[перевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
м Відкинуто редагування Lunarevska olga (обговорення) до зробленого Artem.komisarenko
 
(Не показані 36 проміжних версій 19 користувачів)
Рядок 1:
{{Міфічний персонаж
|зображення =
}}
{{Інші значення|Берегиня (значення)}}
'''Береги́ня''' — істота [[Слов'янська міфологія|східнослов'янської міфології]], нижче жіноче [[Боги|божество]] чи [[дух]]-охоронець. Зазвичай згадувались у множині. Точні функції берегинь залишаються дискусійними, оскільки джерела про них вкрай уривчасті. Берегині згадуються в писемних пам'ятках XIV—XV ст., популяризовані фольклористами в XIX—XX ст. Більшість трактувань берегинь як надприродних істот або [[Уособлення|уособлень]] материнства й жіноцтва належать вже до часу [[Україна|незалежної України]].
 
== Образ і функції ==
{{Otheruses|Театр «Берегиня»}}
Зі стародавніх джерел невідомо практично нічого про те, які особливі риси та заняття притаманні берегиням, оскільки в таких джерелах згадується лише їхня назва. Деякі дослідники вважали берегинь наближеними до [[Русалка|русалок]]. Тобто, берегині&nbsp;— це утоплениці чи померлі нехрещеними дівчатка<ref name=":0">{{Cite book
|title=Перегеня / Словарь української мови. Том III О-П
|last=Грінченко
|first=Борис
|year=1909
|publisher=Кіевская старина
|pages=113
}}</ref>.
 
За іншою версією берегиня (перегеня)&nbsp;— це не міфологічна істота, а роль, яку виконували жінки в обрядах в час обжинків. Перегенею на [[Полтавщина|Полтавщині]] називали одягнену в рядна жінку, що повинна була лякати подруг<ref name=":0" />; на [[Черкаська область|Черкащині]] так називали дівчину, підперезану червоним поясом, іноді з вінком на голові, що несла квіти чи ложки на чолі процесії молоді (ішла пішки або її несли на руках хлопці) до будинку пана після роботи в полі аби отримати платню<ref name=":1">{{Cite book
'''Береги́ня''' — у [[Слов'янська міфологія|давньослов'янських віруваннях]] — нижче божество, дух. Зазвичай згадувались у множині. Точні функції берегинь наразі залишаються дискусійними, оскільки джерела про них вкрай уривчасті.
|title=Як водили перегеню
|last=Курило
|first=Оксана
|year=1926
|pages=66-68
}}</ref>. Перегенею обиралася найпрацьовитіша дівчина, що випереджала в роботі решту<ref name=":2">{{Cite book
|title=Обряди збору врожаю у слов'янських народів у найдавнішу добу розвитку. – Первісне громадянство
|last=Копержинський
|first=Костянтин
|year=1926
|volume=1-2
|pages=74
}}</ref>.
 
В сучасних (приблизно з 1980-х років) інтерпретаціях берегині&nbsp;— це «хатні» жіночі духи, уособлення материнського заступництва від усякого зла; духи-охорониці осель та родини. Часом трактуються як доброзичливі русалки чи аналоги [[Самовіли|вілів]] та інших жіночих духів<ref>{{Cite web|url=https://ure-online.info/encyclopedia/beregyni/|title=Берегині|last=Любовик|first=Борис|date=30.05.2021|website=Українська релігієзнавча енциклопедія|accessdate=14 листопада 2020|archive-date=24 лютого 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210224182205/https://ure-online.info/encyclopedia/beregyni/}}</ref><ref name=":3">{{Cite book
== Берегині в джерелах ==
|title="Берегиня", або Витвори кабінетної міфології / Колись русалки по землі ходили... Жіночі образи української міфології
|last=Буйських
|first=Юлія
|year=2018
|publisher=Клуб Сімейного Дозвілля
}}</ref>.
 
Поширене зображення берегинь як жінок з піднятими над головою руками походить від елементів народної вишивки на рушниках<ref name=":4" /><ref name=":5">{{Cite book
Берегині зустрічаються в декількох давньоруських джерелах, присвячених боротьбі з поганством, як місцеві вставки до перекладів з грецької, і перестають згадуватися в пізніших, коли боротьба з ним втрачає свою актуальність в зв'язку з поширенням християнства.
|title=Кого оберігає Берегиня, або Матріархат як чоловічий винахід
Наведемо декілька найвідоміших:
|last=Кісь
* «Слово о том, како первое погани суще языци кланялися идолом» в списку XIV сторіччя, яке приписують Іоанну Златоусту свідчить:
|first=Оксана
|year=2006
|publisher=«Я» (Інформаційно-освітнє видання)
|volume=4 (16)
|location=Харків
|pages=11-16
}}</ref>. Утім, немає свідчень, що це саме берегині, а радше&nbsp;— [[Вазон (символ)|вазонки]], стилізовані [[Світове дерево|Дерева Життя]]<ref name=":4" />.
 
== Берегині в давніх джерелах ==
Берегині зустрічаються в декількох давньоруських джерелах, присвячених боротьбі християнської церкви з [[язичництво]]м, як місцеві вставки до перекладів з грецької, і перестають згадуватися в пізніших, коли боротьба з ним втрачає свою актуальність в зв'язку з укріпленням християнства.
 
Декілька найвідоміших:
* «Слово о том, како первое погани [[суще]] языци кланялися идолом» в списку XIV сторіччя, яке приписують [[Іван Золотоустий|Івану Золотоустому]] свідчить:
{{text|инѣми (куры) въ водахъ потопляеми суть, а друзіи къ кладяземъ приходяще молятсь и въ воду мечють велеару жертву приносяще; а друзіи огневи и каменію и рѣкамъ, и источникомъ, и берегынямъ, и вѣ дрова, нетокможе преже въ поганьствѣ; но мнози и нынѣ то творятъ... и чересъ огнь скачють, мнящесь крестяны, а поганьская дѣла творятъ}}
* «Слова о том, како первое погани суще языци кланялися идолом» в різних редакціях містить:
Рядок 16 ⟶ 61:
{{text|а друзіи Перену, Хоурсу, Виламъ и Мокоши, Упиремъ и Берегынямъ, ихъ же нарицаютъ тридевять сестериниць}}
 
== Трактування образу ==
== Версії ==
Частина науковців виводить берегинь від слова «берег» і вважає їх річковим духами та пов'язує з русалками. Одним з перших цю гіпотезу запропонував ще російський лексикограф і етнограф [[Даль Володимир Іванович|Володимир Даль]], який вважав, що берегиня&nbsp;— це інша назва русалки. Такої ж думки дотримувалися російський літератор і фольклорист [[Євген Васильович Анічков|Євген Анічков]] і російський історик, етнограф [[Гальковський Микола Михайлович|Микола Гальковський]]. Критики їхньої позиції вважають, що зв'язок берегинь з русалками надуманий, а зв'язок русалок з берегом в народній уяві проголошують занадто слабким<ref>{{Cite book
|title=К названию бога-громовержца в индоевропейских языках, 1985
|last=Николаев
|first=С.
|last2=Страхов
|first2=А.
|year=1987
|publisher=Наука
|location=Москва
|pages=158
}}</ref>.
 
Українські мовознавці [[Грінченко Борис Дмитрович|Борис Грінченко]] та [[Курило Олена Борисівна|Олена Курило]] виводили назву «берегиня» з «перегеня»&nbsp;— ролі в сільськогосподарських обрядах. Зокрема, Курило такі обряди було зафіксовано на [[Полтавщина|Полтавщині]] ще в 1925 році<ref name=":0" /><ref name=":1" />. Український і російський [[Літературознавство|літературознавець]], фольклорист [[Копержинський Костянтин Олександрович|Костянтин Копержанський]] вважав, що такі обряди стоять в один ряд з подібними обрядами, відомими по всій Європі. Водночас зазначав, що ці обряди порівняно пізні та, маючи гумористичний настрій, вже не були сакральними<ref name=":2" />.
Частина науковців виводить берегинь від слова «берег» і вважає їх річковим духами та пов'язує з русалками. Одним з перших цю гіпотезу запропонував ще [[Даль Володимир Іванович|В. Даль]]. Критики вважають, що зв'язок берегинь з русалками надуманий, а зв'язок русалок з берегом в народній уяві проголошують занадто слабким.
 
Російський історик [[Рибаков Борис Олександрович|Борис Рибаков]] виводив назву берегинь від грецького «земля» (давньоруська транскрипція&nbsp;— «берние»). Згідно з Рибаковим, зв'язок берегинь з поняттями «берег» і «оберігати» співвідносить їх з добрим началом і протиставляє силам зла, які у повчаннях проти язичництва слов'ян були представлені [[упир]]ями<ref>{{Cite book
Альтернативна версія — походження берегинь від народного переосмислення в зв'язку з «берегти» запозичення з германської *''fergunia'' (в значенні «дубове, лісове божество»).
|title=Язычество древних славян
|last=Рыбаков
|first=Б.
|year=1981
|publisher=Наука
|location=Москва
|pages=15-18
}}</ref>.
 
Українська феміністка, антрополог [[Кісь Оксана Романівна|Оксана Кісь]] відзначає, що хоча в сучасній культурі берегиня подається як свідчення [[Матріархат|матріархальності]] суспільства давніх українців, образ цієї персонажки було створено чоловіками. В його формуванні значну роль зіграло те, що класичні українські письменники й письменниці часто описували владних, самостійних жінок. Такі образи української жінки знаходимо в [[Кобилянська Ольга Юліанівна|Ольги Кобилянської]], [[Марко Вовчок|Марка Вовчка]], [[Нечуй-Левицький Іван Семенович|Івана Нечуя-Левицького]], [[Квітка-Основ'яненко Григорій Федорович|Григорія Квітки Основ'яненка]], [[Гулак-Артемовський Петро Петрович|Петра Гулака-Артемовського]]. Хоча багато з них були [[Народовці|народовцями]] та знайомими з ідеями [[фемінізм]]у, їхні твори належить вважати продуктом [[Ідеологія|ідеології]], а не зображенням дійсного життя [[Українознавство|українства]]<ref name=":5" />.
[[Рибаков Борис Олександрович|Б. Рибаков]] виводив берегинь від грецького «земля» (давньоруська транскрипція — «берние»).
 
== Берегиня в сучасній культурі ==
У сучасній українській культурі берегиня часто описується як стародавня богиня&nbsp;— покровителька дому, дух-захисник або уособлення материнства, жіноцтва. Нерідко берегиня подається як свідчення та символ матріархату давніх українців. У переносному значенні берегиня&nbsp;— жінка, що піклується про дім, родину. Часом берегиня ототожнюється з [[Оранта|Орантою]]&nbsp;— типом зображення [[Діва Марія|Божої Матері]] з піднятими руками<ref name=":5" />.
 
Берегиня набула популярності в українській культурі наприкінці існування [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]] за [[Перебудова|Перебудови]]<ref>{{Cite book
Забутий образ Берегині був наново відновлений у вигляді Матері-Берегині, заступниці в [[1980-ті|1980-х]] на хвилі національно-культурного відродження. Поштовх цьому надали, як вважається, [[Рубан Василь Федорович|Василь Рубан]] і [[Скуратівський Василь Тимофійович|Василь Скуратівський]], що випустили однойменну новелу та народознавчу книгу відповідно.
|title=Міфологема «Берегині» в світлі критики українських суспільствознавців
|last=Орлова
|first=Т. В.
|year=2010
|series=Сторінки історії : збірник наукових праць
|volume=31
|pages=205–213
}}</ref> на фоні сплеску інтересу до національної історії та пошуків культурної самобутності. [[Скуратівський Василь Тимофійович|Василь Скуратівський]] і [[Рубан Василь Федорович|Василь Рубан]] випустили однойменні народознавчу книгу (1987) та роман (1994). В 1995 Скуратівський заснував етнографічний [[часопис]] «Берегиня»<ref name=":3" />.
 
Український письменник [[Плачинда Сергій Петрович|Сергій Плачинда]], укладаючи «Словник давньоукраїнської міфології», зарахував берегиню до «давньоукраїнських богів» і стверджував, що її зображення трансформувалося в зображення [[тризуб]]а. Втім, Плачинда не навів жодних свідчень, які підтверджували б таку думку. Його ідею про те, що берегиня&nbsp;— це богиня, підтримував, так само без доказів, [[Войтович Валерій Миколайович|Валерій Войтович]], відомий тим, що видавав власні фантазії на тему української міфології за наукові дослідження. На думку Світлани Китової, Плачинда сприйняв за зображення берегинь на вишитих рушниках стилізовані [[Вазон (символ)|вазонки]]<ref name=":4">{{Cite book
|title=Полотняний літопис України : семантика орнаменту українського рушника [2-ге вид., допов.]
|last=Китова
|first=Світлана
|year=2003
|publisher=Брама
|location=Черкаси
|pages=20
}}</ref>. До того ж, опитані нею майстрині-вишивальниці взагалі не знали слова «берегиня»<ref name=":4" />. [[Лозко Галина Сергіївна|Галина Лозко]] вбачала у перегені відгомін шанування богині-берегині<ref>{{Cite book
|title=Берегиня, Богиня чи Русалка
|last=Лозко
|first=Г.
|year=1997
|publisher=Сварог
|volume=6
|pages=17–20
}}</ref>.
 
На [[Рідновірство|неоязичницьких]] ресурсах нерідко берегинями називаються зображення жінок з піднятими руками&nbsp;— аж до фігурки IV тис. до н.&nbsp;е., що належала [[Трипільська культура|Трипільській культурі]]<ref name=":3" />.
 
В [[Київ|Києві]] біля Майдану Незалежності існує мурал «Берегиня». «Берегинею нації» характеризувала себе [[Тимошенко Юлія Володимирівна|Юлія Тимошенко]]<ref name=":3" />. Берегинею іноді називається скульптура жінки, встановлена на верхівці [[Монумент Незалежності|Монументу Незалежності]] в Києві<ref name=":5" />. В [[Луцьк]]у раз на три роки відбувається міжнародний фестиваль українського фольклору «Берегиня»<ref>{{Cite web|title=Фестиваль "Берегиня" - Департамент культури Луцької міської ради|url=http://culture-lutsk.org.ua/proekty/berehynya|website=culture-lutsk.org.ua|accessdate=2021-05-30|archive-date=2 червня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210602213527/http://culture-lutsk.org.ua/proekty/berehynya}}</ref>.
 
== Примітки ==
{{Reflist|2}}
 
== Література ==
 
* ''Фаминцын А. С.'' — Божества древнихъ славянъ. Изслѣдованіе. — СПб: 1884
* ''Писаренко Ю. Г.'' [http://history.org.ua/?termin=Berehyni Берегині] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130404103514/http://history.org.ua/?termin=Berehyni |date=4 квітня 2013 }} // {{ЕІУ|1|}}
* [[Кісь Оксана Романівна|Кісь О.]] Кого оберігає Берегиня, або Матріархат як чоловічий винахід // Режим доступу: http://www.dt.ua/newspaper/articles/43179. – 2006.
* [https://www.booksite.ru/fulltext/famin/text.pdf Божества древнихъ славянъ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210123060401/https://www.booksite.ru/fulltext/famin/text.pdf |date=23 січня 2021 }}. Изслѣдованіе [[Фамінцин Олександр Сергійович|''Ал. С. Фаминцына'']].&nbsp;— Издательство «Типографія Э.&nbsp;Арнгольда», СПб., 1884.&nbsp;— 333 с. ([https://rusinst.ru/docs/books/A.S.Famincyn-Bojestva_drevnih_slavyan.pdf 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200925125726/https://rusinst.ru/docs/books/A.S.Famincyn-Bojestva_drevnih_slavyan.pdf |date=25 вересня 2020 }}, [https://www.livelib.ru/book/1002191923-bozhestva-drevnih-slavyan-famintsyn-a-s 2017])
* Орлова Т. В. [http://kafhistory.kpi.ua/attachments/article/167/31_19.pdf Міфологема «Берегині» в світлі критики українських суспільствознавців]. – 2010.
* [[Кісь Оксана Романівна|''Оксана Кісь'']]. [http://social-anthropology.org.ua/wp-content/uploads/2014/10/Kis_matriarchy_Berehynia.pdf Кого оберігає Берегиня, або Матріархат як чоловічий винахід] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210126080129/https://social-anthropology.org.ua/wp-content/uploads/2014/10/Kis_matriarchy_Berehynia.pdf |date=26 січня 2021 }}, список літератури: 6 назв // «Я» (Інформаційно-освітнє видання). Харків, 2006, №&nbsp;4 (16)&nbsp;— С. 11-16 // Скорочена версія: «[[Дзеркало тижня]]», Випуск №&nbsp;15, 22 квітня&nbsp;— 6 травня 2005, [https://zn.ua/ukr/SOCIUM/kogo_oberigae_bereginya,_abo_matriarhat_yak_cholovichiy_vinahid.html с. 27] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201129142507/https://zn.ua/ukr/SOCIUM/kogo_oberigae_bereginya,_abo_matriarhat_yak_cholovichiy_vinahid.html |date=29 листопада 2020 }}.
* [[Орлова Тетяна Володимирівна|''Тетяна Орлова'']]. [https://ela.kpi.ua/handle/123456789/3609?mode=full Міфологема «Берегині» в світлі критики українських суспільствознавців] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220321182115/https://ela.kpi.ua/handle/123456789/3609?mode=full |date=21 березня 2022 }} // Сторінки історії: збірник наукових праць, Вип. 31.&nbsp;— 2010.&nbsp;— С. 205—213
* ''Юлія Буйських.'' [http://uamoderna.com/md/buyskykh-berehynia-myth «Берегиня»: спроба деконструкції одного «кабінетного» міфа] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180525062648/http://uamoderna.com/md/buyskykh-berehynia-myth |date=25 травня 2018 }} // [[Україна Модерна]].&nbsp;— 24.05.2018
 
== Див. також ==
Рядок 37 ⟶ 138:
* [[Русалка]]
 
== Посилання ==
* [https://ure-online.info/encyclopedia/beregyni/ Берегині] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210224182205/https://ure-online.info/encyclopedia/beregyni/ |date=24 лютого 2021 }} // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
{{Слов'янська міфологія}}
 
[[Категорія:Слов'янська міфологія]]
[[Категорія:Слов'янські богині]]
[[Категорія:АрхетипиАрхетип]]