Вікіпедія

Руська унійна церква: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Добавил гиперссылку на викистатью
 
(Не показані 27 проміжних версій 13 користувачів)
Рядок 1:
{{otheruses|Київська митрополія (значення)}}{{Церква|мова=[[Київський ізвод]] [[церковнословʼянська мова|церковнослов'янської]], [[руська мова|руська]]|календар=[[Юліанський календар|юліанський]]|музика=[[Православний молитвослов|український наспів]]|назва=Руська унійна церква|оригінальна назва={{lang-la|Ecclesia Ruthena unita}}|у складі=[[Католицька церква|Католицької церкви]]|статус=[[Sui iuris]]|дата заснування=[[1596]]|засновник=[[Київська митрополія]]|перший предстоятель=[[Михайло (Рагоза)|Михайло]] '' [[Предстоятелі Української греко-католицької церкви|Митрополит Київський, Галицький та всієї Руси]]|останній предстоятель=[[Теодосій (Ростоцький)|Теодосій]] '' [[Предстоятелі Української греко-католицької церкви|Митрополит Київський, Галицький та всієї Руси]]}}
'''УнійнаРуська унійна церква в Речі Посполитій''', також '''Київська митрополія у складі Католицької церкви''' ({{lang-la|Ecclesia Ruthena unita}}, дослівно) — ''Руська унійна[[Помісна церква'') — |помісна]] [[Католицька церква|католицька]] [[Християнська церква|церква]] [[Грецький обряд|грецькоговізантійського обряду]] ([[Греко-католицькі церкви|греко-католицька]]), утворена ву [[Річ Посполита|Речі Посполитій1596]] році унаслідок [[Берестейська унія|Берестейської унії]].
 
Після [[Поділи Речі Посполитої|поділів Речі Посполитої]] основна канонічна територія перейшла під владу [[Російська імперія|Російської]] та [[Австрійська імперія|Австрійської]] імперій. Указом [[Катерина II|Катерини II]] від 19 жовтня 1795 року були ліквідовані уніатська Київська митрополія та єпархії, окрім Полоцької. У 1808 році на території Австрійської імперії для уніатів була створена спеціальна [[Галицька греко-католицька митрополія|Галицька митрополія]]. На території Російської імперії в цілому ліквідована у 1839 році рішенням [[Полоцький собор (1839)|Полоцького собору]]. Останні парафії у [[Холмська єпархія|Холмській єпархії]] 1875 року були примусово приєднані до Православної церкви.
Зараз її правонаступниками є [[Українська греко-католицька церква|Українська]] та [[Білоруська греко-католицька церква|Білоруська]] греко-католицькі церкви.▼
 
▲ЗаразНаступниками їїРуської правонаступникамиунійної єцеркви вважають себе сучасні [[Українська греко-католицька церква|Українська]] та [[Білоруська греко-католицька церква|Білоруська]] греко-католицькі церкви.
 
== Предстоятелі ==
{{main|Предстоятелі Української греко-католицької церкви}}
З укладенням Берестейської унії за [[Михайло Рогоза(Рагоза)|Михайлом РогозоюРагозою]] залишився титул '''Митрополита Київського, Галицького та Всієї Руси''', який носили київські первосвященикипервосвященники після відокремлення [[1458]] року Московської митрополії. Цей титул успадкували ій наступники Михайла РогозиРагози:
 
=== Митрополити-архиєпископи Київські, Галицькі та Всієї Руси ===
З укладенням [[Берестейська унія|Берестської унії]] за [[Михайло (Рагоза)|Михайлом Рагозою]] залишився титул '''Митрополита Київського, Галицького та Всієї Руси''', який мали київські первосвященники після відокремлення [[1458]] року Московської митрополії. Цей титул успадкували і наступники Михайла Рогози:
 
* [[1589]] ([[1596]])—[[1599]] — [[Михайло Рогоза]]
* [[1600]]—[[1613]] — [[Іпатій (Потій)|Іпатій Потій]]
* [[1613]]—[[1637]] — [[РутськийЙосиф (Велямин ЙосифРутський)|Йосиф Велямин- Рутський]]
* [[1637]]—[[1642]] — [[Рафаїл (Корсак)|Рафаїл Корсак]]
* [[1642]]—[[1655]] — [[Антін Селява]]
* [[1655]]—[[1674]] — [[Гавриїл (Коленда)|Гавриїл Коленда]]
* [[1674]]—[[1693]] — [[Кипріян (Жоховський)|Кипріян Жоховський]]
* [[1694]]—[[1708]] — [[Лев (Слюбич-Заленський)|Лев I Слюбич-ЗаленськийЗалевський]]
* [[1708]]—[[1713]] — [[Юрій (Винницький)|Юрій Винницький]]
* [[1714]]—[[1728]] — [[Лев (Кишка)|Лев II Кишка]]
* [[1729]]—[[1746]] — [[Атанасій (Шептицький)|Атанасій Шептицький]]
* [[1748]]—[[1762]] — [[Флоріян (Гребницький)|Флоріян Гребницький]]
* [[1762]]—[[1778]] — [[Пилип (Володкович)|Пилип Феліціян Володкович]]
* [[1778]]—[[1779]] — [[Лев (Шептицький)|Лев III Шептицький]]
* [[1780]]—[[1788]] — [[Ясон (Смогожевський)|Ясон Смогожевський]]
* [[1788]]—[[1805]] — [[Теодосій (Ростоцький)|Теодосій Ростоцький]]
 
=== Греко-католицькі митрополити в Російській імперії ===
[[1795]] року наказом імператриці [[Катерина ІІ|Катерини ІІ]] Теодосій Ростоцький був затриманий у Петербурзі під домашнім арештом. Його наступники також були повністю залежні від російської влади, не були визнані Папою Римським:
 
* [[1806]]—[[1809]] — [[Іраклій (Лісовський)|Іраклій Лісовський]]
* [[1809]]—[[1814]] — [[Григорій (Коханович)|Григорій Коханович]]
* [[1817]]—[[1838]] — [[Йосафат (Булгак)|Йосафат Булгак]].
 
== Церковна структура ==
Після Берестейської унії 1596 року унійними стали Київська, Полоцька архієпархії та Пінська, Луцька, Володимирська й Холмська єпархії. Унію не прийняли Львівська та Перемиська єпархії. Після смерті владики [[Кирило (Терлецький)|Кирила Терлецького]] в [[1607]] році Луцька єпархія поступово відійшла від унії, повернувшись до неї в [[1702]] році за єпископа [[Діонісій (Жабокрицький)|Діонісія Жабокрицького]]. У 1691 до Унійної Київської митрополії приєдналася Перемисьська єпархія за владики [[Інокентій (Винницький)|Інокентія Винницького]], а в [[1700]] році приєдналася Львівська єпархія за єпископа [[Йосиф (Шумлянський)|Йосифа Шумлянського]]. Після взяття в [[1616]] році польськими військами [[Смоленськ]]а король призначив у [[1625]] році [[Лев (Кревза-Жевуський)|Лева Кревзу-Жевуського]] архієпископом Смоленським, започаткувавши тим самим унійну Смоленську архієпархію; у [[1646]] році внаслідок [[Ужгородська унія|Ужгородської унії]] 1646 року виникла [[Мукачівська греко-католицька єпархія]].
 
Впродовж [[1798]]—–[[1809]] років на території [[Нова Східна Пруссія|Нової Східної Пруссії]] в складі [[Королівство Пруссія|Королівства Пруссії]] існувала [[Супрасльська унійна єпархія]].
 
[[Файл:Administrative divisions of the Greek Catholic Church in Polish-Lithuanian Commonwealth in 1772.PNG|266px|thumb|Структура Унійної Церкви в Речі Посполитій 1772 року]]
 
* [[Київська архієпархіяунійна архиєпархія (1596–1839)|Київська архієпархія]]
* Полоцька архієпархія
* [[Смоленська унійна архієпархія|Смоленська архієпархія]]
* [[Пінська унійна єпархія|Пінсько-Турівська єпархія]]
* [[Луцька унійна єпархія|Луцько-Острозька єпархія]]
* [[Володимирська і Берестейська єпархія (унійна)|Володимиро-Берестейська єпархія]]
* [[Холмська єпархія]]
* Львівська єпархія
* [[Перемишльська єпархія (унійна)|Перемиська єпархія]]
 
До часу [[Поділи Речі Посполитої|поділів Речі Посполитої]] Руська Унійнаунійна Церквацерква налічувала 9 &nbsp;300 парафій, 1030010&nbsp;300 священників і 45000004&nbsp;500&nbsp;000 парафіян (тоді як все населення Республіки Обох Націй становило 1230000012&nbsp;300&nbsp;000 осіб<ref>''Kuklo C.'' Demografia Rzeczypospolitej Przedrozbiorowej&nbsp;— Warszawa&nbsp;: Wydawnictwo DiG, 2009.&nbsp;— S. 211. {{ref-pl}}</ref>). Крім того, Унійній церкві належало 172 монастирі з 14581&nbsp;458 ченцями<ref name="ВКЛЕ">{{книга|автор= |частина=Уніяцкая царква |посилання частина= |заголовок= [[Велике князівство Литовське (енциклопедія)|Вялікае Княства Літоўскае. Энцыклапедыя у 3 т]] |оригінал= |посилання= |відповідальний= |видання= |місце={{Мн.}} |видавництво= Беларуская Энцыклапедыя імя П. Броўкі|рік=2005 |том= 1: Абаленскі&nbsp;— Кадэнцыя|сторінки=114—116 |сторінок=684 |серія= |isbn= 985-11-0314-4|тираж=}}</ref>.
 
== Див. також ==
* [[Київська архієпархія УГКЦ]]
* [[Галицька греко-католицька митрополія]]
 
== Примітки ==
Рядок 46 ⟶ 64:
 
== Джерела та література ==
* ''Дзюба О. М''. [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Kyivska_mytropoliya Київська унійна митрополія] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160817215222/http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Kyivska_mytropoliya |date=17 серпня 2016 }} // {{ЕІУ|4|243}}
* [http://history.org.ua/uk/post/45769 Валентина Лось. Уніатська церква на правобережній Україні наприкінці XVIII&nbsp;— першій половині XIX&nbsp;ст.:організаційна структура та культурно-релігійний аспект.&nbsp;— Київ, 2013. ISBN 978-966-02-6771-8] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210602214619/http://history.org.ua/uk/post/45769 |date=2 червня 2021 }}
 
* [http://history.by/wp-content/uploads/2015/05/Філатава_кніга.pdf Е.&nbsp;Н.&nbsp;Филатова. Конфессиональная политика царского правительства в Беларуси 1772—1860.&nbsp;— Мінськ, «Белорусская наука», 2006. ISBN 985-08-0706-7] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180713132515/http://history.by/wp-content/uploads/2015/05/Філатава_кніга.pdf |date=13 липня 2018 }}
{{UGCC-stub}}
{{Бібліоінформація}}
{{Ukr-hist-stub}}
 
[[Категорія:Унійна церква в Речі Посполитій| ]]
[[Категорія:1589 у Європі]]
[[Категорія:засновані 1589]]
[[Категорія:1589 у релігії]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Руська_унійна_церква