Комуністична партія Радянського Союзу: відмінності між версіями

| назва_партії = Комуністична партія Радянського Союзу (КПРС)

| рідною_мовою = Коммунистическая партия Советского союзаСоюза

| логотип_партії = Pin of the Flag of CPSU-2КПСС.svg

| розмір = 175px

| голова = [[Генеральний секретар ЦК КПРС]]

| дата_заснування = РСДРП (1898—1917)<br/>РСДРП (б) (1917—1918)<br/>РКП (б)(1918—1925)<br/>ВКП (б) (1925—1952)<br/>КПРС (1952—1991)

| дата_розпуску = [[6 листопада]] [[1991]]

| союзники = [[Комсомол]]

| ідеологія = [[Марксизм]], [[марксизм-ленінізм]], [[сталінізм]], [[більшовизм]], [[соціалізм]], [[комунізм]], [[антикапіталізм]]

| штаб-квартира = [[СРСР]], [[Москва]]

| девіз = ''[[Пролетарі усіхвсіх країн, єднайтеся!]]''

| інтернет-сторінка =

Провал путчу [[Державний комітет з надзвичайного стану|ДКНС]] у серпні 1991 року послужив підставою для звинувачення КПРС в антиконституційній діяльності. Указами президента РРФСР [[Борис Єльцин|Бориса Єльцина]] діяльність партії на території РРФСР була припинена, її майно&nbsp;— конфісковано. Указом президента РРФСР від 6 листопада 1991&nbsp;р. діяльність КПРС на території Росії припинена, її організаційні структури розпущені. На території [[Україна|України]] КПРС була заборонена 30 серпня 1991 року в результаті заборони її республіканської організації - Комуністичної партії України<ref>{{Cite web |url=http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1468-12 |title=УКАЗ ПРЕЗИДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ «Про заборону діяльності Компартії України» |accessdate=3 Квітня 2021 |archive-date=19 Листопада 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181119011120/http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1468-12 }}</ref>.

Національний склад членів РКП(б) у 1922&nbsp;р.<ref>[{{Cite web |url=http://revsoc.org/archives/2511 |title=Национальный состав и национальная политика партии большевиков до прихода к власти] |accessdate=9 Червня 2012 |archive-date=29 Серпня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110829102033/http://revsoc.org/archives/2511 }}</ref>

Партія володіла видавництвами, санаторно-курортними установами, готелями та іншим нерухомим майном, а також рахунками у банках у валюті різних країн. Для управління майном та коштами партії у червні 1919 року було створене Управління справами ЦК РКП(б), що змінювало свою назву зі зміною назви партії<ref>[{{Cite web |url=http://www.knowbysight.info/2_kpss/00603.asp |title=Управління справами ЦК РКП(б)&nbsp; — ВКП(б)&nbsp; — КПРС] |accessdate=5 Грудня 2017 |archive-date=2 Березня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180302061629/http://www.knowbysight.info/2_kpss/00603.asp }}</ref>.

- З'їзд почав роботу 2 липня 1990 року, а закінчив 13 липня. Буквально з перших днів, виступаючи на з'їзді, я ініціював створення комісії з розслідування фактів розкрадання фонду Чорнобильської катастрофи&nbsp;— там йшла мова про мільйони рублів. Головою комісії був Євген Примаков, а я був членом комісії і одним з його заступників. Також я виступив з ініціативою про створення партійної слідчої комісії з розслідування привілеїв партійної номенклатури. Вже зробив кілька виступів на з'їзді, а коли давав інтерв'ю в кулуарах, до мене підійшов співробітник апарату ЦК КПРС похилого віку. В руках у нього була сіра папочка. Він сказав: «Я не хочу забрати з собою в могилу те, що коїться зараз в керівництві ЦК і в КДБ. Перед пам'яттю своїх, які загинули від Голодомору в Україні, і рідних, похованих у Сибіру, які були туди депортовані. Візьміть подивіться, і думаю, що ви це обнародуєте на з'їзді». Він залишив мені папку, я її відкрив, і перше, що я побачив, була постанова ЦК КПРС, підписана Горбачовим, під грифом «цілком таємно», про те, як за кордоном відкривати комерційні структури, банки, фонди і в який спосіб, і як вивозити не лише готівку в різноманітній валюті, а навіть золото. І розписані інструкції. Там були розписки особистих зобов'язань перед КПРС. Посадові особи, в основному старші офіцери ГПУ, КДБ, Першого головного управління, які вивозили за кордон валюту, писали не як офіцери КДБ, а як члени КПРС. Ці розписки буди віддруковані в типографії, і навіть було декілька ксерокопій з підписами. В Москві був готель «Жовтневий», який належав ЦК КПРС, і, як мені сказав той чоловік, щодобово через цей готель відправлялось за кордон 50-100 тис. дол. Загальна картина (чернетки такі були написані): вивезено, виведено&nbsp;— готівкою, в чемоданах, спецрейсами&nbsp;— різної валюти на сотні мільйонів доларів. Разом з Собчаком і Єльциним ми ініціювали на з'їзді проект резолюції про те, щоб з'їзд комуністичної партії покаявся за злочини, вчинені сталінським режимом, вибачився перед радянським народом і відмежувався від цих злочинів. А в містах, де були масові розстріли, табори, щоб були поставлені пам'ятні знаки. Наш проект резолюції, звичайно, ніхто не підтримав. Виступаючи на з'їзді як співдоповідач комісії по Чорнобилю, на якій головував Володимир Щербицький, я запропонував, щоб з'їзд проголосував, і в фонд Чорнобиля виділили 1&nbsp;млрд радянських рублів. Почалися гострі дебати, і виділили 500&nbsp;млн. Тоді, використовуючи цей момент, я заявив про виведення за кордон готівки, показав ці документи. Це був певною мірою шок. Після мене виступив Микола Кручина, управляючий справами ЦК, який був організатором всього цього. Він сказав: «Тут виступав один майор, який звинувачував партію у вивезенні коштів і золота,&nbsp;— так от це все брехня». В перерві до мене підійшов один делегат і сказав, що зі мною хоче переговорити Михайло Горбачов. А до цього я вже мав бесіду з М. Горбачовим і виявляв деякі неприємні для нього речі&nbsp;— брав пояснення з приводу його закордонної поїздки в Великобританію в1985 році на запрошення Маргарет Тетчер. Його дружина, Раїса Горбачова, під час тієї поїздки була в одному із супермагазинів і там купила прикраси на велику суму. В англійській пресі були документи, крім того, я по своїх каналах дістав фотографії, і ці питання я з'ясовував у М. Горбачова. Але це окремо. Я заходжу в кабінет Горбачова&nbsp;— вікон немає, за столом сидить Горбачов, голова КДБ СРСР Крючков, міністр МВС Бакатін, Кручина і двоє молодих людей спортивної зовнішності. Кручина став говорити, що я собі таке дозволяю, зводжу такий наклеп. На це я йому відповів, що чи не задумувався він над тим, що може трапитися так, що через певний час йому додому буде дзвінок, і він випаде або з вікна, або з мосту під поїзд. Звертаючись до Горбачова, я запропонував створити партійно-слідчу комісію і перевірити, чи це правда, чи ні. Крючков мене запитав, де ксерокопії документів. Я сказав, що я можу їх віддати, але зроблено вже декілька ксерокопій і вони в надійних місцях. Німа сцена, і Горбачов каже: «Хай йде. Я з ним мав одну бесіду, і після розмови з ним в мене руки впотіли». Після провалу ГКЧП, з 26 серпня по 31 жовтня, 1991 року, за таємних обставин було ліквідовано 1746 відповідальних осіб центрального апарату ЦК КПРС, КДБ і центрального банку СРСР. Почалося все із стрибка вночі, з вікна своєї квартири, М. Кручини.<ref>[https://ua.112.ua/interview/meni-b-vystachylo-maksymum-3-4-misiatsiv-shchob-v-ukraini-zabuly-pro-zlodiiv-v-zakoni-419267.html?utm_medium=referral&utm_source=lentainform&utm_campaign=112.ua&utm_term=125420s11822&utm_content=5798561 Мені б вистачило максимум 3-4 місяці, щоб в Україні забули про «злодіїв у законі».— Григорій Омелянович Омельченко в інтерв'ю програмі «Гордон» на телеканалі «112 Україна» 6 листопада 2017]</ref>-->

1925 року у [[Болгарія|Болгарії]] було заплановано знищити царську родину під час траурної служби в [[Софія (місто)|Софійському]] соборі. Від [[Напад на собор Святої Неділі|вибуху бомби]] загинуло понад сто людей, але цар [[Борис III]] та міністр залишились неушкодженими.<ref>[[Aino Kuusinen]]: ''Der Gott stürzt seine Engel.'' Molden, Wien, München und Zürich 1972, S. 76-86, ISBN 3-217-00448-5. ''(Авторка була дружиною секретаря ВККІ [[Отто Куусінен|Отто Куусінена]]а, а починаючи від 1924 співробітником Комінтерну. З'ясування стосунків між Карлом Радеком, Ернстом Тельманом та Бела Кун після провалу революції в Німеччині вона могла спостерігати на власні очі.)''</ref>

1937 року була видана Інструкція ЦК ВКП(б), підписана Й. Сталіним від ЦК, [[Єжов Микола Іванович|М. Єжовим]] від НКВС СРСР, [[Вишинський Андрій Януарійович|А. Вишинським]] від прокуратури СРСР про порядок «вилучення класово-чужих та соціально-ворожих елементів по СРСР». Цією інструкцією встановлювався точний відсоток вилучення людей по областях, краях та республіках&nbsp;— десь між 3—4&nbsp;% населення адміністративної одиниці, що мало скласти 5—6 мільйонів «ворогів народу» (раніше так розверстувалась заготівля худоби). І оскільки таку кількість людей було неможливо «пропустити» навіть через радянські суди, то інструкцією пропонувалося створити «надзвичайні трійки» при НКВС і основну масу заарештованих «судити» заочно списками через ці «трійки»<ref>{{Cite web |url=http://moreandr.narod.ru/lib_ru/awtorhanov/awtorhan_memuar.html |title=А. Авторханов. Мемуары |accessdate=10 червеньчервня 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150402110730/http://moreandr.narod.ru/lib_ru/awtorhanov/awtorhan_memuar.html |archivedate=2 квітеньквітня 2015 |deadurl=yes }}</ref>.

Не дотримуючись встановлених КПРС законів, ЦК встановив порядок, за яким партійні працівники, починаючи з рівня райкому, щорічно отримували гроші у конверті «на оздоровлення», що не обкладались податком і з яких не платили членські внески до каси партії<ref>Свідчення працівників одного з райкомів КПРС в Українській РСР. Незнищені інструкції, включаючи й таємні, зберігаються у [http://stalin.memo.ru/images/aut1.htm Архіві Президента РФ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110131012820/http://stalin.memo.ru/images/aut1.htm |date=31 Січня 2011 }}</ref>.

* [[Ульянов Володимир Ілліч|Ульянов В. І.]], ({{lang-ru|Ульянов, Владимир Ильич}}), вперше заарештований у ніч з 4 на 5 грудня 1887 року за участь у студентському виступі і 7 грудня висланий до д. Кокушкіно Казанської губернії; заарештований 9 грудня 1895 року і перебував у петербургській в'язниці близько 14 місяців, засуджений до заслання на 3 роки, вирок оголошено 13 лютого 1897<ref>Ленин Владимир Ильич. Краткая биография / Изд. 2-е.— М.: Гос. изд-во политич. лит-ры, 1955.— 312 с. (Институт Маркса&nbsp;— Энгельса&nbsp;— Ленина&nbsp;— Сталина при ЦК КПСС)</ref>. Заарештований 26 липня 1914 року у [[Ґміна Поронін (гміна)|с. Пороніному]] ([[Королівство Галичини та Володимирії]], [[Австро-Угорщина]]), утримувався у в'язниці міста [[Новий Тарг]], потім [[Краків|Кракова]] близько двох тижнів.

* [[Джугашвілі Йосип Віссаріонович|Джугашвілі Й. В.]] ({{lang-ka|იოსებ ჯუღაშვილი}}), вперше заарештований 5 квітня 1902 року, півтора року утримувався у в'язниці, потім засланий до Східного Сибіру; 25 березня 1908 року заарештований, утримувався близько року у в'язниці, засланий до Вологодської губернії; втік із місця заслання, але знову був заарештований і повернений на місце заслання; 5 травня 1912 року заарештований і засланий до Наримського краю; у березні 1913 року заарештований, утримувався у в'язниці, потім засланий до Туруханського краю;<ref>Деятели Союза Советских Социалистических Республик и Октябрьской Революции (Автобиографии и биографии).— Приложение к циклу статей «Союз Советских Социалистических Республик», помещенных в 41-м томе Энциклопедического словаря Русского Библиографического Института Гранат. (Репринтное воспроизведение).— М.: Книга, 1989.—890 с.— Часть ІІІ. С. 108—111.</ref><ref>[[Сталін Йосип Віссаріонович|Стаття у Вікіпедії]]</ref> на підставі розгляду [[Суд над організаторами Голодомору в Україні|кримінальної справи]], порушеної за фактом вчинення [[геноцид]]у в [[Україна|Україні]] в [[1932]]–[[1933]] роках визнаний [[суд]]ом винним у безпосередньому вчиненні [[злочин]]у, передбаченого ч. 1 ст. 442 [[Кримінальний кодекс України|Кримінального кодексу України]] ([[Постанова суду|Постанова]] [[Апеляційний суд міста Києва|Апеляційного суду міста Києва]] від [[13 січня]] [[2010]] року).<ref name="ua1">[https://archive.istoday/20120805081416/www.memory.gov.ua/ua/509.htm Постанова Апеляційного суду міста Києва від 13 січня 2010 року у розслідуваній Службою безпеки України кримінальній справі про геноцид в Україні у 1932—1933 роках]</ref>.

* [[Комуністична партія України (1918—1991)|Комуністична партія України]]

* [http://lib.ru/DIALEKTIKA/kr_vkpb.txt Краткий курс истории ВКП(б) (1938)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081014194003/http://lib.ru/DIALEKTIKA/kr_vkpb.txt |date=14 Жовтня 2008 }}

* [http://www.defree.ru/publications/p01/p40.htm Постанови керівництва ВКП(б)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120916074727/http://www.defree.ru/publications/p01/p40.htm |date=16 Вересня 2012 }}

[[Категорія:Комуністичні партії|Радянського Союзу]]