Сталінські списки: відмінності між версіями

'''383 списки''', що належать до 1936—1938 рр., на 44,5 тисяч «осіб, що підлягають суду [[Військова колегія Верховного суду СРСР|Військової Колегії Верховного Суду СРСР]]<nowiki/>», покарання яких було майже стовідсотково санкціоновано особисто Сталінським підписом, які викладені на одному з розділів сайту російського [[Меморіал (організація)|Товариства «Меморіал»]]<ref>[{{Cite web |url=http://stalin.memo.ru/images/intro.htm] |title=Архівована копія |accessdate=2011-01-30 |archive-date=2003-03-07 |archive-url=https://web.archive.org/web/20030307054059/http://stalin.memo.ru/images/intro.htm }}</ref>.

[[Файл:Great Purge Stalin Voroshilov Kaganovich Zhdanov Molotov Great_Purge_Stalin_Voroshilov_Kaganovich_Zhdanov_Molotov.jpg|250px|thumb|Списки осіб, що підлягали суду Військової Колегії Верховного Суду СРСР, по Ленінграду. Підписи Сталіна, Ворошилова, Кагановича, Жданова та Молотова. Квітень 1937 року.<ref>АП РФ, оп.24, дело 409, лист 54</ref>]]

* [[Жданов Андрій Олександрович|Жданова]] — на 177 списках

== «Юридичне» підгрунтяпідґрунтя ==

Тодішні оперативні методи покарання базувалися на тих спрощених процедурах судочинства, які були постульовані знаменитою Постановою ЦВК та РНК СРСР від 1 грудня 1934 року. Згідно цієїз постановицією постановою, виданій негайно після [[Вбивство Кірова|вбивства КироваКірова]], слідство у справах про терористичні організації та терористичні акти мало було вестися в прискореному порядку (до десяти днів), судове слухання — провадитися без участі сторін і без виклику свідків. Закон від 01.12.1934 не припускав ані [[Касація (судочинство)|касаційного оскарження]] вироків, ані подачі клопотань про помилування. Смертні вироки поу таких справах мали бути виконані негайно.

У цьому розділі сайту Товариства «Меморіал» представлені так звані сталінські списки — переліки людей, засуджених за особистої санкції І. В. Сталіна і його найближчих соратників по Політбюро ЦК ВКП(б) до мір покарання, — в переважній більшості до розстрілу. Вперше ці списки були опубліковані в 2002 році на CD, підготовленому Товариством «Меморіал»<ref>[{{Cite web |url=http://stalin.memo.ru/images/aut2.htm] |title=Архівована копія |accessdate=2011-01-30 |archive-date=2011-01-31 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110131012818/http://stalin.memo.ru/images/aut2.htm }}</ref> та Архівом Президента РФ (АП РФ <ref>[{{Cite web |url=http://stalin.memo.ru/images/aut1.htm] |title=Архівована копія |accessdate=2011-01-30 |archive-date=2011-01-31 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110131012820/http://stalin.memo.ru/images/aut1.htm }}</ref>).

3 лютого 1954 р. міністр внутрішніх справ СРСР С. Н. Круглов направив Н[[Хрущов Микита Сергійович|М. С. ХрущевуХрущову]] записку:

{{цитата|Докладаю Вам, що в архівах [[МВС СРСР]] виявлено 383 списки «осіб, що підлягають суду Військової Колегії Верховного Суду СРСР». Ці списки були складені в 1937 і 1938 роках НКВС СРСР і тоді ж представлені в ЦК ВКП(б) на розгляд. На всіх списках є власноручні резолюції І. В. Сталіна та інших членів Політбюро.

Згідно поміткамз помітками завідувача Загальним відділом ЦК КПРС [[Малін Володимир Никифорович|В. Н. Маліна]] на супровідному листі, питання доповіли ХрущевуХрущову відразу ж, 4 лютого 1954 р. Вперше публічно про існування списків «осіб, що підлягають суду Військової Колегії Верховного Суду СРСР» Хрущев згадав у закритій доповіді ХХ з'їзду КПРС в лютому 1956 р.:

{{цитата|Склалася порочна практика, коли в НКВС СРСР складалися списки осіб, справи яких підлягали розгляду на Військовій Колегії, і їм заздалегідь визначалася міра покарання. Ці списки відправлялися Єжовим особисто Сталіну для санкціонування передбачуваних мір покарання. У 1937—1938 роках Сталіну було направлено 383 таких списків на багато тисяч партійних, радянських, комсомольських, військових і господарських працівників і була отримана його санкциясанкція.}}

Ніяких відомостей про звернення до цих матеріалів вищого керівництва партії надалі, аж до кінця 80-х років, в архіві не збереглося. Лише після утворення «Комісії Політбюро ЦК КПРС з додаткового вивчення матеріалів, пов'язаних з репресіями, що мали місце в період 1930—40-х і початку 50-х років» (28.09.1987), в грудні 1988 р., для члена комісії, голови КПК при ЦК КПРС Б. К. Пуго співробітниками архіву була підготовлена невелика секретна довідка «Відомості про списки, що поступили з МВС СРСР на осіб, репресованих в 1937—1938 рр.» У ній наводилися статистичні дані про число осіб, включених в списки (з розбиттям поза категоріяхкатегоріями), указувалося, скільки було на цих документах резолюцій членів Політбюро ЦК ВКП(б), наводилися окремі помітки. Додатково додавався перелік всіх цих поміток.

== Українські письменники у Сталінськихсталінських списках ==

* Прізвища надані у відповідностівідповідно до списків.

* Категорія відповідає покаранням: Кат. 1 — смертний вирок; Кат. 2 — 10 років ув'язнення; Кат. 3 — 5–8 років ув'язнення).

* ОстаннійОстання рядокколонка — прізвища підписантів, та, інколи, їхні примітки, скажімо, «За».

| ДИКИЙ Антон Васильевич || 07.12.37 || Украинская ССР, ДнепропетровскаяХарьковская область || Кат. 1 || За Сталин, Молотов, Жданов

| [[Скуба Микола Якович|СКУБА Николай Яковлевич]] || 21.10.37 || Украинская ССР, Центральный аппарат УГБ НКВД УССР || Кат. 1 || Сталин, Молотов, Каганович, Ворошилов, Микоян

== ПосиланняПримітки ==