Берегиня: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Вилучено вміст Додано вміст
Віщун (обговорення | внесок) →Берегиня в сучасній культурі: уточнення |
Віщун (обговорення | внесок) |
||
(Не показані 19 проміжних версій 13 користувачів) | |||
Рядок 1:
{{Міфічний персонаж
|зображення =
}}
{{
'''Береги́ня''' — істота [[Слов'янська міфологія|східнослов'янської міфології]], нижче жіноче [[Боги|божество]] чи [[дух]]-охоронець. Зазвичай згадувались у множині. Точні функції берегинь залишаються дискусійними, оскільки джерела про них вкрай уривчасті. Берегині згадуються в писемних пам'ятках XIV—XV ст., популяризовані фольклористами в XIX—XX ст. Більшість трактувань берегинь як надприродних істот або [[Уособлення|уособлень]] материнства й жіноцтва належать вже до часу [[Україна|незалежної України]].▼
▲'''Береги́ня''' — істота східнослов'янської міфології, нижче жіноче божество чи дух-охоронець. Зазвичай згадувались у множині. Точні функції берегинь залишаються дискусійними, оскільки джерела про них вкрай уривчасті. Берегині згадуються в писемних пам'ятках XIV—XV ст., популяризовані фольклористами в XIX—XX ст.
== Образ і функції ==
Зі стародавніх джерел невідомо практично нічого про те, які особливі риси та заняття притаманні берегиням, оскільки в таких джерелах згадується лише їхня назва. Деякі дослідники вважали берегинь наближеними до [[Русалка|русалок]]. Тобто, берегині — це утоплениці чи померлі нехрещеними дівчатка<ref name=":0">{{Cite book
|title=Перегеня / Словарь української мови. Том III О-П
|last=Грінченко
Рядок 16 ⟶ 15:
}}</ref>.
За іншою версією берегиня (перегеня) — це не міфологічна істота, а роль, яку виконували жінки в обрядах в час обжинків. Перегенею на [[Полтавщина|Полтавщині]] називали одягнену в рядна жінку, що повинна була лякати подруг<ref name=":0" />; на [[Черкаська область|Черкащині]] так називали дівчину, підперезану червоним поясом, іноді з вінком на голові, що несла квіти чи ложки на чолі процесії молоді (ішла пішки або її несли на руках хлопці) до будинку пана після роботи в полі аби отримати платню<ref name=":1">{{Cite book
|title=Як водили перегеню
|last=Курило
Рядок 31 ⟶ 30:
}}</ref>.
В сучасних (приблизно з 1980-х років) інтерпретаціях берегині — це «хатні» жіночі духи, уособлення материнського заступництва від усякого зла; духи-охорониці осель та родини. Часом трактуються як доброзичливі русалки чи аналоги [[
|title="Берегиня", або Витвори кабінетної міфології / Колись русалки по землі ходили... Жіночі образи української міфології
|last=Буйських
Рядок 48 ⟶ 47:
|location=Харків
|pages=11-16
}}</ref>. Утім, немає свідчень, що це саме берегині, а радше
== Берегині в давніх джерелах ==
Берегині зустрічаються в декількох давньоруських джерелах, присвячених боротьбі християнської церкви з [[
Декілька найвідоміших:
* «Слово о том, како первое погани [[суще]] языци кланялися идолом» в списку XIV сторіччя, яке приписують [[
{{text|инѣми (куры) въ водахъ потопляеми суть, а друзіи къ кладяземъ приходяще молятсь и въ воду мечють велеару жертву приносяще; а друзіи огневи и каменію и рѣкамъ, и источникомъ, и берегынямъ, и вѣ дрова, нетокможе преже въ поганьствѣ; но мнози и нынѣ то творятъ... и чересъ огнь скачють, мнящесь крестяны, а поганьская дѣла творятъ}}
* «Слова о том, како первое погани суще языци кланялися идолом» в різних редакціях містить:
Рядок 75 ⟶ 74:
}}</ref>.
Українські мовознавці [[Грінченко Борис Дмитрович|Борис Грінченко]] та [[Курило Олена Борисівна|Олена Курило]] виводили назву «берегиня» з «перегеня» — ролі в сільськогосподарських обрядах. Зокрема, Курило такі обряди було зафіксовано на [[Полтавщина|Полтавщині]] ще в 1925 році<ref name=":0" /><ref name=":1" />. Український і російський [[Літературознавство|літературознавець]], фольклорист [[Копержинський Костянтин Олександрович|Костянтин Копержанський]] вважав, що такі обряди стоять в один ряд з подібними обрядами, відомими по всій Європі. Водночас зазначав, що ці обряди порівняно пізні та, маючи гумористичний настрій, вже не були сакральними<ref name=":2" />.
Російський історик [[Рибаков Борис Олександрович|Борис Рибаков]] виводив назву берегинь від грецького «земля» (давньоруська транскрипція — «берние»). Згідно з
|title=Язычество древних славян
|last=Рыбаков
|first=Б.
|year=1981
|publisher=Наука
|location=Москва
|pages=15-18
}}</ref>.
Українська феміністка,
== Берегиня в сучасній культурі ==
У сучасній українській культурі берегиня часто описується як стародавня богиня
▲У сучасній українській культурі берегиня часто описується як стародавня богиня - покровителька дому, дух-захисник або уособлення материнства, жіноцтва. Нерідко берегиня подається як свідчення та символ матріархату давніх українців. У переносному значенні берегиня - жінка, що піклується про дім, родину. Часом берегиня ототожнюється з [[Оранта|Орантою]] - типом зображення [[Діва Марія|Божої Матері]] з піднятими руками<ref name=":5" />.
Берегиня набула популярності в українській культурі наприкінці існування [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]] за [[Перебудова|Перебудови]]<ref>{{Cite book
Рядок 93 ⟶ 99:
|volume=31
|pages=205–213
}}</ref> на фоні сплеску інтересу до національної історії та пошуків культурної самобутності.
Український письменник [[Плачинда Сергій Петрович|Сергій Плачинда]], укладаючи «Словник давньоукраїнської міфології», зарахував берегиню до «давньоукраїнських богів» і стверджував, що її зображення трансформувалося в зображення [[тризуб]]а. Втім, Плачинда не навів жодних свідчень, які підтверджували б таку думку. Його ідею про те, що берегиня — це богиня, підтримував, так само без доказів, [[Войтович Валерій Миколайович|Валерій Войтович]], відомий тим, що видавав власні фантазії на тему української міфології за наукові дослідження. На думку Світлани Китової, Плачинда сприйняв за зображення берегинь на вишитих рушниках стилізовані [[Вазон (символ)|вазонки]]<ref name=":4">{{Cite book
Рядок 113 ⟶ 119:
}}</ref>.
На [[Рідновірство|неоязичницьких]] ресурсах нерідко берегинями називаються зображення жінок з піднятими руками — аж до фігурки IV тис. до н. е., що належала [[Трипільська культура|Трипільській культурі]]<ref name=":3" />.
В [[Київ|Києві]] біля Майдану Незалежності існує мурал «Берегиня». «Берегинею нації» характеризувала себе [[Тимошенко Юлія Володимирівна|Юлія Тимошенко]]<ref name=":3" />. Берегинею іноді називається скульптура жінки, встановлена на верхівці [[Монумент Незалежності|Монументу Незалежності]] в Києві<ref name=":5" />. В [[Луцьк]]у раз на три роки відбувається міжнародний фестиваль українського фольклору «Берегиня»<ref>{{Cite web|title=Фестиваль "Берегиня" - Департамент культури Луцької міської ради|url=http://culture-lutsk.org.ua/proekty/berehynya|website=culture-lutsk.org.ua|accessdate=2021-05-30|archive-date=2 червня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210602213527/http://culture-lutsk.org.ua/proekty/berehynya}}</ref>.
== Примітки ==
{{Reflist|2}}
== Література ==
* ''Писаренко Ю. Г.'' [http://history.org.ua/?termin=Berehyni Берегині] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130404103514/http://history.org.ua/?termin=Berehyni |date=4 квітня 2013 }} // {{ЕІУ|1|}}
* [https://www.booksite.ru/fulltext/famin/text.pdf Божества древнихъ славянъ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210123060401/https://www.booksite.ru/fulltext/famin/text.pdf |date=23 січня 2021 }}. Изслѣдованіе [[Фамінцин Олександр Сергійович|''Ал. С. Фаминцына'']]. — Издательство «Типографія Э. Арнгольда», СПб., 1884. — 333 с. ([https://rusinst.ru/docs/books/A.S.Famincyn-Bojestva_drevnih_slavyan.pdf 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200925125726/https://rusinst.ru/docs/books/A.S.Famincyn-Bojestva_drevnih_slavyan.pdf |date=25 вересня 2020 }}, [https://www.livelib.ru/book/1002191923-bozhestva-drevnih-slavyan-famintsyn-a-s 2017])
* [[Кісь Оксана Романівна|''Оксана Кісь'']]. [http://social-anthropology.org.ua/wp-content/uploads/2014/10/Kis_matriarchy_Berehynia.pdf Кого оберігає Берегиня, або Матріархат як чоловічий винахід] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210126080129/https://social-anthropology.org.ua/wp-content/uploads/2014/10/Kis_matriarchy_Berehynia.pdf |date=26 січня 2021 }}, список літератури: 6 назв // «Я» (Інформаційно-освітнє видання). Харків, 2006, № 4 (16) — С. 11-16 // Скорочена версія: «[[Дзеркало тижня]]»,
* [[Орлова Тетяна Володимирівна|''Тетяна Орлова'']]. [https://ela.kpi.ua/handle/123456789/3609?mode=full Міфологема «Берегині» в світлі критики українських суспільствознавців] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220321182115/https://ela.kpi.ua/handle/123456789/3609?mode=full |date=21 березня 2022 }} // Сторінки історії: збірник наукових праць, Вип. 31. — 2010. — С. 205—213
* ''Юлія Буйських.'' [http://uamoderna.com/md/buyskykh-berehynia-myth «Берегиня»: спроба деконструкції одного «кабінетного» міфа] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180525062648/http://uamoderna.com/md/buyskykh-berehynia-myth |date=25 травня 2018 }} // [[Україна Модерна]]. — 24.05.2018
== Див. також ==
Рядок 133 ⟶ 139:
== Посилання ==
* [https://ure-online.info/encyclopedia/beregyni/ Берегині] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210224182205/https://ure-online.info/encyclopedia/beregyni/ |date=24 лютого 2021 }} // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
{{Слов'янська міфологія}}
|