Ацетилен: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Олег.Н (обговорення | внесок) вікіфікація, оформлення |
Немає опису редагування |
||
(Не показано 2 проміжні версії 2 користувачів) | |||
Рядок 85:
== Фізичні властивості ==
Ацетилен — при нормальних умовах — безбарвний газ, малорозчинний
C<sub>2</sub>Н<sub>2</sub> виявлений на [[Уран (планета)|Урані]] і [[Нептун (планета)|Нептуні]].
Рядок 101:
== Отримання ==
Раніше ацетилен одержували лише з [[карбід кальцію|карбіду кальцію]] при взаємодії його з водою, переважно в апаратах
: [[Файл:AzetylenOdergannja.jpg|300px]]
Рядок 125:
==== Реакція горіння ====
Ацетилен горить кіптявим полум'ям. Суміш ацетилену з повітрям чи з киснем вибухонебезпечна. Межі вибуховості його сумішей з повітрям складають 2,
: <math>\mathrm{2C_2H_2 + 5O_2 \rightarrow 4CO_2 + 2H_2O}</math>
Рядок 177:
: <chem>HC#CH +ROH ->[RONa]H2C=CH-O-R</chem>
Механізм реакції такий: спочатку алкоголят розпадається на <chem>R-O-</chem> та <chem>Na+</chem>. Потім <chem>R-O-</chem> приєднується до молекули ацетилену, утворюючи [[Карбаніон|карбоаніон]] та іон металу, а від молекули
При взаємодії ацетилену зі спиртами та [[Монооксид вуглецю|монооксидом вуглецю]] утворюються естери — [[акрилати]]:
Рядок 190:
: <chem>HC#CH +H2O ->CH3-CHO</chem>
Каталізатором у цій реакції є розчин [[Сульфат ртуті(II)|сульфату ртуті]] у 10 % [[Сульфатна кислота|сульфатній кислоті]]. Спочатку іон Hg<sup>2+</sup> перетворюється на Hg<sup>+</sup>, а H<sub>2</sub>O — на H<sub>2</sub>O<sup>+</sup>. Ці іони приєднуються до потрійного зв'язку з утворенням <chem>Hg+ -CH=CH-O+H2</chem>. Потім протон відщеплюється і знову приєднується у вигляді атома
: <chem>Hg+ -CH=CH-OH + H+ ->H-CH=CH-OH + Hg^2+ </chem>.
Рядок 203:
=== Взаємодія з металами ===
Внаслідок високої [[електронегативність|електронегативності]]
=== Полімеризація ===
Рядок 223:
== Застосування ==
Головною галуззю застосування ацетилену є хімічна промисловість. Ацетилен служить вихідною сировиною для синтезу таких важливих хімічних продуктів, як пластмаси, [[Бензен|бензол]], [[ацетатна кислота]] і ін. У техніці значні кількості ацетилену використовуються при [[автогенне зварювання|автогенному зварюванні]] і різанні металів.
== Примітки ==
Рядок 236:
* [http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/2934/acetilenovi-vuglevodni Шемчук Л. М. Ацетиленові вуглеводні // Фармацевтична енциклопедія] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160310164324/http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/2934/acetilenovi-vuglevodni |date=10 березня 2016 }}
* Ластухін Ю. О., Воронов С. А. Органічна хімія. — 3-є. — Львів: Центр Європи, 2006. — 864 с. — [[Спеціальна:Джерела книг|ISBN 966-7022-19-6]].
* Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Інститут фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. ISBN 978-966-335-206-0
== Посилання ==
|