Судова система України: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.9.2 |
Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.9.5 |
||
| (Не показана 41 проміжна версія 11 користувачів) | |||
Рядок 1:
{{Політичний устрій України}}
'''
Судову систему України складають суди загальної [[Юрисдикція|юрисдикції]] та [[Конституційний Суд України]], який є єдиним органом [[Конституційна юрисдикція|конституційної юрисдикції]]. Суди загальної юрисдикції можуть бути загальними і спеціалізованими. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається. [[Третейський суд|Третейські суди]] не входять до судової системи України.
Рядок 14:
На посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п'ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді.
Призначення на посаду судді здійснюється [[Президент України|Президентом України]] за поданням [[Вища рада правосуддя|Вищої ради правосуддя]]. Обов'язковим є конкурсний
Підставами для звільнення судді є:
Рядок 25:
Повноваження судді припиняються у разі:
#
# припинення громадянства України або набуття суддею громадянства іншої держави;
# набрання законної сили рішенням суду про визнання судді безвісно відсутнім або оголошення померлим, визнання недієздатним або обмежено дієздатним;
# його смерті;
# набрання законної сили обвинувальним вироком
== Конституційний суд ==
Рядок 40:
Відповідно до Конституції України та Закону «Про Конституційний Суд України» (стаття 7) до повноважень Суду належить:
#
# офіційне тлумачення Конституції України;
# надання висновків
# надання висновків про конституційність питань, які
# надання висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту;
# надання висновку щодо відповідності законопроєкту про внесення змін до Конституції України вимогам статей 157 і 158 Конституції;
# надання висновку про порушення Верховною Радою Автономної Республіки Крим Конституції або законів України;
#
#
== Суди
=== Верховний Суд ===
Рядок 67:
# здійснює інші повноваження, визначені законом.
Новий Верховний Суд почав діяти 15 грудня 2017 року, у 100-річчя заснування [[Генеральний суд УНР|Генерального суду УНР]]<ref>[https://www.slovoidilo.ua/2017/12/15/novyna/polityka/ukrayini-pochav-diyaty-novyj-verxovnyj-sud В Україні почав діяти новий Верховний суд / Слово і діло, 15 грудня 2017]</ref>.
До складу Верховного Суду входять судді у ''кількості не більше двохсот''. У складі Верховного Суду діють:
* [[Велика Палата Верховного Суду (Україна)|Велика Палата Верховного Суду]];
* [[Касаційний адміністративний суд]];
* [[Касаційний господарський суд]];
Рядок 81:
=== Апеляційні суди ===
У системі
==== Загальні апеляційні суди ====
Апеляційними судами з розгляду цивільних і кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення є апеляційні суди, які
До створення апеляційних округів загальних судів, такими округами є місто Київ, місто Севастополь, Автономна Республіка Крим, області, а апеляційними судами у відповідних апеляційних округах є відповідно Апеляційний суд міста Києва, Апеляційний суд міста Севастополя, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим, апеляційні суди областей. Загальна кількість
Частина приміщень деяких загальних апеляційних судів розміщена за межами адміністративних центрів. Певна частина [[
==== Апеляційні господарські суди ====
Апеляційні господарські суди переглядають рішення та [[Ухвала суду|ухвали]] господарських [[Суд першої інстанції|судів першої інстанції]]. Загальна кількість
Сучасна ланка апеляційних господарських судів діє на підставі Указу Президента «Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах» від 29 грудня 2017 року<ref>[https://www.president.gov.ua/documents/4542017-23366 Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах: Президент України; Указ від 29 грудня 2017 № 454/2017]</ref>.
{| class="wikitable standard" align="center"
Рядок 101:
! Інтернет-сторінка
|-----
|
| Донецька, Луганська, Полтавська та Харківська області
| 61058, Харківська обл., м. Харків, просп. Незалежності, буд. 13
|
|-----
|
|
| 49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 65
|
|-----
| [[
|
|-----
|
| 79010 [[Львів]], вул. Личаківська, 81▼
|
|-----
|
| 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1–А
▲| 65119 [[Одеса]], пр. Шевченка, 29
|
|-----
|
|
| 33001, Рівненська обл., м.
|
|-----
|
|
▲| [[Автономна Республіка Крим|АР Крим]] та м. [[Севастополь]]
▲| 99011 [[Севастополь]], вул. Суворова, 21
|
|+
|}
==== Апеляційні адміністративні суди ====
В Україні
{| class="wikitable sortable standard" align="center"
! |Назва суду
! |Поширення юрисдикції
Рядок 152 ⟶ 147:
! |Вебсторінка
|-----
| [[
| Вінницька, Хмельницька та Чернівецька обл.▼
|
|-----
|
| Дніпропетровська, Запорізька та Кіровоградська обл.▼
| 61057, Харківська обл., м. Харків, Майдан Театральний, буд. 1
|
|-----
|
▲| Донецька та Луганська обл.
| 49005, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Левка Лук'яненка, буд. 23
▲| 84301, Донецька область, [[Краматорськ]], вул. Марата, 15
|
|-----
|
|
|-----
| [[
| Миколаївська, Одеська та Херсонська області
▲| Київська, Черкаська, Чернігівська обл. та Київ
| 65039, Одеська область, м. Одеса, просп. Гагаріна, буд. 19–21
|
|-----
|
| Київська, Черкаська, Чернігівська області та місто Київ
▲| Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська та Тернопільська обл.
| 01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, буд. 8, корп. 30
| 79005, Львів, вул. Саксаганського, 13▼
|
|-----
|
▲| Миколаївська, Одеська та Херсонська обл.
| 21050, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Соборна, буд. 48/вулиця Оводова, буд. 34
|
|-----
|
| Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська та Тернопільська області
▲| АР Крим та м. Севастополь
▲| 79005, Львівська обл., м. Львів, вул. Саксаганського, буд. 13
▲| 99011, Севастополь, вул. В.Морська, 1
|
▲| Полтавська, Сумська та Харківська обл.
|+
|}
=== Місцеві суди ===
==== Загальні місцеві суди ====
Місцевими загальними судами є районні, міжрайонні, районні у містах, міські та міськрайонні суди. Це [[суди першої інстанції]]. Загальна
==== Господарські місцеві суди ====
Господарські місцеві суди розташовані у всіх [[Обласний центр|обласних центрах
==== Адміністративні місцеві суди ====
Окружні адміністративні суди (місцеві) розташовані у всіх обласних центрах областей, у столиці АР Крим
<!-- ==== Гарнізонні військові суди ====
Гарнізонні військові суди розташовані без прив'язки до адміністративно-територіального устрою України. В деяких регіонах їх може взагалі не бути, а в деяких може бути кілька. Загальна кількість — 24. -->
Рядок 225 ⟶ 205:
== Забезпечення і завантаженість ==
Станом на 2018 рік система правосуддя, що діє в Україні, лишається серед країн з найнижчим у [[Європа|Європі]] бюджетом на судову систему
Рівень недоукомплектованості суддями в судах України кілька років поспіль у середньому перевищує 40 %, а в деяких судах — понад 60 %. Близько 30 судів узагалі не функціонують<ref>{{cite news|url=https://dt.ua/internal/advokatura-bez-prava-na-zahist-292206_.html|title=Адвокатура: без права на захист|date=26 жовтня 2018|publisher=Дзеркало тижня|accessdate=27 жовтня 2018}}</ref>. У жовтні 2020 року, який позначився [[Коронавірусна хвороба 2019 в Україні|коронавірусною епідемією]], 80 українських судів мали тільки одного працюючого суддю. Україна має вдвічі нижчу чисельність суддів на 100 тис. населення, ніж у середньому по Європі<ref>{{cite news|url=https://zib.com.ua/ua/print/145061-v_ukraini_vdvichi_nizhcha_chiselnist_suddiv_nizh_u_serednomu.html|title=В Україні вдвічі нижча чисельність суддів, ніж у середньому по Європі — екс-член ВК|date=19.10.2020|publisher=Закон і Бізнес|accessdate=23.10.2020}}</ref>.
Рядок 329 ⟶ 309:
== Погляд суспільства, критика ==
За даними соціологічних досліджень, зокрема «Барометра Світової Корупції» ''(Global Corruption Barometer)'' від ''Transparency International'' та ''Gallup International Association,'' найкорумпованішою сферою українці вважають судову владу (66 %). Подібні результати продемонстрували результати дослідження, проведеного ''Українським центром економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова:'' судову владу українці вважають найбільш корумпованою сферою, а 47 % опитуваних вважають, що у судовій владі корупцією охоплено все. За даними Світового Індексу Правосуддя ''(World Justice Project — Rule of Law Index)
Опитування, проведене у 2019 році, показало, що українські суди в цілому зберігають негативний баланс довіри-недовіри у суспільстві: довіряє судам 14 % населення, тоді як не довіряє – 75 % (більш детально:<ref>{{cite news|url=https://dif.org.ua/article/sudova-reforma|title=Судова реформа очима громадян: що може позитивно вплинути на довіру до суду?|date=12 липня 2019|publisher=Фонд «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва|accessdate=31.08.2019}}</ref>).
Рядок 337 ⟶ 317:
Ефективності судової системи не сприяє і те, що близько 70 % рішень судів в Україні не виконуються<ref>[http://news.liga.net/news/politics/4348147-v_ukraine_ne_vypolnyayutsya_70_resheniy_natsionalnykh_sudov.htm В Украине не выполняются 70 % решений национальных судов / ЛИГА.Новости, 08.12.2014 11:44]</ref>.
Звертається увага на недостатню комунікацію з боку судових органів, яка призводить до того, що суспільний запит на інформацію задовольняється переважно в негативному контексті. Так, за результатами соцопитування фонду «[[Демократичні ініціативи]]» імені Ілька Кучеріва, цілком довіряють українським судам лише 0,7 % громадян України. Разом з тим, за даними [[Research & Branding Group]], з тих громадян України, <u>які мали справи в українських судах</u>, 40 % довіряють судам і судовій системі<ref>
Широка громадська думка про судову систему не цілком відповідає реальному станові речей, про що свідчать дані опитування у травні 2015 року: у той час як українці вважають судову систему найбільш корумпованою серед інших інститутів (27 %, 1 місце), лише 8 % зізналися, що давали хабарі суддям (6 місце)<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2015/06/17/7071550/ Українці найбільше хабарів несуть лікарям / УП, 17 червня 2015, 15:11]</ref>.
Загалом, суди за рівнем довіри посідають восьме місце в списку з 20 суспільних інститутів і третє серед державних установ. Нижче судів розташувалися ЗМІ, парламент, прокуратура, міліція, банки та інші інститути<ref>
Обличчя судової системи також плямується випадками негідної поведінки окремих суддів у громадських місцях<ref>[http://vpu.su/verhovnyj-sud-ukrajiny-prosyt-vkks-nevidkladno-rozpochaty-perevirku-stosovno-intsydentu-za-uchasti-suddi-oberemka Верховний Суд України просить ВККС невідкладно розпочати перевірку стосовно інциденту за участі судді Оберемка / Всеукраїнська профспілка юристів, 02.03.2015]; [http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/76D25D0A17B4E6A6C2257DFC00358C27?OpenDocument&year=2015&month=03& Верховний Суд України просить ВККС невідкладно розпочати перевірку стосовно інциденту за участі судді Оберемка В. О. / Верховний Суд України, 02.03.2015] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150306121723/http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/76D25D0A17B4E6A6C2257DFC00358C27?OpenDocument&year=2015&month=03& |date=06.03.2015 }}</ref>, а також неспроможністю пояснити великі статки:
Рядок 348 ⟶ 328:
Після [[Анексія Криму Росією (2014)|окупації Криму]] більше 270-ти місцевих суддів перейшли на службу Росії, порушивши присягу<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2015/12/25/7093731/ Вища рада юстиції звільнила 276 кримських суддів / УП, 25 грудня 2015, 12:27]</ref>.
Черговою хвилею обурення залежністю та бюрократизмом судової гілки позначилася справа голови [[ДФС]] [[Роман Насіров|Романа Насірова]], якому [[Солом'янський районний суд міста Києва|Солом'янський райсуд Києва]] не спромігся обрати запобіжний захід у відведений Конституцією 72-годинний проміжок<ref>[http://www.expres.ua/news/2017/03/05/231303-nardepy-iniciyuvaly-kryminalne-rozsliduvannya-proty-glavy-solomyanskogo-sudu Нардепи ініціювали кримінальне розслідування проти глави Солом'янського суду /
Суди не справляються з розглядом резонансних, особливо корупційних, справ<ref>[http://p.dw.com/p/2hsIf За корупцію в Україні за півроку посадили 121 особу / Deutsche Welle, 08.08.2017]</ref>. Так, станом на 31 січня 2018 року, з-поміж 116 справ, переданих до судів [[Спеціалізована антикорупційна прокуратура|САП]], у 44 розгляд не розпочато. Деякі провадження не можуть розпочати слухати понад рік. Формальними причинами є неможливість сформувати колегію, відводи суддям, неявка учасників, визначення підсудності<ref>[https://nabu.gov.ua/novyny/blyzko-tretyny-sprav-skerovanyh-nabu-i-sap-do-sudu-zalyshayutsya-bez-rozglyadu Близько третини справ, скерованих НАБУ і САП до суду, залишаються без розгляду / НАБУ, 23.02.2018]</ref>. Особливі нарікання викликають «[[Протистояння в Україні 18—21 лютого 2014 року|справи Майдану]]», багато з яких не можуть розпочати слухати з 2016 року<ref>[http://www.unn.com.ua/uk/news/1715853-lutsenko-rozpoviv-pro-spravi-maydanu-yaki-sudi-sche-ne-rozpochali-rozglyadati Луценко розповів про справи Майдану, які суди ще не розпочали розглядати / УНН, 18 лютого 2018]</ref>.
Істотною проблемою є і нерозуміння суспільством окремих «занадто м'яких» [[Запобіжні заходи|запобіжних заходів]] підозрюваним, які суди застосовують у публічно значимих справах (наприклад, у «[[Бурштинові справи|бурштиновій справі]]», справі про корупцію в Одеській мерії чи про «[[Справа про рюкзаки Авакова|рюкзаки Авакова]]»)<ref>[https://www.pravda.com.ua/news/2018/02/19/7172084/ Суд відпустив стрілка, який поранив поліцейського під судом над Трухановим / УП, 19 лютого 2018]</ref><ref>[https://narodna-pravda.ua/2018/02/15/sud-vidpustyv-truhanova-na-poruky/ Суд відпустив Труханова на поруки / Народна правда, 15.02.2018]</ref><ref>[https://www.radiosvoboda.org/a/news/29042144.html Суд відпустив заступника Труханова на поруки / Радіо Свобода, 15 лютого 2018]</ref><ref>[https://www.radiosvoboda.org/a/news/29007471.html Суд відпустив з-під домашнього арешту фігуранта справи про стрілянину в Княжичах Куряту / Радіо Свобода, 30 січня 2018]</ref><ref>[https://day.kyiv.ua/uk/news/071117-u-sap-vvazhayut-shcho-sud-obrav-nadto-myakyy-zapobizhnyy-zahid-dlya-figurantiv-spravy У САП вважають, що суд обрав надто м'який запобіжний захід для фігурантів «справи рюкзаків» / День, 7 листопада 2017]</ref><ref>
== Погляд суддів ==
Рядок 365 ⟶ 345:
Рада суддів провела низку досліджень і виявила, що деякі судді, не впоравшись із суспільним тиском, скінчили життя [[самогубство]]м, інші — втратили старих батьків, які не витримали «громадського» осуду<ref>[http://yur-gazeta.com/interview/naslidki-ogulnih-zvinuvachen-yaki-zvidusil-lunayut-u-bik-suddiv-e-nepopravnimi--v-simonenko.html «Наслідки огульних звинувачень, які звідусіль лунають у бік суддів, є непоправними», — В. СІМОНЕНКО / Юридична Газета, 28 березня 2016]</ref>.
==
# Втручання (листи, звернення, телефонні дзвінки тощо) окремих народних депутатів в діяльність суддів
# Намагання Президента України та працівників його Адміністрації неправомірно впливати на судову владу та суддів
Рядок 421 ⟶ 401:
Також учасники парламентських слухань звернули увагу на те, що одним з негативних чинників діяльності судів є загальна відсутність поваги до рішень суду і до судової системи в цілому, що має наслідком надзвичайно низький рівень довіри населення до судової влади<ref>[http://www.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=79917780 Про парламентські слухання у Верховній Раді на тему «Про стан правосуддя в Україні» 23 травня 2007 року]</ref>.
Протистояння між Президентом України [[Віктор Ющенко|Віктором Ющенком]] та судовою гілкою влади посилилося у травні 2007 року, після того, як Конституційний Суд відібрав у нього право призначати і звільняти суддів на адміністративні посади<ref>[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-07 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Вищої ради юстиції про офіційне тлумачення положення частини п'ятої статті 20 Закону України «Про судоустрій України» (справа про звільнення судді з адміністративної посади)]: Конституційний Суд; Рішення, Окрема думка від 16.05.2007 № 1-рп/2007</ref><ref>
{{Цитата|''У моїй країні неможливо уявити подібне. Якщо якийсь політик скаже щось негативне про [[Конституційний суд Німеччини|Федеральний Конституційний Суд]] або зневажливо відгукнеться про прийняте ним рішення, то кар'єру його можна вважати закінченою.''|40|[[Рейнгард Шеферс|Р. Шеферс]]|[http://www.judges.org.ua/dig130.htm]}}
Рядок 428 ⟶ 408:
Про безпрецедентний і відвертий тиск на суди заявив тоді [[Голова Верховного Суду України|Голова Верховного Суду]] [[Василь Онопенко]]. Він сказав про намагання провести цілеспрямований, з чітко спланованою координацією дій щодо дискредитації суддів розвал судової влади і що до таких спроб вдаються як окремі посадові особи, так і деякі органи державної влади.
Делегати з'їзду закликали звести до мінімуму хронічне недофінансування судової системи, неприховане бажання представників інших державних органів забезпечувати цей процес у «ручному режимі» (хочу — виділю кошти, хочу — ні), що також є одним із способів тиску на суд<ref>
У [[2008]] році проблема вийшла на новий рівень, коли [[Президент України|Президент]] [[Віктор Ющенко]] своїм указом ліквідував [[Окружний адміністративний суд міста Києва]], який перед тим виніс ухвалу про призупинення указу Ющенка про дострокові парламентські вибори<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2008/10/13/3584472/ ЮЩЕНКО ЛІКВІДУВАВ СУД, ЯКИЙ СКАСУВАВ ВИБОРИ / УП, 13 жовтня 2008, 21:15]</ref>.
Рядок 454 ⟶ 434:
* [[22 липня]] [[2012]] — напад на суддю Свердловського міського суду Луганської області В. Писанця.
* [[30 листопада]] [[2012]] — напад на суддю Центрального райсуду Сімферополя В. Михайлова та крадіжка його майна.
* [[15 грудня]] [[2012]] — з особливою жорстокістю [[Убивство харківського судді|вбито суддю Фрунзенського райсуду Харкова Трофимова та трьох членів його сім'ї]]<ref name="ф">
=== Під час і після Євромайдану ===
Проблеми безпеки і незалежності суддів посилилися після Революції гідності та початку війни з Росією<ref>[http://sud.ua/newspaper/2016/06/20/92062-vi-eshche-khotite-stat-sydej Наталья Мамченко. Вы еще хотите стать судьей? // Судебно-юридическая газета, № 23 (341), 20 июня 2016]</ref><ref>
Під час [[Європейська революція в Україні|Єврореволюції]] окремі політики й активісти почали створювати т. зв. «[[Люстраційний список Євромайдану|люстраційний список]]», до якого увійшли, в основному, судді<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2013/12/5/7004989/ На Майдані складають «люстраційний список» / УП, 05 грудня 2013, 14:41]</ref><ref>[http://klichko.org/ua/news/news/lyustratsiyniy-spisok-yevromaydanu-spisok-postiyno-onovlyuyetsya Люстраційний список Євромайдану (оновлено 26 лютого 2014 р.)]</ref>.
Рядок 471 ⟶ 451:
[[24 лютого]] Верховна Рада провела «політичну розправу» над суддями Конституційного Суду за ухвалення Рішення від 30 вересня 2010 року № 20-рп/2010 (про конституційну реформу)<ref>[http://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/Povidomlennya/88220.html Верховна Рада України прийняла Постанову «Про реагування на факти порушення суддями Конституційного Суду України присяги судді» / Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України, 24.02.2014 16:55]</ref><ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2014/02/24/7016104/ ВР РОЗПРАВИЛАСЬ З СУДДЯМИ КС, ЯКІ ПОШИРИЛИ ПОВНОВАЖЕННЯ ЯНУКОВИЧА / УП, 24 лютого 2014, 16:56]</ref>. Це викликало негативну реакцію Міжнародної комісії юристів<ref>[http://www.icj.org/ukraine-dismissal-and-criminal-prosecution-of-judges-undermine-independence-of-the-judiciary/ Ukraine: dismissal and criminal prosecution of judges undermine independence of the judiciary]{{ref-en}}</ref>. Пізніше Вищий адміністративний суд України визнав ці дії парламенту протиправними<ref>[http://pravo.ua/news.php?id=0042473 Высший админсуд признал противоправным увольнение В.Овчаренко с должности судьи КСУ / Юрпрактика, 18 июня 2014]{{ref-ru}}</ref>.
Того ж дня Верховна Рада в обхід процедури [[амністія|амністії]] звільнила<ref>[http://rada.gov.ua/news/Novyny/Povidomlennya/88266.html Верховна Рада України прийняла Постанову «Про звільнення політв'язнів»]</ref> [[Справа Павліченків|засуджених за вбивство судді Зубкова]] Дмитра та Сергія Павліченків, оголосивши їх «політв'язнями». При цьому, Парламент приймав рішення під організованим тиском футбольних уболівальників<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2014/02/24/7016123/ Рада звільнила Павліченків як політв'язнів / УП, 24 лютого 2014, 18:10]</ref><ref>[http://www.champion.com.ua/football/2014/02/24/565143/ Ультрас «Динамо» домоглися звільнення сім'ї Павліченків /
Того ж дня група осіб здійснила спробу захоплення Кельменецького, Хотинського та Кіцманського районних судів Чернівецької області з вимогою від голів і суддів цих судів написати заяви про відставку<ref name="ф"/>.
Рядок 503 ⟶ 483:
[[Секретар Ради національної безпеки і оборони України|Секретар Ради нацбезпеки і оборони]] [[Олександр Турчинов]] висловився за заборону всім суддям виїжджати за кордон до завершення процесу люстрації і «до того часу, як вони самі будуть сидіти на лаві підсудних» через те, що «судді стали адвокатами злочинців»<ref>[http://espreso.tv/news/2015/02/20/turchynov_vyrishyv_obmezhyty_poyizdky_suddiv_za_kordon_do_zavershennya_lyustraciyi Турчинов вирішив обмежити поїздки суддів за кордон до завершення люстрації / Espreso.tv, 20 лютого 2015, 23:49]</ref><ref>[http://zib.com.ua/ua/114776-sponukati_suddiv_do_prohodzhennya_lyustracii_virishili_za_ra.html Стороннім виїзд заборонений. Спонукати суддів до проходження люстрації вирішили за рахунок додаткових обмежень їхніх прав / Закон і Бізнес, № 9 (1203) 28.02—06.03.2015]</ref>.
Конституційний Суд України 14 квітня заявив, що «окремі народні депутати, громадські діячі та представники правоохоронних органів» перешкоджають законному розгляду справи щодо люстраційного закону<ref>{{Cite web |url=http://www.ccu.gov.ua/uk/publish/article/270514 |title=Конституційний Суд України. Заява для преси від 14
30 листопада члени Правого сектора та інші активісти втрутилися в розгляд одеським судом питання про зміну запобіжного заходу фігурантам [[Протистояння в Одесі 2 травня 2014|справи 2 травня]], вимагаючи винести певне рішення. Учасники акції примусили трьох суддів написати «заяви про відставку»<ref>[http://hromadskeradio.org/2015/11/30/mitynguvalnyky-v-odesi-vymagayut-zvilnennya-suddiv-ta-blokuyut-budivlyu-sudu Мітингувальники в Одесі вимагають звільнення суддів та блокують будівлю суду / Громадське радіо, 30 листопада 2015 — 13:40]</ref><ref>[http://hromadskeradio.org/2015/11/30/try-suddi-v-odesi-zvilnylysya-pid-tyskom-pravogo-sektoru Три судді в Одесі звільнилися під тиском Правого Сектора / Громадське радіо, 30 листопада 2015 — 14:14]</ref>, що є нонсенсом, адже така заява подається виключно добровільно.
Рядок 517 ⟶ 497:
На початку квітня 2016 року в [[Голосіївський районний суд міста Києва|Голосіївському районному суді Києва]] [[Коктейль Молотова|коктейлями Молотова]] спалили кабінет судді, який головував у резонансному процесі над [[3-тя окрема гвардійська бригада спеціального призначення (Росія)#Збройна агресія Росії проти України|російськими військовими Александровим і Єрофеєвим]]<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2016/04/8/7104811/ У Києві спалили кабінет судді, який веде справу ГРУшників / УП, 8 квітня 2016]</ref>.
Прем'єр-міністр Володимир Гройсман у квітні 2016 доручив [[Міністерство юстиції України|Міністерству юстиції]] проаналізувати діяльність суддів, а також правомірність судових рішень, пов'язаних із веденням бізнесу в країні. [[Вищий адміністративний суд України]] назвав це втручанням [[Виконавча влада в Україні|виконавчої влади]] в компетенцію [[Судова влада України|судової]], неповагою та упередженим ставленням до судової влади<ref>[http://www.vasu.gov.ua/123604/ Заява ВАСУ у зв'язку з ініціативою прем'єр-міністра України доручити аналіз судових рішень Міністерству юстиції України / Вищий адміністративний суд України, 29 квітня 2016, 11:40] ''[
У травні 2017 [[Національне антикорупційне бюро України|НАБУ]] проводило обшуки в [[Окружний адміністративний суд міста Києва|Окружному адміністративному суді Києва]], де розглядалися в той час справи проти цього відомства<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2017/05/26/7145058/ В суді, який має розглядати справи проти НАБУ, йдуть обшуки / УП, 26 травня 2017]</ref>.
З 2014 року триває конфлікт між суддею Октябрського суду [[Полтава|Полтави]] Ларисою Гольник та мером Полтави [[Мамай Олександр Федорович|Олександром Мамаєм]]. Суддя відмовилася закривати справу про [[Адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією|корупційне адмінправопорушення]] проти мера, на неї чиниться тиск зі сторони мерії та колег, пропонували хабар, погрожують. У листопаді 2017 на Ларису Гольник та її чоловіка вчинено напад, за яким, на її думку, стоять мер та голова суду<ref>[http://vybory.pravda.com.ua/articles/2017/12/20/7149545/ Дарина Рогачук. Лариса Гольник: Мер Полтави заявляв, що його не може судити суддя, яка стояла на Майдані / УП, 20 грудня 2017]</ref>.
== Примітки ==▼
{{reflist|2}}▼
== Див. також ==
Рядок 534 ⟶ 511:
* [[Історія судоустрою України]]
* [[Судова влада України (сайт)]]
▲== Примітки ==
▲{{reflist|2}}
== Посилання ==
Рядок 568 ⟶ 548:
{{Україна в темах}}
{{Правозахисні органи України}}
{{Європа за темами 2|Судова система|Судові системи|колір = Україна}}
[[Категорія:Судова система України|*]]
| |||