Турка: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії

[неперевірена версія]

[перевірена версія]

← Попереднє редагування

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Версія за 18:30, 25 травня 2022 ред. 91.231.42.168 (обговорення) →‎Руська держава: Виправила помилку "село" , на "місто" вдруге, так як в одному реченні пише місто , а в другому - село 😅😉 Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію ← Попереднє редагування		Поточна версія на 08:35, 23 червня 2024 ред. скасувати Best (обговорення \| внесок) Відкочувачі 19 612 редагувань мНемає опису редагування
(Не показані 48 проміжних версій 28 користувачів)
Рядок 3: \| прапор = Turka prapor.png \| опис прапора = Прапор Турки \| герб = ~~Turka~~Coat ~~gerb~~of Arms of Turka.~~png~~svg \| опис герба = Герб Турки \| регіон = [[Львівська область]] \| район = [[Самбірський район]] \| код ~~КОАТУУ~~ КАТОТТГ = ~~4625510100~~UA46080190010014284 \| зображення = ~~Turka Panoramic View 1.jpg~~{{Photomontage \|position=center \|color=#ffffff \|photo1a = Turka Panoramic View 1.jpg \|photo2a = Пам'ятник Тарас Шевченко, українському поету і художнику (1962, мармурова крихта, бетон).JPG \|photo2b = Храм Перенесення мощів Св.Миколая.JPG \|photo3a = Адмінбудинок (мур.).Фото.JPG \|photo3b = Турка Костел.jpg \|photo4a = Turka church.jpg \|photo4b = Turka-2.jpg \|photo5a = Turka, widok z Szymonki (HB1).jpg \| spacing = 2 \| border = 0 \| size = 270 }} \| зображення_розмір = \| зображення_підпис = ~~Панорама Турки, серпень [[2008]] року~~ \| розташування = \| перша згадка = IX століття \| населення = {{зменшення}} {{Formatnum:~~7153~~6925}} <small>(01.01.~~2017~~2022)</small><ref>~~{{UKR-EnumPopEstimate2017}}~~http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf</ref> \| агломерація = \| площа = 3 Рядок 21 ⟶ 35: \| lon_deg = 23 \| lon_min = 1 \| lon_sec = 21 \| висота = 557 \| водойма = ~~річка~~р. [[Стрий (річка)\|Стрий]], з його притоками р. [[Яблунька (притока Стрию)\|Яблунька]] та р. [[Літмир]]. \| станція = [[Турка (станція)\|Турка]] \| відстань = Рядок 36 ⟶ 50: \| день міста = \| рада = \| адреса = 82500, Львівська обл., ~~Турківський~~Самбірський р-н, м. Турка, пл. Ринок, 26 \| вебсторінка = [https://turka-mrada.gov.ua Турківська міська рада] \| мер = [[Паращич Ярослав Ярославович]] \| ремарки = \|громада=[[Турківська міська громада]]\|етнікон=ту́рківчанин, ту́рківчанка, ту́рківчани}} {{Otheruses\|Турка (значення)}} '''Ту́рка''' (~~раніше~~колишня назва — ''Турка над Стрийом'') — [[місто]] в [[~~Карпати~~Україна\|~~Карпатах~~Україні]] ~~на півдні Львівської області~~, [[~~Адміністративно-територіальна реформа в~~адміністративний ~~Україні\|колишній~~центр]] ~~районний центр. Адміністративний центр~~ [[Турківська міська громада\| Турківської міської громади]] [[Самбірський район\|Самбірського району]] [[Львівська область\|Львівської області]]. До [[2020]] року [[Адміністративно-територіальна реформа в Україні\|колишній]] центр Турківського району. == Назва == За найвірогіднішою версією, місто одержало свою назву від первісних диких биків — [[тур]]ів, які водилися в навколишніх лісах. За іншою версією, вона походить від назви воріт-веж «турія», «тур'я», «турня», які стояли при в'їзді в селі. Назва міста не має нічого спільного з турками<ref>{{Cite web \|url=http://www.turka.com.ua/about.php \|title=Неофіційний сайт Турківщини \|accessdate=21 лютого 2010 \|archiveurl=https://web.archive.org/web/20110905081648/http://www.turka.com.ua/about.php \|archivedate=5 вересня 2011 \|deadurl=yes }}</ref>. Грецьке слово ''Туркія'' і для волохів і для греків, означало одне й теж саме  — Угорщина. В цьому сенсі слова стародавньої грамоти Польського короля Владислава Ягайла перекладаються на українську мову як "моя вілла (ферма, поселення, село) Турка". Отже, з грецької ''Турка'' буквально перекладається як ''Угорське місто''.<ref>{{Cite web\|title=Загадка графа Ванчалуха. Турка\|url=http://vysochanskiy-sas.com/volodimir-visochanskij/407-zagadka-grafa-vanchalukha-turka\|website=vysochanskiy-sas.com\|accessdate=2021-05-23}}</ref>. == Географія == [[Файл:Турка, урочище Лешів.JPG\|міні\|праворуч\|220пкс\|Урочище Лешів]] Місто розташоване на півдні Львівщини у [[Карпати\|Карпатах]] на лівому березі річки [[Стрий (річка)\|Стрий]] з його притоками річок [[Яблунька (притока Стрию)\|Яблунька]] та [[Літмир]], між горами Шименка, Кичера, Вінець та Осовня, за 137 км від [[Львів\|обласного центру]], 107 км від [[Ужгород]]а, 75 км від [[Дрогобич]]а, на висоті 557 м над рівнем моря. Місце розташування первинного [[сторожове поселення\|сторожового поселення]], з якого постало місто Турка, визначалося проходженням по території Карпат долиною [[Стрий (річка)\|Стрия]] між горами [[Пікуй]] та [[Галич]] так званого [[Руський Путь\|«Руського Путі»]] — торгового шляху доби неоліту, який через Турку сполучав [[Західна Європа\|Західну Європу]] з [[Угорщина\|Угорщиною]], [[Семигород\|Семиградщиною]], [[Молдавія\|Молдавією]] та [[Балкани\|Балканами]]. На укріплення і розростання первинного поселення мали суттєвий вплив формування новішого торгового шляху — [[Ужоцький шлях\|Ужоцького шляху]], який від [[Перемишль\|Перемишля]] чи [[Львів\|Львова]] через Турку та [[Ужоцький перевал]] вів до [[Закарпаття]]<ref>[[Перемишльська земля]]</ref>. == Клімат == {{Climate chart \| Турки \| -7.1\| -2.1\| 60 \| -6.2\| -0.4\| 63 \| -3\| 4.3\| 59 \| 2.5\| 11.7\| 87 \| 7.4\| 16.4\| 122 \| 11.1\| 19.4\| 129 \| 13\| 21.1\| 151 \| 12.6\| 21\| 110 \| 8.3\| 16.1\| 97 \| 4.1\| 10.8\| 78 \| 0.5\| 5.8\| 66 \| -4.8\| -0.2\| 69 \|float= \|clear= \|source= «Climate-Data.org» {{ref-en}}<ref>[https://en.climate-data.org/europe/ukraine/lviv-oblast/turka-33257/ Турка] «Climate-Data.org» {{ref-en}}</ref> }} == Історія == === Руська держава === Свою історію місто починає з [[IX століття]] від [[Русь\|давньо-руського]] поселення, яке розташовувалось на [[Руський Путь\|Руському Шляху]]. На Круг-Городищі стояла військова залога, охороняла цей шлях. Поруч на Старому Селі стояла [[сторожова вежа]], на якій під час наближення до поселень ворогів запалювали багаття, попереджаючи про небезпеку жителів долини річок Стрий і Яблунька. Те, що на території міста було [[Городище (археологія)\|городище]] княжої доби, підтвердили археологічні розкопки на Круг-Городищі, Ровені та між урочищем Лікоть і Торговицею. Знайдені дрібні уламки [[гончарство\|гончарних виробів]] ~~[[XII]]–[[XVI]]~~XII—XVI ~~ст.~~століть на присадибних ділянках цього терену свідчать, що поселення тут були довготривалими і досить великими. Археологічні розкопки Львівської експедиції ІСН [[АНАкадемія Наук України\|Академії Наук України]] в [[1991]] році виявили на Ровені пам'ятки середини [[кам'яна доба\|кам'яної доби]] — [[мезоліт]]у (~~[[IX-IV]]~~IX—IV ~~ст.~~століття до н. е.). ВУ [[1995]] році в районі впадіння річки Яблунька в Стрий відкрито поселення перших століть нової ери. Очевидно, місто засноване в період з [[1280]] до [[1320]] року, коли [[Лев Данилович]] приєднав до свого князівства [[Закарпаття]], в тому числі і територію теперішньої Турківщини, яка перебувала в горах Карпат. В цьому часі, зміцнюючи свої кордони та охорону Руського Шляху, ним були засновані перші поселення. Давній польський історик [[Ян Длугош]] стверджує, що князь Лев на самому верху гори [[Пікуй]] поставив кам'яний стовп з [[руський\|руським]] написом, який значив межу його володінь. АОчевидно, місто засноване в період з [[1280]] до [[1320]] року, коли [[Лев Данилович]] приєднав до свого князівства [[Закарпаття]], в тому числі і територію теперішньої Турківщини, яка перебувала в горах Карпат. В цьому часі, зміцнюючи свої кордони та охорону Руського Шляху, ним були засновані перші поселення. Давній польський історик [[Ян Длугош]] стверджує, що князь Лев на самому верху гори [[Пікуй]] поставив кам'яний стовп з [[руський\|руським]] написом, який значив межу його володінь. А «сасівські» села-гнізда: [[Явора]], [[Ільник]], [[Комарники]], [[Верхнє Висоцьке\|Висоцьке]] Турка та інші засновані Ванчою Волохом та його нащадками на приватних землях графа і мали свої церкви і кладовища, тому за європейською класифікацією є повноцінними селами які свідчать про колонізацію Карпат українцями. Вищеназвані поселення теперішньої Турківщини можна віднести до найдавніших княжих поселень. === Річ Посполита === Перша відома письмова згадка про Турку датується [[27 червня]] [[1431]] року. Тоді польський король [[Ягайло\|Владислав II Ягайло]] в [[Медика\|Медиці]] надав привілей (грамоту) на володіння Туркою і навколишніми селами ~~угорському~~Мармароському графові, слов'янського походження, Іванові (Ванчі) Волоху ({{lang-lat\|- Vancza Valachus }}) та його синам — Хотку, Іванку і Занку. Один із його синів — Ходко — осів в Турці, започаткувавши шляхетський рід Турецьких<ref>[http://turka.at.ua/publ/6-1-0-603 ~~Воронко~~ ''Б. Воронко''. Витоки шляхетських родів Турківщини (Додо історії Івана Волоха з Турки).]</ref>. Турецькі мали придомки: Сенькович, Михалкович<ref>Смуток І. І. Вступ до генеалогії шляхти Самбірського повіту ~~ХVІ~~XVI — початку ~~ХVІІ~~XVII ~~ст.~~століть (шляхетські прізвиська) / І. І. Смуток; Дрогоб. держ. пед. ун-т ім. І.Франка, Дрогоб. осередок Наук. т-ва ім. Шевченка. — Львів: Камула, 2008. — 336 c.</ref><ref>[http://chtyvo.org.ua/authors/Hrushevskyi/Materialy_do_istorii_suspilno-politychnykh_i_ekonomichnykh_vidnosyn_zakhidnoi_Ukrainy/ ''Михайло Грушевський''. Матеріали до історії суспільно-політичних і економічних відносин Західньої України. Серія перша (ч. 1-80) (1361—1530). — С. 27-29.]</ref>. Цей привілей був підтверджений польським королем [[Владислав III Варненчик\|Владиславом III Варненчиком]] ({{lang-pl\|- Władysław III Warneńczyk }}) [[1444]] року на користь братів Хотка і Янка і повторно — королем [[Сигізмунд I Старий\|Зигмунтом I Старим]] ({{lang-pl\|- Zygmunt I Stary}}) [[1519]] року. ВУ [[1730]] році польський власник Турки [[Антоній Калиновський]] ({{lang-pl\|Antoni Kalinowski}}) посприяв отриманню містом [[Магдебурзьке право\|Магдебурзького права]] і перемістив до Турки свою резиденцію. До того в Турці, як і у всіх приватних землях графа Ванчі Волоха, християнина східного обряду, діяло так зване волоське право. Калиновський також запросив до Турки отців-єзуїтів, за свої кошти спорудив для них дерев'яний костел та підтримав створення у місті місії [[єзуїти\|єзуїтів]]. Імовірно, тоді ж місто отримало герб з зображенням патрона власника — Святого Антонія Падуанського (відомі відбитки міської печатки з цим гербом, датовані 1854 р.року). У [[1743]] році [[єпископ]] [[Сєраковський Вацлав\|Вацлав Сєраковський]] передав єзуїтам опіку над нечисленними міськими римо-католиками. ВУ [[1749]] році в місті була заснована католицька [[парафія]], яка проіснувала до моменту розпуску австрійським урядом ордену єзуїтів. Єпископ [[Йосип Керський]] 22 жовтня [[1773]] року відновив парафію у Турці — отець [[Михайло Ключевич]], колишній єзуїт, став місцевим [[парох]]ом. З [[1730]] року походять перші згадки про поселення в місті перших єврейських родин<ref name="historia_żyd">[{{Cite web\|url=http://www.jewishinstitute.org.pl/pl/gminy/miasto/915.html \|title=Турка на сайті Єврейського історичного інституту~~]{{Недоступне посилання~~\|accessdate=2010-11-29\|archive-date=~~червень 2019~~ 2012-08-02\|~~bot~~archive-url=~~InternetArchiveBot~~ https://archive.today/20120802153832/http://www.jewishinstitute.org.pl/pl/gminy/miasto/915.html}}</ref>. В середині [[XVIII століття]] в Турці проживало 25 єврейських родин. До [[1772]] року Турка входила до складу [[Перемишльська земля\|Перемишльської землі]] [[Руське воєводство\|Руського воєводства]] [[Річ Посполита\|Речі Посполитої]]. === Австрійська імперія === Від [[1772]] року, внаслідок [[Перший поділ Речі Посполитої\|Першого поділу Польщі]] ({{lang-pl\|- I rozbiór Polski}}), місто входило до складу [[Королівство Галичини та Володимирії\|Королівства Галичини і Лодомерії]]. В [[1778]] році був збудований мурований римо-католицький [[костел]], в [[XIX століття\|XIX]] столітті]] закладений міський [[Окописько (Турка)\|єврейський цвинтар]], у [[1903]] році єврейська [[ґміна]] отримала незалежність. З 1854 року місто стало центром [[Турківський повіт\|Турківського повіту]]. Від [[1905]] року через місто проходить залізнична колія, що сполучає [[Ужгород]] зі [[Самбір\|Самбором]], функціонує приміщення залізничного вокзалу. === XX століття === [[Файл:Місто Турка-2.JPG\|міні\|праворуч\|200пкс\|Пам'ятний знак замордованим євреям]] В міжвоєнні часи Турка залишилось головним містом [[Турківський повіт\|Турчанського повіту]] [[Львівське воєводство\|Львівського воєводства]] в [[Польща\|Польщі]] (II Речі Посполитій). В місті працювали повітовий суд, податковий уряд, приватна [[гімназія]]. В [[1921]] році в місті налічувалося 10 030 мешканців, у тому числі 4201 єврей. В цьому часі старостою був призначений [[Тадеуш Завістовський]] ({{lang-pl\|- Tadeusz Zawistowski}}), головою міста — [[Міхал Грудзінський]] ({{lang-pl\|- Michał Grudziński}}). У міжвоєнні часи місто Турка залишилося головним населеним пунктом [[Турківський повіт\|Турчанського повіту]] [[Львівське воєводство\|Львівського воєводства]] в [[Польща\|Польщі]] (II Речі Посполитій). В місті працювали повітовий суд, податковий уряд, приватна [[гімназія]]. У [[1921]] році в місті налічувалося 10 030 мешканців, у тому числі 4201 єврей. В цьому часі старостою був призначений [[Тадеуш Завістовський]] ({{lang-pl\|- Tadeusz Zawistowski}}), головою міста — [[Міхал Грудзінський]] ({{lang-pl\|- Michał Grudziński}}). [[26 вересня]] [[1939]] року 16-а дивізія Червоної армії зайняла Турку, яка згідно з [[Пакт Молотова- — Ріббентропа\|пактом Молотова- — Ріббентропа]] відійшла до [[Союз Радянських Соціалістичних Республік\|СРСР]]. Від 27 листопада [[1939]] перебувала у складі [[Дрогобицька область\|Дрогобицької області]] [[Українська Радянська Соціалістична Республіка\|~~УРСР~~Української РСР]]. Після нападу [[Німеччина\|Німеччини]] на СРСР місто перебувало під тимчасовою німецькою [[окупація\|окупацією]], з [[1 серпня]] [[1941]] уроку в складі Турківського повіту~~, підпорядкованого~~ ~~Самбірському~~Самбірського ~~окружному~~окружного ~~староству~~староства ({{lang-de\|Kreishauptmannschaft und Gemeindeverband Sambor}}), [[Дистрикт Галичина\|Дистрикту Галичина]] [[Генеральна губернія\|Генерального Губернаторства]]. ВУ січні [[1942]] р.року в Турці відбулися масові акції знищення гітлерівцями євреїв. В серпні [[1942]] німецькі окупанти вивезли до табору смерті в [[Белжец (винищувальний табір)\|Белжці]] ({{lang-de\|- Sonderkommando Belzec der Waffen-SS}}; {{lang-pl\|- Bełżec}}) близько 4000 євреїв. У грудні [[1942]] решту турківських євреїв було депортовано до [[гетто]] в Самборі. У липні 1943 р.року німецька поліція напала на табір [[Українська Народна Самооборона\|УНС]]. У бою з німцями загинуло десять стрільців, а двоє потрапили в неволю<ref>{{Cite web\|url=http://~~webcache.googleusercontent.com/search?q=cache:TQZlFSlUbj4J:~~journal.mandrivets.com/images/file/Poljanskyi_2011_2.pdf~~+&cd=2&hl=uk&ct=clnk&gl=ua~~\|title=Українська народна самооборона у Галичині (червень–грудень 1943 р.року) //\|last=~~Полянський~~ ''Ф. Полянський''\|first=\|date=\|website=webcache.googleusercontent.com\|publisher=\|language=\|accessdate=2017-02-10~~}}{{Недоступне посилання~~\|archive-date=~~липень 2019~~ 2016-04-12\|~~bot~~archive-url=~~InternetArchiveBot~~ https://web.archive.org/web/20160412131241/http://journal.mandrivets.com/images/file/Poljanskyi_2011_2.pdf}}</ref>. 26 вересня 1944 року місто було зайняте радянськими військами. Після [[Друга світова війна\|II світової війни]] Турка знову ввійшла до складу УРСР, спочатку в межах [[Дрогобицька область\|Дрогобицької]], а згодом Львівської області. Після проголошення в [[1991]] незалежності [[Україна\|України]] місто надалі залишається адміністративним центром [[Турківський район\|Турківського району]] Львівської області. 17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації [[Турківський район\|Турківського району]], місто увійшло до складу Самбірського району Львівської області<ref>{{Закон\|807-IX#Text\|Постанова Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 № 807-IX}}</ref>. ~~== Географія ==~~ ~~=== Розташування ===~~ Місто розташоване на півдні Львівщини у [[Карпати\|Карпатах]] на лівому березі річки [[Стрий (річка)\|Стрий]] з його притоками р. [[Яблунька (притока Стрию)\|Яблунька]] та р. [[Літмир]], між горами Шименка, Кичера, Вінець та Осовня. Місто розташоване за 137 км від [[Львів\|Львова]], за 107 км від [[Ужгород]]а, за 75 км від [[Дрогобич]]а на висоті 557 м над рівнем моря. Місце розташування первинного [[сторожове поселення\|сторожового поселення]], з якого постало місто Турка, визначалося проходженням по території Карпат долиною [[Стрий (річка)\|Стрия]] між горами [[Пікуй]] і [[Галич]] так званого [[Руський Путь\|«Руського Путі»]] — торгового шляху доби неоліту, який через Турку сполучав [[Західна Європа\|Західну Європу]] з [[Угорщина\|Угорщиною]], [[Семигород\|Семиградщиною]], [[Молдавія\|Молдавією]] та [[Балкани\|Балканами]]. На укріплення і розростання первинного поселення мали суттєвий вплив формування новішого торгового шляху — [[Ужоцький шлях\|Ужоцького шляху]], який від [[Перемишль\|Перемишля]] чи [[Львів\|Львова]] через Турку та [[Ужоцький перевал]] вів до [[Закарпаття]].<ref>[[Перемишльська земля]]</ref> === Поселення === Турка належить до типового бойківського [[скупчене поселення\|скупченого поселення]], яке характеризується первинним розташуванням в улоговині біля злиття річок, багатовуличним плануванням, компактністю.<ref>[http://turka.at.ua/publ/1-1-0-58 Бойки і Бойківщина. Історико-етнографічні розвідки.]</ref>. Геометрично має форму неправильного багатокутника, вулиці сходяться в центрі міста, своїм розташуванням нагадують хаотичну сітку, розташовану вздовж берегів річок. Площа міста становить 3 км~~<sup>2</sup>~~²<ref name=":0">[http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=19.10.2008&rf7571=21386 Облікова картка м. Турка у Верховній Раді України.]{{Недоступне посилання\|date=травень 2019 \|bot=InternetArchiveBot }}</ref>. З кінця [[XVII]] ~~ст.~~століття Турка складається з кількох частин: [[Горішня Турка]] (над річкою [[Літмир]]), [[Середня Турка]] (над річкою Яблунька), [[Нижня Турка]] (над річками Яблунька і Стрий), [[Слобода (Турка)\|Слобода]] (над річкою Стрий), [[(Турка)\|Зворець]], [[Городище(Турка)\|Городище]], [[Торговиця(Турка)\|Торговиця]], [[Ровінь(Турка)\|Ровінь]], [[Завалина(Турка)\|Завалина]], [[Старе Село(Турка)\|Старе Село]]. == Демографія == У ~~місті~~Турці ~~проживає~~мешкало станом на 2006 рік 7306 осіб у 1114 будинках ~~(2006 р.)~~, 99 % населення — [[українці]]. Динаміка населення у минулому: * [[1880]]~~—4685~~ — 4685 осіб (1786 [[Русини\|русинів]], 537 [[Поляки\|поляків]], 2356 [[німці]]в; з них: 1837 [[Греко-католики\|греко-католиків]], 450 [[Католики\|католиків]], 2398 [[юдеї]]в)<ref>[http://dir.icm.edu.pl/pl/Slownik_geograficzny/Tom_XII/640 Турка] {{ref-pl}} у «[http://dir.icm.edu.pl/pl/Slownik_geograficzny Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innyh krajów słowiańskich]», druk «Wieku» Nowy-Świat Nr 59, Warszawa 1880</ref>. * [[1916]]—6080 мешканців (у тому числі — 3000 [[юдеї]]в)<ref>[http://www.archive.org/stream/americanjewishy24amergoog/americanjewishy24amergoog_djvu.txt/ The American Jewish Year Book, 5677, September 28, 1916, to September 16, 1917, Edited by Cyrus Adler for the American Jewish Committee, Philadelphia, The Jewish Publication Society of America]</ref>. * [[1921]]~~—10030~~ — 10030 мешканців (у тому числі — 4201 [[юдеї]]в)<ref>{{Cite web \|url=http://sredniowiecze-historia.art.opole.pl/turka_%28ukraina%29.php \|title=Turka (Ukraina) ~~(поль.)~~ \|accessdate=10 березня 2011 \|archiveurl=https://web.archive.org/web/20110417041845/http://sredniowiecze-historia.art.opole.pl/turka_(ukraina).php \|archivedate=17 квітня 2011 \|deadurl=yes }}</ref>. * [[1989]]~~—7982~~ — 7982 (3992 чол., 3990 жін.)<ref>[http://stat6.stat.lviv.ua/PXWEB2006p/Database/Regiostat/02/03/01/01.asp Головне управління статистики] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20110723105506/http://stat6.stat.lviv.ua/PXWEB2006p/Database/Regiostat/02/03/01/01.asp \|date=23 липня 2011 }} Львівської області</ref> * [[2001]]~~—7440~~ — 7440 мешканців<ref name=":0"/>. * [[2006]]~~—7306~~ — 7306 мешканців<ref>~~[Гайда~~ Ю'Юрій Гайда''. Турка — нова столиця Бойківщини. Туристичний довідник.- Ужгород: Патент, 2006. — С. 3] </ref>. === Національний склад === Розподіл населення за національністю за даними [[Перепис населення України (2001)\|перепису 2001 року]]{{UKR-ethnic-cities}}: {\| class="standard" ![[Національний склад населення України\|Національність]] !Відсоток \|- \|[[Українці в Україні\|українці]] \| align="right" \|99,35% \|- \|[[Росіяни в Україні\|росіяни]] \| align="right" \|0,46% \|- \|інші/не вказали \| align="right" \|0,19% \|} === Мова === Розподіл населення за рідною мовою за даними [[Перепис населення України (2001)\|перепису 2001 року]]{{UKR-languages-cities}}{{UKR-socialdata-mova-2001}}: {\| class="standard" !Мова !Чисельність, осіб !Відсоток \|- \|[[Українська мова\|Українська]] \| align="right" \|7 413 \| align="right" \|99,64% \|- \|[[Російська мова в Україні\|Російська]] \| align="right" \|26 \| align="right" \|0,35% \|- \|[[Польська мова\|Польська]] \| align="right" \|1 \| align="right" \|0,01% \|- \|'''Разом''' \| align="right" \|7 440 \| align="right" \|100% \|} == Транспорт == [[Файл:Railway bridge Turka.jpg\|міні\|праворуч\|250пкс\|Залізничний [[віадук]] і річка [[Яблунька (притока Стрию)\|Яблунька]]]] Через Турку проходять загальнодержавні транспортні комунікації: * [[Автошлях Н 13]] — національний автомобільний шлях «[[Львів]] — [[Самбір]] — [[Ужгород]]» (Регіональна автомобільна дорога Р-39) Рядок 119 ⟶ 197: == Культура == [[Файл:~~Turka,former synagogue~~Турка-311.~~jpg~~JPG\|~~thumb~~міні\|~~300px~~праворуч\|~~Синагога~~250пкс\|Цвинтар у Турці]] [[Файл:Пам'ятник Тарас Шевченко, українському поету і художнику.Фото.JPG\|міні\|ліворуч\|250пкс\|Пам'ятник Тарасові Шевченку.]] ~~[[Файл:Турка-22.JPG\|thumb\|300px\|[[Окописько (Турка)]]]]~~ [[Файл:Turka,former synagogue-3.jpg\|міні\|ліворуч\|250пкс\|Синагога у Турці]] [[Файл:Турка-22.JPG\|thumb\|250px\|[[Окописько (Турка)]]]] [[Файл:Місто Турка-1.JPG\|міні\|праворуч\|250пкс\|Окопище: головний вхід]] Турка є неформальною столицею [[Бойківщина\|Бойківщини]] — «Серцем Бойківського краю». З [[1992]] року в Турці відбуваються [[Всесвітні бойківські фестини]] — свято на яке з'їжджаються [[бойки]] з усього світу на [[фестиваль]] і [[конгрес]]. Це справжнє дійство народної культури, яке триває 2-3 дні й дарує людям багато [[музика\|музики]], [[спів]], [[танці]]в, витворів народних умільців і майстрів бойківської [[кухня\|кухні]]. На Бойківських фестинах, як у люстрі відбиваються дбайливо збережені [[звичай\|звичаї]], [[традиція\|традиції]] та [[обряд]]и бойків, їхнє колоритне вбрання, говірки, темперамент. На сьогодні в Турці відбулися вже четверті Всесвітні бойківські фестини. ВУ Турці функціонують громадські культурологічні організації «[[Бойківщина XXI століття]]» й «[[Центр Європи]]», які опікуються підготовкою та проведенням неординарних культурних заходів — щорічної «Бойківської ватри» та щоп'ятирічних Всесвітніх Бойківських фестин. Гордістю мешканців Турки є [[Народний музей «Бойківщина» (Турка)\|Народний музей «Бойківщина»]], який діє при Центральній районній [[бібліотека\|бібліотеці]] в будівлі [[Площа Ринок (Турка)\|міської ратуші]]<ref>[http://www.karpaty.info/ua/uk/lv/tr/turka/museums/bojkivshyna/Народний музей «БОЙКІВЩИНА»]</ref>. Експозиція музею розміщена за розділами: «Історія Турки від давніх часів до сьогодення», «Етнографія: одяг, предмети побуту, знаряддя домашнього вжитку», «Кімната засобів праці в натуральному господарстві», «Кімната Михайла Зубрицького», «Українська діаспора». У музеї функціонують постійні виставки: «Бойківська ноша», «Предмети побуту домашнього вжитку бойків», «о. Михайло Зубрицький — етнограф, дослідник бойківського краю». [[Експозиція\|Експозицію]] музею становлять 1600 [[експонат]]ів, серед яких 1350 — особливо цінних. Упродовж 11 років музей проводить літературно-краєзнавчий [[конкурс]] імені [[Утриско Мирон\|Мирона Утриска]], видає вісник конкурсу «з вершин і низин». Тут щороку відбуваються виставки картин талановитих художників та робіт майстрів ужиткового мистецтва. ~~У м. Турка~~ 4 серпня [[2005]] року в Турці, у межах програми Першого світового конгресу бойків, було відкрито [[Музей бойківської книги (Турка)\|«Музей бойківської книги»]]<ref>[http://osvita.ua/vnz/reports/culture/11256 Новостворені і не створені музеї Львівщини]</ref>. Широку й цікаву експозицію музею, розміщеного в районному Народному домі, створено членами об'єднання «Письменники Бойківщини». Тут зібрано літературні твори, рецензії, відеокасети, примірники письменницької сторінки «Трембіта» в газеті «Голос Самбірщини», публікації з періодичних видань, фотоальбоми. ВУ Турці знаходиться головний [[офіс]] [[Всеукраїнське Об'єднання "Письменники Бойківщини"\|Всеукраїнського Об'єднання «Письменники Бойківщини»]]<ref>[http://zakarpattya.net.ua/ukr-news-60577-Tvory-zakarpattsiv-uviishly-do-zbirky-pysmennykiv-Boikivshchyny--Zoloti-oberehy Твори закарпатців увійшли до збірки письменників Бойківщини «Золоті обереги»]{{Недоступне посилання\|date=липень 2019 \|bot=InternetArchiveBot }}</ref>. Об'єднання створене 18 липня [[2003]] року. Серед п'ятдесяти членів об'єднання є члени [[Національна спілка письменників України\|Національної спілки письменників України]], [[Українська Асоціація письменників\|Української Асоціації письменників]], [[Національна спілка журналістів України\|Національної спілки журналістів України]], члени та керівники регіональних творчих товариств, активісти різноманітних культурних громадських організацій [[Україна\|України]] та зарубіжжя. Загальний літературний фонд «Письменників Бойківщини» налічує понад 300 книг. У їхньому доробку сотні публікацій у газетах і журналах, історичних та краєзнавчих розвідок, рецензій тощо. В об'єднанні проводяться конкурси: літературний — імені І. Франка (тут засновано премію ім. [[Франко Іван Якович\|Івана Франка]]), фольклорно-етнографічний конкурс «Бойківський світ» імені [[Зубрицький Михайло Іванович\|Михайла Зубрицького]]. Серед інших закладів культури — Народний дім і музична школа. Рядок 138 ⟶ 219: * [[Церква перенесення мощей святого Миколая (Турка)\|Церква перенесення мощей святого Миколая]] (1776 р.) * [[Церква Святого Миколая (Турка)\|Церква Святого Миколая]] (1739 р.) * [[Церква Успення Пресвятої Богородиці (Турка)\|Церква Успення Пресвятої Богородиці]] (1750 р.) * [[Церква Покрова Богородиці (Турка)\|Церква Покрови Пресвятої Богородиці]] (1780 р.) * [[Церква Святих Петра і Павла]] Рядок 150 ⟶ 231: === Відомі люди === * [[Граф (титул)\|Граф]] Ванча Волох — [[Середньовіччя\|середньовічний]] [[лицар]] [[Сас (герб)\|гербу Сас]]. Будівничий українського міста-фортеці Турка. * [[Яворський Олексій Климентійович\|Олексій Яворський]] (1892 — † 3 листопада 1937) — ''[[поручник]] Армії [[УГА]] і [[Армія УНР\|УНР]]''. * [[Герич Ігор Дионізович\|Ігор Герич]] (1961-15 червня 2014р) — ''український [[хірург]], [[доктор медичних наук]], [[професор]], учасник [[Війна в Афганістані (1979-1989)\|війни в Афганістані]]'' * [[Мельник Михайло Григорович (громадський діяч)\|Михайло Мельник]] (1889—1944) — ''військово-громадський діяч'' * [[Попель Степан Михайлович\|Степан Попель]] (1907—1987) — ''відомий [[шахіст]], кількаразовий чемпіон [[Львів\|Львова]] і ~~Парижа~~[[Париж]]а'' * [[Юрій Тарнавський]] — ''український [[поет]] та [[прозаїк]], один із засновників [[Нью-Йоркська група\|Нью-Йоркської Групи]]'' * [[Утриско Мирон\|Мирон Утриско]] (1908—1988) — ''громадсько-політичний діяч Турківщини'' * [[Федевич Іван\|Іван Федевич]] (1883—1939) — ''громадський діяч'' * [[Зигмунт Альберт\|Зиґмунт Альберт]] (1908—2001) — ''польський лікар-[[патологоанатом]], професор медицини, [[ректор]] (1950—1954) [[Вроцлавський медичний університет\|Вроцлавської Медичної Академії]]'' * [[Рожанковський Теодор\|Теодор Рожанковський]] (1875—1970) — ''український політичний і військовий діяч, [[адвокат]], перший командир Легіону [[Українські Січові Стрільці\|Українських Січових Стрільців]]'' * [[Промінський Мар'ян\|Мар'ян Промінський]] (1908—1971) — ''польський [[прозаїк]], [[драматург]], [[перекладач]], [[літературний критик]]'' * [[Московіц Айра\|Айра Московіц]] (1912—2001) — ''американський [[художник]], [[гравер]]'' * [[Хуші Абба\|Абба Хуші]] (1898—1969) — ''~~ізраїльський~~[[ізраїль]]ський політик, [[мер]] міста [[Хайфа]] (1951—1969)'' * [[Шейн Карл\|Карл Шейн]] (1911—1973) — ''польський [[хірург]], [[професор]] військово-польової [[Хірургія\|хірургії]]'' * [[Юсипович Мирон\|Мирон Юсипович]](1957) — ''головний [[диригент]] Симфонічного оркестру K&K Philharmoniker Австрійської агенції Da Capo Musikmarketing Gmbh, Austria, керівник хору K&K Opernchor, [[заслужений артист України]]'' * [[Карпінський Адам\|Адам Карпінський]] (1917—1941) — ''польський [[альпініст]], татрист і гімалаїст, [[інженер-механік]], [[авіаконструктор]], льотчик'' * [[Регнер Рудольф\|Рудольф Реґнер]] (1897—1939) — ''польський гарцер, учасник Szarych Szeregów, Biały Kurier, резервовий [[капрал]] [[Військо Польське (Друга Польська Республіка)\|Війська Польського]]'' * [[Великанович Юрій Дмитрович\|Юрій Великанович]] (1910—1938) — ''комуніст-інтернаціоналіст, член [[Комуністична партія Західної України\|КПЗУ]], учасник революційних подій в [[Іспанія\|Іспанії]], боєць-інтербригадист [[Українська рота інтербригад імені Тараса Шевченка\|роти ім. Тараса Шевченка]].'' * [[Розлуцький Ігор Васильович\|Ігор Розлуцький]] — ''солдат [[Збройні Сили України\|Збройних сил України]], учасник [[Російсько-українська війна (з 2014)\|війни]] на ~~Донбасі~~[[Донбас]]і.'' * [[Мечислав Піотрович]] (''Piotrowicz Mieczysław'', 1900—1970) польський лікар, [[доктор медичних наук]], У 1930—1939 роках жив і працював у Турка. Після [[Німецько-радянська війна\|Німецько-радянської війни]] він працював ву ~~Глівіце~~[[Гливиці\|Гливицях]], [[Польща]].'' * [[Песін Іван Миколайович\|Іван Песін]] — ''український [[математик]].'' * [[Ільницький Олександр Йосифович\|Олександр Ільницький]] (28.02.1978—09.01.2016) — капітан [[Національна поліція України\|поліції]], учасник [[Російсько-українська війна (з 2014)\|російсько-української війни]], загинув в [[Зайцеве (Бахмутський район, село)\|с. Зайцеве, Донецької області]] від кулі снайпера. * [[Тарчановський Симон\|Симон Тарчановський]] — ''український селянин з [[Лемківщина\|Лемківщини]], громадський діяч, посол до [[Галицький сейм\|Галицького сейму]] 1-го скликання.''<ref>''І.Чорновол.'' 199 депутатів Галицького сейму. — [[Львів]]: Тріада плюс, [[2010]]. — 228 с.; іл. С. 103—105, 185</ref> == ~~Фотографії~~Галерея == <gallery widths="180" perrow="5" class="center" style="center"> ~~<gallery>~~ Файл:Turka-1.jpg\|У ~~центрі міста~~середмісті ~~Файл:Turka-2.jpg\|Кам’яниця у стилі [[модерн]]~~ ~~Файл:Turka-3.jpg\|Залізничний [[віадук]] і річка [[Яблунька (притока Стрию)\|Яблунька]]~~ Файл:Turka-4.jpg\|Вигляд на околицю міста і довколишні гори ~~Файл:Турка, урочище Лешів.JPG\|Урочище Лешів~~ Файл:Успенський костел (Турка).JPG\|Панорама міста Файл:~~Місто~~ Турка-10.JPG\|~~Центральна частина~~Середмістя ~~міста~~Турки ~~зимою~~взимку ~~Файл:Місто Турка-1.JPG\|Окопище: головний вхід~~ ~~Файл:Місто Турка-2.JPG\|Пам'ятний знак замордованим євреям~~ ~~Файл:Турка-7.JPG~~ ~~Файл:Турка-8.JPG~~ ~~Файл:Турка-9.JPG~~ ~~Файл:Турка-10.JPG~~ ~~Файл:Турка-11.JPG~~ Файл:Турка-12.JPG ~~Файл:Турка-13.JPG~~ ~~Файл:Турка-14.JPG~~ ~~Файл:Турка-15.JPG~~ ~~Файл:Kazimierz Moklowski (20).jpg~~ ~~Файл:Костел в місті Турка Львівської обл.jpg~~ </gallery> [[Файл:DSCN2389 Турка.jpg\|1300px\|міні\|центр]] == Примітки == {{reflist\|2}} Рядок 204 ⟶ 270: * ''В. І. Дмитрук.'' [http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1359-9/978-966-00-1359-9.pdf Турка] // {{ЕІУ\|10\|183}} * {{ЕУ}} * ''Ярослав Тирик''. Турківщина. Туристсько-краєзнавчий путівник / Я. Тирик. – Львів: ВНТЛ, 2000. – 127 с. * ''Дмитро Каднічанський''. [https://geography.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2015/03/Konferentsiia-2012-2.pdf Туристично-ресурсний потенціал Турківського району Львівської області]. Географія і туризм: національний та міжнародний досвід / Матеріали VI міжнародної наукової конференції. – Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2012. – 518 с. * ''Костянтин Буркут''. [https://www.mao.kiev.ua/biblio/jscans/svitogliad/svit-2023-18-2/svit-2-20230-burkut-015.pdf Колишній райцентр Львівщини, або Мандрівка під час війни] // [[Світогляд (журнал)\|Світогляд: Науково-популярний журнал]]. — 2023. — № 2. — С. 52—53. — ISSN 1819-7329. * [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=30.05.2008&rf7571=21386 ВРУ]{{Недоступне посилання\|date=липень 2019 \|bot=InternetArchiveBot }} * [http://www.jewishgen.org/yizkor/turka/Turka.html Memorial Book of the Community of Turka] == Посилання == ~~{{Портал\|Галичина}}~~ * [http://turka.at.ua/publ/6-1-0-603 Воронко Б. Витоки шляхетських родів Турківщини (До історії Івана Волоха з Турки).] * http://turka.at.ua * http://bse.sci-lib.com/article112945.html * [[:pl:Turka (Ukraina)]] * {{SgKP\|XII\|640\|Turka}} * [http://www.igsu.org.ua/Lvovskaja.obl/Turkovskij.rajon/Turka.html «История городов и сёл Украинской ССР», Том «Львовская область», стр. 681] * {{ЕУ}} * [http://www.history.org.ua/?hrono Інститут історії України, 26 вересня] {{Бібліоінформація\|#AFD6FF}} {{Турківська міська громада}} {{Самбірський район}} {{~~Населені пункти~~Міста Львівської області}} {{Історичні місця Львівської області}} ~~{{Бібліоінформація}}~~ {{Портали\|Географія\|Львівщина\|Галичина\|Україна}} [[Категорія:Турка\| ]] [[Категорія:Міста Львівської області]]