Порівняння стандартних боснійської, сербської, хорватської та чорногорської мов: відмінності між версіями

[[FileФайл:Serbo croatian languages2006 02.png|thumb|300px|Території, де поширені боснійська, сербська, хорватська та чорногорська, за кількістю мовців станом на 2006 рік]]

В [[СФРЮ|соціалістичній Югославії]] офіційна політика визнавала єдину сербохорватську (або хорватосербську) мову з двома стандартними варіантами  — східним (поширеним у [[Сербія|Сербії]], [[Чорногорія|Чорногорії]] та [[Боснія і Герцеговина|Боснії йта Герцеґовині]] з [[екавиця|екавською]] та [[ієкавиця|ієкавською]] вимовою, який використовували всі етнічні групи) та західним (поширеним у [[Хорватія|Хорватії]], лише з ієкавською вимовою, який використовували всі етнічні групи). Щоправда, через невдоволення в колах хорватської інтелігенції, починаючи з 1960-ихх хорватські культурні діячі почали називати мову виключно як "«хорватська літературна мова"» або іноді "«хорватська або сербська мова"» (як це було прийнято в доюгославські часи), і ці дві назви було вписано в хорватську конституцію 1974 року. Вважалося, що це єдина спільна мова, що має різні варіанти та діалекти. Акцент падав на єдність мови, тому відмінності були не ознакою мовних розбіжностей, а показником багатства й розмаїття "«спільної мови"». До того ж ЮгославіїЮгославія мала дві інші офіційні на федеральному рівні мови  — [[словенська мова|словенську]] й [[македонська мова|македонську]], що відображало прийняття Югославією мовного розмаїття. Жодних заходів на асиміляцію цих мов до сербохорватської не вживали.

З розпадом федерації мова стала політичним інструментом в усіх республіках, оскільки всі вони шукали додаткових індикаторів незалежності та окремої національної ідентичності. Кожна держава по-своєму "«націоналізувала"» мову: в Хорватії це проявилося появою великої кількості неологізмів, у Боснії  — особливим ставленням до [[турецька мова|туркізмів]], а в Сербії  — наданням привілейованого статусу [[кирилиця|кирилиці]]. Мова в Боснії почала розвиватися незалежно після проголошення незалежності Боснії та Герцеґовини у 1992 році. Тема незалежного розвитку мови в Чорногорії виникла серед чорногорських мовознавців у 1990-ті.

[[FileФайл:BiH - Jezicki sastav po opstinama 2013 2.gif|thumb|300px|Лінгвістична структура [[Боснія і Герцеговина|Боснії та Герцеґовини]] за муніципалітетами, 2013]]

Хоча всі ці мови можуть використовувати обидві сербохорватські абетки, вони використовуютьроблять їхце по-різному:.

Деякі мовознавці розглядають відповідники [[ять]] у вигляді ⟨je⟩ та ⟨ije⟩, що часто мають вигляд [ie] у хорватському та боснійському діалектах, як окрему фонему  — "«дифтонг ять" » — чи навіть дві фонеми, одну коротку і одну довгу. Існують навіть кілька пропозицій від хорватських лінгвістів реформувати правопис із урахуванням цих дифтонгів, проте їх реалізацію не розглядають серйозно.

Сербська мова зазвичай фонетично транскрибує іноземні імена і слова (хоча транслітерацію також дозволено), тоді як хорватський стандарт здебільшого транслітерує. Боснійська переважно наслідує сербську модель. Наприклад, ''Jon Jones'' хорватською точно так само — ''Jon Jones'', а сербською і боснійською — ''Džon Džouns''.

Крім того, у випадках, коли підмет майбутнього часу упускають (оскільки він є зрозумілим із форми дієслова), залишаючи комбінацію інфінітива і допоміжного дієслова "«ću"», в хорватській і боснійській просто випадає кінцева "«i"» інфінітива, тоді як у сербській і чорногорській  — допоміжне дієслово зливається із інфінітивом присудка, заміняючи кінцевий суфікс "«ti"»:

*" «Uradit ću to."» (хорватська/боснійська)

*" «Uradiću to."» (сербська/чорногорська)

Незалежно від розмовних відмінностей, всі три стандартизовані мови підтримують неоштокавську систему чотирьох наголосів. Обидва діалекти, які вважають за основу стандартної сербської мови (східногерцеґовинський і шумадійсько-воєводинський) мають по чотири наголоси.

=== Фонетика ===

|porc'''u'''lan||porc'''e'''lan<br/>porc'''u'''lan||porc'''e'''lan||порцеляна

|width=200px rowspan="2"|Протиставлення -i/je after l/t||prol'''je'''v||prol'''je'''v<br/>prol'''i'''v||prol'''i'''v||діарея

|st'''je'''caj||st'''je'''caj<br/>st'''i'''caj||st'''i'''caj||збіг

|ko'''l'''čić||kočić<br/>ko'''l'''čić||kočić||палиця, кілок

Існує три основні "«вимови"» (izgovori/изговори) [[Штокавське наріччя|штокавського діалекту]], що відрізняються передачею протослов'янського голосного [[ять]]. Ось як ці відмінності виглядають у слові "«дитина"» (dětę):

Сербська мова визнає екавицю та ієкавицю як рівні між собою вимови, натомість хорватська і боснійська приймають лише ієкавицю. ВУ Боснії та Герцеґовині (незалежно від офіційної мови) та в Чорногорії використовують майже виключно ієкавицю.

[[Ікавиця]] не є стандартною вимовою, вона поширена в діалектах Далмації, Ліки, Істрії, центральної Боснії (ву районі між [[Врбас]]ом і [[Босна (річка)|Босною]]), Західної Герцеґовини, Басанської Країни, [[Славонія|Славонії]] та північної [[Бачка|Бачки]] (у Воєводині). Так, наприклад:

Деякі хорватські мовознавці намагалися пояснити ці відмінності морфологічною структурою окремих слів, пропонуючи ввести новий голосний  — "«дифтонг ять"». Більшість мовознавців відхилили цю ідею.

Іноді це призводить до плутанини, оскільки те саме слово у різних діалектах має різне значення: сербське pot'''i'''cati ("«походити"») в хорватській і боснійській означає "«заохочувати"». Хорватський і боснійський еквівалент "«походити" » — pot'''je'''cati, тоді як сербське слово зі значенням "«заохочувати" » — po'''dst'''icati.

! Українська || Хорватська || Боснійська || Сербська

| доливати || dol'''ije'''vati || dol'''ije'''vati<br/>dol'''i'''vati || dol'''i'''vati

| пронос || prol'''je'''v || prol'''i'''v<br/>prol'''je'''v || prol'''i'''v

| затока || zal'''je'''v || zal'''i'''v<br/>zal'''je'''v || zal'''i'''v

| вплив || ut'''je'''cati || ut'''je'''cati<br/>ut'''i'''cati || ut'''i'''cati

Стандартна боснійська допускає обидва варіанти, однак на практиці перевагу віддають хорватському варіанту.

| вухо || uho || uvo<br/>uho

| іржа || rđa<br/>hrđa || rđa

| борець || rvati<br/>hrvati || rvati

Втім фонеми /x/ та /ɛf/ збереглися в багатьох словах як характерне явище боснійської розмовної мови та мовної традиції, особливо під впливом турецької та арабської. Вони навіть з'явилися в деяких місцях, де етимологічно їх не було. Тепер ці форми також є прийнятними в стандартній боснійській.

| легко || lahko<br/>lako || colspan="2" | lako

| м'яко || mehko<br/>meko || colspan="2" | meko

| кава || kahva<br/>kafa || kava || kafa

| бальзам || mehlem<br/>melem || colspan="2" | melem

| скатертина || čaršaf<br/>čaršav || plahta || čaršav

| клітка || kafez<br/>kavez || colspan="2" | kavez

| гнити || truhnuti<br/>trunuti || colspan="2" | trunuti

| вада || mahana<br/>mana || colspan="2" | mana

| шарф || mahrama<br/>marama || rubac<br/>marama || marama

! Українська || Хорватська || Боснійська || Сербська (ієкавиця) || Чорногорська<ref name="Podgorica 2009">Приклади взято за Pravopis crnogorskoga jezika i rječnik crnogorskoga jezika. Podgorica, 2009.</ref>

| крапка || točka || colspan="3" | tačka

| точно || točno || colspan="3" | tačno

| община || općina || colspan="3" | opština

| священик священник || svećenik || svećenik<br/>sveštenik<!-- "«svećenik"» for catholic priest, and "«sveštenik"» for orthodox priest --> || sveštenik || svještenik

| студент || colspan="4" | student

| студентка || colspan="2" | studentica || colspan="2" | studentkinja

| професор || colspan="4" | profesor

| професорка || colspan="2" | profesorica || profesorica<br/>profesorka || profesorica

| науковець || znanstvenik || colspan="3" | naučnik

| перекладач || prevoditelj || prevodilac<br/>prevoditelj || colspan="2" | prevodilac

| читач || čitatelj || čitalac<br/>čitatelj || colspan="2" | čitalac

| зібрання || colspan="4" | skupština

| мислитель || colspan="4" | mislilac

| пірнальник || colspan="4" | ronilac

| вчитель || colspan="4" | učitelj

| письменник || colspan="4" | pisac<br/>spisatelj

| письменниця || colspan="2" | spisateljica || spisateljica<br/>spisateljka || spisateljica

| організовувати || organizirati || organizirati<br/>organizovati || organizovati

| конструювати || konstruirati || konstruirati<br/>konstruisati || konstruisati

Історично сучасні інтернаціоналізми потрапили до боснійської та хорватської через німецьку та італійську, тоді як до сербської  — через французьку та російську, через що виникли різні шаблони адаптації. Крім того грецькі запозичення прийшли в сербську безпосередньо, а в хорватську  — через латину.

| дипломатія || diplomacija || diplomatija<br/>diplomacija || diplomatija

| тенденція || colspan="3" | tendencija

Деякі інші запозичені слова відрізняються граматичним родом, слова жіночого роду мають закінчення -a, слова чоловічого роду  — нульове закінчення.

| хвилина || minuta || minuta<br/>minut || minut<br/>minuta (обидва)

| секунда || colspan="2" | sekunda || sekund<br/>sekunda

| планета || planet || colspan="2" | planeta

| комета || komet || colspan="2" | kometa

| територія || teritorij || colspan="2" | teritorija

| містерія || misterij || colspan="2" | misterija

У сербській і боснійській займенник "«що"» має форму što як відносний займенник, але форму šta як питальний займенник; останній також може бути відносним, коли приєднує підрядне речення із запитальним значенням. Хорватська використовує što в усіх контекстах (але в розмовній мові часто використовують "«šta"»).

| Те, що він сказав,  — брехня. || colspan="2" | To '''što''' je rekao je laž.

Ця різниця стосується лише називного і знахідного відмінків  — в інших відмінках різні стандарти мають ту саму форму što/šta: čega, čemu тощо.

ВУ хорватській займенник "«хто"» має форму tko, тоді як у сербській, боснійській і чорногорській  — ko, але знову ж, у розмовній мові початковий "«t"» зазвичай упускають. Відмінювання збігається: kome, koga тощо. Крім того хорватська використовує дві форми в давальному відмінку  — kome і komu.

=== Синтаксис ===

==== Конструкції з модальними дієсловами ====

Ця різниця частково поширюється на майбутній час, який у сербохорватській утворюється з теперішнім часом допоміжного дієслова "«ht(j)eti"» → "«hoću"»/"«hoćeš"»/ ...… > "«ću"»/"«ćeš"»/ ...… (у якостіяк допоміжногодопоміжне дієсловадієслово). ВУ наступному прикладі обидва стандарти формально вимагають інфінітив:

ВУ Хорватії для вираження наміру частіше використовують іншу конструкцію:

(Речення звучало би більш по-хорватськи (з тим самим значенням), якби мало форму ''Želim to učiniti.'', оскільки дієслово "«uraditi"» не є типовим для хорватської.).

==== Запитальні конструкції ====

При цьому в розмовній хорватській "«da li"» фактично також вживають.

Крім того існує розмовна версія з ''je li'' ("«чи є?"»), зазвичай скорочена до ''je l' '', яку вживають для побудови запитань будь-якого типу: ''Je l' možeš?'' (Ти можеш?). В стандартній мові її використовують лише в запитаннях із допоміжним дієсловом ''je'' (="є"):

В підсумку українське речення "«Я хочу знати, чи почну я працювати"» ''здебільшого'' буде звучати в розмовному варіанті так:

Також може бути багато проміжних конструкцій, використання яких залежить від діалекту, ідіолекту чи навіть настрою мовця.

==== Trebati ====

В стандартній хорватській дієслово ''trebati'' (''потребувати'' або ''мусити'') є перехідним.<ref name=hjp_trebati>{{cite web|url=http://hjp.srce.hr/index.php?show=search_by_id&id=f19kXhJ9&keyword=trebati |title=Trebati |publisher=Hrvatski jezični portal |language=Serbo-Croatian}}</ref> У сербській і боснійській це безособове дієслово (як і в українській &nbsp;— "«треба"»); підмет або упускається, або ним є об'єкт потреби; той, хто потребує, стає непрямим додатком в давальному відмінку.<ref>{{citation|url=http://www.rastko.rs/filologija/odbor/odluka012.html#_Toc33157657 |title=Kartoteka jezičkih nedoumica |publisher=Odbor za standardizaciju srpskog jezika |chapter=VI.Sintaksa §4 |language=Serbo-Croatian}}</ref> Водночас друга форма використання притаманна також і хорватській, особливо розмовній.<ref name=hjp_trebati/>):

!Українська

== Лексика ==

=== Приклади ===

| тисяча || tisuća || hiljada (основний)<br/>tisuća (допустимий) || colspan="2" | hiljada

| січень<ref name="ref1">Всі назви місяців різні. Див. нижче повну таблицю.<br/></ref> || siječanj || januar (основний) <br/> siječanj (допустимий) || colspan="2" | januar

| фабрика || tvornica || fabrika<br/>tvornica || colspan="2" | fabrika

| рис || colspan="2" | riža || colspan="2" | pirinač<br/>riža

| морква|| colspan="2" | mrkva || colspan="2" | šargarepa<br/>mrkva

| штани|| hlače || hlače<br/>pantalone || colspan="2" | pantalone

| музика<ref name="SussexCubberley2006">Roland Sussex; Paul V. Cubberley (2006). The Slavic languages. Cambridge University Press. p. 74. ISBN 978-0-521-22315-7. </ref>|| glazba || muzika<br/>glazba || colspan="2" | muzika

| хліб || kruh || hljeb<br/>kruh || hleb || hljeb

| століття || stoljeće || vijek<br/>stoljeće || vek (vijek) || vijek

| шпинат || špinat || špinat<br/>spanać || colspan="2" | spanać

| футбол || nogomet || nogomet¹<br/>fudbal || colspan="2" | fudbal

| хвиля || val || val<br/>talas || talas<br/>val || val

| особа || osoba || osoba<br/>lice || colspan="2" | lice<br/>osoba

| власний || osobno<br/>vlastito || vlastito<br/>sopstveno || colspan="2" | sopstveno<br/>vlastito

| дорога || colspan="2" | cesta<br/>put || put<br/>drum || put<br/>cesta

| дорожнє мито || colspan="2" | cestarina|| drumarina<br/>putarina || putarina

| тато || tata || tata<br/>babo || tata

| помідор || rajčica || paradajz<br/>rajčica (допустима) || paradajz || paradajz

¹ Босняцькі лінгвісти схиляються до слова "«nogomet"» (яке вживають також у хорватській); втім форма "«fudbal"» лишається більш поширеною серед босняків.

| приймати || prihvaćati|| prihvaćati<br/>prihvatati || prihvatati

| розуміти || shvaćati || shvaćati<br/>shvatati || shvatati

Варто звернути увагу, що є лише кілька відмінностей, що можуть спричинити непорозуміння. Наприклад, дієслово "«ličiti"» означає "«виглядати"» в сербській і боснійській, тоді як у хорватській таке значення має дієслово "«sličiti"»; натомість хорватське "«ličiti"» означає "«фарбувати"». Втім часто "«ličiti"» вживають у хорватській у значенні "«виглядати"».

Слово "«bilo"» означає "«біле"» в ікавському діалекті, "«пульс"» в офіційній хорватській і "«було"» в усіх офіційних мовах. При цьому звучать ці слова по-ррізномурізному через різні тональні наголоси (''bîlo'' або ''bílo'' = біле, ''bı̏lo'' = пульс, ''bílo'' = було).

==== Назви місяців ====

В хорватській місяці мають назви слов'янського походження, тоді як сербська та боснійська використовують міжнародні назви латинського походження.

В розмовній хорватській та в західній Боснії звичним є називати місяці за номером. Таким чином мовці говорять про травень як про ''peti mjesec'' ("«п'ятий місяць"»). Кажучи ''sedmi peti'' (''сьоме п'ятого''), мовець має на увазі 7 травня.

== Інші відмінності ==

* В межах кожної республіки колишньої Югославії вимова іта словниковий запас носіїв мови може різко відрізнятися. Для кожної місцевостімісцевости цього регіону характерний особливий акцент таі/або лексичний набір. Особливо яскравими можуть бути регіональні особливості розмовної лексики, які не фіксуються офіційними стандартами.

: В межах кожної країни відмінності між говірками яскравіші, ніж відмінності між літературними нормами, встановленими в різних державах, які спираються на неоштокавський діалектговір. Цей факт часто використовують як аргумент на користь того, що мешканці Сербії, Боснії, Хорватії та Чорногорії насправді розмовляють однією мовою. Філолог Павле Івіч вказує на причину близькостіблизькости літературних мов Західних Балкан: за п'ятсот років турецького панування народні маси цих земель активно мігрували і це сприяло зближенню місцевих діалектів.

* Коли босняки, хорвати, серби та сербичорногорці спілкуються між собою, вони вільно розуміють співрозмовника, подібно, як розуміються між собою британці та американці.

* Навіть у часи єдиної Югославії видавці підлаштовували текст під "«східний"» і "«західний"» стандарти сербохорватської мови, особливо при перекладі наукових робіт. Наприклад, працю Юнґа "«Психологія та алхімія"» було перекладено на хорватську 1986 року ій адаптовано до сербської наукової термінології в кінці 1990-их років. У Іво Андрича виникали конфлікти з хорватськими видавцями, які виправляли його синтаксис. З часом йому вдалося добитися заборони на такі дії. В Чорногорії видавництво CID після проголошення незалежностінезалежности республіки перейшло з [[Екавиця|екавського]] на [[Ієкавиця|ієкавський варіант]] орфографіїортографії.

Ці приклади, взяті зі статей 1-6 [[Загальна декларація прав людини|Загальної декларації прав людини]], перекладено "«дослівно наскільки можливо"».<ref>{{cite book|last=Ammon |first=Ulrich|year=1995 |language=German |title= Die deutsche Sprache in Deutschland, Österreich und der Schweiz: das Problem der nationalen Varietäten |trans-title=German Language in Germany, Austria and Switzerland: The Problem of National Varieties |location=Berlin & New York |publisher=Walter de Gruyter |page=6 |oclc=33981055}}</ref> Вони покликані допомогти зрозуміти, наскільки важливі описані в статті відмінності між мовами в доладному тексті.

| Član'''ak''' 2. Svakome su dostupna sva prava i slobode navedene u ovoj Deklaraciji bez razlike bilo koje vrste, kao što su rasa, boja, '''s'''pol, jezik, v'''je'''ra, političko ili drugo mišljenje, nacionalno ili društveno por'''ijek'''lo, imovina, rođenje ili drugi pravni položaj. <br/> Nadalje, ne sm'''ije''' '''se činiti''' bilo kakva razlika '''na osnovi''' političkog, pravnog ili međunarodnog položaja zemlje ili područja kojima '''neka osoba''' pripada, bilo da je to područje '''neovisno''', pod starateljstvom, nesamoupravno, ili da se nalazi ma pod '''kojima''' drugim ograničenjima suverenosti.

| Član 2. Svakome su dostupna sva prava i slobode navedene u ovoj Deklaraciji bez razlike bilo koje vrste, kao što su rasa, boja, '''s'''pol, jezik, v'''je'''ra, političko ili drugo mišljenje, narodnosno ili društveno por'''ije'''klo, imovina, rođenje ili drugi pravni položaj. <br/> Nadalje, ne sm'''ije''' '''se činiti''' bilo kakva razlika '''na osnovu''' političkog, pravnog ili međunarodnog položaja zemlje ili područja kojima '''neka osoba''' pripada, bilo da je ovo područje '''nezavisno''', pod starateljstvom, nesamoupravno, ili da se nalazi ma pod '''kojim''' drugim ograničenjima suverenosti.

| Član 2. Svakome su dostupna sva prava i slobode navedene u ovoj Deklaraciji bez razlike bilo koje vrste, kao što su rasa, boja, pol, jezik, v'''(j)e'''ra, političko ili drugo mišljenje, narodnosno ili društveno por'''(ij)e'''klo, imovina, rođenje ili drugi pravni položaj.<br/> Nadalje, ne sm'''(ij)e''' '''da se čini''' bilo kakva razlika '''na osnovu''' političkog, pravnog ili međunarodnog položaja zemlje ili područja kojima '''neko lice''' pripada, bilo da je ovo područje '''nezavisno''', pod starateljstvom, nesamoupravno, ili da se nalazi ma pod '''kojim''' drugim ograničenjima suverenosti.

| style="background-color:#ffffff" | Стаття 2. Кожна людина повинна мати всі права і всі свободи, проголошені цією Декларацією, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового, станового або іншого становища.<br/> Крім того, не повинно проводитися ніякого розрізнення на основі політичного, правового або міжнародного статусу країни або території, до якої людина належить, незалежно від того, чи є ця територія незалежною, підопічною, несамоврядованою або як-небудь інакше обмеженою у своєму суверенітеті.

| style="background-color:#ffffff" | Стаття 6. Кожна людина, де б вона не перебувала, має право на визнання іїїї правосуб'єктності.

| Član'''ak''' 2. Svakom'''e''' pripadaju sva prava i slobode '''utvrđene''' u ovoj Deklaraciji bez razlike '''bilo koje vrste''', '''kao što je rasa, boja kože, političko ili drugo mišljenje, nacionalno ili društveno podrijetlo, imovina, rođenje ili drugi status'''. <br/> '''Nadalje''', '''ne smije''' se praviti nikakva razlika na osnovu političkog, pravnog ili međunarodnog statusa zemlje ili '''područja''' '''kojemu''' '''neka osoba''' pripada, bilo da je '''to područje''' '''neovisno''', pod starateljstvom, nesamoupravn'''o''', ili '''mu''' je '''na neki''' drugi način ograničen suverenitet.

| Član 2. Svakom pripadaju sva prava i slobode '''proglašene''' u ovoj Deklaraciji bez '''ikakvih''' razlika '''u pogledu rase, boje, pol, jezika, vjeroispovijesti, političkog ili drugog mišljenja, nacionalnog ili društvenog porijekla, imovine, rođenja ili drugih okolnosti'''.<br/> '''Dalje''', '''neće''' se praviti nikakva razlika na osnovu političkog, pravnog ili međunarodnog statusa zemlje ili '''teritorije''' kojoj '''neko lice''' pripada, bilo da je '''ona''' '''nezavisna''', pod starateljstvom, nesamoupravn'''a''', ili '''da joj''' je suverenost na '''ma koji''' drugi način ograničen'''a'''.

| style="background-color:#ffffff" | Стаття 2. Кожна людина повинна мати всі права і всі свободи, проголошені цією Декларацією, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового, станового або іншого становища.<br/> Крім того, не повинно проводитися ніякого розрізнення на основі політичного, правового або міжнародного статусу країни або території, до якої людина належить, незалежно від того, чи є ця територія незалежною, підопічною, несамоврядованою або як-небудь інакше обмеженою у своєму суверенітеті.

* {{cite web|url=http://www.maticasrpska.org.yu/download/lm159.zip|title=O prirodi gramatičkih razlika između srpskog i hrvatskog jezika|page=Lm159.3.pdf:840|last=Piper|first=Predrag|format=zip/pdf|date=2008-05-01|language=Serbo-Croatian|publisher=Jezik danas, Matica srpska}}{{dead link|date=December 2017 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}

* Minervin Rječnik novih riječi. Rječnici, pravopisi i gramatike. Hrvatski, srpski, bosanski i crnogorski jezik. Autor: Brozović-Rončević, Dunja - — Gluhak, Alemko - — Muhvić-Dimanovski, Vesna - — Sočanac, Lelija i Branko  — Minerva, Zagreb, 1996.

* Vladimir Brodnjak. Rječnik razlika između hrvatskoga i srpskoga jezika. Školske Novine, 1992. ISBN: 978-953-169-085-2