Туполев ТБ-6: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Usik64 (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
 
(Не показані 18 проміжних версій 12 користувачів)
Рядок 1:
{{Edited|Usik64}}
 
{{Військовий літак|
|Повна назва = Туполєв ТБ-6
|Модель = ТБ-6
|Фотографія =
|Фотографія = [[File:ТБ 6 СучаснМодель.png|thumb|centre|350px|ТБ-6. Сучасна модель]]
|Призначення = Стратегічний бомбардувальник
|Перший політ =
Рядок 53 ⟶ 51:
максимально до 16000 кг бомб, нормально - 10000 кг
<!-- Історія виробництва -->
|Виробник = КБ Туполев, [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]
|Всього збудовано = 10; дослідні роботи були припинені на стадії готовності 16% літака у 1934 році
|Модифікації =
|Конструктор = [[Андрій Миколайович Туполєв|Туполев, Андрій Миколайович]]
}}
 
'''Туполєв ТБ-6''' (внутрішнє позначення '''АНТ-26'''; {{lang-ru|Туполєв ТБ-6/АНТ-26}})&nbsp;— дослідна розробка 1930-х років КБ Туполєва [[Важкий бомбардувальник|важкого бомбардувальника]], що не просунулося далі креслень. Натхненний успіхом [[АНТ-20]], Туполєв в 1929 році почав роботу над розробкою ще більшого за розміром і злітними характеристиками літака на живлення від 12 двигунів із злітною вагою 70000 кг (150000 фунтів). До середини 1930-х років ця тенденція у військовій авіації зміщується в бік менших і швидших машин. Так і в [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] роботи над ТБ-6 були припинені на користь [[Пе-8|ТБ-7]].
 
== Історія створення ==
Подальшим розвитком ідеї літаків-надгігантів стали [[бомбардувальник]] [[АНТ-26]] ([[ТБ-6]]) та пасажирський АНТ-28. Їм передував проектпроєкт чотирьох - — двигунового АНТ-24 з двигунами М-44 по 2000 к.с. кожен.
 
АНТ-24 по масогабаритним параметрам став перехідним до АНТ-26. За конструктивним рішенням та льотно-тактичними характеристиками виявився найбільш раціональним з усієї гами туполєвських надгігантів. Але, на жаль, він замикався на дуже проблемний дослідний двигун М-44.
==Історія створення==
АНТ-24 по масогабаритним параметрам став перехідним до АНТ-26. За конструктивним рішенням та льотно-тактичними характеристиками виявився найбільш раціональним з усієї гами туполєвських надгігантів. Але, на жаль, він замикався на дуже проблемний дослідний двигун М-44.
 
Розробка цього двигуна велася в ЦДАМі під керівництвом головного конструктора М.Сердюкова. Щоб отримати високу потужність, не вдаючись до форсування і використовуючи звичайні види [[Паливо|паливпалива]]а, потрібно було збільшити робочий об'єм циліндрів. Цього можна було досягти шляхом збільшення їх числа і розмірів. Такий підхід підвищує [[Коефіцієнт корисної дії|ККД]] [[двигун]]а, але збільшує вагу та розміри.
 
Дослідний екземпляр М-44 виготовили в [[1933]]-му. Але стендові випробування не підтвердили надій на значне підвищення економічності. Крім того, виявилася підвищена схильність до детонації палива. АНТ-24, як і пізніші проектипроєкти АНТ-26 під шість М-44, незабезпечені відповідною силовою установкою, ніякого реального розвитку не отримали, хоча і справно фігурували в планах ВПС і ОКБ.
 
Ще у вересні [[1929]]-го НТК УВПС звернувся в [[Центральний аерогідродинамічний інститут імені М. Є. Жуковського|ЦАГІ]] з проханням дати свої міркування про можливості побудови двох металевих літаків з вантажопідйомністю до 10 та 25 тонн, для перевезення танка та іншої бойової техніки. Через місяць ЦАГІ представив кошторис, але тільки на "...попередні«…попередні вишукування і проектування..."проєктування…» В цьому кошторисі звертає на себе увагу один пункт — - "«побудова моделей човнів і поплавців та їх проходження через канали"». Він був викликаний, судячи з усього, сумнівами ЦАГІ в можливості забезпечення нормальних злітно-посадочних характеристик літаків-гігантів на сухопутних злітно-посадкових смугах.
 
[[6 листопада]] [[1929]]-го голова НТК УВВС Дубенський нагадав Туполєву про бажаність отримати від ЦАГІ окрім надісланого кошторису більш докладних міркувань щодо проектуванняпроєктування і будівництва літаків особливого призначення. У листі від 13 грудня 1929-го ЦАГІ виклав більш докладно свої погляди щодо згаданих літаків-гігантів з корисним навантаженням 10 та 25 т відповідно. ;ЦАГІ зачіпав такі принципові питання створення літаків в [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]], в тому числі і надважких: «У зв'язку з тим, що будівництво літаків зажадає нових матеріалів, які не виготовляються нашою промисловістю, ЦАГІ вважає, що будівництво не може базуватися на вітчизняних матеріалах і вимагатиме для виробництва великих закордонних замовлень».
 
Оскільки військові в особі УВПС продовжували наполягати на створенні нового гіганта, здатного транспортувати десятки тонн бомб і важку бойову техніку, в ЦАГІ роботи по темі почали входити в звичне русло ескізного, а потім робочого проектуванняпроєктування. Перші ескізи форм далекого багатомоторного з великою вантажопідйомністю літака були зроблені в 1930-му, а вже в 1931-му літак під шифром ТБ-6 почав фігурувати в офіційних планах і програмах з визначеннями льотно-тактичних характеристик, як у варіанті для ВПС, так і для ЦПФ.
"У зв'язку з тим, що будівництво літаків зажадає нових матеріалів, які не виготовляються нашою промисловістю, ЦАГІ вважає, що будівництво не може базуватися на вітчизняних матеріалах і вимагатиме для виробництва великих закордонних замовлень".
 
Наприклад, в програму ЦПФ по ВАО (Всесоюзне Авіаційне Об'єднання) на 1931 рік включили ТБ-6 у пасажирському та вантажних варіантах, з комерційної вантажопідйомність 15т і дальністю польоту до 1500  км, зі строком виготовлення перших двох літаків в 1933-му (проектпроєкт спочатку проходив з позначенням для ЦПФ під шифром АНТ-26, потім АНТ-28).
Оскільки військові в особі УВПС продовжували наполягати на створенні нового гіганта, здатного транспортувати десятки тонн бомб і важку бойову техніку, в ЦАГІ роботи по темі почали входити в звичне русло ескізного, а потім робочого проектування. Перші ескізи форм далекого багатомоторного з великою вантажопідйомністю літака були зроблені в 1930-му, а вже в 1931-му літак під шифром ТБ-6 почав фігурувати в офіційних планах і програмах з визначеннями льотно-тактичних характеристик, як у варіанті для ВПС, так і для ЦПФ.
 
Цікаво, що у тактико-технічні вимоги (ТТТ) НДІ ВПС на 1931 рік вніс важкі бомбардувальники, як подальший розвиток удосконалення ТБ-3 з такими можливостями: бомбове навантаження до 20 т, горизонтальна швидкість - — 250 [[Кілометр за годину|км/год]], [[радіус]] дії - — 750  км.
Наприклад, в програму ЦПФ по ВАО (Всесоюзне Авіаційне Об'єднання) на 1931 рік включили ТБ-6 у пасажирському та вантажних варіантах, з комерційної вантажопідйомність 15т і дальністю польоту до 1500 км, зі строком виготовлення перших двох літаків в 1933-му (проект спочатку проходив з позначенням для ЦПФ під шифром АНТ-26, потім АНТ-28).
 
Цікаво, що у тактико-технічні вимоги (ТТТ) НДІ ВПС на 1931 рік вніс важкі бомбардувальники, як подальший розвиток удосконалення ТБ-3 з такими можливостями: бомбове навантаження до 20 т, горизонтальна швидкість - 250 км/год, радіус дії - 750 км.
 
При розробці системи оборонного озброєння пропонувалося замінити кулемети на великокаліберні з установкою бічних турелей, носової сферичної вежі і кормової вогневої точки. Основний розвиток важкого бомбардувальника повинно було йти по лінії нарощування бомбового навантаження, швидкості та вогневої оборонної могутності.
 
У жовтні [[1931]]-го на засіданні ВАО під головуванням П. Баранова було прийнято рішення форсувати виготовлення ТБ-6 і закінчити його спорудження наприкінці 1932-го. До більш-менш нормального проектуванняпроєктування ТБ-6 ЦАГІ приступив лише в березні 1932-го, позначалася більша завантаження по іншим машинам.
 
Слідом за першими нарисами, що визначили основні габарити літака і необхідні конструктивні матеріали, ЦАГІ підняв питання про проектуванняпроєктування заводу для серійної споруди літака, про підготовку авіаційного заводу для ремонту ТБ-6 (вічне болюче питання для нашої авіації), а також про підготовку металургійної промисловості до випуску необхідних сортаментів сталевих виробів.
 
В плані робіт по ТБ-6 вирішувалося питання з проектуванняпроєктування нового авіаційного заводу в [[Казань|КазанКазані]]і, з продуктивністю до 200 важких машин в рік.
Слідом за першими нарисами, що визначили основні габарити літака і необхідні конструктивні матеріали, ЦАГІ підняв питання про проектування заводу для серійної споруди літака, про підготовку авіаційного заводу для ремонту ТБ-6 (вічне болюче питання для нашої авіації), а також про підготовку металургійної промисловості до випуску необхідних сортаментів сталевих виробів.
 
=== Задум ===
В плані робіт по ТБ-6 вирішувалося питання з проектування нового авіаційного заводу в [[Казань|Казан]]і, з продуктивністю до 200 важких машин в рік.
;Враховуючи побажання НДІ ВПС, ЦАГІ до жовтня 1932-го визначив основні дані ТБ-6.
===Задум===
Літак повинен був мати
[[File:ТБ 6 Модель.png|thumb|right|350px|ТБ-6, модель розробників]]
* довжину 38  м,
[[File:ТБ 6 ПозиційнаСхема.png|thumb|right|350px|ТБ-6, позиційна схема із різними варіантами шасі]]
* розмах крила - — 95  м,
;Враховуючи побажання НДІ ВПС, ЦАГІ до жовтня 1932-го визначив основні дані ТБ-6.
* польотну масу - — 70 т.
Літак повинен був мати
Із загальної маси конструкції 31 т, 18т припадало на молібденові труби і 4 т на інші види сталі.
*довжину 38 м,
*розмах крила - 95 м,
*польотну масу - 70 т.
Із загальної маси конструкції 31 т, 18т припадало на молібденові труби і 4 т на інші види сталі.
 
У ході подальшого опрацювання проектупроєкту в ЦАГІ поступово склалася компонувальна схема літака, тип силової установки, розміщення оборонного озброєння і  т.  д.
 
=== Озброєння ===
Вісім двигунів стояли в крилі, чотири - — у двох тандемних установках під крилом, оборонне озброєння (кулемети ТАК, [[ШКАС]], великокаліберні [[ШВАК (гармата)|ШВАК]], гармати калібру 20-37 мм) розміщувалися у восьми установках.
 
;Оборонне озброєння зазначалося наступне:
* три гармати "«Ерлікон"» калібру 20  мм,
* одна гармата калібру 37  мм,
* один кулемет ТАК,
* чотири кулемети [[ШКАС]],
* три великокаліберних кулемета [[ШВАК (кулемет)|ШВАК]].
 
Окрім цього військові припускали, що можна буде підвішувати під ТБ-6 танки, гармати та іншу великогабаритну техніку на спеціальних точках підвісу.
 
=== Дообладнання ===
Для забезпечення необхідної шляховоїкурсової стійкості, при значних розмірах літака ввели два додаткових кіля, встановивши їх на третини розмаху стабілізатора.
 
* Обшивка крила - — гофрована, з великим кроком хвилі гофра, а у фюзеляжі передбачалося виконати гладкою.
* Шасі - — напівприбране в спеціальні підкрилові обтічники.
* З двигунами М-34 і М-34РН (820 к. с.) літак повинен був мати:
** польотну масу - — 72,5 т,
** масу порожнього - — 44,5 т,
** масу пального -13 т,
** бомбове навантаження - — 10 т,
** максимальну швидкість на висоті 3500  м - — 223 км/год,
** дальність -1500  км.
 
== Дослідне будівництво ==
==Підсумки==
* Для дослідження питань, пов'язаних з аеродинамікою літака, в [[1935]] році була побудована двомісна буксирувальна модель-планер в масштабі 1/4 натурного АНТ-26. Її льотні випробування зі зняттям характеристик проводив льотчик-випробувач Б. М. Кудрін.
Підводячи підсумок роботі ОКБ Туполєва щодо п'ятирічного розвитку ідеї створення надважких вантажопідіймальних малошвидкісних літаків, можна сказати, що подальша еволюція дальньої бомбардувальної авіації пішла шляхом створення швидкісних висотних важких машин. Підтвердження такої ідеї є поява слідом за проектами тихохідних «супербомбовозів» в ОКБ А.М.Туполєва проекту швидкісного, але більш легкого висотного бомбардувальника [[АНТ-42]] ([[ТБ-7]]), що перевершував на момент своєї появи практично ТТХ усіх ЛА аналогічного призначення передових західних країн.
* Загальмувавши всі роботи з цивільної модифікації, КБ повністю зосередилося на військовому варіанті.
* У дослідному виробництві почалася споруда літака.
* Літак продовжує фігурувати в планах ВПС по дослідному будівництві в 1933—1934 роках (машина згадується як ТБ-6-6М44) із закінченням будівництва до грудня [[1935]] року, а потім – до 1 серпня [[1936]] року.
* У липні [[1934]] року були припинені всі роботи за проєктом при загальній технічній готовності планера літака на 75 % і всього літака – на 16 %.
 
== Підсумки ==
ПідводячиПідбиваючи підсумок роботі ОКБ Туполєва щодо п'ятирічного розвитку ідеї створення надважких вантажопідіймальних малошвидкісних літаків, можна сказати, що подальша еволюція дальньої [[Бомбардувальна авіація|бомбардувальної авіації]] пішла шляхом створення швидкісних висотних важких машин. Підтвердження такої ідеї є поява слідом за проектамипроєктами тихохідних «супербомбовозів» в ОКБ А. М. Туполєва проектупроєкту швидкісного, але більш легкого висотного бомбардувальника [[Пе-8|АНТ-42]] ([[ТБ-7]]), що перевершував на момент своєї появи практично ТТХ усіх ЛА аналогічного призначення передових західних країн.
 
== Джерела ==
* (рос.) Владимир Ригмант. Конец Эры тихоходных Гигантов. "«Супербомбардировщики"» для РККА
* (рос.) Шавров В. Б.  История конструкций самолетов в СССР до 1938 г.
* (рос.) Симаков Б. Л.  Самолеты страны Советов. 1917-19701917—1970
* (рос.) Энциклопедия-справочник. Самолеты страны Советов
 
== Посилання ==
* [http://www.airwar.ru/enc/bww2/tb6.html www.airwar.ru/enc/bww2/tb6.html]
* [https://web.archive.org/web/20151117031547/http://www.tupolev.ru/ant-26-tb-6 www.tupolev.ru/ant-26-tb-6 — АНТ-26 чи ТБ-6]
*[https://en.wikipedia.org/wiki/Tupolev_TB-6 en.wikipedia.org/wiki/Tupolev_TB-6] — ТБ-6 в англійській Вікіпедії
 
== Примітки ==
Рядок 144 ⟶ 146:
{{Літаки КБ Туполєва}}
 
[[Категорія:Літаки Туполєва|ТБ-6]]
[[Категорія:Літаки]][[Категорія:Бомбардувальники]][[Категорія:Військові літаки СРСР]][[Категорія:Вікіпроект:Військова техніка]]
[[Категорія:Стратегічні бомбардувальники|ТБ-6]]
[[Категорія:Військові літаки СРСР|ТБ-6]]