Порівняння стандартних боснійської, сербської, хорватської та чорногорської мов: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Dƶoxar (обговорення | внесок) Немає опису редагування Мітки: Ручний відкіт Скасовано |
|||
(Не показана 21 проміжна версія 8 користувачів) | |||
Рядок 1:
[[
Стандартні [[боснійська мова|боснійська]], [[сербська мова|сербська]], [[хорватська мова|хорватська]] та [[чорногорська мова|чорногорська]] мови є офіційно зареєстрованими мовами і різними національними варіантами поліцентричної [[сербохорватська мова|сербохорватської]] мови.
== Історія ==
В [[СФРЮ|соціалістичній Югославії]] офіційна політика визнавала єдину сербохорватську (або хорватосербську) мову з двома стандартними варіантами
З розпадом федерації мова стала політичним інструментом в усіх республіках, оскільки всі вони шукали додаткових індикаторів незалежності та окремої національної ідентичності. Кожна держава по-своєму
Сербський і боснійський стандарти мають тенденцію до інклюзивності, тобто прийняття широкого кола ідіом і використання запозичень (німецьких і турецьких), тоді як хорватська мовна політика є більш пуристською і надає перевагу неологізмам перед запозиченнями, а також відродженим застарілим словам (хоча ця політика нерідко стикається із критикою). Ці підходи пов'язані з різним культурним, історичним і політичним розвитком трьох варіантів і їхніх суспільств.
== Письмо ==
[[
=== Абетка ===
Хоча всі ці мови можуть використовувати обидві сербохорватські абетки, вони
* Боснійська і чорногорська офіційно використовують і латиницю, і кирилицю, але латиниця має більше поширення.
* Хорватська використовує лише латиницю.
Рядок 21:
Всі стандартизовані мови мають той самий набір із 30 регулярних фонем, тому боснійська/сербська/хорватська латинська і сербська кирилична абетки відповідають одне одному зокрема й на фонетичному рівні.
Деякі мовознавці розглядають відповідники [[ять]] у вигляді ⟨je⟩ та ⟨ije⟩, що часто мають вигляд [ie] у хорватському та боснійському діалектах, як окрему фонему
В процесі стандартизації чорногорської до цієї мови впровадили дві нові букви ⟨Ś⟩ і ⟨Ź⟩, на позначення звуків [ɕ] та [ʑ] відповідно. Ці букви відповідають традиційним диграфам ⟨sj⟩ та ⟨zj⟩. Критики зазначають, що [ɕ] та [ʑ] є лише алофонами /sj/ та /zj/ в герцеґовинських діалектах (таких як чорногорська), тож нові літери не потрібні для адекватної орфографії.
Рядок 30:
=== Правопис ===
Сербська мова зазвичай фонетично транскрибує іноземні імена і слова (хоча транслітерацію також дозволено), тоді як хорватський стандарт здебільшого транслітерує. Боснійська переважно наслідує сербську модель. Наприклад, ''Jon Jones'' хорватською точно так само — ''Jon Jones'', а сербською і боснійською — ''Džon Džouns''.
Крім того, у випадках, коли підмет майбутнього часу упускають (оскільки він є зрозумілим із форми дієслова), залишаючи комбінацію інфінітива і допоміжного дієслова
*
*
== Граматика ==
=== Тони і наголоси ===
Загалом [[штокавиця|штокавські]] діалекти, що лежать в основі всіх чотирьох стандартизованих мов, мають чотири види музичного наголосу: низхідний короткий ⟨ı̏⟩, висхідний короткий ⟨ì⟩; низхідний довгий ⟨î⟩ і висхідний довгий ⟨í⟩. Крім того, наступний склад після наголошеного може бути або коротким ⟨i⟩, або довгим ⟨ī⟩. Під час відмінювання та дієвідмінювання наголос дуже часто зміщається і за типом, і за позицією.
Рядок 47 ⟶ 48:
Натомість ситуація в Хорватії є іншою. Значна частина носіїв хорватської, особливо [[заґреб]]ського походження, не розрізняють висхідні та низхідні наголоси. Цю особливість вважають характеристикою заґребського діалекту, який зазнав більше впливу [[кайкавиця|кайкавиці]], ніж стандартної хорватської.
Незалежно від розмовних відмінностей, всі три стандартизовані мови підтримують неоштокавську систему чотирьох наголосів. Обидва діалекти, які вважають за основу стандартної сербської мови (східногерцеґовинський і шумадійсько-воєводинський) мають по чотири наголоси.
=== Фонетика ===
{|class=wikitable
Рядок 56 ⟶ 57:
|width=200px rowspan="2"|Протиставлення -u/e||b'''u'''rza||colspan="2" | b'''e'''rza||біржа
|-
|porc'''u'''lan||porc'''e'''lan<br/>porc'''u'''lan||porc'''e'''lan||порцеляна
|-
|Протиставлення -u/i||tanj'''u'''r||colspan="2" |tanj'''i'''r||тарілка
Рядок 70 ⟶ 71:
|Протиставлення -io/iju||mil'''iju'''n||colspan="2" | mil'''io'''n||мільйон
|-
|width=200px rowspan="2"|Протиставлення -i/je after l/t||prol'''je'''v||prol'''je'''v<br/>prol'''i'''v||prol'''i'''v||діарея
|-
|st'''je'''caj||st'''je'''caj<br/>st'''i'''caj||st'''i'''caj||збіг
|-
|Протиставлення -s/z||in'''z'''istirati||colspan="2" | in'''s'''istirati||наполягати
Рядок 92 ⟶ 93:
|vo'''l'''||colspan="2" |vo||віл
|-
|ko'''l'''čić||kočić<br/>ko'''l'''čić||kočić||палиця, кілок
|-
|rowspan="3"|Сербська часто упускає або не додає початкову або середню 'h':
Рядок 110 ⟶ 111:
=== Морфологія ===
Існує три основні
* dite в ікавиці
* dijete в ієкавиці
* dete в екавиці
Сербська мова визнає екавицю та ієкавицю як рівні між собою вимови, натомість хорватська і боснійська приймають лише ієкавицю.
[[Ікавиця]] не є стандартною вимовою, вона поширена в діалектах Далмації, Ліки, Істрії, центральної Боснії (
{|class = "wikitable"
Рядок 135 ⟶ 136:
|}
Деякі хорватські мовознавці намагалися пояснити ці відмінності морфологічною структурою окремих слів, пропонуючи ввести новий голосний
Іноді це призводить до плутанини, оскільки те саме слово у різних діалектах має різне значення: сербське pot'''i'''cati (
{|class = "wikitable"
! Українська
|-
| доливати || dol'''ije'''vati || dol'''ije'''vati<br/>dol'''i'''vati || dol'''i'''vati
|-
| пронос
|-
| затока
|-
| вплив
|}
Стандартна боснійська допускає обидва варіанти, однак на практиці перевагу віддають хорватському варіанту.
Фонема /x/ (на письмі її передають як ''h'') була нестійкою у східних південнослов'янських діалектах. У сербській і деяких хорватських діалектах (включно з деякими діалектами Славонії) цю фонему замінили /j/, /v/ або просто зникла. Це відображено в стандартизації сербської мови:
Рядок 158 ⟶ 159:
! Українська || Боснійська та хорватська || Сербська
|-
| вухо || uho || uvo<br/>uho
|-
| муха || muha || muva
Рядок 166 ⟶ 167:
| невістка || snaha || snaja
|-
| іржа || rđa<br/>hrđa || rđa
|-
| борець || rvati<br/>hrvati || rvati
|}
Втім фонеми /x/ та /ɛf/ збереглися в багатьох словах як характерне явище боснійської розмовної мови та мовної традиції, особливо під впливом турецької та арабської. Вони навіть з'явилися в деяких місцях, де етимологічно їх не було. Тепер ці форми також є прийнятними в стандартній боснійській.
{|class = "wikitable"
! Українська || Боснійська<ref name="Sarajevo 2007"/> || Хорватська || Сербська
|-
| легко || lahko<br/>lako
|-
| м'яко || mehko<br/>meko
|-
| кава || kahva<br/>kafa || kava || kafa
|-
| бальзам || mehlem<br/>melem || colspan="2" | melem
|-
| скатертина || čaršaf<br/>čaršav || plahta || čaršav
|-
| клітка || kafez<br/>kavez || colspan="2" | kavez
|-
| гнити || truhnuti<br/>trunuti || colspan="2" | trunuti
|-
| вада || mahana<br/>mana || colspan="2" | mana
|-
| шарф || mahrama<br/>marama || rubac<br/>marama || marama
|}
Рядок 198 ⟶ 199:
{|class = "wikitable"
! Українська
|-
| крапка
|-
| точно
|-
| община
|-
|
|-
| студент
|-
| студентка
|-
| професор
|-
| професорка || colspan="2" | profesorica || profesorica<br/>profesorka || profesorica
|-
| науковець
|-
| перекладач
|-
| читач
|-
! colspan="5" | Але:
|-
| зібрання
|-
| мислитель
|-
| пірнальник
|-
| вчитель
|-
| письменник
|-
| письменниця
|}
Рядок 243 ⟶ 244:
! Українська || Хорватська || Боснійська || Сербська
|-
| організовувати || organizirati || organizirati<br/>organizovati || organizovati
|-
| конструювати || konstruirati || konstruirati<br/>konstruisati || konstruisati
|-
| colspan="4" | '''Але:'''
Рядок 254 ⟶ 255:
(пор. німецькі organisieren, konstruieren, analysieren)
Історично сучасні інтернаціоналізми потрапили до боснійської та хорватської через німецьку та італійську, тоді як до сербської
{|class = "wikitable"
Рядок 283 ⟶ 284:
| хлор || klor || colspan="2" | hlor
|-
| дипломатія || diplomacija || diplomatija<br/>diplomacija || diplomatija
|-
| опір/імпеданс|| otpor || impedanca || impedansa || Усі від французького ''impédance'', італіянізоване закінчення в хорватській (пор. ''impedenza'')
Рядок 293 ⟶ 294:
| ліцензія || colspan="3" | licenca || rowspan=2|Всі троє через латину
|-
| тенденція || colspan="3" | tendencija
|}
Більшість назв хімічних елементів є різними: для міжнародних термінів боснійська і хорватська використовують -ij, тоді як сербська -ijum (uranij–uranijum). В деяких місцевих назвах хорватська має -ik там, де сербська має -(o)nik (kisik–kiseonik 'кисень', vodik–vodonik 'водень'), а боснійська приймає всі варіанти. Водночас деякі назви є зовсім різними (dušik–azot 'азот', kositar–kalaj 'олово'). Деякі назви елементів збігаються: srebro (срібло), zlato (золото), bakar (мідь).
Деякі інші запозичені слова відрізняються граматичним родом, слова жіночого роду мають закінчення -a, слова чоловічого роду
{|class = "wikitable"
! Українська || Хорватська<ref name="hjp.znanje.hr"/> || Боснійська<ref name="Sarajevo 2007"/> || Сербська<ref name="Novi Sad 2011"/>
|-
| хвилина || minuta || minuta<br/>minut || minut<br/>minuta (обидва)
|-
| секунда || colspan="2" | sekunda || sekund<br/>sekunda
|-
| colspan="4" | '''Але:'''
|-
| планета || planet || colspan="2" | planeta
|-
| комета || komet || colspan="2" | kometa
|-
| територія || teritorij || colspan="2" | teritorija
|-
| містерія || misterij || colspan="2" | misterija
|}
=== Займенники ===
У сербській і боснійській займенник
{|class = "wikitable"
Рядок 328 ⟶ 329:
| Спитай його, що він сказав. || Pitaj ga '''što''' je rekao. || Pitaj ga '''šta''' je rekao.
|-
| Те, що він сказав,
|}
Ця різниця стосується лише називного і знахідного відмінків
Використання займенників gd(j)e, kuda і kamo відрізняється в сербській і хорватській (kamo не вживається у сербській):
Рядок 347 ⟶ 348:
|}
=== Синтаксис ===
==== Конструкції з модальними дієсловами ====
▲В хорватській мові норма вимагає використовувати інфінітив після модальних дієслів ''ht(j)eti'' (хотіти) чи ''moći'' (могти). Натомість у сербській надають перевагу конструкції ''da'' (що/щоб) + теперішній час. Використання такої форми умовного способу може бути пов'язано з впливом балканського мовного союзу. В боснійській мові допустимими є обидві форми, але першу з них частіше вживають на письмі, а другу — в усному мовленні.
▲Речення "Я хочу зробити це" можна перекласти як:
* ''Hoću to da uradim.''
* ''Hoću to učiniti.''
Ця різниця частково поширюється на майбутній час, який у сербохорватській утворюється з теперішнім часом допоміжного дієслова
* ''Ja ću to uraditi.'' (Я зроблю це.)
Рядок 365:
Цю форму частіше використовують у Сербії та Боснії, при чому в багатьох говірках Сербії її стилістичні відмінності від основної форми майбутнього часу можуть бути зовсім не помітними. Сербські лінгвісти вважають зловживання конструкцією da+теперішній час германізмом.
* ''Ja hoću to uraditi.'' (Я хотів би це зробити.)
(Речення звучало би більш по-хорватськи (з тим самим значенням), якби мало форму ''Želim to učiniti.'', оскільки дієслово
==== Запитальні конструкції ====
В запитальних і відносних конструкціях стандартна хорватська вимагає вживання частки ''li'' (чи) після дієслова, тоді як сербська дозволяє паралельні форми з ''da li'':
Рядок 376:
* ''Je li moguće?'' (Це можливо?) (хорватська)
* ''Je li moguće?'' та ''Da li je moguće?'' (сербська)
При цьому в розмовній хорватській
Крім того існує розмовна версія з ''je li'' (
* ''Je li moguće?'' (Це можливо?) (хорватська)
* Обидві''Je li moguće?'' та ''Da li je moguće?'' поширені в сербській.
В підсумку українське речення
* ''Želim da znam hoću li početi da radim.'' (сербська)
* ''Želim znati hoću li početi raditi.'' (хорватська)
Також може бути багато проміжних конструкцій, використання яких залежить від діалекту, ідіолекту чи навіть настрою мовця.
==== Trebati ====
В стандартній хорватській дієслово ''trebati'' (''потребувати'' або ''мусити'') є перехідним.<ref name=hjp_trebati>{{cite web|url=http://hjp.srce.hr/index.php?show=search_by_id&id=f19kXhJ9&keyword=trebati |title=Trebati |publisher=Hrvatski jezični portal |language=Serbo-Croatian}}</ref> У сербській і боснійській це безособове дієслово (як і в українській
{|class="wikitable"
!Сербська та боснійська
!Українська
!Хорватська
!Українська
Рядок 405:
|}
== Лексика ==
=== Приклади ===
{{See also|Хорватський мовний пуризм}}
Найбільші відмінності в літературних мовах колишньої Югославії стосуються лексики. Більшість цих слів зрозуміла на всій території. Проте тоді як в одній країні певне слово є нормативним, в іншій воно може вважатися архаїчним, діалектним, чужорідним чи просто рідко вживаним. Використання тих чи інших слів частіше визначається не етнічною приналежністю, а країною проживання носія. Наприклад, боснійські серби вживають слова mrkva та hlače частіше, ніж šargarepa та pantalone.
Рядок 414:
! Українська || Хорватська<ref name="hjp.znanje.hr"/> || Боснійська<ref name="Sarajevo 2007"/> || Сербська<ref name="Novi Sad 2011"/> || Чорногорська<ref name="Podgorica 2009"/>
|-
| тисяча || tisuća || hiljada (основний)<br/>tisuća (допустимий) || colspan="2" | hiljada
|-
| січень<ref name="ref1">Всі назви місяців різні. Див. нижче повну таблицю.<br/></ref> || siječanj || januar (основний) <br/> siječanj (допустимий) || colspan="2" | januar
|-
| фабрика || tvornica || fabrika<br/>tvornica || colspan="2" | fabrika
|-
| рис || colspan="2" | riža || colspan="2" | pirinač<br/>riža
|-
| морква|| colspan="2" | mrkva || colspan="2" | šargarepa<br/>mrkva
|-
| штани|| hlače || hlače<br/>pantalone || colspan="2" | pantalone
|-
| музика<ref name="SussexCubberley2006">Roland Sussex; Paul V. Cubberley (2006). The Slavic languages. Cambridge University Press. p. 74. ISBN 978-0-521-22315-7. </ref>|| glazba || muzika<br/>glazba || colspan="2" | muzika
|-
| бібліотека<ref name="SussexCubberley2006"/> || knjižnica || colspan="3" | biblioteka
|-
| хліб || kruh || hljeb<br/>kruh || hleb || hljeb
|-
| міленіум || colspan="2" | milenij || colspan="2" | milenijum
|-
| століття || stoljeće || vijek<br/>stoljeće || vek (vijek) || vijek
|-
| шпинат || špinat || špinat<br/>spanać || colspan="2" | spanać
|- valign="top"
| футбол || nogomet || nogomet<sup>1</sup><br/>fudbal || colspan="2" | fudbal
|-
| поїзд || vlak || colspan="3" | voz
|-
| хвиля || val || val<br/>talas || talas<br/>val || val
|-
| особа || osoba || osoba<br/>lice || colspan="2" | lice<br/>osoba
|-
| невихований || colspan="2" | neodgojen || colspan="2" | nevaspitan
|-
| власний || osobno<br/>vlastito || vlastito<br/>sopstveno || colspan="2" | sopstveno<br/>vlastito
|-
| дорога || colspan="2" | cesta<br/>put || put<br/>drum || put<br/>cesta
|-
| дорожнє мито || colspan="2" | cestarina|| drumarina<br/>putarina || putarina
|-
| colspan=5 | '''Але:'''
|-
| тато || tata || tata<br/>babo || tata
|tata
babo
|-
| помідор || rajčica || paradajz<br/>rajčica (допустима) || paradajz || paradajz
|}
<sup>1</sup> Босняцькі лінгвісти схиляються до слова
{|class = "wikitable"
! Українська || Хорватська || Боснійська || Сербська
|-
| приймати || prihvaćati|| prihvaćati<br/>prihvatati || prihvatati
|-
| щасливий || sretan || sretan || srećan
|-
| розуміти || shvaćati || shvaćati<br/>shvatati || shvatati
|-
| colspan=4 | '''Але:'''
Рядок 478:
|}
Варто звернути увагу, що є лише кілька відмінностей, що можуть спричинити непорозуміння. Наприклад, дієслово
Слово
В сербській і боснійській мовах слово ''izvanredan'' (незвичайний) вживається у вузькому значенні і тільки з позитивною конотацією (той, що перевершує очікування, чудовий). Для вираження негативної конотації використовується слово ''vanredan'' (незвичний, надзвичайний [про ситуацію]). Натомість у хорватській в обох значеннях вживають слово ''izvanredan''.
Рядок 486:
Як правило, нормативна боснійська мова допускає використання всіх подібних слів заради збагачення мови, але перевагу зазвичай надають хорватським варіантам. Укладачі боснійських словників приймають рішення про включення того чи іншого слова у словник на основі лексики в творах боснійських письменників.
==== Назви місяців ====
В хорватській місяці мають назви слов'янського походження, тоді як сербська та боснійська використовують міжнародні назви латинського походження.
{|class = "wikitable"
Рядок 519:
Міжнародні назви місяців добре зрозумілі в Хорватії, їх використовують у деяких сталих виразах, наприклад ''Prvi Maj'' (Першотравень), ''Prvi April'' (Перше квітня) чи ''Oktobarska revolucija'' (Жовтнева революція).
В розмовній хорватській та в західній Боснії звичним є називати місяці за номером. Таким чином мовці говорять про травень як про ''peti mjesec'' (
== Інші відмінності ==
* В межах кожної республіки колишньої Югославії вимова
: В межах кожної країни відмінності між говірками яскравіші, ніж відмінності між літературними нормами, встановленими в різних державах, які спираються на неоштокавський
* Коли босняки, хорвати, серби та
* Навіть у часи єдиної Югославії видавці підлаштовували текст під
== Приклади мови ==
Ці приклади, взяті зі статей 1-6 [[Загальна декларація прав людини|Загальної декларації прав людини]], перекладено
{| class="wikitable"
Рядок 550:
| style="background-color:#ffffff" | Стаття 1. Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні діяти у відношенні один до одного в дусі братерства.
|-
| Član'''ak''' 2. Svakome su dostupna sva prava i slobode navedene u ovoj Deklaraciji bez razlike bilo koje vrste, kao što su rasa, boja, '''s'''pol, jezik, v'''je'''ra, političko ili drugo mišljenje, nacionalno ili društveno por'''ijek'''lo, imovina, rođenje ili drugi pravni položaj. <br/> Nadalje, ne sm'''ije''' '''se činiti''' bilo kakva razlika '''na osnovi''' političkog, pravnog ili međunarodnog položaja zemlje ili područja kojima '''neka osoba''' pripada, bilo da je to područje '''neovisno''', pod starateljstvom, nesamoupravno, ili da se nalazi ma pod '''kojima''' drugim ograničenjima suverenosti.
| Član 2. Svakome su dostupna sva prava i slobode navedene u ovoj Deklaraciji bez razlike bilo koje vrste, kao što su rasa, boja, '''s'''pol, jezik, v'''je'''ra, političko ili drugo mišljenje, narodnosno ili društveno por'''ije'''klo, imovina, rođenje ili drugi pravni položaj. <br/> Nadalje, ne sm'''ije''' '''se činiti''' bilo kakva razlika '''na osnovu''' političkog, pravnog ili međunarodnog položaja zemlje ili područja kojima '''neka osoba''' pripada, bilo da je ovo područje '''nezavisno''', pod starateljstvom, nesamoupravno, ili da se nalazi ma pod '''kojim''' drugim ograničenjima suverenosti.
| Član 2. Svakome su dostupna sva prava i slobode navedene u ovoj Deklaraciji bez razlike bilo koje vrste, kao što su rasa, boja, pol, jezik, v'''(j)e'''ra, političko ili drugo mišljenje, narodnosno ili društveno por'''(ij)e'''klo, imovina, rođenje ili drugi pravni položaj.<br/> Nadalje, ne sm'''(ij)e''' '''da se čini''' bilo kakva razlika '''na osnovu''' političkog, pravnog ili međunarodnog položaja zemlje ili područja kojima '''neko lice''' pripada, bilo da je ovo područje '''nezavisno''', pod starateljstvom, nesamoupravno, ili da se nalazi ma pod '''kojim''' drugim ograničenjima suverenosti.
| style="background-color:#ffffff" | Стаття 2. Кожна людина повинна мати всі права і всі свободи, проголошені цією Декларацією, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового, станового або іншого становища.<br/> Крім того, не повинно проводитися ніякого розрізнення на основі політичного, правового або міжнародного статусу країни або території, до якої людина належить, незалежно від того, чи є ця територія незалежною, підопічною, несамоврядованою або як-небудь інакше обмеженою у своєму суверенітеті.
|-
| Član'''ak''' 3. Sva'''t'''ko ima pravo na život, slobodu i '''osobnu sigurnost'''.
Рядок 589:
| style="background-color:#ffffff" | Стаття 1. Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні діяти у відношенні один до одного в дусі братерства.
|-
| Član'''ak''' 2. Svakom'''e''' pripadaju sva prava i slobode '''utvrđene''' u ovoj Deklaraciji bez razlike '''bilo koje vrste''', '''kao što je rasa, boja kože, političko ili drugo mišljenje, nacionalno ili društveno podrijetlo, imovina, rođenje ili drugi status'''. <br/> '''Nadalje''', '''ne smije''' se praviti nikakva razlika na osnovu političkog, pravnog ili međunarodnog statusa zemlje ili '''područja''' '''kojemu''' '''neka osoba''' pripada, bilo da je '''to područje''' '''neovisno''', pod starateljstvom, nesamoupravn'''o''', ili '''mu''' je '''na neki''' drugi način ograničen suverenitet.
| Član 2. Svakom pripadaju sva prava i slobode '''proglašene''' u ovoj Deklaraciji bez '''ikakvih''' razlika '''u pogledu rase, boje, pol, jezika,
| style="background-color:#ffffff" | Стаття 2. Кожна людина повинна мати всі права і всі свободи, проголошені цією Декларацією, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового, станового або іншого становища.<br/> Крім того, не повинно проводитися ніякого розрізнення на основі політичного, правового або міжнародного статусу країни або території, до якої людина належить, незалежно від того, чи є ця територія незалежною, підопічною, несамоврядованою або як-небудь інакше обмеженою у своєму суверенітеті.
|-
| Član'''ak''' 3. '''Svatko''' ima pravo na život, slobodu i '''osobnu sigurnost'''.
Рядок 614:
== Посилання ==
* {{cite web|url=http://www.maticasrpska.org.yu/download/lm159.zip|title=O prirodi gramatičkih razlika između srpskog i hrvatskog jezika|page=Lm159.3.pdf:840|last=Piper|first=Predrag|format=zip/pdf|date=2008-05-01|language=Serbo-Croatian|publisher=Jezik danas, Matica srpska}}{{dead link|date=December 2017 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}
* {{cite journal|url=http://hrcak.srce.hr/file/48911|last=Kovačić|first=Marko|title=Serbian and Croatian: One language or languages?|journal=Jezikoslovlje|publisher=Faculty of Philosophy in Osijek|volume=6|issue=2|date=December 2005}}
* Minervin Rječnik novih riječi. Rječnici, pravopisi i gramatike. Hrvatski, srpski, bosanski i crnogorski jezik. Autor: Brozović-Rončević, Dunja
* Vladimir Brodnjak. Rječnik razlika između hrvatskoga i srpskoga jezika. Školske Novine, 1992. ISBN
{{Сербохорватська мова та діалекти}}
|