Едвард Руліковський: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії

[перевірена версія]

← Попереднє редагування

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Версія за 15:36, 6 жовтня 2014 ред. TeoBot (обговорення \| внесок) Боти 42 924 редагування м →‎Посилання: автозаміна параметру шаблона:науковець за допомогою AWB ← Попереднє редагування		Поточна версія на 17:03, 25 червня 2024 ред. скасувати Korwinski (обговорення \| внесок) 4531 редагування м вікіфікація
(Не показана 41 проміжна версія 8 користувачів)
Рядок 1: {{Othernames\|Руліковський}} {{Науковець \| ім'я = Едвард Леопольд Руліковський Рядок 20 ⟶ 21: \| примітки = }} '''Е́двард ~~Руліко́вський~~Леопольд Руліко́вський''' (також '''Руликовський''',<ref>''Яковенко Н.'' Аксаки, правнуки Тамерлана // На переломі. — К. : Україна, 1994. — С. 325. — ISBN 5-319-01070-2.</ref> {{lang-pl\|Edward Leopold Rulikowski}}; [[1825]], [[Велика Мотовилівка\|Мотовилівка]] — †[[21 квітня]] [[1900]]), польський історик і етнограф, уродженець і дослідник Правобережної України~~, народився у [[Велика Мотовилівка\|Мотовилівка]], [[Васильківський повіт\|Васильківського повіту]] (Київщина)~~. == Біографія == [[Файл:POL_COA_Boreyko.svg\|міні\|праворуч\|130пкс\|герб Борейків]] Едвард Леопольд Руліковський (творчі псевдоніми — Едвард з Порадова, Онуфрій з Порадова) народився 1825 року в селі [[Велика Мотовилівка\|Мотовилівці]] [[Васильківський повіт\|Васильківського повіту]] в заможній родині місцевого поміщика Юзефа Казімежа Антонія Руліковського з [[Гонятичі (Україна)\|Гонятичів]]<ref>[http://www.sejm-wielki.pl/b/2.42.95 Józef Kazimierz Antoni Rulikowski z Honiatycz h. Korab (ID: 2.42.95)] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20160207032320/http://www.sejm-wielki.pl/b/2.42.95 \|date=7 лютого 2016 }} {{ref-pl}}</ref> та його дружини Софії з [[Борейко\|Борейків]]. Батько Едварда був [[маршалок шляхти\|маршалком]] повітової шляхти та засновником костелу в [[Велика Мотовилівка\|Мотовилівці]]. Батько матері — [[Вацлав Борейко (1764-1854)\|Вацлав Борейко]] з [[Заболотинці\|Кнерутів]] — був рівненським повітовим маршалком, власником маєтку в селі [[Самостріли]].<ref>''Hornowska M''. Boreyko Wacław z Kneruta // [[Polski Słownik Biograficzny]]. — Kraków: [[Польська академія знань\|Polska Akademia Umiejętności]], Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1936. — T. II/1, zeszyt 1 : Beyzym Jan — Brownsford Marja. — S. 325—326. {{ref-pl}}</ref> Містечко Мотовилівка разом із навколишніми населеними пунктами перебувало у власності родини Руліковських із середини XVIII сторіччя, яка отримала його у спадок від відомого українського роду [[Аксаки\|Аксаків]].[[Файл:Велика Мотовилівка костел і склеп Руліковських (3).jpg\|альт=Склеп Руликовських, Велика Мотовилівка\|ліворуч\|міні\|Склеп Руликовських після реставрації, Велика Мотовилівка]]Дитинство Едварда минуло поруч з братами [[Вацлав Руліковський\|Вацлавом]]<ref>[http://www.sejm-wielki.pl/b/2.944.177 Wacław Cyprian Rulikowski z Honiatycz h. Korab (ID: 2.944.177)] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20160216042435/http://www.sejm-wielki.pl/b/2.944.177 \|date=16 лютого 2016 }} {{ref-pl}}</ref><ref>{{SgKP\|III\|138\|Horodnica, miasto}} — S. 138—140. {{ref-pl}}</ref> і Антонієм у маєтку дідуся Вацлава Борейка<ref name="SK1">''Konarski S''. Rulikowski Edward Leopold… — S. 71.</ref> (чи Ігнація) в [[Самостріли\|Самострілах]]. Отримав спочатку домашню освіту, потім навчався у [[Париж]]і, в [[Колеж де Франс]] та у [[Сорбонна\|Сорбонні]]. Після повернення в Україну Едвард досліджує шляхетські архіви. Тоді він перебував під значним впливом своїх старших товаришів ~~Михайла~~[[Міхал Грабовський\|Міхала Грабовського]], який заохотив молодого Руліковського до вивчення історії, й [[Констянтин Свідзінський\|Костянтина Свідзінського]] — відомого колекціонера та любителя давнини, родича дружини брата Вацлава<ref name="SK1" />. Результатом роботи Едварда стала його монографія «Опис Васильківського повіту з точки зору історії, звичаїв, статистики». Це була перша комплексна краєзнавча праця на південній Київщині та одна з перших в Україні. Вона містить історію цього регіону від часу появи тут земельної власності, хронологію зміни власників, а також безцінний етнографічний і топографічний матеріал. Руліковський увів до наукового обігу багато нових фактів і матеріалів. Зокрема, саме він вперше згадав про князів [[Половці-Рожиновські\|Половців-Рожиновських]] і навів письмові джерела, про історію цього роду, описав давні шляхи, що проходили цими землями, висловив багато спостережень щодо природних явищ. Праця Руліковського пересипана колоритними місцевими легендами (одна з них — про виникнення назви [[Біла Церква]]), які автор розглядав як етнографічне джерело із зернами правди.▼ Едвард Леопольд Руліковський (творчі псевдоніми — Едвард з Порадова, Онуфрій з Порадова) народився 1825 року в селі [[Велика Мотовилівка\|Мотовилівці]] [[Васильківський повіт\|Васильківського повіту]] в заможній родині місцевого поміщика Юзефа Руліковського та Софії з Борейок. Батько Едварда Юзеф був [[маршалок шляхти\|маршалком]] повітової шляхти та засновником костелу в [[Велика Мотовилівка\|Мотовилівці]]. Це містечко разом із навколишніми населеними пунктами перебувало у власності родини Руліковських із середини XVIII сторіччя, яка отримала його у спадок від відомого українського роду Аксаків. Дитинство Едварда минуло поруч з братами Вацлавом і Антонієм у маєтку дідуся Ігнатія в Самострілах. Отримав спочатку домашню освіту, потім навчався в [[Париж]]і, в [[Колеж де Франс]] та у [[Сорбонна\|Сорбонні]]. ▲Після повернення в Україну Едвард досліджує шляхетські архіви. Тоді він перебував під значним впливом своїх старших товаришів Михайла Грабовського, який заохотив молодого Руліковського до вивчення історії, й [[Констянтин Свідзінський\|Костянтина Свідзінського]] — відомого колекціонера та любителя давнини. Результатом роботи Едварда стала його монографія «Опис Васильківського повіту з точки зору історії, звичаїв, статистики». Це була перша комплексна краєзнавча праця на південній Київщині та одна з перших в Україні. Вона містить історію цього регіону від часу появи тут земельної власності, хронологію зміни власників, а також безцінний етнографічний і топографічний матеріал. Руліковський увів до наукового обігу багато нових фактів і матеріалів. Зокрема, саме він вперше згадав про князів Половців-Рожиновських і навів письмові джерела, про історію цього роду, описав давні шляхи, що проходили цими землями, висловив багато спостережень щодо природних явищ. Праця Руліковського пересипана колоритними місцевими легендами (одна з них — про виникнення назви [[Біла Церква]]), які автор розглядав як етнографічне джерело із зернами правди. Робота Е. Руліковського здобула високу оцінку тогочасних науковців, зокрема [[Бартошевич Юліан\|Юліана Бартошевича]] та [[Мачейовський Вацлав\|Вацлава Олександра Мачейовського]], схвально відгукнувся про неї [[Йоахім Лелевель]]. Книжку переклали російською мовою. [[Похилевич Лаврентій Іванович\|Лаврентій Похилевич]], автор [[Сказання про населені місцевості Київської губернії\|«Сказаний о населенных местностях Киевской губернии»]] зазначає: {{text\|“Эдуард Руликовский… известен описанием уезда Васильковского, составленным на польском наречии, из которого мы заимствовали большей частью сведения о прежней судьбе Мотовиловки и некоторых других сел”.}} [[Похилевич Лаврентій Іванович\|Похилевич]] у своїх творах часто несправедливо й не зовсім коректно критикує попередника, хоч саме праці Руліковського, а не Похилевича пізніше визнали найкращими краєзнавчими роботами про Київщину XIX століття.[[Файл:Велика Мотовилівка костел і склеп Руліковських (4).jpg\|альт=Склеп Руликовських, Велика Мотовилівка\|ліворуч\|міні\|Склеп Руликовських, Велика Мотовилівка]]Брат Едварда Вацлав з 1840 до 1856 року володів маєтком у [[Пашківка (Макарівський район)\|Пашківці]] (нині [[Макарівський район\|Макарівського району]]), де в маєтку знайшов архів магнатів [[Харленські\|Харлінських]], який містив дуже багато цінних відомостей із історії Приірпіння. Саме вони лягли в основу другої фундаментальної книжки Руліковського «Опис повіту Київського», яка вийшла друком уже після його смерті. Збираючи матеріали для цієї книжки, автор п'ять років працював в архівах Львова, Рима та Парижа, де зав'язав контакти із [[Северин Гощинський\|Северином Ґощинським]]. 1855 року історик опублікував у «Варшавському щоденнику» життєпис генерал-майора графа [[Стахурський Ян\|Яна Стахурського]] — видатного військового діяча Речі Посполитої, який у XVII сторіччі був комендантом Білої Церкви, незабаром вийшла друком ще одна монографія Руліковського, присвячена історії [[Трипілля]] над Дніпром та його околиць.▼ Брат Руліковського Вацлав з 1840 до 1856 року володів селом [[Пашківка (Макарівський район)\|Пашківкою]] (нині [[Макарівський район\|Макарівського району]]), де в маєтку знайшов архів магнатів Харлінських, який містив дуже багато цінних відомостей із історії Приірпіння. Саме вони лягли в основу другої фундаментальної книжки Руліковського «Опис повіту Київського», яка вийшла друком уже після його смерті. Збираючи матеріали для цієї книжки, автор п'ять років працював в архівах Львова, Рима та Парижа, де зав'язав контакти із [[Северин Гощинський\|Северином Гощинським]]. ▲1855 року історик опублікував у «Варшавському щоденнику» життєпис генерал-майора графа [[Стахурський Ян\|Яна Стахурського]] — видатного військового діяча Речі Посполитої, який у XVII сторіччі був комендантом Білої Церкви, незабаром вийшла друком ще одна монографія Руліковського, присвячена історії Трипілля над Дніпром та його околиць. Фрагмент книжки «Опис повіту Київського» — «Дороги та шляхи на правому березі Дніпра» 1878 року було надруковано у збірнику «Atteneum», наступною в збірці «Квіти та плоди» вийшла праця «Протягом кількох століть», у якій змальовується історія [[Брацлав]]щини з XIV до XVIII століття. У «Збірці відомостей, що стосуються антропології краю», що її видавала Антропологічна комісія Академії наук, членом якої вчений став 1879 року, було опубліковано статті «Етнографічні записки з України», «Могила в Геленівці Васильківського повіту на Україні, досліджена в 1879 році», «Кам'яні намистини, знайдені на правому березі басейну Дніпра». Час від часу праці Руліковського публікували в «Хроніці відомостей з краю та закордону» («Слово про батька Мазепи»), «Варшавському щоденнику» («Про Мазепу») та інших виданнях. Рядок 42 ⟶ 39: Як член Археологічного та Статистичного товариства брав участь у з'їздах російських археологів у Києві 1874 та 1899 років, активно займався проведенням місцевих археологічних досліджень, розкопками курганів. Едвард Руліковський мав у [[Велика Мотовилівка\|Мотовилівці]] кам'яний двоповерховий будинок, а також сад, у який звозив «останки старины, чтобы предотвратить их от уничтожения». Він об'їздив усю Київщину, побував у кожному описаному ним населеному пункті. З 1880 року Едвард Руліковський співпрацював з редакцією [[Географічний словник Королівства Польського\|«Словника географічного Королівства Польського та інших країв слов'янських»]], був автором багатьох статей щодо місцевостей в Україні (зокрема, [[Монастирище]],<ref>{{SgKP\|VI\|654\| Monasterzyska}}. — S. 654—658. {{ref-pl}}</ref> [[Самостріли]]<ref>{{SgKP\|X\|256\| Samostrzały}} — S. 256. {{ref-pl}}</ref>) та Білорусі. [[Дубецький Мар'ян\|Мар'ян Дубецький]], видавець книжки «Опис повіту Київського», відзначає, що в «Словнику географічному…» ''«жодна з земель давньої Речі Посполитої не була так ґрунтовно опрацьована, як ці околиці України, описані Едвардом Руліковським»''. Рядок 49 ⟶ 46: У рукописі лишилася ще одна книжка — «Історія зовнішня, а також внутрішня Києва у зв'язку з загальною історією краю», що згідно із заповітом автора, зберігається в [[Національна бібліотека імені Оссолінських\|Оссолінеумі]] у [[Львів\|Львові]]. 1899 року Е. Руліковський передав у дар свою археологічну колекцію створеному в Києві Музеєві старожитностей та мистецтва. [[Файл:Rulikowski grobnica 01.JPG\|міні\|Усипальниця Руліковських у с. [[Велика Мотовилівка]] [[Фастівський район\|Фастівського району]] [[Київська область\|Київської області]]]] [[Файл:Залишки маєтку Руліковських, заросли чагарниками, Велика Мотовилівка.jpg\|альт=Залишки маєтку Руліковських, що заросли чагарниками, Велика Мотовилівка\|ліворуч\|міні\|Залишки маєтку Руліковських, що заросли чагарниками, Велика Мотовилівка]] Останні роки свого життя дослідник провів у Києві. Й. Талько-Хринцевич залишив нам такий опис зовнішності цієї незвичайної людини: ''«Обличчя мав серйозне. Вся постать ніби вийнята з рами старого історичного портрета…»'' Помер Едвард Руліковський 21 квітня 1900 року в [[Велика Солтанівка\|Солтанівці]] поблизу Києва. Його поховали у родинній усипальниці ву [[Велика Мотовилівка\|Мотовилівці]], біля якої знаходиться місцевий будинок культури.<ref name="ЄБ16">''Євген Букет.'' Поляк, що Україну дослідив // [[Культура і життя]]. — К., 2015. — № 45-48. — 25-30 грудня. — С. 16.</ref> [[Файл:Залишки костелу та склеп Руликовських, Велика Мотовилівка 04.jpg\|альт=Залишки костелу, побудованого Руликовськими, Велика Мотовилівка\|ліворуч\|міні\|Залишки костелу, побудованого Руликовськими, Велика Мотовилівка]] [[Файл:Pałac w Motowidłówce.jpg\|альт=Палац в 1875 році на рисунку Наполеона Орди\|ліворуч\|міні\|Палац в 1875 році на рисунку [[Наполеон Орда\|Наполеона Орди]]]] Його величезна спадщина, що містила копії архівних та бібліотечних матеріалів, етнографічні колекції та кореспонденцію, зберігалась на початку ХХ сторіччя в [[Сан-Джуліано]] біля [[Піза\|Пізи]] в [[Італія\|Італії]], де мешкала його племінниця та спадкоємиця, дочка Едмунда Руліковського Ельжбета Бошняцька. Згодом вона передала її до [[Національна бібліотека імені Оссолінських\|Оссолінеуму]] у [[Львів\|Львові]], де принаймні якась її частина зберігається досі. == Праці == Найважливіші праці Е. Руліковського: * [http://~~www.~~polona.pl/~~dlibra~~item/1675653/3/~~doccontent2?id=27777&from=editionindex&dirids=4~~ «Opis powiatu Wasilkowskiego»] (1853), * «Dawne drogi і szlaki па prawym brzegu Dniepra» («Ateneum» 1878), * «Zapiski etnograficzne z Ukrainy» (1879), * [http://~~www.~~polona.pl/~~dlibra~~item/1754914/~~doccontent2?id=28200&from=editionindex&dirids=~~4/ «Opis powiatu Kijowskiego»] (1913); * ст. і довідки про міста і села України у вид. [[Географічний словник Королівства Польського\|«Słownik geograficzny Królewstwa Polskiego i innych krajów slowiańskich»]] ([[1880]]–[[1904]]). == ~~Джерела~~Вшанування == 20 грудня 2015 у Великій Мотовилівці відбувся вечір-реквієм до 190-річчя з дня народження вченого.<ref name="ЄБ16"/> == Примітки == {{reflist}} == Джерела та література == * ''[[Букет Євген Васильович\|Букет Є.]]'' Перший краєзнавець Київщини // [[Слово Просвіти]]. — 2008. — 18-24 вересня. — ч. 38 (467). — С. 7.▼ * ''[[Дубровіна Любов Андріївна\|Дубровіна Л. А.]], Фрис В. Я.'' [http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1290-5/978-966-00-1290-5.pdf Руліковський Едвард] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20160709231101/http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1290-5/978-966-00-1290-5.pdf \|date=9 липня 2016 }} // {{ЕІУ\|9\|360}} * {{ЕУ}} * Руліковський Едвард // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. [https://chtyvo.org.ua/authors/Varvartsev_Mykola/Ukraina_v_mizhnarodnykh_vidnosynakh_Entsyklopedychnyi_slovnyk-dovidnyk_Vypusk_6.pdf Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я] / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.165 ▲* [[Букет Євген Васильович\|Букет Є.]] Перший краєзнавець Київщини // [[Слово Просвіти]]. — 2008. — 18-24 вересня. — ч. 38 (467). — С. 7. * {{УМЕ13\|частина=Руліковський Едвард\|сторінки=1639}} * ''Konarski S''. Rulikowski Edward Leopold // [[Polski Słownik Biograficzny]]. — Warszawa — Kraków : Polska Akademja Nauk, 1991. — T. XXXIII/1. — Zeszyt 136. — S. 71–72. {{ref-pl}} == Посилання == {{commonscat\|Edward Rulikowski}} * [http://slovoprosvity.org/2008/09/19/1177-old/ Слово Просвіти] * [http://slovoprosvity.org/2008/09/19/1177-old/ Слово Просвіти] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20160304232054/http://slovoprosvity.org/2008/09/19/1177-old/ \|date=4 березня 2016 }}. * [http://borova.org/?p=2643 http://borova.org]. {{DEFAULTSORT:Руліковський Едвард}} Рядок 77 ⟶ 85: [[Категорія:Історики]] [[Категорія:Етнографи]] [[Категорія:Руліковські\|Едвард]] [[Категорія:Померли у Васильківському районі]] [[Категорія:Поховані у Фастівському районі]]