Турка: відмінності між версіями

| герб = TurkaCoat gerbof Arms of Turka.pngsvg

| код КАТОТТГ = UA46080190010014284

| населення = {{зменшення}} {{Formatnum:71536925}} <small>(01.01.20172022)</small><ref>{{UKR-EnumPopEstimate2017}}http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf</ref>

| водойма = річкар. [[Стрий (річка)|Стрий]], з його притоками р. [[Яблунька (притока Стрию)|Яблунька]] та р. [[Літмир]].

| вебсторінка = [https://turka-mrada.gov.ua Турківська міська рада]

|громада=[[Турківська міська громада]]|етнікон=ту́рківчанин<br/>, ту́рківчанка<br/>, ту́рківчани}}

'''Ту́рка''' (ранішеколишня назва — ''Турка над Стрийом'') — [[місто]] в [[КарпатиУкраїна|КарпатахУкраїні]] на півдні Львівської області, [[Адміністративно-територіальна реформа вадміністративний Україні|колишнійцентр]] районний центр. Адміністративний центр [[Турківська міська громада| Турківської міської громади]] [[Самбірський район|Самбірського району]] [[Львівська область|Львівської області]]. До [[2020]] року [[Адміністративно-територіальна реформа в Україні|колишній]] центр Турківського району.

За іншою версією, вона походить від назви воріт-веж «турія», «тур'я», «турня», які стояли при в'їзді в селі. Назва міста не має нічого спільного з турками<ref>{{Cite web |url=http://www.turka.com.ua/about.php |title=Неофіційний сайт Турківщини |accessdate=21 лютого 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110905081648/http://www.turka.com.ua/about.php |archivedate=5 вересня 2011 |deadurl=yes }}</ref>.

Грецьке слово ''Туркія'' і для волохів і для греків, означало одне й теж саме &nbsp;— Угорщина. В цьому сенсі слова стародавньої грамоти Польського короля Владислава Ягайла перекладаються на українську мову як "моя вілла (ферма, поселення, село) Турка". Отже, з грецької ''Турка'' буквально перекладається як ''Угорське місто''.<ref>{{Cite web|title=Загадка графа Ванчалуха. Турка|url=http://vysochanskiy-sas.com/volodimir-visochanskij/407-zagadka-grafa-vanchalukha-turka|website=vysochanskiy-sas.com|accessdate=2021-05-23}}</ref>.

[[Файл:Турка, урочище Лешів.JPG|міні|ліворучправоруч|220пкс|Урочище Лешів.]]

Місто розташоване на півдні Львівщини у [[Карпати|Карпатах]] на лівому березі річки [[Стрий (річка)|Стрий]] з його притоками р.річок [[Яблунька (притока Стрию)|Яблунька]] та р. [[Літмир]], між горами Шименка, Кичера, Вінець та Осовня., за 137 км від [[Львів|обласного центру]], 107 км від [[Ужгород]]а, 75 км від [[Дрогобич]]а, на висоті 557 м над рівнем моря.

На укріплення і розростання первинного поселення мали суттєвий вплив формування новішого торгового шляху&nbsp;— [[Ужоцький шлях|Ужоцького шляху]], який від [[Перемишль|Перемишля]] чи [[Львів|Львова]] через Турку та [[Ужоцький перевал]] вів до [[Закарпаття]].<ref>[[Перемишльська земля]]</ref>.

Свою історію місто починає з [[IX століття]] від [[Русь|давньо-руського]] поселення, яке розташовувалось на [[Руський Путь|Руському Шляху]]. На Круг-Городищі стояла військова залога, охороняла цей шлях. Поруч на Старому Селі стояла [[сторожова вежа]], на якій під час наближення до поселень ворогів запалювали багаття, попереджаючи про небезпеку жителів долини річок Стрий і Яблунька. Те, що на території міста було [[Городище (археологія)|городище]] княжої доби, підтвердили археологічні розкопки на Круг-Городищі, Ровені та між урочищем Лікоть і Торговицею. Знайдені дрібні уламки [[гончарство|гончарних виробів]] [[XII]]–[[XVI]]XII—XVI ст.століть на присадибних ділянках цього терену свідчать, що поселення тут були довготривалими і досить великими. Археологічні розкопки Львівської експедиції ІСН [[АНАкадемія Наук України|Академії Наук України]] в [[1991]] році виявили на Ровені пам'ятки середини [[кам'яна доба|кам'яної доби]] — [[мезоліт]]у ([[IX-IV]]IX—IV ст.століття до н. е.). ВУ [[1995]] році в районі впадіння річки Яблунька в Стрий відкрито поселення перших століть нової ери.

Очевидно, місто засноване в період з [[1280]] до [[1320]] року, коли [[Лев Данилович]] приєднав до свого князівства [[Закарпаття]], в тому числі і територію теперішньої Турківщини, яка перебувала в горах Карпат. В цьому часі, зміцнюючи свої кордони та охорону Руського Шляху, ним були засновані перші поселення. Давній польський історик [[Ян Длугош]] стверджує, що князь Лев на самому верху гори [[Пікуй]] поставив кам'яний стовп з [[руський|руським]] написом, який значив межу його володінь. А «сасівські» села-гнізда: [[Явора]], [[Ільник]], [[Комарники]], [[Верхнє Висоцьке|Висоцьке]] Турка та інші засновані Ванчою Волохом та його нащадками на приватних землях графа і мали свої церкви і кладовища, тому за європейською класифікацією є повноцінними селами які свідчать про колонізацію Карпат українцями. Вищеназвані поселення теперішньої Турківщини можна віднести до найдавніших княжих поселень.

Перша відома письмова згадка про Турку датується [[27 червня]] [[1431]] року. Тоді польський король [[Ягайло|Владислав II Ягайло]] в [[Медика|Медиці]] надав привілей (грамоту) на володіння Туркою і навколишніми селами угорськомуМармароському графові, слов'янського походження, Іванові (Ванчі) Волоху ({{lang-lat|- Vancza Valachus }}) та його синам&nbsp;— Хотку, Іванку і Занку. Один із його синів&nbsp;— Ходко&nbsp;— осів в Турці, започаткувавши шляхетський рід Турецьких<ref>[http://turka.at.ua/publ/6-1-0-603 Воронко ''Б. Воронко''. Витоки шляхетських родів Турківщини (Додо історії Івана Волоха з Турки).]</ref>. Турецькі мали придомки: Сенькович, Михалкович<ref>Смуток&nbsp;І.&nbsp;І.&nbsp;Вступ до генеалогії шляхти Самбірського повіту XVI&nbsp;— початку XVII ст.століть (шляхетські прізвиська)&nbsp;/ І.&nbsp;І.&nbsp;Смуток; Дрогоб. держ. пед. ун-т ім. І.Франка, Дрогоб. осередок Наук. т-ва ім. Шевченка.&nbsp;— Львів: Камула, 2008.&nbsp;— 336 c.</ref><ref>[http://chtyvo.org.ua/authors/Hrushevskyi/Materialy_do_istorii_suspilno-politychnykh_i_ekonomichnykh_vidnosyn_zakhidnoi_Ukrainy/ ''Михайло Грушевський''. Матеріали до історії суспільно-політичних і економічних відносин Західньої України. Серія перша (ч. 1-80) (1361—1530).&nbsp;— С. 27-29.]</ref>.

У [[1730]] році польський власник Турки [[Антоній Калиновський]] ({{lang-pl|Antoni Kalinowski}}) посприяв отриманню містом [[Магдебурзьке право|Магдебурзького права]] і перемістив до Турки свою резиденцію. До того в Турці, як і у всіх приватних землях графа Ванчі Волоха, християнина східного обряду, діяло так зване волоське право. Калиновський також запросив до Турки отців-єзуїтів, за свої кошти спорудив для них дерев'яний костел та підтримав створення у місті місії [[єзуїти|єзуїтів]]. Імовірно, тоді ж місто отримало герб з зображенням патрона власника — Святого Антонія Падуанського (відомі відбитки міської печатки з цим гербом, датовані 1854 р.року).

У [[1743]] році [[єпископ]] [[Сєраковський Вацлав|Вацлав Сєраковський]] передав єзуїтам опіку над нечисленними міськими римо-католиками. ВУ [[1749]] році в місті була заснована католицька [[парафія]], яка проіснувала до моменту розпуску австрійським урядом ордену єзуїтів. Єпископ [[Йосип Керський]] 22 жовтня [[1773]] року відновив парафію у Турці — отець [[Михайло Ключевич]], колишній єзуїт, став місцевим [[парох]]ом.

З [[1730]] року походять перші згадки про поселення в місті перших єврейських родин<ref name="historia_żyd">{{Cite web |url=http://www.jewishinstitute.org.pl/pl/gminy/miasto/915.html |title=Турка на сайті Єврейського історичного інституту |accessdate=2010-11-29 |archive-date=2012-08-02 |archive-url=https://archive.phtoday/20120802153832/http://www.jewishinstitute.org.pl/pl/gminy/miasto/915.html }}</ref>. В середині [[XVIII століття]] в Турці проживало 25 єврейських родин.

Від [[1772]] року, внаслідок [[Перший поділ Речі Посполитої|Першого поділу Польщі]] ({{lang-pl|- I rozbiór Polski}}), місто входило до складу [[Королівство Галичини та Володимирії|Королівства Галичини і Лодомерії]]. В [[1778]] році був збудований мурований римо-католицький [[костел]], в [[XIX століття|XIX]] столітті]] закладений міський [[Окописько (Турка)|єврейський цвинтар]], у [[1903]] році єврейська [[ґміна]] отримала незалежність. З 1854 року місто стало центром [[Турківський повіт|Турківського повіту]]. Від [[1905]] року через місто проходить залізнична колія, що сполучає [[Ужгород]] зі [[Самбір|Самбором]], функціонує приміщення залізничного вокзалу.

[[Файл:Місто Турка-2.JPG|міні|ліворучправоруч|200пкс|Пам'ятний знак замордованим євреям]]

У міжвоєнні часи місто Турка залишилося головним населеним пунктом [[Турківський повіт|Турчанського повіту]] [[Львівське воєводство|Львівського воєводства]] в [[Польща|Польщі]] (II Речі Посполитій). В місті працювали повітовий суд, податковий уряд, приватна [[гімназія]]. ВУ [[1921]] році в місті налічувалося 10 030 мешканців, у тому числі 4201 єврей. В цьому часі старостою був призначений [[Тадеуш Завістовський]] ({{lang-pl|- Tadeusz Zawistowski}}), головою міста — [[Міхал Грудзінський]] ({{lang-pl|- Michał Grudziński}}).

[[26 вересня]] [[1939]] року 16-а дивізія Червоної армії зайняла Турку, яка згідно з [[Пакт Молотова — Ріббентропа|пактом Молотова — Ріббентропа]] відійшла до [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]. Від 27 листопада [[1939]] перебувала у складі [[Дрогобицька область|Дрогобицької області]] [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСРУкраїнської РСР]]. Після нападу [[Німеччина|Німеччини]] на СРСР місто перебувало під тимчасовою німецькою [[окупація|окупацією]], з [[1 серпня]] [[1941]] уроку в складі Турківського повіту, підпорядкованогоСамбірського Самбірськомуокружного окружному староствустароства ({{lang-de|Kreishauptmannschaft und Gemeindeverband Sambor}}), [[Дистрикт Галичина|Дистрикту Галичина]] [[Генеральна губернія|Генерального Губернаторства]]. ВУ січні [[1942]]&nbsp;р.року в Турці відбулися масові акції знищення гітлерівцями євреїв. В серпні [[1942]] німецькі окупанти вивезли до табору смерті в [[Белжец (винищувальний табір)|Белжці]] ({{lang-de|- Sonderkommando Belzec der Waffen-SS}}; {{lang-pl|- Bełżec}}) близько 4000 євреїв. У грудні [[1942]] решту турківських євреїв було депортовано до [[гетто]] в Самборі.

У липні 1943&nbsp;р.року німецька поліція напала на табір [[Українська Народна Самооборона|УНС]]. У бою з німцями загинуло десять стрільців, а двоє потрапили в неволю<ref>{{Cite web|url=http://journal.mandrivets.com/images/file/Poljanskyi_2011_2.pdf|title=Українська народна самооборона у Галичині (червень–грудень 1943 р.року) //|last=Полянський ''Ф. Полянський''|first=|date=|website=webcache.googleusercontent.com|publisher=|language=|accessdate=2017-02-10|archive-date=2016-04-12|archive-url=https://web.archive.org/web/20160412131241/http://journal.mandrivets.com/images/file/Poljanskyi_2011_2.pdf}}</ref>.

Після [[Друга світова війна|II світової війни]] Турка знову ввійшла до складу УРСР, спочатку в межах [[Дрогобицька область|Дрогобицької]], а згодом Львівської області.

17 Післялипня проголошення2020 року, в [[1991]]результаті незалежностіадміністративно-територіальної [[Україна|України]]реформи містота до 20 липня 2020 року залишалося адміністративним центромліквідації [[Турківський район|Турківського району]], місто увійшло до складу Самбірського району Львівської області<ref>{{Закон|807-IX#Text|Постанова Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 № 807-IX}}</ref>.

Турка належить до типового бойківського [[скупчене поселення|скупченого поселення]], яке характеризується первинним розташуванням в улоговині біля злиття річок, багатовуличним плануванням, компактністю.<ref>[http://turka.at.ua/publ/1-1-0-58 Бойки і Бойківщина. Історико-етнографічні розвідки.]</ref>. Геометрично має форму неправильного багатокутника, вулиці сходяться в центрі міста, своїм розташуванням нагадують хаотичну сітку, розташовану вздовж берегів річок. Площа міста становить 3 км²²<ref name=":0">[http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=19.10.2008&rf7571=21386 Облікова картка м. Турка у Верховній Раді України.]{{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>.

З кінця [[XVII]] ст.століття Турка складається з кількох частин: [[Горішня Турка]] (над річкою [[Літмир]]), [[Середня Турка]] (над річкою Яблунька), [[Нижня Турка]] (над річками Яблунька і Стрий), [[Слобода (Турка)|Слобода]] (над річкою Стрий), [[(Турка)|Зворець]], [[Городище(Турка)|Городище]], [[Торговиця(Турка)|Торговиця]], [[Ровінь(Турка)|Ровінь]], [[Завалина(Турка)|Завалина]], [[Старе Село(Турка)|Старе Село]].

У Турці мешкало, станом на 2006 р.,рік 7306 осіб у 1114 будинках, 99 % населення — [[українці]].

* [[1880]]—4685&nbsp;— 4685 осіб (1786 [[Русини|русинів]], 537 [[Поляки|поляків]], 2356 [[німці]]в; з них: 1837 [[Греко-католики|греко-католиків]], 450 [[Католики|католиків]], 2398 [[юдеї]]в)<ref>[http://dir.icm.edu.pl/pl/Slownik_geograficzny/Tom_XII/640 Турка] {{ref-pl}} у «[http://dir.icm.edu.pl/pl/Slownik_geograficzny Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innyh krajów słowiańskich]», druk «Wieku» Nowy-Świat Nr 59, Warszawa 1880</ref>.

* [[1921]]—10030&nbsp;— 10030 мешканців (у тому числі&nbsp;— 4201 [[юдеї]]в)<ref>{{Cite web |url=http://sredniowiecze-historia.art.opole.pl/turka_%28ukraina%29.php |title=Turka (Ukraina) (поль.) |accessdate=10 березня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110417041845/http://sredniowiecze-historia.art.opole.pl/turka_(ukraina).php |archivedate=17 квітня 2011 |deadurl=yes }}</ref>.

* [[1989]]—7982&nbsp;— 7982 (3992 чол., 3990 жін.)<ref>[http://stat6.stat.lviv.ua/PXWEB2006p/Database/Regiostat/02/03/01/01.asp Головне управління статистики] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110723105506/http://stat6.stat.lviv.ua/PXWEB2006p/Database/Regiostat/02/03/01/01.asp |date=23 липня 2011 }} Львівської області</ref>

* [[2001]]—7440&nbsp;— 7440 мешканців<ref name=":0"/>.

* [[2006]]—7306&nbsp;— 7306 мешканців<ref> 'Юрій Гайда''. Турка&nbsp;— нова столиця Бойківщини. Туристичний довідник.- Ужгород: Патент, 2006.&nbsp;— С.&nbsp;3</ref>.

[[Файл:Railway bridge Turka-3.jpg|міні|праворуч|250пкс|Залізничний [[віадук]] і річка [[Яблунька (притока Стрию)|Яблунька]]]]

== СвітлиниГалерея ==

<gallery modewidths="packed180" heightsperrow=160px"5" class="center" style="center">

{{Населені пунктиМіста Львівської області}}