Туполев ТБ-6: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії

[неперевірена версія]

[перевірена версія]

← Попереднє редагування

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Версія за 00:04, 2 грудня 2015 ред. CommonsDelinker (обговорення \| внесок) Боти 120 632 редагування Вилучив файл ТБ_6_ПозиційнаСхема.png, оскільки він був вилучений з Wikimedia Commons користувачем Jameslwoodward. Причина: Per [[:c:Commons:Deletion requ ← Попереднє редагування		Поточна версія на 11:56, 12 липня 2024 ред. скасувати Юлія Лисенко (обговорення \| внесок) 4272 редагування Немає опису редагування Мітка: Візуальний редактор
(Не показані 13 проміжних версій 12 користувачів)
Рядок 51: максимально до 16000 кг бомб, нормально - 10000 кг <!-- Історія виробництва --> \|Виробник = КБ Туполев, [[Союз Радянських Соціалістичних Республік\|СРСР]] \|Всього збудовано = 0; дослідні роботи були припинені на стадії готовності 16% літака у 1934 році \|Модифікації = \|Конструктор = [[~~Андрій Миколайович~~ Туполєв~~\|Туполев,~~ Андрій Миколайович]] }} '''Туполєв ТБ-6''' (внутрішнє позначення '''[[АНТ-26]]'''; ~~російською:~~ {{lang-ru\|Туполєв ТБ-6 / АНТ-26}})  — дослідна розробка 1930-х років КБ Туполєва [[Важкий бомбардувальник\|важкого бомбардувальника]], що не просунулося далі креслень. Натхненний успіхом [[АНТ-20]], Туполєв в 1929 році почав роботу над розробкою ще більшого за розміром і злітними характеристиками літака на живлення від 12 двигунів із злітною вагою 70000 кг (150000 фунтів). До середини 1930-х років ця тенденція у військовій авіації зміщується в бік менших і ~~більш швидких~~швидших машин. Так і в [[Союз Радянських Соціалістичних Республік\|СРСР]] роботи над ТБ-6 були припинені на користь [[Пе-8\|ТБ-7]]. == Історія створення ==▼ Подальшим розвитком ідеї літаків-надгігантів стали [[бомбардувальник]] [[АНТ-26]] ([[ТБ-6]]) та пасажирський АНТ-28. Їм передував ~~проект~~проєкт чотирьох - — двигунового АНТ-24 з двигунами М-44 по 2000 к.с. кожен.▼ АНТ-24 по масогабаритним параметрам став перехідним до АНТ-26. За конструктивним рішенням та льотно-тактичними характеристиками виявився найбільш раціональним з усієї гами туполєвських надгігантів. Але, на жаль, він замикався на дуже проблемний дослідний двигун М-44.▼ Розробка цього двигуна велася в ЦДАМі під керівництвом головного конструктора М.Сердюкова. Щоб отримати високу потужність, не вдаючись до форсування і використовуючи звичайні види [[Паливо\|~~палив~~палива]]а, потрібно було збільшити робочий об'єм циліндрів. Цього можна було досягти шляхом збільшення їх числа і розмірів. Такий підхід підвищує [[Коефіцієнт корисної дії\|ККД]] [[двигун]]а, але збільшує вагу та розміри.▼ ▲==Історія створення== Дослідний екземпляр М-44 виготовили в [[1933]]-му. Але стендові випробування не підтвердили надій на значне підвищення економічності. Крім того, виявилася підвищена схильність до детонації палива. АНТ-24, як і пізніші ~~проекти~~проєкти АНТ-26 під шість М-44, незабезпечені відповідною силовою установкою, ніякого реального розвитку не отримали, хоча і справно фігурували в планах ВПС і ОКБ.▼ ▲Подальшим розвитком ідеї літаків-надгігантів стали [[бомбардувальник]] [[АНТ-26]] ([[ТБ-6]]) та пасажирський АНТ-28. Їм передував проект чотирьох - двигунового АНТ-24 з двигунами М-44 по 2000 к.с. кожен. Ще у вересні [[1929]]-го НТК УВПС звернувся в [[Центральний аерогідродинамічний інститут імені М. Є. Жуковського\|ЦАГІ]] з проханням дати свої міркування про можливості побудови двох металевих літаків з вантажопідйомністю до 10 та 25 тонн, для перевезення танка та іншої бойової техніки. Через місяць ЦАГІ представив кошторис, але тільки на ~~"...попередні~~«…попередні вишукування і ~~проектування..."~~проєктування…» В цьому кошторисі звертає на себе увагу один пункт — ~~- "~~«побудова моделей човнів і поплавців та їх проходження через канали"». Він був викликаний, судячи з усього, сумнівами ЦАГІ в можливості забезпечення нормальних злітно-посадочних характеристик літаків-гігантів на сухопутних злітно-посадкових смугах.▼ ▲АНТ-24 по масогабаритним параметрам став перехідним до АНТ-26. За конструктивним рішенням та льотно-тактичними характеристиками виявився найбільш раціональним з усієї гами туполєвських надгігантів. Але, на жаль, він замикався на дуже проблемний дослідний двигун М-44. [[6 листопада]] [[1929]]-го голова НТК УВВС Дубенський нагадав Туполєву про бажаність отримати від ЦАГІ окрім надісланого кошторису більш докладних міркувань щодо ~~проектування~~проєктування і будівництва літаків особливого призначення. У листі від 13 грудня 1929-го ЦАГІ виклав більш докладно свої погляди щодо згаданих літаків-гігантів з корисним навантаженням 10 та 25 т відповідно. ;ЦАГІ зачіпав такі принципові питання створення літаків в [[Союз Радянських Соціалістичних Республік\|СРСР]], в тому числі і надважких: «У зв'язку з тим, що будівництво літаків зажадає нових матеріалів, які не виготовляються нашою промисловістю, ЦАГІ вважає, що будівництво не може базуватися на вітчизняних матеріалах і вимагатиме для виробництва великих закордонних замовлень».▼ ▲Розробка цього двигуна велася в ЦДАМі під керівництвом головного конструктора М.Сердюкова. Щоб отримати високу потужність, не вдаючись до форсування і використовуючи звичайні види [[Паливо\|палив]]а, потрібно було збільшити робочий об'єм циліндрів. Цього можна було досягти шляхом збільшення їх числа і розмірів. Такий підхід підвищує [[ККД]] [[двигун]]а, але збільшує вагу та розміри. Оскільки військові в особі УВПС продовжували наполягати на створенні нового гіганта, здатного транспортувати десятки тонн бомб і важку бойову техніку, в ЦАГІ роботи по темі почали входити в звичне русло ескізного, а потім робочого ~~проектування~~проєктування. Перші ескізи форм далекого багатомоторного з великою вантажопідйомністю літака були зроблені в 1930-му, а вже в 1931-му літак під шифром ТБ-6 почав фігурувати в офіційних планах і програмах з визначеннями льотно-тактичних характеристик, як у варіанті для ВПС, так і для ЦПФ.▼ ▲Дослідний екземпляр М-44 виготовили в [[1933]]-му. Але стендові випробування не підтвердили надій на значне підвищення економічності. Крім того, виявилася підвищена схильність до детонації палива. АНТ-24, як і пізніші проекти АНТ-26 під шість М-44, незабезпечені відповідною силовою установкою, ніякого реального розвитку не отримали, хоча і справно фігурували в планах ВПС і ОКБ. Наприклад, в програму ЦПФ по ВАО (Всесоюзне Авіаційне Об'єднання) на 1931 рік включили ТБ-6 у пасажирському та вантажних варіантах, з комерційної вантажопідйомність 15т і дальністю польоту до 1500 км, зі строком виготовлення перших двох літаків в 1933-му (~~проект~~проєкт спочатку проходив з позначенням для ЦПФ під шифром АНТ-26, потім АНТ-28).▼ ▲Ще у вересні [[1929]]-го НТК УВПС звернувся в [[ЦАГІ]] з проханням дати свої міркування про можливості побудови двох металевих літаків з вантажопідйомністю до 10 та 25 тонн, для перевезення танка та іншої бойової техніки. Через місяць ЦАГІ представив кошторис, але тільки на "...попередні вишукування і проектування..." В цьому кошторисі звертає на себе увагу один пункт - "побудова моделей човнів і поплавців та їх проходження через канали". Він був викликаний, судячи з усього, сумнівами ЦАГІ в можливості забезпечення нормальних злітно-посадочних характеристик літаків-гігантів на сухопутних злітно-посадкових смугах. Цікаво, що у тактико-технічні вимоги (ТТТ) НДІ ВПС на 1931 рік вніс важкі бомбардувальники, як подальший розвиток удосконалення ТБ-3 з такими можливостями: бомбове навантаження до 20 т, горизонтальна швидкість - — 250 [[Кілометр за годину\|км/год]], [[радіус]] дії - — 750 км.▼ ▲[[6 листопада]] [[1929]]-го голова НТК УВВС Дубенський нагадав Туполєву про бажаність отримати від ЦАГІ окрім надісланого кошторису більш докладних міркувань щодо проектування і будівництва літаків особливого призначення. У листі від 13 грудня 1929-го ЦАГІ виклав більш докладно свої погляди щодо згаданих літаків-гігантів з корисним навантаженням 10 та 25 т відповідно. ;ЦАГІ зачіпав такі принципові питання створення літаків в [[СРСР]], в тому числі і надважких: "У зв'язку з тим, що будівництво літаків зажадає нових матеріалів, які не виготовляються нашою промисловістю, ЦАГІ вважає, що будівництво не може базуватися на вітчизняних матеріалах і вимагатиме для виробництва великих закордонних замовлень". ▲Оскільки військові в особі УВПС продовжували наполягати на створенні нового гіганта, здатного транспортувати десятки тонн бомб і важку бойову техніку, в ЦАГІ роботи по темі почали входити в звичне русло ескізного, а потім робочого проектування. Перші ескізи форм далекого багатомоторного з великою вантажопідйомністю літака були зроблені в 1930-му, а вже в 1931-му літак під шифром ТБ-6 почав фігурувати в офіційних планах і програмах з визначеннями льотно-тактичних характеристик, як у варіанті для ВПС, так і для ЦПФ. ▲Наприклад, в програму ЦПФ по ВАО (Всесоюзне Авіаційне Об'єднання) на 1931 рік включили ТБ-6 у пасажирському та вантажних варіантах, з комерційної вантажопідйомність 15т і дальністю польоту до 1500 км, зі строком виготовлення перших двох літаків в 1933-му (проект спочатку проходив з позначенням для ЦПФ під шифром АНТ-26, потім АНТ-28). ▲Цікаво, що у тактико-технічні вимоги (ТТТ) НДІ ВПС на 1931 рік вніс важкі бомбардувальники, як подальший розвиток удосконалення ТБ-3 з такими можливостями: бомбове навантаження до 20 т, горизонтальна швидкість - 250 км/год, радіус дії - 750 км. При розробці системи оборонного озброєння пропонувалося замінити кулемети на великокаліберні з установкою бічних турелей, носової сферичної вежі і кормової вогневої точки. Основний розвиток важкого бомбардувальника повинно було йти по лінії нарощування бомбового навантаження, швидкості та вогневої оборонної могутності. У жовтні [[1931]]-го на засіданні ВАО під головуванням П. Баранова було прийнято рішення форсувати виготовлення ТБ-6 і закінчити його спорудження наприкінці 1932-го. До більш-менш нормального ~~проектування~~проєктування ТБ-6 ЦАГІ приступив лише в березні 1932-го, позначалася більша завантаження по іншим машинам. Слідом за першими нарисами, що визначили основні габарити літака і необхідні конструктивні матеріали, ЦАГІ підняв питання про ~~проектування~~проєктування заводу для серійної споруди літака, про підготовку авіаційного заводу для ремонту ТБ-6 (вічне болюче питання для нашої авіації), а також про підготовку металургійної промисловості до випуску необхідних сортаментів сталевих виробів. В плані робіт по ТБ-6 вирішувалося питання з ~~проектування~~проєктування нового авіаційного заводу в [[Казань\|~~Казан~~Казані]]і, з продуктивністю до 200 важких машин в рік. ===Задум===▼ ~~[[File:ТБ 6 Модель.png\|thumb\|right\|350px\|ТБ-6, модель розробників]]~~ ▲=== Задум === ;Враховуючи побажання НДІ ВПС, ЦАГІ до жовтня 1932-го визначив основні дані ТБ-6. Літак повинен був мати * довжину 38 м, * розмах крила - — 95 м, * польотну масу - — 70 т. Із загальної маси конструкції 31 т, 18т припадало на молібденові труби і 4 т на інші види сталі. У ході подальшого опрацювання ~~проекту~~проєкту в ЦАГІ поступово склалася компонувальна схема літака, тип силової установки, розміщення оборонного озброєння і т. д. === Озброєння === Вісім двигунів стояли в крилі, чотири - — у двох тандемних установках під крилом, оборонне озброєння (кулемети ТАК, [[ШКАС]], великокаліберні [[ШВАК (гармата)\|ШВАК]], гармати калібру 20-37 мм) розміщувалися у восьми установках. ;Оборонне озброєння зазначалося наступне: * три гармати "«Ерлікон"» калібру 20 мм, * одна гармата калібру 37 мм, * один кулемет ТАК, * чотири кулемети [[ШКАС]], * три великокаліберних кулемета [[ШВАК (кулемет)\|ШВАК]]. Окрім цього військові припускали, що можна буде підвішувати під ТБ-6 танки, гармати та іншу великогабаритну техніку на спеціальних точках підвісу. === Дообладнання === Для забезпечення необхідної ~~шляхової~~курсової стійкості, при значних розмірах літака ввели два додаткових кіля, встановивши їх на третини розмаху стабілізатора. Обшивка крила - гофрована, з великим кроком хвилі гофра, а у фюзеляжі передбачалося виконати гладкою. ▼ Шасі - напівприбране в спеціальні підкрилові обтічники. ▼ З двигунами М-34 і М-34РН (820 к. с.) літак повинен був мати: ▼ польотну масу - 72,5 т, ▼ масу порожнього - 44,5 т, ▼ масу пального -13 т, ▼ бомбове навантаження - 10 т, ▼ максимальну швидкість на висоті 3500 м - 223 км/год, ▼ дальність -1500 км.▼ ▲ Обшивка крила - — гофрована, з великим кроком хвилі гофра, а у фюзеляжі передбачалося виконати гладкою. ==Дослідне будівництво==▼ ▲* Шасі - — напівприбране в спеціальні підкрилові обтічники. ▲* З двигунами М-34 і М-34РН (820 к. с.) літак повинен був мати: ▲ польотну масу - — 72,5 т, ▲ масу порожнього - — 44,5 т, ▲ масу пального -13 т, ▲ бомбове навантаження - — 10 т, ▲ максимальну швидкість на висоті 3500 м - — 223 км/год, ▲ дальність -1500 км. ▲== Дослідне будівництво == * Для дослідження питань, пов'язаних з аеродинамікою літака, в [[1935]] році була побудована двомісна буксирувальна модель-планер в масштабі 1/4 натурного [[АНТ-26]]. Її льотні випробування зі зняттям характеристик проводив льотчик-випробувач Б. М. Кудрін. * Загальмувавши всі роботи з цивільної модифікації, КБ повністю зосередилося на військовому варіанті. * У дослідному виробництві почалася споруда літака. * Літак продовжує фігурувати в планах ВПС по дослідному будівництві в ~~1933-1934~~1933—1934 роках (машина згадується як ТБ-6-6М44) із закінченням будівництва до грудня [[1935]] року, а потім – до 1 серпня [[1936]] року. * У липні [[1934]] року були припинені всі роботи за ~~проектом~~проєктом при загальній технічній готовності планера літака на 75 % і всього літака – на 16 %. == Підсумки == ~~Підводячи~~Підбиваючи підсумок роботі ОКБ Туполєва щодо п'ятирічного розвитку ідеї створення надважких вантажопідіймальних малошвидкісних літаків, можна сказати, що подальша еволюція дальньої [[Бомбардувальна авіація\|бомбардувальної авіації]] пішла шляхом створення швидкісних висотних важких машин. Підтвердження такої ідеї є поява слідом за ~~проектами~~проєктами тихохідних «супербомбовозів» в ОКБ А. М. Туполєва ~~проекту~~проєкту швидкісного, але більш легкого висотного бомбардувальника [[Пе-8\|АНТ-42]] ([[ТБ-7]]), що перевершував на момент своєї появи практично ТТХ усіх ЛА аналогічного призначення передових західних країн. == Джерела == * (рос.) Владимир Ригмант. Конец Эры тихоходных Гигантов. "«Супербомбардировщики"» для РККА * (рос.) Шавров В. Б. История конструкций самолетов в СССР до 1938 г. * (рос.) Симаков Б. Л. Самолеты страны Советов. ~~1917-1970~~1917—1970 * (рос.) Энциклопедия-справочник. Самолеты страны Советов == Посилання == * [http://www.airwar.ru/enc/bww2/tb6.html www.airwar.ru/enc/bww2/tb6.html] * [https://web.archive.org/web/20151117031547/http://www.tupolev.ru/ant-26-tb-6 www.tupolev.ru/ant-26-tb-6 - — АНТ-26 чи ТБ-6]▼ [https://en.wikipedia.org/wiki/Tupolev_TB-6 en.wikipedia.org/wiki/Tupolev_TB-6] — ТБ-6 в англійській Вікіпедії ▲[http://www.tupolev.ru/ant-26-tb-6 www.tupolev.ru/ant-26-tb-6 - АНТ-26 чи ТБ-6] == Примітки == Рядок 154 ⟶ 146: {{Літаки КБ Туполєва}} [[Категорія:Літаки Туполєва\|ТБ-6]] [[Категорія:Літаки]][[Категорія:Бомбардувальники]][[Категорія:Військові літаки СРСР]][[Категорія:Вікіпроект:Військова техніка]] [[Категорія:Стратегічні бомбардувальники\|ТБ-6]] [[Категорія:Військові літаки СРСР\|ТБ-6]]