Берегиня: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії

(Переглянути усі неперевірені зміни)

[перевірена версія]

[очікує на перевірку]

← Попереднє редагування

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Версія за 13:08, 21 серпня 2017 ред. Віщун (обговорення \| внесок) Патрульні, Відкочувачі 60 471 редагування м Відкинуто редагування Lunarevska olga (обговорення) до зробленого Artem.komisarenko ← Попереднє редагування		Поточна версія на 12:17, 13 травня 2024 ред. скасувати Віщун (обговорення \| внесок) Патрульні, Відкочувачі 60 471 редагування м →‎Образ і функції Мітка: Візуальний редактор
(Не показані 36 проміжних версій 19 користувачів)
Рядок 1: {{Міфічний персонаж \|зображення = }} {{Інші значення\|Берегиня (значення)}} '''Береги́ня''' — істота [[Слов'янська міфологія\|східнослов'янської міфології]], нижче жіноче [[Боги\|божество]] чи [[дух]]-охоронець. Зазвичай згадувались у множині. Точні функції берегинь залишаються дискусійними, оскільки джерела про них вкрай уривчасті. Берегині згадуються в писемних пам'ятках XIV—XV ст., популяризовані фольклористами в XIX—XX ст. Більшість трактувань берегинь як надприродних істот або [[Уособлення\|уособлень]] материнства й жіноцтва належать вже до часу [[Україна\|незалежної України]]. == Образ і функції == ~~{{Otheruses\|Театр «Берегиня»}}~~ Зі стародавніх джерел невідомо практично нічого про те, які особливі риси та заняття притаманні берегиням, оскільки в таких джерелах згадується лише їхня назва. Деякі дослідники вважали берегинь наближеними до [[Русалка\|русалок]]. Тобто, берегині — це утоплениці чи померлі нехрещеними дівчатка<ref name=":0">{{Cite book \|title=Перегеня / Словарь української мови. Том III О-П \|last=Грінченко \|first=Борис \|year=1909 \|publisher=Кіевская старина \|pages=113 }}</ref>. За іншою версією берегиня (перегеня) — це не міфологічна істота, а роль, яку виконували жінки в обрядах в час обжинків. Перегенею на [[Полтавщина\|Полтавщині]] називали одягнену в рядна жінку, що повинна була лякати подруг<ref name=":0" />; на [[Черкаська область\|Черкащині]] так називали дівчину, підперезану червоним поясом, іноді з вінком на голові, що несла квіти чи ложки на чолі процесії молоді (ішла пішки або її несли на руках хлопці) до будинку пана після роботи в полі аби отримати платню<ref name=":1">{{Cite book '''Береги́ня''' — у [[Слов'янська міфологія\|давньослов'янських віруваннях]] — нижче божество, дух. Зазвичай згадувались у множині. Точні функції берегинь наразі залишаються дискусійними, оскільки джерела про них вкрай уривчасті. \|title=Як водили перегеню \|last=Курило \|first=Оксана \|year=1926 \|pages=66-68 }}</ref>. Перегенею обиралася найпрацьовитіша дівчина, що випереджала в роботі решту<ref name=":2">{{Cite book \|title=Обряди збору врожаю у слов'янських народів у найдавнішу добу розвитку. – Первісне громадянство \|last=Копержинський \|first=Костянтин \|year=1926 \|volume=1-2 \|pages=74 }}</ref>. В сучасних (приблизно з 1980-х років) інтерпретаціях берегині — це «хатні» жіночі духи, уособлення материнського заступництва від усякого зла; духи-охорониці осель та родини. Часом трактуються як доброзичливі русалки чи аналоги [[Самовіли\|вілів]] та інших жіночих духів<ref>{{Cite web\|url=https://ure-online.info/encyclopedia/beregyni/\|title=Берегині\|last=Любовик\|first=Борис\|date=30.05.2021\|website=Українська релігієзнавча енциклопедія\|accessdate=14 листопада 2020\|archive-date=24 лютого 2021\|archive-url=https://web.archive.org/web/20210224182205/https://ure-online.info/encyclopedia/beregyni/}}</ref><ref name=":3">{{Cite book ~~== Берегині в джерелах ==~~ \|title="Берегиня", або Витвори кабінетної міфології / Колись русалки по землі ходили... Жіночі образи української міфології \|last=Буйських \|first=Юлія \|year=2018 \|publisher=Клуб Сімейного Дозвілля }}</ref>. Поширене зображення берегинь як жінок з піднятими над головою руками походить від елементів народної вишивки на рушниках<ref name=":4" /><ref name=":5">{{Cite book Берегині зустрічаються в декількох давньоруських джерелах, присвячених боротьбі з поганством, як місцеві вставки до перекладів з грецької, і перестають згадуватися в пізніших, коли боротьба з ним втрачає свою актуальність в зв'язку з поширенням християнства. \|title=Кого оберігає Берегиня, або Матріархат як чоловічий винахід ~~Наведемо декілька найвідоміших:~~ \|last=Кісь * «Слово о том, како первое погани суще языци кланялися идолом» в списку XIV сторіччя, яке приписують Іоанну Златоусту свідчить: \|first=Оксана \|year=2006 \|publisher=«Я» (Інформаційно-освітнє видання) \|volume=4 (16) \|location=Харків \|pages=11-16 }}</ref>. Утім, немає свідчень, що це саме берегині, а радше — [[Вазон (символ)\|вазонки]], стилізовані [[Світове дерево\|Дерева Життя]]<ref name=":4" />. == Берегині в давніх джерелах == Берегині зустрічаються в декількох давньоруських джерелах, присвячених боротьбі християнської церкви з [[язичництво]]м, як місцеві вставки до перекладів з грецької, і перестають згадуватися в пізніших, коли боротьба з ним втрачає свою актуальність в зв'язку з укріпленням християнства. Декілька найвідоміших: * «Слово о том, како первое погани [[суще]] языци кланялися идолом» в списку XIV сторіччя, яке приписують [[Іван Золотоустий\|Івану Золотоустому]] свідчить: {{text\|инѣми (куры) въ водахъ потопляеми суть, а друзіи къ кладяземъ приходяще молятсь и въ воду мечють велеару жертву приносяще; а друзіи огневи и каменію и рѣкамъ, и источникомъ, и берегынямъ, и вѣ дрова, нетокможе преже въ поганьствѣ; но мнози и нынѣ то творятъ... и чересъ огнь скачють, мнящесь крестяны, а поганьская дѣла творятъ}} * «Слова о том, како первое погани суще языци кланялися идолом» в різних редакціях містить: Рядок 16 ⟶ 61: {{text\|а друзіи Перену, Хоурсу, Виламъ и Мокоши, Упиремъ и Берегынямъ, ихъ же нарицаютъ тридевять сестериниць}} == Трактування образу == ~~== Версії ==~~ Частина науковців виводить берегинь від слова «берег» і вважає їх річковим духами та пов'язує з русалками. Одним з перших цю гіпотезу запропонував ще російський лексикограф і етнограф [[Даль Володимир Іванович\|Володимир Даль]], який вважав, що берегиня — це інша назва русалки. Такої ж думки дотримувалися російський літератор і фольклорист [[Євген Васильович Анічков\|Євген Анічков]] і російський історик, етнограф [[Гальковський Микола Михайлович\|Микола Гальковський]]. Критики їхньої позиції вважають, що зв'язок берегинь з русалками надуманий, а зв'язок русалок з берегом в народній уяві проголошують занадто слабким<ref>{{Cite book \|title=К названию бога-громовержца в индоевропейских языках, 1985 \|last=Николаев \|first=С. \|last2=Страхов \|first2=А. \|year=1987 \|publisher=Наука \|location=Москва \|pages=158 }}</ref>. Українські мовознавці [[Грінченко Борис Дмитрович\|Борис Грінченко]] та [[Курило Олена Борисівна\|Олена Курило]] виводили назву «берегиня» з «перегеня» — ролі в сільськогосподарських обрядах. Зокрема, Курило такі обряди було зафіксовано на [[Полтавщина\|Полтавщині]] ще в 1925 році<ref name=":0" /><ref name=":1" />. Український і російський [[Літературознавство\|літературознавець]], фольклорист [[Копержинський Костянтин Олександрович\|Костянтин Копержанський]] вважав, що такі обряди стоять в один ряд з подібними обрядами, відомими по всій Європі. Водночас зазначав, що ці обряди порівняно пізні та, маючи гумористичний настрій, вже не були сакральними<ref name=":2" />. Частина науковців виводить берегинь від слова «берег» і вважає їх річковим духами та пов'язує з русалками. Одним з перших цю гіпотезу запропонував ще [[Даль Володимир Іванович\|В. Даль]]. Критики вважають, що зв'язок берегинь з русалками надуманий, а зв'язок русалок з берегом в народній уяві проголошують занадто слабким. Російський історик [[Рибаков Борис Олександрович\|Борис Рибаков]] виводив назву берегинь від грецького «земля» (давньоруська транскрипція — «берние»). Згідно з Рибаковим, зв'язок берегинь з поняттями «берег» і «оберігати» співвідносить їх з добрим началом і протиставляє силам зла, які у повчаннях проти язичництва слов'ян були представлені [[упир]]ями<ref>{{Cite book Альтернативна версія — походження берегинь від народного переосмислення в зв'язку з «берегти» запозичення з германської ''fergunia'' (в значенні «дубове, лісове божество»). \|title=Язычество древних славян \|last=Рыбаков \|first=Б. \|year=1981 \|publisher=Наука \|location=Москва \|pages=15-18 }}</ref>. Українська феміністка, антрополог [[Кісь Оксана Романівна\|Оксана Кісь]] відзначає, що хоча в сучасній культурі берегиня подається як свідчення [[Матріархат\|матріархальності]] суспільства давніх українців, образ цієї персонажки було створено чоловіками. В його формуванні значну роль зіграло те, що класичні українські письменники й письменниці часто описували владних, самостійних жінок. Такі образи української жінки знаходимо в [[Кобилянська Ольга Юліанівна\|Ольги Кобилянської]], [[Марко Вовчок\|Марка Вовчка]], [[Нечуй-Левицький Іван Семенович\|Івана Нечуя-Левицького]], [[Квітка-Основ'яненко Григорій Федорович\|Григорія Квітки Основ'яненка]], [[Гулак-Артемовський Петро Петрович\|Петра Гулака-Артемовського]]. Хоча багато з них були [[Народовці\|народовцями]] та знайомими з ідеями [[фемінізм]]у, їхні твори належить вважати продуктом [[Ідеологія\|ідеології]], а не зображенням дійсного життя [[Українознавство\|українства]]<ref name=":5" />. [[Рибаков Борис Олександрович\|Б. Рибаков]] виводив берегинь від грецького «земля» (давньоруська транскрипція — «берние»). == Берегиня в сучасній культурі == У сучасній українській культурі берегиня часто описується як стародавня богиня — покровителька дому, дух-захисник або уособлення материнства, жіноцтва. Нерідко берегиня подається як свідчення та символ матріархату давніх українців. У переносному значенні берегиня — жінка, що піклується про дім, родину. Часом берегиня ототожнюється з [[Оранта\|Орантою]] — типом зображення [[Діва Марія\|Божої Матері]] з піднятими руками<ref name=":5" />. Берегиня набула популярності в українській культурі наприкінці існування [[Українська Радянська Соціалістична Республіка\|УРСР]] за [[Перебудова\|Перебудови]]<ref>{{Cite book Забутий образ Берегині був наново відновлений у вигляді Матері-Берегині, заступниці в [[1980-ті\|1980-х]] на хвилі національно-культурного відродження. Поштовх цьому надали, як вважається, [[Рубан Василь Федорович\|Василь Рубан]] і [[Скуратівський Василь Тимофійович\|Василь Скуратівський]], що випустили однойменну новелу та народознавчу книгу відповідно. \|title=Міфологема «Берегині» в світлі критики українських суспільствознавців \|last=Орлова \|first=Т. В. \|year=2010 \|series=Сторінки історії : збірник наукових праць \|volume=31 \|pages=205–213 }}</ref> на фоні сплеску інтересу до національної історії та пошуків культурної самобутності. [[Скуратівський Василь Тимофійович\|Василь Скуратівський]] і [[Рубан Василь Федорович\|Василь Рубан]] випустили однойменні народознавчу книгу (1987) та роман (1994). В 1995 Скуратівський заснував етнографічний [[часопис]] «Берегиня»<ref name=":3" />. Український письменник [[Плачинда Сергій Петрович\|Сергій Плачинда]], укладаючи «Словник давньоукраїнської міфології», зарахував берегиню до «давньоукраїнських богів» і стверджував, що її зображення трансформувалося в зображення [[тризуб]]а. Втім, Плачинда не навів жодних свідчень, які підтверджували б таку думку. Його ідею про те, що берегиня — це богиня, підтримував, так само без доказів, [[Войтович Валерій Миколайович\|Валерій Войтович]], відомий тим, що видавав власні фантазії на тему української міфології за наукові дослідження. На думку Світлани Китової, Плачинда сприйняв за зображення берегинь на вишитих рушниках стилізовані [[Вазон (символ)\|вазонки]]<ref name=":4">{{Cite book \|title=Полотняний літопис України : семантика орнаменту українського рушника [2-ге вид., допов.] \|last=Китова \|first=Світлана \|year=2003 \|publisher=Брама \|location=Черкаси \|pages=20 }}</ref>. До того ж, опитані нею майстрині-вишивальниці взагалі не знали слова «берегиня»<ref name=":4" />. [[Лозко Галина Сергіївна\|Галина Лозко]] вбачала у перегені відгомін шанування богині-берегині<ref>{{Cite book \|title=Берегиня, Богиня чи Русалка \|last=Лозко \|first=Г. \|year=1997 \|publisher=Сварог \|volume=6 \|pages=17–20 }}</ref>. На [[Рідновірство\|неоязичницьких]] ресурсах нерідко берегинями називаються зображення жінок з піднятими руками — аж до фігурки IV тис. до н. е., що належала [[Трипільська культура\|Трипільській культурі]]<ref name=":3" />. В [[Київ\|Києві]] біля Майдану Незалежності існує мурал «Берегиня». «Берегинею нації» характеризувала себе [[Тимошенко Юлія Володимирівна\|Юлія Тимошенко]]<ref name=":3" />. Берегинею іноді називається скульптура жінки, встановлена на верхівці [[Монумент Незалежності\|Монументу Незалежності]] в Києві<ref name=":5" />. В [[Луцьк]]у раз на три роки відбувається міжнародний фестиваль українського фольклору «Берегиня»<ref>{{Cite web\|title=Фестиваль "Берегиня" - Департамент культури Луцької міської ради\|url=http://culture-lutsk.org.ua/proekty/berehynya\|website=culture-lutsk.org.ua\|accessdate=2021-05-30\|archive-date=2 червня 2021\|archive-url=https://web.archive.org/web/20210602213527/http://culture-lutsk.org.ua/proekty/berehynya}}</ref>. == Примітки == {{Reflist\|2}} == Література == ''Фаминцын А. С.'' — Божества древнихъ славянъ. Изслѣдованіе. — СПб: 1884 * ''Писаренко Ю. Г.'' [http://history.org.ua/?termin=Berehyni Берегині] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20130404103514/http://history.org.ua/?termin=Berehyni \|date=4 квітня 2013 }} // {{ЕІУ\|1\|}} * [[Кісь Оксана Романівна\|Кісь О.]] Кого оберігає Берегиня, або Матріархат як чоловічий винахід // Режим доступу: http://www.dt.ua/newspaper/articles/43179. – 2006. * [https://www.booksite.ru/fulltext/famin/text.pdf Божества древнихъ славянъ] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20210123060401/https://www.booksite.ru/fulltext/famin/text.pdf \|date=23 січня 2021 }}. Изслѣдованіе [[Фамінцин Олександр Сергійович\|''Ал. С. Фаминцына'']]. — Издательство «Типографія Э. Арнгольда», СПб., 1884. — 333 с. ([https://rusinst.ru/docs/books/A.S.Famincyn-Bojestva_drevnih_slavyan.pdf 2014] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20200925125726/https://rusinst.ru/docs/books/A.S.Famincyn-Bojestva_drevnih_slavyan.pdf \|date=25 вересня 2020 }}, [https://www.livelib.ru/book/1002191923-bozhestva-drevnih-slavyan-famintsyn-a-s 2017]) * Орлова Т. В. [http://kafhistory.kpi.ua/attachments/article/167/31_19.pdf Міфологема «Берегині» в світлі критики українських суспільствознавців]. – 2010. * [[Кісь Оксана Романівна\|''Оксана Кісь'']]. [http://social-anthropology.org.ua/wp-content/uploads/2014/10/Kis_matriarchy_Berehynia.pdf Кого оберігає Берегиня, або Матріархат як чоловічий винахід] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20210126080129/https://social-anthropology.org.ua/wp-content/uploads/2014/10/Kis_matriarchy_Berehynia.pdf \|date=26 січня 2021 }}, список літератури: 6 назв // «Я» (Інформаційно-освітнє видання). Харків, 2006, № 4 (16) — С. 11-16 // Скорочена версія: «[[Дзеркало тижня]]», Випуск № 15, 22 квітня — 6 травня 2005, [https://zn.ua/ukr/SOCIUM/kogo_oberigae_bereginya,_abo_matriarhat_yak_cholovichiy_vinahid.html с. 27] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20201129142507/https://zn.ua/ukr/SOCIUM/kogo_oberigae_bereginya,_abo_matriarhat_yak_cholovichiy_vinahid.html \|date=29 листопада 2020 }}. * [[Орлова Тетяна Володимирівна\|''Тетяна Орлова'']]. [https://ela.kpi.ua/handle/123456789/3609?mode=full Міфологема «Берегині» в світлі критики українських суспільствознавців] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20220321182115/https://ela.kpi.ua/handle/123456789/3609?mode=full \|date=21 березня 2022 }} // Сторінки історії: збірник наукових праць, Вип. 31. — 2010. — С. 205—213 * ''Юлія Буйських.'' [http://uamoderna.com/md/buyskykh-berehynia-myth «Берегиня»: спроба деконструкції одного «кабінетного» міфа] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20180525062648/http://uamoderna.com/md/buyskykh-berehynia-myth \|date=25 травня 2018 }} // [[Україна Модерна]]. — 24.05.2018 == Див. також == Рядок 37 ⟶ 138: * [[Русалка]] == Посилання == * [https://ure-online.info/encyclopedia/beregyni/ Берегині] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20210224182205/https://ure-online.info/encyclopedia/beregyni/ \|date=24 лютого 2021 }} // Українська Релігієзнавча Енциклопедія {{Слов'янська міфологія}} [[Категорія:Слов'янська міфологія]] [[Категорія:Слов'янські богині]] [[Категорія:~~Архетипи~~Архетип]]