Російський світ: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.9.5
Немає опису редагування
 
(Не показані 13 проміжних версій 9 користувачів)
Рядок 1:
{{Move|Русскій мір}}
{{Універсальна картка}}
{{Otheruses|Російський світ (значення)}}
'''«Росі́йський світ»''' ({{lang-ru|русский мир}}<ref name="tiškov">[[Тишков Валерій Олександрович|Тишков В. А.]] [http://www.antirasizm.ru/doc/publ_085.doc Руzzкий мир: смысл и стратегии]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}, 2007{{ref-ru}}</ref>), або Pax Moscovita<ref>*Arendt, Hannah. ''The Jewish Writings''. New York, 2009. p. 427.</ref><ref>Stefan Heuser, ‎Hans Günter Ulrich. ''Political Practices and International Order''. 2007. p. 38</ref><ref>Michael Kessler, ‎Paul Michael Lützeler. ''Hermann-Broch-Handbuch''. 2016. S. 45.</ref>, Pax Moscovica<ref>Forschungen zur osteuropäischen Geschichte. Harrassowitz Verlag, 1995. B. 52. S. 35.</ref>, Pax Rossica, Pax Russica<ref>Mark Smith. ''Pax Russica: Russiaś Monroe Doctrine''. 1993</ref><ref>Maxim Waldstein, ‎Sanna Turoma. ''Empire De/Centered: New Spatial Histories of Russia and the Soviet Union''. 2016.</ref>, {{fact|«московський світ»}}&nbsp;— російська [[Новий імперіалізм|неоімперська]]імперська [[Рашизм|рашистська]] [[Геополітика|геополітичнагеополітично]] та -[[Ідеологія|ідеологічна]]<ref name="иноземцев">[[Іноземцев Владислав Леонідович|Владислав Иноземцев]], доктор экономических наук, директор центра исследования постиндустриального общества. Каковы шансы России на устойчивый рост Ежедневная деловая газета РБК 23 марта 2015 №&nbsp;49 (2066) (стор.: 7)</ref><ref name="доктр" /> [[доктрина]] епохи панування [[путінізмПутінізм|путінізму]]у, що просувається керівництвом РФ.<ref name="dw.de">[[Німецька хвиля]]: [http://www.dw.de/нова-воєнна-доктрина-рф-легалізація-агресії-москви/a-18153441 інтерв'ю 'Deutsche Welle' українського дипломата] [[Яременко Богдан Васильович|Богдана Яременка]], 27.12.2014</ref><ref name="храм" />,<ref орієнтаціяname="жкну" населення/>. РосіїНа стосовнопідтримку ідейних''«співвітчизників»'' основі існуванняпропаганду та розвиткуідей «російського суспільствасвіту» черезщорічно формуванняз симбіозубюджету історичногоРФ минулоговиділяються тадесятки перспективногомільйонів бачення майбутнього в пошуку нової моделі ідеологічного наповнення національної ідеї нової Росії, створення стратегії геополітичного розвитку на теренахдоларів [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|колишнього Радянського СоюзуСША]], масово- та соціально-комунікаційна технологія впливу .<ref>[[Росія|РФ]]http://tyzhden.ua/News/39452 наПутін внутрішнюзміцнюватиме політикуцентри сусідніх«русского держав, суспільно-політична практика та [[Еклектизм|еклектична]] світоглядна сумішміра» в партійному будівництві та ідеологічній, агітаційно-пропагандистській діяльності, ідеологічний [[концепт]Україні] в13 російському політичному та інтелектуальному [[дискурс]]і для позначення наднаціональної і трансконтинентальної спільностісічня, комплексна політтехнологія2012 [[Кремль|Кремля]]Український та [[Геополітикатиждень|геополітичний підхідtyzhden.ua]]</ref> дляПоняття [[Інтерпретація«Російський (логіка)|інтерпретації]]світ» сучаснихнемає політичниходнозначного процесівтлумачення правогота іюридичного лівоговизначення. спектрівОкремі вдослідники, одномунаприклад, русліМарлен в формі [[Еклектизм|еклектичних]] поєднувань елементів [[панславізм]]уЛарюель, [[Євразійство|євразійства]],визначають російськогойого [[Месіанство|месіанства]]як та«порожній [[імперіалізм]]узнак» або томутермін числібез упевного вигляді неформальної імперії)трактування, ідеологіїщо російськогодозволяє більшовизмуполітичним іелітам крайніхзакріплювати націоналістичнихза течійним російськоготой білогосенс, антикомуністичногоякий рухує роківвигідним громадянськоїу війнитій вчи Росіїіншій в еміграціїситуації.<ref name="храм"/><ref name="гула">Гула Р. В. [httphttps://www.irbis-nbuvresearchgate.gov.uanet/cgi-binpublication/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=Npmaup_2016_50_4 «Русский мир»&nbsp;— фантом чи реальність? Аспекти політологічного аналізу] / Р.&nbsp;В.&nbsp;Гула // Наукові праці МАУП.&nbsp;— 2016.&nbsp;— Вип. 50.&nbsp;— С. 7-14.344222398_The_'Russian_World'_Russia's_Soft_Power_and_Geopolitical_Imagination_Center_for_Global_Interests_Papers_May</ref><ref name="хилько"/>Основа «[[Синкретичнаруского політика]]міра» [[Російськийсформована світна (геополітика)|„російський світ“]]» (процес синкретизаціїірраціональних, «гібридизації»)&nbsp;— це родовееклектичних поняттязасадах, [[Узагальнювальний термін|гіперонім]] якої визначається не лишеякими комбінацієюприхильники двохцієї стандартнихдоктрини полюсіввиправдовують [[ПравіВторгнення та лівіРосії|вторгнення в політиці|правого та лівого політичних спектрівУкраїну]] чи запереченням їх на основі одномірного політичного спектру, а й охоплює «соціальний термін „Російський світ“», який як [[Стилістична фігура|фігури мови]] використовується на позначення не будьРосійсько-якихгрузинська [[Асоціаціявійна (психологія2008)|асоціаційСакартвело]] з російською культурою, а застосовується у виглядіі [[Концепція|концептуалізації]]Список йоговійн вза значенняучастю «російської культурної сфери як сукупності тих країн і [[народ]]ів [[РосіяРосії|Російськоїінши Федерації]]війни, чия [[культурароспочати]] формувалася під впливом зразків часів від Росією.<ref>[[Русь|Русі]]https://www.pravda.com.ua/articles/2022/10/4/7370240/ до''Євген [[МосковськеРуденко.'' царство|МосковськогоІсторикиня царства]],Лариса [[РосійськаЯкубова: імперія|Російської«Рускій імперії]],мір» пострадянськихсхожий подійна початкутоталітарну 1990-х роківсекту, тачлени зякої початкухворі 2000-хна років&nbsp;—соціальну часів [[Путінізм|путінської епохи]], і включає як [[Російська діаспора|російську діаспору]], так і російську культуру разом з її впливом у світі»шизофренію. [[Ідеологія]] «русского міра»&nbsp;— соціально-політична доктрина, що просувається керівниками [[Росія|Російської Федерації]].</ref> name="жкну"/>
 
На своєму початку «російський світ», як просторовий об'єкт, у своєму оформленні був ідеологічним підґрунтям для геополітичного новоутворення «[[Євразійський Союз]]», тобто для реставрації колишнього [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] у нових умовах,<ref>[http://tyzhden.ua/Politics/25313/ Ліки від фантомних болів] 25 червня, 2011 [[Український тиждень|tyzhden.ua]]</ref> найважливішою складовою якого мала би бути лояльна проросійська [[Україна]]<ref>[[Українська правда]]: [http://www.pravda.com.ua/rus/columns/2014/03/4/7017558/ Сергей Сорока. Украина стала причиной нового геополитического сдвига] 4.03.2014</ref>, та згодом перетворився у виправдання [[Російсько-українська війна (з 2014)|прямої військової агресії проти України]] «''[[Новоросія (конфедерація)|для захисту російського і російськомовного населення]]''» (див. проект [[Новоросія (конфедерація)|«Новоросія»]]). Ще значно раніше російські [[Шовінізм|шовіністичні]] кола почали поширювати [[Загальноросійська ідея|«загальноросійську ідею»]] об'єднання українського, білоруського та російського народів в єдиний «[[Загальноросійська ідея|загальноросійський народ]]». Світоглядна бульбашка «руского міра» сформована на ірраціональних засадах значною мірою завдяки його ідеологам, які були далекими від того, що називають психічно здоровими людьми, внаслідок проживання катастрофічного досвіду.<ref>[https://www.pravda.com.ua/articles/2022/10/4/7370240/ ''Євген Руденко.'' Історикиня Лариса Якубова: «Рускій мір» схожий на тоталітарну секту, члени якої хворі на соціальну шизофренію.]</ref>
 
Через багатоаспектність за основними показниками, характерними рисами та суспільно-політичною практикою до розуміння цього поняття є різні підходи: цивілізаційний, історико-ментальний, культурно-цивілізаційний, геокультурний, геополітичний, мережево-глобалістський, соціокомунікативний, релігійно-клерикальний, державно-інструментальний.
 
Доктринальний термін орієнтуює ідейні основи існування та розвитку російського суспільства через формування [[симбіоз]]у історичного минулого та перспективного бачення майбутнього в пошуку нової моделі ідеологічного наповнення національної ідеї Росії: створення геополітичної стратегії на теренах [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|колишнього СРСР]], використання соціально-комунікаційного впливу [[Росія|РФ]] на внутрішню політику сусідніх держав, [[Еклектизм|еклектична]] світоглядна суміш в ідеологічнї, суспільно-політична практика в пропагандистській діяльності, ідеологічний [[концепт]] в російському політичному для позначення наднаціональної і трансконтинентальної спільності, комплексна політтехнологія та [[Геополітика|геополітичний підхід]] для [[Інтерпретація (логіка)|інтерпретації]] сучасних політичних процесів правого і лівого спектрів в одному руслі в формі [[Еклектизм|еклектичних]] поєднувань елементів [[панславізм]]у, [[Євразійство|євразійства]], російського [[Месіанство|месіанства]], [[Синкретична політика|синкретичної політики]] (комбінація двох стандартних полюсів [[Праві та ліві в політиці|правого та лівого політичних спектрів]] чи заперечення їх на основі одномірного політичного спектру) та [[імперіалізм]]у (в тому числі у вигляді неформальної імперії), ідеології більшовизму і крайніх націоналістичних течій російського [[Білий рух|білого руху]] [[Біла еміграція|в еміграції]].<ref name="храм" /><ref name="гула">Гула Р. В. [http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=Npmaup_2016_50_4 «Русский мир»&nbsp;— фантом чи реальність? Аспекти політологічного аналізу] / Р.&nbsp;В.&nbsp;Гула // Наукові праці МАУП.&nbsp;— 2016.&nbsp;— Вип. 50.&nbsp;— С. 7-14.</ref><ref name="хилько" />.
На своєму початку «російський світ», як просторовий об'єкт, у своєму оформленні був ідеологічним підґрунтям для геополітичного новоутворення «[[Євразійський Союз]]», тобто для реставрації колишнього [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] у нових умовах,<ref>[http://tyzhden.ua/Politics/25313/ Ліки від фантомних болів] 25 червня, 2011 [[Український тиждень|tyzhden.ua]]</ref> найважливішою складовою якого мала би бути лояльна проросійська [[Україна]]<ref>[[Українська правда]]: [http://www.pravda.com.ua/rus/columns/2014/03/4/7017558/ Сергей Сорока. Украина стала причиной нового геополитического сдвига] 4.03.2014</ref>, та згодом перетворився у виправдання [[Російсько-українська війна (з 2014)|прямої військової агресії проти України]] «''для захисту російського і російськомовного населення''» (див. проект [[Новоросія (конфедерація)|«Новоросія»]]). Ще значно раніше російські [[Шовінізм|шовіністичні]] кола почали поширювати [[Загальноросійська ідея|«загальноросійську ідею»]] об'єднання українського, білоруського та російського народів в єдиний «[[Загальноросійська ідея|загальноросійський народ]]». Світоглядна бульбашка «руского міра» сформована на ірраціональних засадах значною мірою завдяки його ідеологам, які були далекими від того, що називають психічно здоровими людьми, внаслідок проживання катастрофічного досвіду.<ref>[https://www.pravda.com.ua/articles/2022/10/4/7370240/ ''Євген Руденко.'' Історикиня Лариса Якубова: «Рускій мір» схожий на тоталітарну секту, члени якої хворі на соціальну шизофренію.]</ref>
 
Соціальний термін „Російський світ“», який як [[Стилістична фігура|фігури мови]] використовується на позначення не будь-яких [[Асоціація (психологія)|асоціацій]] з російською культурою, застосовується у вигляді [[Концепція|концептуалізації]] його в значення «російської культурної сфери як сукупності тих країн і [[народ]]ів [[Росія|РФ]], чия [[культура]] формувалася під впливом зразків часів від [[Русь|Русі]] до [[Московське царство|Московського царства]], [[Російська імперія|РІ]], пострадянських подій початку 1990-х років, та з початку 2000-х років&nbsp;— часів [[Путінізм|путінської епохи]], і включає як [[Російська діаспора|російську діаспору]], так і російську культуру разом з її впливом у світі».
На підтримку ''«співвітчизників»'' і пропаганду ідей «російського світу» щорічно з бюджету РФ виділяються десятки мільйонів доларів [[США]].<ref>[http://tyzhden.ua/News/39452 Путін зміцнюватиме центри «русского міра» в Україні] 13 січня, 2012 [[Український тиждень|tyzhden.ua]]</ref>
 
== Історія термінутерміна «руський мир» ==
Перша згадка термінутерміна «руський мир» зберігласязбереглася в пам'ятці давньоруської літератури XI століття «Слово на оновлення Десятинної церкви». Йшло в ній про вихваляння великим князем Київським [[Ізяслав Ярославич|Ізяславом Ярославовичем]] -&nbsp;— сином і спадкоємцем [[Ярослав Мудрий|Ярослава Мудрого]], подвигу [[Климент I|Святого Климента]]. «...Не…Не тільки в [[Рим]]і, але і всюди: і в Херсонесі і ще в руському мирі», -&nbsp;— йдеться в «Слові» про діяння Св. Климента, який широко шанувався на [[Русь|Русі]]. За церковними переказами, він був одним з апостолів і єпископом у Римі. У період гонінь Св. Климента заслали в каменоломні, що в [[Херсонес Таврійський|Херсонесі Таврійському]]. Страждаючи від спраги, святий помолився, і Господь відкрив водне джерело. Чутки про диво поширився по всьому Таврійському півострову, і багато жителів навернулися в християнство. За наказом римського намісника єпископа прив'язали до якоря і кинули в море, але море розступилося і люди знайшли мученика. Близько 861 року мощі святого Климента були знайдені святими Кирилом і Мефодієм. Слов'янські просвітителі відвезли їх у Рим і передали Папі, що сприяло визнанню церковнослов'янської мови як мови богослужіння. Частина мощей була залишена в Херсонесі, де і лежала в різьбленій гробниці з мармуру, виготовленій візантійськими майстрами.
 
Існує переказ про те, що після захоплення міста князем Володимиром у 988 році мощі Св. Климента, разом із мармуровим саркофагом, за його наказом були перенесені до Києва, де й почивали в Десятинній церкві -&nbsp;— першому кам'яному храмі Київської Русі. Пізніше для мощей Св. Климента була зроблена нова рака. Оскільки син князя Володимира -&nbsp;— Ярослав Мудрий був похований 20 лютого 1054 року в згаданій мармуровій гробниці, що збереглася в Софійському соборі до наших днів. У «Слові на оновлення Десятинної церкви» Св. Климент постає як перший небесний заступник Руської землі, мощі якого, разом з Ольжиним Хрестом, були головною вітчизняної святинею. За церковними переказами, частину мощей Св. Климента було передано французькому єпископові Шалона, який приїхав у складі посольства сватати дочку князя Ярослава -&nbsp;— Анну Ярославну за французького короля.
 
Варто трохи сказати й про особу князя Ізяслава Ярославича, який вихваляє подвиги Св. Климента. Його батьком був великий князь Ярослав Мудрий, а матір'ю -&nbsp;— шведська принцеса [[Інгігерда]]. За життя батька Ізяслав правив у [[Турів|Турові]] і [[Великий Новгород|Новгороді]]. Після смерті Ярослава він став великим князем Київським. Владу йому довелося ділити з двома іншими братами Ярославичами, щоб уникнути міжусобиць. Серйозним випробуванням для тріумвірату стала поразка від половців і київське повстання 1068 року, після яких Ізяслав утік, але привів на Русь поляків. Попри те, що Ізяславу вдалося повернути престол, втримався він на ньому недовго. За допомогою знову звертався до польського короля, німецького імператора, навіть до папи Римського. Ізяславу Ярославичу вдалося повернутися до Києва, але незабаром він загинув у міжусобній битві на Нежатиній Ниві. Похований князь Ізяслав у соборі Святої Софії в Києві. Літописець, описуючи поховання Ізяслава, говорить про князя так: «Бе ж Ізяслав муж взором красний, тілом великий, незлобивий норовом, кривду ненавидячи, люблячи правду». Втім, історики вважають, що він був не такий простий. На їхню думку, в ті часи під термінами «Рустии миръ», «Русь», «страна Руская», «Руская земля» малося на увазі лише середнє Подніпров'я -&nbsp;— території, які входили до великокнязівського домену. Пізніше так стали називати й інші землі від Галича на південному заході до Володимира на північному сході. Про це свідчить інший літературний пам'ятник, але вже XIII століття&nbsp;— - "«Слово про погибель Руської землі"».<ref>[https://day.kyiv.ua/blog/suspilstvo/ruskyy-myr-iz-kyyeva «Руський мир» із Києва | Газета «День»]</ref>
 
== ІдеїІсторія терміна «русскій мір», ідеї, підґрунтя, витоки ==
Автором філософсько-політичної доктрини «російський світ» вважається сучасний російський філософ, син засновника московської «методологічної школи» Георгія Щедровицького, та тодішній радник російського високопосадового чиновника [[Кирієнко Сергій Владиленович|С.Кирієнка]] Петро Щедровицький.<ref>див.: [http://www.archipelag.ru/ru_mir/history/ Русский Мир: история идеи] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20101027214927/http://archipelag.ru/ru_mir/history/ |date=27 жовтня 2010 }}.</ref><ref>[[Радіо Свобода]]: [http://www.svoboda.org/a/28041141.html Человек, который переиграл Систему.]</ref>
 
Рядок 71 ⟶ 74:
* [[Анексія Криму (2014)]]
 
{{text|''«Існування незалежної України є найбільше нещастя, перш за все для самих українців. Необхідно вирвати народ з полону [[Помаранчева революція|помаранчевої]] пропаганди».</tt><ref>К возрождению Святой Руси // Русь Державная. – 2009. – № 9 (183)</ref>|25| «Русь Державна» — російська щомісячна газета православно-патріотичного спрямування}}
 
{{text|''«Цілісність України не була і не може бути самоцінною для росіян і "російського світу"», — а «ліквідація її була би благом для росіян, бо вона в теперішньому (2016 рік) складі стає в'язницею росіян».<ref name="доктр"/>|25|Доктрина «Руского міра»}}
 
{{text|''«Українська криза — лише мала частина [[Пропаганда війни в Росії|цієї геополітичної боротьби]]. Битва йде не за Україну, а за Росію, за Русскій мір»</tt><ref>Леонид Ивашов. Битва за Россию. Хроники геополитических сражений. — Из серии: Коллекция Изборского клуба. Дата написания: 2015; Объем: 380 стр. Издательство: Книжный мир Год: 2016 ISBN 978-5-8041-0741-4.</tt></ref>|25| [[генерал-полковник]] Івашов Леонід Григорович}}
 
Постановою Уряду РФ від 20 червня 2011 N 492 «Про федеральну цільову програму „Російська мова“ на 2011—2015 роки» для реалізації двох підпрограм, що передбачають діяльність за межами Росії&nbsp;— «Підтримка російської мови як основи розвитку інтеграційних процесів в [[Співдружність Незалежних Держав|СНД]]» та «Задоволення мовних потреб ''співвітчизників'', що мешкають за кордоном» планується витратити 2526,66&nbsp;млн рублів (близько 85&nbsp;млн дол. США).<ref>[http://base.garant.ru/55171580/ Постановление Правительства РФ от 20 июня 2011 г. N 492 «О федеральной целевой программе „Русский язык“ на 2011—2015 годы» (с изменениями и дополнениями)]</ref>
Рядок 90 ⟶ 93:
[[Міфологема]] братерства російського та українського народів була однією з основоположних міфологем радянської пропаганди, яка прийшла на зміну концепції [[Триєдиний російський народ|«триєдинства руского народа»]]&nbsp;— офіційної доктрини часів Російської імперії.<ref name="разумков">Заступник директора соціологічної служби Михайло Міщенко. [http://razumkov.org.ua/statti-ta-interviu/ukraina-ta-rosiia-kinets-braterstva Україна та Росія&nbsp;— кінець братерства] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180728190932/http://razumkov.org.ua/statti-ta-interviu/ukraina-ta-rosiia-kinets-braterstva|date=2018-07-28}}. [[Центр Разумкова|Український центр економічних та політичних досліджень ім. О. Разумкова]] 23 квітня 2018</ref><ref name="уніан">[https://uain.press/politics/kinets-braterstva-797169 Україна та Росія&nbsp;— кінець братерства] 23.04.2018 uain.press</ref> Відповідно до неї російський народ мав три складові&nbsp;— [[Великороси|великоросів]], [[Малороси|малоросів]] та [[Білоруси|білорусів]].<ref name="уніан" /><ref name="разумков" />
 
Історичні аналогії схожої тези можна знайти у [[Адольф Гітлер|Гітлера]], в котрій [[австрійці]] та [[німці]]&nbsp;— один народ.<ref name="разумков" /> Вона слугувала свого часу для Адольфа Гітлера обґрунтуванням [[Аншлюс Австрії|аншлюсу Австрії]] та Німеччини.<ref name="разумков" /> [[Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини|Німецькі націонал-соціалісти]] так само вважали скандинавські народи: [[Норвежці|норвежцівнорвежці]]в, [[Шведи|шведів]] та [[Датчани|датчан]]&nbsp;— відгалуженням «єдиного германського народу».<ref name="разумков" /> Тому, наприклад, тих норвежців, які з цим не були згодні і воювали проти німецьких окупантів у загонах Руху Опору, гітлерівці називали норвезькими націоналістами, а інших норвежців, котрі записувалися до лав таких формувань як дивізія СС «Вікінг»&nbsp;— шанували як справжніх германських патріотів.<ref name="разумков" />
 
Згодом, на сайті керівника російського Інституту країн СНД&nbsp;— [[Затулін Костянтин Федорович|Костянтина Затуліна]] у колективній [[Монографія|монографії]] «{{lang-ru|Языковое равноправие на Украине: проблемы и возможности}}», виданій у 2012 році, її автори пишуть:<ref name="разумков" />{{Цитата|''<tt>“Радянська історіографія провела всю підготовчу роботу, забравши російське ім’я у білорусів та українців (малоросів), залишивши його лише за великоросами. Закріплений у період радянської історіографії міф про три братні народи приховував головну правду, що це один народ — російський, чия національність була замінена географічними назвами території проживання: Україна – українці, Білорусь — білоруси, Росія — росіяни”.}}Тобто, в монографії вказується, що окремий український народ (так само як і білоруський)&nbsp;— це вигадка радянських часів, насправді малороси і білоруси&nbsp;— частини одного російського народу.<ref name="разумков" />
Рядок 219 ⟶ 222:
У статті 41 Концепції зовнішньої політики РФ, зокрема, ідеться про розвиток власних ефективних засобів інформаційного впливу на громадську думку за кордоном.<ref>Концепция внешней политики Российской Федерации. Утверждена Президентом Российской Федерации В.&nbsp;В.&nbsp;Путиным 12 февраля 2013 г. // Министерство иностранных дел Российской Федерации: [http://www.mid.ru/brp_4.nsf/0/6D84DDEDEDBF7DA644257B160051BF7F офиц. сайт] 03.06.2014</ref> Стаття 18 Федерального закону «Про державну політику РФ щодо ''співвітчизників''» визначає необхідність надання державної фінансової та матеріально-технічної підтримки російським ЗМІ, які здійснюють поширення своїх матеріалів на території держав проживання «''співвітчизників''».<ref>О государственной политике Российской Федерации в отношении соотечественников за рубежом: Федеральный закон от 24 мая 1999 г. №&nbsp;99-ФЗ // Министерство иностранных дел Российской Федерации: [http://www.mid.ru/bdomp/ns-dgpch.nsf/1a268548523257ccc325726f00357db3/8440d36903c217a4c3257776003a73f5 офиц. сайт] 03.06.2014</ref> При цьому комплекс заходів з підтримки «співвітчизників» фактично збігається з цілями інформаційної експансії, як їх визначають російські дослідники, зокрема щодо витіснення положень національної ідеології та національної системи цінностей і заміщення їх власними, нарощування присутності власних ЗМІ в інформаційній сфері об'єкта проникнення.<ref>Манойло А.&nbsp;В.&nbsp;Государственная информационная политика в условиях информационно-психологической войны / А.&nbsp;В.&nbsp;Манойло, А.&nbsp;И.&nbsp;Петренко, Д.&nbsp;П.&nbsp;Фролов.&nbsp;— 2-е изд., стереотип.&nbsp;— М. : Горячая линия-Телеком, 2009.&nbsp;— 541 с. (стор.: 272)</ref>
 
Агітаційно-пропагандистською діяльністю для аудиторії за межами Росії займається міжнародний багатомовний російський телевізійний канал [[RT]], фінансований російським урядом, який пропонує російський погляд на глобальні події<ref>[https://www.rt.com/about-us/ About RT] www.rt.com</ref> і, [[Дезінформація|дезінформацію]] та пропаганду.<ref name="Knobel">Beth Knobel [http://www.cbsnews.com/stories/2005/12/11/uttm/main1115914.shtml «Russian News, English Accent: New Kremlin Show Spins Russia Westward»], ''[[CBS News]]'', 12 December 2005</ref><ref name="Ioffe">{{iw|Julia Ioffe|Юлія Іоффе|en|Julia Ioffe}}, [http://www.cjr.org/feature/what_is_russia_today.php?page=all What Is Russia Today?], ''[[Columbia Journalism Review]]'', September/October 2010.</ref><ref name=SpiegelKriegDerBilder>{{Cite news| title = Putin Fights War of Images and Propaganda with Russia Today Channel| work = Spiegel Online| accessdate = 2013-08-14
| date = 2013-08-13| url = http://www.spiegel.de/international/business/putin-fights-war-of-images-and-propaganda-with-russia-today-channel-a-916162.html}}</ref> Бюджет «Russia Today» у 2014 році склав біля 500&nbsp;млн дол.,<ref>[https://informnapalm.org/ua/skilky-rosiya-vytrachaye-na-informatsijnu-vijnu-v-ukrayini-infografika/ Скільки Росія витрачає на інформаційну війну в Україні. ІНФОГРАФІКА] 19.11.2015 informnapalm.org</ref> у 2016 році&nbsp;— 19&nbsp;млрд р. (307&nbsp;млн дол. США) фінансування, а для державних ЗМІ Росія виділила 80,2&nbsp;млрд р., що на 30&nbsp;% більше порівняно з 2015&nbsp;р.<ref name="СІАЗ НБУВ">Н. Тарасенко, мол. наук. співроб. СІАЗ НБУВ [http://nbuviap.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=2760:doktrina-informatsijnoji-bezpeki-yak-zasib-protidiji-informatsijnim-zagrozam-2&catid=63&Itemid=393 Доктрина інформаційної безпеки України в оцінках експертів] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180814232543/http://nbuviap.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=2760:doktrina-informatsijnoji-bezpeki-yak-zasib-protidiji-informatsijnim-zagrozam-2&catid=63&Itemid=393 |date=2018-08-14 }}</ref>
 
Рядок 305 ⟶ 308:
 
== Термін в українській мові ==
В українському суспільстві існує декілька найменувань явища {{lang-ru|«русский мир»}} українською мовою. Наразі паралельно з «російський світ» використовують терміни «русський світ», або «руський світ», фонетичну [[транслітерація|транслітерацію]] «рускій мір»<ref name='unian'>[http://www.unian.net/ukr/news/news-388582.html УНІАН]: Мітинг проти візиту Кирила: Україна&nbsp;— не «російський світ».</ref> та переклад, що базується на розумінні російської мови як основоположного чинника цього концепту&nbsp;— «російський світ»<ref name='unian' /><ref>[http://narodna.pravda.com.ua/culture/4c496d6c10638/ «Народна правда»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131212145351/http://narodna.pravda.com.ua/culture/4c496d6c10638/ |date=2013-12-12 }}: Дещо про російський світ (русский мир)</ref>.
{{Див. також|Руський}}
 
Рядок 349 ⟶ 352:
* [[Братство (партія)|Партія Братство]]
* [[Москва — Третій Рим]]
* [[Росія — батьківщина слонів]]
* [[Велика Україна (іредентизм)]]
* [[Путінізм]]
Рядок 363 ⟶ 367:
* [[Російська мафія]]
* [[Євразійство]]
* Документальний фільм «Анатомія рашизму» <ref>[https://youtu.be/1vgFKFBilQA?feature=shared Анатомія рашизму | Документальний цикл «Остання війна» | Епізод перший] </ref>
* Документальний фільм [[Захаров Андрій В'ячеславович|Андрія Захарова]] «Його війна» ([[Російська мова|рос.]] «Его война») <ref>[https://youtu.be/4fHbJL_mZUc?feature=shared Как Путин на самом деле начал войну с Украиной | Историческое расследование] </ref>
</div>
{{Div col end}}