Етанол: відмінності між версіями

: '''''{{redirect|Алкоголь''' перенаправляє сюди. |text=Інше поширене значення терміну — '''[[Алкогольні напої]]'''. Для інших значень див. [[Алкоголь (значення)]]''}}

'''Етано́л''' (ети́ловий спирт, ви́нний спирт, абсолютний спирт<ref>[https://vue.gov.ua/Абсолютний_спирт#:~:text=Абсолю%CC%81тний%20спирт%20%E2%80%94%20етанол%20(спирт%20етиловий,якому%20близько%204%2C5%20%25. ВУЕ- абсолютний спирт.]</ref>)&nbsp;— [[органічні сполуки|органічна]] сполука, представник ряду одноатомних [[спиртСпирти|спиртів]]ів складу С₂Н₅ОН (скорочено '''EtOH'''). За [[стандартний стан|звичайних умов]] є безбарвною, легкозаймистою рідиною. Згідно з Національним стандартом [[Україна|України]] [[Державні стандарти України|ДСТУ]] '''4221:2003''' етанол&nbsp;— це токсична речовина з [[наркотик|наркотичною]] дією, за ступенем впливу на організм людини належить до четвертого класу небезпечних речовин.<ref name="ДСТУ">{{Cite [web |url=https://commons.wikimedia.org/wiki/File:ДСТУ_4221_%3AДСТУ_4221_%22СПИРТ_ЕТИЛОВИЙ_РЕКТИФІКОВАНИЙ%22.pdf |title=Спирт етиловий ректифікований. Технічні умови.&nbsp; — Київ: Держспоживстандарт, 2003.&nbsp; — 9&nbsp; с.] |accessdate=20 березня 2022 |archive-date=27 листопада 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151127041834/https://commons.wikimedia.org/wiki/File:ДСТУ_4221_%22СПИРТ_ЕТИЛОВИЙ_РЕКТИФІКОВАНИЙ%22.pdf }}</ref> Має [[канцерогенКанцерогени|канцерогенні]]ні властивості.<ref name="IARC">{{cite web |url=http://monographs.iarc.fr/ENG/Classification/ClassificationsGroupOrder.pdf |title=Agents Classified by the IARC Monographs, Volumes 1–112 |last1= |first1= |date= |website=iarc.fr |publisher=International Agency for Research on Cancer |accessdate=17 травня 2015 |archive-date=25 жовтня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20111025122327/http://monographs.iarc.fr/ENG/Classification/ClassificationsGroupOrder.pdf }} {{ref-en}}</ref>.

Етанол є активною складовою [[спиртніАлкогольні напої|спиртних напоїв]], які зазвичай виготовляються [[ферментація|ферментацією]] [[вуглеводи|вуглеводів]]. Для промислових потреб етиловий спирт часто синтезують з [[нафта|нафтової]] та [[природний газ|газової]] сировини [[каталізатор|каталітичною]] [[гідратація|гідратацією]] [[етилен]]у. Окрім виготовлення харчових продуктів етанол застосовується у великій кількості як [[пальне]], [[розчинник]], [[Антисептики|антисептик]] та сировина для отримання інших промислово важливих речовин.

Про досліди з випаровуванням та конденсацією води згадував і [[Арістотель]]. Але перше повідомлення про існування якогось приладу для дистиляції відноситься лише до 4 сторіччя. Його згадує алхімік [[Зосіма Панополітанський|Зосіма]], який жив в цей час в Александрії і за походженням був чи то єгиптянином, чи то єгипетським греком, а може і євреєм  — бо напрочуд добре орієнтувався в юдейській символіці. Зосіма стверджував, що просто перемалював зображення приладу, знайдене ним на стіні одного зі старовинних храмів. Втім, цілком можливо, що таким чином він намагався додати авторитетності своєму повідомленню  — бо жодних давньоєгипетських малюнків чогось, що хоча б віддалено нагадувало перегінний куб, до нашого часу не збереглося.

Хімію і медицину на тогочасному Близькому Сході вивчали не лише в Єгипті, а й в Сирії. А згодом, коли офіційна православна церква звинуватила сирійських вчених в єресі, вони знайшли прихисток в сусідній Персії. Тож чимало істориків впевнені, що про принцип дії перегінного куба став відомий і там. За доби Арабського халіфату, який об’єднавоб'єднав під своєю владою і Єгипет, і Сирію, і Персію, про дистиляцію вже говорили як про щось давно відоме й зрозуміле. Її згадували в своїх працях, зокрема, [[Джабір ібн Хайян|Джабір ібн Хайян (в Європі відомий як Гебер)]] і [[Аль-Кінді|Якуб аль-Кінді (Алькінд)]]. Останній залишив докладний опис перегінного куба, який з того часу отримав назву аламбік. З його допомогою аль-Кінді отримував ефірні олії, [[Камфора|камфору]] та “трояндову«[[Трояндова воду”.вода|трояндову воду]]».

Перший опис отримання шляхом дистиляції чистого [[етанол|спирту]] міститься в «Книзі таємниць» [[Разес|Мухаммада ар-Разі (Разеса)]], який жив на межі IX і X сторіч. Щоправда, він не стверджував, що є винахідником цього процесу. Першим слово [[''алкоголь]]'' вжив [[Авіценна|Гусейн ібн Сіна (Авіценна)]]. Хоча він називав цим словом не спирт, а порошок [[стибій|сурми]].

Першою назвою спирту в рецептах європейських вчених була «[[аква арденс]]», тобто «палаюча вода»&nbsp;— вочевидь саме здатність горіти вважалася визначальною для цієї рідини. Але оскільки отримували її з вина, як своєрідну квінтесенцію давнього напою, поширилося й альтернативне ім'я&nbsp;— «спірітус віні», «дух вина». Звідси й походить українське слово «спирт». Італійський алхімік [[Таддео Альдеротті]] винайшов в XIII сторіччі подвійну перегонку, завдяки якій отримав 90&nbsp;% спирт. До того ж він одним з перших європейців запропонував використовувати отриману рідину в медичних цілях. Впевнений в чудодійних властивостях «духу вина», він називав його&nbsp;— «аква віте», тобто «водою життя» або навіть «живою водою»<ref>{{Cite web|url=https://espreso.tv/article/2020/04/30/okovyta_yak_alkhimiky_dopomogly_torgovcyam_vynayty_micni_napoyi|title=Олексій Мустафін. Оковита. Як алхіміки допомогли торговцям винайти міцні напої|website=Еспресо. 2019-04-30|accessdate=1 травня 2020|archive-date=6 травня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200506071424/https://espreso.tv/article/2020/04/30/okovyta_yak_alkhimiky_dopomogly_torgovcyam_vynayty_micni_napoyi}}</ref>.

Чистий етанол вперше отримав у [[1796]] році [[російська імперія|російсько]]-[[німеччина|німецький]] хімік [[Ловіц Товій Єгорович|Товій Єгорович Ловіц]]. Згідно з описом провідного науковця того часу [[Антуан Лоран Лавуазьє|Антуана Лорана Лавуазьє]], досліджувана сполука складалася з [[хімічний елемент|хімічних елементів]] [[КарбонВуглець|вуглецю]]у, [[ГідрогенВодень|водню]]у тай [[ОксигенКисень|кисню]]у. У [[1808]] році [[швейцарія|швейцарський]] біохімік {{нп|Ніколя Теодор де Соссюр|||Nicolas-Théodore de Saussure}} встановив хімічну формулу етанолу, а п'ятдесят років потому [[шотландія|шотландський]] хімік {{нп|Арчібальд Скотт Купер||ru|Купер, Арчибальд Скотт}} запропонував його [[структурна формула|структуру]].<ref>{{книга|автор=Gupta, Ram&nbsp;B., Demirbas, A. | частина= |посилання частина= |заголовок=Gasoline, Diesel and Ethanol Biofuels from Grasses and Plants |оригінал= |посилання=https://books.google.com.ua/books?id=XMPp_698ot4C&lpg=PP1&hl=uk&pg=PA74#v=onepage&q&f=false |відповідальний= |видання= |місце=New York |видавництво=Cambridge University Press |рік= |volume= |pages=74 |allpages= |серія= |isbn=978-0-521-76399-8 |тираж=}} {{ref-en}}</ref>.

Перший синтетичний метод отримання етилену розробили незалежно один від одного [[англія|англійський]] хімік [[Генрі Геннел]] та [[франція|французький]] фармацевт {{нп|Жорж-Симон Серюлла|||Georges-Simon Serullas}} у [[1826]] році. А в [[1828]] році англійський фізик і хімік [[Майкл Фарадей]] отримав етанол шляхом [[каталіз|каталітичної]] [[гідратація|гідратації]] [[етен]]у, побічного продукту переробки [[нафта|нафти]] і [[природний газ|газу]]. Цей спосіб ліг в основу багатьох методів, котрі застосовуються у виробництві етанолу і донині.

Обидва атоми [[Карбон]]увуглецю в молекулі етанолу, в тому числізокрема й атом, який зв'язаний з [[Гідроксильна група|гідроксильною групою]], знаходяться у стані [[Гібридизація орбіталей|sp³-гібридизації]]. Відстань C—C складає 1,512 [[ангстрем]].

В залежностіЗалежно від положення [[гідроксильна група|гідроксильної групи]] відносно іншої частини молекули, розрізняють [[Гош-конформація|''гош''-]] ({{lang-fr|gauche}}) і ''транс''-форми. ''Транс''-форма характеризується положенням зв'язку O—H гідроксильної групи в одній площині зі зв'язком C—C та одним із C—H зв'язків. У ''гош''-формі атом Гідрогенуводню в гідроксильній групі повернутий убік. [[Дипольний момент]] для ''гош''-форми складає 1,68 [[Дебай|D]], а для ''транс''-форми — 1,44 D.

Етанол є продуктом життєдіяльності деяких [[гриби|грибів]]. Серед них основними є [[рід (біологія)|роди]] ''[[Saccharomyces]], [[Schizosaccharomyces]]'', а також ''[[Kluyveromyces]]''. Одним з найбільш відомих представників цих класів є [[вид (біологія)|вид]] ''[[Saccharomyces cerevisiae]]'', котрий має тривіальну назву [[пивні дріжджі]]. До інших поширених видів відносяться ''[[Saccharomyces pastorianus]], [[Saccharomyces anamensis]], [[Schizosaccharomyces pombe]], [[Candida utilis]]'' тощо.<ref name="Ull">{{книга|автор=Kosaric,&nbsp;N. et al. |частина=Ethanol |посилання частина= |заголовок=Ullmann's Encyclopedia of Industrial Chemistry |оригінал= |посилання= |відповідальний= |видання=6th |місце=Weinheim |видавництво=Wiley-VCH |рік=2005 |volume= |pages= |allpages= |серія= |isbn= |doi=10.1002/14356007.a09_587.pub2 | тираж=}} {{ref-en}}</ref>. Також етанол утворюють деякі бактерії, наприклад, ''[[Zymomonas mobilis]]''.

У [[1975]] році астрономи повідомили про знаходження значних скупчень етанолу в газопиловій хмарі [[Стрілець B2]]. За підрахунками науковців кількість наявних там молекул етанолу значно перевищує кількість спирту, отриманого за всю історію людства.<ref>{{Цитата:Стаття | last = Zuckerman, | first =B. et al. | year =1975 | month =March | title =Detection of Interstellar Trans-ethyl Alcohol | journal = | volume = | issue = | pages = L99 | doi = | id = | url =http://adsabs.harvard.edu/full/1975ApJ...196L..99Z | format = | accessdate = 15 травня 2015 | archivedate =25 лютого 2019 | archiveurl =https://web.archive.org/web/20190225023332/http://adsabs.harvard.edu/full/1975ApJ...196L..99Z }} {{ref-en}}</ref>. Знайдений етанол мав ''транс''-форму молекул, а в [[1996]] році він був зафіксований і в [[гош-конформація|''гош''-формі]].<ref>{{книга|автор= |частина= |посилання частина= |заголовок=Encyclopedia of Astrobiology |оригінал= |посилання=https://books.google.com.ua/books?id=oEq1y9GIcr0C&lpg=PP1&hl=uk&pg=PA505#v=onepage&q&f=false | відповідальний= Gardaud, M., editor |видання= |місце= |видавництво=Springer |рік=2011 |volume= |pages=505 |allpages= |серія= |isbn=978-3-642-11271-3|тираж= |doi=10.1007/978-3-642-11274-4}} {{ref-en}}</ref>.

Серед можливих шляхів утворення етанолу в [[міжзоряне середовище|міжзоряному середовищі]] наводиться, зокрема, його синтез зіз [[метан]]у та метил-катіону під дією випромінювання:

Іншим потенційним способом є взаємодія метил-катіону із [[формальдегід]]ом, який також поширений у [[космос]]і:<ref>{{Цитата:Стаття | last =Huntress | first =W.&nbsp;T., Jr. | authorlink = | coauthors =Mitchell,&nbsp;G.&nbsp;F. | year =1979 | month = July | title = The Synthesis of Complex Molecules in Interstellar Clouds | journal =Astrophysical Journal | volume =231 | issue = | pages =460 | doi =| id = | url =http://adsabs.harvard.edu/full/1979ApJ...231..456H | format = | accessdate = 15 травня 2015 }} {{ref-en}}</ref>:

Із водою утворює [[азеотропна суміш|азеотропну суміш]]: 95,6 % спирту й 4,4 % води. Безводний етанол незначною мірою [[гігроскопічність|гігроскопічний]]: для досягнення стабільності він здатен поглинути 0,3—0,4 % води.

! -25−25 °C !! 0 °C !! 25 °C !! 50 °C !! 75 °C

| 3,262 || 1,786 || 1,074 || 0,694 || 0,476

: [[Файл:Ethen-zu-Ethanol-V1.svg|300пкс275пкс|]]

Поглинання проводиться 95—98 % розчином кислоти за температури 80 °C і тиску 1,3—1,5 МПа. Дана взаємодія є [[екзотермічна реакція|екзотермічною]], тому стінки реактора повинні мати охолодження. Присутність у розчині кислоти етилсульфату дозволяє суттєво збільшити швидкість поглинання, оскільки розчинність етилену в етилсульфаті значно вища, аніж у чистій кислоті.

Після обробки сульфатної кислоти із абсорбованими етил- і діетилсульфатом у достатній кількості води, розчин набуває концентрації близько 50—60 %. Продукти гідролізу направляються на колони для розділення: розведена кислота залишатиметься внизу резервуара, а газувата спиртово-етерна суміш — нагорі. Цільову суміш промивають водою або розведеним розчином [[гідроксид натрію|гідроксиду натрію]], а згодом очищують [[перегонка|перегонкою]].

Кінцевим етапом є відновлення концентрації розведеної кислоти. Цей етап є одним з найбільш дороговартісних в усьому синтезі. За допомогою системи кислотних випаровувачів вдається підняти концентрацію кислоти до 90 %. Збільшення цього показника до необхідних 98 % проводиться змішуванням із [[олеум]]ом (концентрації 103 %).

Серйозною проблемою для методу непрямої гідратації є утворення в кислоті вуглецевих речовин, які чинять вагомий вплив на її концентрацію. Використання концентрованої кислоти також спричинює появу [[корозія|корозії]] на обладнанні, тому деякі частини обладнання виробляються з [[кремній|кремнію]], сплавів [[тантал (хімічний елемент)|танталу]], [[свинець|свинцю]] тощо.

: <math>\mathrm{ CH_2CH_2 + H_2O \leftrightarrowsrightleftarrows CH_3CH_2OH }</math>

{| class="wikitable" align="right"

|+ Порівняння характеристик<br/>деяких представників бактерій та дріжджів<ref name="Ull"></ref>

| Вихід продукту, г/г<ref>Відношення кількості отриманого етанолу до кількості поглинутої сировини.</ref> || 0,465<ref name="Вихід">Теоретичний вихід етанолу за цим методом складає 0,511 г/г.</ref> || 0,460<ref name="Вихід"></ref>

Більшість дріжджів, що використовуються у виробництві етанолу, мають оптимальну температуру для росту близько 39—40 °C, а максимальне значення спостерігається у виду ''[[Kluyveromyces marxianus]]'' — 49 °C. Оскільки процес бродіння є [[екзотермічна реакція|екзотермічним]] (з 1  г поглинутою глюкози виділяється 586 Дж тепла), використання дріжджів із вищою оптимальною температурою росту дозволяє заощадити кошти на охолодженні реакційної системи. Важливим моментом є подача незначних кількостей [[кисень|кисню]] для синтезу дріжджами [[ненасичені жирні кислоти|ненасичених жирних кислот]] та [[ергостерол]]у, котрі сприяють їхньому росту і добрій проникності клітин. За відсутності кисню нестача кислот і стеролу спричинить зміни у [[фізіологія|фізіології]] дріжджів вже через кілька поколінь.

[[Файл:Pg166 bioreactor.jpg|міні|праворуч|150пкс200пкс|Дослідницький біореактор для ферментації целюлози]]

Як [[целюлоза]], так і крохмаль є [[полісахарид]]ами, полімерами [[вуглевод]]ів, але синтез етанолу з целюлози значно важчий через її малу схильність до гідролізу. Її структура більш подібна до кристалічної, що ускладнює розрив зв'язків всередині полімеру, а у рослинах її захищає від гідролітичного розпаду шар [[лігнін]]у (після обробки целюлози кислотою гідролізується лише 15 % усієї маси). У відходах сировини також міститься [[геміцелюлоза]], яка складається переважно з [[пентози|пентоз]].

Передопераційна обробка включає в себе розмелювання, замочування вихідної сировини для набухання. Згодом її нагрівають в [[автоклав]]ах з 0,3—0,5%-оюю кислотою під тиском 7—10 атм. Як кислота найчастіше використовується [[сульфатна кислота|сульфатна]], рідше — [[хлоридна кислота|хлоридна]]. По закінченні процесу кислоту концентрують в окремому резервуарі і знову пускають у виробництво, а лігнін відфільтровують і очищують промиванням.

Також, на противагу кислотному гідролізу, застосовується '''ензиматичний''' метод. Тут гідроліз відбувається під дією [[гриби|грибів]] на кшталт ''[[Trichoderma viride]]''. Попередня обробка має такі етапи: усування лігнінової оболонки дією розчиннику кадоксену (розчин із 5—7 % вмістом [[оксид кадмію|оксиду кадмію]] та 28 % [[етилендиамін]]у) та обробка рідким [[аміак]]ом під високим тиском, котрий розбурхує волокна у целюлозі, полегшуючи проникнення [[ензим]]ів. У деяких випадках вдається досягти стовідсоткової переробки целюлози.

: <math>\mathrm{ CH_3CH_2Cl + H_2O \leftrightarrowsrightleftarrows CH_3CH_2OH + HCl}</math>

Синтезований етанол зазвичай є водно-спиртовою сумішшю. Його очищення та зневоднення починається з [[перегонка|перегонки]] (ректифікації), якою можна досягти концентрації 95,6 % об. Утворена суміш є [[азеотропна суміш|азеотропною]] і не може бути очищена подальшою перегонкою. Для додаткової дегідратації використовують [[бензен]], [[циклогексан]] або [[гептан]]. Їхня присутність утворює нові азеотропні суміші із нижчою температурою кипіння, що дозволяє отримати безводний етанол.

У промислових масштабах для зневоднення можуть використовуватися [[молекулярні сита]], чиї пори проникні для молекул води, але не для етанолу. Такі сита можуть бути штучними або з [[цеоліт]]ів природного походження (наприклад, з [[клиноптилоліт]]у). 75 % адсорбованих молекул є водою, інші 25 % — етанол, який потім знову повертається в перегонну систему.

Також застосовується мембранний метод, який полягає в розділенні підігрітої до 60 °C водно-спиртової суміші напівпроникною мембраною, яка не пропускає етанол. Дана операція виконується під дією тиску менше 1  кПа. В результаті розділення утворюється етанол із концентрацією 99,85 % і розчин, що пройшов крізь мембрану, із концентрацією 23 %. Конденсований мембранний розчин може бути знову ректифікований.

* промисловий етанол (96,5 % об.) — продукт для промислового й технічного використання: як [[розчинник]], [[паливо]] тощо. Для запобігання його вживанню зазвичай до нього додають речовини із неприємним запахом, наприклад, [[піридин]] у кількості 0,5—1 % (проводять ''денатурацію''). Також для легшого визначення йому можуть надавати слабкого забарвлення [[метиловий фіолетовий|метиловим фіолетовим]];

* [[денатурований спирт]] — технічний продукт із концентрацією етанолу 88 % об., що має значну кількість домішок. Він денатурується і забарвлюється відповідним чином. Використовується в освітленні та обігріві;

* якісний алкоголь (96,0—96,5 % об.) — очищений етанол, що застосовується для потреб [[фармацевтика|фармацевтики]], у виготовленні косметичних засобів та для харчового споживання;

* абсолютний етанол (99,7—99,8&nbsp;% об.)&nbsp;— надзвичайно чистий етанол, що застосовується у фармацевтиці, виготовленні [[аерозолі]]в.<ref name="Ull"></ref>.

|+Норми для сортів спирту за ДСТУ 4221:2003<ref name="ДСТУ"></ref>

Етанол є сировиною для синтезу [[бутадієн]]у. Реакція проводиться при температурі 370—390&nbsp;°C та в присутності каталізаторів&nbsp;— [[оксид магнію|MgO]]-[[діоксид кремнію|SiO₂]] або [[оксид алюмінію|Al₂O₃]]-SiO₂ (із [[хемоселективність|селективністю]] 70&nbsp;%):<ref>{{книга|автор=Grub, J. |частина=Butadiene |посилання частина= |заголовок=Ullmann's Encyclopedia of Industrial Chemistry |оригінал= |посилання= |відповідальний= |видання=6th |місце=Weinheim |видавництво=Wiley-VCH |рік=2005 |volume= |pages=5 |allpages= |серія= |isbn= |doi=10.1002/14356007.a04_431.pub2 | тираж=}} {{ref-en}}</ref>

Майже увесь спожитий спирт (90—98 %) [[метаболізм|метаболізується]] організмом і лише невелика його частина (2—10 %) виводиться у незмінному вигляді: з сечею, повітрям, потом, слиною. Споживання етанолу призводить до надмірного сечовиділення: кожні 10 г алкоголю сприяють втраті організмом 100 мл рідини, що не сприяє видаленню спирту з організму. Основна частина етанолу, яка надійшла до організму, потрапляє до печінки, де в [[мікросома]]х зазнає біологічного перетворення.

На цій стадії взаємодія відбувається набагато швидше, ніж на попередній.<ref name="Becker">{{Стаття | last =Becker, | first =C.&nbsp;E. | year = 1970 | title = The Clinical Pharmacology of Alcohol | journal =California Medicine | volume =113 | issue =3 | pages =37—45 | doi = | id = | url =https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC1501558/ | accessdate = 16 травня 2015 | archivedate =6 травня 2021 | archiveurl =https://web.archive.org/web/20210506123407/https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC1501558/ }} {{ref-en}}</ref>. Ацетат надходить у [[Цикл трикарбонових кислот|цикл Кребса]], де руйнується до [[діоксид вуглецю|СО₂]] і Н₂О. Альдегіддегідрогеназу виявляють не тільки в печінці, а й в інших органах, включаючи головний мозок. У дорослої, здорової людини АДГ руйнує близько 10 г спирту на годину.

Окрім основного метаболічного процесу, етанол окиснюється також і двома іншими шляхами. Один з них відбувається за участі мікросомної [[оксидази]] у поєднанні з відновленим [[нікотинамідаденіндинуклеотидфосфат]]ом (НАДФ), в той час як інший&nbsp;— за участі [[каталази]] в поєднанні з [[пероксид водню|пероксидом водню]]. Обидва шляхи ведуть до утворення токсичного альдегіду, котрий має [[канцероген]]ні властивості і в десятки разів токсичніший порівняно з етанолом.<ref>{{Стаття |прізвище=Дереча |ім'я=Л.&nbsp;М. |посилання_на_автора= |співавтори= |рік=2007 |місяць= |назва=Алкоголь та його дія на організм: огляд літератури |журнал= Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Біологія. |том=788 |випуск=6 |сторінки=7—15 |bibcode= |doi= |pmid= |url=http://seriesbiology.univer.kharkov.ua/ukr/6(2007)/pdf/7.pdf |accessdate=15 травня 2015 |archivedate=18 травня 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150518092811/http://seriesbiology.univer.kharkov.ua/ukr/6(2007)/pdf/7.pdf }}</ref>.

|+ Симптоми в залежності<br/>від отриманої дози спирту<ref name="Ull"></ref>

Потрапляючи до тіла людини через [[стравохід]], етанол швидко всмоктується. У [[шлунок|шлунку]] поглинається 20 % початкового етанолу, а у [[тонкий кишечник|тонкому кишечнику]] — 80 %. Після поглинання він потрапляє у кров уже за 5 хвилин, розповсюджуючись із кровотоком по всьому організму.

Варто зауважити, що головний мозок складається у значній частині з ліпідів (10-1210—12&nbsp;%)<ref>{{Cite book|title=Ю.І.Губський - Біологічна хімія, с.479.|last=|first=|year=|publisher=|location=|pages=|language=|isbn=}}</ref>, розчинником яких є етанол, який проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Відтак систематичне його вживання може призводити до втрати маси мозку.

При вживанні етанолу зменшується кількість нормохромних нейронів й зростає кількість гіпохромних нейронів та клітин-тіней (пустот від загиблих нейронів), що є свідченням токсичної дії алкоголю на нейрони<ref>{{Cite book|title=Зиматкин С. М., Федина Е. М. - ГИСТАМИНЕРГИЧЕСКИЕ НЕЙРОНЫ МОЗГА КРЫС ПОСЛЕ СЕМИДНЕВНОЙ АЛКОГОЛЬНОЙ НАГРУЗКИ.|last=|first=|year=|publisher=|location=|pages=|language=|isbn=}}</ref>.

'''Дихальна система'''. Етанол має яскраво виражену токсичну дію на органи дихання. Ураження легень позначається розвитком бронхолегеневої інфекції внаслідок зменшення захисних функцій організму. Негативна дія алкоголю пов'язана з пригніченням [[фагоцитоз]]у та утворення [[антитіло|антитіл]], сприянням проникненню бактерій у дихальні шляхи тощо. Бронхолегеневі патології можуть перерости у появу [[пневмонія|гострої пневмонії]], котра має значний відсоток летальних випадків.

'''Печінка'''. Ступінь ушкодження [[печінка|печінки]] етанолом безпосередньо залежить від кількості спожитого алкоголю. Внаслідок його дії можуть з'являтися [[стеатоз]], [[фіброз]], [[алкогольний гепатит]] і [[цироз]], що нерідко закінчується розвитком гепатоклітинної [[карцинома|карциноми]]. Так, за даними [[Міжнародне агентство з дослідження раку|Міжнародного агентства з дослідження раку]] етанол має [[канцероген]]ну дію.<ref name="IARC"></ref>.

Одним з результатів тривалого впливу на організм етанолу є збільшення об'єму [[еритроцит]]ів&nbsp;— [[макроцитоз]], спричинений токсичною дією [[ацетальдегід]]у, дефіцитом [[фолієва кислота|фолієвої кислоти]] та [[гіперліпідемія|гіперліпідемією]].<ref name="Харченко">{{Стаття|прізвище=Харченко |ім'я=О.&nbsp;І. |посилання_на_автора= |співавтори=Гавриш Л.&nbsp;І., Остапченко Л.&nbsp;І. |рік=2006 |місяць= |назва=Токсична дія етанолу та його продуктів на організм |журнал=[[Вісник Національної академії наук України]] |том= |випуск=3 |сторінки=64—67 |bibcode= |doi= |pmid= |url=http://nbuv.gov.ua/j-pdf/vnanu_2006_3_5.pdf }}</ref>.

# залежність від алкоголю є психічною, присутній сильний фізичний потяг як проявлення синдрому відміни, поява [[галюцинація|галюцинацій]], незворотні ушкодження внутрішніх органів ([[цироз печінки]], [[серцеві хвороби]], [[енцефалопатія]] тощо).<ref>{{книга |автор=Скрипніков А.&nbsp;М., Напрєєнко О.&nbsp;К., Сонник Г.&nbsp;Т. |частина= |посилання частина= |заголовок=Наркологія: навчально-методичний посібник |оригінал= |посилання=http://www.umsa.edu.ua/lecture/psychiatry/narkologposibn.pdf |відповідальний= |видання= |місце=Полтава |видавництво= |рік=2005 |том= |сторінки= |сторінок=424 |серія= |isbn= |тираж= |archivedate=2015-05-18 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150518104256/http://www.umsa.edu.ua/lecture/psychiatry/narkologposibn.pdf }}</ref>.

Етанол легко проникає крізь [[плацента|плаценту]], тому його вміст у крові матері і плоду швидко досягає однакового рівня. Він накопичується в тканинах плоду, багатих на фосфоліпіди, у [[головний мозок|головному мозку]], а також [[еритроцит]]ах. Виведення алкоголю з організму здійснюється за допомогою ферментів печінки, а в майбутньої дитини вона формується лише в другій половині вагітності матері. Шкідливий вплив етанолу на плід пов'язаний з незрілістю захисного механізму й підвищеною проникністю судин тощо. Особливе значення мають критичні періоди ембріонального розвитку, коли чутливість ембріону й плоду до чужорідних речовин досягає максимального рівня. Токсична дія етанолу є причиною сповільнення розвитку або навіть загибелі ембріону.<ref name="Харченко"></ref>.

Споживання матір'ю етанолу під час вагітності пов'язане з появою фетальних (плідних) [[тератогенез|тератогенних]] ефектів. Вплив алкоголю проявляється у порушенні загального розвитку плоду, народженні дитини з меншими, ніж у нормі, масою тіла і зростом, психічною неповноцінністю. Зокрема, уражені тератогенною дією етанолу діти мають видозмінені риси обличчя: вужчі очні щілини, тоншу верхню губу, появу [[мікроцефалія|мікроцефалії]] та [[ретрогнатія|ретрогнатії]], відсутність [[фільтрум]]у та різні вушні аномалії. Фізичні видозміни доповнюються недорозвиненістю головного мозку, схильністю до судомних нападів, набряків головного мозку, поганою координацією рухів, зниженням інтелекту і вродженими вадами серця. Таку дію етанолу названо [[фетальний алкогольний синдром]], ФАС (або алкогольний синдром плоду).<ref>{{Стаття | last =Iveli, | first =Maria F. et al. | year =2007 | title =Effects of Light Ethanol Consumption During Pregnancy: Increased Frequency of Minor Anomalies in the Newborn and Altered Contractility of Umbilical Cord Artery | journal =Pediatric Research | volume =61 | issue = | pages = 456—461 | doi =doi:10.1203/pdr.0b013e3180332c59 | id = | url =http://www.nature.com/pr/journal/v61/n4/full/pr200789a.html | format = | accessdate =17 травня 2015 | archivedate =9 квітня 2016 | archiveurl =https://web.archive.org/web/20160409143714/http://www.nature.com/pr/journal/v61/n4/full/pr200789a.html }} {{ref-en}}</ref>.

|+ Взаємодія медичних препаратів із етанолом<ref name="Wea">{{Стаття | last =Weathermon, | first =R. | співавтори =Crabb, David W. | year = 1999 | title =Alcohol and Medication Interactions | journal =Alcohol Research | volume =23 | issue =1 | pages = | doi = | id = | url =http://pubs.niaaa.nih.gov/publications/arh23-1/40-54.pdf | accessdate = 16 травня 2015 | archivedate =28 травня 2015 | archiveurl =https://web.archive.org/web/20150528185614/http://pubs.niaaa.nih.gov/publications/arh23-1/40-54.pdf }} {{ref-en}}</ref><ref>{{cite web |url=http://pubs.niaaa.nih.gov/publications/Medicine/medicine.htm |title=Harmful Interactions. Mixing Alcohol With Medicines |last1= |first1= |date= |website=niaaa.nih.gov |publisher=National Institute on Alcohol Abuse and Alcoholism |accessdate=17 травня 2015 |archive-date=25 червня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150625113237/http://pubs.niaaa.nih.gov/publications/Medicine/medicine.htm }} {{ref-en}}</ref>

| [[Снодійно-седативні засоби]]<br/>([[бензодіазепіни]]) || [[Діазепам]]<br/>[[Лоразепам]]<br/>[[Оксазепам]] || Етанол підсилює вплив препаратів на ЦНС, спричинюючи появу проблем із пам'яттю, млявості, зниження моторики, сповільнення або ускладнення дихання;

Перший автомобіль, що був здатен їздити на етанолі, спроєктував [[Генрі Форд]] у [[1920]] році&nbsp;— модель [[Ford Model T|Ford T]]. Однак тоді ця інновація ще не отримала необхідного розвитку через технічні та економічні проблеми: виробництво чистого етанолу було надто дорогим, а використання недоочищеного спирту в суміші з вуглеводневим паливом було певною мірою обмеженим&nbsp;— за низьких температур нерозчинна у бензині вода замерзала, закорковуючи паливний бак.<ref>{{Стаття|прізвище=Гомонай |ім'я=В.&nbsp;І. |посилання_на_автора= |співавтори= Богоста А.&nbsp;С., Лобко В.&nbsp;Ю., Тацькар А.&nbsp;Р. |рік= |місяць= |назва=Етиловий спирт як екологічне паливо для двигунів внутрішнього згорання |журнал= Науковий вісник Ужгородського університету. Сер.: Хімія. |том= |випуск=1 |сторінки= 82—87|bibcode= |doi= |pmid= |url=http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Nvuuchem_2011_1_21.pdf }}</ref>.

Нині, маючи технології для виробництва дешевого етанолу, заміна традиційного [[бензин]]ового чи [[дизельне паливо|дизельного палива]] етанолом, або використання його як добавки, набула у світі значного поширення. Світове виробництво етанолу для потреб [[паливна промисловість|паливної промисловості]] у [[2014]] році склало 24,75 &nbsp;млрд галонів.<ref>{{cite web |url=http://ethanolrfa.org/pages/World-Fuel-Ethanol-Production |title=World Fuel Ethanol Production |last1= |first1= |date= |website=ethanolrfa.org |publisher=Renewable Fuels Association |accessdate=15 травня 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120211065606/http://ethanolrfa.org/pages/World-Fuel-Ethanol-Production |archivedate=11 лютого 2012 |deadurl=yes }} {{ref-en}}</ref>.

[[Файл:Ethanol antiseptic.jpg|міні|праворуч|150пкс|Антисептичний розчин етанолу (95 %)]]

Етанол проявляє [[бактерицидність|бактерицидні]] дії при концентрації 30&nbsp;% і вище, в залежностізалежно від типу [[бактерії|бактерій]], вмісту води та часу дії. Згідно з дослідженнями найбільш ефективною є дія етанолу при його концентрації 60—70&nbsp;%&nbsp;— як у присутності води, так і за її відсутності. Саме такий вміст етанолу мають побутові [[антисептик для рук|антисептики для рук]] (наприклад, Септил<ref>[https://sanitasmozdocs.kiev.ua/productlikiview.php?id=7757 СЕПТИЛ] {{Webarchive|url=https:/3779/web.archive.org/web/20211201081552/https://mozdocs.kiev.ua/likiview.php?id=7757 Септил,|date=1 розчингрудня 70%2021 100мл]}}, СанітасНормативно-директивні документи МОЗ України</ref>).<ref>{{Стаття | last =McDonnell, | first =G. | 3 = | coauthors =Russell, A.&nbsp;D. | year =1999 | month =January | title =Antiseptics and Disinfectants: Activity, Action, and Resistance | journal =Clinical Microbiology Reviews | volume =12 | issue =1 | pages =147–179 | doi = | id = | url =https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC88911/ | format = | accessdate =17 травня 2015 | archivedate =17 червня 2015 | archiveurl =https://web.archive.org/web/20150617113412/http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC88911/ }} {{ref-en}}</ref>. Використання вищої концентрації (наприклад, 90&nbsp;% розчину) для дезінфекції шкіри недоцільне, оскільки при таких концентраціях етанол проявляє свої дубильні властивості, в той час як антисептичні властивості падають.

Принцип дії етанолу на [[мікроорганізми]], ймовірно, полягає у впливі на їхні мембрани та швидкій [[денатурація (біохімія)|денатурації]] [[білки|білків]], що призводить до порушення [[метаболізм]]у бактерій та подальшого руйнування клітин. Етанол демонструє високу [[біоцид]]ну дію проти вегетативних бактерій (включно з [[мікобактерія]]ми), [[вірус]]ів, [[гриби|грибів]], але не [[спора|спор]].

Через відсутність спороцидної дії етанол не може бути використаний для [[Стерилізація (мікробіологія)|стерилізації]], проте його властивостей достатньо для профілактичного знезаражування поверхонь, обробки шкіри тощо.<ref>{{книга|автор= |частина=Alcohols |посилання частина=https://books.google.com.ua/books?id=3f-kPJ17_TYC&pg=PA229&lpg=PA229#v=onepage&q&f=false |заголовок=Disinfection, Sterilization, and Preservation |оригінал= |посилання= |відповідальний=Block, Seymour S., editor |видання=5th |місце=Philadelphia, PA |видавництво=Lippincott Williams & Wilkins |рік=2000 |volume= |pages=229 |allpages= |серія= |isbn= 978-0683307405 |тираж=}} {{ref-en}}</ref>.

Етанол широко застосовується в [[молекулярна біологія|молекулярній біології]] для осадження та концентрування [[ДНК]] та [[РНК]]. Його використовують спільно із [[буферний розчин|буферними розчинами]] [[солі|солей]], що містять прості однозарядні катіони (наприклад, катіони [[натрій|натрію]]). Типовим є використання буферу ацетату натрію концентрації 0,3 моль/л із [[pH]] 5,2 (при 4 °C) та етанолу — абсолютного і 70-відсоткового (при -20−20 °C).

Для осадження [[нуклеїнові кислоти|нуклеїнових кислот]] їхній зразок змішують із буферним розчином та абсолютним етанолом і охолоджують при -20−20&nbsp;°C протягом години, після чого [[центрифугування|центрифугують]]. Відділивши [[піпетка|піпеткою]] зайву рідину з поверхні, додають 70&nbsp;% розчин етанолу та повторюють центрифугування і відділення рідини. Залишок випарюють при температурі 37&nbsp;°C на [[водяна баня|водяній бані]] і таким чином отримують концентровану речовину.<ref>{{cite web |url=http://oxfordgenetics.com/cloning-resources/cloning-guides/dna-precipitation-protocol |title=DNA Precipitation Protocol |last1=Cawood |first1=R. |date= |website=oxfordgenetics.com |publisher=Oxford Genetics |accessdate=16 травня 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150709164416/http://oxfordgenetics.com/cloning-resources/cloning-guides/dna-precipitation-protocol |archivedate=9 липня 2015 |deadurl=yes }} {{ref-en}}</ref>.

Ризик у застосуванні етанолу полягає в пригніченні діяльності [[Центральна нервова система|центральної нервової системи]], появі [[гіпоглікемія|гіпоглікемії]] (через зниження [[глюконеогенез]]у) та нудоти. При введенні внутрішньовенно можлива поява [[флебіт]]у, {{нп|Тонічність|гіпертонічність|en|Tonicity}} з [[гіпонатріємія|гіпонатріємією]]. Застосування такого антидоту вимагає постійного моніторингу вмісту етанолу у сироватці та рівня [[глюкоза|глюкози]]. Проте інший антидот {{нп|Фомепізол|фомепізол|en|Fomepizole}} значно дорожчий та менш доступний<ref>{{Стаття | last =Marraffa, | first =Jeanna M. | співавтори =Cohen, V., Howland, M.&nbsp;A. | year =2012 | title =Antidotes for Toxicological Emergencies | journal =American Journal of Health-System Pharmacy | volume =69 | issue =3 | pages =199—212 | doi = | id = | url =http://www.medscape.com/viewarticle/757588 | format = | accessdate =16 травня 2015 | archivedate =11 травня 2015 | archiveurl =https://web.archive.org/web/20150511231527/http://www.medscape.com/viewarticle/757588 }} {{ref-en}}</ref><ref name="medscape_metanol">{{Стаття | last =Korabathina, | first =Kalyani | співавтори =Selim R Benbadis, David Likosky | year =2016 | title =Methanol Toxicity Treatment & Management | journal =[[Medscape]] | volume = | issue = | pages = | doi = | id = | url =http://emedicine.medscape.com/article/1174890-treatment | format = | accessdate =14 січня 2014 | archivedate =16 березня 2013 | archiveurl =https://web.archive.org/web/20130316102130/http://emedicine.medscape.com/article/1174890-treatment }} {{ref-en}}</ref>.

== Посилання ==

* [https://vue.gov.ua/Спирт_абсолютний Абсолютний спирт] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220226163441/https://vue.gov.ua/Спирт_абсолютний |date=26 лютого 2022 }} // [[ВУЕ]]