Гаджімагомедов Нурмагомед Енгельсович: відмінності між версіями

Ще в дитинстві прагнув стати десантником на прикладі глави Республіки Інгушетія [[Євкуров Юнус-Бек Баматгірійович|Юнус-Бека Євкурова]]. Закінчив [[Рязанське повітрянодесантне командне училище|Рязанське вище повітряно-десантне училище]]. З 1-го курсу був командиром взводу. Під час навчання займався армійським рукопашним боєм, а пізніше отримав звання [[Майстер спорту Росії|майстра спорту]]. Служив на посаді командира роти у складі [[247-й десантно-штурмовий полк (РФ)|247-го гвардійського десантно-штурмового Кавказького козачого полку ВДВ Росії]] з дислокацією у [[Ставрополь|Ставрополі]]. Двічі був у тривалих відрядженнях під час [[Інтервенція Росії в Сирію|військової операції Росії у Сирії]]<ref name="stav" />.

 

 

У Росії він став одним з перших, чию загибель в Україні визнали офіційно та навіть назвали героєм-мучеником. Про його смерть повідомив глава Дагестану Сергій Меліков, зазначивши, що Гаджимагомедов «з честю» виконав свій військовий обов'язок у ході «спецоперації із „захисту“ Донбасу», і «обрав собі непростий і шляхетний шлях захисника миру»<ref name="визнали свої втрати">{{Cite web|title=У Росії вперше визнали свої втрати в Україні|url=https://www.pravda.com.ua/news/2022/02/27/7326325/|website=Українська правда|date=2022-02-27|accessdate=2022-03-04|language=uk|first=Анастасія|last=Калатур|archive-date=4 березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220304221818/https://www.pravda.com.ua/news/2022/02/27/7326325/}}</ref>.