командувати Вишколом доручили майорові [[Франц Кікаль\|Францові Кікалю]], переведеному з цісарсько-королівської армії. Також відомо, що в ті роки Кошем УСС орудував [[Гірняк Никифор Йосифович\|Никифор Гірняк]]. У червні [[1917]] заходами Бєрнацкого усунутий з Вишколу УСС і призначений командантом батальйону 35-го Золочівського стрілецького полку (до березня 1917 іменувався 35-м піхотним полком ландверу) і скерований під [[Куропатники (Бережанський район)\|Куропатники]], де в ході [[Наступ Керенського\|Офензиви Керенського]] розпочалися гарячі бої. У ~~вересні~~жовтні [[1917]] по стабілізації фронту вздовж старого кордону по [[Збруч\|Збручі]], призначений командантом Куреня УСС.<ref>[[Лев Шанковський\|Шанковський Л]]. Українські збройні сили в перспективі нації // {{ББ\|812}}</ref><ref>[http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/6879/file.pdf «Бучач і Бучаччина»]</ref> Надалі в час походу австро-угорської армії в Україну в [[1918]] був на різних посадах, серед інших референтом для українських справ при штабі 54-ї австрійської дивізії, пізніше у ранзі [[підполковник]]а — командантом 16-го полку стрільців, з рештками якого повернувся до місця його постою у [[Краків\|Кракові]]. Заарештований поляками, перебував деякий час у таборі полонених в [[Домб'є (концентраційний табір)\|Домб'є]]; по звільненню переїхав до [[Івано-Франківськ\|Станіславова]]. Рядок 81 ⟶ 82: == Військова кар'єра == ~~== Військові звання ==~~ * 1891 лейтенант * 1899 [[Оберлейтенант\|оберлейтенант]] ландверу * 1909 [[Гауптман (звання)\|гауптман]] ландверу * 1916 майор ландверу, [[Отаман\|отаман]] [[Українські січові стрільці\|УСС]] * 1916 майор * 1919 полковник [[Українська галицька армія\|УГА]] * 5 липня 1919 [[Генерал-чотар\|генерал-четар]] Начальний вождь [[Українська галицька армія\|УГА]] == Нагороди == Рядок 144 ⟶ 145: [[Категорія:Поховані на Янівському цвинтарі]] [[Категорія:Уродженці Радехівського району]] [[Категорія:Люди, на честь яких ~~названі~~названо вулиці]] [[Категорія:Українці-офіцери армії Австро-Угорщини]] [[Категорія:Померли у Бродівському районі]]