Рухолла Мусаві Хомейні: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м вилучено Категорія:Верховні лідери Ірану за допомогою HotCat |
стиль |
||
(Не показані 25 проміжних версій 19 користувачів) | |||
Рядок 1:
{{Картка:Лідер
| ім'я =
| зображення = Portrait of Ruhollah Khomeini By Mohammad Sayyad.jpg
| зображення_підпис =
| посада = 1-й [[Верховний лідер Ірану]]
Рядок 10:
| наступник = [[Алі Хаменеї]]
| дружина =
| партія =
| національність = [[перси|перс]]
| громадянство = {{IRN}}
| релігія = [[Іслам]] [[Шиїти|шиїтської течії]]
|дружина = Батул-Ханум
|діти = '''сини:''' Мустафа, Ахмад
|династія =
|батько = Сеїд Мустафа
|мати =
}}
'''Рухолла Мусаві Хомейні''' ({{lang-fa|روحالله خمینی}}; [[17 травня]] [[1900]] або [[1898]] або [[1903]], [[Каджари|Персія]]
▲'''Рухолла Мусаві Хомейні''' ({{lang-fa|روحالله خمینی}}; [[17 травня]] [[1900]] або [[1898]] або [[1903]], [[Персія]] — [[3 червня]] [[1989]], [[Тегеран]], [[Іран]]) — іранський державний діяч, [[аятола]], рахбар (вождь), лідер [[Ісламська революція в Ірані|ісламської революції 1979 року]] в [[Іран]]і. [[Верховний лідер Ірану]] з [[1979]] по [[1989]] рр.
== Біографія ==
Рядок 33 ⟶ 28:
Сеїду Рухоллі було 5 місяців, коли його батька вбили. Після смерті батька хлопчиком опікувалися мати та сестра батька. Проте коли хлопчикові минуло 15 років, його мати померла.
Здобув початкову освіту в місцевих школах. Потім почав вивчати арабську граматику і логіку у свого старшого брата Сеїда Мортазі, відомого як аятола Пасандіде. У 1920 році він поїхав у місто [[Ерак]] і почав учитися в релігійній школі цього міста, якою керував аятола Сеїд Абдолькарим Хаері. До 1926 року він пройшов усі рівні навчання й під керівництвом аятоли Хаері
Викладав в [[Кум (місто)|Кумі]], в [[1950-ті|50]]-ті роки отримав титул «[[аятола]]». З [[1963]] року перебував в опозиції до [[Імперська Держава Іран|шахського режиму Ірану]]. Його арешт спричинив найбільші заворушення за десятиліття — понад 1000 вбитих. Влада
У січні [[1979]] року очолив ісламську революцію в Ірані. За два тижні після втечі шаха, [[1 лютого]] [[1979]] року, повернувся до Ірану. [[11 лютого]] призначив тимчасовий уряд на чолі з Мехді Базарганом.
Рядок 45 ⟶ 40:
Протягом правління підтримував експорт ісламської революції в країни регіону, розглядаючи як можливість такого [[ірано-іракська війна|ірано-іракську війну]]. Коли в серпні [[1988]] року він погодився припинити війни з Іраком, те рішення далося йому важко, «як випити чашу з отрутою».
Помер [[3 червня]] [[1989]] року. Поховано в [[Мавзолей Хомейні|мавзолеї]] на кладовищі [[Бехеште-Захра]]. На його похорон [[Список_найчисельніших_мирних_зібрань_в_історії#Більш_ніж_10_мільйонів|зібралося близько 10 млн осіб]].
== Релігійна й політична діяльність ==
Широка й відкрита політична діяльність імама починається в 1962 році, коли шахський прем'єр-міністр [[Амір Асадолла Алам]] затвердив на засіданні уряду
За рекомендацією президента США [[8 січня]] [[1963]] року шах оголосив про проведення референдуму
Арешт Хомейні спричинив масові виступи в найбільших містах Ірану. Після двомісячного тюремного ув'язнення імама
Реакція була негайна. 25 жовтня, в день народження шаха, імам Хомейні засудив ці дії уряду.
У 1965 році імам Хомейні разом зі своїм сином вирушив з Туреччини до [[Ірак]]у, де повів свою боротьбу далі. Важливим моментом перебування імама в Іраку було те, що він не вступав ні в які стосунки з шахським режимом. Знайдені документи в архівах САВАК свідчать про те, що імам неодноразово отримував такі пропозиції від режиму, але щоразу відмовлявся від співпраці. 22 жовтня 1977 року при загадкових обставинах гине імамів син Мостафа Хомейні, що спричинило широкий резонанс у країні. Ім'я імама набувало щоразу більший авторитет у народі і з метою його підриву 6 січня 1978 за особистим наказом [[Мохаммед Реза Пахлаві|Мохаммада Рези Пахлаві]] і його двору в газеті «Еттелаат» було надруковано статтю з образами й наклепами на адресу імама Хомейні. Народ не міг знести таких образ у бік свого духовного лідера й вийшов на маніфестації. Натхненні послання й суворі промови імама Хомейні додали нової сили революційному рухові. У пошуках укриття імам вирушив спочатку до [[Кувейт]]у, але уряд цієї країни не прийняв його й на пораду соратників він оселився в паризькому передмісті Нофль-ле-Шато у [[Франція|Франції]]. Революційний прорив в Ірані став очевидним і ці обставини змусили хворого на рак крові шаха, під приводом відпочинку, залишити країну.
Рядок 69 ⟶ 64:
Аятола Хомейні став першим духовним лідером Ісламської Республіки Іран (ІРІ). Його резиденція містилася в шиїтському центрі Ірану — місті Кумі. Проте 1980 року, після перенесеного інфаркту, він переїхав у передмістя Тегерана.
Було прийнято розроблену від Хомейні нову Конституцію республіки, що надала йому найвищу владу як «найвищому духовному авторитетові». У країні було введено ісламські закони, повну ісламізацію всіх сторін суспільного життя — політики, економіки й культури. Головними ставали морально-етичні закони [[шаріат]]у: жінкам заборонили носити неприписаний мусульманкам одяг, заборонено [[спиртні напої]] та більшість західних [[Кінофільм|фільмів]]. Під заборону підпали навіть [[шахи]], які визнано «азартною та шкідливою» грою.<ref>[http://archive.salon.com/news/feature/2000/02/18/mullahs/index.html Iran's chess war] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090224042152/http://archive.salon.com/news/feature/2000/02/18/mullahs/index.html |date=24
4 листопада 1979 прихильники аятоли Хомейні захопили посольство США в Тегерані, вимагаючи повернути в країну колишнього шаха Мухаммеда Резу Пехлеві, що знайшов притулок в Америці. Попри всі зусилля адміністрації США, включаючи спробу звільнення збройним шляхом, 52-х американських заручників було відпущено тільки за 444 дні, в січні 1981, за кілька хвилин після інавгурації нового президента США [[Рональд Рейган|Рональда Рейгана]], що змінив на цій посаді [[Джиммі Картер]]а.
Аятола особисто керував політикою країни, призначаючи членів Ради з нагляду за здійсненням конституції. Розв'язана за сприяння США [[Ірано-іракська війна]] (
14 лютого 1989 аятола Хомейні віддав наказ про фізичне знищення письменника [[Салман Рушді|Салмана Рушді]], книжку якого «Сатанинські вірші» мусульмани-фундаменталісти визнали за образливу для ісламу.
Рядок 97 ⟶ 92:
</gallery>
{{reflist}}
Рядок 108 ⟶ 103:
== Посилання ==
* {{УСЕ-4|[http://slovopedia.org.ua/29/53413/23408.html Хомейні Руголла]}}
* [http://allpersons.name/index.php?option=com_content&task=view&id=244&Itemid=14 Аятолла Хомейні] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110901064104/http://allpersons.name/index.php?option=com_content&task=view&id=244&Itemid=14 |date=1 вересня 2011 }} на allpersons.name {{ref-en}}
{{бібліоінформація}}
Рядок 122 ⟶ 118:
[[Категорія:Люди на банкнотах]]
[[Категорія:Персоналії:Кум]]
[[Категорія:
[[Категорія:Іранські емігранти до Іраку]]
[[Категорія:Іранські емігранти до Туреччини]]
[[Категорія:Антиамериканісти]]
|