Українська вільна академія наук: відмінності між версіями

Спершу УВАН складалася з фахових наукових груп (1947 рік — 17), що об'єднували близько 150 науковців, які влаштовували наукові конференції, а раз на рік спільну для всіх груп Шевченківську конференцію.▼

Першим президентом ВУАН був [[Дорошенко Дмитро Іванович|Дмитро Дорошенко]]. Діяло Товариство прихильників УВАН під керівництвом В. Мудрого.▼

Від [[1946]] року УВАН видавала інформаційний «Бюлетень», від [[1947]] року — «Літопис УВАН» і наукові праці (серед інших альбом «Історичні плани Києва» П. Курінного й О. Повстенка, монографію Б. Крупницького «Гетьман Данило Апостол» тощо).▼

[[18 квітня]] [[1948]] року на нараді керівних членів УВАН у Реґенсбурзі обрано перших 24 дійсних членів УВАН.▼

З кінця 1948 року, через виїзд великої частини еміграції за океан, осередок УВАН в Авґсбурзі почав втрачати значення (вже 1947 переїхав до Канади Дмитро Дорошенко), і 1949 року президію УВАН перенесено до [[Вінніпеґ|Вінніпегу]].▼

Канадська УВАН ділиться на інститути й комісії, має бібліотеку й архів, видає серії «[[Slavistica (серія)|Slavistica]]», «Onomastica», «Ukrainica Canadiana» (остання бібліографічного характеру), «Українські вчені» (1949—1961). Крім того, видала «Кобзар» [[Шевченко Тарас Григорович|Тараса Шевченка]] за редакцією [[Білецький Леонід Тимофійович|Леоніда Білецького]] в чотирьох томах (1952—1954), «Матеріали до українсько-канадської фолкльористики і діалектології» (1956—1963); «An Etymological Dictionary of Ukrainian Language» [[Рудницький Ярослав|Ярослава Рудницького]] (1962), «Історію українців Канади» [[Марунчак Михайло|Михайла Марунчака]] (1968), «History of the Ukrainian Literature in Canada» [[Мандрика Микита|Микити Мандрики]] (1968), «Ювілейний збірник» (1976) та ін.▼

Члени УВАН, які переїхали до США, 1950 обрали тимчасову управу і заснували Фундацію УВАН, яка мала матеріально підтримувати діяльність УВАН. Першим президентом УВАН у США був М. Вєтухів. УВАН у США має тепер відділи: Іст.Філос. та Філол., Екон. та Суспільних наук. Природничий та Мед. наук. ФізикоХім.-Матем. та Техн. наук і Мист. Кураторію; нараховує на 1. 6. 1980 — 67 дійсний член і бл. 200 чл.кор. та наук. співр:; осідком є Нью-Йорк. По смерті М. Вєтухова 1959 през. УВАН у США став [[Шевельов Юрій|Ю. Шевельов]] (до 1961), потім О. Архімович (до 1970) та О. Оглоблин (до 1979), далі знову [[Шевельов Юрій|Ю. Шевельов]]. При УВАН розбудовано центр укр. документації: Бібліотеку ім. В. Міяковського — (50 000 одиниць) та Архів ім. Д. Антоновича (з різних періодів історії України); їх організатором і дир. (ще з Авґсбурґу) був В. Міяковський (†1972), пізніше В. Омельченко.▼

УВАН у США видала з 1950 до 1980 понад 90 кн. укр. і англ. мовами. Гол. з них: англомовні «Аннали» — „The Annals" (вийшло 13 тт., чч. 1 — 36), англомовний «Огляд укр. історіографії» Д. Дорошенка і „Ukrainian Historiography 1917 — 56" О. Оглоблина (1957), .«Катедра св. Софії в Києві» О. Повстенка (1954), «Історія укр. літератури» [[Чижевський Дмитро|Д. Чижевського]] (1956), неопубліковані листи гетьмана [[Мазепа Іван Степанович|І. Мазепи]], за ред. О. Субтельного (1975), «Хронологія життя і творчості [[Леся Українка|Лесі Українки]]» О. Косач-Кривинюк (1970), «Статті, листи, документи» [[Петлюра Симон Васильович|С. Петлюри]], 2 тт. (1956, 1979), «[[Кричевський Василь Григорович|Василь Кричевський]]» В. Павловського (1974), три «Наукові Збірники» (1952 — 77), 10 шевченкознавчих випусків (1952 — 64), «Рел. твори» О. Кошиця (1970), «Укр. нар. мелодії» З. Лиська, 5 тт. (1967 — 70), «Література» П. Филиповича (1971) та ін. Видано або перевидано низку творів укр. красного письменства, які не могли появитися в УРСР: М. Куліша, В. Підмогильного, Т. Осьмачки, У. Самчука та ін.; мемуарної літератури (серед ін. «Спогади» Є. Чикаленка) тощо. УВАН у США видає також інформативний «Бюлетень» та «Вісті УВАН у США».▼

Хоч укр. назва обох УВАН у Півн. Америці та сама, їхні англ. назви відбивають їх фактичну окремішність: „The Ukrainian Academy of Arts and Sciences in the U. S.", і „Ukrainian Free Academy of Sciences in Canada".▼

Чл. УВАН, що залишилися в Европі (осередок у Мюнхені), обрали своїм головою П. Курінного († 1972). Гол. через виїзд або смерть своїх чл. УВАН в Европі не могла розвинути свою діяльність і з першої половини 1970-их pp. фактично припинила існування. Щоб зберегти осередок УВАН у Европі, УВАН у США створила у Мюнхені евр. представництво, яке з 1976 очолює Ю. Бойко.▼

==Джерела інформації==▼

* Література: Бюлетень УВАН. Авґсбурґ 1946 — 47; Літопис УВАН. Авґсбурґ 1947 — 48; Бюлетень УВАН у США. Нью-Йорк 1951 — 60; УВАН. Ювілейне видання, присвячене двадцятиліттю діяльности, 1945 — 65. Нью-Йорк 1967; Вісті УВАН у США, ч. 1. Нью-Йорк 1970; Укр. Наук. Вісті, ч. 1 — 2; УВАН у Німеччині, 1970 — 71.▼

* [http://www.ukrweekly.com/Archive/1996/039610.shtml "Ukrainian Academy of Arts and Sciences celebrates two jubilees"] by Jean-Pierre Cap▼

[[Категорія:Історія України]]▼

[[Категорія:Українська діаспора Німеччини]]▼