Судова система України: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування Мітки: Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.9.5 |
||
(Не показані 69 проміжних версій 22 користувачів) | |||
Рядок 1:
{{Політичний устрій України}}
'''
Судову систему України складають суди загальної [[Юрисдикція|юрисдикції]] та [[Конституційний Суд України]], який є єдиним органом [[Конституційна юрисдикція|конституційної юрисдикції]]. Суди загальної юрисдикції можуть бути загальними і спеціалізованими. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається. [[Третейський суд|Третейські суди]] не входять до судової системи України.
== Історія судоустрою України ==
Рядок 16 ⟶ 14:
На посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п'ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді.
Призначення на посаду судді здійснюється [[Президент України|Президентом України]] за поданням [[Вища рада правосуддя|Вищої ради правосуддя]]. Обов'язковим є конкурсний
Підставами для звільнення судді є:
Рядок 27 ⟶ 25:
Повноваження судді припиняються у разі:
#
# припинення громадянства України або набуття суддею громадянства іншої держави;
# набрання законної сили рішенням суду про визнання судді безвісно відсутнім або оголошення померлим, визнання недієздатним або обмежено дієздатним;
# його смерті;
# набрання законної сили обвинувальним вироком
== Конституційний суд ==
Рядок 42 ⟶ 40:
Відповідно до Конституції України та Закону «Про Конституційний Суд України» (стаття 7) до повноважень Суду належить:
#
# офіційне тлумачення Конституції України;
# надання висновків
# надання висновків про конституційність питань, які
# надання висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту;
# надання висновку щодо відповідності
# надання висновку про порушення Верховною Радою Автономної Республіки Крим Конституції або законів України;
#
#
== Суди
=== Верховний Суд ===
[[Файл:Klov Palace. Listed ID 80-382-0462. - 8 Pylypa Orlyka Street, Pechersk Raion, Kiev. - Pechersk 28 09 13 396.jpg|міні|[[Кловський палац]]
{{основна|Верховний Суд (Україна)}}
Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Верховний Суд:
# здійснює правосуддя як суд касаційної інстанції, а у випадках, визначених процесуальним законом, — як суд першої або апеляційної інстанції, в порядку, встановленому процесуальним законом;
# здійснює аналіз судової статистики, узагальнення судової практики;
# надає висновки щодо
# надає висновок про наявність чи відсутність у діяннях, у яких звинувачується Президент України, ознак державної зради або іншого злочину; вносить за зверненням Верховної Ради України письмове подання про неспроможність виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я;
# звертається до Конституційного Суду України щодо конституційності законів, інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення Конституції України;
Рядок 69 ⟶ 67:
# здійснює інші повноваження, визначені законом.
Новий Верховний Суд почав діяти 15 грудня 2017 року, у 100-річчя заснування [[Генеральний суд УНР|Генерального суду УНР]]<ref>[https://www.slovoidilo.ua/2017/12/15/novyna/polityka/ukrayini-pochav-diyaty-novyj-verxovnyj-sud В Україні почав діяти новий Верховний суд / Слово і діло, 15 грудня 2017]</ref>.
До складу Верховного Суду входять судді у ''кількості не більше двохсот''. У складі Верховного Суду діють:
* [[Велика Палата Верховного Суду (Україна)|Велика Палата Верховного Суду]];
* [[Касаційний адміністративний суд]];
* [[Касаційний господарський суд]];
Рядок 83 ⟶ 81:
=== Апеляційні суди ===
У системі
==== Загальні апеляційні суди ====
Апеляційними судами з розгляду цивільних і кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення є апеляційні суди, які
До створення апеляційних округів загальних судів, такими округами є місто Київ, місто Севастополь, Автономна Республіка Крим, області, а апеляційними судами у відповідних апеляційних округах є відповідно Апеляційний суд міста Києва, Апеляційний суд міста Севастополя, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим, апеляційні суди областей. Загальна кількість
Частина приміщень деяких загальних апеляційних судів розміщена за межами адміністративних центрів. Певна частина [[
==== Апеляційні господарські суди ====
Апеляційні господарські суди переглядають рішення та [[Ухвала суду|ухвали]] господарських [[Суд першої інстанції|судів першої інстанції]]. Загальна кількість
Сучасна ланка апеляційних господарських судів діє на підставі Указу Президента «Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах» від 29 грудня 2017 року<ref>[https://www.president.gov.ua/documents/4542017-23366 Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах: Президент України; Указ від 29 грудня 2017 № 454/2017]</ref>.
{| class="wikitable standard" align="center"
Рядок 101 ⟶ 99:
! Поширення юрисдикції
! Адреса
! Інтернет-сторінка
|-----
|
| Донецька, Луганська, Полтавська та Харківська області
| 61058, Харківська обл., м. Харків, просп. Незалежності, буд. 13
| https://court.gov.ua/sud4875/
|-----
|
|
| 49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 65
| https://court.gov.ua/sud4876/
|-----
| [[
| Автономна Республіка Крим та місто Севастополь
| 99011, м. Севастополь, вул. Суворова, буд. 20
|
|-----
|
| Миколаївська, Одеська та Херсонська області
| 65119, Одеська обл., м. Одеса, просп. Шевченка, буд. 29
| https://court.gov.ua/sud4872/
|-----
|
| Київська, Сумська, Черкаська, Чернігівська області та місто Київ
| 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1–А
| https://anec.court.gov.ua/sud4873/
|-----
|
|
| 33001, Рівненська обл., м.
| https://nwag.court.gov.ua/sud4874/
|-----
|
| Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Тернопільська та Чернівецька області
| 79010, Львівська обл., м. Львів, вул. Личаківська, буд. 81
| https://court.gov.ua/sud4870/
|+
|}
==== Апеляційні адміністративні суди ====
В Україні
{| class="wikitable sortable standard" align="center"
! |Назва суду
! |Поширення юрисдикції
! |Адреса
! |Вебсторінка
|-----
| [[
| Донецька та Луганська області
| 84301, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Миколи Леонтовича, буд. 15
| https://1aa.court.gov.ua/sud4850/
|-----
|
| Полтавська, Сумська та Харківська області
| 61057, Харківська обл., м. Харків, Майдан Театральний, буд. 1
| https://2aa.court.gov.ua/sud4851/
|-----
|
| Дніпропетровська, Запорізька та Кіровоградська області
| 49005, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Левка Лук'яненка, буд. 23
| https://3aa.court.gov.ua/sud4852/
|-----
|
| Автономна Республіка Крим та місто Севастополь
| 99011, м. Севастополь, вул. Суворова, буд. 16
|
|-----
| [[
| Миколаївська, Одеська та Херсонська області
| 65039, Одеська область, м. Одеса, просп. Гагаріна, буд. 19–21
| https://5aa.court.gov.ua/sud4854/
|-----
|
| Київська, Черкаська, Чернігівська області та місто Київ
| 01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, буд. 8, корп. 30
| https://6aa.court.gov.ua/sud4855/
|-----
|
| Вінницька, Житомирська, Хмельницька та Чернівецька області
| 21050, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Соборна, буд. 48/вулиця Оводова, буд. 34
| https://7aa.court.gov.ua/sud4856/
|-----
|
| Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська та Тернопільська області
| 79005, Львівська обл., м. Львів, вул. Саксаганського, буд. 13
| https://8aa.court.gov.ua/sud4857/
|+
|}
=== Місцеві суди ===
==== Загальні місцеві суди ====
Місцевими загальними судами є районні, міжрайонні, районні у містах, міські та міськрайонні суди. Це [[суди першої інстанції]]. Загальна
==== Господарські місцеві суди ====
Господарські місцеві суди розташовані у всіх [[Обласний центр|обласних центрах
==== Адміністративні місцеві суди ====
Окружні адміністративні суди (місцеві) розташовані у всіх обласних центрах областей, у столиці АР Крим
<!-- ==== Гарнізонні військові суди ====
Гарнізонні військові суди розташовані без прив'язки до адміністративно-територіального устрою України. В деяких регіонах їх може взагалі не бути, а в деяких може бути кілька. Загальна кількість — 24. -->
Рядок 246 ⟶ 205:
== Забезпечення і завантаженість ==
Станом на 2018 рік система правосуддя, що діє в Україні, лишається серед країн з найнижчим у [[Європа|Європі]] бюджетом на судову систему
Рівень недоукомплектованості суддями в судах України кілька років поспіль у середньому перевищує 40 %, а в деяких судах — понад 60 %. Близько 30 судів узагалі не функціонують<ref>{{cite news|url=https://dt.ua/internal/advokatura-bez-prava-na-zahist-292206_.html|title=Адвокатура: без права на захист|date=26 жовтня 2018|publisher=Дзеркало тижня|accessdate=27 жовтня 2018}}</ref>. У жовтні 2020 року, який позначився [[Коронавірусна хвороба 2019 в Україні|коронавірусною епідемією]], 80 українських судів мали тільки одного працюючого суддю. Україна має вдвічі нижчу чисельність суддів на 100 тис. населення, ніж у середньому по Європі<ref>{{cite news|url=https://zib.com.ua/ua/print/145061-v_ukraini_vdvichi_nizhcha_chiselnist_suddiv_nizh_u_serednomu.html|title=В Україні вдвічі нижча чисельність суддів, ніж у середньому по Європі — екс-член ВК|date=19.10.2020|publisher=Закон і Бізнес|accessdate=23.10.2020}}</ref>.
У 2012 році судова система України була профінансована на ''3,817 млрд грн.'' що становить 38,6 % від бюджетного запиту; у 2013 — ''4,345 млрд.'' (46,8 %); у 2014 (призначення) — ''4,571 млрд.'' (46,4 %).
Рядок 260 ⟶ 219:
Надходження справ і матеріалів у 2013 році склало ''5,1'' млн.
Середньомісячне навантаження на одного суддю: по місцевим загальним судам — ''67,2'' справи; по окружним адміністративним — ''30,8''; по місцевим господарським — ''17,2'' справи. Середнє по системі зменшення навантаження — 11,65 %<ref>
Найзавантаженішим судом у країні є [[Печерський районний суд міста Києва|Печерський районний міста Києва]], в якому щодня слухається близько ''278'' справ. Найбільше судових засідань проходить у Київській, Дніпропетровській та Харківській областях<ref name="одб">[https://opendatabot.com/blog/35-fast-court Плануйте свій робочий час з OpenDataBot (27.02.2017)]</ref>.
=== Кадри, гендерний аспект ===
Станом на 1 січня 2020 у місцевих та апеляційних судах України
Нестача професійних суддівських кадрів є загальновідомим фактом. Якщо врахувати, що станом на березень 2016 року штатна кількість суддів була ''9071,'' то системі не вистачає мінімум ''4000'' професіоналів.
Станом на серпень 2018 року ''23'' судові установи не здійснювали судочинство через брак суддів, згодом ця цифра зменшилась, головним чином, унаслідок відрядження окремих суддів до інших судів. Із ''674'' судів повний штат мають усього ''103.'' При цьому, жоден з апеляційних судів не наповнено на 100 %.
Судді, що отримали право на відставку, активно користуються цим правом. Олександра Жуковська підрахувала, що за останніх 5 років (2016—2020) у відставку пішло майже стільки ж суддів, як за 25 років до того<ref>{{cite news|url=https://zib.com.ua/ua/print/145845-u_veresni_2021_roku_stanetsya_kolaps_sudovoi_gilki_vladi.html|title=Виснаження Феміди. У вересні 2021 року станеться колапс судової гілки влади|date=05.12.2020|publisher=Закон і Бізнес|accessdate=03.12.2020}}</ref>.
== Судова реформа ==
Рядок 277 ⟶ 242:
Також реформою різко обмежено компетенцію [[Верховний Суд України|Верховного суду]] — він може переглядати рішення Вищих спеціалізованих судів тільки за наявності визначених законом обставин.
Негативні сторони реформи 2010 року викриті [[Європейський суд з прав людини|Європейським судом з прав людини]] у справі «[[Олександр Волков проти України]]» 2013 року<ref>''Про реформу див.:'' [http://www.razumkov.org.ua/upload/Sudova_reforma_2013.pdf СУДОВА РЕФОРМА В УКРАЇНІ: ПОТОЧНІ РЕЗУЛЬТАТИ ТА НАЙБЛИЖЧІ ПЕРСПЕКТИВИ. Інформаційно-аналітичні матеріали до Фахової дискусії на тему «Судова реформа 2010 р.: чи наближає вона правосуддя в Україні до європейських норм і стандартів?» 4 квітня 2013 р.]
{{Див. також|Господарський процес#Господарське судочинство#Історія господарських судів і господарського судочинства в Україні}}
Рядок 298 ⟶ 263:
Мета реформи — реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів задля практичної реалізації принципів верховенства права і забезпечення кожному права на справедливий судовий розгляд справ незалежним та неупередженим судом<ref>[http://www.president.gov.ua/documents/18688.html Про Стратегію сталого розвитку «Україна — 2020»: Указ Президента України № 5/2015 від 12 січня 2015]</ref>.
Законодавчим втіленням реформи стало прийняття Закону України «[[Про забезпечення права на справедливий суд]]»<ref>[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/192-19 Про забезпечення права на справедливий суд: Верховна Рада України; Закон від 12.02.2015 № 192-VIII]</ref>,
При цьому був відкинутий альтернативний
Основні новації прийнятого Закону «Про забезпечення права на справедливий суд», що набрав чинності 29 березня 2015 р.:
Рядок 313 ⟶ 278:
* передбачено обладнання необхідної кількості залів судових засідань у дворічний термін.
Один з
{{Цитата|Не може бути такого процесу, як люстрація суддівського корпусу. Венеціанська комісія чітко визначила, що це навіть не ставиться під питання. Може мати місце процес індивідуального оцінювання ефективності суддів… У суддівській системі неможливо діяти так само, як [[Історія української поліції#Реформа української міліції в національну поліцію (2014–2015)|створили поліцію]]. Завданням суддів не є виконання наказів або контроль за виконанням наказів. Тому співробітників правоохоронних органів можна звільнити за невиконання наказів, а суддів – ні.|40|Крістос Джакомопулос|спецпредставник генсека Ради Європи по Україні<ref>[http://www.eurointegration.com.ua/interview/2015/11/9/7040488/ Сергій Сидоренко. Спецпредставник РЄ: "У розслідуванні подій в Одесі та на Майдані є те, що вже не виправити" / Європейська правда, 9 листопада 2015, 09:05]</ref>}}
Рядок 336 ⟶ 301:
=== 2017 ===
Верховна Рада України підтримала у другому читанні
* Врегульовано питання діяльності нового Верховного Суду і Вищого суду з інтелектуальної власності
* Встановлено певні обмеження для подачі громадянами касаційних скарг в новий Верховний Суд
Рядок 344 ⟶ 309:
== Погляд суспільства, критика ==
За даними соціологічних досліджень, зокрема «Барометра Світової Корупції» ''(Global Corruption Barometer)'' від ''Transparency International'' та ''Gallup International Association,'' найкорумпованішою сферою українці вважають судову владу (66 %). Подібні результати продемонстрували результати дослідження, проведеного ''Українським центром економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова:'' судову владу українці вважають найбільш корумпованою сферою, а 47 % опитуваних вважають, що у судовій владі корупцією охоплено все. За даними Світового Індексу Правосуддя ''(World Justice Project — Rule of Law Index)
Опитування, проведене у 2019 році, показало, що українські суди в цілому зберігають негативний баланс довіри-недовіри у суспільстві: довіряє судам 14 % населення, тоді як не довіряє – 75 % (більш детально:<ref>{{cite news|url=https://dif.org.ua/article/sudova-reforma|title=Судова реформа очима громадян: що може позитивно вплинути на довіру до суду?|date=12 липня 2019|publisher=Фонд «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва|accessdate=31.08.2019}}</ref>).
На запитання, наскільки, на вашу думку, дотримується право українців на справедливий, відкритий і незалежний суд (за 5-бальною шкалою), респонденти протягом 2006—2021 рр. ставили оцінку 2,4-2,7. Щодо дотримання презумпції невинуватості у кримінальному праві оцінка становить 2,8. Це найнижчі показники порівняно з іншими правами людини в Україні<ref>{{cite news|url=https://razumkov.org.ua/napriamky/sotsiologichni-doslidzhennia/realizatsiia-osnovnykh-pryntsypiv-konstytutsii-ukrainy-i-konstytutsiinykh-prav-gromadian-cherven-2021r|title=Реалізація основних принципів Конституції України і конституційних прав громадян (червень 2021 р.)|date=25 червня 2021|publisher=Разумков Центр|accessdate=25 червня 2021}}</ref>.
Ефективності судової системи не сприяє і те, що близько 70 % рішень судів в Україні не виконуються<ref>[http://news.liga.net/news/politics/4348147-v_ukraine_ne_vypolnyayutsya_70_resheniy_natsionalnykh_sudov.htm В Украине не выполняются 70 % решений национальных судов / ЛИГА.Новости, 08.12.2014 11:44]</ref>.
Звертається увага на недостатню комунікацію з боку судових органів, яка призводить до того, що суспільний запит на інформацію задовольняється переважно в негативному контексті. Так, за результатами соцопитування фонду «[[Демократичні ініціативи]]» імені Ілька Кучеріва, цілком довіряють українським судам лише 0,7 % громадян України. Разом з тим, за даними [[Research & Branding Group]], з тих громадян України, <u>які мали справи в українських судах</u>, 40 % довіряють судам і судовій системі<ref>
Широка громадська думка про судову систему не цілком відповідає реальному станові речей, про що свідчать дані опитування у травні 2015 року: у той час як українці вважають судову систему найбільш корумпованою серед інших інститутів (27 %, 1 місце), лише 8 % зізналися, що давали хабарі суддям (6 місце)<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2015/06/17/7071550/ Українці найбільше хабарів несуть лікарям / УП, 17 червня 2015, 15:11]</ref>.
Загалом, суди за рівнем довіри посідають восьме місце в списку з 20 суспільних інститутів і третє серед державних установ. Нижче судів розташувалися ЗМІ, парламент, прокуратура, міліція, банки та інші інститути<ref>
Обличчя судової системи також плямується випадками негідної поведінки окремих суддів у громадських місцях<ref>[http://vpu.su/verhovnyj-sud-ukrajiny-prosyt-vkks-nevidkladno-rozpochaty-perevirku-stosovno-intsydentu-za-uchasti-suddi-oberemka Верховний Суд України просить ВККС невідкладно розпочати перевірку стосовно інциденту за участі судді Оберемка / Всеукраїнська профспілка юристів, 02.03.2015]; [http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/76D25D0A17B4E6A6C2257DFC00358C27?OpenDocument&year=2015&month=03& Верховний Суд України просить ВККС невідкладно розпочати перевірку стосовно інциденту за участі судді Оберемка В. О. / Верховний Суд України, 02.03.2015] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150306121723/http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/76D25D0A17B4E6A6C2257DFC00358C27?OpenDocument&year=2015&month=03& |date=06.03.2015 }}</ref>, а також неспроможністю пояснити великі статки:
{{Цитата|Ми розкрили проблеми судів і судової системи зсередини. Багато суддів дійсно мають проблеми з майном, походження якого вони не можуть пояснити. Ми також побачили, що багато суддів, особливо на перших етапах, не звертають уваги на практику Європейського суду з прав людини.|40|Голова [[ВККС]] Сергій Козьяков ''(щодо результатів кваліфікаційного оцінювання суддів, 18.08.2016)''|[
Після [[Анексія Криму Росією (2014)|окупації Криму]] більше 270-ти місцевих суддів перейшли на службу Росії, порушивши присягу<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2015/12/25/7093731/ Вища рада юстиції звільнила 276 кримських суддів / УП, 25 грудня 2015, 12:27]</ref>.
Черговою хвилею обурення залежністю та бюрократизмом судової гілки позначилася справа голови [[ДФС]] [[Роман Насіров|Романа Насірова]], якому [[Солом'янський районний суд міста Києва|Солом'янський райсуд Києва]] не спромігся обрати запобіжний захід у відведений Конституцією 72-годинний проміжок<ref>[http://www.expres.ua/news/2017/03/05/231303-nardepy-iniciyuvaly-kryminalne-rozsliduvannya-proty-glavy-solomyanskogo-sudu Нардепи ініціювали кримінальне розслідування проти глави Солом'янського суду /
Суди не справляються з розглядом резонансних, особливо корупційних, справ<ref>[http://p.dw.com/p/2hsIf За корупцію в Україні за півроку посадили 121 особу / Deutsche Welle, 08.08.2017]</ref>. Так, станом на 31 січня 2018 року, з-поміж 116 справ, переданих до судів [[Спеціалізована антикорупційна прокуратура|САП]], у 44 розгляд не розпочато. Деякі провадження не можуть розпочати слухати понад рік. Формальними причинами є неможливість сформувати колегію, відводи суддям, неявка учасників, визначення підсудності<ref>[https://nabu.gov.ua/novyny/blyzko-tretyny-sprav-skerovanyh-nabu-i-sap-do-sudu-zalyshayutsya-bez-rozglyadu Близько третини справ, скерованих НАБУ і САП до суду, залишаються без розгляду / НАБУ, 23.02.2018]</ref>. Особливі нарікання викликають «[[Протистояння в Україні 18—21 лютого 2014 року|справи Майдану]]», багато з яких не можуть розпочати слухати з 2016 року<ref>[http://www.unn.com.ua/uk/news/1715853-lutsenko-rozpoviv-pro-spravi-maydanu-yaki-sudi-sche-ne-rozpochali-rozglyadati Луценко розповів про справи Майдану, які суди ще не розпочали розглядати / УНН, 18 лютого 2018]</ref>.
Істотною проблемою є і нерозуміння суспільством окремих «занадто м'яких» [[Запобіжні заходи|запобіжних заходів]] підозрюваним, які суди застосовують у публічно значимих справах (наприклад, у «[[Бурштинові справи|бурштиновій справі]]», справі про корупцію в Одеській мерії чи про «[[Справа про рюкзаки Авакова|рюкзаки Авакова]]»)<ref>[https://www.pravda.com.ua/news/2018/02/19/7172084/ Суд відпустив стрілка, який поранив поліцейського під судом над Трухановим / УП, 19 лютого 2018]</ref><ref>[https://narodna-pravda.ua/2018/02/15/sud-vidpustyv-truhanova-na-poruky/ Суд відпустив Труханова на поруки / Народна правда, 15.02.2018]</ref><ref>[https://www.radiosvoboda.org/a/news/29042144.html Суд відпустив заступника Труханова на поруки / Радіо Свобода, 15 лютого 2018]</ref><ref>[https://www.radiosvoboda.org/a/news/29007471.html Суд відпустив з-під домашнього арешту фігуранта справи про стрілянину в Княжичах Куряту / Радіо Свобода, 30 січня 2018]</ref><ref>[https://day.kyiv.ua/uk/news/071117-u-sap-vvazhayut-shcho-sud-obrav-nadto-myakyy-zapobizhnyy-zahid-dlya-figurantiv-spravy У САП вважають, що суд обрав надто м'який запобіжний захід для фігурантів «справи рюкзаків» / День, 7 листопада 2017]</ref><ref>
== Погляд суддів ==
У відкритому листі [[Рада суддів України|Ради суддів України]] (вищого органу суддівського самоврядування) від 6 лютого 2015 року йдеться про те, що судова система, суди і судді перебувають під шквалом нищівної критики. Набирає поширення публічне коментування ухвалених судами рішень у вкрай негативному світлі. Цим підтримується емоційна напруга населення та все частіше викликається агресія, спрямована на суддів. Лунають заклики до фізичної розправи з суддями та мають місце випадки такої розправи. Також неприпустимо, що народні депутати, високопосадовці органів виконавчої влади та прокуратури публічно, з відвертою неповагою коментують і критикують судові рішення, заявляють про їх неправосудність, хоча ці рішення не скасовані в установленому порядку<ref name="радасуддів">[http://gazeta.dt.ua/LAW/vidkritiy-list-radi-suddiv-ukrayini-_.html Відкритий лист Ради суддів України / Дзеркало тижня, 6 лютого 2015]
Як висловився суддя Вінницького окружного адміністративного суду, к.ю.н. М. Жернаков,
Рядок 378 ⟶ 345:
Рада суддів провела низку досліджень і виявила, що деякі судді, не впоравшись із суспільним тиском, скінчили життя [[самогубство]]м, інші — втратили старих батьків, які не витримали «громадського» осуду<ref>[http://yur-gazeta.com/interview/naslidki-ogulnih-zvinuvachen-yaki-zvidusil-lunayut-u-bik-suddiv-e-nepopravnimi--v-simonenko.html «Наслідки огульних звинувачень, які звідусіль лунають у бік суддів, є непоправними», — В. СІМОНЕНКО / Юридична Газета, 28 березня 2016]</ref>.
==
# Втручання (листи, звернення, телефонні дзвінки тощо) окремих народних депутатів в діяльність суддів
# Намагання Президента України та працівників його Адміністрації неправомірно впливати на судову владу та суддів
Рядок 399 ⟶ 366:
# Недосконалість та суперечливість законодавства
# Недосконалий механізм професійного відбору на посаду судді
# Бездіяльність органів суддівського самоврядування у захисті суддів<ref>За матеріалами анкети для суддів, розробленої в рамках
== Тиск на суддів і судову систему в Україні ==
Рядок 409 ⟶ 376:
Забезпечення незалежності суддів закріплено у [[Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод|Конвенції про захист прав людини та основних свобод (4 листопада 1950 року)]], ратифікованій Верховною Радою України 17 липня 1997 року, та в низці інших міжнародних документів, а саме: «Основні принципи незалежності судових органів», ухвалені резолюціями 40/32 від 29 листопада 1985 року та 40/146 від 13 грудня 1985 року [[Генеральна Асамблея ООН|Генеральної Асамблеї ООН]], «Процедури ефективного здійснення Основних принципів незалежності судових органів», затверджені 24 травня 1989 року Резолюцією 1989/60 [[Економічна і соціальна рада ООН|Економічної і Соціальної Ради ООН]], Європейська хартія «Про статус суддів» від 10 липня 1998 року, Рекомендації № (94) 12 Комітету Міністрів Ради Європи «Незалежність, дієвість та роль суддів» від 13 жовтня 1994 року та інших. Цей підхід також підтверджується практикою [[ЄСПЛ|Європейського суду з прав людини]].
[[Кримінальна відповідальність]] за тиск на суддів конкретизована в розділі XVIII [[КК України]]. Це, зокрема, статті 376 (Втручання в діяльність судових органів), 377 (Погроза або насильство щодо [[Суддя|судді]], [[Народні засідателі|народного засідателя]] чи [[присяжні|присяжного]]), 378 (Умисне знищення або пошкодження майна судді, народного засідателя чи присяжного), 379 (Посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя).
Рядок 436 ⟶ 401:
Також учасники парламентських слухань звернули увагу на те, що одним з негативних чинників діяльності судів є загальна відсутність поваги до рішень суду і до судової системи в цілому, що має наслідком надзвичайно низький рівень довіри населення до судової влади<ref>[http://www.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=79917780 Про парламентські слухання у Верховній Раді на тему «Про стан правосуддя в Україні» 23 травня 2007 року]</ref>.
Протистояння між Президентом України [[Віктор Ющенко|Віктором Ющенком]] та судовою гілкою влади посилилося у травні 2007 року, після того, як Конституційний Суд відібрав у нього право призначати і звільняти суддів на адміністративні посади<ref>[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-07 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Вищої ради юстиції про офіційне тлумачення положення частини п'ятої статті 20 Закону України «Про судоустрій України» (справа про звільнення судді з адміністративної посади)]: Конституційний Суд; Рішення, Окрема думка від 16.05.2007 № 1-рп/2007</ref><ref>
{{Цитата|''У моїй країні неможливо уявити подібне. Якщо якийсь політик скаже щось негативне про [[Конституційний суд Німеччини|Федеральний Конституційний Суд]] або зневажливо відгукнеться про прийняте ним рішення, то кар'єру його можна вважати закінченою.''|40|[[Рейнгард Шеферс|Р. Шеферс]]|[http://www.judges.org.ua/dig130.htm]}}
Рядок 443 ⟶ 408:
Про безпрецедентний і відвертий тиск на суди заявив тоді [[Голова Верховного Суду України|Голова Верховного Суду]] [[Василь Онопенко]]. Він сказав про намагання провести цілеспрямований, з чітко спланованою координацією дій щодо дискредитації суддів розвал судової влади і що до таких спроб вдаються як окремі посадові особи, так і деякі органи державної влади.
Делегати з'їзду закликали звести до мінімуму хронічне недофінансування судової системи, неприховане бажання представників інших державних органів забезпечувати цей процес у «ручному режимі» (хочу — виділю кошти, хочу — ні), що також є одним із способів тиску на суд<ref>
У [[2008]] році проблема вийшла на новий рівень, коли [[Президент України|Президент]] [[Віктор Ющенко]] своїм указом ліквідував [[Окружний адміністративний суд міста Києва]], який перед тим виніс ухвалу про призупинення указу Ющенка про дострокові парламентські вибори<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2008/10/13/3584472/ ЮЩЕНКО ЛІКВІДУВАВ СУД, ЯКИЙ СКАСУВАВ ВИБОРИ / УП, 13 жовтня 2008, 21:15]</ref>.
Рядок 462 ⟶ 427:
З 1 січня до 20 липня 2015 року до Ради суддів України надійшло 30 заяв від суддів щодо втручання в їх діяльність. Найбільш поширеними і такими, які набувають системного характеру, є випадки дій громадських організацій, об'єднань або груп громадян, спрямованих на вираження власного ставлення до судової влади або окремих суддів, які супроводжувалися заходами впливу на суддів, що є порушенням вимог частини 2 статті 126 Конституції України (вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється)<ref>[http://jurliga.ligazakon.ua/news/2015/8/7/132632.htm Судьи жалуются на вмешательство в их деятельность / Юрлига, 07.08.2015 16:34]</ref>.
Окремі факти шантажу, грубого насильства стосовно суддів та фізичної розправи над ними:
* [[7 липня]] [[2008]] — Мельник О. в приміщенні Деснянського райсуду Чернігова взяв у заручники суддю І. Рахманкулову та із застосуванням вогнепальної зброї заподіяв тілесні ушкодження співробітнику служби охорони суду.
* [[21 березня]] [[2011]] — [[Справа Павліченків|жорстоке вбивство судді Шевченківського районного суду Києва Зубкова]].
Рядок 468 ⟶ 434:
* [[22 липня]] [[2012]] — напад на суддю Свердловського міського суду Луганської області В. Писанця.
* [[30 листопада]] [[2012]] — напад на суддю Центрального райсуду Сімферополя В. Михайлова та крадіжка його майна.
* [[15 грудня]] [[2012]] — з особливою жорстокістю [[Убивство харківського судді|вбито суддю Фрунзенського райсуду Харкова Трофимова та трьох членів його сім'ї]]<ref name="ф">
=== Під час і після Євромайдану ===
Проблеми безпеки і незалежності суддів посилилися після Революції гідності та початку війни з Росією<ref>[http://sud.ua/newspaper/2016/06/20/92062-vi-eshche-khotite-stat-sydej Наталья Мамченко. Вы еще хотите стать судьей? // Судебно-юридическая газета, № 23 (341), 20 июня 2016]</ref><ref>
Під час [[Європейська революція в Україні|Єврореволюції]] окремі політики й активісти почали створювати т. зв. «[[Люстраційний список Євромайдану|люстраційний список]]», до якого увійшли, в основному, судді<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2013/12/5/7004989/ На Майдані складають «люстраційний список» / УП, 05 грудня 2013, 14:41]</ref><ref>[http://klichko.org/ua/news/news/lyustratsiyniy-spisok-yevromaydanu-spisok-postiyno-onovlyuyetsya Люстраційний список Євромайдану (оновлено 26 лютого 2014 р.)]</ref>.
Рядок 477 ⟶ 443:
Тільки в лютому [[2014]] року із вогнепальної зброї '''вбито''' суддю Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області О. Лободенка і здійснено підпал приміщення Франківського районного суду міста Львова<ref name="ф"/>.
[[23 лютого]] [[2014]] року віце-спікер Верховної Ради України [[Руслан Кошулинський]] своїм розпорядженням повернув [[мандат]]и [[Балога Павло Іванович|Павлу Балозі]] й [[Домбровський Олександр Георгійович|Олександру Домбровському]]<ref>{{Cite web |url=http://www.ukrinform.ua/ukr/news/balozi_ta_dombrovskomu_povernuli_mandati_1910672 |title=Балозі та Домбровському повернули мандати / Укрінформ, 22.02.2014 16:20 |accessdate=08.03.2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140317215841/http://www.ukrinform.ua/ukr/news/balozi_ta_dombrovskomu_povernuli_mandati_1910672 |archivedate=17.03.2014 |deadurl=yes }}</ref>, що раніше були відібрані постановою [[Вищий адміністративний суд України|Вищого адміністративного суду України]]<ref>[http://ua.korrespondent.net/ukraine/politics/1497979-vpershe-v-istoriyi-sud-vidibrav-mandat-deputata-u-brata-balogi-ta-u-eks-gubernatora-vinnickoyi-oblast Вперше в історії. Суд відібрав мандат депутата у брата Балоги та у екс-губернатора Вінницької області / Корреспондент.net, 8 лютого 2013, 20:08]</ref>. При цьому постанова суду<ref>{{Cite web |url=http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/29333049 |title=Архівована копія |accessdate=8
[[23 лютого]] Верховна Рада звільнила суддю, голову Вищого адміністративного суду України Темкіжева І. Х. шляхом скасування норми про його призначення ''заднім числом''<ref>[http://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/Povidomlennya/88057.html Верховна Рада України прийняла Постанову «Про внесення змін до Постанови Верховної Ради України „Про обрання суддів“ № 4048-VI від 17 листопада 2011 року» / Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України, 23.02.2014 12:55]</ref>.
Рядок 485 ⟶ 451:
[[24 лютого]] Верховна Рада провела «політичну розправу» над суддями Конституційного Суду за ухвалення Рішення від 30 вересня 2010 року № 20-рп/2010 (про конституційну реформу)<ref>[http://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/Povidomlennya/88220.html Верховна Рада України прийняла Постанову «Про реагування на факти порушення суддями Конституційного Суду України присяги судді» / Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України, 24.02.2014 16:55]</ref><ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2014/02/24/7016104/ ВР РОЗПРАВИЛАСЬ З СУДДЯМИ КС, ЯКІ ПОШИРИЛИ ПОВНОВАЖЕННЯ ЯНУКОВИЧА / УП, 24 лютого 2014, 16:56]</ref>. Це викликало негативну реакцію Міжнародної комісії юристів<ref>[http://www.icj.org/ukraine-dismissal-and-criminal-prosecution-of-judges-undermine-independence-of-the-judiciary/ Ukraine: dismissal and criminal prosecution of judges undermine independence of the judiciary]{{ref-en}}</ref>. Пізніше Вищий адміністративний суд України визнав ці дії парламенту протиправними<ref>[http://pravo.ua/news.php?id=0042473 Высший админсуд признал противоправным увольнение В.Овчаренко с должности судьи КСУ / Юрпрактика, 18 июня 2014]{{ref-ru}}</ref>.
Того ж дня Верховна Рада в обхід процедури [[амністія|амністії]] звільнила<ref>[http://rada.gov.ua/news/Novyny/Povidomlennya/88266.html Верховна Рада України прийняла Постанову «Про звільнення політв'язнів»]</ref> [[Справа Павліченків|засуджених за вбивство судді Зубкова]] Дмитра та Сергія Павліченків, оголосивши їх «політв'язнями». При цьому, Парламент приймав рішення під організованим тиском футбольних уболівальників<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2014/02/24/7016123/ Рада звільнила Павліченків як політв'язнів / УП, 24 лютого 2014, 18:10]</ref><ref>[http://www.champion.com.ua/football/2014/02/24/565143/ Ультрас «Динамо» домоглися звільнення сім'ї Павліченків /
Того ж дня група осіб здійснила спробу захоплення Кельменецького, Хотинського та Кіцманського районних судів Чернівецької області з вимогою від голів і суддів цих судів написати заяви про відставку<ref name="ф"/>.
Рядок 491 ⟶ 457:
=== Закон про люстрацію ===
{{main|Закон України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні»}}
[[1 березня]] [[Кабінет Міністрів України|Кабмін]] підтримав [[
Даний
Незважаючи на це, доопрацьований
Юристи [[Адвокатська компанія «Кравець і партнери»|адвокатської компанії «Кравець і партнери»]] вважають люстрацію суддів «не відновленням довіри, а банальною помстою і побудовою тоталітарної держави». Діяльність Тимчасової спеціальної комісії вони називають втручанням в незалежність суддів з метою впливу на судову владу в цілому<ref>[http://jurliga.ligazakon.ua/news/2015/4/21/127457.htm «Дикая люстрация»: очищение судебной власти — восстановление доверия или месть? / Юрлига, 17:00 21.04.15]{{ref-uk}}</ref>.
Рядок 509 ⟶ 475:
=== Подальші випадки ===
3 липня 2014 Верховна Рада провалила «євроінтеграційний»
Трапляються випадки, коли на суддів вчиняється тиск зі сторони комбатів, народних депутатів та інших, коли суддю звинувачують у тому, що прийняте ним рішення не відповідає «волі народу»<ref name="радасуддів"/><ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2015/01/19/7055554/ Мін'юст: суддя, яка скасувала люстрацію прокурора, переплутала норми закону / УП, 19 січня 2015, 13:56]</ref>.
Рядок 517 ⟶ 483:
[[Секретар Ради національної безпеки і оборони України|Секретар Ради нацбезпеки і оборони]] [[Олександр Турчинов]] висловився за заборону всім суддям виїжджати за кордон до завершення процесу люстрації і «до того часу, як вони самі будуть сидіти на лаві підсудних» через те, що «судді стали адвокатами злочинців»<ref>[http://espreso.tv/news/2015/02/20/turchynov_vyrishyv_obmezhyty_poyizdky_suddiv_za_kordon_do_zavershennya_lyustraciyi Турчинов вирішив обмежити поїздки суддів за кордон до завершення люстрації / Espreso.tv, 20 лютого 2015, 23:49]</ref><ref>[http://zib.com.ua/ua/114776-sponukati_suddiv_do_prohodzhennya_lyustracii_virishili_za_ra.html Стороннім виїзд заборонений. Спонукати суддів до проходження люстрації вирішили за рахунок додаткових обмежень їхніх прав / Закон і Бізнес, № 9 (1203) 28.02—06.03.2015]</ref>.
Конституційний Суд України 14 квітня заявив, що «окремі народні депутати, громадські діячі та представники правоохоронних органів» перешкоджають законному розгляду справи щодо люстраційного закону<ref>{{Cite web |url=http://www.ccu.gov.ua/uk/publish/article/270514 |title=Конституційний Суд України. Заява для преси від 14
30 листопада члени Правого сектора та інші активісти втрутилися в розгляд одеським судом питання про зміну запобіжного заходу фігурантам [[Протистояння в Одесі 2 травня 2014|справи 2 травня]], вимагаючи винести певне рішення. Учасники акції примусили трьох суддів написати «заяви про відставку»<ref>[http://hromadskeradio.org/2015/11/30/mitynguvalnyky-v-odesi-vymagayut-zvilnennya-suddiv-ta-blokuyut-budivlyu-sudu Мітингувальники в Одесі вимагають звільнення суддів та блокують будівлю суду / Громадське радіо, 30 листопада 2015 — 13:40]</ref><ref>[http://hromadskeradio.org/2015/11/30/try-suddi-v-odesi-zvilnylysya-pid-tyskom-pravogo-sektoru Три судді в Одесі звільнилися під тиском Правого Сектора / Громадське радіо, 30 листопада 2015 — 14:14]</ref>, що є нонсенсом, адже така заява подається виключно добровільно.
Рядок 531 ⟶ 497:
На початку квітня 2016 року в [[Голосіївський районний суд міста Києва|Голосіївському районному суді Києва]] [[Коктейль Молотова|коктейлями Молотова]] спалили кабінет судді, який головував у резонансному процесі над [[3-тя окрема гвардійська бригада спеціального призначення (Росія)#Збройна агресія Росії проти України|російськими військовими Александровим і Єрофеєвим]]<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2016/04/8/7104811/ У Києві спалили кабінет судді, який веде справу ГРУшників / УП, 8 квітня 2016]</ref>.
Прем'єр-міністр Володимир Гройсман у квітні 2016 доручив [[Міністерство юстиції України|Міністерству юстиції]] проаналізувати діяльність суддів, а також правомірність судових рішень, пов'язаних із веденням бізнесу в країні. [[Вищий адміністративний суд України]] назвав це втручанням [[Виконавча влада в Україні|виконавчої влади]] в компетенцію [[Судова влада України|судової]], неповагою та упередженим ставленням до судової влади<ref>[http://www.vasu.gov.ua/123604/ Заява ВАСУ у зв'язку з ініціативою прем'єр-міністра України доручити аналіз судових рішень Міністерству юстиції України / Вищий адміністративний суд України, 29 квітня 2016, 11:40] ''[
У травні 2017 [[Національне антикорупційне бюро України|НАБУ]] проводило обшуки в [[Окружний адміністративний суд міста Києва|Окружному адміністративному суді Києва]], де розглядалися в той час справи проти цього відомства<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2017/05/26/7145058/ В суді, який має розглядати справи проти НАБУ, йдуть обшуки / УП, 26 травня 2017]</ref>.
З 2014 року триває конфлікт між суддею Октябрського суду [[Полтава|Полтави]] Ларисою Гольник та мером Полтави [[Мамай Олександр Федорович|Олександром Мамаєм]]. Суддя відмовилася закривати справу про [[Адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією|корупційне адмінправопорушення]] проти мера, на неї чиниться тиск зі сторони мерії та колег, пропонували хабар, погрожують. У листопаді 2017 на Ларису Гольник та її чоловіка вчинено напад, за яким, на її думку, стоять мер та голова суду<ref>[http://vybory.pravda.com.ua/articles/2017/12/20/7149545/ Дарина Рогачук. Лариса Гольник: Мер Полтави заявляв, що його не може судити суддя, яка стояла на Майдані / УП, 20 грудня 2017]</ref>.
== Див. також ==
Рядок 548 ⟶ 511:
* [[Історія судоустрою України]]
* [[Судова влада України (сайт)]]
== Примітки ==
{{reflist|2}}
== Посилання ==
{{commons|Category:Judiciary of Ukraine|Судова система України}}
* [http://leksika.com.ua/13720216/legal/sudoustriy Судоустрій] // {{Юридична енциклопедія|5}}
* [http://www.court.gov.ua/ Судова влада України — офіційний
* [http://www.vru.gov.ua/ Офіційний сайт Вищої ради
* [
* [http://dna.arbitr.gov.ua/sud5030/before/ Рекомендації органів Ради Європи щодо судової реформи в Україні]
== Література ==
* Суди й судовий процес Старої України: нарис історії. Ч. 5 / Я. Падох. — Нью-Йорк: [Видавництво НТШ у Америці], 1990. — 128 с.
* [http://dspace.lvduvs.edu.ua/bitstream/1234567890/76/1/sydovi%20i%20pravooxor.pdf Судові та правоохоронні органи України: навч. посіб.] / М. В. Ковалів, С. С. Єсімов, Ю. С. Назар, М. Т. Гаврильців, Г. Ю. Лук'янова; Львів. держ. ун-т внутр. справ. — Львів: ЛьвДУВС, 2016. — 386 c.
* [https://court.gov.ua/press/interview/441643/ Що вже змінила реформа правосуддя] // Портал Судова влада України
* {{cite web
|title =Meddling with justice: competitive politics, impunity, and distrusted courts in post-Orange Ukraine
Рядок 584 ⟶ 548:
{{Україна в темах}}
{{Правозахисні органи України}}
{{Європа за темами 2|Судова система|Судові системи|колір = Україна}}
[[Категорія:Судова система України|*]]
|