Едвард Руліковський: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Kiyanka (обговорення | внесок)
Фото
Korwinski (обговорення | внесок)
м вікіфікація
 
(Не показано 4 проміжні версії 3 користувачів)
Рядок 25:
== Біографія ==
[[Файл:POL_COA_Boreyko.svg|міні|праворуч|130пкс|герб Борейків]]
Едвард Леопольд Руліковський (творчі псевдоніми&nbsp;— Едвард з Порадова, Онуфрій з Порадова) народився 1825 року в селі [[Велика Мотовилівка|Мотовилівці]] [[Васильківський повіт|Васильківського повіту]] в заможній родині місцевого поміщика Юзефа Казімежа Антонія Руліковського з [[Гонятичі (Україна)|Гонятичів]]<ref>[http://www.sejm-wielki.pl/b/2.42.95 Józef Kazimierz Antoni Rulikowski z Honiatycz h. Korab (ID: 2.42.95)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160207032320/http://www.sejm-wielki.pl/b/2.42.95 |date=7 лютого 2016 }} {{ref-pl}}</ref> та його дружини Софії з [[Борейко|Борейків]]. Батько Едварда був [[маршалок шляхти|маршалком]] повітової шляхти та засновником костелу в [[Велика Мотовилівка|Мотовилівці]]. Батько матері&nbsp;— [[Вацлав Борейко (1764-1854)|Вацлав Борейко]] з [[Заболотинці|Кнерутів]]&nbsp;— був рівненським повітовим маршалком, власником маєтку в селі [[Самостріли]].<ref>''Hornowska M''. Boreyko Wacław z Kneruta // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Kraków: [[Польська академія знань|Polska Akademia Umiejętności]], Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1936.&nbsp;— T. II/1, zeszyt 1&nbsp;: Beyzym Jan&nbsp;— Brownsford Marja.&nbsp;— S. 325—326. {{ref-pl}}</ref> Містечко Мотовилівка разом із навколишніми населеними пунктами перебувало у власності родини Руліковських із середини XVIII сторіччя, яка отримала його у спадок від відомого українського роду [[Аксаки|Аксаків]].[[Файл:Велика Мотовилівка костел і склеп Руліковських (3).jpg|альт=Склеп Руликовських, Велика Мотовилівка|ліворуч|міні|Склеп Руликовських після реставрації, Велика Мотовилівка]]Дитинство Едварда минуло поруч з братами [[Вацлав Руліковський|Вацлавом]]<ref>[http://www.sejm-wielki.pl/b/2.944.177 Wacław Cyprian Rulikowski z Honiatycz h. Korab (ID: 2.944.177)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160216042435/http://www.sejm-wielki.pl/b/2.944.177 |date=16 лютого 2016 }} {{ref-pl}}</ref><ref>{{SgKP|III|138|Horodnica, miasto}}&nbsp;— S. 138—140. {{ref-pl}}</ref> і Антонієм у маєтку дідуся Вацлава Борейка<ref name="SK1">''Konarski S''. Rulikowski Edward Leopold…&nbsp;— S. 71.</ref> (чи Ігнація) в [[Самостріли|Самострілах]]. Отримав спочатку домашню освіту, потім навчався у [[Париж]]і, в [[Колеж де Франс]] та у [[Сорбонна|Сорбонні]].
 
Після повернення в Україну Едвард досліджує шляхетські архіви. Тоді він перебував під значним впливом своїх старших товаришів [[Міхал Грабовський|Міхала Грабовського]], який заохотив молодого Руліковського до вивчення історії, й [[Констянтин Свідзінський|Костянтина Свідзінського]]&nbsp;— відомого колекціонера та любителя давнини, родича дружини брата Вацлава<ref name="SK1" />. Результатом роботи Едварда стала його монографія «Опис Васильківського повіту з точки зору історії, звичаїв, статистики». Це була перша комплексна краєзнавча праця на південній Київщині та одна з перших в Україні. Вона містить історію цього регіону від часу появи тут земельної власності, хронологію зміни власників, а також безцінний етнографічний і топографічний матеріал. Руліковський увів до наукового обігу багато нових фактів і матеріалів. Зокрема, саме він вперше згадав про князів [[Половці-Рожиновські|Половців-Рожиновських]] і навів письмові джерела, про історію цього роду, описав давні шляхи, що проходили цими землями, висловив багато спостережень щодо природних явищ. Праця Руліковського пересипана колоритними місцевими легендами (одна з них&nbsp;— про виникнення назви [[Біла Церква]]), які автор розглядав як етнографічне джерело із зернами правди.
Дитинство Едварда минуло поруч з братами [[Вацлав Руліковський|Вацлавом]]<ref>[http://www.sejm-wielki.pl/b/2.944.177 Wacław Cyprian Rulikowski z Honiatycz h. Korab (ID: 2.944.177)] {{ref-pl}}</ref><ref>{{SgKP|III|138|Horodnica, miasto}}&nbsp;— S. 138—140. {{ref-pl}}</ref> і Антонієм у маєтку дідуся Вацлава Борейка<ref name="SK1">''Konarski S''. Rulikowski Edward Leopold…&nbsp;— S. 71.</ref> (чи Ігнація) в [[Самостріли|Самострілах]]. Отримав спочатку домашню освіту, потім навчався у [[Париж]]і, в [[Колеж де Франс]] та у [[Сорбонна|Сорбонні]].
 
Після повернення в Україну Едвард досліджує шляхетські архіви. Тоді він перебував під значним впливом своїх старших товаришів [[Міхал Грабовський|Міхала Грабовського]], який заохотив молодого Руліковського до вивчення історії, й [[Констянтин Свідзінський|Костянтина Свідзінського]]&nbsp;— відомого колекціонера та любителя давнини, родича дружини брата Вацлава<ref name="SK1"/>. Результатом роботи Едварда стала його монографія «Опис Васильківського повіту з точки зору історії, звичаїв, статистики». Це була перша комплексна краєзнавча праця на південній Київщині та одна з перших в Україні. Вона містить історію цього регіону від часу появи тут земельної власності, хронологію зміни власників, а також безцінний етнографічний і топографічний матеріал. Руліковський увів до наукового обігу багато нових фактів і матеріалів. Зокрема, саме він вперше згадав про князів Половців-Рожиновських і навів письмові джерела, про історію цього роду, описав давні шляхи, що проходили цими землями, висловив багато спостережень щодо природних явищ. Праця Руліковського пересипана колоритними місцевими легендами (одна з них&nbsp;— про виникнення назви [[Біла Церква]]), які автор розглядав як етнографічне джерело із зернами правди.[[Файл:Велика Мотовилівка костел і склеп Руліковських (3).jpg|альт=Склеп Руликовських, Велика Мотовилівка|ліворуч|міні|Склеп Руликовських після реставрації, Велика Мотовилівка]]Робота Е. Руліковського здобула високу оцінку тогочасних науковців, зокрема [[Бартошевич Юліан|Юліана Бартошевича]] та [[Мачейовський Вацлав|Вацлава Олександра Мачейовського]], схвально відгукнувся про неї [[Йоахім Лелевель]]. Книжку переклали російською мовою. [[Похилевич Лаврентій Іванович|Лаврентій Похилевич]], автор [[Сказання про населені місцевості Київської губернії|«Сказаний о населенных местностях Киевской губернии»]] зазначає:
{{text|“Эдуард Руликовский… известен описанием уезда Васильковского, составленным на польском наречии, из которого мы заимствовали большей частью сведения о прежней судьбе Мотовиловки и некоторых других сел”.}}
[[Похилевич Лаврентій Іванович|Похилевич]] у своїх творах часто несправедливо й не зовсім коректно критикує попередника, хоч саме праці Руліковського, а не Похилевича пізніше визнали найкращими краєзнавчими роботами про Київщину XIX століття.[[Файл:Велика Мотовилівка костел і склеп Руліковських (4).jpg|альт=Склеп Руликовських, Велика Мотовилівка|ліворуч|міні|Склеп Руликовських, Велика Мотовилівка]]Брат Едварда Вацлав з 1840 до 1856 року володів маєтком у [[Пашківка (Макарівський район)|Пашківці]] (нині [[Макарівський район|Макарівського району]]), де в маєтку знайшов архів магнатів [[Харленські|Харлінських]], який містив дуже багато цінних відомостей із історії Приірпіння. Саме вони лягли в основу другої фундаментальної книжки Руліковського «Опис повіту Київського», яка вийшла друком уже після його смерті. Збираючи матеріали для цієї книжки, автор п'ять років працював в архівах Львова, Рима та Парижа, де зав'язав контакти із [[Северин Гощинський|Северином Ґощинським]].
 
Брат Едварда Вацлав з 1840 до 1856 року володів маєтком у [[Пашківка (Макарівський район)|Пашківці]] (нині [[Макарівський район|Макарівського району]]), де в маєтку знайшов архів магнатів [[Харленські|Харлінських]], який містив дуже багато цінних відомостей із історії Приірпіння. Саме вони лягли в основу другої фундаментальної книжки Руліковського «Опис повіту Київського», яка вийшла друком уже після його смерті. Збираючи матеріали для цієї книжки, автор п'ять років працював в архівах Львова, Рима та Парижа, де зав'язав контакти із [[Северин Гощинський|Северином Ґощинським]].
 
1855 року історик опублікував у «Варшавському щоденнику» життєпис генерал-майора графа [[Стахурський Ян|Яна Стахурського]] — видатного військового діяча Речі Посполитої, який у XVII сторіччі був комендантом Білої Церкви, незабаром вийшла друком ще одна монографія Руліковського, присвячена історії [[Трипілля]] над Дніпром та його околиць.
 
Фрагмент книжки «Опис повіту Київського» — «Дороги та шляхи на правому березі Дніпра» 1878 року було надруковано у збірнику «Atteneum», наступною в збірці «Квіти та плоди» вийшла праця «Протягом кількох століть», у якій змальовується історія [[Брацлав]]щини з XIV до XVIII століття. У «Збірці відомостей, що стосуються антропології краю», що її видавала Антропологічна комісія Академії наук, членом якої вчений став 1879 року, було опубліковано статті «Етнографічні записки з України», «Могила в Геленівці Васильківського повіту на Україні, досліджена в 1879 році», «Кам'яні намистини, знайдені на правому березі басейну Дніпра». Час від часу праці Руліковського публікували в «Хроніці відомостей з краю та закордону» («Слово про батька Мазепи»), «Варшавському щоденнику» («Про Мазепу») та інших виданнях.
 
[[Файл:Велика Мотовилівка костел і склеп Руліковських (4).jpg|альт=Склеп Руликовських, Велика Мотовилівка|ліворуч|міні|Склеп Руликовських, Велика Мотовилівка]]
Як член Археологічного та Статистичного товариства брав участь у з'їздах російських археологів у Києві 1874 та 1899 років, активно займався проведенням місцевих археологічних досліджень, розкопками курганів. Едвард Руліковський мав у [[Велика Мотовилівка|Мотовилівці]] кам'яний двоповерховий будинок, а також сад, у який звозив «останки старины, чтобы предотвратить их от уничтожения». Він об'їздив усю Київщину, побував у кожному описаному ним населеному пункті.
 
Рядок 52 ⟶ 50:
Останні роки свого життя дослідник провів у Києві. Й. Талько-Хринцевич залишив нам такий опис зовнішності цієї незвичайної людини: ''«Обличчя мав серйозне. Вся постать ніби вийнята з рами старого історичного портрета…»'' Помер Едвард Руліковський 21 квітня 1900 року в [[Велика Солтанівка|Солтанівці]] поблизу Києва. Його поховали у родинній усипальниці у [[Велика Мотовилівка|Мотовилівці]], біля якої знаходиться місцевий будинок культури.<ref name="ЄБ16">''Євген Букет.'' Поляк, що Україну дослідив // [[Культура і життя]].&nbsp;— К., 2015.&nbsp;— №&nbsp;45-48.&nbsp;— 25-30 грудня.&nbsp;— С. 16.</ref>
[[Файл:Залишки костелу та склеп Руликовських, Велика Мотовилівка 04.jpg|альт=Залишки костелу, побудованого Руликовськими, Велика Мотовилівка|ліворуч|міні|Залишки костелу, побудованого Руликовськими, Велика Мотовилівка]]
[[Файл:Pałac w Motowidłówce.jpg|альт=Палац в 1875 році на рисунку Наполеона Орди|ліворуч|міні|Палац в 1875 році на рисунку [[Наполеон Орда|Наполеона Орди]]]]
Його величезна спадщина, що містила копії архівних та бібліотечних матеріалів, етнографічні колекції та кореспонденцію, зберігалась на початку ХХ сторіччя в [[Сан-Джуліано]] біля [[Піза|Пізи]] в [[Італія|Італії]], де мешкала його племінниця та спадкоємиця, дочка Едмунда Руліковського Ельжбета Бошняцька. Згодом вона передала її до [[Національна бібліотека імені Оссолінських|Оссолінеуму]] у [[Львів|Львові]], де принаймні якась її частина зберігається досі.
 
Рядок 70 ⟶ 69:
== Джерела та література ==
* ''[[Букет Євген Васильович|Букет Є.]]'' Перший краєзнавець Київщини // [[Слово Просвіти]]. — 2008. — 18-24 вересня. — ч. 38 (467). — С. 7.
* ''[[Дубровіна Любов Андріївна|Дубровіна Л. А.]], Фрис В. Я.'' [http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1290-5/978-966-00-1290-5.pdf Руліковський Едвард] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160709231101/http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1290-5/978-966-00-1290-5.pdf |date=9 липня 2016 }} // {{ЕІУ|9|360}}
* {{ЕУ}}
* Руліковський Едвард // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. [https://chtyvo.org.ua/authors/Varvartsev_Mykola/Ukraina_v_mizhnarodnykh_vidnosynakh_Entsyklopedychnyi_slovnyk-dovidnyk_Vypusk_6.pdf Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я] / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.165
* {{УМЕ13|частина=Руліковський Едвард|сторінки=1639}}
* ''Konarski S''. Rulikowski Edward Leopold // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;: PolskаPolska Akademja Nauk, 1991.&nbsp;— T. XXXІIIXXXIII/1.&nbsp;— Zeszyt 136.&nbsp;— S. 71–72. {{ref-pl}}
 
== Посилання ==
{{commonscat|Edward Rulikowski}}
* [http://slovoprosvity.org/2008/09/19/1177-old/ Слово Просвіти] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304232054/http://slovoprosvity.org/2008/09/19/1177-old/ |date=4 березня 2016 }}.
* [http://borova.org/?p=2643 http://borova.org].