Адміністративний устрій Автономної Республіки Крим: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Вилучено вміст Додано вміст
→Література: #EveryBookItsReader |
|||
| (Не показані 11 проміжних версій 2 користувачів) | |||
Рядок 1:
В адміністративному відношенні [[Автономна Республіка Крим]] складається з
== Райони
Після 7.09.2023 року територія АР Крим згідно правил нового адміністративно-територіального устрою, поділена на 10 районів.<ref name=":0">{{Cite web|title=Нові райони: Карти + склад|url=https://decentralization.gov.ua/news/12639|accessdate=18 травня 2021|archive-date=5 червня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210605090055/https://decentralization.gov.ua/news/12639}}</ref><ref>[https://www.rada.gov.ua/news/razom/240358.html Верховна Рада України прийняла Закон, який створює передумови для функціонування органів державної влади у Криму, після його звільнення / 23 серпня 2023]</ref>:
# [[Бахчисарайський район]].
# [[Білогірський район]].
# [[Джанкойський район]].
# [[Євпаторійський район]].
# [[Керченський район]].
# [[Курманський район]].
# [[Перекопський район]].
# [[Сімферопольський район]].
# [[Феодосійський район]].
# [[Ялтинський район]].
{{Адміністративна карта АР Крим}}
== Населені пункти ==
Рядок 85 ⟶ 57:
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Феодосія]] </td>
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;"> 71,2 </td>
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;"> [[
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;"> 11,4 </td>
</tr>
Рядок 95 ⟶ 67:
</tr>
<tr align="left">
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;"> 30,3 </td>
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;"> [[Гаспра]] </td>
Рядок 115 ⟶ 87:
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Саки (місто)|Саки]] </td>
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;"> 25,3 </td>
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;"> [[
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;"> 10,6 </td>
</tr>
Рядок 128 ⟶ 100:
</div>
<table align="center"> <tr align="center"> <td align="center"> </td> </tr> </table>
== Історія ==
Рядок 134 ⟶ 107:
Після приходу до влади більшовиків і утворення 18 жовтня 1921 [[Кримська АРСР|Кримської АРСР]] адміністративно-територіальний поділ республіки неодноразово змінювалося.
На підставі резолюції ХІІ з'їзду РКП(б) «Про районування в окремих областях та республіках», а також спільної постанови Кримського ЦВК і РНК Кримської АСРР від 16 серпня 1923 р, округи на півострові було скасовано і затверджено новий поділ на 15 районів: Ак-Мечетський, Алуштинський, Вірменський, Бахчисарайський, Джанкойський, Євпаторійський, Керченський, Карасубазарський, Сарабузький, Севастопольський, Сімферопольський, Старокримський, Судацький, Феодосійський, Ялтинський. Причому деякі райони були ліквідовані майже відразу після їх створення, а їх територія була приєднана до інших районів. Постановою Президії Кримського ЦВК від 19 липня 1924 р. «Про районування в Криму» (затвердженої 04.09.1924<ref>[[s:ru:Об упразднении некоторых районов Автономной Крымской С.С.Р.]]</ref>) скасовувалися Старокримський і Алуштинський райони, їх територія приєднувалася до Феодосійського і Ялтинського районів. Наступним рішенням Президії Кримського ЦВК були скасовані як самостійні одиниці Вірменський, Сарабузький і Ак-Мечетський райони. Перший з них було приєднано до Джанкойського, другий — до Сімферопольського, третій — до Євпаторійського районів.
1926 року були визначені і затвердженні міста (міські поселення).<ref>[https://docs.historyrussia.org/ru/nodes/391007-dekret-vserossiyskogo-tsentralnogo-ispolnitelnogo-komiteta-ob-utverzhdenii-spiska-gorodov-avtonomnoy-krymskoy-s-s-r-10-maya-1926-goda Декрет Всероссийского ЦИК. Об утверждении списка городов Автономной Крымской ССР 10 мая 1926 года] // Распубликован в № 116 Известий ЦИК Союза CCP и ВЦИК от 22 мая 192[6] года.</ref>
У 1930 р. було додатково створено ще 6 районів. В тому числі: Фрайдорфський єврейський національний район (населення району складало 26 тис. осіб; з них 33% — євреї, росіяни — 25%, кримські татари — 20%, німці — 15%), Біюк-Онларський німецький національний район, Ішунський, Ак-Мечетський, Алуштинський та Сейтлерський татарські національні райони<ref>[[s:ru:Постановление ВЦИК РСФСР от 30.10.1930 о реорганизации сети районов Крымской АССР]]</ref> (на 1930 р. районів було 16).
На початку 1935 р. відповідно до рішення листопадового пленуму ЦК ВКП (б) було проведене нове районування. В результаті були створені ще 9 нових районів, у тому числі Тельманівський з німецьким населенням до 50%, Лариндорфський з єврейським населенням до 60%, Куйбишевський з кримськотатарським населенням до 95%.
До [[1937]] року їх число було збільшено до 26 — в 1937 р. був створений Зуйський район.<ref>[[s:ru:Постановление ВЦИК от 10.06.1937 Об образовании нового Зуйского района]]</ref>
Сімферополь, Севастополь, Керч, Феодосія та Ялта були виділені зі складу районів в окремі адміністративні одиниці.
Деякі райони мали національний статус: Балаклавський, Куйбишевський, Бахчисарайський, Ялтинський, Алуштинський, Судацький - кримськотатарські (6), Фрайдорфський і Лариндорфський - єврейські, Бююк-Онларський і Тельманський - німецькі, Ішунський (пізніше Красноперекопський) - українська. Та 441 сільська рада, в тому числі 178 татарських,130 російських, 40 німецьких, 32 єврейських.
До початку Німецько-Радянської війни всі райони та нацональні сільради втратили національний статус (у [[1938]] році - німецькі, в [[1939]] - єврейські, потім всі інші) в результаті ухвалення Президією Верховної Ради Автономії таємної постанови про ліквідацію 19 національних сільських рад і реорганізацію 11 національних сільських рад у ради без врахування національного складу населення (1938).
Рядок 197 ⟶ 175:
* У грудні 1966 р. відновилось ще 2 райони: [[Первомайський район (Крим)|Первомайський]] та [[Совєтський район (Крим)|Совєтський]].<ref>Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1966 — № 48 — с. 515.</ref>
* 07.12.1979 — утворено [[Судацький район]]<ref>[[s:Указ Президії Верховної Ради УРСР від 07.12.1979 №5371-IX «Про утворення нових районів Української РСР»]]</ref>
=== Автономна Республіка Крим до 2014: райони і міськради ===
[[Файл:Крим-адміністрація.png|600px|ліворуч|]]
{{InlineBlock|
'''Райони:'''
# [[Бахчисарайський район]]
# [[Білогірський район (АР Крим)|Білогірський район]]
# [[Джанкойський район]]
# [[Кіровський район (АР Крим)|Кіровський район]]
# [[Красногвардійський район (АР Крим)|Красногвардійський район]]
# [[Красноперекопський район]]
# [[Ленінський район (АР Крим)|Ленінський район]]
# [[Нижньогірський район]]
# [[Первомайський район (АР Крим)|Первомайський район]]
# [[Роздольненський район]]
# [[Сакський район]]
# [[Сімферопольський район]]
# [[Совєтський район (АР Крим)|Совєтський район]]
# [[Чорноморський район]]
}}
{{InlineBlock|
'''Території, підпорядковані міським радам:'''
# [[Алуштинська міська рада]]
# [[Армянська міська рада]]
# [[Джанкойська міська рада]]
# [[Євпаторійська міська рада]]
# [[Керченська міська рада]]
# [[Красноперекопська міська рада]]
# [[Сакська міська рада]]
# [[Сімферопольська міська рада]]
# [[Судацька міська рада]]
# [[Феодосійська міська рада]]
# [[Ялтинська міська рада]]
}}
{{clear}}
Як можна бачити з наведеної карти, деякі з цих 11 територій займають велику площу і включають в себе багато населених пунктів крім міста-центру. Глави районів призначаються Президентом України за поданням прем'єр-міністра Криму, а голови міст обираються загальним голосуванням.
Регіони, в свою чергу, складаються з міських, селищних та сільських громад.
Територія, підпорядкована міській раді [[Севастополь|Севастополя]], а також північна частина [[Арабатська стрілка|Арабатської стрілки]], що відноситься до [[Херсонська область|Херсонської області]] розташовані на Кримському півострові, але не входять до складу автономної республіки.
=== Російська окупація ===
Рядок 202 ⟶ 221:
Окупаційна влада не вносила суттєвих змін в адміністративний поділ на півострові — усі райони і території міськрад отримали статус [[Муніципальне утворення (Росія)|муніципальних утворень]].
== Примітки ==
Рядок 229 ⟶ 234:
* {{Книга:Справочник административно-территориального деления Крымской области на 15 июня 1960 года}}
* {{Книга:Крымская область. Административно-территориальное деление на 1 января 1968 года}}
* Крымская область: адм.-территор. деление на 1 января 1977 г.: справочник / Исполком. Крым. обл. Совета депутатов трудящихся; [сост. М. М. Панасенко]. — 3-е изд. — Симферополь: Таврия, 1977. — 116 с. {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200210103129/http://www.soldat.ru/admdel|date=10-02-2020}}
* Крымская область. Административно-территориальное деление: на 1 января 1986 г.: справочник / Исполком. Крым. обл. Совета нар. депутатов; [сост. В. Д. Макеев]. — 4-е изд. — Симферополь: Таврия, 1986. — 112 с.
* Административно-территориальные преобразования в Крыму. 1783–1998 гг. / Справочник. — Симферополь: Таврия-Плюс, 1999. — 464 с.{{ref-ru}}
Рядок 237 ⟶ 242:
== Див. також ==
* [[Адміністративний устрій України]]
{{Автономна Республіка Крим}}
{{Адміністративний устрій за регіоном України}}
{{Крим в темах}}
| |||