Челябінська область: відмінності між версіями

Челябінська область — південна частина [[УралУральські гори|Уралу]]у. Умовна межа між Європою і Азією проводиться в основному вододільними хребтами [[Урал]]ьськихУральські гори|Уральських гір]]. Недалеко від станції [[Уржумка]] (8 км від [[Златоуст]]а), на перевалі [[Уралтау (хребет)|Уралтау]], є кам'яний стовп. На одній з його сторін написано «[[Європа]]», на іншій — «[[Азія]]». Міста [[Златоуст]], [[Катав-Івановськ]], [[Сатка]] знаходяться в Європі. [[Челябінськ]], [[Троїцьк (Челябінська область)|Троїцьк]], [[Міас (місто)|Міас]] — в Азії, [[Магнітогорськ]] — в обох частинах світу.

Площа Челябінської області — 88,5 тис. км². Протяжність області з півночі на південь — 490 км. Із заходу на схід — 400 км. Географічний центр області розташовується на правому березі річки [[Уй (притока Тоболу)|Уй]], в трьох км на південний схід від села [[Нижнєусцелемово]] Уйського району. Челябінська область за територією займає 5 місце з 8 регіонів [[УралУральські гори|Уралу]]у і 39 місце в [[Росія|Росії]]. Загальна протяжність кордонів становить 2750 км.

Зауральська горбиста піднесена рівнина ([[Зауральський пенеплен]]) займає центральну частину території області і тягнеться смугою уздовж східних схилів [[Урал]]ьськихУральські гори|Уральських гір]] від 50 км на півночі до 150 км на півдні. На південно-західній околиці рівнини знаходиться [[Уральський дрібносопковик]], що включаючає [[Карагайські гори]] і височину [[Кубайс]]. Поверхня рівнини поцяткована улоговинами озер і річковими рівнинами з пологими схилами.

* Рослинність лісостепової зони, що включає центральну і північно-східну, східну частині області (на північ від річки [[Уй (притока Тоболу)|Уй]]), з переважанням лісів з берези і осики

* Рослинність степової зони (на південь від річки [[Уй (притока Тоболу)|Уй]]), що включає різнотравно-ковилові лукові степи, чагарникову рослинність у балках і низинах, острівні бори, кам'янисті степи.

В межах області беруть початок численні річки, що належать до басейнів Ками, [[Тобол (річка)|Тоболу]]у і [[Урал (рікарічка)|Уралу]]. Оскільки тут, в основному, їх верхів'я, тому вони маловодні. Річок завдовжки понад 10 кілометрів налічується в області 348, їх сумарна довжина становить 10 235 кілометри.

Протяжність понад 100 км мають всього 17 річок. І лише 7 річок: [[Міас (річка)|Міас]], [[Уй (притока Тоболу)|Уй]], [[Урал (рікарічка)|Урал]], [[Ай (рікарічка)|Ай]], [[Уфа (рікарічка)|Уфа]], [[Увелька]], [[Гумбейка]] — мають в межах області довжину більше 200 км.

Велика частина території області відноситься до Обського сточища. На схід, до [[Тобол (річка)|Тоболу]]у і його приток, течуть більшість річок Челябінського Зауралля: [[Синара]], [[Теча]], [[Міас (річка)|Міас]], [[Увелька]], [[Уй (притока Тоболу)|Уй]], [[Тогузак (річка)|Тогузак]], [[Картали-Аят]], [[Синташта]] та інші.

Регуляторами стоку Міасу служить [[Аргазінське водосховище|Аргазінське]] і [[Шершневське водосховище|Шершневське]] водосховища. Нині 70-80  % води річки Міас проходить через трубопроводи і лише 20-30  % протікає природним річищем. Чотири п'ятих води Міас віддає на потреби народного господарства. Передбачається перекидання води в басейн Міасу з річки Уфи. Після здійснення проекту в Міасі кількість води подвоїться. Гідросистема будується разом з [[Долгобродське водосховище|Долгобродськім водосховищем]] у верхів'ях [[Уфа (рікарічка)|Уфи]].

Річка [[Уй (притока Тоболу)|Уй]] бере початок біля відрогів [[Урал-ТауУралтау (хребет)|Уралтау]], тече на схід, перетинаючи всю область. Напрям її течії майже збігається з межею між лісостеповою і степовою зонами. Загальна довжина річки 462 км, з них 370 км — в межах області. Зліва [[Уй]] приймає крупну притоку — Увелку. Зливаються річки у Троїцьку. На Уї і на Увелькі споруджені дамби, які утворили великі водосховища для [[Южно-Уральська ГРЕС|Южно-Уральської]] і [[Троїцька ГРЕС|Троїцької]] ГРЕС.

Степові річки [[Синташта]], [[Картали-Аят]] і [[Тогузак (річка)|Тогузак]] у найсуворіші зими промерзають. У повені вода в них підіймається на 2 м.

Челябінська область за чисельністю населення (близько 3,6 млн осіб) займає 3 місце з 8 регіонів [[УралУральські гори|Уралу]]у і 9 місце в [[Росія|РФ]]. ([[2005]]).

Область — найщільніша населена на Уралі (займає 1 місце з 8 регіонів Уралу ― щільністьгустота населення 40,4 осіб/км²) і друга (після [[Свердловська область|Свердловської області]]) за рівнем урбанізації (питома вага міського населення ― 81,9  %). За щільністю населення Челябінська область — 24-й регіон в [[Росія|РФ]] (без [[Москва|Москви]] і [[Санкт-Петербург|С.-Петербурга]]), а за рівню урбанізації — 9-й (без авт. округів).

!Народ ||Чисельність, [[2002]], % ([http://www.perepis2002.ru/index.html?id=17 *] {{Webarchive|url=https://www.webcitation.org/64vB3cy04?url=http://www.perepis2002.ru/index.html?id=17 |date=24 січня 2012 }})

|[[Росіяни]]|| 82,3  %

|[[Татари]]|| 5,7  %

|[[Башкири]]|| 4,6  %

|[[Українці]]|| 2,14  %

|[[Казахи]]|| 1  %

|[[Німці]]|| 0,8  %

|[[Білоруси]]|| 0,56  %

* [[НогайбацькийНагайбацький район]]

* [[Сосновський район (Челябінська область)|Сосновський район]]

| bgcolor="#C0C0C0c0c0c0" | '''Населені пункти з кількістб мешканців понад 10 тисяч'''<br /> [[2007]]

<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Пласт (значеннямісто)|Пласт]]</td>

<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[ОзьорськОзерськ (Челябінська область)|Озерськ]]</td>

<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[СимСім (Челябінська область)|СимСім]]</td>

<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Троїцьк (Челябінська область)|Троїцьк]]</td>

<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;"> [[Красногорський (Челябінська область)|Красногорський]]</td>

<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Чебаркуль (місто)|Чебаркуль]]</td>

<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;"> [[Первомайський (ЧелябінськаКоркінський областьрайон)|Первомайський]]</td>

<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[ТрьохґорнийТрьохгорний]]</td>

<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;"> [[АрґаяшАргаяш]]</td>

За об'ємом промислового виробництва на Уралі Челябінська область поступаєть тільки Свердловській. У структурі її промисловості різко виділяється [[чорна металургія]] (близько половини випуску продукції). Частка чорної металургії в [[1991]] році склала 37,8  %, а в [[2003]] p. ― 59,3  %. На другому місці стоїть [[машинобудування]] (до 1/6). Частка машинобудування і металообробки в [[1991]] році склала 30,0  %, а в [[2003]] p. ― 15,2  %. Ці галузі разом з кольоровою металургією дають майже 5/6 всій промисловій продукції.

Енергетична база області включає видобуток бурого [[вугілля]] ([[Копейськ]]) і декілька могутніх теплових електростанцій (Троїцька і [[Южно-Уральська ГРЕС]] та інші). Частка електроенергетики в [[1991]] році склала 2,4  %, а в [[2003]] році ― 7,1  %.

Частина території області в 50-х роках [[XX століття]] була піддана радіоактивному забрудненню в результаті аварії на підприємстві з переробки відходів «Маяк». Тут більше всього в Росії «атомоградів», що належать до ядерного паливного циклу: [[Снєжинськ]] (колишн. Челябінськ-70), [[ОзьорськОзерськ (Челябінська область)|Озерськ]] (колишн. Челябінськ-65) і [[Трьохгорний]] (колишн. Златоуст-36). Також розпочато будівельні роботи за 12&nbsp;км від Челябінська Томінського гірничозбагачувального комбінату, який забруднить джерело водопостачання Шершнівське водосховище<ref>{{cite news |last=Кустикова |first=Алиса |date=2018-08-10 |title=Не говори ГОК Даже звонок президента не повлиял на судьбу опасного для Челябинска проекта: кто за ним стоит? |url=https://www.novayagazeta.ru/articles/2018/08/10/77464-ne-govori-gok |language=російська |agency=[[Новая газета]] |accessdate=2018-08-14 |archive-date=14 серпня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180814035942/https://www.novayagazeta.ru/articles/2018/08/10/77464-ne-govori-gok }}</ref>.

У грудні [[1996]] Сумін переміг Соловйова на нових губернаторських виборах, а в грудні [[2000]] року переобрався на новий термін. Термін повноважень Суміна повинен був закінчитися в грудні [[2005]] року. В кінці березня [[2005]] [[губернатор]] області Петро Сумін звернувся до президента [[Росія|РФ]] Володимира [[Путін]]а з проханням про перепризначення на наступні 5 років.

Питання радіоактивного забруднення Челябінської області піднімалосяпорушувалося неодноразово, але через стратегічну важливість об'єкта «Хімкомбінат „Маяк“» щоразу спускалося на гальмах. Сьогодні район комбінату «Маяк» (ву місті [[ОзьорськОзерськ (Челябінська область)|Озерськ]]), як відзначають експерти, став найнебезпечнішим місцем планети. Народ же визначив ситуацію по-своєму: Урал перетворений на світове радіоактивне звалище.

* [http://www.gubernator74.ru/ Офіційний сайт губернатора Челябінської області] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151201175717/http://gubernator74.ru/ |date=1 грудня 2015 }} {{ref-ru}}

* [http://www.zdrav74.ru/ Міністерство охорони здоров'я Челябінської області] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070928192221/http://www.zdrav74.ru/ |date=28 вересня 2007 }} {{ref-ru}}

* [https://web.archive.org/web/20070927182003/http://www.terrus.ru/cgi-bin/allrussia/v3_index.pl?act=reg&id=74 Справочник адміністративно-територіального поділу на 1 січня 2005&nbsp;р.&nbsp;— каталог] {{ref-ru}}

* [http://www.redbook.ru Флора і фауна. Червона Книга Челябінської області] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190719110226/http://redbook.ru/ |date=19 липня 2019 }} {{ref-ru}}

* [http://r-oc.1gb.ru/viewcat.php?cat=chelyabinsk&sort=adr Православні храми Челябінської області] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070929092234/http://r-oc.1gb.ru/viewcat.php?cat=chelyabinsk&sort=adr |date=29 вересня 2007 }} {{ref-ru}}

* [http://www.greenbook.ru Природні території, що особливо охороняються] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220402044249/http://www.greenbook.ru/ |date=2 квітня 2022 }} {{ref-ru}}

* [https://web.archive.org/web/20180423120332/http://www.yuckoe.ru/ Справжній сайт мешканців Уйського району] {{ref-ru}}

* [http://miramag.ru Пошук по сайтах Магнитогорську] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220402033921/http://www.miramag.ru/ |date=2 квітня 2022 }} {{ref-ru}}