Івано-Франківська область: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Вилучено вміст Додано вміст
Виправлено джерел: 4; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.9.2 |
м Замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на звичайні літери |
||
| (Не показані 39 проміжних версій 25 користувачів) | |||
Рядок 6:
| розташування = Ivano-Frankivsk in Ukraine.svg
| назва = Івано-Франківська
| прізвисько = [[Файл:ZUNR coa.svg|15px|]] [[Галичина]], [[Прикарпаття]], Івано-Франківщина,
| утворена = [[27 листопада]] [[1939]] року
| код КАТОТТГ = UA26000000000069363
Рядок 37:
[[Файл:Museum of Folk Architecture and Ethnography in Pyrohiv - old wooden building - 2410-1.jpg|thumb|235x235px|Садиба з села Липовиця.]]
'''Іва́но-Франкі́вська о́бласть''' (розм. ''Прикарпаття'', ''Івано-Франківщина'', ''Франківщина'', раніше ''
Один із найбільш густонаселених і давно освоєних регіонів України. У сьогоднішніх територіальних межах, Івано-Франківська область (від 27 листопада 1939 року до 9 листопада 1962 — Станіславська область) утворена 27 листопада 1939 року з 10-ти повітів [[Станиславівське воєводство|Станиславівського воєводства]]<ref>[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/32-01 Указ ПРЕЗИДИУМА ВЕРХОВНОГО СОВЕТА ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161126001749/http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/32-01 |date=2016-11-26 }}[[УССР]] 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР». {{ref-ru}}</ref> (за винятком [[Жидачівський повіт|Жидачівського]] і [[Стрийський повіт|Стрийського]] повітів). Обласний центр — місто [[Івано-Франківськ]].
Область знаходиться на
Область поділена на 6 районів. У області нараховується 15 міст, 24 селищ міського типу, 804 сільських населених пунктів<ref>[http://www.ukrstat.gov.ua/ Кількість адміністративно-територіальних одиниць на 1 січня 2010 року]</ref><ref name="static.rada.gov.ua">{{Cite web|url=http://static.rada.gov.ua/zakon/new/NEWSAIT/ADM/zmistifr.html|title=2.9. Адміністративно-територіальний устрій Івано-Франківської області|publisher=[[Верховна Рада]]|accessdate=}}</ref>.
Територія області 13 928 км².
Рядок 71:
23 листопада 1920 року [[Польська Республіка (1918—1939)|Польська республіка]] окупувала територію [[Східна Галичина|Східної Галичини]]. У 1923 році [[Антанта]] визнала кордони Польської республіки разом з територією сучасної Івано-Франківської області.
У 1939 році згідно з [[Пакт Молотова — Ріббентропа|пактом Молотова — Ріббентропа]] Східна Галичина включно з сучасною територією Івано-Франківської області була приєднана до [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]]. Вже на 1 жовтня 1939 р. на території області було заарештовано 3914 осіб, з них «націоналісти» складали 2539 осіб.<ref>Андрухів І. О., Француз А. Й. [https://chtyvo.org.ua/authors/Andrukhiv_Ihor/Pravda_istorii_Stanislavschyna_v_umovakh_teroru_i_represii_1939_-_1959_roky/ Правда історії. Станіславщина в умовах терору і репресій: 1939 - 1959 роки.] — Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2008. — 448 с. — 1000 екз. — ISBN 978-966-398-020-6. — С. 24.</ref> Зразу після так званого «возз'єднання», 27 листопада 1939 року, була утворена [[Станіславська область]] з [[Городенківський повіт|Городенківського]], [[Долинський повіт|Долинського]], [[Калуський повіт|Калуського]], [[Коломийський повіт|Коломийського]], [[Косівський повіт|Косівського]], [[Надвірнянський повіт|Надвірнянського]], [[Рогатинський повіт|Рогатинського]], [[Снятинський повіт|Снятинського]], [[Станиславівський повіт|Станиславівського]] і [[Тлумацький повіт|Тлумацького повітів]].
17 січня 1940 було створено 37 районів, 2 міські ради обласного підпорядкування, 10 селищних і 720 сільських рад. Пізніше, Указом Президії Верховної Ради УРСР 13 листопада 1940 [[Делятинський район]] об'єднано з [[Яремчанський райлн|Яремчанським]], а райцентр [[Новичанський район|Новичанського]] перенесено в с. [[Перегінське]] і район перейменовано на [[Перегінський район]].
Станіславська область — одна з перших областей, в якій було сформовано набір у [[14-та гренадерська дивізія Ваффен СС «Галичина»|дивізію «Галичина»]].
Рядок 91:
{{main|Адміністративний устрій Івано-Франківської області}}
Після [[
[[Файл:Горгани, Довбушанка.jpg|thumb|281x281px|Довбушанка]]
Рядок 103:
** селищ — 20.
Область складається з [[Список територіальних громад Івано-Франківської області|62 громад]] (15 міських, 23 селищних та 24 сільських) і 6 районів: [[Верховинський район|Верховинського]] площею
{| class="wikitable sortable"
|+Громади Івано-Франківської області за населенням та площею на 2020 рік
Рядок 370:
|Косівський район
|-
|[[Ланчинська селищна громада]]
|11135
|86,2
Рядок 386:
|Івано-Франківський район
|-
|[[Матеївецька сільська громада]]
|8092
|108
Рядок 394:
|Коломийський район
|-
|[[Надвірнянська міська громада]]
|43125
|192,9
Рядок 402:
|Надвірнянський район
|-
|[[Нижньовербізька сільська громада]]
|13299
|97,7
Рядок 418:
|Калуський район
|-
|[[Обертинська селищна громада]]
|9022
|162,3
Рядок 426:
|Івано-Франківський район
|-
|[[Олешанська сільська громада]]
|8924
|157,1
Рядок 434:
|Івано-Франківський район
|-
|[[Отинійська селищна громада]]
|20237
|214
Рядок 442:
|Коломийський район
|-
|[[Пасічнянська сільська громада]]
|20920
|424,5
Рядок 450:
|Надвірнянський район
|-
|[[Перегінська селищна громада]]
|23887
|669,6
Рядок 458:
|Калуський район
|-
|[[Переріслянська сільська громада]]
|9221
|100,4
Рядок 466:
|Надвірнянський район
|-
|[[Печеніжинська селищна громада]]
|17105
|186
Рядок 474:
|Коломийський район
|-
|[[Підгайчиківська сільська громада]]
|4971
|58,8
Рядок 490:
|Надвірнянський район
|-
|[[П'ядицька сільська громада]]
|11041
|128,3
Рядок 506:
|Івано-Франківський район
|-
|[[Рожнівська сільська громада]]
|12092
|100,8
Рядок 514:
|Косівський район
|-
|[[Рожнятівська селищна громада]]
|20277
|171,4
Рядок 522:
|Калуський район
|-
|[[Снятинська міська громада]]
|41376
|369,1
Рядок 530:
|Коломийський район
|-
|[[Солотвинська селищна громада (Івано-Франківська область)|Солотвинська селищна громада]]
|26207
|377,6
Рядок 538:
|Івано-Франківський район
|-
|[[Спаська сільська громада]]
|5853
|252,1
Рядок 628:
| на півдні || с. [[Голошина (Верховинський район)|Голошина]] [[Білоберізька сільська громада|Білоберізької громади]] [[Верховинський район|Верховинського району]]
|-
| на заході || с. [[Сенечів]] [[Вигодська селищна громада|Вигодської громади]] [[
|-
| на сході || с. [[Передівання]] [[Городенківська міська громада|Городенківської громади]] [[Коломийський район|Коломийського району]]
Рядок 655:
|-
|[[Піп Іван (Чорногора)|Піп Іван]]
|2020
|Чорногора
|-
Рядок 672:
Найбільшу територію займають найбільш важко прохідні та розчленовані численними ущелинами гори Ґорґани; вони простягаються від Вишківського до Яблуницького перевалів. Найвища точка масиву — гора [[Велика Сивуля]]. На південь від Яблуницького перевалу, на межі з Закарпатською областю, простягнувся найвищий гірський масив Українських Карпат — [[Чорногора]]. [[Покутсько-Буковинські Карпати]] розташовані між Верховиною, Ворохтою, Косовим біля межі з Чернівецькою областю. На самому півдні області на кордоні з Румунією виділяють [[Чивчини|Чивчинські гори]] і трохи північно-східніше розташований [[Гриняви|Гринявський хребет]]. Чивчини і Гринява нижчі за абсолютною висотою і належать до ярусу карпатського середньогір'я.
В Чорногірському хребті підноситься найвища гора України — [[Говерла]] (2061 м). Після Говерли найбільші гірські вершини, які повністю розташовані в Івано-Франківській області: [[Піп Іван (Чорногора)|Піп Іван]] (
[[Українські Карпати]] відносяться до середньо-висотних гір, які не досягають лінії вічних снігів і не мають сучасних льодовиків. Снігова лінія в епоху останнього зледеніння знаходилась на висоті 1450—1550 м. Яскравими слідами давнього зледеніння є реліктові льодовикові форми на найвищих гірських масивах (Чорногора, Чивчини): цирки, троги, улоговини, конуси виносу, кари, морени. На дні льодовикових карів, на висоті 1450—1800 м, знаходяться карові озера. Реліктові льодовикові цирки та кари протилежних схилів масиву Чорногора не з'єднались між собою своїми задніми стінками й не утворили, як це буває у високогірному альпійському рельєфі, гострих гребенів. Гострі гребені, іноді з карнизами, є тільки на відрогах вододільного хребта масиву, де зійшлися декілька сусідніх карів одного схилу. Прикладом цього є хребти Великі й Малі Кізли.
Рядок 688:
=== Сейсмологія ===
Івано-Франківська область, як частина Карпатського регіону,
Епіцентрами більшості землетрусів, які відчутно коливають Івано-Франківську область, знаходяться в Румунії в [[зона Вранча|зоні Вранча]]. Вплив цієї сейсмічної зони на Івано-Франківську область може, теоретично, досягати 8 балів за шкалою [[Інтенсивність землетрусу|MSK-64]], тобто, можна очікувати великі тріщини в стінах і слабкі руйнування будинків, падіння труб, пам'ятників. Хоча найвищий бал 6 і подекуди 7 було зафіксовано в 1802 році.
Рядок 787:
Різноманітність природних факторів обумовлює наявність тваринного світу, чи не найбагатшого в Україні. На певні види звірів і птахів в мисливський сезон дозволено полювання. На диких кабанів та козуль полювання можливе за наявності ліцензії на відстріл.
Для збереження флори і фауни в Івано-Франківській області створено більш ніж 450 одиниць [[Природоохоронна територія|природоохоронних територій]]. Станом на 01.06.2006<ref>[http://www.orada.if.ua/fileadmin/documents/Programi/215-9.pdf] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111007161332/http://www.orada.if.ua/fileadmin/documents/Programi/215-9.pdf
Частина гірської території області площею 503 км² виділена в Карпатський національний природний парк. Він охоплює верхів'я річок [[Прут]]у і Чорного [[Черемош]]у з горою [[Говерла|Говерлою]]. Завдання парку — сприяти збереженню ландшафтів, рослинного і тваринного світу, створювати відповідні умови для відпочинку і туризму, для ознайомлення з природними багатствами, культурними й історичними пам'ятниками.
=== Флора ===
Флора нараховує понад 1500 видів рослин, що складає більш ніж половину списку флори України, з них — 120 лікарських, з яких 60 є загальнопоширеними і щорічно заготовлюються для фармакологічних потреб: [[плоди шипшини]], [[звіробій звичайний]], [[підбіл звичайний]], [[череда тридільна]] тощо.
Значною цінністю та різноманітністю відзначається рослинність Карпатського національного природного парку. Флора судинних рослин нараховує 1105 видів, що становить 54,9 % всієї флори Українських Карпат. Близько 50 видів є карпатськими [[ендемік]]ами. Раритетна компонента у флорі парку дуже значна. Особливої специфіки рослинному покриву області надають два яскраво виражені центри ендемізму та реліктовості, що розміщені в Карпатах та в Західному Поділлі. Тут виявлено 80 видів із Червоної книги України, 4 види з [[Європейський Червоний список|Європейського Червоного списку]], 3 — із [[Червоний список Міжнародного союзу охорони природи|Червоного списку МСОП]], 2 — з Додатка І Бернської конвенції: [[котячі лапки карпатські]], [[королиця круглолиста]], [[дзвоники карпатські]] та мінливі, [[астрагал Крайни]], [[очиток карпатський]]; у рівнинних районах зростає ряд подільських ендеміків, таких як [[волошка тернопільська]], [[чебрець подільський]], [[рутвиця гачкувата]], [[шиверекія подільська]].
Рядок 849:
Населення області — 1 359 300 осіб (на 1 березня 2021 року)<ref>{{Cite web|title=Населення України|url=http://database.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/news/op_popul.asp|website=database.ukrcensus.gov.ua|accessdate=2021-03-10|archive-date=2022-04-19|archive-url=https://web.archive.org/web/20220419203120/http://database.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/news/op_popul.asp}}</ref> Впродовж 2020 року чисельність населення області скоротилася на 9 100 осіб.<ref name=":0">{{Cite web|title=Населення України|url=http://database.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/news/op_form.asp|website=database.ukrcensus.gov.ua|accessdate=2021-03-10|archive-date=2021-02-28|archive-url=https://web.archive.org/web/20210228164136/http://database.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/news/op_form.asp}}</ref> Міське населення становить 606 764 осіб, сільське 761 333 осіб (на 01.01.2019).<ref name=":0"/>.
Станом на 01.01.2017 було 1 406,129 тис.
[[Файл:Міст_рз.jpg|thumb|Розмір міст Івано-Франківської обл.]]
[[Файл:Структура_сільського_і_міського_населення.jpg|thumb|Частка сільського і міського населення області.]]
=== Національний склад ===
Національний склад населення Івано-Франківської області станом на 2001 рік<ref name="dem1">{{cite web|url=http://2001.ukrcensus.gov.ua/rus/results/nationality_population/|title=Всеукраїнський перепис населення 2001 року|publisher=|accessdate=2011-09-21|archiveurl=https://www.webcitation.org/6GYqZgEfJ?url=http://2001.ukrcensus.gov.ua/rus/results/nationality_population/|archivedate=2013-05-12|deadurl=no}}{{ref-ru}}</ref>
Рядок 924 ⟶ 925:
|}
=== Мова ===
За переписом 2001 року розподіл мешканців області за рідною мовою був наступним<ref>{{Cite web |url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_no_uk.asp#m5 |title=Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць |accessdate=2016-06-22 |archive-date=2013-10-06 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131006161414/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_no_uk.asp#m5 }}</ref>:
* [[українська]] — 97,81 %
* [[російська]] — 1,78 %
* [[білоруська]] — 0,05 %
* [[
* [[польська]] — 0,03 %
* [[вірменська]] — 0,01 %
==== Мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту ====
[[7 грудня]] [[2018]] року рішенням [[Івано-Франківська обласна рада|Івано-Франківської обласної ради]] в Івано-Франківській області було запроваджено мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту<ref>{{Cite web|url=https://orada.if.ua/decision/про-мораторій-на-публічне-використан/ |title=Про мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту агресора на території Івано-Франківської області |publisher=Івано-Франківська обласна рада |lang=uk}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://zaxid.net/na_ivano_frankivshhini_zaboronili_publichne_vikoristannya__rosiyskih_filmiv_ta_muziki_n1471417|назва=На Івано-Франківщині заборонили публічне використання російських фільмів та музики|видавець=[[Zaxid.net]]|дата=7 грудня 2018|url-архіву=https://web.archive.org/web/20231027184200/https://zaxid.net/na_ivano_frankivshhini_zaboronili_publichne_vikoristannya__rosiyskih_filmiv_ta_muziki_n1471417|дата-архіву=2023-10-27|мертвий-url=no|дата-доступу=12 грудня 2023}}</ref>.
=== Найбільші міста й агломерації ===
Рядок 1022 ⟶ 1026:
В області розвідано 160 родовищ 25-х видів корисних копалин<ref>{{Cite web |url=http://www.if.gov.ua/files/ifstrategy2015.pdf |title=Стратегія економічного і соціального розвитку Івано-Франківської області до 2015 року |accessdate=2010-06-05 |archive-date=2011-05-24 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110524065731/http://www.if.gov.ua/files/ifstrategy2015.pdf }}</ref>, які можна віднести до таких груп:
* паливно-енергетичні (нафта, газ, буре вугілля, торф);
** [[
*** [[Богородчанське газове родовище]]
*** [[Битків-Бабченське нафтогазоконденсатне родовище]]
Рядок 1031 ⟶ 1035:
** Хлоридно-сульфатні родовища калійних солей в [[Калусько-Голинське родовище калійних солей|Калусько-Голинському родовищі калійних солей]].
** Родовища кухонної солі в Болехові та Долині
** Верхньострутинське родовище кам'яної солі (в селі [[Верхній Струтинь]]
* будівельні матеріали ([[гіпс]], [[Мергель|мергелі]], [[пісковик]]и, піски, глини);
** Липовецьке родовище [[вапняк]]ів
** Межигірсько-Дубовецьке родовище мергелів
* бальнеологічні ([[озокерит]], мінеральні води).
На Івано-Франківщині залягають основні запаси нафти і газу [[
В Українських Карпатах є також невеликі поклади залізних і марганцевих руд, міді, цинку, срібла і золота.
Рядок 1122 ⟶ 1125:
Підприємства області спроможні випускати за зміну 70 тонн м'яса, 18 тонн ковбасних виробів, 29 тонн тваринного масла, 19 тонн сирів жирних, 200 тонн молока і молочних продуктів, 300 тонн хліба і хлібобулочних виробів, переробляти щодобово до 5 тис. тонн цукрових буряків. Наявні потужності дають змогу виробити за рік 2,8 млн декалітрів спирту-сирцю, 2 млн декалітрів горілки і лікеро-горілчаних виробів тощо.
За даними 2009 року<ref>{{Cite web |url=http://www.orada.if.ua/ |title=Програма соціально-економічного та культурного розвитку області на 2010 рік |accessdate=2010-06-13 |archive-date=2012-09-12 |archive-url=https://archive.
Для надання селянам послуг з обробітку землі, збирання врожаю, заготівлі сільгосппродукції в області працюють 26 сільськогосподарських кооперативів.
Рядок 1155 ⟶ 1158:
Оборот роздрібної торгівлі за 2009 р. становив {{num|11471.0}} млн грн. Середньомісячний оборот на 1 жителя області у 2009 році склав 692,1 грн. (12 місце серед областей України).
У зв'язку з активним розвитком мережі гіпер- та супермаркетів кількість роздрібних ринків скоротилася із 117 у 2000 році до 100 у 2009 році.
Актуальними залишаються питання упорядкування їхньої роботи, ліквідації місць стихійної торгівлі, посилення контролю за якістю товарів, які реалізуються в роздрібній торговій мережі і на ринках області, збільшення пропозиції товарів вітчизняними, у тому числі місцевими, виробниками. У загальному обсязі продажу вони й займають 83,9 %, у тому числі продовольчі товари — 93,1 %, непродовольчі — 79,0 %, проте порівнюючи з минулими роками їхня частка у загальному товарообігу дещо скоротились.
Рядок 1191 ⟶ 1194:
В Івано-Франківській області є 5 летовищ, хоча функціонує тільки один міжнародний аеропорт — [[Івано-Франківськ (аеропорт)|«Івано-Франківськ»]]. Летовища з твердим покриттям місцевого значення розташовані в містах [[Коломия]] і [[Косів]], а два польові летовища — у містах [[Снятин]] і [[Городенка]].
З Міжнародного аеропорту «Івано-Франківськ» виконувались щоденні регулярні авіарейси до [[Київ|Києва]]
Міжнародний аеропорт «Івано-Франківськ» має аеродром зі злітною смугою завдовжки 2500 м, обладнаний для приймання й обслуговування літаків за першою категорією [[ІКАО]], зокрема таких, як [[Боїнг 767]], [[Іл-62]], [[Ту-154]], [[Іл-76]], [[Ту-134]], [[Як-42]] і класами нижче, а також [[гвинтокрил]]ів і [[вертоліт|вертольотів]] всіх типів. За 2009 рік він обслужив загалом 96 тис. пасажирів<ref>[http://www.orada.if.ua/fileadmin/documents/Programi/1078-38.pdf] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120201161058/http://www.orada.if.ua/fileadmin/documents/Programi/1078-38.pdf
Посадково-злітні смуги Івано-Франківського аеропорту служать 114-й бригаді тактичної авіації [[Повітряні Сили Збройних Сил України|Військово-Повітряних Сил України]]. Над летовищем і областю часто кружляють їхні винищувачі [[МіГ-29]]. Більш як 30 ангарів і прилеглі доріжки аеродрому використовуються як стоянка для декілька десятків МіГ-29 і декілька тренувальних літаків [[Л-39]]. На базі аеродрому також базується біля десятка вертольотів.
Рядок 1210 ⟶ 1213:
До територій з найскладнішою екологічною ситуацією належать Галицький район, де функціонує Бурштинська ТЕС, Калуський район — з хімічним гігантом ВАТ «Карпатнафтохім», Надвірнянський район — з нафтопереробним заводом ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття». Складною екологічною ситуацією характеризується також Тисменицький район, де зосереджені промислові вузли обласного центру. Місто Бурштин одне з самих забруднених міст України завдяки електростанції. Калуш об'явлено зоною надзвичайної екологічної ситуації через витік розсолів з Домбровського кар'єру калійних руд. Кризовими зонами можна вважати території радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС у Коломийському та Верховинському районах.
Основними проблемами екології є<ref>[http://www.orada.if.ua/fileadmin/documents/Programi/73-5.pdf] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120201161809/http://www.orada.if.ua/fileadmin/documents/Programi/73-5.pdf
навколишнього природного середовища до 2010 року http://www.orada.if.ua/ {{Webarchive|url=https://archive.
* скиди забруднених стічних вод у водойми Прикарпаття
* побутові відходи, органічне забруднення
Рядок 1264 ⟶ 1267:
Найвищий відсоток заповідності в Косівському (55,4 %), Галицькому (20,1 %), Городенківському (19,2 %), Верховинському (17,1 %), та Долинському (10,6 %) районах. У Коломийському, Рогатинському та Снятинському районах відсоток заповідності становить менше одиниці. На даному етапі підготовлено матеріали на створення на території області 15 нових природно-заповідних об'єктів загальною площею 31,2 тис. га.
== Засоби масової інформації ==
=== Телеканали ===
* Суспільне Івано-Франківськ
* РАІ (Івано-Франківськ)
* ОТБ Галичина (Івано-Франківськ)
* 3 tv (Івано-Франківськ)
* К-402 (Івано-Франківськ)
* Вежа (Івано-Франківськ)
* НТК (Коломия)
* Надвірна TV (Надвірна)
=== Радіостанції ===
* Радіо Вежа (Івано-Франківськ)
* Сяйво (Коломия)
* РАІ (Івано-Франківськ)
* Західний полюс (Івано-Франківськ)
* Радіо Дзвони (Івано-Франківськ)
[[Суспільне. Івано-Франківськ]] (Івано-Франківськ)
* Радіо Варта (Косів)
* Радіо Шанс (Калуш)
* Хвиля гір (Долина)
* Гуцульське радіо
* Калуш FM (Калуш)
* Гуцульська столиця (Верховина)
== Культура ==
Рядок 1273 ⟶ 1301:
Івано-Франківщина славиться культурно-історичною спадщиною. На її території взято під охорону держави 3,5 тис. пам'яток історії та культури. Такі давні і цінні пам'ятки як [[Церква Святого Пантелеймона (Шевченкове)|церква Пантелеймона]] під Галичем (XII ст.), церква Святого Духа з мистецьким іконостасом в Рогатині (XVI ст.), [[Манявський скит]] (XVII ст.), дерев'яні гуцульські і бойківські храми відомі за межами країни.
В області є п'ять міст, що згадуються в давньоруських літописах. Серед них Тисмениця (1143), Снятин (1158), Тлумач (1213), Коломия (1240). Та найдавнішим є Галич, перша згадка про який
З тих давніх часів землі, що ділили спільну долю: Івано-Франківська, [[Львівська область|Львівська]] та [[Тернопільська область|Тернопільська області]] — мають історичну назву — [[Галичина]]. Мешканці краю відомі своїм високим почуттям патріотизму, національною свідомістю, прагненням до волі. Незалежність України 1990—1991 рр. була здобута не в останню чергу завдяки масовим діям і високій організованості галичан.
Рядок 1289 ⟶ 1317:
== Туризм ==
{{main|Туризм в Івано-Франківській області}}
Область має значну туристично-оздоровчу базу. Понад 130 об'єктів санаторно-курортних та оздоровчих закладів усіх форм власності можуть одночасно прийняти близько 14 тисяч туристів<ref>[http://www.orada.if.ua/fileadmin/documents/Programi/215-9.pdf Стратегія розвитку та маркетингу туризму Івано-Франківської області до 2015 року] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111007161332/http://www.orada.if.ua/fileadmin/documents/Programi/215-9.pdf |date=7 жовтня 2011 }} http://www.orada.if.ua/ {{Webarchive|url=https://archive.
Туристи із задоволенням знайомляться з пам'ятками і музеями Івано-Франківська та Коломиї, проходять стежками славного ватажка карпатських опришків [[Довбуш Олекса|Олекси Довбуша]]. Нині опрацьовуються маршрути слідами боїв [[Українська Повстанська Армія|Української Повстанської Армії]], яка найдовше вела боротьбу із загарбниками саме на території нашого краю.
Рядок 1318 ⟶ 1346:
— '''Старунський грязьовий вулкан''' (с. [[Старуня]]) — геологічна пам'ятка природи — єдиний вулкан що діє в Західній Україні, що виник внаслідок людської діяльності. Уперше проявив себе у 1977 році після землетрусу в горах Вранча в Румунії. Тоді на конусоподібному пагорбі діаметром близько 50 м з'явилися перші кратери, з яких вихлюпувалися рідина, грязі та газ. Відтоді вулкан «дихає» через десятки менш активних мінікратерів. Водночас наявні на території Старунського вулкана озокерит, гарячі грязі, воду високої мінералізації володіють цінними лікувальними властивостями.
* '''Пам'ятки архітектури, культури, історії, техніки''' — '''[[Астрономо-метеорологічна обсерваторія на горі Піп-Іван|Астрономо-метеорологічна обсерваторія]]''' на г. Піп Іван (
[[Файл:The Pysanka Museum, Kolomiya.JPG|thumb|[[Музей «Писанка»]]]] — '''[[Музей писанки|Музей «Писанка»]]''' у Коломиї, збудований у 2000 році. Центральна частина будинку має форму писанки висотою 13 м. Це єдиний у світі музей писанкового розпису — одного з найяскравіших і найзагадковіших проявів таланту та глибини пам'яті народу.
Рядок 1351 ⟶ 1379:
File:Терношорський Гук.jpg|[[Терношорський Гук]]
Файл:Водоспад Скрунтар узимку.JPG|[[Водоспад Скрунтар]]
File:Cокільські водоспади-2.jpg|
File:Водоспад Бухтівецько-Бистрицький.jpg|[[Бухтівецько-Бистрицький]]
File:Водоспад Гуркало Ілемкське.jpg|[[Гуркало Ілемське]]
Рядок 1377 ⟶ 1405:
File:Водоспад Розтока нижній.jpg|[[Водоспад Розтока нижній|Розтока Нижній]]
File:Раковецький водоспад.jpg|Раковецький водоспад
File:Великорожинський Гук.jpg|[[Великорожинський Гук]]
File:Водоспад Довбуш (Заборонене кохання).jpg|Водоспад Довбуш (Заборонене кохання)
File:Водоспад Дзвінка (Заборонене кохання).jpg|Водоспад Дзвінка (Заборонене кохання)
Рядок 1397 ⟶ 1425:
* ''І. Ф. Дячишин, Р. Я. Іваницький''. [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=13755 Івано-Франківська область ] // {{ЕСУ}}
* Малі міста України. [https://ru.calameo.com/read/004735713ead14039e300 Івано-Франківська область: бібліогр. покажч.] / М-во регіон. розвитку, буд-ва та житл.-комун. госп-ва України, Держ. наук. архітектур.-буд. б-ка ім. В. Г. Заболотного; уклад.: Д. О. Мироненко, С. М. Кайнова, О. В. Углова ; редкол.: [[Войцехівська Галина Анатоліївна|Г. А. Войцехівська]] (відп. ред.) [та ін.] ; наук. консультант О. Г. Бажан. — Київ: [[Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені В. Г. Заболотного|ДНАББ ім. В. Г. Заболотного]], 2017. — 287 с. : іл.
* {{Книга |посилання=https://diasporiana.org.ua/ukrainica/kozholyanko-g-poselennya-ta-zhytlo-ukrayincziv-ivano-frankivshhyny-ta-bukovyny/ |автор=Кожолянко Г. |назва=Поселення та житло українців Івано-Франківщини та Буковини |місце=Едмонтон |видавництво=Historic Sites and Archive Service |рік=1992 |сторінок=99}}
== Посилання ==
Рядок 1430 ⟶ 1459:
{{Розташування2|nw={{Лв}}|n=|ne={{Тр}}|w=|e=|sw={{Зк}}|s={{ROM}}|se={{Чрв}}}}
{{Івано-Франківська область}}
{{
{{Україна}}
{{Карпатський єврорегіон}}
| |||