Івано-Франківська область: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Вилучено вміст Додано вміст
SvSher (обговорення | внесок) Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
м Замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на звичайні літери |
||
| (Не показані 30 проміжних версій 23 користувачів) | |||
Рядок 6:
| розташування = Ivano-Frankivsk in Ukraine.svg
| назва = Івано-Франківська
| прізвисько = [[Файл:ZUNR coa.svg|15px|]] [[Галичина]], [[Прикарпаття]], Івано-Франківщина,
| утворена = [[27 листопада]] [[1939]] року
| код КАТОТТГ = UA26000000000069363
Рядок 37:
[[Файл:Museum of Folk Architecture and Ethnography in Pyrohiv - old wooden building - 2410-1.jpg|thumb|235x235px|Садиба з села Липовиця.]]
'''Іва́но-Франкі́вська о́бласть''' (розм. ''Прикарпаття'', ''Івано-Франківщина'', ''Франківщина'', раніше ''
Один із найбільш густонаселених і давно освоєних регіонів України. У сьогоднішніх територіальних межах, Івано-Франківська область (від 27 листопада 1939 року до 9 листопада 1962 — Станіславська область) утворена 27 листопада 1939 року з 10-ти повітів [[Станиславівське воєводство|Станиславівського воєводства]]<ref>[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/32-01 Указ ПРЕЗИДИУМА ВЕРХОВНОГО СОВЕТА ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161126001749/http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/32-01 |date=2016-11-26 }}[[УССР]] 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР». {{ref-ru}}</ref> (за винятком [[Жидачівський повіт|Жидачівського]] і [[Стрийський повіт|Стрийського]] повітів). Обласний центр — місто [[Івано-Франківськ]].
Область знаходиться на
Область поділена на 6 районів. У області нараховується 15 міст, 24 селищ міського типу, 804 сільських населених пунктів<ref>[http://www.ukrstat.gov.ua/ Кількість адміністративно-територіальних одиниць на 1 січня 2010 року]</ref><ref name="static.rada.gov.ua">{{Cite web|url=http://static.rada.gov.ua/zakon/new/NEWSAIT/ADM/zmistifr.html|title=2.9. Адміністративно-територіальний устрій Івано-Франківської області|publisher=[[Верховна Рада]]|accessdate=}}</ref>.
Територія області 13 928 км².
Рядок 71:
23 листопада 1920 року [[Польська Республіка (1918—1939)|Польська республіка]] окупувала територію [[Східна Галичина|Східної Галичини]]. У 1923 році [[Антанта]] визнала кордони Польської республіки разом з територією сучасної Івано-Франківської області.
У 1939 році згідно з [[Пакт Молотова — Ріббентропа|пактом Молотова — Ріббентропа]] Східна Галичина включно з сучасною територією Івано-Франківської області була приєднана до [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]]. Вже на 1 жовтня 1939 р. на території області було заарештовано 3914 осіб, з них «націоналісти» складали 2539 осіб.<ref>Андрухів І. О., Француз А. Й. [https://chtyvo.org.ua/authors/Andrukhiv_Ihor/Pravda_istorii_Stanislavschyna_v_umovakh_teroru_i_represii_1939_-_1959_roky/ Правда історії. Станіславщина в умовах терору і репресій: 1939 - 1959 роки.] — Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2008. — 448 с. — 1000 екз. — ISBN 978-966-398-020-6. — С. 24.</ref> Зразу після так званого «возз'єднання», 27 листопада 1939 року, була утворена [[Станіславська область]] з [[Городенківський повіт|Городенківського]], [[Долинський повіт|Долинського]], [[Калуський повіт|Калуського]], [[Коломийський повіт|Коломийського]], [[Косівський повіт|Косівського]], [[Надвірнянський повіт|Надвірнянського]], [[Рогатинський повіт|Рогатинського]], [[Снятинський повіт|Снятинського]], [[Станиславівський повіт|Станиславівського]] і [[Тлумацький повіт|Тлумацького повітів]].
17 січня 1940 було створено 37 районів, 2 міські ради обласного підпорядкування, 10 селищних і 720 сільських рад. Пізніше, Указом Президії Верховної Ради УРСР 13 листопада 1940 [[Делятинський район]] об'єднано з [[Яремчанський райлн|Яремчанським]], а райцентр [[Новичанський район|Новичанського]] перенесено в с. [[Перегінське]] і район перейменовано на [[Перегінський район]].
Станіславська область — одна з перших областей, в якій було сформовано набір у [[14-та гренадерська дивізія Ваффен СС «Галичина»|дивізію «Галичина»]].
Рядок 103:
** селищ — 20.
Область складається з [[Список територіальних громад Івано-Франківської області|62 громад]] (15 міських, 23 селищних та 24 сільських) і 6 районів: [[Верховинський район|Верховинського]] площею
{| class="wikitable sortable"
|+Громади Івано-Франківської області за населенням та площею на 2020 рік
Рядок 530:
|Коломийський район
|-
|[[Солотвинська селищна громада (Івано-Франківська область)|Солотвинська селищна громада]]
|26207
|377,6
Рядок 688:
=== Сейсмологія ===
Івано-Франківська область, як частина Карпатського регіону,
Епіцентрами більшості землетрусів, які відчутно коливають Івано-Франківську область, знаходяться в Румунії в [[зона Вранча|зоні Вранча]]. Вплив цієї сейсмічної зони на Івано-Франківську область може, теоретично, досягати 8 балів за шкалою [[Інтенсивність землетрусу|MSK-64]], тобто, можна очікувати великі тріщини в стінах і слабкі руйнування будинків, падіння труб, пам'ятників. Хоча найвищий бал 6 і подекуди 7 було зафіксовано в 1802 році.
Рядок 787:
Різноманітність природних факторів обумовлює наявність тваринного світу, чи не найбагатшого в Україні. На певні види звірів і птахів в мисливський сезон дозволено полювання. На диких кабанів та козуль полювання можливе за наявності ліцензії на відстріл.
Для збереження флори і фауни в Івано-Франківській області створено більш ніж 450 одиниць [[Природоохоронна територія|природоохоронних територій]]. Станом на 01.06.2006<ref>[http://www.orada.if.ua/fileadmin/documents/Programi/215-9.pdf] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111007161332/http://www.orada.if.ua/fileadmin/documents/Programi/215-9.pdf
Частина гірської території області площею 503 км² виділена в Карпатський національний природний парк. Він охоплює верхів'я річок [[Прут]]у і Чорного [[Черемош]]у з горою [[Говерла|Говерлою]]. Завдання парку — сприяти збереженню ландшафтів, рослинного і тваринного світу, створювати відповідні умови для відпочинку і туризму, для ознайомлення з природними багатствами, культурними й історичними пам'ятниками.
=== Флора ===
Флора нараховує понад 1500 видів рослин, що складає більш ніж половину списку флори України, з них — 120 лікарських, з яких 60 є загальнопоширеними і щорічно заготовлюються для фармакологічних потреб: [[плоди шипшини]], [[звіробій звичайний]], [[підбіл звичайний]], [[череда тридільна]] тощо.
Значною цінністю та різноманітністю відзначається рослинність Карпатського національного природного парку. Флора судинних рослин нараховує 1105 видів, що становить 54,9 % всієї флори Українських Карпат. Близько 50 видів є карпатськими [[ендемік]]ами. Раритетна компонента у флорі парку дуже значна. Особливої специфіки рослинному покриву області надають два яскраво виражені центри ендемізму та реліктовості, що розміщені в Карпатах та в Західному Поділлі. Тут виявлено 80 видів із Червоної книги України, 4 види з [[Європейський Червоний список|Європейського Червоного списку]], 3 — із [[Червоний список Міжнародного союзу охорони природи|Червоного списку МСОП]], 2 — з Додатка І Бернської конвенції: [[котячі лапки карпатські]], [[королиця круглолиста]], [[дзвоники карпатські]] та мінливі, [[астрагал Крайни]], [[очиток карпатський]]; у рівнинних районах зростає ряд подільських ендеміків, таких як [[волошка тернопільська]], [[чебрець подільський]], [[рутвиця гачкувата]], [[шиверекія подільська]].
Рядок 849:
Населення області — 1 359 300 осіб (на 1 березня 2021 року)<ref>{{Cite web|title=Населення України|url=http://database.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/news/op_popul.asp|website=database.ukrcensus.gov.ua|accessdate=2021-03-10|archive-date=2022-04-19|archive-url=https://web.archive.org/web/20220419203120/http://database.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/news/op_popul.asp}}</ref> Впродовж 2020 року чисельність населення області скоротилася на 9 100 осіб.<ref name=":0">{{Cite web|title=Населення України|url=http://database.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/news/op_form.asp|website=database.ukrcensus.gov.ua|accessdate=2021-03-10|archive-date=2021-02-28|archive-url=https://web.archive.org/web/20210228164136/http://database.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/news/op_form.asp}}</ref> Міське населення становить 606 764 осіб, сільське 761 333 осіб (на 01.01.2019).<ref name=":0"/>.
Станом на 01.01.2017 було 1 406,129 тис.
[[Файл:Міст_рз.jpg|thumb|Розмір міст Івано-Франківської обл.]]
[[Файл:Структура_сільського_і_міського_населення.jpg|thumb|Частка сільського і міського населення області.]]
=== Національний склад ===
Національний склад населення Івано-Франківської області станом на 2001 рік<ref name="dem1">{{cite web|url=http://2001.ukrcensus.gov.ua/rus/results/nationality_population/|title=Всеукраїнський перепис населення 2001 року|publisher=|accessdate=2011-09-21|archiveurl=https://www.webcitation.org/6GYqZgEfJ?url=http://2001.ukrcensus.gov.ua/rus/results/nationality_population/|archivedate=2013-05-12|deadurl=no}}{{ref-ru}}</ref>
Рядок 924 ⟶ 925:
|}
=== Мова ===
За переписом 2001 року розподіл мешканців області за рідною мовою був наступним<ref>{{Cite web |url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_no_uk.asp#m5 |title=Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць |accessdate=2016-06-22 |archive-date=2013-10-06 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131006161414/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_no_uk.asp#m5 }}</ref>:
* [[українська]] — 97,81 %
* [[російська]] — 1,78 %
* [[білоруська]] — 0,05 %
* [[
* [[польська]] — 0,03 %
* [[вірменська]] — 0,01 %
==== Мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту ====
[[7 грудня]] [[2018]] року рішенням [[Івано-Франківська обласна рада|Івано-Франківської обласної ради]] в Івано-Франківській області було запроваджено мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту<ref>{{Cite web|url=https://orada.if.ua/decision/про-мораторій-на-публічне-використан/ |title=Про мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту агресора на території Івано-Франківської області |publisher=Івано-Франківська обласна рада |lang=uk}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://zaxid.net/na_ivano_frankivshhini_zaboronili_publichne_vikoristannya__rosiyskih_filmiv_ta_muziki_n1471417|назва=На Івано-Франківщині заборонили публічне використання російських фільмів та музики|видавець=[[Zaxid.net]]|дата=7 грудня 2018|url-архіву=https://web.archive.org/web/20231027184200/https://zaxid.net/na_ivano_frankivshhini_zaboronili_publichne_vikoristannya__rosiyskih_filmiv_ta_muziki_n1471417|дата-архіву=2023-10-27|мертвий-url=no|дата-доступу=12 грудня 2023}}</ref>.
=== Найбільші міста й агломерації ===
Рядок 1022 ⟶ 1026:
В області розвідано 160 родовищ 25-х видів корисних копалин<ref>{{Cite web |url=http://www.if.gov.ua/files/ifstrategy2015.pdf |title=Стратегія економічного і соціального розвитку Івано-Франківської області до 2015 року |accessdate=2010-06-05 |archive-date=2011-05-24 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110524065731/http://www.if.gov.ua/files/ifstrategy2015.pdf }}</ref>, які можна віднести до таких груп:
* паливно-енергетичні (нафта, газ, буре вугілля, торф);
** [[
*** [[Богородчанське газове родовище]]
*** [[Битків-Бабченське нафтогазоконденсатне родовище]]
Рядок 1036 ⟶ 1040:
** Межигірсько-Дубовецьке родовище мергелів
* бальнеологічні ([[озокерит]], мінеральні води).
На Івано-Франківщині залягають основні запаси нафти і газу [[
В Українських Карпатах є також невеликі поклади залізних і марганцевих руд, міді, цинку, срібла і золота.
Рядок 1122 ⟶ 1125:
Підприємства області спроможні випускати за зміну 70 тонн м'яса, 18 тонн ковбасних виробів, 29 тонн тваринного масла, 19 тонн сирів жирних, 200 тонн молока і молочних продуктів, 300 тонн хліба і хлібобулочних виробів, переробляти щодобово до 5 тис. тонн цукрових буряків. Наявні потужності дають змогу виробити за рік 2,8 млн декалітрів спирту-сирцю, 2 млн декалітрів горілки і лікеро-горілчаних виробів тощо.
За даними 2009 року<ref>{{Cite web |url=http://www.orada.if.ua/ |title=Програма соціально-економічного та культурного розвитку області на 2010 рік |accessdate=2010-06-13 |archive-date=2012-09-12 |archive-url=https://archive.
Для надання селянам послуг з обробітку землі, збирання врожаю, заготівлі сільгосппродукції в області працюють 26 сільськогосподарських кооперативів.
Рядок 1193 ⟶ 1196:
З Міжнародного аеропорту «Івано-Франківськ» виконувались щоденні регулярні авіарейси до [[Київ|Києва]], епізодичні до [[Дніпро (місто)|Дніпра]], та [[Харків|Харкова]], сезонні чартерні рейси — в [[Анталія|Анталію]] (Туреччина), [[Неаполь]] (Італія), [[Форлі]] (Італія) та інші країни.
Міжнародний аеропорт «Івано-Франківськ» має аеродром зі злітною смугою завдовжки 2500 м, обладнаний для приймання й обслуговування літаків за першою категорією [[ІКАО]], зокрема таких, як [[Боїнг 767]], [[Іл-62]], [[Ту-154]], [[Іл-76]], [[Ту-134]], [[Як-42]] і класами нижче, а також [[гвинтокрил]]ів і [[вертоліт|вертольотів]] всіх типів. За 2009 рік він обслужив загалом 96 тис. пасажирів<ref>[http://www.orada.if.ua/fileadmin/documents/Programi/1078-38.pdf] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120201161058/http://www.orada.if.ua/fileadmin/documents/Programi/1078-38.pdf
Посадково-злітні смуги Івано-Франківського аеропорту служать 114-й бригаді тактичної авіації [[Повітряні Сили Збройних Сил України|Військово-Повітряних Сил України]]. Над летовищем і областю часто кружляють їхні винищувачі [[МіГ-29]]. Більш як 30 ангарів і прилеглі доріжки аеродрому використовуються як стоянка для декілька десятків МіГ-29 і декілька тренувальних літаків [[Л-39]]. На базі аеродрому також базується біля десятка вертольотів.
Рядок 1210 ⟶ 1213:
До територій з найскладнішою екологічною ситуацією належать Галицький район, де функціонує Бурштинська ТЕС, Калуський район — з хімічним гігантом ВАТ «Карпатнафтохім», Надвірнянський район — з нафтопереробним заводом ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття». Складною екологічною ситуацією характеризується також Тисменицький район, де зосереджені промислові вузли обласного центру. Місто Бурштин одне з самих забруднених міст України завдяки електростанції. Калуш об'явлено зоною надзвичайної екологічної ситуації через витік розсолів з Домбровського кар'єру калійних руд. Кризовими зонами можна вважати території радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС у Коломийському та Верховинському районах.
Основними проблемами екології є<ref>[http://www.orada.if.ua/fileadmin/documents/Programi/73-5.pdf] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120201161809/http://www.orada.if.ua/fileadmin/documents/Programi/73-5.pdf
навколишнього природного середовища до 2010 року http://www.orada.if.ua/ {{Webarchive|url=https://archive.
* скиди забруднених стічних вод у водойми Прикарпаття
* побутові відходи, органічне забруднення
Рядок 1264 ⟶ 1267:
Найвищий відсоток заповідності в Косівському (55,4 %), Галицькому (20,1 %), Городенківському (19,2 %), Верховинському (17,1 %), та Долинському (10,6 %) районах. У Коломийському, Рогатинському та Снятинському районах відсоток заповідності становить менше одиниці. На даному етапі підготовлено матеріали на створення на території області 15 нових природно-заповідних об'єктів загальною площею 31,2 тис. га.
== Засоби масової інформації ==
=== Телеканали ===
* Суспільне Івано-Франківськ
* РАІ (Івано-Франківськ)
* ОТБ Галичина (Івано-Франківськ)
* 3 tv (Івано-Франківськ)
* К-402 (Івано-Франківськ)
* Вежа (Івано-Франківськ)
* НТК (Коломия)
* Надвірна TV (Надвірна)
=== Радіостанції ===
* Радіо Вежа (Івано-Франківськ)
* Сяйво (Коломия)
* РАІ (Івано-Франківськ)
* Західний полюс (Івано-Франківськ)
* Радіо Дзвони (Івано-Франківськ)
[[Суспільне. Івано-Франківськ]] (Івано-Франківськ)
* Радіо Варта (Косів)
* Радіо Шанс (Калуш)
* Хвиля гір (Долина)
* Гуцульське радіо
* Калуш FM (Калуш)
* Гуцульська столиця (Верховина)
== Культура ==
Рядок 1273 ⟶ 1301:
Івано-Франківщина славиться культурно-історичною спадщиною. На її території взято під охорону держави 3,5 тис. пам'яток історії та культури. Такі давні і цінні пам'ятки як [[Церква Святого Пантелеймона (Шевченкове)|церква Пантелеймона]] під Галичем (XII ст.), церква Святого Духа з мистецьким іконостасом в Рогатині (XVI ст.), [[Манявський скит]] (XVII ст.), дерев'яні гуцульські і бойківські храми відомі за межами країни.
В області є п'ять міст, що згадуються в давньоруських літописах. Серед них Тисмениця (1143), Снятин (1158), Тлумач (1213), Коломия (1240). Та найдавнішим є Галич, перша згадка про який
З тих давніх часів землі, що ділили спільну долю: Івано-Франківська, [[Львівська область|Львівська]] та [[Тернопільська область|Тернопільська області]] — мають історичну назву — [[Галичина]]. Мешканці краю відомі своїм високим почуттям патріотизму, національною свідомістю, прагненням до волі. Незалежність України 1990—1991 рр. була здобута не в останню чергу завдяки масовим діям і високій організованості галичан.
Рядок 1289 ⟶ 1317:
== Туризм ==
{{main|Туризм в Івано-Франківській області}}
Область має значну туристично-оздоровчу базу. Понад 130 об'єктів санаторно-курортних та оздоровчих закладів усіх форм власності можуть одночасно прийняти близько 14 тисяч туристів<ref>[http://www.orada.if.ua/fileadmin/documents/Programi/215-9.pdf Стратегія розвитку та маркетингу туризму Івано-Франківської області до 2015 року] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111007161332/http://www.orada.if.ua/fileadmin/documents/Programi/215-9.pdf |date=7 жовтня 2011 }} http://www.orada.if.ua/ {{Webarchive|url=https://archive.
Туристи із задоволенням знайомляться з пам'ятками і музеями Івано-Франківська та Коломиї, проходять стежками славного ватажка карпатських опришків [[Довбуш Олекса|Олекси Довбуша]]. Нині опрацьовуються маршрути слідами боїв [[Українська Повстанська Армія|Української Повстанської Армії]], яка найдовше вела боротьбу із загарбниками саме на території нашого краю.
Рядок 1318 ⟶ 1346:
— '''Старунський грязьовий вулкан''' (с. [[Старуня]]) — геологічна пам'ятка природи — єдиний вулкан що діє в Західній Україні, що виник внаслідок людської діяльності. Уперше проявив себе у 1977 році після землетрусу в горах Вранча в Румунії. Тоді на конусоподібному пагорбі діаметром близько 50 м з'явилися перші кратери, з яких вихлюпувалися рідина, грязі та газ. Відтоді вулкан «дихає» через десятки менш активних мінікратерів. Водночас наявні на території Старунського вулкана озокерит, гарячі грязі, воду високої мінералізації володіють цінними лікувальними властивостями.
* '''Пам'ятки архітектури, культури, історії, техніки''' — '''[[Астрономо-метеорологічна обсерваторія на горі Піп-Іван|Астрономо-метеорологічна обсерваторія]]''' на г. Піп Іван (
[[Файл:The Pysanka Museum, Kolomiya.JPG|thumb|[[Музей «Писанка»]]]] — '''[[Музей писанки|Музей «Писанка»]]''' у Коломиї, збудований у 2000 році. Центральна частина будинку має форму писанки висотою 13 м. Це єдиний у світі музей писанкового розпису — одного з найяскравіших і найзагадковіших проявів таланту та глибини пам'яті народу.
Рядок 1377 ⟶ 1405:
File:Водоспад Розтока нижній.jpg|[[Водоспад Розтока нижній|Розтока Нижній]]
File:Раковецький водоспад.jpg|Раковецький водоспад
File:Великорожинський Гук.jpg|[[Великорожинський Гук]]
File:Водоспад Довбуш (Заборонене кохання).jpg|Водоспад Довбуш (Заборонене кохання)
File:Водоспад Дзвінка (Заборонене кохання).jpg|Водоспад Дзвінка (Заборонене кохання)
Рядок 1397 ⟶ 1425:
* ''І. Ф. Дячишин, Р. Я. Іваницький''. [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=13755 Івано-Франківська область ] // {{ЕСУ}}
* Малі міста України. [https://ru.calameo.com/read/004735713ead14039e300 Івано-Франківська область: бібліогр. покажч.] / М-во регіон. розвитку, буд-ва та житл.-комун. госп-ва України, Держ. наук. архітектур.-буд. б-ка ім. В. Г. Заболотного; уклад.: Д. О. Мироненко, С. М. Кайнова, О. В. Углова ; редкол.: [[Войцехівська Галина Анатоліївна|Г. А. Войцехівська]] (відп. ред.) [та ін.] ; наук. консультант О. Г. Бажан. — Київ: [[Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені В. Г. Заболотного|ДНАББ ім. В. Г. Заболотного]], 2017. — 287 с. : іл.
* {{Книга |посилання=https://diasporiana.org.ua/ukrainica/kozholyanko-g-poselennya-ta-zhytlo-ukrayincziv-ivano-frankivshhyny-ta-bukovyny/ |автор=Кожолянко Г. |назва=Поселення та житло українців Івано-Франківщини та Буковини |місце=Едмонтон |видавництво=Historic Sites and Archive Service |рік=1992 |сторінок=99}}
== Посилання ==
Рядок 1430 ⟶ 1459:
{{Розташування2|nw={{Лв}}|n=|ne={{Тр}}|w=|e=|sw={{Зк}}|s={{ROM}}|se={{Чрв}}}}
{{Івано-Франківська область}}
{{
{{Україна}}
{{Карпатський єврорегіон}}
| |||