Артюшенко Юрій Митрофанович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії

[перевірена версія]

← Попереднє редагування

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Версія за 22:29, 27 січня 2013 ред. Шиманський Василь (обговорення \| внесок) Патрульні, Виключення з IP-блокувань, Відкочувачі 57 757 редагувань м шаблон ← Попереднє редагування		Поточна версія на 18:43, 10 липня 2024 ред. скасувати Jbuket (обговорення \| внесок) Патрульні, Відкочувачі 18 744 редагування →‎Література
(Не показано 44 проміжні версії ще одного користувача)
Рядок 1: {{Військовик2 ~~{{Картка:Військовик~~ \| ім'я = ~~Артюшенко~~ Юрій ~~Митрофанович~~Артюшенко \| оригінал імені = \| портрет = Артюшенко Юрій.jpg \| розмір = 180px \| підпис = ~~Артюшенко~~ ''Юрій Митрофанович Артюшенко'' \| ім'я при народженні = Юрій Митрофанович Артюшенко \| дата народження = 15.4.1899 \| місце народження = с. [[Котельва (~~смт~~селище)\|Котельва]], нині [[~~Харківська~~Полтавська ~~губернія\|Харківської губернії~~область]] \| дата смерті = 15.2.1990 \| місце смерті = [[Чикаго]], штат [[~~США~~Іллінойс]], <br/>{{USA}} \| прізвисько = \| приналежність = ~~[[Файл:Coat_of_Arms_of_UNR.svg\|33px]]~~ ~~[[Армія~~ ~~УНР]]~~ = {{fАрміяУНР}} \| країна = {{UNR}} \| рід військ = \| роки служби = \| звання = ~~[[хорунжий]], сотник [[Армія УНР~~{{Ранг\|~~Армії~~ країна=УНР]]\|звання=Сотник}} \| підрозділ = 2-й Запорозький полк 1-ї Запорозької дивізії, [[Чорні запорожці\|полк Чорних запорожців]] \| командування = \| битви = [[Перша світова війна]]<br/>[[Радянсько-українська війна (1917—1921)\|Українсько-радянська війна]] ~~\| битви =~~ \| нагороди = {{(!}} {{!}} {{Хрест Симона Петлюри}} {{!!}} {{Воєнний хрест (УНР)}} {{!)}} \| відносини = \| інше = [[Файл:Organization of Ukrainian Nationalists-M.svg\|20px]] [[Організація українських націоналістів\|ОУН]] ~~\| інше =~~ }} {{othernames\|Артюшенко}} '''Ю́рій Митрофа́нович Артюше́нко''' ([[15 квітня]] [[1899]], с. [[Котельва (~~смт~~селище)\|Котельва~~]] [[Харківська губернія\|Харківської губернії~~]], нині [[Місто районного значення\|райцентр]] [[Полтавська область\|Полтавської області]] — [[15 лютого]] [[1990]], [[Чикаго]], [[Сполучені Штати Америки\|США]]) — український [[~~Військовий діяч~~Воєначальник\|військовий]] і [[~~Громадський діяч~~Активізм\|громадсько-політичний діяч]], [[журналіст]]; член Ради [[Український військовий клуб імені гетьмана Павла Полуботка\|Українського військового клубу ім. гетьмана Павла Полуботка]] ([[1917]]), [[хорунжий]] 2-го Запорозького полку [[~~Перша~~ Запорізька ~~дивізія~~група армії УНР\|1-ї Запорозької дивізії]] і [[Чорні запорожці\|полку Чорних запорожців]], заступник голови [[Українське ~~Національне~~національне Обоб'єднання\|~~Українського національного об'єднання~~УНО]], редактор [[Український вісник\|«Українського вісника»]] ([[1937]]–[[1940]]). == Біографія == [[Файл:ЛУН.jpg\|right\|260px\|thumb\|Провідні члени Легії Українських Націоналістів. Сидять зліва направо: [[Сціборський Микола Орестович\|Микола Сціборський]], [[Тобілевич Микола Миколайович\|Микола Тобілевич]], [[Пасічник-Тарнавський Теофіл\|Теофіл Пасічник-Тарнавський]], [[Костарів Леонід\|Леонід Костарів]], [[Загривний Максим\|Максим Загривний]]. Стоять зліва направо: [[Руденко Юрій\|Юрій Руденко]], '''Юрій Артюшенко''', [[Пасічник Дмитро\|Дмитро Пасічник]], [[Минів Роман\|Роман Минів]], [[Демчук Дмитро\|Дмитро Демчук]], [[Чехівський Олександр\|Олександр Чехівський]], [[Дударів Костянтин\|Костянтин Дударів]], [[Герасимович Ярослав\|Ярослав Герасимович]]]] Народився [[15 квітня]] [[1899]] року в с. [[Котельва (смт)\|Котельва]] [[Харківська губернія\|Харківської губернії]]. Служив у [[Російська імператорська армія\|російській армії]], зокрема в 4-му запасному полку, який до [[1917]] року базувався в [[Житомир]]і. Народився [[15 квітня]] [[1899]] року в [[Котельва (селище)\|Котельві]] (тоді [[Харківська губернія\|Харківської губернії]], нині смт, [[Місто районного значення\|райцентр]], [[Полтавська область]], [[Україна]]). В метричній книзі Троїцького храму слободи Котельва Охтирськогоповіту Харківської губернії записано: ''"1899… № 15 … апрель… 4 рожден ... 5 крещен… сын Георгій... Слободы Котельвы крестиянинь Митрофань Михаиловь Артюшенко и законная его жена Пелагія Феодорова, оба православны"''<ref>{{Cite book Як член Ради [[Український військовий клуб імені гетьмана Павла Полуботка\|Українського військового клубу ім. гетьмана Павла Полуботка]] Юрій Артюшенко організував у [[Житомир]]і 1-шу українську сотню. В [[1918]]–[[1919]] роках воював у [[Запорізька група армії УНР\|Запорізькій дивізії]]. Після незаконного арешту [[полковник]]а [[Болбочан Петро Федорович\|Петра Болбочана]] на знак протесту покинув «регулярне» військо і пішов у повстанці.▼ \|title=Державний архів Полтавської області. – Фонд 1011. – Опис 14. – Справа. – 24. – Арк. 183. }}</ref>. Служив у [[Російська імператорська армія\|РІА]], зокрема в 4-му полку резерву, який до 1917-го року дислокувався в [[Житомир]]і. [[1925]] року разом з [[Сціборський Микола\|Миколою Сціборським]] та іншими однодумцями засновнував у [[Подєбради\|Подєбрадах]] [[Легія Українських Націоналістів\|Легію українських націоналістів]]. Коли виникло питання про організаційне вітання, саме Юрій Артюшенко запропонував використати вітання [[Чорні запорожці\|чорношличників]]: ''«[[Слава Україні\|Слава Україні!]]» — «Козакам слава!»''. Пропозицію товариство прийняло, але з уточненням — відповідати треба було: ''«[[Слава Україні\|Героям слава!]]»''▼ ▲Як член Ради [[Український військовий клуб імені гетьмана Павла Полуботка\|Українського військового клубу ім. гетьмана Павла Полуботка]] Юрій Артюшенко організував у ~~[[Житомир]]і~~Житомирі 1-шу українську сотню. В ~~[[1918]]–[[1919]]~~1918–1919-му роках воював у [[Запорізька група армії УНР\|Запорізькій дивізії]]. Після ~~незаконного~~ арешту [[полковник]]а [[Болбочан Петро Федорович\|Петра Болбочана]] на знак протесту покинув «регулярне» військо і пішов у повстанці. Випускник [[Українська господарська академія\|Української господарської академії]] в Подєбрадах. Член [[ОУН]]. [[1934]] року на вимогу польської влади уряд [[ЧСР]] відмовив йому у праві проживання. Жив у [[Німеччина\|Німеччині]], [[Румунія\|Румунії]], [[Болгарія\|Болгарії]], [[Туреччина\|Туреччині]], [[Греція\|Греції]], [[Італія\|Італії]], знову в [[Німеччина\|Німеччині]], де нарешті [[1937]] року легалізувався. Від [[1950]] р. — у [[США]]. Співпрацював із різними українськими виданнями ([[Самостійна Україна (газета)\|«Самостійна Україна»]], [[Українське слово\|«Українське слово»]], [[Новий шлях (газета)\|«Новий шлях»]], [[Свобода (газета)\|«Свобода»]] та [[Наш клич (Аргентина)\|«Наш клич»]]). [[1966]] року в [[Чикаго]] вийшли його спогади «Події і Люди на моєму шляху боротьби за Державу. 1917–1966».▼ ▲[[1925]] року разом з [[Сціборський Микола Орестович\|Миколою Сціборським]] та іншими однодумцями засновнував у [[Подєбради\|Подєбрадах]] [[~~Легія~~Леґія ~~Українських~~українських ~~Націоналістів~~націоналістів\|Легію українських націоналістів]]. Коли виникло питання про організаційне вітання, саме Юрій Артюшенко запропонував використати вітання [[Чорні запорожці\|чорношличників]]: ''«[[~~Слава Україні\|~~Слава Україні!]]» — «Козакам слава!»''. Пропозицію товариство прийняло, але з уточненням — відповідати треба було: ''«[[Слава Україні!\|Героям слава!»]]»'' Військове звання — [[сотник]] [[Армія УНР\|Армії УНР]] (з [[1 червня]] [[1921]]; підвищений [[1961]]), [[майор]].▼ ▲Випускник [[Українська господарська академія\|Української господарської академії]] в Подєбрадах. Член [[Організація українських націоналістів\|ОУН]]. [[1934]] року на вимогу польської влади уряд [[Чехословаччина\|ЧСР]] відмовив йому у праві проживання. Жив у [[Німеччина\|Німеччині]], [[Румунія\|Румунії]], [[Болгарія\|Болгарії]], [[Туреччина\|Туреччині]], [[Греція\|Греції]], [[Італія\|Італії]], знову в ~~[[Німеччина\|~~Німеччині]], де ~~нарешті~~зрештою [[1937]] року легалізувався. Від [[1950]] р. — у [[Сполучені Штати Америки\|США]]. Співпрацював із різними українськими виданнями ([[Самостійна Україна (~~газета~~журнал)\|«Самостійна Україна»]], «[[Українське слово~~\|«Українське слово»~~]]», [[Новий шлях (газета)\|«Новий шлях»]], [[~~Свобода~~свобода (газета в США)\|«Свобода»]] та [[Наш клич (Аргентина)\|«Наш клич»]]). [[1966]] року в [[Чикаго]] вийшли його спогади «Події і Люди на моєму шляху боротьби за Державу. ~~1917–1966~~1917—1966». == Література ==▼ ▲Військове звання — [[сотник]] [[Армія ~~УНР~~Української Народної Республіки\|Армії УНР]] (з [[1 червня]] [[1921]]; підвищений [[1961]]), [[майор]]. ''Кучерук О. С.'' Артюшенко Юрій Митрофанович // {{ЕСУ/1}} — С. 683—684. * ''Дяченко П. Г.'' Чорні запорожці. Спомини командира 1-го кінного полку Чорних запорожців Армії УНР. — Київ: Стікс, 2010. — 448 с.▼ == Вшанування пам'яті == * Тернистий шлях кубанця Проходи: Документальний роман / Вступ. слово Р.Коваля. — Вінниця: ДП «ДКФ», 2007. — 404 с.▼ * На [[Котелевський район\|Котелевщині]] у його честь присуджується однойменна премія<ref>{{cite web\|url= http://poltava.svoboda.org.ua/news/events/00123211/\|title= З ініціятиви «Свободи» Котелевська райрада заснувала національно-патріотичну премію ім. Юрія Артюшенка\|author= \|date= \|website= http://poltava.svoboda.org.ua\|publisher= [[Всеукраїнське об'єднання «Свобода»\|«Свобода» (Полтава)]]\|accessdate= 20 червня 2018\|archive-date= 20 червня 2018\|archive-url= https://web.archive.org/web/20180620124838/http://poltava.svoboda.org.ua/news/events/00123211/}}</ref>. == Праці == * [http://diasporiana.org.ua/memuari/13270-artyushenko-yu-podiyi-i-lyudi-na-moyemu-shlyahu-borotbi-za-derzhavu-1917-1966/ Артюшенко Ю. Події і Люди на моєму шляху боротьби за Державу 1917—1966. Чикаго, 1966] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20160415163820/http://diasporiana.org.ua/memuari/13270-artyushenko-yu-podiyi-i-lyudi-na-moyemu-shlyahu-borotbi-za-derzhavu-1917-1966/ \|date=15 квітня 2016 }} == Примітки == {{reflist}} ▲== Література == ▲* ''[[Дяченко Петро Гаврилович\|Дяченко П. Г.]]'' Чорні запорожці. Спомини командира 1-го кінного полку Чорних запорожців Армії УНР. — ~~Київ~~К. : [[Стікс (видавництво)\|Видавництво «Стікс»]], 2010. — 448 с. * [[Коваленко Сергій Станіславович\|Коваленко Сергій]]. Артюшенко Юрій Митрофанович / Чорні запорожці: історія полку. 2-ге видання. — К. : [[Стікс (видавництво)\|Видавництво «Стікс»]], 2015. — 368 с. * [[Коваль Роман Миколайович\|Коваль Р.]], [[Моренець Віктор Іванович\|Моренець В.]] «„Подєбрадський полк“ Армії УНР». — Т. 1. — Київ: [[Холодний Яр (історичний клуб)\|Історичний клуб «Холодний Яр»]], «Український пріоритет» (2016). — С. 42 — 44. * ''Кучерук О. С.'' [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=44746 Артюшенко Юрій Митрофанович] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20161220160810/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=44746 \|date=20 грудня 2016 }} // {{ЕСУ\|1\|683—684}} ▲* Тернистий шлях кубанця Проходи: Документальний роман / Вступ. слово Р. Коваля. — Вінниця : ДП «ДКФ», 2007. — 404 с. * {{Тинченко.ОК армії УНР.2\|Б}} == Посилання == * [http://dverky.net/hol-yar/index.php?option=com_content&view=article&id=50&Itemid=2 Історичний клуб «Холодний Яр»]{{Недоступне посилання\|date=червень 2019 \|bot=InternetArchiveBot }} {{Кавалери Хреста Симона Петлюри}} ~~[[Категорія:Вояки Армії УНР]]~~ [[Категорія:Вояки полку Чорних запорожців]] [[Категорія:Діячі ОУН]] [[Категорія:Діячі ОУН — випускники вишів]] [[Категорія:Уродженці Котельви]] [[Категорія:Випускники Української господарської академії]] [[Категорія:Персоналії:Житомир]] [[Категорія:Померли в Чикаго]]