Вікіпедія

Судова система України: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м →‎Література: * [https://court.gov.ua/press/interview/441643/ Що вже змінила реформа правосуддя] / Портал Судова влада України
InternetArchiveBot (обговорення | внесок)
Боти
1 201 993 редагування
Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.9.5
 
(Не показано 43 проміжні версії 12 користувачів)
Рядок 1:
{{Політичний устрій України}}
'''Судо́ваСудова́'''<ref>{{Cite web|title=СУДОВИЙ – Академічний тлумачний словник української мови|url=http://sum.in.ua/s/sudovyj|website=sum.in.ua|accessdate=2023-09-17}}</ref><ref>Наголос прикм. «судовий» на останнім складі — як у словах «лісови́й», «льодови́й», «снігови́й», «фахови́й» (що теж походять від односкладових іменників).</ref> '''систе́ма (судоу́стрій) УкраїниУкраї́ни''' становить сукупність усіх судів держави, наділених виключною компетенцією здійснювати [[правосуддя]], заснованих на єдиних засадах організації і діяльності.
 
Судову систему України складають суди загальної [[Юрисдикція|юрисдикції]] та [[Конституційний Суд України]], який є єдиним органом [[Конституційна юрисдикція|конституційної юрисдикції]]. Суди загальної юрисдикції можуть бути загальними і спеціалізованими. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається. [[Третейський суд|Третейські суди]] не входять до судової системи України.
Рядок 14:
На посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п'ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді.
 
Призначення на посаду судді здійснюється [[Президент України|Президентом України]] за поданням [[Вища рада правосуддя|Вищої ради правосуддя]]. Обов'язковим є конкурсний відбірдобір, крім випадків, визначених законом. Суддя обіймає посаду безстроково.
 
Підставами для звільнення судді є:
Рядок 25:
 
Повноваження судді припиняються у разі:
# досягненняколи суддеюсудді шістдесятивиповнюється шістдесять п'яти років;
# припинення громадянства України або набуття суддею громадянства іншої держави;
# набрання законної сили рішенням суду про визнання судді безвісно відсутнім або оголошення померлим, визнання недієздатним або обмежено дієздатним;
# його смерті;
# набрання законної сили обвинувальним вироком щодостосовно судді за вчиненняскоєння ним злочину.
 
== Конституційний суд ==
Рядок 40:
Відповідно до Конституції України та Закону «Про Конституційний Суд України» (стаття 7) до повноважень Суду належить:
 
# вирішеннярозв'язання питань прощодо відповідністьвідповідності Конституції України (конституційністьконституційності) законів України та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
# офіційне тлумачення Конституції України;
# надання висновків прощодо відповідністьвідповідності Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносятьсявносять до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість;
# надання висновків про конституційність питань, які пропонуютьсяпропонують для винесення на всеукраїнський референдум за народною ініціативою;
# надання висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту;
# надання висновку щодо відповідності законопроектузаконопроєкту про внесення змін до Конституції України вимогам статей 157 і 158 Конституції;
# надання висновку про порушення Верховною Радою Автономної Республіки Крим Конституції або законів України;
# вирішеннярозв'язання питань прощодо відповідністьвідповідності Конституції України та законам України нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
# вирішеннярозв'язання питань прощодо відповідністьвідповідності конституційністьКонституції України законів України (їхїхніх окремихпевних положень) за конституційною скаргою особи, яка вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон України суперечить Конституції України.
 
== Суди загальноїсистеми юрисдикціїсудоустрою ==
 
=== Верховний Суд ===
Рядок 61:
# здійснює правосуддя як суд касаційної інстанції, а у випадках, визначених процесуальним законом, — як суд першої або апеляційної інстанції, в порядку, встановленому процесуальним законом;
# здійснює аналіз судової статистики, узагальнення судової практики;
# надає висновки щодо проектівпроєктів законодавчих актів, які стосуються судоустрою, судочинства, статусу суддів, виконання судових рішень та інших питань, пов'язаних із функціонуванням системи судоустрою;
# надає висновок про наявність чи відсутність у діяннях, у яких звинувачується Президент України, ознак державної зради або іншого злочину; вносить за зверненням Верховної Ради України письмове подання про неспроможність виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я;
# звертається до Конституційного Суду України щодо конституційності законів, інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення Конституції України;
Рядок 67:
# здійснює інші повноваження, визначені законом.
 
У 2016 році булироку внесенівнесли зміни до [[Конституція України|Конституції]] і прийнятоухвалили [[Закон України «Про судоустрій і статус суддів» (2016)|новий закон про «Судоустрійсудоустрій і статус суддів»]], згідно з якими найвищим судом у системі судоустрою України є Верховний Суд ([[:s:Конституція України#Стаття 125|ст. 125 Конституції]], ст. 17 Закону).
 
Новий Верховний Суд почав діяти 15 грудня 2017 року, у 100-річчя заснування [[Генеральний суд УНР|Генерального суду УНР]]<ref>[https://www.slovoidilo.ua/2017/12/15/novyna/polityka/ukrayini-pochav-diyaty-novyj-verxovnyj-sud В Україні почав діяти новий Верховний суд / Слово і діло, 15 грудня 2017]</ref>.
 
До складу Верховного Суду входять судді у ''кількості не більше двохсот''. У складі Верховного Суду діють:
* [[Велика Палата Верховного Суду (Україна)|Велика Палата Верховного Суду]];
* [[Касаційний адміністративний суд]];
* [[Касаційний господарський суд]];
Рядок 81:
 
=== Апеляційні суди ===
У системі судів загальної юрисдикціїсудоустрою діють апеляційні суди як суди апеляційної інстанції з розгляду цивільних і кримінальних, господарських, адміністративних справ, справ про адміністративні правопорушення.
 
==== Загальні апеляційні суди ====
Апеляційними судами з розгляду цивільних і кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення є апеляційні суди, які утворюютьсяутворюють відповідно до указу Президента України в апеляційних округах.
 
До створення апеляційних округів загальних судів, такими округами є місто Київ, місто Севастополь, Автономна Республіка Крим, області, а апеляційними судами у відповідних апеляційних округах є відповідно Апеляційний суд міста Києва, Апеляційний суд міста Севастополя, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим, апеляційні суди областей. Загальна кількість  — 27.
 
Частина приміщень деяких загальних апеляційних судів розміщена за межами адміністративних центрів. Певна частина [[АпеляційнийКримський апеляційний суд Автономної Республіки Крим|АпеляційногоКримського судуапеляційного Автономної Республіки Кримсуду]] розміщена ву [[Феодосія|Феодосії]], Апеляційного[[Дніпровський судуапеляційний Дніпропетровськоїсуд|Дніпровського апеляційного суду]] області— ву [[Кривий Ріг|Кривому Розі]], а Апеляційного[[Донецький апеляційний суд|Донецького апеляційного суду]] Донецької— області ву [[Бахмут|Бахмуті]]і та [[Маріуполь|Маріуполі]]<ref>[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/591/2011/paran39#n39 Указ Президента України від 20.05.2011 №&nbsp;591/2011 Питання мережі місцевих загальних та апеляційних судів]</ref>.
 
==== Апеляційні господарські суди ====
Апеляційні господарські суди переглядають рішення та [[Ухвала суду|ухвали]] господарських [[Суд першої інстанції|судів першої інстанції]]. Загальна кількість  — 87. Юрисдикція апеляційних господарських судів є особливою і не збігається з адміністративно-територіальним устроєм.
 
Сучасна ланка апеляційних господарських судів діє на підставі Указу Президента «Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах» від 29 грудня 2017 року<ref>[https://www.president.gov.ua/documents/4542017-23366 Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах: Президент України; Указ від 29 грудня 2017 № 454/2017]</ref>.
[[12 серпня]] [[2010]] р. [[Президент України]] підписав Указ № 811/2010 щодо «Питання мережі господарських судів України», відповідно до якого були ліквідовані Житомирський, Запорізький, Київський міжобласний та Луганський апеляційні господарські суди та був утворений Рівненський апеляційний господарський суд. До цього нововведення під юрисдикцію Житомирського апеляційного господарського суду підпадала Вінницька, Житомирська та Хмельницька область, під юрисдикцію Запорізького апеляційного господарського суду підпадала Запорізька та Херсонська область, під юрисдикцію Київського міжобласного суду підпадала Київська (без м. Києва), Полтавська та Черкаська область, а під юрисдикцію Луганського апеляційного господарського суду підпадала лише Луганська область. Під юрисдикцію новоствореного Рівненського апеляційного господарського суду підпадає Вінницька, Волинська, Житомирська, Рівненська та Хмельницька область.
 
{| class="wikitable standard" align="center"
Рядок 101:
! Інтернет-сторінка
|-----
| Дніпропетровський[[Східний апеляційний господарський суд]]
| Донецька, Луганська, Полтавська та Харківська області
| [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]] та [[Кіровоградська область|Кіровоградська]] обл.
| 61058, Харківська обл., м. Харків, просп. Незалежності, буд. 13
| 49000, [[Дніпро (місто)|Дніпро]], пр. Яворницького, 65
| httphttps://dpa.arbitrcourt.gov.ua/sud4875/
|-----
| Донецький[[Центральний апеляційний господарський суд]]
| [[Донецька область|Донецька]]Дніпропетровська, [[Запорізька область|Запорізька]] та [[Луганська область|Луганська]]Кіровоградська обл.області
| 49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 65
| 61022 [[Харків]], [[Проспект Науки (Харків)|проспект Науки]], 5
| httphttps://dna.arbitrcourt.gov.ua/sud4876/
|-----
| [[КиївськийПівденний апеляційний господарський суд]]
| [[Автономна Республіка Крим|АР Крим]] та м.місто [[Севастополь]]▼
| [[Київська область|Київська]], [[Черкаська область|Черкаська]], [[Чернігівська область|Чернігівська]] обл. та [[Київ]]
| 99011 [[, м. Севастополь]], вул. Суворова, 21буд. 20▼
| 01601 [[Київ]], пр. Рильський, 8
|
| http://kia.arbitr.gov.ua
|-----
| Львівський[[Південно-західний апеляційний господарський суд]]
| Миколаївська, Одеська та Херсонська обл.області▼
| [[Закарпатська область|Закарпатська]], [[Івано-Франківська область|Івано-Франківська]], [[Львівська область|Львівська]], [[Тернопільська область|Тернопільська]] та [[Чернівецька область|Чернівецька]] обл.
| 65119, Одеська обл., м. [[Одеса]], прпросп. Шевченка, буд. 29▼
| 79010 [[Львів]], вул. Личаківська, 81▼
| httphttps://lva.arbitrcourt.gov.ua/sud4872/
|-----
| Одеський[[Північний апеляційний господарський суд]]
| Київська, Сумська, Черкаська, Чернігівська обл.області та місто Київ▼
| [[Одеська область|Одеська]], [[Миколаївська область|Миколаївська]] та [[Херсонська область|Херсонська]] обл.
| 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1–А
▲| 65119 [[Одеса]], пр. Шевченка, 29
| httphttps://odaanec.arbitrcourt.gov.ua/sud4873/
|-----
| Рівненський[[Північно-західний апеляційний господарський суд]]
| [[Вінницька область|Вінницька]], [[Волинська область|Волинська]], [[Житомирська область|Житомирська]], [[Рівненська область|Рівненська]] та [[Хмельницька область|Хмельницька]] обл.області
| 33001, Рівненська обл., м. [[Рівне]], вул. Яворницького, буд. 59
| httphttps://rvanwag.arbitrcourt.gov.ua/sud4874/
|-----
| Севастопольський[[Західний апеляційний господарський суд]]
| Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Тернопільська та ТернопільськаЧернівецька обл.області▼
▲| [[Автономна Республіка Крим|АР Крим]] та м. [[Севастополь]]
▲| 79010, Львівська обл., м. [[Львів]], вул. Личаківська, буд. 81
▲| 99011 [[Севастополь]], вул. Суворова, 21
| httphttps://sba.arbitrcourt.gov.ua/sud4870/
|-----
| Харківський апеляційний господарський суд
| [[Полтавська область|Полтавська]], [[Сумська область|Сумська]] та [[Харківська область|Харківська]] обл.
| 61022 [[Харків]], пр. Науки, 5
| http://hra.arbitr.gov.ua
|+
|}
 
==== Апеляційні адміністративні суди ====
В Україні існуєздійснюють 9правосуддя 8 апеляційних адміністративних судів ''(див. таблицю)''.<ref name="уа">[{{Cite web |url=http://zakonzakon5.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1417show/2004455/2017 Указ|title=Про Президенталіквідацію Україниапеляційних відадміністративних 16.11.2004судів №&nbsp;1417/2004 Прота утворення місцевих та апеляційних адміністративних судів, затвердженняв їхапеляційних мережіокругах: таПрезидент кількісногоУкраїни; складуУказ від 29.12.2017 № 455/2017 |accessdate=29 червня 2018 |archive-date=21 червня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180621143314/http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/455/2017 суддів]}}</ref>
 
{| class="wikitable sortable standard" align="center"
! |Назва суду
! |Поширення юрисдикції
Рядок 152 ⟶ 147:
! |Вебсторінка
|-----
| [[ВінницькийПерший апеляційний адміністративний суд]]
| Донецька та Луганська обл.області▼
| Вінницька, Хмельницька та Чернівецька обл.▼
| 84301, Донецька областьобл., [[м. Краматорськ]], вул. МаратаМиколи Леонтовича, буд. 15▼
| 21021, Вінниця, вул. Островського, 14
| httphttps://apladm.vn1aa.court.gov.ua/sud4850/
|-----
| Дніпропетровський[[Другий апеляційний адміністративний суд]]
| Полтавська, Сумська та Харківська обл.області▼
| Дніпропетровська, Запорізька та Кіровоградська обл.▼
| 61057, Харківська обл., м. Харків, Майдан Театральний, буд. 1
| 49083, Дніпро, пр. ім. Газети «Правда», 29, к. 504
| httphttps://apladm.dp2aa.court.gov.ua/sud4851/
|-----
| Донецький[[Третій апеляційний адміністративний суд]]
▲| Дніпропетровська, Запорізька та Кіровоградська обл.області
▲| Донецька та Луганська обл.
| 49005, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Левка Лук'яненка, буд. 23
▲| 84301, Донецька область, [[Краматорськ]], вул. Марата, 15
| httphttps://apladm.dn3aa.court.gov.ua/sud4852/
|-----
| Житомирський[[Четвертий апеляційний адміністративний суд]]
| АРАвтономна Республіка Крим та м.місто Севастополь▼
| Житомирська та Рівненська обл.
| 99011, м. Севастополь, вул. В.МорськаСуворова, 1буд. 16▼
| 10014, Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23
|
| http://apladm.zt.court.gov.ua
|-----
| [[КиївськийП'ятий апеляційний адміністративний суд]]
| Миколаївська, Одеська та Херсонська області
▲| Київська, Черкаська, Чернігівська обл. та Київ
| 65039, Одеська область, м. Одеса, просп. Гагаріна, буд. 19–21
| 02093, Київ, вул. Поліська, 3Б
| httphttps://apladm.ki5aa.court.gov.ua/sud4854/
|-----
| Львівський[[Шостий апеляційний адміністративний суд]]
| Київська, Черкаська, Чернігівська області та місто Київ
▲| Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська та Тернопільська обл.
| 01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, буд. 8, корп. 30
| 79005, Львів, вул. Саксаганського, 13▼
| httphttps://apladm.lv6aa.court.gov.ua/sud4855/
|-----
| Одеський[[Сьомий апеляційний адміністративний суд]]
▲| Вінницька, Житомирська, Хмельницька та Чернівецька обл.області
▲| Миколаївська, Одеська та Херсонська обл.
| 21050, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Соборна, буд. 48/вулиця Оводова, буд. 34
| 65026, Одеса, вул. Грецька 44
| httphttps://apladm.od7aa.court.gov.ua/sud4856/
|-----
| Севастопольський[[Восьмий апеляційний адміністративний суд]]
| Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська та Тернопільська області
▲| АР Крим та м. Севастополь
▲| 79005, Львівська обл., м. Львів, вул. Саксаганського, буд. 13
▲| 99011, Севастополь, вул. В.Морська, 1
| httphttps://apladm.sb8aa.court.gov.ua/sud4857/
|-----
| Харківський апеляційний адміністративний суд
▲| Полтавська, Сумська та Харківська обл.
| 61064, Харків, вул. Володарського 46, корп. 1
| http://apladm.hr.court.gov.ua
|+
|}
<!-- ==== Апеляційні військові суди ====
Апеляційні військові суди розташовані у центрах військових командувань:
* [[Чернігів|Чернігові]] ([[Північне оперативне командування]]);
* [[Львів|Львові]] ([[Західне оперативне командування]]);
* [[Одеса|Одесі]] ([[Південне оперативне командування]]);
* [[Севастополь|Севастополі]], де розташований штаб [[ВМС України]].
 
ПРИМІТКА: УСІ ВІЙСЬКОВІ СУДИ ЛІКВІДОВАНІ З 2010 Р.
 
-->
 
=== Місцеві суди ===
 
==== Загальні місцеві суди ====
Місцевими загальними судами є районні, міжрайонні, районні у містах, міські та міськрайонні суди. Це [[суди першої інстанції]]. Загальна їхїхня кількість&nbsp; — 663<ref>[http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/591/2011 Питання мережі місцевих загальних та апеляційних судів: Президент України; Указ від 20.05.2011 №&nbsp;591/2011]</ref>.
 
==== Господарські місцеві суди ====
Господарські місцеві суди розташовані у всіх [[Обласний центр|обласних центрах областей]], у столиці [[Автономна Республіка Крим|АР Крим]] та містах Києві та Севастополі. Юрисдикція поширюється у межах свого регіону. Загальна кількість  — 27.
 
==== Адміністративні місцеві суди ====
Окружні адміністративні суди (місцеві) розташовані у всіх обласних центрах областей, у столиці АР Крим таі містах Києві та Севастополі. Юрисдикція поширюється у межах свого регіону. Загальна кількість  — 27.
<!-- ==== Гарнізонні військові суди ====
Гарнізонні військові суди розташовані без прив'язки до адміністративно-територіального устрою України. В деяких регіонах їх може взагалі не бути, а в деяких може бути кілька. Загальна кількість — 24. -->
Рядок 225 ⟶ 205:
 
== Забезпечення і завантаженість ==
Станом на 2018 рік система правосуддя, що діє в Україні, лишається серед країн з найнижчим у [[Європа|Європі]] бюджетом на судову систему&nbsp; — 8.1 євро на душу населення, що у 8 разів нижче за середнє по Європі. Значною мірою вона фінансується за рахунок [[судовий збір|судових зборів]] (37&nbsp; %, що вдвічі більше за середній європейський показник). При цьому кількість суддів в Україні менша за середньоєвропейську (14 проти 21 на 100 тисяч мешканців)<ref>[https://www.eurointegration.com.ua/news/2018/10/4/7087793/ Найменші бюджети в Європі, мало суддів та багато прокурорів: звіт РЄ про правосуддя в Україні / ЄП, 4 жовтня 2018]</ref>.
 
Рівень недоукомплектованості суддями в судах України кілька років поспіль у середньому перевищує 40&nbsp;%, а в деяких судах&nbsp;— понад 60&nbsp;%. Близько 30 судів узагалі не функціонують<ref>{{cite news|url=https://dt.ua/internal/advokatura-bez-prava-na-zahist-292206_.html|title=Адвокатура: без права на захист|date=26 жовтня 2018|publisher=Дзеркало тижня|accessdate=27 жовтня 2018}}</ref>. У жовтні 2020 року, який позначився [[Коронавірусна хвороба 2019 в Україні|коронавірусною епідемією]], 80 українських судів мали тільки одного працюючого суддю. Україна має вдвічі нижчу чисельність суддів на 100 тис. населення, ніж у середньому по Європі<ref>{{cite news|url=https://zib.com.ua/ua/print/145061-v_ukraini_vdvichi_nizhcha_chiselnist_suddiv_nizh_u_serednomu.html|title=В Україні вдвічі нижча чисельність суддів, ніж у середньому по Європі — екс-член ВК|date=19.10.2020|publisher=Закон і Бізнес|accessdate=23.10.2020}}</ref>.
Рядок 262 ⟶ 242:
Також реформою різко обмежено компетенцію [[Верховний Суд України|Верховного суду]] — він може переглядати рішення Вищих спеціалізованих судів тільки за наявності визначених законом обставин.
 
Негативні сторони реформи 2010 року викриті [[Європейський суд з прав людини|Європейським судом з прав людини]] у справі «[[Олександр Волков проти України]]» 2013 року<ref>''Про реформу див.:'' [http://www.razumkov.org.ua/upload/Sudova_reforma_2013.pdf СУДОВА РЕФОРМА В УКРАЇНІ: ПОТОЧНІ РЕЗУЛЬТАТИ ТА НАЙБЛИЖЧІ ПЕРСПЕКТИВИ. Інформаційно-аналітичні матеріали до Фахової дискусії на тему «Судова реформа 2010&nbsp;р.: чи наближає вона правосуддя в Україні до європейських норм і стандартів?» 4 квітня 2013&nbsp;р.] ПроектПроєкт «Судова реформа в Україні: стан, проблеми і перспективи» здійснюється [[Центр Разумкова|Центром Разумкова]] за підтримки [[Посольство Нідерландів в Україні|Посольства Королівства Нідерландів в Україні]]. Київ, квітень 2013&nbsp;р.</ref>.
{{Див. також|Господарський процес#Господарське судочинство#Історія господарських судів і господарського судочинства в Україні}}
 
Рядок 283 ⟶ 263:
Мета реформи&nbsp;— реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів задля практичної реалізації принципів верховенства права і забезпечення кожному права на справедливий судовий розгляд справ незалежним та неупередженим судом<ref>[http://www.president.gov.ua/documents/18688.html Про Стратегію сталого розвитку «Україна&nbsp;— 2020»: Указ Президента України №&nbsp;5/2015 від 12 січня 2015]</ref>.
 
Законодавчим втіленням реформи стало прийняття Закону України «[[Про забезпечення права на справедливий суд]]»<ref>[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/192-19 Про забезпечення права на справедливий суд: Верховна Рада України; Закон від 12.02.2015 №&nbsp;192-VIII]</ref>, проектпроєкт якого розроблений президентською Радою з питань судової реформи під керуванням Філатова<ref>{{Cite web |url=http://www.president.gov.ua/news/32239.html |title=Закон «Про забезпечення права на справедливий суд» відкриває шлях для перезавантаження судової системи — Олексій Філатов / Прес-служба Президента України, 12.02.2015 19:39 |accessdate=20.03.2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150520080239/http://www.president.gov.ua/news/32239.html |archivedate=20.05.2015 |deadurl=yes }}</ref>.
 
При цьому був відкинутий альтернативний законопроектзаконопроєкт, що просувався [[Реанімаційний пакет реформ|Реанімаційним пакетом реформ]]<ref>[{{Cite web |url=http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/JH15L00I.html |title=Проект Закону України від 17.12.2014&nbsp; р. №&nbsp; 1497 «Про внесення змін до Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ та інших законодавчих актів щодо удосконалення засад організації та функціонування судової влади відповідно до європейських стандартів»] |accessdate=2015-03-20 |archive-date=2015-04-02 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150402114927/http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/JH15L00I.html }}</ref>. ПроектПроєкт РПР, серед іншого, передбачав ліквідацію [[Господарський суд|господарських судів]]&nbsp;— професіонали на це відреагували різко негативно<ref>[http://zib.com.ua/ua/111030-do_yakih_naslidkiv_dlya_ekonomiki_ukraini_prizvede_likvidaci.html Реформа на межі самогубства. До яких наслідків для економіки України призведе ліквідація системи господарських судів? / Закон і бізнес, №&nbsp;47-48 (1189—1190) 29.11—05.12.2014]</ref><ref>[http://forbes.ua/ua/opinions/1380805-likvidaciya-gospodarskih-sudiv-de-teper-suditimutsya-geroyi-forbes Олег Громовой. Ліквідація господарських судів: Де тепер судитимуться герої Forbes / Forbes.ua, 14 жовтня 2014, 08:30]</ref><ref>[http://yur-gazeta.com/interview/likvidaciya-gospodarskih-sudiv--ce-populizm-yakiy-neminuche-prizvede-do-pogirshennya-umov-vedennya-b.html Ліквідація господарських судів&nbsp;— це популізм, який неминуче призведе до погіршення умов ведення бізнесу в Україні / Юридична Газета, 24 жовтня 2014, 18:49]</ref>.
 
Основні новації прийнятого Закону «Про забезпечення права на справедливий суд», що набрав чинності 29 березня 2015 р.:
Рядок 298 ⟶ 278:
* передбачено обладнання необхідної кількості залів судових засідань у дворічний термін.
 
Один з проектівпроєктів судової реформи, що дискутувався у владі протягом 2015 року, передбачав одночасне звільнення всіх суддів<ref>[http://ua.korrespondent.net/ukraine/3579978-v-ukraini-mauit-namir-zvilnyty-vsikh-suddiv В Україні мають намір звільнити всіх суддів / Корреспондент.net, 23 жовтня 2015, 14:58]</ref>. Проте, Венеціанська комісія застерегла від такого кроку, зазначивши, що звільнення всіх суддів не відповідає європейським стандартам і принципу верховенства права і це завдало б шкоди подальшому відправленню правосуддя<ref>[http://www.venice.coe.int/webforms/documents/?pdf=CDL-AD%282015%29027-e Opinion on the Proposed Amendments to the Constitution of Ukraine regarding the Judiciary as approved by the Constitutional Commission on 4 September 2015 adopted by the Venice Commission at its 104th Plenary Session (Venice, 23-24 October 2015). CDL-AD(2015)027-e]{{ref-en}} ''[http://constitution.gov.ua/news/item/id/1061 Переклад] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151030230204/http://constitution.gov.ua/news/item/id/1061 |date=30 жовтня 2015 }}''{{ref-uk}}</ref>. Рада Європи також вважає, що повна заміна особового складу суддівського корпусу в Україні неможлива:
{{Цитата|Не може бути такого процесу, як люстрація суддівського корпусу. Венеціанська комісія чітко визначила, що це навіть не ставиться під питання. Може мати місце процес індивідуального оцінювання ефективності суддів… У суддівській системі неможливо діяти так само, як [[Історія української поліції#Реформа української міліції в національну поліцію (2014–2015)|створили поліцію]]. Завданням суддів не є виконання наказів або контроль за виконанням наказів. Тому співробітників правоохоронних органів можна звільнити за невиконання наказів, а суддів – ні.|40|Крістос Джакомопулос|спецпредставник генсека Ради Європи по Україні<ref>[http://www.eurointegration.com.ua/interview/2015/11/9/7040488/ Сергій Сидоренко. Спецпредставник РЄ: "У розслідуванні подій в Одесі та на Майдані є те, що вже не виправити" / Європейська правда, 9 листопада 2015, 09:05]</ref>}}
 
Рядок 321 ⟶ 301:
 
=== 2017 ===
Верховна Рада України підтримала у другому читанні законопроектзаконопроєкт № 6232 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» 3 жовтня 2017 року. Основни зміни до кодексів:
* Врегульовано питання діяльності нового Верховного Суду і Вищого суду з інтелектуальної власності
* Встановлено певні обмеження для подачі громадянами касаційних скарг в новий Верховний Суд
Рядок 329 ⟶ 309:
 
== Погляд суспільства, критика ==
За даними соціологічних досліджень, зокрема «Барометра Світової Корупції» ''(Global Corruption Barometer)'' від ''Transparency International'' та ''Gallup International Association,'' найкорумпованішою сферою українці вважають судову владу (66&nbsp;%). Подібні результати продемонстрували результати дослідження, проведеного ''Українським центром економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова:'' судову владу українці вважають найбільш корумпованою сферою, а 47&nbsp;% опитуваних вважають, що у судовій владі корупцією охоплено все. За даними Світового Індексу Правосуддя ''(World Justice Project&nbsp;— Rule of Law Index),'', Україна у сфері «відсутність корупції» в судовій системі зайняла 94 місце з 99 проаналізованих країн <small>(дані станом на 14.10.2014)</small><ref name="й"/>.
 
Опитування, проведене у 2019 році, показало, що українські суди в цілому зберігають негативний баланс довіри-недовіри у суспільстві: довіряє судам 14&nbsp;% населення, тоді як не довіряє ­– 75&nbsp;% (більш детально:<ref>{{cite news|url=https://dif.org.ua/article/sudova-reforma|title=Судова реформа очима громадян: що може позитивно вплинути на довіру до суду?|date=12 липня 2019|publisher=Фонд «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва|accessdate=31.08.2019}}</ref>).
Рядок 337 ⟶ 317:
Ефективності судової системи не сприяє і те, що близько 70&nbsp;% рішень судів в Україні не виконуються<ref>[http://news.liga.net/news/politics/4348147-v_ukraine_ne_vypolnyayutsya_70_resheniy_natsionalnykh_sudov.htm В Украине не выполняются 70&nbsp;% решений национальных судов / ЛИГА.Новости, 08.12.2014 11:44]</ref>.
 
Звертається увага на недостатню комунікацію з боку судових органів, яка призводить до того, що суспільний запит на інформацію задовольняється переважно в негативному контексті. Так, за результатами соцопитування фонду «[[Демократичні ініціативи]]» імені Ілька Кучеріва, цілком довіряють українським судам лише 0,7&nbsp;% громадян України. Разом з тим, за даними [[Research & Branding Group]], з тих громадян України, <u>які мали справи в українських судах</u>, 40&nbsp;% довіряють судам і судовій системі<ref>[{{Cite web |url=http://blogs.lb.ua/mykhailo_zhyrnakov/293698_pro_korist_nalezhnoi_komunikatsii.html |title=Михайло Жернаков. Про користь належної комунікації, або суддя в твіттері / LB.ua, 29 січня 2015, 10:37] |accessdate= 30 січня 2015 |archive-date= 1 квітня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150401154003/http://blogs.lb.ua/mykhailo_zhyrnakov/293698_pro_korist_nalezhnoi_komunikatsii.html }}</ref>. Дослідження 2021 року знову підтвердило, що сприйняття судів українцями, які хоч раз там бували, є більш позитивним, ніж населення в цілому<ref>{{cite news|url=https://newjustice.org.ua/uk/novini/rezultati-natsionalnih-opituvan-naselennya-ta-pravnikiv-yaki-ye-uchasnikami-sudovih-provadzhen-shhodo-doviri-do-sudovoyi-gilki-vladi-suddivskoyi-nezalezhnosti-j-pidzvitnosti-sprijnyattya-koruptsiyi-ta/|title=РЕЗУЛЬТАТИ НАЦІОНАЛЬНИХ ОПИТУВАНЬ НАСЕЛЕННЯ ТА ПРАВНИКІВ, ЯКІ Є УЧАСНИКАМИ СУДОВИХ ПРОВАДЖЕНЬ, ЩОДО ДОВІРИ ДО СУДОВОЇ ГІЛКИ ВЛАДИ, СУДДІВСЬКОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ Й ПІДЗВІТНОСТІ, СПРИЙНЯТТЯ КОРУПЦІЇ ТА ГОТОВНОСТІ ПОВІДОМЛЯТИ ПРО ЇЇ ПРОЯВИ|date=9 ЧЕРВНЯ 2021|publisher=Програма USAID «Нове правосуддя»|accessdate=10.07.2021|archive-date=2021-06-21|archive-url=https://web.archive.org/web/20210621050347/https://newjustice.org.ua/uk/novini/rezultati-natsionalnih-opituvan-naselennya-ta-pravnikiv-yaki-ye-uchasnikami-sudovih-provadzhen-shhodo-doviri-do-sudovoyi-gilki-vladi-suddivskoyi-nezalezhnosti-j-pidzvitnosti-sprijnyattya-koruptsiyi-ta/}}</ref>.
 
Широка громадська думка про судову систему не цілком відповідає реальному станові речей, про що свідчать дані опитування у травні 2015 року: у той час як українці вважають судову систему найбільш корумпованою серед інших інститутів (27&nbsp;%, 1 місце), лише 8&nbsp;% зізналися, що давали хабарі суддям (6 місце)<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2015/06/17/7071550/ Українці найбільше хабарів несуть лікарям / УП, 17 червня 2015, 15:11]</ref>.
 
Загалом, суди за рівнем довіри посідають восьме місце в списку з 20 суспільних інститутів і третє серед державних установ. Нижче судів розташувалися ЗМІ, парламент, прокуратура, міліція, банки та інші інститути<ref>[{{Cite web |url=http://rva.arbitr.gov.ua/sud5040/151123/ |title=Голос України, 23.01.2015, №&nbsp; 11 (6015)] |accessdate=2015-02-05 |archive-date=2015-02-05 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150205112042/http://rva.arbitr.gov.ua/sud5040/151123/ }}</ref>.
 
Обличчя судової системи також плямується випадками негідної поведінки окремих суддів у громадських місцях<ref>[http://vpu.su/verhovnyj-sud-ukrajiny-prosyt-vkks-nevidkladno-rozpochaty-perevirku-stosovno-intsydentu-za-uchasti-suddi-oberemka Верховний Суд України просить ВККС невідкладно розпочати перевірку стосовно інциденту за участі судді Оберемка / Всеукраїнська профспілка юристів, 02.03.2015]; [http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/76D25D0A17B4E6A6C2257DFC00358C27?OpenDocument&year=2015&month=03& Верховний Суд України просить ВККС невідкладно розпочати перевірку стосовно інциденту за участі судді Оберемка В. О. / Верховний Суд України, 02.03.2015] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150306121723/http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/76D25D0A17B4E6A6C2257DFC00358C27?OpenDocument&year=2015&month=03& |date=06.03.2015 }}</ref>, а також неспроможністю пояснити великі статки:
Рядок 348 ⟶ 328:
Після [[Анексія Криму Росією (2014)|окупації Криму]] більше 270-ти місцевих суддів перейшли на службу Росії, порушивши присягу<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2015/12/25/7093731/ Вища рада юстиції звільнила 276 кримських суддів / УП, 25 грудня 2015, 12:27]</ref>.
 
Черговою хвилею обурення залежністю та бюрократизмом судової гілки позначилася справа голови [[ДФС]] [[Роман Насіров|Романа Насірова]], якому [[Солом'янський районний суд міста Києва|Солом'янський райсуд Києва]] не спромігся обрати запобіжний захід у відведений Конституцією 72-годинний проміжок<ref>[http://www.expres.ua/news/2017/03/05/231303-nardepy-iniciyuvaly-kryminalne-rozsliduvannya-proty-glavy-solomyanskogo-sudu Нардепи ініціювали кримінальне розслідування проти глави Солом'янського суду / ЕxpresExpres.ua, 05.03.2017]</ref>. Поширена думка, що це могло призвести до його втечі<ref>[http://fakty.ictv.ua/ua/ukraine/20170305-nasirov-mozhe-vtekty-z-ukrayiny-poperedzhennya-sap/ Насіров може втекти з України&nbsp;— попередження САП / Факти.ictv.ua, 05.03.2017]</ref>.
 
Суди не справляються з розглядом резонансних, особливо корупційних, справ<ref>[http://p.dw.com/p/2hsIf За корупцію в Україні за півроку посадили 121 особу / Deutsche Welle, 08.08.2017]</ref>. Так, станом на 31 січня 2018 року, з-поміж 116 справ, переданих до судів [[Спеціалізована антикорупційна прокуратура|САП]], у 44 розгляд не розпочато. Деякі провадження не можуть розпочати слухати понад рік. Формальними причинами є неможливість сформувати колегію, відводи суддям, неявка учасників, визначення підсудності<ref>[https://nabu.gov.ua/novyny/blyzko-tretyny-sprav-skerovanyh-nabu-i-sap-do-sudu-zalyshayutsya-bez-rozglyadu Близько третини справ, скерованих НАБУ і САП до суду, залишаються без розгляду / НАБУ, 23.02.2018]</ref>. Особливі нарікання викликають «[[Протистояння в Україні 18—21 лютого 2014 року|справи Майдану]]», багато з яких не можуть розпочати слухати з 2016 року<ref>[http://www.unn.com.ua/uk/news/1715853-lutsenko-rozpoviv-pro-spravi-maydanu-yaki-sudi-sche-ne-rozpochali-rozglyadati Луценко розповів про справи Майдану, які суди ще не розпочали розглядати / УНН, 18 лютого 2018]</ref>.
 
Істотною проблемою є і нерозуміння суспільством окремих «занадто м'яких» [[Запобіжні заходи|запобіжних заходів]] підозрюваним, які суди застосовують у публічно значимих справах (наприклад, у «[[Бурштинові справи|бурштиновій справі]]», справі про корупцію в Одеській мерії чи про «[[Справа про рюкзаки Авакова|рюкзаки Авакова]]»)<ref>[https://www.pravda.com.ua/news/2018/02/19/7172084/ Суд відпустив стрілка, який поранив поліцейського під судом над Трухановим / УП, 19 лютого 2018]</ref><ref>[https://narodna-pravda.ua/2018/02/15/sud-vidpustyv-truhanova-na-poruky/ Суд відпустив Труханова на поруки / Народна правда, 15.02.2018]</ref><ref>[https://www.radiosvoboda.org/a/news/29042144.html Суд відпустив заступника Труханова на поруки / Радіо Свобода, 15 лютого 2018]</ref><ref>[https://www.radiosvoboda.org/a/news/29007471.html Суд відпустив з-під домашнього арешту фігуранта справи про стрілянину в Княжичах Куряту / Радіо Свобода, 30 січня 2018]</ref><ref>[https://day.kyiv.ua/uk/news/071117-u-sap-vvazhayut-shcho-sud-obrav-nadto-myakyy-zapobizhnyy-zahid-dlya-figurantiv-spravy У САП вважають, що суд обрав надто м'який запобіжний захід для фігурантів «справи рюкзаків» / День, 7 листопада 2017]</ref><ref>[{{Cite web |url=https://zik.ua/news/2018/02/09/uslid_za_polyakovym_elektronnyy_braslet_znyaly_iz_rozenblata_1262271 |title=Услід за Поляковим, електронний браслет зняли із Розенблата / ЗІК, 9 лютого 2018] |accessdate= 24 лютого 2018 |archive-date= 25 лютого 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180225065032/https://zik.ua/news/2018/02/09/uslid_za_polyakovym_elektronnyy_braslet_znyaly_iz_rozenblata_1262271 }}</ref><ref>[https://www.pravda.com.ua/news/2017/12/6/7164600/ Мартиненко попросив паспорт для виїзду до Швейцарії / УП, 6 грудня 2017]</ref><ref>[https://www.pravda.com.ua/news/2018/03/2/7173460/ Ситник розповів, чому Труханов повернувся в Україну, попри підозру / УП, 2 березня 2018]</ref>.
 
== Погляд суддів ==
Рядок 365 ⟶ 345:
Рада суддів провела низку досліджень і виявила, що деякі судді, не впоравшись із суспільним тиском, скінчили життя [[самогубство]]м, інші&nbsp;— втратили старих батьків, які не витримали «громадського» осуду<ref>[http://yur-gazeta.com/interview/naslidki-ogulnih-zvinuvachen-yaki-zvidusil-lunayut-u-bik-suddiv-e-nepopravnimi--v-simonenko.html «Наслідки огульних звинувачень, які звідусіль лунають у бік суддів, є непоправними»,&nbsp;— В. СІМОНЕНКО / Юридична Газета, 28 березня 2016]</ref>.
 
== ФакториЧинники, які негативно впливають на стан незалежності суддів в Україні ==
# Втручання (листи, звернення, телефонні дзвінки тощо) окремих народних депутатів в діяльність суддів
# Намагання Президента України та працівників його Адміністрації неправомірно впливати на судову владу та суддів
Рядок 386 ⟶ 366:
# Недосконалість та суперечливість законодавства
# Недосконалий механізм професійного відбору на посаду судді
# Бездіяльність органів суддівського самоврядування у захисті суддів<ref>За матеріалами анкети для суддів, розробленої в рамках ПроектуПроєкту Ради Європи «Посилення незалежності, ефективності та професіоналізму судової влади в Україні» (1 січня 2013—31 грудня 2014)</ref>.
 
== Тиск на суддів і судову систему в Україні ==
Рядок 421 ⟶ 401:
Також учасники парламентських слухань звернули увагу на те, що одним з негативних чинників діяльності судів є загальна відсутність поваги до рішень суду і до судової системи в цілому, що має наслідком надзвичайно низький рівень довіри населення до судової влади<ref>[http://www.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=79917780 Про парламентські слухання у Верховній Раді на тему «Про стан правосуддя в Україні» 23 травня 2007 року]</ref>.
 
Протистояння між Президентом України [[Віктор Ющенко|Віктором Ющенком]] та судовою гілкою влади посилилося у травні 2007 року, після того, як Конституційний Суд відібрав у нього право призначати і звільняти суддів на адміністративні посади<ref>[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-07 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Вищої ради юстиції про офіційне тлумачення положення частини п'ятої статті 20 Закону України «Про судоустрій України» (справа про звільнення судді з адміністративної посади)]: Конституційний Суд; Рішення, Окрема думка від 16.05.2007 №&nbsp;1-рп/2007</ref><ref>[{{Cite web |url=http://www.judges.org.ua/dig22.htm |title=КС відібрав у Ющенка право призначати і звільняти суддів / Центр суддівських студій, 22.05.2007] |access-date=2016-08-06 |archive-date=2016-08-20 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160820113519/http://www.judges.org.ua/dig22.htm |url-status=dead }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.judges.org.ua/2007.htm |title=Архівована копія |access-date=2016-08-06 |archive-date=2016-08-20 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160820012524/http://www.judges.org.ua/2007.htm |url-status=dead }}</ref>. Посол [[ФРН]] в Україні, який на власні очі бачив навесні демонстрантів і учасників пікету біля будівлі КСУ, із подивом відзначав:
{{Цитата|''У моїй країні неможливо уявити подібне. Якщо якийсь політик скаже щось негативне про [[Конституційний суд Німеччини|Федеральний Конституційний Суд]] або зневажливо відгукнеться про прийняте ним рішення, то кар'єру його можна вважати закінченою.''|40|[[Рейнгард Шеферс|Р. Шеферс]]|[http://www.judges.org.ua/dig130.htm]}}
 
Рядок 428 ⟶ 408:
Про безпрецедентний і відвертий тиск на суди заявив тоді [[Голова Верховного Суду України|Голова Верховного Суду]] [[Василь Онопенко]]. Він сказав про намагання провести цілеспрямований, з чітко спланованою координацією дій щодо дискредитації суддів розвал судової влади і що до таких спроб вдаються як окремі посадові особи, так і деякі органи державної влади.
 
Делегати з'їзду закликали звести до мінімуму хронічне недофінансування судової системи, неприховане бажання представників інших державних органів забезпечувати цей процес у «ручному режимі» (хочу&nbsp;— виділю кошти, хочу&nbsp;— ні), що також є одним із способів тиску на суд<ref>[{{Cite web |url=https://court.gov.ua/969076/3465678456678/ |title=Судді мають свою професійну позицію і здатні її захистити] |accessdate=2014-03-08 |archive-date=2014-03-08 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140308152722/https://court.gov.ua/969076/3465678456678/ }}</ref>.
 
У [[2008]] році проблема вийшла на новий рівень, коли [[Президент України|Президент]] [[Віктор Ющенко]] своїм указом ліквідував [[Окружний адміністративний суд міста Києва]], який перед тим виніс ухвалу про призупинення указу Ющенка про дострокові парламентські вибори<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2008/10/13/3584472/ ЮЩЕНКО ЛІКВІДУВАВ СУД, ЯКИЙ СКАСУВАВ ВИБОРИ / УП, 13 жовтня 2008, 21:15]</ref>.
Рядок 454 ⟶ 434:
* [[22 липня]] [[2012]] — напад на суддю Свердловського міського суду Луганської області В. Писанця.
* [[30 листопада]] [[2012]] — напад на суддю Центрального райсуду Сімферополя В. Михайлова та крадіжка його майна.
* [[15 грудня]] [[2012]]&nbsp;— з особливою жорстокістю [[Убивство харківського судді|вбито суддю Фрунзенського райсуду Харкова Трофимова та трьох членів його сім'ї]]<ref name="ф">[{{Cite web |url=http://court.gov.ua/95329/ |title=Звернення Ради суддів України. 15 березня 2014, 12:12] |accessdate= 21 березня 2014 |archive-date= 22 березня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140322000958/http://court.gov.ua/95329/ }}</ref>.
 
=== Під час і після Євромайдану ===
Проблеми безпеки і незалежності суддів посилилися після Революції гідності та початку війни з Росією<ref>[http://sud.ua/newspaper/2016/06/20/92062-vi-eshche-khotite-stat-sydej Наталья Мамченко. Вы еще хотите стать судьей? // Судебно-юридическая газета, №&nbsp;23 (341), 20 июня 2016]</ref><ref>[{{Cite web |url=http://sud.ua/news/2016/06/24/92289-samosyd-dlya-ykrainskikh-sydej |title=Наталья Мамченко. Самосуд для украинских судей / Судебно-юридическая газета, 24 июня 2016] |accessdate=2016-06-26 |archive-date=2016-06-25 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160625132210/http://sud.ua/news/2016/06/24/92289-samosyd-dlya-ykrainskikh-sydej }}</ref>.
 
Під час [[Європейська революція в Україні|Єврореволюції]] окремі політики й активісти почали створювати т.&nbsp;зв. «[[Люстраційний список Євромайдану|люстраційний список]]», до якого увійшли, в основному, судді<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2013/12/5/7004989/ На Майдані складають «люстраційний список» / УП, 05 грудня 2013, 14:41]</ref><ref>[http://klichko.org/ua/news/news/lyustratsiyniy-spisok-yevromaydanu-spisok-postiyno-onovlyuyetsya Люстраційний список Євромайдану (оновлено 26 лютого 2014&nbsp;р.)]</ref>.
Рядок 471 ⟶ 451:
[[24 лютого]] Верховна Рада провела «політичну розправу» над суддями Конституційного Суду за ухвалення Рішення від 30 вересня 2010 року №&nbsp;20-рп/2010 (про конституційну реформу)<ref>[http://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/Povidomlennya/88220.html Верховна Рада України прийняла Постанову «Про реагування на факти порушення суддями Конституційного Суду України присяги судді» / Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України, 24.02.2014 16:55]</ref><ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2014/02/24/7016104/ ВР РОЗПРАВИЛАСЬ З СУДДЯМИ КС, ЯКІ ПОШИРИЛИ ПОВНОВАЖЕННЯ ЯНУКОВИЧА / УП, 24 лютого 2014, 16:56]</ref>. Це викликало негативну реакцію Міжнародної комісії юристів<ref>[http://www.icj.org/ukraine-dismissal-and-criminal-prosecution-of-judges-undermine-independence-of-the-judiciary/ Ukraine: dismissal and criminal prosecution of judges undermine independence of the judiciary]{{ref-en}}</ref>. Пізніше Вищий адміністративний суд України визнав ці дії парламенту протиправними<ref>[http://pravo.ua/news.php?id=0042473 Высший админсуд признал противоправным увольнение В.Овчаренко с должности судьи КСУ / Юрпрактика, 18 июня 2014]{{ref-ru}}</ref>.
 
Того ж дня Верховна Рада в обхід процедури [[амністія|амністії]] звільнила<ref>[http://rada.gov.ua/news/Novyny/Povidomlennya/88266.html Верховна Рада України прийняла Постанову «Про звільнення політв'язнів»]</ref> [[Справа Павліченків|засуджених за вбивство судді Зубкова]] Дмитра та Сергія Павліченків, оголосивши їх «політв'язнями». При цьому, Парламент приймав рішення під організованим тиском футбольних уболівальників<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2014/02/24/7016123/ Рада звільнила Павліченків як політв'язнів / УП, 24 лютого 2014, 18:10]</ref><ref>[http://www.champion.com.ua/football/2014/02/24/565143/ Ультрас «Динамо» домоглися звільнення сім'ї Павліченків / СhampionChampion.com.ua, 24.02.2014 19:03]</ref>.
 
Того ж дня група осіб здійснила спробу захоплення Кельменецького, Хотинського та Кіцманського районних судів Чернівецької області з вимогою від голів і суддів цих судів написати заяви про відставку<ref name="ф"/>.
Рядок 477 ⟶ 457:
=== Закон про люстрацію ===
{{main|Закон України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні»}}
[[1 березня]] [[Кабінет Міністрів України|Кабмін]] підтримав [[законопроектзаконопроєкт]] «Про відновлення довіри до судової системи України». Його мета&nbsp;— проведення [[Атестація кадрів|атестації]] та «[[Люстрація|люстраційної]] перевірки» суддів судів загальної юрисдикції. ЗаконопроектЗаконопроєкт передбачає «аналіз» рішень, що приймалися суддями до революції; звільнення тих суддів, які не пройдуть атестацію; звільнення голів судів, які були призначені після 2010 року<ref>[http://www.minjust.gov.ua/news/44976 Кабмін підтримав законопроект «Про відновлення довіри до судової системи України» / Міністерство юстиції України, 01.03.2014]</ref>.
 
Даний законопроектзаконопроєкт був розкритикований [[Верховний Суд України|Верховним Судом України]], [[Вищий господарський суд України|Вищим господарським судом України]] та [[Рада суддів України|Радою суддів України]]. Звернуто увагу зокрема на те, що проектпроєкт нівелює загальні засади [[презумпція невинуватості|презумпції невинуватості]] особи, що на практиці може мати наслідком прийняття [[Європейський суд з прав людини|Європейським судом з прав людини]] жорстких рішень проти України<ref name="ф"/><ref>{{Cite web |url=http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/1E341ADF3D0560B9C2257C9200538660?OpenDocument&year=2014&month=03& |title=Пропозиції Верховного Суду України до законопроекту «Про відновлення довіри до судової системи України» / Верховний Суд України, 05.03.2014 |accessdate=21.03.2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140408214517/http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/1E341ADF3D0560B9C2257C9200538660?OpenDocument&year=2014&month=03& |archivedate=08.04.2014 |deadurl=yes }}</ref><ref>[{{Cite web |url=http://vgsu.arbitr.gov.ua/news/1432/ |title=Звернення суддів системи господарських судів України до керівництва держави стосовно законопроекту «Про відновлення довіри до судової системи України» / Вищий господарський суд України, 07.03.2014] |accessdate=2014-03-21 |archive-date=2014-03-22 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140322001716/http://vgsu.arbitr.gov.ua/news/1432/ }}</ref>.
 
ЗаконопроектиЗаконопроєкти про люстрацію в Україні були названі такими, що не відповідають прийнятим в Європейському Союзі стандартам, оскільки суттєво обмежують громадянські права окремих людей та не передбачають процедури апеляції<ref>[http://www.unian.ua/politics/896106-polskiy-deputat-rozkritikuvav-zakonoproekti-pro-lyustratsiyu-v-ukrajini.html Польський депутат розкритикував законопроекти про люстрацію в Україні / УНІАН, 13.03.2014 | 14:49]</ref>.
 
Незважаючи на це, доопрацьований законопроектзаконопроєкт був прийнятий в цілому 8 квітня<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2014/04/8/7021790/ Парламент прийняв закон про люстрацію суддів / УП, 08 квітня 2014, 17:17]</ref><ref>[http://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/Povidomlennya/91042.html Верховна Рада України ухвалила Закон «Про відновлення довіри до судової системи України» / Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України, 08 квітня 2014, 17:05]</ref>. Він передбачає утворення Тимчасової спеціальної комісії, яка буде перевіряти суддів, які виносили у період з 21 листопада 2013 року рішення з «політичним» елементом. Висновок ТСК потребуватиме підтвердження з боку [[Вища рада юстиції|Вищої ради юстиції]].
 
Юристи [[Адвокатська компанія «Кравець і партнери»|адвокатської компанії «Кравець і партнери»]] вважають люстрацію суддів «не відновленням довіри, а банальною помстою і побудовою тоталітарної держави». Діяльність Тимчасової спеціальної комісії вони називають втручанням в незалежність суддів з метою впливу на судову владу в цілому<ref>[http://jurliga.ligazakon.ua/news/2015/4/21/127457.htm «Дикая люстрация»: очищение судебной власти&nbsp;— восстановление доверия или месть? / Юрлига, 17:00 21.04.15]{{ref-uk}}</ref>.
Рядок 495 ⟶ 475:
 
=== Подальші випадки ===
3 липня 2014 Верховна Рада провалила «євроінтеграційний» законопроектзаконопроєкт про внесення змін до Конституції України щодо посилення гарантій незалежності суддів<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2014/07/3/7030857/ Рада провалила «незалежність суддів» від Януковича / УП, 03 липня 2014, 13:02]</ref>.
 
Трапляються випадки, коли на суддів вчиняється тиск зі сторони комбатів, народних депутатів та інших, коли суддю звинувачують у тому, що прийняте ним рішення не відповідає «волі народу»<ref name="радасуддів"/><ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2015/01/19/7055554/ Мін'юст: суддя, яка скасувала люстрацію прокурора, переплутала норми закону / УП, 19 січня 2015, 13:56]</ref>.
Рядок 503 ⟶ 483:
[[Секретар Ради національної безпеки і оборони України|Секретар Ради нацбезпеки і оборони]] [[Олександр Турчинов]] висловився за заборону всім суддям виїжджати за кордон до завершення процесу люстрації і «до того часу, як вони самі будуть сидіти на лаві підсудних» через те, що «судді стали адвокатами злочинців»<ref>[http://espreso.tv/news/2015/02/20/turchynov_vyrishyv_obmezhyty_poyizdky_suddiv_za_kordon_do_zavershennya_lyustraciyi Турчинов вирішив обмежити поїздки суддів за кордон до завершення люстрації / Espreso.tv, 20 лютого 2015, 23:49]</ref><ref>[http://zib.com.ua/ua/114776-sponukati_suddiv_do_prohodzhennya_lyustracii_virishili_za_ra.html Стороннім виїзд заборонений. Спонукати суддів до проходження люстрації вирішили за рахунок додаткових обмежень їхніх прав / Закон і Бізнес, №&nbsp;9 (1203) 28.02—06.03.2015]</ref>.
 
Конституційний Суд України 14 квітня заявив, що «окремі народні депутати, громадські діячі та представники правоохоронних органів» перешкоджають законному розгляду справи щодо люстраційного закону<ref>{{Cite web |url=http://www.ccu.gov.ua/uk/publish/article/270514 |title=Конституційний Суд України. Заява для преси від 14 квiтняквітня 2015 р. |accessdate=14 квітня 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150923201350/http://www.ccu.gov.ua/uk/publish/article/270514 |archivedate=23 вересня 2015 |deadurl=yes }}</ref>.
 
30 листопада члени Правого сектора та інші активісти втрутилися в розгляд одеським судом питання про зміну запобіжного заходу фігурантам [[Протистояння в Одесі 2 травня 2014|справи 2 травня]], вимагаючи винести певне рішення. Учасники акції примусили трьох суддів написати «заяви про відставку»<ref>[http://hromadskeradio.org/2015/11/30/mitynguvalnyky-v-odesi-vymagayut-zvilnennya-suddiv-ta-blokuyut-budivlyu-sudu Мітингувальники в Одесі вимагають звільнення суддів та блокують будівлю суду / Громадське радіо, 30 листопада 2015&nbsp;— 13:40]</ref><ref>[http://hromadskeradio.org/2015/11/30/try-suddi-v-odesi-zvilnylysya-pid-tyskom-pravogo-sektoru Три судді в Одесі звільнилися під тиском Правого Сектора / Громадське радіо, 30 листопада 2015&nbsp;— 14:14]</ref>, що є нонсенсом, адже така заява подається виключно добровільно.
Рядок 517 ⟶ 497:
На початку квітня 2016 року в [[Голосіївський районний суд міста Києва|Голосіївському районному суді Києва]] [[Коктейль Молотова|коктейлями Молотова]] спалили кабінет судді, який головував у резонансному процесі над [[3-тя окрема гвардійська бригада спеціального призначення (Росія)#Збройна агресія Росії проти України|російськими військовими Александровим і Єрофеєвим]]<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2016/04/8/7104811/ У Києві спалили кабінет судді, який веде справу ГРУшників / УП, 8 квітня 2016]</ref>.
 
Прем'єр-міністр Володимир Гройсман у квітні 2016 доручив [[Міністерство юстиції України|Міністерству юстиції]] проаналізувати діяльність суддів, а також правомірність судових рішень, пов'язаних із веденням бізнесу в країні. [[Вищий адміністративний суд України]] назвав це втручанням [[Виконавча влада в Україні|виконавчої влади]] в компетенцію [[Судова влада України|судової]], неповагою та упередженим ставленням до судової влади<ref>[http://www.vasu.gov.ua/123604/ Заява ВАСУ у зв'язку з ініціативою прем'єр-міністра України доручити аналіз судових рішень Міністерству юстиції України / Вищий адміністративний суд України, 29 квітня 2016, 11:40] ''[httphttps://archive.istoday/20160429143549/http://www.vasu.gov.ua/123604/E4O1F Архівовано 29.04.2016]''</ref>.
 
У травні 2017 [[Національне антикорупційне бюро України|НАБУ]] проводило обшуки в [[Окружний адміністративний суд міста Києва|Окружному адміністративному суді Києва]], де розглядалися в той час справи проти цього відомства<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2017/05/26/7145058/ В суді, який має розглядати справи проти НАБУ, йдуть обшуки / УП, 26 травня 2017]</ref>.
 
З 2014 року триває конфлікт між суддею Октябрського суду [[Полтава|Полтави]] Ларисою Гольник та мером Полтави [[Мамай Олександр Федорович|Олександром Мамаєм]]. Суддя відмовилася закривати справу про [[Адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією|корупційне адмінправопорушення]] проти мера, на неї чиниться тиск зі сторони мерії та колег, пропонували хабар, погрожують. У листопаді 2017 на Ларису Гольник та її чоловіка вчинено напад, за яким, на її думку, стоять мер та голова суду<ref>[http://vybory.pravda.com.ua/articles/2017/12/20/7149545/ Дарина Рогачук. Лариса Гольник: Мер Полтави заявляв, що його не може судити суддя, яка стояла на Майдані / УП, 20 грудня 2017]</ref>.
 
== Примітки ==▼
{{reflist|2}}▼
 
== Див. також ==
Рядок 534 ⟶ 511:
* [[Історія судоустрою України]]
* [[Судова влада України (сайт)]]
 
▲== Примітки ==
▲{{reflist|2}}
 
== Посилання ==
Рядок 568 ⟶ 548:
{{Україна в темах}}
{{Правозахисні органи України}}
{{Європа за темами 2|Судова система|Судові системи|колір = Україна}}
 
[[Категорія:Судова система України|*]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Судова_система_України