Діелектрична проникність: відмінності між версіями

[неперевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
Gorbenko24 (обговорення | внесок)
Мітки: перше редагування Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Діелектрична проникність слюди 7
Мітки: Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
 
(Не показано 3 проміжні версії 2 користувачів)
Рядок 1:
{{unibox}}'''Діелектр́ична прон́икність''' (''діелектрична стала'') середовища ε — [[Безрозмірнісна фізична величина|безрозмірнісна фізична величина,]] що характеризує [[Електроізоляція|ізоляційні]] властивості середовища. Вона показує, у скільки разів взаємодія між [[Електричний заряд|зарядами]] в однорідному середовищі менша, ніж у [[вакуум]]і.
 
== Загальна характеристика ==
Рядок 5:
 
== Фізична природа ==
Зменшення сили взаємодії між зарядами викликано процесами [[Поляризація діелектриків|поляризації]] середовища. У електричному полі [[електрон]]и в атомах та [[Молекула|молекулахмолекула]]х зміщуються відносно [[Іон|йонів]], і виникає наведений [[Електричний дипольний момент|дипольний момент]]. Ті молекули, які мають власний дипольний момент (наприклад, молекула води), орієнтуються в електричному полі. [[Електричний дипольний момент|Дипольні моменти]] створюють своє [[електричне поле]], яке протидіє тому полю, що зумовило їх появу. У підсумку, сумарне електричне поле зменшується. При невеликих полях таке зменшення можна описати за допомогою діелектричної проникності.
 
Сильні електричні поля можуть дуже змінити процеси, які відбуваються в середовищі. Наприклад, може наступити пробій. У такому випадку поняття діелектричної проникності втрачає сенс.
Рядок 38:
|-
| [[Слюда]]
| 6.07
|-
| [[Метанол|Метиловий спирт]]
Рядок 52:
 
При розгляді незмінних із часом електричних полів вводять поняття '''статичної діелектричної проникності'''.
 
Статична діелектрична проникність встановлює зв'язок між[[вектор електричної індукції| вектором електричної індукції]] <math> \mathbf{D}</math>й [[напруженість електричного поля |напруженістю електричного поля]] <math> \mathbf{E} </math>. Загалом, напрямки цих векторів не збігаються, тож діелектрична проникність є [[Тензорна алгебра|тензорною величиною]].
: <math> \mathbf{D} = \hat{\varepsilon} \mathbf{E} </math>.
 
Формула записана в системі [[СГС]].
 
У [[Міжнародна система величин|Міжнародній системі величин (ISQ)]] вектор електричної індукції й напруженість електричного поля мають різну розмірність, тому <math> \hat{\varepsilon} </math> потрібно ще додатково помножити на певний коефіцієнт перетворення до інших одиниць &epsilon;<sub>0</sub>, який тепер офіційно називають [[електрична стала|електричною сталою]] (застаріла назва -&nbsp;— [[Електрична стала|діелектрична проникність вакууму]]):
 
: <math> \mathbf{D} = \hat{\varepsilon}_r \varepsilon_0 \mathbf{E} </math>.
Рядок 101 ⟶ 102:
де c&nbsp;— [[швидкість світла]], <math>\varepsilon_{st} </math>&nbsp;— діелектрична стала.
 
Для [[Провідник|провідниківпровідник]]ів другий член великий завдяки великому значенню провідності. Існуванням цього члена пояснюється [[скін-ефект]] — часткове проникнення електричного поля в провідник.
 
=== Високі частоти ===
Рядок 132 ⟶ 133:
 
== Література ==
* Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0
* {{публікація|книга
|автор=Кучерук І. М., Горбачук І. Т., Луцик П. П.