Симптом: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування |
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.9.5 |
||
(Не показані 10 проміжних версій 2 користувачів) | |||
Рядок 1:
{{Otheruses}}
[[Файл:Cruikshank_-_The_Head_Ache.png|міні|За [[Міжнародна класифікація хвороб-10|МКХ-10]] R50-R69, головний біль є одним із загальних симптомів.
'''Симпто́м''' (від {{lang-el|σύμπτομα}} — ознака, нещастя, що трапляється<ref>{{cite web |url=http://www.perseus.tufts.edu/cgi-bin/ptext?doc=Perseus%3Atext%3A1999.04.0057%3Aentry%3D%2398870 |title=Sumptoma, Henry George Liddell, Robert Scott, ''A Greek-English Lexicon'', at Pursues |publisher=Perseus.tufts.edu |date= |accessdate=2011-12-17 |archive-date=1 лютого 2009 |archive-url=https://web.archive.org/web/20090201104133/http://www.perseus.tufts.edu/cgi-bin/ptext?doc=Perseus%3Atext%3A1999.04.0057%3Aentry%3D%2398870 }}</ref>) — ознака, яка відрізняє хвору людину від здорової. Також визначають симптом як будь-яку відчутну зміну в [[організм]]і або його діяльності, що виявляється на підставі скарг хворого (суб'єктивний симптом) або під час дослідження лікарем (об'єктивний симптом). Симптом може бути й об'єктивною [[Ознаки_та_симптоми#Ознаки|клінічною ознакою]]<ref>"Definition: 'Sign'". Stedman's Medical Dictionary. Lippincott Williams & Wilkins via Medilexicon International Ltd.'s website, medilexicon.org. Retrieved 12 December 2013. {{ref-en}}</ref>, тобто чітко виявлятися не тільки самим пацієнтом, але й будь-якою іншою людиною, особливо лікарем, перед або під час фізичного огляду пацієнта. Тоді як деякі симптоми відчуває лише сам хворий, як-от [[Парестезія|парестезії]], і вони не є клінічними ознаками.▼
Карикатура [[Джордж Крукшенк|Джорджа Крукшенка]] 1819 року, яка показує головний біль.]]
В англомовних медичних джерелах, ''ознаки'' та ''симптоми'' чітко розрізняються: отже, це спостережувані або виявлені ознаки та пережиті симптоми хвороби, травми чи певного стану. Ознаки об'єктивні і помітні зовні; симптоми — суб'єктивні переживання людини.<ref>{{Cite book▼
▲'''Симпто́м''' (від {{lang-el|σύμπτομα}} — ознака, нещастя,
▲В
|url=https://www.worldcat.org/oclc/190967531
|title=Kaplan & Sadock's concise textbook of clinical psychiatry
Рядок 15 ⟶ 18:
|isbn=978-0-7817-8746-8
|oclc=190967531
}}</ref> Ознакою, наприклад, може бути вища або нижча [[Температура тіла|температура]] за
== Загальне ==
Інколи симптоми можуть бути взагалі відсутніми (у цьому разі кажуть, що хвороба
Розпізнавання хвороби ґрунтується на обстеженні хворого та виявленні симптомів. Діагностику внутрішніх хвороб засновано на виявленні симптомів хвороб. Для їхнього виявлення і спостереження за лікуванням хворого, існує особливий спосіб дослідження: складання документа — історії хвороби пацієнта. Розділ «[[Анамнез]] захворювання» ({{lang-la|anamnesis morbi}}) містить відомості про
# Перша поява певного симптому, коли він змінився, коли були найтяжчі прояви його.
# Якості, риси обстежуваного симптому (потрібно якнайточніше описати всі якості цього симптому).
Рядок 33 ⟶ 36:
Об'єднання симптомів на основі їх зв'язку з [[етіологія (медицина)|етіологією]] чи патогенезом захворювання є клінічним вираженням [[діагноз]]у. Діагноз кожної хвороби базується на сукупності синдромів або на виявленні вирішальних ознак.
Для того, щоб визначити попередній діагноз, необхідно вивчити симптоматику ураження органів та систем організму і навчитися виділяти сукупність симптомів, які складаються у певний синдром, тобто пов'язані спільним походженням. Наука про симптоми називається {{нп|Симптоматологія|симптоматологією|de|Symptomatologie|}}. Надзвичайно важливо не тільки навчитися бачити окремі симптоми, а й добре знати їхнє походження, патогенез симптомів — семіотику. Розпитуючи і фізикально обстежуючи хворого, лікар здійснює процес клінічного мислення — аналізу семіотики виявлених симптомів, об'єднання їх у певні синдроми, на основі сукупності синдромів визначає хворобу.
Багато важливих у клінічній медицині симптомів названі іменами науковців, які їх описали (зокрема симптоми [[Симптом Копліка|Копліка]], [[Симптом Кіарі|Кіарі]], [[Симптом Мюссе|Мюссе]], [[Тріада Гатчінсона|Гатчінсона]] тощо).
== Види ==
За способом і доступністю виявлення симптоми поділяють на об'єктивні та суб'єктивні, явні та приховані. За термінами появи і виявлення — на ранні та пізні, а за діагностичним значенням — на неспецифічні, специфічні та [[Патогномонічний симптом|патогномонічні]].
При описі психічних розладів, особливо шизофренії, симптоми можна розділити на позитивні та негативні<ref>{{cite web |url=http://www.surgeongeneral.gov/library/mentalhealth/chapter2/sec2.html |title=Mental Health: a Report from the Surgeon General |publisher=Surgeongeneral.gov |date= |accessdate=2011-12-17 |deadurl=no |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120111043025/http://www.surgeongeneral.gov/library/mentalhealth/chapter2/sec2.html |archivedate=2012-01-11 |df= }}</ref>. Позитивними симптомами є ті, які присутні в розладі, але звичайно не відчуваються більшістю осіб. Вони відображають надмірність або спотворення нормальних функцій (тобто досвід та поведінку, які характерні для нормального функціонування людини). Зокрема, це галюцинації, марення та химерне поведінка. Негативними симптомами є такі функції, що зазвичай виявляються у здорових осіб, але зменшуються або відсутні у постраждалих. Отже, це те, що зникло з нормального способу функціонування людини. Прикладами є соціальний відхід, апатія, нездатність відчувати задоволення і недоліки в контролі уваги.
Рядок 48:
{{wiktionary|симптом}}
* [[Список симптомів]]
* [[Ознаки та симптоми]]
* [[Анамнез]]
* [[Симптоматична терапія]]
== Посилання ==
Рядок 64:
* [http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/529/simptom Симптом] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160803143637/http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/529/simptom |date=3 серпня 2016 }}
{{Бібліоінформація}}
[[Категорія:Медична термінологія]]
[[Категорія:Симптоми захворювань| ]]
|