Гогенцоллерни: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії

[неперевірена версія]

[перевірена версія]

← Попереднє редагування

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Версія за 10:35, 12 квітня 2022 ред. Neobachnyy (обговорення \| внесок) 197 редагувань мНемає опису редагування Мітка: Візуальний редактор ← Попереднє редагування		Поточна версія на 20:37, 24 липня 2024 ред. скасувати MonxBot (обговорення \| внесок) Боти 23 912 редагувань м Заміна старих тегів на актуальні аналоги (en:Wikipedia:HTML5)
(Не показані 26 проміжних версій 13 користувачів)
Рядок 1: {{Королівський дім\|рід=Гогенцоллерни\|оригінал імені={{lang-de\|Hohenzollern}}\|герб=Wappen Hohenzollern.svg\|ширина=250px\|засновник=[[Фрідріх I (курфюрст Бранденбургу)\|Фрідріх I]]\|останній правитель=[[Вільгельм II (німецький імператор)]]\|нинішній глава=[[Георг Фрідріх (принц Пруссії)]]\|рік заснування=XII століття\|зміщення=1918 рік\|молодші лінії=<nowiki></nowiki> * Гогенцоллерн-~~Хехінген~~Гехінген * [[Гогенцоллерн-Зігмарінген]] * Гогенцоллерн-Хайгелорх\|титули=<nowiki></nowiki> Рядок 10: * [[Герцог]] [[Герцогство Пруссія\|Прусії]] * [[Король]] [[Королівство Пруссія\|Прусії]] * [[Німецький імператор\|~~Германський~~Німецький Імператор]]\|Commons=House of Hohenzollern}} '''Го́генцо́ллерни''' ({{lang-de\|Hohenzollern}}) — [[німці\|німецький]] [[шляхта\|~~шляхетний~~шляхетський]] рід [[шваби\|швабського]] походження. Відомий завдяки молодшій гілці, на ~~базі~~основі якої виникла [[династія]] німецьких [[монарх]]ів: [[Правителі Бранденбургу\|бранденбурзьких курфюрстів]] (~~[[1415]]—[[1701]]~~1415—1701), [[Правителі Пруссії\|прусських королів]] (~~1701—[[1918]]~~1701—1918) і [[Німецький імператор\|німецьких імператорів]] (~~[[1871]]—1918~~1871—1918). Династія виводиться від франконської гілки [[Швабія\|швабського]] графського роду Цоллернів. [[1415]] року нюрнберзький [[бургграф]] Фрідріх VI Гогенцоллерн отримав в [[Лен (феод)\|лен]] Бранденбург і під ім'ям Фрідріха I став родоначальником династії Гогенцоллернів у Бранденбурзько-Прусській державі. Представники швабської лінії роду — [[Гогенцоллерн-Зігмарінген\|Гогенцоллерни-Зігмарінгени]] в ~~[[1866]]—[[1947]]~~1866—1947 роках мали румунський престол. Сім'я походила з району, що знаходився навколо міста [[Гехінген (Цоллернальб)\|Гехінген]] у [[Швабія\|Швабії]] наприкінці XI століття, та отримала своє ім'я від замку [[Замок Гогенцоллерн\|Гогенцоллерн]].<ref>{{Cite web\|title=Hohenzollern dynasty {{!}} History, Religion, Countries, & Facts {{!}} Britannica\|url=https://www.britannica.com/topic/Hohenzollern-dynasty\|website=www.britannica.com\|accessdate=2022-04-05\|language=en\|archive-date=31 березня 2022\|archive-url=https://web.archive.org/web/20220331145442/https://www.britannica.com/topic/Hohenzollern-dynasty}}</ref>. ~~== Історія ==~~ == Замок Цоллерн == ~~=== Походження ===~~ [[Файл:Burg Hohenzollern im Blick von Mariazell.JPG\|thumb\|left\|250px\|[[Замок Гогенцоллерн]].]] [[Файл:Grafschaften Hohenzollern 1370.png\|thumb\|left\|250px\|Володіння Гогенцоллернів у 1370 році]] [[Файл:Zollernalbkreis mit Hohenzollern.png\|thumb\|250px\|Місцевість [[Цоллернальб (район)\|Цоллернальб]]]] Рід прусських королів веде свій початок із південнонімецької землі [[Швабія\|Швабії]], де в середині XI ст. став відомий їхній прямий предок Буркхард фон Цолорін (Цоллерн). Граф володів замком Цоллерн (нім. Zollern) у південно-західній Швабії, на південь від [[Тюбінген\|Тюбінгена]]. Від назви скелі висотою 855 метрів<ref>{{Cite web\|title=Hohenzollern Castle, Germany\|url=https://www.youramazingplaces.com/hohenzollern-castle-germany/\|website=YourAmazingPlaces.com\|date=2013-03-12\|accessdate=2022-04-11\|language=en-US\|archive-date=22 квітня 2022\|archive-url=https://web.archive.org/web/20220422064623/https://www.youramazingplaces.com/hohenzollern-castle-germany/}}</ref>, на якій стояв замок, і походить ім'я династії (від південнонімецького «хоенцоллер» — висока скеля). Його правнук — Фрідріх III(I) фон Нюрнберг-Цоллерн перебрався у [[Франконія\|Франконію]] і одружився з Софією, донькою [[Бургграф\|бургграфа]] [[Нюрнберг\|Нюрнберга]] Конрада II фон Раабса. Завдяки цьому, а також тісним стосункам з імператором, Фрідріх близько 1192 отримав посаду бургграфа Нюрнберга, а також тисячу марок срібла, які він витратив на придбання нових володінь у Франконії.<ref name=":0">{{Cite web\|title=friedrich_1_von_zollern_burggraf_von_nuernberg_+_nach_1210\|url=http://www.manfred-hiebl.de/genealogie-mittelalter/hohenzollern_burggrafen_von_nuernberg/friedrich_1_von_zollern_burggraf_von_nuernberg_+_nach_1210.html\|website=www.manfred-hiebl.de\|accessdate=2022-04-16\|archive-date=1 жовтня 2007\|archive-url=https://web.archive.org/web/20071001004943/http://www.genealogie-mittelalter.de/hohenzollern_burggrafen_von_nuernberg/friedrich_1_von_zollern_burggraf_von_nuernberg_+_nach_1210.html}}</ref> У 1204 сини Фрідріха — Конрад I та Фрідріх IV(II) розділили його володіння. Від них пішли дві гілки роду: старша володіла землями, придбаними Фрідріхом I у Франконії, а молодша - родовими володіннями Цоллернів у [[Швабія\|Швабії]]<ref name=":0" />. Рід прусських королів веде свій початок із південнонімецької землі [[Швабія\|Швабії]], де в середині XI ст. став відомий їхній прямий предок Буркхард фон Цолорін (Цоллерн). Граф володів замком Цоллерн (нім. Zollern) у південно-західній Швабії, на південь від [[Тюбінген\|Тюбінгена]]. Від назви скелі висотою 855 метрів<ref>{{Cite web\|title=Hohenzollern Castle, Germany\|url=https://www.youramazingplaces.com/hohenzollern-castle-germany/\|website=YourAmazingPlaces.com\|date=2013-03-12\|accessdate=2022-04-11\|language=en-US}}</ref> , на якій стояв замок, і походить ім'я династії (від південнонімецького «хоенцоллер» — висока скеля). Перші франконські Гогенцоллерни, прагнучи консолідувати свої володіння, за допомогою шлюбів та покупки земель змогли їх значно розширити. Так Конрад I, родоначальник франконської гілки, завдяки шлюбу успадкував великі володіння роду Абенбергов. Його син Фрідріх III(бургграф Нюрнбергу) завдяки першому шлюбу отримав частину володінь [[Андекська династія\|герцогів Меранських]]. Орім цього, він сприяв у 1273 році обранню королем [[Рудольф I Габсбург\|Рудольфа I Габсбурга]]. Завдяки цьому, а також участі в розгромі армії короля Чехії [[Отокар II\|Перемисл-Оттокара II]], Фрідріх отримав від короля підтвердження своєї посади бургграфа, а також тисячу марок сріблом, витрачені на скупівлю нових земель. Надалі бургграфи Нюрнберга прагнули підтримувати добрі стосунки з імператорами та займали важливе становище у [[Священна Римська імперія\|Священній Римській імперії]]. Так Фрідріх IV, син Фрідріха III, був одним із головних радників [[Людовик IV (імператор Священної Римської імперії)\|Людовіка IV Баварського]].<ref>{{Cite web\|title=Digitale Bibliothek - Münchener Digitalisierungszentrum\|url=https://daten.digitale-sammlungen.de/0001/bsb00016321/images/index.html?seite=538\|website=daten.digitale-sammlungen.de\|accessdate=2022-04-16\|archive-date=18 березня 2022\|archive-url=https://web.archive.org/web/20220318111841/https://daten.digitale-sammlungen.de/0001/bsb00016321/images/index.html?seite=538}}</ref> При цьому точного порядку успадкування не було, тому троє синів Фрідріха IV керували разом. Прагнучи зберегти єдність сімейного домену, один з них, бургграф Йоган II за угодою з братом встановив, що жодна його частина не може бути відділена, поки на це не дасть згоду голова роду. Йоганну II, який отримав прізвисько Набувач, також вдалося придбати ряд земель, значно округливши свої володіння. Також він близько року був адміністратором [[Маркграфство Бранденбург\|Бранденбурзької марки]], яку пізніше отримає його онук.<ref>{{Cite web\|title=Johann II. - Deutsche Biographie\|url=https://www.deutsche-biographie.de/sfz37528.html\|website=www.deutsche-biographie.de\|accessdate=2022-04-16\|language=de\|first=Deutsche\|last=Biographie\|archive-date=16 квітня 2022\|archive-url=https://web.archive.org/web/20220416232116/https://www.deutsche-biographie.de/sfz37528.html}}</ref> Його правнук — Фрідріх I фон Нюрнберг-Цоллерн в [[1192]] році став бургграфом багатого міста [[Нюрнберг]]а. Вже в наступному поколінні, в XIII ст., династія розділилася на дві гілки: одна залишила за собою родові землі у Швабії, інша (Франконська) закріпилася в Нюрнберзі. Саме цій останній належало велике майбутнє. Гогенцоллерни були порівняно малопомітні до початку XV ст., Коли бургграф Нюрнберга Фрідріх VI викупив у [[Сигізмунд Люксембург\|імператора Сигізмунда]] курфюрство Бранденбург і став курфюрстом [[Фрідріх I (курфюрст Бранденбургу)\|Фрідріхом I]] (1415—1440). У Франконії, навколо Нюрнберга, залишилися землі Гогенцоллернів — маркграфства Ансбах і Байрейт, які передавалися в володіння молодшим гілкам роду. У грудні [[1510]] року молодий [[Альбрехт (герцог Пруссії)\|Альбрехт Гогенцоллерн]], двоюрідний брат курфюрста, був обраний великим магістром [[Тевтонський орден\|Тевтонського ордена]]. Син Йоганна II, Фрідріх V, був близьким соратником імператора [[Карл IV (імператор Священної Римської імперії)\|Карла IV Люксембурзького]], обіймаючи різні імперські посади. Це дало йому велику вигоду. Найважливішим було отримання ним у 1363 році привілеї, яка закріпила за Гогенцоллернами статус [[Імперський князь\|імперських князів]], завдяки чому Фрідріх набув прав, якими користувалися [[Курфюрст\|курфюрсти]]. Також Фрідріх додав на чорно-білий герб Цоллернів геральдичного лева, який був старим символом бургграфів Нюрнберга. Саме при ньому остаточно були сформовані володіння бургграфів Нюрнберга, набувши контурів, які майже не змінювалися надалі. Вони фактично складалися із двох окремих частин. Центром південно-західної частини, що була на Франконській рівнині, було місто [[Ансбах]]. Вона не була цілісною, у ній було багато анклавів, що були під керівництвом інших феодалів. Інша частина була на північному сході на височини, головними її володіннями були міста [[Байройт\|Байрейт]], [[Кульмбах]] і [[Фортеця Плассенбург\|Плассенбург]]. Також до її складу входила частина Франконського лісу і гірський масив Фіхтельгебірге, в якому розташовувалися копальні, що приносили значний дохід.<ref>{{Cite web\|title=Person Page\|url=https://www.thepeerage.com/p11388.htm#i113872\|website=www.thepeerage.com\|accessdate=2022-04-17\|archive-date=17 квітня 2022\|archive-url=https://web.archive.org/web/20220417132652/https://www.thepeerage.com/p11388.htm#i113872}}</ref> ~~=== Прусська династія ===~~ Через 15 років в землях ордена перемогла [[Реформація]]. Прийнявши [[лютеранство]], Альбрехт оголосив про [[Секуляризація\|секуляризації]] орденських володінь і перетворенні їх на світську державу. Так в [[1525]] році виникло з центром у [[Кенігсберг\|Кенігсберзі]] [[герцогство Пруссія]] під спадковою владою Гогенцоллернів. В [[1618]] році Пруссія була успадкована бранденбурзьким курфюрстом Іоганном Сигізмундом (1608—1619), який перевів всю свою сім'ю на [[Кальвіністська церква\|кальвінізм]]. У [[1614]] році до володінь Гогенцоллернів були приєднані [[Клеве]] і [[Рейнська область]]. Важливі територіальні придбання здобула династія за умовами [[Вестфальський мир\|Вестфальського миру]] ([[1648]]). Фрідріх V був одружений з Єлизаветою Мейсенською, що походила з роду [[Веттіни\|Веттінів]] (вона була дочкою маркграфа Месена [[Фрідріх II (маркграф Майсену)\|Фрідріха II]] і Матильди Баварської, дочки імператора [[Людовик IV (імператор Священної Римської імперії)\|Людовика IV Баварського]]). У цьому шлюбі народилося два сини та сім дочок. Дві старші дочки якийсь час були заручені двома синами імператора Карла IV — [[Вацлав IV\|Венцелем]] і [[Сигізмунд Люксембург\|Сигізмундом]]. Метою запланованих шлюбів, ймовірно, було бажання імператора успадкувати володіння Гогенцоллернів, оскільки Фрідріх V мав тільки доньок. Однак пізніше у нього народилося двоє синів — Йоган III і [[Фрідріх I (курфюрст Бранденбургу)\|Фрідріх VI]], після чого заручини були розірвані. У результаті старша з дочок, [[Єлизавета Нюрнберзька\|Єлизавета]], вийшла за [[Рупрехт (король Німеччини)\|Рупрехта III Пфальцського]], який пізніше став [[Список монархів Німеччини\|королем Німеччини]]. Інша, Беатрис, стала дружиною австрійського герцога [[Альбрехт III (герцог Австрії)\|Альбрехта III]] з династії [[Габсбурги\|Габсбургів]]. Ще одна з дочок Фрідріха, Маргарита, одружилася з ландграфом Гессена [[Герман (ландграф Гессену)\|Германа II]]. Усі 3 дочки стали черницями.<ref>{{Cite web\|title=BAVARIAN NOBILITY\|url=https://fmg.ac/Projects/MedLands/BAVARIAN%20NOBILITY.htm#FriedrichVdied1398B\|website=fmg.ac\|accessdate=2022-04-17\|archive-date=18 квітня 2022\|archive-url=https://web.archive.org/web/20220418204405/http://fmg.ac/Projects/MedLands/BAVARIAN%20NOBILITY.htm#FriedrichVdied1398B}}</ref> Королями бранденбурзькі курфюрсти стали в [[1701]] році, коли курфюрст Фрідріх III отримав від [[Леопольд I Габсбург\|імператора Леопольда I]] корону Пруссії; колишнє герцогство було тим самим зведено в ранг королівства. Політичний центр держави залишився в [[Бранденбург\|Бранденбурзі]], але показово, що королівську гідність Фрідріх (відтепер він став іменуватися королем [[Фрідріх I (король Пруссії)\|Фрідріхом I]]) прийняв за своїми прусськими володіннями, які не входили до складу [[Священна Римська імперія\|Священної Римської імперії]] — це підкреслювало його незалежність. Назва Пруссія стало загальним ім'ям країни, власне прусські землі відтепер все частіше іменуються Східною Прусією. == Зародження Бранденбург-Прусської гілки == === Макграфи Бранденбургу (1415–1619) === {{Main\|Маркграфство Бранденбург}} В 1415 бургграф Нюрнберзький Фрідріх VI (1371—1440) з роду Гогенцоллернов отримав марку Бранденбург, став курфюрстом Фрідріхом I. У грудні 1510 року молодий [[Альбрехт (герцог Пруссії)\|Альбрехт Гогенцоллерн]], двоюрідний брат курфюрста, був обраний великим магістром [[Тевтонський орден\|Тевтонського ордена]]. Через 15 років в землях ордена перемогла [[Реформація]]. Прийнявши [[лютеранство]], Альбрехт оголосив про [[Секуляризація\|секуляризації]] орденських володінь і перетворенні їх на світську державу. === Герцоги Пруссії (1525–1701) === {{Main\|Герцогство Пруссія}} В 1525 році виникло з центром у [[Кенігсберг\|Кенігсберзі]] [[герцогство Пруссія]] під спадковою владою Гогенцоллернів. В 1618 році Пруссія була успадкована бранденбурзьким курфюрстом Іоганном Сигізмундом (1608—1619), який перевів всю свою сім'ю на [[Кальвіністська церква\|кальвінізм]]. У 1614 році до володінь Гогенцоллернів були приєднані [[Клеве]] і [[Рейнська область]]. Важливі територіальні придбання здобула династія за умовами [[Вестфальський мир\|Вестфальського миру]] (1648). === Королі Пруссії (1701–1871) === {{Main\|Королівство Пруссія}} Королями бранденбурзькі курфюрсти стали в 1701 році, коли курфюрст Фрідріх III отримав від [[Леопольд I Габсбург\|імператора Леопольда I]] корону Пруссії; колишнє герцогство було тим самим зведено в ранг королівства. Політичний центр держави залишився в [[Бранденбург\|Бранденбурзі]], але показово, що королівську гідність Фрідріх (відтепер він став іменуватися королем [[Фрідріх I (король Пруссії)\|Фрідріхом I]]) прийняв за своїми прусськими володіннями, які не входили до складу [[Священна Римська імперія\|Священної Римської імперії]] — це підкреслювало його незалежність. Назва Пруссія стало загальним ім'ям країни, власне прусські землі відтепер все частіше іменуються Східною Прусією. Всього за три роки до [[Французька революція\|Великої французької революції]] помер король [[Фрідріх II (король Пруссії)\|Фрідріх II Великий]] і його змінив на троні племінник, [[Фрідріх-Вільгельм II]] (1786—1797) (Фрідріх-Вільгельм II був сином принца Августа Вільгельма Прусського, брата Фрідріха II, і Луїзи Амалії, уродженої принцеси Брауншвейг-Вольфенбюттельскої). Фрідріх-Вільгельм II не витримував ніякого порівняння зі своїм високообдарованим дядьком. По фізичному і психічному складу цей недалекий огрядний велетень нагадує сучасних йому бурбонський монархів — з тією різницею, що побожність і сентиментальність не заважають йому бути двоєженцем, хоча в [[морганатичний шлюб]] з [[фрейліна]]ми він вступає за згодою королеви і при неодмінному схваленні лютеранської [[Консисторія (католицизм)\|консисторії]]. У порядку реакції на стиль поведінки Фрідріха II новий король терпіти не міг французької культури і просвітницького скепсису. Рядок 32 ⟶ 50: Королівство Пруссія розширювалося завдяки військовим і дипломатичним успіхам Фрідріха Великого (1712—1786), а також в результаті угод, досягнутих на [[Віденський конгрес\|Віденському конгресі]] (1814—1815), поки династія Гогенцоллернів не перетворилася на наймогутнішого супротивника Габсбургів в боротьбі за лідерство в Німеччині. === Німецькі імператори (1871–1918) === {{Main\|Німецька імперія}} Після [[Австро-прусська війна\|перемог]], які Пруссія здобула над Австрією ([[1866]]) і [[Французько-прусська війна\|Францією]] ([[1870]]—[[1871]]), король Пруссії [[Вільгельм I (німецький імператор)\|Вільгельм I]] у [[1871]] році став [[Німецька імперія (1871—1945)\|імператором Німецької Імперії]]. Зі сходженням Вільгельма I на новоутворений [[Німецький імператор\|імперський престол]] титули короля Пруссії, герцога Пруссії та курфюрста Бранденбурга завжди приєднувалися до титулу «Німецький Імператор» ([[Німецька мова\|нім]]. Deutscher Kaiser). Після [[Австро-прусська війна\|перемог]], які Пруссія здобула над Австрією (1866) і [[Французько-прусська війна\|Францією]] (1870—1871), король Пруссії [[Вільгельм I (німецький імператор)\|Вільгельм I]] у 1871 році став [[Німецька імперія (1871—1945)\|імператором Німецької Імперії]]. Зі сходженням Вільгельма I на новоутворений [[Німецький імператор\|імперський престол]] титули короля Пруссії, герцога Пруссії та курфюрста Бранденбурга завжди приєднувалися до титулу «Німецький Імператор» ([[Німецька мова\|нім]]. Deutscher Kaiser). [[Канцлер Німеччини\|Канцлер]] [[Отто фон Бісмарк\|Отто Фон Бісмарк]] переконав Вільгельма саме на цьому титулі замість «Імператора Німеччини» ([[Німецька мова\|нім]]. Kaiser von Deutschland), який був не до душі правителям південнонімецьких держав, що щойно вступили в союз, і не хотіли мати над собою ще одного монарха.<ref>{{Cite web\|title=Deutsches Textarchiv – Bismarck, Otto von: Gedanken und Erinnerungen. Bd. 2. Stuttgart, 1898.\|url=https://www.deutschestextarchiv.de/book/view/bismarck_erinnerungen02_1898?p=143\|website=www.deutschestextarchiv.de\|accessdate=2022-04-12\|archive-date=12 квітня 2022\|archive-url=https://web.archive.org/web/20220412034429/https://www.deutschestextarchiv.de/book/view/bismarck_erinnerungen02_1898?p=143}}</ref> [[Файл:Map-DR-Prussia.svg\|thumb\|right\|250px\|Пруссія в складі Німецької імперії, 1871–1918]] Вбивство [[Франц Фердинанд\|ерцгерцога Франца Фердинанда]] [[28 червня]] [[1914]] року поклало початок ланцюжку подій, які привели до [[Перша світова війна\|Першої світової війни]]. У результаті війни Німецька імперія припинила своє існування. У [[1918]] році Німецька імперія була ліквідована і замінена [[Веймарська республіка\|Веймарською республікою]]. Після початку [[Листопадова революція\|німецької революції]] імператор Вільгельм II та його син [[Вільгельм III\|принц Вільгельм]] підписали документ про зречення від престолу. <gallery> Рядок 49 ⟶ 68: </gallery> == Бранденбург-Прусська гілка після зрічення 1918 року == ~~=== Сучасний період ===~~ [[Файл:Georg Friedrich Prinz von Preußen1, Pour le Merite 2014.JPG\|thumb\|right\|250px\|Голова будинку Гогенцоллернів — [[Георг Фрідріх (принц Пруссії)\|Георг Фрідріх Прусський]]]] Угода між державою та сім'єю зробила [[Цецилієнгоф]] власністю держави, але надала право проживання спадковому [[Вільгельм III\|принцу Вільгельму]] та його дружині [[Цецилія Мекленбург-Шверінська\|Цецилії]]. Сім'я також володіла [[Палац Монбіжу\|палацом Монбіжу]] в [[Берлін\|Берліні]], [[Олесницький замок\|Олесницьким замком]] в [[Сілезія\|Сілезії]], [[Шведт\|палацом Шведт]] та іншим майном до 1945 року. Після скасування німецької монархії жодні претензії Гогенцоллернів не визнаються [[Основний закон ФРН\|Основним законом]] для [[Федеративна Республіка Німеччина (1949—1990)\|Федеративної Республіки Німеччина]] 1949 року, який гарантує республіку. Комуністичний уряд [[Радянська зона окупації Німеччини\|радянської окупаційної зони]] експропріював землі усіх поміщиків та промисловців; ~~Будинок~~Дім Гогенцоллернів втратив майже все своє майно, зберігши за собою лише [[Замок Гогенцоллерн\|замок Гогенцоллернів]] у Західній Німеччині. [[Польська Народна Республіка\|Польський уряд]] привласнив собі ~~силезську~~силезьку власність, а уряд Нідерландів захопив Цецилієнгоф, резиденцію імператора у вигнанні. В 1968 році [[Axel Springer SE\|шпрингерівська]] [[Bild\|Bild Zeitung]] виступила за обрання [[Луї Фердинанд (принц Пруссії)\|Луї Фердинанда]] новим [[Федеральний президент Німеччини\|президентом Німеччини]]. У лютому 1967 року німецький історик Вальтер Герліц у газеті [[Die Welt]] писав: {{Цитата\|Династія Гогенцоллернов одного разу вже була символом державної єдності.}} Напередодні федеральних виборів 1969 року опитування читачів, проведені журналом Quick і газетою [[Bild]], переважною більшістю голосів вважали [[Луї Фердинанд (принц Пруссії)\|Луї Фердинанда Пруського]] найбільш підходящим кандидатом на посаду [[Федеральний президент Німеччини\|федерального президента]].<ref>{{Cite news\|title=UNVERZICHTBARE KAISERKRONE\|url=https://www.spiegel.de/politik/unverzichtbare-kaiserkrone-a-ea142b69-0002-0001-0000-000045922111\|work=Der Spiegel\|date=1968-11-17\|accessdate=2022-04-16\|issn=2195-1349\|language=de\|archive-date=16 квітня 2022\|archive-url=https://web.archive.org/web/20220416163012/https://www.spiegel.de/politik/unverzichtbare-kaiserkrone-a-ea142b69-0002-0001-0000-000045922111}}</ref> Після [[Об'єднання Німеччини (1990)\|об'єднання Німеччини]] сім'я змогла на законних підставах повернути рухоме майно, а саме колекції витворів мистецтва та частини інтер'єру своїх колишніх палаців. Переговори щодо повернення чи компенсації за ці активи ще не завершені. [[Міський палац (Берлін)\|Берлінський палац]], резиденцію німецьких монархів, було перебудовано у 2020 році. ==== Порядок успадкування ==== {\| class="wikitable plainrowheaders" \|- ! scope="col" \| Ім'я ! scope="col" \|Голова будинку ! scope="col" \| Відношення до попередника \|- ! scope="row" \| [[Вільгельм II (німецький імператор)\|Вільгельм II]] \| 1918–1941 \| Успадкував, як претендент на престол \|- ! scope="row" \| [[Вільгельм III\|Кронпринц Вільгельм]] \| 1941–1951 \| Був сином попереднього \|- ! scope="row" \| [[Луї Фердинанд (принц Пруссії)\|Луї Фердинанд, Принц Прусський]] \| 1951–1994 \| Був сином попереднього \|- ! scope="row" \| [[Георг Фрідріх (принц Пруссії)\|Георг Фрідрих, Принц Прусський]] \| з 1994 \|Був онуком попереднього \|- ! scope="row" \| Карл Фрідріх, Принц Прусський \| \| Син попереднього([[Спадкоємець трону]]) \|} <gallery> Файл:Kaiser Wilhelm II of Germany - 1902.jpg\|[[Вільгельм II (німецький імператор)\|Вільгельм II]], останній, що був на престолі Файл:Kronprinz Wilhelm 1. Leib-Husarenregiment.jpg\|[[Вільгельм III\|Вільгельм III (Кронпринц)]] Файл:Louis ferdinand c1930.jpg\|[[Луї Фердинанд (принц Пруссії)\|Луї Фердинанд]] Файл:Georg Friedrich Prinz von Preußen1, Pour le Merite 2014.JPG\|[[Георг Фрідріх (принц Пруссії)\|Георг Фрідріх]] — теперешній голова Будинку </gallery> Глава дому - титулярний [[Правителі Пруссії\|король Пруссії]] та [[німецький імператор]]. Він також має історичне право на титул [[Принц Оранський\|принца Оранського]]. Члени цієї лінії називають себе принцами Пруссії. [[Георг Фрідріх (принц Пруссії)\|Георг Фрідріх]], [[Правителі Пруссії\|принц Пруссії]], нинішній глава королівського будинку Гогенцоллернов, був одружений з принцесою Софі Ізенбурзькою [[27 серпня]] [[2011]] року. 20 січня 2013 року вона народила синів-близнюків, Карла Фрідріха Франца Олександра та Луї Фердинанда Крістіана. Альбрехта у [[Бремен\|Бремені]]. Карл Фрідріх, старший із двох, є прямим спадкоємцем.<ref>{{Cite web\|title=Preussen.de - Prinz Georg Friedrich von Preussen\|url=http://www.preussen.de/de/familie/prinz_georg_friedrich_von_preussen.html\|website=web.archive.org\|date=2014-02-18\|accessdate=2022-04-12\|archive-date=2014-02-18\|archive-url=https://web.archive.org/web/20140218083041/http://www.preussen.de/de/familie/prinz_georg_friedrich_von_preussen.html}}</ref> == Родові лінії та гілки == === Швабська гілка === Швабська гілка, родоначальником якої був Фрідріх IV, успадкувала родові володіння в [[Швабія\|Швабії]]. За його нащадків вона розділилася на гілки Гогенцоллерн-Гехінген і [[Гогенцоллерн-Зігмарінген]]. Після скасування цих князівств представники обох ліній були включені до пруського королівського будинку на правах молодших принців крові. === Гілка Гогенцоллерн-Гехінген === Родоначальником гілки став граф Ейтель Фрідріх IV (1545-1605). Його син Йоганн Георг у 1623 році отримав князівський титул. Після скасування [[Священна Римська імперія\|Священної Римської імперії]] в 1806 князівство Гогенцоллерн-Гехінген приєдналося до [[Рейнський союз\|Рейнського союзу]], а в 1815 увійшло в [[Німецький союз]]. Під тиском [[Революції 1848—1849 років\|революції]], що охопила німецькі держави в 1848-1849 роках, князь був змушений погодитися з прийняттям конституції, проте заворушення не припинилися. Щоб не допустити перевороту, [[Пруссія]] ввела свої війська у князівство. У результаті 1849 року князь Фрідріх Вільгельм Костянтин поступився своїми володіннями прусському королю [[Фрідріх-Вільгельм IV\|Фрідріху Вільгельму IV.]] Після смерті Фрідріха Вільгельма Костянтина гілка згасла, проте існує його морганатичне потомство. === Гілка Гогенцоллерн-Зігмарінген === Родоначальником гілки став граф Карл II. У 1833 році його нащадок князь Карл дав князівству Гогенцоллерн-Зигмарінген конституцію, але важкі податки (з 1818 по 1848 вони зросли в 6 разів) викликали в 1848 революцію. Князь зрікся престолу на користь свого сина Карла-Антона, але й той не міг заспокоїти хвилювань; країна була зайнята прусськими військами, і 7 грудня 1849 князь поступився її Пруссії. Князівство Гогенцоллерн-Зигмарінген було анексовано Пруссією і згодом увійшло до складу [[Німецька імперія\|Німецької імперії]]. Однак після [[Об'єднання Німеччини (1990)\|об'єднання Німеччини]] сім'я змогла на законних підставах повернути рухоме майно, а саме колекції витворів мистецтва та частини інтер'єру своїх колишніх палаців. Переговори щодо повернення чи компенсації за ці активи ще не завершені. === Франконська гілка(Бранденбург-Прусська) === ~~[[Міський палац (Берлін)\|Берлінський палац]], резиденцію німецьких монархів, було перебудовано у [[2020]] році.~~ Франконська гілка, родоначальником якої став Конрад I, успадкувала [[Нюрнберг]]. До 1625 місцем поховання представників цієї лінії був Хайльсброннський монастир недалеко від головного міста [[Середня Франконія\|Середньої Франконії]] [[Ансбах\|Ансбаха]]. Один з його нащадків, [[Фрідріх I (курфюрст Бранденбургу)\|Фрідріх VI]], в 1415 отримав титул [[Правителі Бранденбургу\|курфюрста Бранденбурга]]. Інший, [[Фрідріх I (король Пруссії)\|Фрідріх III]], в 1701 став королем Пруссії. З цього роду походить імператор Німеччини [[Вільгельм I (німецький імператор)\|Вільгельм I]]. Глава будинку - титулярний [[Правителі Пруссії\|король Пруссії]] та [[німецький імператор]]. Він також має історичне право на титул [[Принц Оранський\|принца Оранського]]. Члени цієї лінії називають себе принцами Пруссії. === Гілка графів фон Гогенберг === [[Георг Фрідріх (принц Пруссії)\|Георг Фрідріх]], [[Правителі Пруссії\|принц Пруссії]], нинішній глава королівського будинку Гогенцоллернов, був одружений з принцесою Софі Ізенбурзькою [[27 серпня]] [[2011]] року. [[20 січня]] [[2013]] року вона народила синів-близнюків, Карла Фрідріха Франца Олександра та Луї Фердинанда Крістіана. Альбрехта у [[Бремен\|Бремені]]. Карл Фрідріх, старший із двох, є прямим спадкоємцем.<ref>{{Cite web\|title=Preussen.de - Prinz Georg Friedrich von Preussen\|url=https://web.archive.org/web/20140218083041/http://www.preussen.de/de/familie/prinz_georg_friedrich_von_preussen.html\|website=web.archive.org\|date=2014-02-18\|accessdate=2022-04-12}}</ref> Родоначальником її став Бурхард III фон Цоллерн, який отримав у 1193 графство Гогенберг. Гілка згасла в 1458 після смерті графа Рудольфа VII фон Гогенберг-Нагольде. Пізніше права на титул, землі і прізвище були викуплені родом [[Габсбурги\|Габсбургів]], після згасання Фон Гогенбергів у 1458 році. Нині титул герцогів та прізвище носять Гогенберги, [[Морганатичний шлюб\|морганатична гілка]] [[Габсбурги-Лотаринзькі\|Габсбург-Лотарінгських]], герцогським титулом була наділена [[Софія Хотек]] після одруження, із графського, Чеського роду Хотек. == Представники == Рядок 76 ⟶ 157: === Прусські королі === {{main\|Королі Пруссії}} <{{center>\|<gallery heights="150" widths="150"> Файл:Frederick I of Prussia (cropped).jpg\|[[Фрідріх I (король Пруссії)\|Фрідріх I]]<br/>(1657—1713) Файл:Antoine pesne friedrich wil.jpg\|[[Фрідріх-Вільгельм I]]<br/>(1688—1740) Рядок 83 ⟶ 164: Файл:Friedrich Wilhelm III., König von Preußen (unbekannter Maler).jpg\|[[Фрідріх-Вільгельм III]]<br/>(1770—1840) Файл:FWIV cropped.jpg\|[[Фрідріх-Вільгельм IV]]<br/>(1795—1861) </gallery>}} ~~Файл:Kronprinz.jpg\|[[Вільгельм III\|Вільгельм (кронпринц)]]<br />(1882—1952)~~ ~~</gallery></center>~~ == Герб == Рядок 113 ⟶ 193: == Джерела == {{Commonscat-inline\|House of Hohenzollern}} * Гогенцоллерни // Genealogy.eu. [http://www.genealogy.euweb.cz/hohz/hohenz1.html 1] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20170605202514/http://genealogy.euweb.cz/hohz/hohenz1.html \|date=5 червня 2017 }}, [http://www.genealogy.euweb.cz/hohz/hohenz2.html 2] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20170605202519/http://genealogy.euweb.cz/hohz/hohenz2.html \|date=5 червня 2017 }}, [http://www.genealogy.euweb.cz/hohz/hohenz3.html 3] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20130128021908/http://genealogy.euweb.cz/hohz/hohenz3.html \|date=28 січня 2013 }}, [http://www.genealogy.euweb.cz/hohz/hohenz4.html 4] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20170627111327/http://genealogy.euweb.cz/hohz/hohenz4.html \|date=27 червня 2017 }}, [http://www.genealogy.euweb.cz/hohz/hohenz5.html 5] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20170605202524/http://genealogy.euweb.cz/hohz/hohenz5.html \|date=5 червня 2017 }}, [http://www.genealogy.euweb.cz/hohz/hohenz6.html 6] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20220107034958/http://genealogy.euweb.cz/hohz/hohenz6.html \|date=7 січня 2022 }}, [http://www.genealogy.euweb.cz/hohz/hohenz7.html 7] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20170814180920/http://genealogy.euweb.cz/hohz/hohenz7.html \|date=14 серпня 2017 }}, [http://www.genealogy.euweb.cz/hohz/hohenz8.html 8] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20170806085415/http://genealogy.euweb.cz/hohz/hohenz8.html \|date=6 серпня 2017 }}, [http://www.genealogy.euweb.cz/hohz/hohenz9.html 9] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20160305191208/http://genealogy.euweb.cz/hohz/hohenz9.html \|date=5 березня 2016 }}, [http://www.genealogy.euweb.cz/hohz/hohenz10.html 10] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20171008202318/http://genealogy.euweb.cz/hohz/hohenz10.html \|date=8 жовтня 2017 }}, [http://www.genealogy.euweb.cz/hohz/hohenz11.html 11] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20170806085527/http://genealogy.euweb.cz/hohz/hohenz11.html \|date=6 серпня 2017 }}, [http://www.genealogy.euweb.cz/hohz/hohenz12.html 12] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20160818001347/http://genealogy.euweb.cz/hohz/hohenz12.html \|date=18 серпня 2016 }}, [http://www.genealogy.euweb.cz/hohz/hohenz13.html 13] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20170627235620/http://genealogy.euweb.cz/hohz/hohenz13.html \|date=27 червня 2017 }}, [http://www.genealogy.euweb.cz/hohz/hohenz14.html 14] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20170605195653/http://genealogy.euweb.cz/hohz/hohenz14.html \|date=5 червня 2017 }}, [http://www.genealogy.euweb.cz/hohz/hohenz12.html 15] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20160818001347/http://genealogy.euweb.cz/hohz/hohenz12.html \|date=18 серпня 2016 }} * [https://web.archive.org/web/20121021091315/http://www.preussen.de/de/familie.html Гогенцоллерни ]{{ref-de}}] * [http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/History/Mon_Evr/09.php Монархи Європи. Долі династій. Гогенцоллерни] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20120921082653/http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/History/Mon_Evr/09.php \|date=21 вересня 2012 }}{{ref-ru}}] * [http://www.krugosvet.ru/enc/istoriya/GOGENTSOLLERNI.html/ Гогенцоллерни] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20151208173804/http://www.krugosvet.ru/enc/istoriya/GOGENTSOLLERNI.html/ \|date=8 грудня 2015 }}{{ref-ru}}] * [http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/History/Mon_Evr/09.php/ Монархи Европы. Судьбы династий] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20151208074332/http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/History/Mon_Evr/09.php/ \|date=8 грудня 2015 }}{{ref-ru}}] * [https://www.britannica.com/topic/Hohenzollern-dynasty Hohenzollern dynasty] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20220331145442/https://www.britannica.com/topic/Hohenzollern-dynasty \|date=31 березня 2022 }} == Посилання == * {{УСЕ-4\|[http://slovopedia.org.ua/29/53395/9147.html Гогенцоллерни]}} * [https://web.archive.org/web/20080623064755/http://www.horb-alt.fds.bw.schule.de/ort/hohen/berg1.htm '''''Grafen von Hohenberg'''''] {{Королівські династії}} {{Бібліоінформація}} ~~[[Категорія:Історія Німеччини]]~~ [[Категорія:Німецька шляхта]] [[Категорія:Гогенцоллерни]]