Марксизм-ленінізм-маоїзм: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Bunyk (обговорення | внесок) Maoist jargon for "We don't have enough people yet to make an organisation function" |
Alessot (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
| (Не показані 10 проміжних версій 3 користувачів) | |||
Рядок 1:
{{не плутати|Маоїзм|
[[Файл:South Asian Communist Banner.svg|міні|296x296пкс|[[Символи комуністичного руху|Комуністична символіка]], яку зазвичай використовують маоїсти [[Південна Азія|Південної Азії]]]]
{{Маоїзм|Варіанти}}
{{Комунізм|Варіанти}}
'''Марксизм-ленінізм-маоїзм (МЛМ)''' — [[Політика|політична
Однією з проблем дослідження МЛМ є плутанина з термінологією. «Маоїзмом» кличуть як учення, викладене [[Мао Цзедун]]ом у «<nowiki/>[[Цитати Мао Цзедуна|Червоній книжечці»]], так і тенденцію серед західних інтелектуалів 60-их і 70-их років XX століття, що полягала в протидії політиці [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|Радянського Союзу]], яку вони вважали ревізіоністською.<ref>{{Cite web|title=СССР глазами французских маоистов {{!}} Рабкор.ру|url=https://rabkor.ru/columns/debates/2023/03/30/ussr_through_the_eyes_of_french_maoists/|date=2023-03-30|accessdate=2024-01-26|language=ru-RU|last=Рабкор.ру}}</ref> З усім тим, прибічники МЛМ називають свою ідеологію просто «маоїзмом».<ref name=":0" />
Рядок 53 ⟶ 54:
|location=Winchester, UK
|pages=[https://archive.org/details/continuityruptur0000mouf/page/212 212]-218
}}</ref>.
=== Нова демократія ===
Теоретики маоїзму вважають, що досвід побудови соціалізму в Радянському Союзі показав, що бюрократична та ієрархічна модель управління призводить до виродження революційних ідей. Тоді як нові революційні рухи зароджуються не в епіцентрі глобальної економічної системи, а на її периферії, де основною рушійною силою революції є не індустріальні робітники, а селянство чи інші соціальні групи. Загалом, маоїстська теорія відкидає догматичне поняття «класу» як групи заводських працівників, залишаючи простір для ширших інтерпретацій цього терміну. Крім селян та заводських робітників, це також можуть бути працівники сфери обслуговування, професійні робітники (інженери, лікарі, вчителі) тощо.
Рядок 60:
Революційна маоїстська теорія стверджує, що в жодній країні світу ще не було побудовано соціалізм. Також для маоїстів гостро стоїть питання його тривалої побудови, адже революція не припиняється в момент, коли широкі народні маси здобувають владу. Проміжна ланка між капіталізмом та соціалізмом являє собою народно-демократичний режим, коли робітничі маси єднаються з прихильною до них інтелігенцією.
=== Епістемологія ===
==== «Про практику» ====
На початку XX століття умови Китаю значно відрізнялися від стану речей у [[Європа|Європі]]. Класична марксистська політекономія та класовий аналіз погано перекладалися на умови країни, отож не могли сформувати ефективної політичної лінії для [[Комуністична партія Китаю|Комуністичної партії Китаю]], кадри якої покладалися на індустріальний робітничий клас. У 1930 році [[Мао Цзедун]] пише есей «<nowiki/>[[Проти книгопоклонництва]]<nowiki/>»,<ref>{{Cite web|url=https://web.archive.org/web/20211203091209/https://liberter-union.blogspot.com/2021/08/blog-post_17.html|title=Проти книгопоклонництва. Мао Цзедун|website=Проти книгопоклонництва. Мао Цзедун|access-date=2024-03-24}}</ref> з якого розпочнеться його затяжна кампанія проти [[Догматизм|догматизму]] та вдосконалення [[Марксистсько-ленінська філософія|марксистсько-ленінських]] теорії та практики. Про незвичний підхід революціонера було відомо ще з 1927 року, коли Мао, провівши розвідку в сільських регіонах [[Хунань|Хунаню]], описав умови життя селян у «Звіті стосовно розвідки селянського руху в Хунані»<ref>{{Cite web|url=https://www.marxists.org/reference/archive/mao/selected-works/volume-1/mswv1_2.htm|title=REPORT ON AN INVESTIGATION OF THE PEASANT MOVEMENT IN HUNAN|website=www.marxists.org|access-date=2024-03-24}}</ref>. У цьому тексті автор висновує, що в умовах аграрного Китаю революційною силою, на яку повинні покладатися комуністи, є [[Селянин|селянство]]. Такий теоретичний підхід, що межує з [[Емпіризм|емпіризмом]], був викладений детально у «Проти книгопоклонництва», де революціонер описав методологію проведення розвідок для формування правильної лінії партії. Зрештою, ці ідеї Мао вплинуть на формування багатьох аспектів МЛМ, як-от на лінію мас.[[Файл:Ucfml-rally-sonacotra.png|міні|320x320px|Протест у Франції 1979 року за гідні умови життя в гуртожитках для іммігрантів, в якому брали участь МЛМ організації, зокрема Союз комуністів Франції (марксистсько-ленінський).|ліворуч]]{{Цитата|Багато тих, хто знайомився з марксистською літературою, ставали ренегатами революції, тоді як безграмотні робітники часто чудово вловлюють марксизм. Авжеж, книги по теорії Маркса потрібно вивчати, але застосовуючи знання до дійсності нашої держави. Книги необхідні, утім ми мусимо переступити книгопоклонство, яке завжди відірване від реальності.
Як це зробити? Єдиний шлях — це дослідження об’єктивних ситуацій.|40|Мао Цзедун, «Проти книгопоклонництва», 1930 р.}}У 1937 році Мао розширює свою критику догматизму в тексті «Про практику»<ref>{{Cite web|url=https://www.marxists.org/reference/archive/mao/selected-works/volume-1/mswv1_16.htm|title=ON PRACTICE|website=www.marxists.org|access-date=2024-03-24}}</ref>. Автор розробляє [[Епістемологія|епістемологічну]] доктрину, яку за традицією називає [[Діалектичний матеріалізм|діалектичним матеріалізмом]], на противагу як [[Емпіризм|емпіризму]], так і [[Раціоналізм|раціоналізму]]. Процес пізнання, згідно з Мао, рухається [[Спіраль|спіраллю]]: первинним етапом пізнання є практична діяльність, яка надає досвід для концептуалізації — емпіричний момент. Отримані дані операціоналізуються та теоретизуються для формування послідовної теорії — раціоналістичний момент. Сформована теорія знову прикладається на практиці, через що можливо встановити істинність наявної доктрини. Спіральну форму такому рухові надає те, що [[Ален Бадью]] у книзі «Теорія суб'єкта» назвав «крученням» (фр. la torsion), а саме якісний стрибок у теоретичному та практичному пізнанні, коли доктрина випробовується та коригується.
Класничим застосуванням такої епістемології є аналіз розвитку марксизму, відповідно до якого першою стадією спіралевидного руху є теорія [[Карл Маркс|Маркса]] і [[Фрідріх Енгельс|Енгельса]], — [[Марксизм|класичний марксизм]] — другим витком є [[ленінізм]], який розвиває марксизм й утворює [[марксизм-ленінізм]]. Аналогічно з [[Маоїзм|маоїзмом]] (або ж думкою Мао Цзедуна) і МЛМ як третьою фазою історико-матеріалістичного пізнання.
== Відмінності між МЛМ та Думкою Мао Цзедуна ==
Рядок 81 ⟶ 87:
* [[Ален Бадью]]
* [[Г'юї Персі Ньютон]]
*
* {{iw|Ajith_Rupasinghe_Surendra|Аджит Рупасін'є Сурендра|en|Ajith_Rupasinghe_Surendra}}
* {{iw|Charu_Majumdar|Чару Мазумдар|en|Charu_Majumdar}}
Рядок 114 ⟶ 120:
== Примітки ==
{{Примітки}}
{{ВП-портали|Політика|Філософія|Комунізм}}
[[Категорія:Маоїзм]]
[[Категорія:Марксизм]]
| |||