Адміністративний устрій Автономної Республіки Крим: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Вилучено вміст Додано вміст
| (Не показані 6 проміжних версій 2 користувачів) | |||
Рядок 107:
Після приходу до влади більшовиків і утворення 18 жовтня 1921 [[Кримська АРСР|Кримської АРСР]] адміністративно-територіальний поділ республіки неодноразово змінювалося.
На підставі резолюції ХІІ з'їзду РКП(б) «Про районування в окремих областях та республіках», а також спільної постанови Кримського ЦВК і РНК Кримської АСРР від 16 серпня 1923 р, округи на півострові було скасовано і затверджено новий поділ на 15 районів: Ак-Мечетський, Алуштинський, Вірменський, Бахчисарайський, Джанкойський, Євпаторійський, Керченський, Карасубазарський, Сарабузький, Севастопольський, Сімферопольський, Старокримський, Судацький, Феодосійський, Ялтинський. Причому деякі райони були ліквідовані майже відразу після їх створення, а їх територія була приєднана до інших районів. Постановою Президії Кримського ЦВК від 19 липня 1924 р. «Про районування в Криму» (затвердженої 04.09.1924<ref>[[s:ru:Об упразднении некоторых районов Автономной Крымской С.С.Р.]]</ref>) скасовувалися Старокримський і Алуштинський райони, їх територія приєднувалася до Феодосійського і Ялтинського районів. Наступним рішенням Президії Кримського ЦВК були скасовані як самостійні одиниці Вірменський, Сарабузький і Ак-Мечетський райони. Перший з них було приєднано до Джанкойського, другий — до Сімферопольського, третій — до Євпаторійського районів.
1926 року були визначені і затвердженні міста (міські поселення).<ref>[https://docs.historyrussia.org/ru/nodes/391007-dekret-vserossiyskogo-tsentralnogo-ispolnitelnogo-komiteta-ob-utverzhdenii-spiska-gorodov-avtonomnoy-krymskoy-s-s-r-10-maya-1926-goda Декрет Всероссийского ЦИК. Об утверждении списка городов Автономной Крымской ССР 10 мая 1926 года] // Распубликован в № 116 Известий ЦИК Союза CCP и ВЦИК от 22 мая 192[6] года.</ref>
У 1930 р. було додатково створено ще 6 районів. В тому числі: Фрайдорфський єврейський національний район (населення району складало 26 тис. осіб; з них 33% — євреї, росіяни — 25%, кримські татари — 20%, німці — 15%), Біюк-Онларський німецький національний район, Ішунський, Ак-Мечетський, Алуштинський та Сейтлерський татарські національні райони<ref>[[s:ru:Постановление ВЦИК РСФСР от 30.10.1930 о реорганизации сети районов Крымской АССР]]</ref> (на 1930 р. районів було 16).
На початку 1935 р. відповідно до рішення листопадового пленуму ЦК ВКП (б) було проведене нове районування. В результаті були створені ще 9 нових районів, у тому числі Тельманівський з німецьким населенням до 50%, Лариндорфський з єврейським населенням до 60%, Куйбишевський з
До [[1937]] року їх число було збільшено до 26 — в 1937 р. був створений Зуйський район.<ref>[[s:ru:Постановление ВЦИК от 10.06.1937 Об образовании нового Зуйского района]]</ref>
Сімферополь, Севастополь, Керч, Феодосія та Ялта були виділені зі складу районів в окремі адміністративні одиниці.
Деякі райони мали національний статус: Балаклавський, Куйбишевський, Бахчисарайський, Ялтинський, Алуштинський, Судацький - кримськотатарські (6), Фрайдорфський і Лариндорфський - єврейські, Бююк-Онларський і Тельманський - німецькі, Ішунський (пізніше Красноперекопський) - українська. Та 441 сільська рада, в тому числі 178 татарських,130 російських, 40 німецьких, 32 єврейських.
До початку Німецько-Радянської війни всі райони та нацональні сільради втратили національний статус (у [[1938]] році - німецькі, в [[1939]] - єврейські, потім всі інші) в результаті ухвалення Президією Верховної Ради Автономії таємної постанови про ліквідацію 19 національних сільських рад і реорганізацію 11 національних сільських рад у ради без врахування національного складу населення (1938).
Рядок 229 ⟶ 234:
* {{Книга:Справочник административно-территориального деления Крымской области на 15 июня 1960 года}}
* {{Книга:Крымская область. Административно-территориальное деление на 1 января 1968 года}}
* Крымская область: адм.-территор. деление на 1 января 1977 г.: справочник / Исполком. Крым. обл. Совета депутатов трудящихся; [сост. М. М. Панасенко]. — 3-е изд. — Симферополь: Таврия, 1977. — 116 с. {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200210103129/http://www.soldat.ru/admdel|date=10-02-2020}}
* Крымская область. Административно-территориальное деление: на 1 января 1986 г.: справочник / Исполком. Крым. обл. Совета нар. депутатов; [сост. В. Д. Макеев]. — 4-е изд. — Симферополь: Таврия, 1986. — 112 с.
* Административно-территориальные преобразования в Крыму. 1783–1998 гг. / Справочник. — Симферополь: Таврия-Плюс, 1999. — 464 с.{{ref-ru}}
Рядок 237 ⟶ 242:
== Див. також ==
* [[Адміністративний устрій України]]
{{Автономна Республіка Крим}}
{{Адміністративний устрій за регіоном України}}
{{Крим в темах}}
| |||