Основи (хімія): відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії

(Переглянути усі неперевірені зміни)

[неперевірена версія]

[очікує на перевірку]

← Попереднє редагування

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Версія за 16:31, 12 лютого 2018 ред. 78.111.186.60 (обговорення) →‎Я люблю Аню Савчук!!! Мітки: УВАГА! Можливий вандалізм! Візуальний редактор ← Попереднє редагування		Поточна версія на 16:02, 13 травня 2024 ред. скасувати Entry1337 (обговорення \| внесок) 711 редагувань Функція пропозицій посилань: додано 3 посилання. Мітки: Візуальний редактор Завдання новачку Пропоноване: додати посилання
(Не показані 39 проміжних версій 25 користувачів)
Рядок 1: {{Otheruses\|Основа (значення)}} '''Осно́ви''' — це складні речовини, утворені металічним елементом та гідроксидними групами (OH).▼ ▲'''Осно́ви''' — це складні речовини, утворені металічним елементом та гідроксидними групами (OH). ~~== Я люблю Аню Савчук!!! А кто это такой умный????? ==~~ == Основи за теорією Арреніуса == [[Файл:SodiumHydroxide.jpg\|thumb\|200px\|Гранули [[Гідроксид натрію\|гідроксиду натрію]].]] [[Файл:Calcium hydroxide.jpg\|thumb\|200px\|[[Гідроксид кальцію]].]] [[Файл:Hydroxid hlinitý.PNG\|thumb\|200px\|[[Гідроксид алюмінію]].]] [[Файл:Hydroxid železitý.PNG\|thumb\|200px\|[[Метагідроксид заліза]].]] Згідно з [[Кислотно-основні реакції\|теорією Арреніуса]], основами називали [[електроліти]], які у водному розчині [[Дисоціація (хімія)\|дисоціюють]] з утворенням [[катіони\|катіонів]] металу (або неметалічних катіонів, як NH<sub>4</sub><sup>+</sup>) і [[аніони\|аніонів]] лише одного типу  — [[Гідроксид-іон\|гідроксиду]] ОН<sup>–</sup>. Наприклад: * NaOH = Na<sup>+</sup> + OH<sup>-</sup> * ~~NH4OH~~NH<sub>4</sub>OH = NH<sub>4</sub><sup>+</sup> + OH<sup>-</sup> * Ba(OH)<sub>2</sub> = Ba<sup>2+</sup> + 2OH<sup>-</sup> Рядок 19 ⟶ 20: * BaO + H<sub>2</sub>O = Ba(OH)<sub>2</sub> Основи Арреніуса, як і [[~~Основний~~Основні ~~оксид~~оксиди\|основні оксиди]], при взаємодії з [[кислоти\|кислотами]] і [[ангідриди\|ангідридами]], а також з [[Амфотерність\|амфотерними оксидами]] утворюють [[~~Сіль~~Солі (хімія)\|солі]], а між собою не взаємодіють. Наприклад: Рядок 26 ⟶ 27: * 2NaOH + ZnO = Na<sub>2</sub>ZnO<sub>2</sub> + H<sub>2</sub>O Основні гідроксиди, або основи, зображають такою загальною формулою: Ме(ОН)<sub>x</sub>, де Ме  — атом металу, або металоподібної групи (як NH<sub>4</sub>), а x  — число [[Гідроксильна група\|гідроксидних груп]], що дорівнює валентності металу (1,2 або 3). Наприклад: [[гідроксид натрію\|NaOH]], [[Гідроксид барію\|Ba(OH)<sub>2</sub>]], [[Гідроксид феруму (ІІІ)\|Fe(OH)<sub>3</sub>]]. === Номенклатура === Основи називають звичайно гідроксидами відповідних металів. Якщо метал має сталу [[валентність]] і утворює тільки один гідроксид, то його називають просто гідроксидом цього металу. Так, NaOH  — [[гідроксид натрію]], Ba(OH)<sub>2</sub>  — [[гідроксид барію]]. Якщо ж метал має змінну [[валентність]] і утворює кілька гідроксидів, то щоб розрізнити їх, у назвах перед словом гідроксид ставлять префікси з [[Грецька мова\|грецьких числівників]], які показують кількість гідроксильних груп, що припадає на один атом металу. Наприклад: CuOH  — [[гідроксид купруму (І)\|моногідроксид міді]], Cu(OH)<sub>2</sub>  — [[гідроксид купруму (ІІ)\|дигідроксид міді]], Fe(OH)<sub>2</sub>  — [[Гідроксид феруму (ІІ)\|дигідроксид заліза]], Fe(OH)<sub>3</sub>  — [[Гідроксид феруму (ІІІ)\|тригідроксид заліза]] і т. д. Крім того, деякі групи основ і навіть окремі основи мають спеціальні назви. Так, розчинні у воді основи називають [[Луги (хімія)\|лугами]]. [[Гідроксид натрію]] NaOH називається ''їдким натром'', [[гідроксид калію]] KOH  — ''їдким калі'', [[гідроксид кальцію]] Ca(OH)<sub>2</sub>  — ''гашеним вапном''. === Властивості === Рядок 41 ⟶ 42: * 2Fe(OH)<sub>3</sub> = Fe<sub>2</sub>O<sub>3</sub> + 3H<sub>2</sub>O Більшість основ Арреніуса нерозчинні у воді. Добре розчинними є тільки основи лужних і [[Лужноземельні метали\|лужноземельних металів]], тобто луги. Серед лугів практично найбільш вживаними є NaOH, KOH, Ca(OH)<sub>2</sub> і Ba(OH)<sub>2</sub>. Водні розчини їдких лугів мають їдкий мильний смак. Вони легко руйнують рослинні і тваринні тканини. Через це їх називають ще їдкими лугами. Розчини їдких лугів мають здатність змінювати забарвлення індикаторів. Так, у лужному середовищі фіолетовий колір [[лакмус]]у змінюється на синій, помаранчевий колір [[метилоранж]]у — на ясно-жовтий, а безбарвний розчин [[фенолфталеїн]]у стає фіолетовим. Лужні властивості розчинів основ обумовлюються наявністю в розчині гідроксильних іонів. Рядок 81 ⟶ 82: : ''Див. також [[Кислотно-основна теорія Бренстеда-Лоурі]]'' Основа ([[основа Бренстеда]]) — це [[молекула]] або [[іон]], які здатні приєднувати [[протон]]и. Щоб могти приєднувати протон, основа повинна мати атом з вільною парою електронів (парою електронів, яка не входить до хімічного зв'язку). Тому основні властивості часто проявляють органічні сполуки, до яких входять Нітроген, [[Кисень\|Оксиген]], Сульфур, [[Фосфор]]. І Найсильнішими основами вважають [[аніон]]и. == Основа Льюїса == Рядок 92 ⟶ 93: Основи можуть використовуватися як [[Розчинність\|нерозчинні]] гетерогенні [[каталізатор]]и для [[Хімічна реакція\|хімічних реакцій]]. Наприклад, каталізаторами є [[оксид магнію]], [[оксид кальцію]], [[оксид барію]], [[фторид натрію]] на [[Оксид алюмінію\|оксиді алюмінію]] <!-- as well as [[potassium fluoride]] on [[alumina]] Правильно переклав?--> та деякі [[цеоліти]]. Багато [[Перехідні метали\|перехідних металів]] входять до складу каталізаторів, і багато з них входять до складу основ. Каталізатори на базі основ використовуються для [[Гідрогенізація\|гідрогенізації]], при міграції [[π-зв'язок\|подвійних зв'язків]], [[Відновлення Меервейна-Пондорфа-Верлея\|відновленні Меервейна-Пондорфа-Верлея]], [[Реакція Майкла\|реакції Майкла]] та багатьох інших реакціях. == ~~Дивіться~~Див. також == * [[Кислоти]] * [[Солі]] Рядок 101 ⟶ 102: == Джерела == * Ф. А. Деркач «Хімія» Л. 1968 * Ю. О. Ластухін, С. А. Воронов. Органічна хімія. Підручник для вищих навчальних закладів. Видання четверте. - — Львів: Центр Європи, 2009. - — 868 с. (сторінка 164) ISBN 966-7022-19-6 * Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. ISBN 978-966-335-206-0 == Посилання == * [http://niochim.kharkov.ua/ Вебсайт] українського [[НІОХІМ\|НДПІ основної хімії «НІОХІМ»]]. {{chem-stub}} {{Портали\|Хімія\|Наука\|Харків\|}} [[Категорія:Основи\|! ]]