Шляхта: відмінності між версіями

З приєднанням до корони [[Королівська Пруссія|Королівської Пруссії]] та [[Інфлянтське воєводство|Інфлянтів]] тамтешня аристократія також отримали права і свободи коронної шляхти. В той час як тривала соціальна та релігійна напруга на Русі призвела до [[Хмельниччина|Хмельниччини]], яку деякі польські дослідники з політичних міркувань трактують як «громадянську війну»<ref>[https://repozytorium.amu.edu.pl/bitstream/10593/17628/1/doktorat.pdf Działalność polityczno&nbsp;— dyplomatyczna Bohdana Chmielnickiego]</ref><ref>[http://mwb.com.pl/studia/wp-content/uploads/2017/05/04_W_Kucharski_Rzeczypospolita_w_obliczu_wojny.pdf RZECZPOSPOLITA W OBLICZU WOJNY DOMOWEJ 1648—1649 R. ZABIEGI DYPLOMATYCZNE, PRZYGOTOWANIA WOJSKOWE]</ref>, бо починалася вона із шляхетської суперечки і права шляхтича на власну війну. Насправді ж повстання охопило всі верстви населення Русі і переросло у війну визвольну, протягом якої значна кількість руської шляхти приєдналась до козаків і зіграла ключову роль в формуванні [[Гетьманщина|Гетьманщини]]. В угодах з коронним урядом та царем шляхта зберегла та закріпила своє панівне становище. А споріднившись з козацькими старшинами нешляхетського походження та шляхтою, що пізніше переселились на землі [[Гетьманщина|Війська Запорозького]] з Речі Посполитої, ВаллахіїВалахії, Молдавії тощо, сформувала [[Шляхта Гетьманщини|козацьке шляхетство]]<ref>Очерки из истории и юридического быта старой Малороссии: Превращение козацкой старшины в дворянство / [Соч.] Д. Миллера.&nbsp;— Киев: тип. Ун-та св. Владимира Н.&nbsp;Т.&nbsp;Корчак-Новицкого, 1897.&nbsp;— [2], 136 с.; 26.</ref>.

* '''Шляхта загродова''' ([[Застінкова шляхта|застінкова]], заґродова, ходачкова, околична; {{lang-pl|szlachta zaściankowa, szlachta okoliczna, szlachta zagrodowa}}, провінційна&nbsp;— від «[[застінок]]», провінційна&nbsp;— від «[[околиця]]»)&nbsp;— дрібнопомісна шляхта, володіли присадибними господарствами, не мали селян, самі трудилися на своїй землі<ref>''Любов Сливка.'' [http://mue.etnolog.org.ua/zmist/2009/301.pdf Польові дослідження етносоціального розвитку дрібної шляхти Галичини впродовж ХІХ&nbsp;— на початку ХХ століття] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211022082353/http://mue.etnolog.org.ua/zmist/2009/301.pdf |date=2021-10-22 }}</ref><ref>''Любов Сливка.'' [http://vuzlib.com/content/view/1842/52/ Джерела вивчення культури та побуту дрібної шляхти Галичини XIX&nbsp;— початку XX&nbsp;ст.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190307112334/http://vuzlib.com/content/view/1842/52/ |date=7 березня 2019 }}</ref><ref>''Валах Н.'' Жанрово-стильові особливості комедії «Шляхта ходачкова» Григорія Цеглинського. Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства. 2011. Вип. 16. С. 47-59</ref>, утворювали цілі шляхетські поселення&nbsp;— так звані «застінки» ({{lang-pl|zaścianki}}) або «околиці» ({{lang-pl|okolice}}), відокремлюючи поселення від решти плебейського світу. Назва «околична шляхта» характерна для земель [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]]<ref>[http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Shliakhta_zahrodova Комар В.&nbsp;Л.&nbsp;Шляхта загродова] [[Енциклопедія історії України]]: Т. 10. Т&nbsp;— Я / Редкол.: В.&nbsp;А.&nbsp;Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України.&nbsp;— К.: В-во «Наукова думка», 2013.&nbsp;— 784 с.: іл.</ref>. Шляхта ходачкова зазвичай не мала ні землі, ні підданих селян, і на прожиття заробляла службою у війську або при королівському чи магнатському дворі<ref>[https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/bitstream/lib/6584/1/ПРИВІЛЕЇ%20ПОЛЬСЬКИХ%20КОРОЛІВ%20ЯК%20ДЖЕРЕЛО%20ПРАВА%20У%20ГАЛИЧИНІ.pdf Привілеї польських королів як джерело права у Галичині у складі Польського королівства (1387—1569&nbsp;рр.)] Науковий вісник Ужгородського національного університету, 2013</ref><ref>''Андрій Плахотін.'' [http://shron1.chtyvo.org.ua/Horobets_Viktor_Mykolaiovych/Rus_pislia_Rusi_Mizh_koronoiu_i_bulavoiu_Ukrainski_zemli_vid_korolivstva_Rusi_do_Viiska_Zaporozkoho.pdf Русь «після Русі». Між короною і булавою. Українські землі від королівства Русі до війська запорозького.] Видавництво "Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля». 2016. ISBN 978-617-12-0873-5</ref>. [[Єфремов Сергій Олександрович|Сергій Єфремов]] писав, що ходачкова шляхта: «…од звичайного селянства одріжняється тільки шляхетною пихою та бундючністю»<ref>''[[Єфремов Сергій Олександрович|Сергій Єфремов]]''. [http://shron1.chtyvo.org.ua/Yefremov_Serhii/Istoriia_ukrainskoho_pysmenstva.pdf Історія українського письменства] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181123142247/http://shron1.chtyvo.org.ua/Yefremov_Serhii/Istoriia_ukrainskoho_pysmenstva.pdf |date=23 листопада 2018 }}. Київ: Femina, 1995.</ref>;

При перебуванні території сучасної України у складі Великого князівства Литовського і Руського і [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] українська шляхта ідентифікувала себе як [[Українська шляхта|Руська шляхта]].

* [httphttps://www.lyczkowski.net/ruuk/spravochnikdovidnyk/spiskispysky-shljahtyshliakhty/shljahtashliakhta.html Шляхта] ВКЛ (алфавітні списки) {{ref-ruuk}}

* [http{{cite web|title = Народ шляхетський|url= https://www.lyczkowski.net/ruuk/statjastattia/soslovnyenarod-i-politicheskie-svobody-shljahtyshliakhetskyj.html}} Сословные и политическиеПереклад свободыз шляхты]польської | Polska encyklopedia szlachecka, Т.1, 1935 {{ref-ruuk}}

{{Портали|Історія|Суспільство|Право|УкраїнаІсторія України|Польща|Білорусь|Литва}}

[[Категорія:Шляхта|* ]]

[[Категорія:СередньовіччяСоціальні класи]]