Гальчевський Яків Васильович: відмінності між версіями

| звання = {{Ранг|країна=РІА|звання=Штабс-капітанШтабскапітан}}<br/><br/>{{Ранг|країна=УНР|звання=Сотник}}<br/><br/>[[Файл:PL Epolet mjr.svg|50px]] [[майор]]

| нагороди = {{{(!}}

{{!})}}

'''Я́ків Васи́льович Гальче́вський ''(отаман Орел, Jakub Wojnarowski)''''' (* {{ДН|3|11|1894|22|10}}, с. [[Малинівка (Літинський район)|Гута-Літинська]], [[Літинський повіт|Літинського повіту]] [[Подільська губернія|Подільської губернії]], нині Малинівка Літинського району [[Вінницька область|Вінницької області]] — † [[21 березня]] [[1943]], с. [[Пересоловичі]], [[Дистрикт Люблін]], [[Генеральна губернія|Генерал-губернаторство]], [[Третій Рейх]]) — український [[Воєначальник|військовий діяч]], активний учасник повстанського руху в Україні, [[Активізм|громадський діяч]], [[Учитель|вчитель]], [[письменник]]. [[Закон України «Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у XX столітті»|Борець за незалежність України у ХХ сторіччі]].

Народився у селянській сім'ї. Батько Гальчевський Василь (Войцех) Лукович (друга пол. ХІХ — 1901) селянин, уроджений [[Римо-католицька церква|римо-католик]], у 1892 р. перейшов у [[Православна церква|православ'я]]. Мати Гальчевська (в[[Дошлюбне дівоцтвіта шлюбне прізвище|до шлюбу]] Русавська) Мотрона Іванівна (1876—1944).

== Проходження військової служби ув Російськійросійській армії згідно з послужним списком офіцера ==

[[11 лютого]] [[1915]] року призваний по мобілізації ратників другого2-го розряду Літинським повітовим військовим начальником і призначений у 22-й піхотний запасний батальйон. По прибутті зарахований у списки 22-го запасного батальйону. [[22 червня]] [[1916]]-го переведений на службу ув 15-й піхотний запасний батальйон. А за два дні прибув та був зарахований у списки 8-ї роти.

Якраз заЗа місяць, 22 липня, Яків відряджений у другу2-гу школу прапорщиків у м. ЖитомиріЖитомир. Тут був зарахований у списки юнкерів 4-ї роти ій у другий розряд зіз поведінки.

Нарешті [[12 грудня]] [[1916]]-го підвищений у молодші унтер-офіцериунтерофіцери, а за чотири дні переведений у перший розряд з поведінки, підвищений у прапорщики ув 15-й піхотний запасний полк і виключений зі списку<ref>РДВІА (РГВИА) Ф. 409 Оп. 1 Спр. 57031 послужний список 4-020.</ref>.

[[1920]]–—[[1922]] — воював проти частин дивізій [[Котовський Григорій Іванович|Г. Котовського]] та Осадчого: з полками 1-ї дивізії, з 10-м, 11-м, 12-м полками 2-ї дивізії Червоного козацтва, 8-ї кінної дивізії. Не злічити боїв і з частинами [[24-та окрема механізована бригада (Україна)|24-ї Самарської дивізії]], 2-м ескадроном Брацлавського полку, Вінницькою школою піхотних червоних командирів, артилерійською школою, відділами особливого призначення тощо. Оперував на Літинщині, Летичівщині, Брацлавщині, рейдував у Вінницькому, Проскурівському, Кам'янець-Подільському, Ново-Ушицькому, Могилівському, Ольгопільському повітах, на Ямпільщині.

«Наша засада така: кинжалкинджал дає в руки револьвер, — револьвер здобуває кріс, — крісом здобувається кулемет, а кулеметом опановується гармата, а все разом дає повстанцям міста, знаряддя і владу».

«В постійній боротьбі ми стали людьми не з цього світу, а стояли понад людські пристрасті. На землі нічого не було такого, щоби нас до неї притягало: ні батьки, ні родина, ні багатство не могло нам заступити неба, куди наші душі рвались, бо там була ідея. Смерти ми не боялися, бо завсіди стояла вона перед нами. Свою смерть кожний із нас уявляв собі, як легкий перехід у інший, незнаний нам світ, де буде вічний спокій, на який ми заслужили своїм бурхливим життям. Перехід повинен бути легким тому, що ми знали, за що вмираємо, що не один ворог поляг від кожного із нас. Нам легко було вмирати в бою, ми без страху заглядали смерті в очі. На землі не залишаємо нічого, чого б нам було шкода. У мене особисто – ні золота, ні речей не залишилося б. Ціле моє майно на мені, і з нього найціннішим була зброя...»|3=«Ми є месники за кривди народу» (''Яків Гальчевський'')<ref>«[http://unknownwar.info/export_html/_716.html ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180829225540/http://unknownwar.info/export_html/_716.html |date=2018-08-29 }}</ref>.|4=}}

'''Фото Подільської повстанської групи, вересень 1922 року, після переходу 2 вересня за р. Збруч на польську територію '''(джерело архів УСБУ у Вінницькій області справа 12197, арк. 49 (у конверті) [[Файл:поділська повстанська група.JPG|thumb|центр|1000px|Особи зображені на фото — текстза подаєтьсяданими без змін, відповідно до протоколівдопитів (архів УСБУ у Вінницькій області справа 12197, арк. 41-48,50-51) допитів затриманого повстанця Корнелишина Ф. С. (на фото № 44) у якого вилучено це фото: '''1.''' Отаман банди — '''ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ — ОРЕЛ''' — житель Літинського повіту, села Літинської гути, 28 років.

'''2.''' Помічник отамана банди — '''ПОГИБА Петро''' — 23 роки, жит. Кубанської області, Станиці Старо-Титарівської.

'''3.''' Начальник Штабу банди — '''[[Конопленко-Запорожець Павло|КОНОПЕНКО Павло Степанович]]''', — 32х років, житель Херсонської губернії.

'''4.''' Лікар банди — '''МОТРУК''' житель Буковини, 27 років.

'''5.''' комендант і начальник контррозвідки банди — '''КОХАН Іван''', 23 роки, житель м-ка Вовковинець.

'''6.''' Командир сотні банди — '''БАБІЄНКО''' 32-х років, жит. м. Летичів

'''7.''' Ад'ютант штабу банди — '''КОВБАСЮК Євгеній''' — 26 років житель Брацлавського повіту с. Забіжжя.

'''11.''' Козак бандикозак — '''ПАШКОВСЬКИЙ Пилип''', житель Київської губ. Липовецького повіту, с. Калник, 22х років.

'''35.''' Козак '''[[Вовнюк Прокоп]]''' 20 років, жит. хутора Майдана-Літинецького, Літинськ. повіту.

[[1925]]&nbsp;— з боями покинув терен [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УСРР]]<ref>Гальчевський Яків Васильович // Давидюк Р. В інтер'єрі міжвоєнної Волині : біограми політичних емігрантів - учасників Української революції. - Рівне : Львів, 2023. - С. 61-62</ref>, перейшов до Польщі, де змінив прізвище на Войнаровський. У 1925—1930 працював польським службовцем з підготовки агентів, що засилались до Радянської України.

Радник організатора [[Українська повстанська армія|УПА]], командира [[ПоліськаУкраїнська Січнародно-революційна армія|Поліської Січі]] [[Тарас Бульба-Боровець|Тараса Бульби-Боровця]]. Організатор і командир [[Грубешів]]ської української самооборони ([[Холмщина]], [[1942]]–[[1943]]).

Автор книги «Проти червоних окупантів» (Т. 1. — [[Краків]], [[1941]]; Т. 2. — [[Краків]]-[[Львів]], [[1942]]), автор рукописів: «З воєнного нотатника» та історіософічної праці в 25 розділах без назви, досі не опублікованих (Грубешівщина, січень [[1942]]).

Перша дружина: Жуматій Марія Оксентіївна (1897, містечко [[Лиса Гора (Первомайський район)|Лиса Гора]] Херсонскої губернії — ?), за фахом учитель. Одружились у 1919. АрештованаЗаарештована [[ Державне політичне управління|ГПУ]] у 1922 р. Пізніше звільнена, працювала у 9 — -й трудовій школі ім. Д. Бєдного (м. Вінниця).

Друга дружина: донька православного священника в [[Гостинне]], [[Люблінське воєводство]], [[Грубешівський повіт]], [[Гміна Вербковичі (гміна)|Ґмінаґміна Вербковичі]] Которович (у 2-му шлюбі Дидинська) Надія Іванівна (1911, [[Холмщина]] — 2003, [[Пенсільванія|штат Пенсільванія]] [[Сполучені Штати Америки|США]]).

Загинув у бою з грубешівським відділом [[Армія Крайова|Армії Крайової]] під командування поручника Казимира Врублевського, псевдо «Мариська» (02.08.1914,Козодави&nbsp;— 01.07.2007,Грабовець), який стаціонував в Стрілецьких лісах, [[21 березня]] [[1943]] в селі [[Пересоловичі]], [[Грубешівський повіт|Грубешівського повіту]].<ref>{{Cite web|url=http://www.jerzymaslowski.pl/blog/podziemie-antykomunistyczne/kazimierz-wroblewski-%E2%80%9Erys%E2%80%9D-%E2%80%9Emaryska%E2%80%9D-%E2%80%9Eostatni%E2%80%9D|title=Архівована копія|accessdate=14 червня 2018|archiveurl=https://web.archive.org/web/20180614144300/http://www.jerzymaslowski.pl/blog/podziemie-antykomunistyczne/kazimierz-wroblewski-%e2%80%9erys%e2%80%9d-%e2%80%9emaryska%e2%80%9d-%e2%80%9eostatni%e2%80%9d|archivedate=14 червня 2018|deadurl=yes}}</ref> у бою з грубешівським відділом [[Армія Крайова|Армії Крайової]] під командуванням поручника Казимира Врублевського, псевдо «Мариська» (02.08.1914, Козодави&nbsp;— 01.07.2007, Грабовець), який стаціонував у Стрілецьких лісах.

* [[12 січня]] [[2013]] року в с. Малинівка Літинського району на Вінниччині з ініціативи національно-патріотичних сил краю освячено хрест на місці майбутнього пам'ятного знаку полковнику Армії УНР, керівнику повстанських сил Правобережної України отаманові Якову Гальчевському на псевдо «Орел».<ref>[{{Cite web |url=http://gazeta.ua/blog/35879/na-vinnichchini-vstanovili-hrest-otamanovi-orlu-yakovu-galchevskomu |title=На Вінниччині встановили хрест отаманові «Орлу»&nbsp; — Якову Гальчевському] |accessdate=1 серпня 2013 |archive-date=19 червня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130619065545/http://gazeta.ua/blog/35879/na-vinnichchini-vstanovili-hrest-otamanovi-orlu-yakovu-galchevskomu }}</ref>

* [[30 листопада]] [[2013]] року, у суботу, в селі Малинівка на батьківщині Якова відбулось відкриття пам'ятного знаку видатному борцю за українську державність, герою національно-визвольних змагань 1917-20-х років XX століття, полковнику армії УНР, легендарному отаману Орлу Якову Гальчевському.<ref>{{Cite web |url=http://litin-rda.gov.ua/news/683-v-s.-malinvka-ltinskogo-rajjonu-vdkrili.html |title=Архівована копія |accessdate=6 груденьгрудня 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20131210103029/http://litin-rda.gov.ua/news/683-v-s.-malinvka-ltinskogo-rajjonu-vdkrili.html |archivedate=10 груденьгрудня 2013 |deadurl=yes }}</ref>

* [http://diasporiana.org.ua/memuari/10091-galchevskiy-voynarovskiy-ya-proti-chervonih-okupantiv-ch-2/ Яків Гальчевський&nbsp;— Войнаровський. Проти червоних окупантів ч. 2] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150402100146/http://diasporiana.org.ua/memuari/10091-galchevskiy-voynarovskiy-ya-proti-chervonih-okupantiv-ch-2/ |date=2 квітня 2015 }}

* [http://chtyvo.org.ua/authors/Halchevskyi_Yakiv/ Твори Я. Гальчевського у «Чтиві»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130119042155/http://chtyvo.org.ua/authors/Halchevskyi_Yakiv/ |date=19 січня 2013 }}

* [http://www.ukrlife.org/main/evshan/galchevskynot.htm Яків Гальчевський. З воєнного нотатника] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170118175559/http://www.ukrlife.org/main/evshan/galchevskynot.htm |date=18 січня 2017 }}

* [http://unknownwar.info/---------_671/ Яків Гальчевський-Орел, отаман Подільської повстанської групи. Газета «Незборима Нація»] {{НедоступнеWebarchive|url=https://web.archive.org/web/20130626230207/http://unknownwar.info/---------_671/ посилання|date=травень26 2019червня |bot=InternetArchiveBot2013 }}

* [http://unknownwar.info/-----_685/ І нарекли його отаманом Орлом. Біографія полковника армії УНР Якова Гальчевського, 2004] {{НедоступнеWebarchive|url=https://web.archive.org/web/20130626201605/http://unknownwar.info/-----_685/ посилання|date=травень26 2019червня |bot=InternetArchiveBot2013 }}

* [http://biletskyi.blogspot.ca/2012/08/blog-post.html?spref=fb ФОТО. Де загинув Яків Гальчевський (Отаман Орел)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160305104817/http://biletskyi.blogspot.ca/2012/08/blog-post.html?spref=fb |date=5 березня 2016 }}

* [[Завальнюк Костянтин Вікторович|Завальнюк К. В.]], Стецюк Т. В. Яків Гальчевський у документах епохи. — К.-П.: 2012: ПП «Медобори-2006». — 224 с.

* [http://forum.milua.org/viewtopic.php?f=2&t=18251/ Послужний список прапорщика 15&nbsp;— го піхотного запасного полку Я.&nbsp;В.&nbsp;Гольчевського на Воєнно-історичному форумі] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141222162416/http://forum.milua.org/viewtopic.php?f=2&t=18251%2F |date=22 грудня 2014 }}

* [http://biletskyi.blogspot.ca/2012/08/blog-post.html ФОТО. Де загинув Яків Гальчевський (Отаман Орел)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130921054221/http://biletskyi.blogspot.ca/2012/08/blog-post.html |date=21 вересня 2013 }}

* [http://www.ounb.km.ua/vidanya/2014/gal_2.pdf Подвижник української ідеї: до 120-річчя від дня народження Я.&nbsp;В.&nbsp;Гальчевського: довід.-бібліогр. вид. / Упр. культури, національностей та релігій Хмельниц. облдержадмін.; Культурол. т-во ім. Я. Гальчевського; ХОУНБ ім. М. Островського.&nbsp;— Кам'янець-Поділ.: Вид-во ПП «Медобори 2006», 2014.&nbsp;— 32 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160305000427/http://www.ounb.km.ua/vidanya/2014/gal_2.pdf |date=5 березня 2016 }}

[[Категорія:Діячі Персоналії:УНР]]

[[Категорія:Люди, на честь яких названіназвано вулиці]]