[перевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
TohaomgBot (обговорення | внесок)
м Додано інформацію до 1 посилання на джерело
Немає опису редагування
 
(Не показані 26 проміжних версій 11 користувачів)
Рядок 1:
{{не плутати|Браслав|Браславом|містом [[Вітебська область|Вітебської області]] Білорусі|так}}
{{СмтСелище України
| назва = Брацлав
| прапор =
| опис прапора =
| зображення = Брацлав. Костел Матері Божої DSCСвятого 0070Скапулярію.jpg
| зображення_підпис = Костел Матері Божої Cвятого Cкапулярію
| герб = Braclaw coa XVIII XX.png
| опис герба = Герб Брацлава
| область = [[Вінницька область]]
| район = [[Тульчинський район]]
| рада громада = [[Брацлавська селищна радагромада]]
| код КОАТУУ = 0523055300
| облікова картка = [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rdat1=30.10.2015&rf7571=2486 Брацлав]
| засноване = [[1362]]
| перша згадка = [[1375]]– місто<ref>[http://gis.huri.harvard.edu/historical-atlas/podillya.html Історичне Поділля у пізньому Середньовіччі] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200513124936/http://gis.huri.harvard.edu/historical-atlas/podillya.html |date=13 травня 2020 }} (вебкарта на сайті [[Гарвардський університет|Гарвардського університету]]</ref>; 1431 – замок
| магдебурзьке право = [[15691564]]
| статус = [[1924]]2024
| населення = {{зменшення}} {{Formatnum:49944872}} <small>(01.01.20212022)</small><ref>{{Cite web |url=http://database.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2021/zb_chuselnist%202021.pdf |title=Архівована копія |accessdate=12 червня 2021 |archiveUKR-date=14 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220214173606/http://database.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2021/zb_chuselnist%202021.pdf EnumPopEstimate2022}}</ref>
| площа = 19.2
| ref-площа =
Рядок 43 ⟶ 44:
| мер = Кобринчук Микола Миколайович
| ремарки =
| зображення_розмір=300px}}
}}
 
'''Бра́цлав''' ('''Браслав''')&nbsp;— [[селище міського типу]] в [[Україна|Україні]], у [[Тульчинський район|Тульчинському районі]] [[Вінницька область|Вінницької області]], розташоване на річці [[Південний Буг]], колишній центр [[Брацлавське воєводство|Брацлавського воєводства]]. Населення: {{formatnum:4,94994}} тис. осіб (станом на 2021 рік).
 
== Назва ==
Рядок 51 ⟶ 52:
 
== Герб ==
[[Файл:Braclav* pgt coa 1792.gif|thumb100|left|Перший герб Брацлава]] — Святий Петро з ключем, було скасовано в 1792 році.
* 2. 1792 наданий новий герб. Брацлав мав герб Св. Петра до 1792, який був відмінений і наданий новий герб, а новийДругий герб мав замок на горі з трьома вежами, з яких середня була зруйнована.
* 1. Перший герб Брацлава — св. Петро з ключем.
* Третій сучасний герб. <gallery widths="140" perrow="3" class="center" style="center">
* 2. 1792 наданий новий герб. Брацлав мав герб Св. Петра до 1792, який був відмінений і наданий новий герб, а новий герб мав замок на горі з трьома вежами, з яких середня була зруйнована.
Файл:Braclav pgt coa 1792.gif|Перший герб
* 3. Сучасний герб
[[Файл:Braclav polk.svg|thumb|left|70px|Герб Брацлавшини з 1569]] року
[[Файл:Pahonia. Пагоня (1780-89).png|thumb|left|50px|Погоня литовська]] 1780-1789 рр.
</gallery>
 
== Хоругва ==
Рядок 60 ⟶ 64:
 
== Археологічні дані ==
Біля Брацлава 1845 р.року знайдено скарб зіз 80 старих римських монет імператора Адріана, Антоніна, М. Аврелія, Л. Бера, Коммода, Севера.
[[Файл:Braclav polk.svg|thumb|left|70px|Герб Брацлавшини з 1569]]
1898 на території замчища знайдено гранітну молот-сокиру.
 
1887 року на слободі Недільського знайдено скарб із 742 срібних і мідних монет XVII ст. — польських, і шведських.
1888 біля підніжжя старого замку знайдено гробницю зі скелетами людини і коня, уламки шаблі, мідну чашу.
 
1888 року біля підніжжя старого замку знайдено гробницю зі скелетами людини і коня, уламки шаблі, мідну чашу.
1887 на слободі Недільського знайдено скарб із 742 срібних і мідних монет XVII ст — польських, шведських.
 
1892 року на Пархіловці знайдено скарб із 34 срібних монет XVI—XVII ст. — німецьких, голландських, польських.
 
1898 року на території замчища знайдено гранітну молот-сокиру.
Біля Брацлава 1845 р. знайдено скарб з 80 старих римських монет імператора Адріана, Антоніна, М. Аврелія, Л. Бера, Коммода, Севера.
[[Файл:Pahonia. Пагоня (1780-89).png|thumb|left|50px|Погоня литовська]]
 
== Історія ==
Стара назва міста Браслав або Брацлава, місто святого [[апостолпетро Петро(апостол)|апостола Петра]]. Брацлав згадується в літописах вже у XII ст.
 
[[Брацлавська фортеця]] протягом довгоготривалого часу була центром історичних подій, своєрідним символом у боротьбі за Східне [[Східне Поділля]].
 
=== У складі Великого Князівства Литовського ===
Почалась ця боротьба в середині [[XIV століття|XIV]] ст. з приходом сюди військ князя [[Ольгерд]]а і розтягнулась на декілька століть. Небожі [[Ольгерд]]а — князі [[Коріятовичі|Коріатовичі]] (див. [[Федір Коріятович]]) — серед перших подільських замків наказали вибудувати твердиню на [[Південний Буг|Бузі]]. Трапилась ця подія на початку 60-х років XIV [[XIV сторіччяxIV століття|сторіччя]],
 
[[1395]] р. інший [[Велике князівство Литовське|литовський]] князь [[Вітовт]] завоював Поділля, відібрав брацлавський замок у [[Федір Коріятович|Федора Коріатовича]] і віддав його [[Корибут-Дмитро Ольгердович|Дмитру Корибуту]] разом з Вінницею, Соколом, Крем'янцем.
 
[[1442]] р. [[Острозький Федір Данилович|Федір Острозький]] відібрав у князя [[Свидригайло Ольгердович|Свидригайла]] все [[Поділля]], а також Брацлав, [[Смотрич (смтселище)|Смотрич]], [[Скала-Подільська|Скалу]] та інші подільські замки.
 
У [[1432]] році (за іншими свідченнями — у 1434) Брацлав увійшов до складу [[Королівство Польське (1385—1569)|Королівства Польського]], але в 40-х роках XV ст. був повернений [[Литва|Литві]]. Починаючи з кінця XV ст., брацлавська фортеця стала епіцентром військових дій у Східному [[Поділля|Поділлі]].
 
[[1463]] р. місто було спалене. Старостою тоді був князь [[Михайло Васильович Чорторийський (брацлавський намісник)|Михайло Чарторийський]].
 
У [[1478]] р. «''[[монгольська навала на Русь|татари]] много зла сотворили на Подолю і около Браславлю''». Місто в результаті цього набігу було спалено, замок вдалося оборонити, обороною, хоч і без успіху, займався [[Михайло Юрій Чорторийський|Михайло Васильович Клєванський]]<ref>{{Cite web |url=http://izbornyk.org.ua/dynasty/dyn48.htm |title=Ізборник |accessdate=27 квітня 2013 |archive-date=12 травня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130512093804/http://izbornyk.org.ua/dynasty/dyn48.htm }}</ref>.
 
Через Брацлав проходив соляний шлях із [[ОдесаКоцюбіїв|Кочубієва]] на [[Луцьк]].
 
=== ВУ складі Королівства Польського ===
{{стиль|дата=листопад 2016}}
Під час війни з [[Волохи|волохами]] йдучи на допомогу польському королю [[Ян I Ольбрахт|Яну I Ольбрахту]], стояв тут військовим табором великий литовський князь [[Олександр Ягеллончик|Олександр I Ягеллончик]], тоді було відновлено замок і відбудовано місто.
Рядок 100 ⟶ 102:
[[1552]] р. король [[Сигізмунд II Август]] наказав укріпити замок і поставити тут велику варту. Сигізмунд II Август послав у [[1552]] році пушкаря Жолдака укріпити Брацлавський замок, він зобов'язався це виконати за 28 тижнів. На роботах були задіяні 60 копачів і 40 ремісників, було затрачено на все 3177 злотих. Незважаючи на це, місто постійно руйнували татари, тому [[1554]] р. сеймики, суди та земські справи були перенесені до Вінниці. Від цього часу почався занепад міста.
 
'''[[Королівська люстрація|Люстрація]] 1552 року'''. Замок знаходився між двома ярами, з однієї сторони яром Богу і з іншої — яром [[Пуцавка|Пацовки]]. Замок знаходився на пагорбі — був кам'яний. Великий міст через Бог був збудований коштом [[Зем'яни|зем'ян]] і міщан. [[1552]] р. старостою Брацлава був Корецький. Осель на той час було 730 , 7 грецьких церков, 1 костел. До замку належала рілля, на якій росло всіляке збіжжя та на дібровах вигодовувалася худоба, оленів, зубрів та лосів знаходилось тоді тут досить.
 
[[1616]] р. старостою Брацлава був [[ВалентинВалентій-Олександр Калиновський|Валентій Александер Калиновський]]. В місті знаходилося 500 міських будинків, 40 шляхетських будинків, 5 будинків попівських, 18 жидів. [[1606]] р. на ґрунтах брацлавських було засновано містечко — Мацоха, яке мало 150 осель. Після Валентія Александра старостою був його син — [[Мартин Калиновський (гетьман)|Марцін (Мартин) Калиновський]].
 
[[1654]] р. відбулася битва між козаками у складі 12 тисяч під проводом Зеленіцького, [[Іван Богун|Івана Богуна]], Пушкаренка та з іншої сторони київського каштеляна [[Стефан Чарнецький|Стефана Чарнецького]] та шляхтою. Козаки висадивши замок в повітря, зруйнували міст та спалили місто.
Рядок 109 ⟶ 111:
* Андрій князь Капуста, гербу власного
* Михайло Вишневецький, гербу власного
* [[Загоровський Василь Петрович|Василь Загоровський]] г. Вреби
* Олександр Семашко гербу Лебідь
* Григорій кн. Сангушко, гербу власного
Рядок 117 ⟶ 119:
* Гаврило Стемпковський г. Юноша (1628)
* Стефан Стемпковський (1662)
* [[Ледуховські|Стефан Ледуховський]] г. [[Шалава (герб)|Шалава]]
* Франциск Кориціньський г. Топор
* Вацлав Гулевич г. Новина
Рядок 128 ⟶ 130:
За умовами Люблінської унії 1569 — у складі Речі Посполитої
 
[[Файл:Poloniae et Ungariae zMünstera.jpg|thumb|300px220x220px|Брацлав на мапі 1554 р.]]
 
У 1564 році одержав [[магдебурзьке право]].
У [[1569]] році [[Брацлавщина]] стала [[Брацлавське воєводство|Брацлавським воєводством]] у складі [[Річ Посполита|Речі Посполитої]], Брацлав одержав [[магдебурзьке право]], став центром воєводства.
 
У [[1569]] році [[Брацлавщина]] стала [[Брацлавське воєводство|Брацлавським воєводством]] у складі [[Річ Посполита|Речі Посполитої]], Брацлав одержав [[магдебурзьке право]], став центром воєводства.
У 1594 році сталося [[Брацлавське повстання 1594|Брацлавське повстання]]. Під стінами брацлавського замку повстанці [[Северин Наливайко|Северина Наливайка]], яких підтримав місцевий [[війт]] [[Роман Тишкевич]], напали на шляхетський табір і перебили немало «урядовців» Речі Посполитої.
 
У 1594 році сталося [[Брацлавське повстання 1594(1594—1595)|Брацлавське повстання]]. Під стінами брацлавського замку повстанці [[Северин Наливайко|Северина Наливайка]], яких підтримав місцевий [[війт]] [[Роман Тишкевич]], напали на шляхетський табір і перебили немало «урядовців» Речі Посполитої.
Через 4 роки Брацлав втратив статус воєводського центру, ці функції перешли до [[Вінниця|Вінниці]].
 
Рядок 138 ⟶ 142:
Брацлавський замок відіграв неабияку роль в роки Визвольної війни Українського народу. Важко навіть перерахувати всіх історичних діячів, у той чи інший спосіб причетних до його історії в цей період. Серед них [[гетьман]]и [[Іван Виговський]], [[Юрій Хмельницький]], [[Павло Тетеря]], [[Петро Дорошенко]], полковник [[Данило Нечай]], кошовий отаман [[Іван Сірко]], молдовський господар [[Дука]] і багато інших.
 
Згідно з міждержавними угодами другої половини [[XVII століття|XVII]] ст. більша частина Брацлавщини повинна була залишатись незаселеною. Замкові укріплення Брацлава тим часом занепадали.
 
25 серпня [[1671]] місто складалося з 2 частин. Нижнє місто було на полі і укріплене невеликим земляним валом і верхнє місто не дуже велике на вершині найвищого пагорба, по-козацьки сильно укріплене, з північної частини р. Буг, на сході глибока долина і на заході між нижнім і верхнім містом було широке озеро, з півдня по площині місто було укріплене земляним валом, ровом, та палісадом, якнайкраще фортифіковано. В місті було багато населення, у верхньому місті була одна церква і в нижньому 3, всі грецькі. Населення тільки козаки (українці). Нижнє місто піддалося нападу татар, які були тут розбиті, а решта втекли (за [[Ульріх фон Вердум|Ульріхом фон Вердумом]]).
 
=== У складі Османської імперії ===
[[1672]] року Брацлав разом з [[Поділля]]м відійшов до Османської імперії, але уже через три роки був повернутий. [[1674]] року польський король Ян III стояв під Брацлавом цілу зиму, незважаючи на сувору зиму в ту пору,; татарський хан, стягнувши сюди багато війська, протримався, але після нападу на замок, його було вигнано, а Брацлав повернуто.
 
=== ВУ складі Речі Посполитої ===
Брацлавське староство отримав на 50 р.років князь Калікст Понінський, а потім віддав його Тадеушу Козловському.
 
1711 року Брацлав без бою було зайнято армією гетьмана [[Пилип Орлик|Пилипа Орлика]], під час його [[Похід Пилипа Орлика на Правобережну Україну (1711)|походу на Правобережжя проти московської влади]].
 
У [[1711]]–[[1712]] рр.роках за наказом московської влади більшу частину козаків та цивільних мешканців міста [[Згінзгін населення з Правобережної України в Лівобережну (1711-17121711—1712)|було силою переселено на Лівобережжя]].
 
[[Королівська люстрація|Люстрація]] [[1789]]&nbsp;р.року описує вже нове місто. Резиденція дерев'яна, покрита ґонтом. На новому місці 26 єврейські будинки, крамниця, божниця, лазня. У Чернишівці&nbsp;— 53 оселі, Слобідка&nbsp;— 30, Пархилівка&nbsp;— 19, Павликівка&nbsp;— 16; 3 млини, солеварний майдан на 3 котли, фарний дерев'яний костел, шпиталь, 2 церкви. <br/>До Брацлавського староства належало 21 село.
 
=== ВУ складі Російської імперії ===
З 8 квітня 1793 року анексоване Російською імперією.
 
Наприкінці 19 ст. місто було дерев'яним, погано забудованим, постійно тут виникали пожежі: у 1810 — 3 рази, 1811 — 7, 1821 — 10. Місто колись було великим — до міста Мацохи. Видно було сліди давніх валів та рештки замку готичної архітектури. На пагорбі над Бугом при впадінні р. [[Пуцавка|Пацовки]] було старе місто, де було 730 будинків, 7 церков і 1 костел. Мешканців тоді було 5344 осіб. В місті було 5 молитовних будинків та синагог, свічкова фабрика, броварня, гарбарня, аптека, 2 лікарі, 12 мурованих будинків і 618 дерев'яних.
 
Брацлавський замок ледь не відбудували в [[XIX століття|XIX]] столітті, коли імператор [[Микола I (російський імператор)|Микола І]] віддав відповідне розпорядження. Брацлав, який розташовувався на перетині стратегічних шляхів, зацікавив імператора; ву [[1832]] році навіть був виконаний план майбутнього замку, проте цьому проектупроєкту не судилось здійснитись. Від старого ж замку до наших днів не залишилось нічого.
 
=== Визвольні змагання 1917—1921 років ===
Місто входило до складу [[УНРУкраїнська Народна Республіка|Української Народної Республіки]]. ВУ серпні 1919&nbsp;р.року місто було звільнене від більшовицьких військ частинами [[Армія УНРУкраїнської Народної Республіки|Армії УНР]] під командуванням [[Тютюнник Юрій Йосипович|Юрія Тютюнника]].<ref>''М. Литвин, К. Науменко.'' Історія ЗУНР.— Львів: Інститут українознавства НАН України; видавнича фірма «Олір», 1995.— 368 с., іл.— С. 241. ISBN 5-7707-7867-9</ref> У вересні 1919&nbsp;р.року [[Другий корпус УГА|Другий корпус]] [[Українська галицька армія|УГА]] (командир&nbsp;— полковник [[Арнольд Вольф]]) вів успішні бої проти [[денікін Антон Іванович|денікінських]]ських військ у районі Брацлава (також Липівця, [[Немирів|Немирова]], [[Гайсин]]а).
 
20 жовтня 1919&nbsp;р.року в напрямку Брацлав&nbsp;— [[Монастирище]] наступали частини [[Другий корпус УГА|ІІ-го Корпусу УГА]] спільно з частинами генерала [[Антін Кравс|Антіна Кравса]]. Місто було взяте, 2 разидвічі червоні війська його відвойовували. 28 жовтня місто було взяте частинами УГА (при допомозі Бригади Українських Січовихсічових Стрільцівстрільців).<ref>''М. Литвин, К. Науменко.'' Історія ЗУНР… С. 259—260</ref>
 
=== Період Відновлення Української Державності ===
Після проголошення 24 серпня 1991 р.,року підтверджене результатами [[Всеукраїнський референдум (1991)|Всеукраїнського референдуму]] 1 грудня 1991 р. Брацлав — ву складі України.
[[Файл:3. Брацлав вул. Енгельса,30.jpg|міні|Брацлавська селищна рада]]
Після проголошення 24 серпня 1991 р., підтверджене результатами Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 р. Брацлав — в складі України.
 
== Населення ==
Рядок 179 ⟶ 182:
* [[2012]] — 5 631
 
У місті здавна жило багато євреїв. У 1596 році, під час повстання Наливайка, відбулися вбивства євреїв. 1648, року козаки відбили місто ув [[Мартин Калиновський (гетьман)|Мартина Калиновського]] і знищили всіх євреїв. У 1664 році московити вирізали поляків і євреїв. ВУ 1895 році у місті налічувалося 2460 євреїв. Вони мали синагогу і шість молитовних будинків.
 
У 1926&nbsp;р. у місті проживало 3902 українців (49,8&nbsp;%), 1840 євреїв (23,5&nbsp;%), 1808 росіян, переважно старообрядців (23,1&nbsp;%) та 247 поляків (3,1&nbsp;%).<ref>сесоюзная перепись населения 1926 года. М.: Издание ЦСУ Союза ССР, 1928-29</ref>
Рядок 187 ⟶ 190:
За переписом 2001&nbsp;р. українці становили бл. 90&nbsp;% населення, росіяни&nbsp;— бл. 7&nbsp;% населення, поляки&nbsp;— бл. 1&nbsp;%.<ref>{{Cite web |url=http://statistika.in.ua/mova2001/mova |title=Архівована копія |accessdate=18 червня 2014 |archive-date=25 квітня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140425085420/http://statistika.in.ua/mova2001/mova }}</ref>
 
=== ХрамиМова ===
Розподіл населення за рідною мовою за даними [[Перепис населення України (2001)|перепису 2001 року]]<ref>https://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/</ref>:
[[Костел Матері Божої святого скапулярію (Брацлав)|Костел Матері Божої святого скапулярію]].<ref>{{Cite web |url=http://wikimapia.org/27644230/uk/Костел-Матері-Божої-Святого-Скапулярія |title=Костел Матері Божої Святого Скапулярія (Брацлав) {{!}} бароко, пам'ятка архітектури (історії), католицька церква, будова 19го століття |accessdate=30 травня 2022 |archive-date=20 лютого 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180220030851/http://wikimapia.org/27644230/uk/Костел-Матері-Божої-Святого-Скапулярія }}</ref>
{| class="wikitable sortable"
[[Файл:Костел, Брацлав.jpg|міні|праворуч|200пкс|Костел]]
!Мова
!Кількість
!Відсоток
|-
|[[Українська мова|українська]]
|5530
|91.66%
|-
|[[Російська мова|російська]]
|487
|8.07%
|-
|[[Румунська мова|румунська]]
|5
|0.08%
|-
|[[Вірменська мова|вірменська]]
|5
|0.08%
|-
|[[єврейська]]
|4
|0.07%
|-
|[[Болгарська мова|болгарська]]
|1
|0.02%
|-
|інші/не вказали
|1
|0.02%
|- class="sortbottom"
!Усього
|6033
|100%
|}
 
== Релігія ==
 
* [[Костел Матері Божої святого скапулярію (Брацлав)|Костел Матері Божої святого скапулярію]].<ref>{{Cite web |url=http://wikimapia.org/27644230/uk/Костел-Матері-Божої-Святого-Скапулярія |title=Костел Матері Божої Святого Скапулярія (Брацлав) {{!}} бароко, пам'ятка архітектури (історії), католицька церква, будова 19го століття |accessdate=30 травня 2022 |archive-date=20 лютого 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180220030851/http://wikimapia.org/27644230/uk/Костел-Матері-Божої-Святого-Скапулярія }}</ref>;
* Церква Святого Миколая;
* Храм Покрови Пресвятої Богородиці (старообрядницький, 1917 р.);
* Стара синагога.
 
== Пам'ятники ==
* Пам'ятник [[Шевченко Тарас Григорович|Тарасові Шевченку]] на території Брацлавського технічного коледжу;
[[Файл:Bracław_memorial.JPG|upright|міні|Меморіал, присвячений містянам-жертвам [[Голокост]]у ([[Холон]], [[Ізраїль]])]]
[[Файл:3. Брацлав* Пам'ятник Д. Нечаю.jpg|ліворуч|міні|Пам'ятник [[Данило Нечай|Д.Данилові Нечаю]], біля музичної школи]];
* Пам'ятник [[ДанилоКозацька Нечай|Д. Нечаю]], біля музичної школимогила;
* Пам'ятник воїнам, загиблим у роки Великої Вітчизняної війни;
* Пам'ятник польовій кухні;
* Пам'ятник братська могила розстріляних євреїв.
 
== Транспорт ==
Рядок 205 ⟶ 254:
* [[Любинська Клавдія Володимирівна]] — член Української Центральної Ради.
* [[Нахман із Брацлава]] — засновник брацлавського (бресловського) хасидизму.
* [[Список вояків армії УНР, розстріляних більшовиками під Базаром 1921 року#С|Слободенюк Леонтій Федорович]] — козак 1-ї бригади [[4-та Київська стрілецька дивізія Армії УНР|4-ї Київської дивізії]] [[Армія Української Народної Республіки|Армії УНР]], Герой [[Другий зимовий похід|Другого Зимового походу]].
У Брацлаві народився Абрам Мейєр Лазар, дід по материнській лінії американського співака Девіда Лі Рота, вокаліста групи Ван Хален<ref>{{Cite web|title=David Lee Roth|url=https://ethnicelebs.com/david-lee-roth|website=Ethnicity of Celebs {{!}} EthniCelebs.com|date=2016-02-07|accessdate=2023-02-06|language=en-US|last=madman}}</ref>.
 
Рядок 212 ⟶ 261:
 
== Галерея ==
<gallery perrow="7" class="center" style="center">
<gallery>
Файл:3. Брацлав (Будинок гімназії).jpg|Будинок гімназії
Файл:Вид з єврейського кладовища на млин Солітемана DSC 0227.jpg|Вид з єврейського кладовища на млин СолітеманаСолітермана
Файл:3. Брацлав (вул. ГагарінаЕнгельса,12)30.jpg|Особняк,Брацлавська Брацлав,селищна вул. Гагаріна,12рада
Файл:Арт-об'єкт "БРАЦLOVE" біля музичної школи.jpg|Арт-об'єкт "БРАЦLOVE" біля музичної школи
Файл:Брацлав Пам'ятник Данилові Нечаю.jpg|Пам'ятник Данилові Нечаю
Файл:Брацлав Колишній особняк Шойхета.jpg|Колишній особняк Шойхета
[[Файл:Bracław_memorialBracław memorial.JPG|upright|міні|Меморіал, присвячений містянам - жертвам [[Голокост|Голокосту]]у ([[Холон]], [[Ізраїль]])]]
</gallery>
 
Рядок 244 ⟶ 296:
 
{{Історичні місця Вінницької області}}
{{Брацлавська селищна громада}}
{{Немирівський район}}
{{Населені пункти Вінницької області}}
{{Бібліоінформація}}
 
[[Категорія:СелищаКолишні міськогосмт типу Вінницької областіУкраїни]]
[[Категорія:Міста над Південним Бугом]]
[[Категорія:Міста магдебурзького права на Поділлі]]
Рядок 255 ⟶ 307:
[[Категорія:Колишні районні центри УРСР]]
[[Категорія:Брацлав| ]]
[[Категорія:1362засновані в Україні 1362]]
[[Категорія:Міста зі Списку руських міст далеких і близьких]]