Нижанківський Остап Йосипович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії

[перевірена версія]

← Попереднє редагування Наступне редагування →

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Версія за 11:25, 23 січня 2020 ред. Олег-літред (обговорення \| внесок) Патрульні, Відкочувачі 23 459 редагувань доповнення ← Попереднє редагування		Версія за 10:36, 25 липня 2024 ред. скасувати Radioheaden (обговорення \| внесок) Патрульні, Відкочувачі 13 400 редагувань м →‎Посилання: категоризація Наступне редагування →
(Не показані 29 проміжних версій 16 користувачів)
Рядок 7: \| зображення = Нижанківський О.jpg \| розмір_зображення = 280px \| підпис_зображення = ~~[[капелан]]~~ Остап Нижанківський \| дата_народження = 24.1.1863 \| місце_народження = с. [[Малі Дідушичі]], [[Стрийський повіт]], [[Королівство Галичини та Володимирії]], [[Австрійська імперія]] \| дата_смерті = 22.5.1919 \| місце_смерті = [[Стрий]], [[~~Станіславське воєводство~~ЗОУНР]], [[~~Польська~~УНР]] ~~Республіка~~(частково ~~(1918—1939~~окупована Польщею)~~\|Польська республіка]]~~ \| поховання = Стрий, міське кладовище \| громадянство = {{AUT-HUN}} → {{ZUNR}}, \| підданство = ~~{{AUT-HUN}}~~ \| національність = [[українці\|українець]] \| рід_діяльності = [[композитор]], [[диригент]], [[громадський діяч]] \| військове звання =~~[[капелан]]~~ \| партія = \| нагороди = {{Хрест «За цивільні заслуги» (Австро-Угорщина) (1914)}} \| депутат1 = \| скликання1 = Рядок 26: \| кінець1 = }} ~~Отець~~отець '''Оста́п Йо́сипович Нижанкі́вський''' ([[24 січня]] [[1863]], с. [[Малі Дідушичі]], [[Стрийський повіт]], [[Королівство Галичини та Володимирії]], [[Австрійська імперія]] — [[22 травня]] [[1919]], [[Стрий]], [[ЗОУНР]], [[УНР]] (частково окупована Польщею)) — [[~~священик~~священник]] [[Українська греко-католицька церква\|УГКЦ]], український ~~([[капелан]]),~~ композитор, дириґент, громадський діяч. Брат співака [[Нижанківський Олександр Йосипович\|Олександра Нижанківського]], батько композитора, піаніста і музичного критика [[Нижанківський Нестор Остапович\|Нестора Нижанківського]]. == Життєпис == [[Файл:Ostap Nyzhankivsky 2 edited.jpg\|міні\|ліворуч\|200пкс\|Остап Нижанківський]] Народився у селі [[Малі Дідушичі]] (тепер [[Стрийський район]], [[Львівська область]]). У [[1876]] році вступив до [[Дрогобицька державна гімназія імені Франца Йосифа I\|Дрогобицької гімназії]], звідки був відрахований за конфлікт на національному ґрунті. Протягом 1882-1884 рр. перебував на військовій службі у Львові. У [[1888]] році закінчив [[Львівська академічна гімназія\|Львівську академічну гімназію]]. Разом із друзями-гімназистами [[Студинський Кирило Йосипович\|К. Студинським]], [[Маковей Осип Степанович\|О. Маковеєм]] та ще кількома належав до таємного гуртка, де дискутували з проблем української історії, літератури і мистецтва. Тоді ж познайомився з [[Вахнянин Остап Іванович\|А. Вахнянином]], [[Франко Іван Якович\|І. Франком]] й активно долучився до української культури, передусім музичного життя. Поклав на музику «славень» відомої на [[Галичина\|Галичині]] культурно-просвітницької мандрівки студентів [[1884]] року – на сл. її учасника, І. Франка («Сонце по небі колує…»). [[1885]] року на прохання І. Франка написав кантату «Не гармати грають нині» (на честь 25-річчя творчості [[Кониський Олександр Якович\|О. Кониського]]), яку, як і свою композицію «Вітер», виконав із гімназійним хором у Львові. Тоді ж заснував у Львові перше на Галичині нотне видавництво «Бібліотека музикальна». У [[1887]] році виступав із гімназійним хором на [[Поділля\|Поділлі]] та [[Буковина\|Буковині]]. У 1888–1892 рр. навчався у [[Львівська духовна семінарія Святого Духа\|Львівській духовній семінарії]], де також керував хором. У 1894–1896 рр. керував хором «Бояна». Народився у селі [[Малі Дідушичі]] (тепер [[Стрийський район]], [[Львівська область]]). Навчався у [[Дрогобицька державна гімназія імені Франца Йосифа I\|Дрогобицькій гімназії]], [[Львівська духовна семінарія Святого Духа\|Львівській духовній семінарії]]. У 1897 році склав іспит на вчителя музики у [[Празька консерваторія\|Празькій консерваторії]]. Деякий час був [[священик]]ом у [[Завадів (Стрийський район)\|Завадові]] поблизу Стрия, де став ініціатором створення [[Пам'ятник Тарасові Шевченку (Завадів)\|Пам'ятника Тарасові Шевченку]]<ref>[http://www.litukraina.kiev.ua/zberezheniy-stor-iu Роман Пастух: Збережений історією: Про один із найстаріших пам'ятників Тарасові Шевченку] «[[Літературна Україна]]»</ref>. Після закінчення семінарії одружився з Оленою Бачинською. Висвячений на священника в грудні 1892 року і призначений на посаду сотрудника у [[Бережани\|Бережанах]] (1893–1894), де водночас викладав спів у місцевій гімназії. У [[1894]] році переїхав до Львова, де працював у чоловічій семінарії, згодом – в академічній гімназії. У [[1896]] році склав екстерном екзамен у [[Празька консерваторія\|Празькій консерваторії]], отримав диплом учителя співу в семінаріях та середніх школах, проте, повернувшись, не міг знайти роботи. Того ж року провів прощальний музичний вечір, оскільки мав задум емігрувати до [[Канада\|Канади]], однак залишився. Протягом 1897–1898 рр. був [[Настоятель\|парохом]] у с. [[Довжанка (Тернопільський район)\|Довжанка]] (нині [[Тернопільський район]]). Через те, що на виборах до австрійського парламенту агітував за І. Франка, у [[1898]] році переведений до с. [[Качанівка (Тернопільський район)\|Качанівка]] (нині Тернопільський район). О. Остап Нижанківський був одним з молодших представників музичного руху в Галичині 80-х років XIX ст., організатором музичного життя в Галичині. В 1885 році заснував музичне видавництво «Музикальна Бібліотека» (1885—1887), яке публікувало твори українських композиторів, зокрема, [[Вахнянин Анатоль Климович\|Анатоля Вахнянина]], [[Лисенко Микола Віталійович\|Миколи Лисенка]] (вперше в Галичині<ref name="Н7">''Р. Матейко, П. Медведик, Г. Моліцька, о. М. Шаварин.'' Нижанківські… — С. 627.</ref>), [[Ніщинський Петро Іванович\|Петра Ніщинського]], [[Вербицький Михайло Михайлович\|Михайла Вербицького]], [[Воробкевич Сидір Іванович\|Сидора Воробкевича]] та інших. Активний пропаґандист українського хорового мистецтва; засновник, дириґент товариства «Боян» у [[Бережани\|Бережанах]] (1892 р.), дириґент «Бояна» у Львові (1895—1896 рр.), [[Стрий\|Стрию]] (1900—1914 рр.). У [[1900]] році повернувся на Стрийщину. Був священиком у с. [[Дуліби (Грабовецько-Дулібівська сільська громада)\|Дуліби]], згодом – у [[Завадів (Стрийський район)\|Завадові]] (1901-1908 рр.), [[Стрий\|Стрию]] (1908–1914 рр.). У 1903 році диригував об’єднаним хором 8-ми галицьких «Боянів» (близько 300 співаків) на урочистості у Львові з нагоди 35-ліття творої діяльності [[Лисенко Микола Віталійович\|М. Лисенка]], тоді ж особисто познайомився із видатним композитором. Наступного року взяв участь у святкуванні такого ювілею вже в Києві. У 1907 році був одним із засновників і директором Крайового господарськомолочарного союзу (згодом «<nowiki/>[[Союз руських молочарських спілок\|Маслосоюз]]<nowiki/>») у Стрию. У 1908 році був обраний головою товариства «Просвіта» у Стрию, а у 1910 році заснував просвітянську філію в м. [[Сколе]]. У [[1912]] році очолив делегацію галичан до Києва на похорон композитора М. Лисенка. ~~1899—1900 роки парох села Качанівка.<ref name="Н7"/>~~ У вересні 1914 року за його участі стрілецтво (2500 осіб) склало присягу Легіону [[УСС]] у Стрию (заклик сотника Дмитра Вітовського). Він тоді був настоятелем храму в селі Завадів, що біля Стрия.[[Файл:Стрий. Гробниця композитора О.Нижанківського.JPG\|міні\|280пкс\|Стрий. Гробниця композитора О. Нижанківського.]] У ~~1918—1919 рр.~~1918–1919 роках о. Остап Нижанківський входив до складу [[Українська Національна Рада Західноукраїнської Народної Республіки\|Української Національної Ради ЗУНР-ЗО УНР]], очолював повітовий [[комісар]]іат Стрийщини. 1 листопада 1918 року на щоглі біля Стрийської ратуші замайорів жовто-блакитний прапор. Пізніше, через наступ польських військ, починалась нова доба — доба збройної боротьби за Українську державу. 13 травня 1919 року Стрий окупувало польське військо, почалися розстріли, репресії. Першою жертвою став о.  Остап Нижанківський. Обдурений стрийським старостою Потоцьким, котрий обіцяв йому безпеку, з огляду на гуманне ставлення до поляків, Нижанківський залишився у місті і в травні 1919 року, після арешту польською окупаційною владою, розстріляний без суду в [[Стрий\|Стрию]]. Крім того окупанти відібрали 800 000 корон «задаткової каси», які йому були довірені на ~~збереження.~~зберігання<ref>[{{книга\|автор = Мегас О.\|частина = \|посилання частина = \|заголовок = Трагедія Галицької України\|оригінал = \|посилання = http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/8009/file.pdf\|відповідальний ~~Мегас~~= О.\|видання ~~Трагедія~~= ~~Галицької~~\|місце ~~України,~~= Вінніпег:\|видавництво = «Канадийський фермер»,\|рік = 1920~~, —~~\|том С.= 43\|сторінки = 43—44\|сторінок = 253\|серія = \|isbn = \|тираж = \|ref = 1243 вулиці Львова\|назва = \|archivedate = 2018-~~44]~~11-07\|archiveurl = https://web.archive.org/web/20181107104103/http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/8009/file.pdf}}</ref>.▼ Похований вна м.цвинтарі у Стрию ~~на кладовищі~~ в родинному гробівці разом із дружиною Оленою Нижанківською (Бачинською).▼ Брав активну участь в організації, проведенні Шевченківських концертів у [[Львів\|Львові]], [[Тернопіль\|Тернополі]], [[Дрогобич]]і, [[Стрий\|Стрию]]. Один з організаторів української молочної кооперації в Галичині, ініціатор створення «Крайового господарсько-молочарського союзу» (надалі — «[[Крайовий молочарський союз «Маслосоюз»\|Маслосоюз]]», засновано 1907 року у Стрию; у 1908—1914 роках — його директор<ref name="Н7"/>). ~~[[Файл:Стрий. Гробниця композитора О.Нижанківського.JPG\|міні\|Стрий. Гробниця композитора О. Нижанківського.]]~~ ▲У 1918—1919 рр. о. Остап Нижанківський входив до складу [[Українська Національна Рада Західноукраїнської Народної Республіки\|Української Національної Ради ЗУНР-ЗО УНР]], очолював повітовий [[комісар]]іат Стрийщини. 1 листопада 1918 року на щоглі біля Стрийської ратуші замайорів жовто-блакитний прапор. Пізніше, через наступ польських військ, починалась нова доба — доба збройної боротьби за Українську державу. 13 травня 1919 року Стрий окупувало польське військо, почалися розстріли, репресії. Першою жертвою став о. Остап Нижанківський. Обдурений стрийським старостою Потоцьким, котрий обіцяв йому безпеку, з огляду на гуманне ставлення до поляків, Нижанківський залишився у місті і в травні 1919 року, після арешту польською окупаційною владою, розстріляний без суду в [[Стрий\|Стрию]]. Крім того окупанти відібрали 800 000 корон «задаткової каси», які йому були довірені на збереження.<ref>[http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/8009/file.pdf Мегас О. Трагедія Галицької України, Вінніпег: «Канадийський фермер», 1920, — С. 43-44]</ref> У часі травневого наступу польських військ у келіях стрийської тюрми чекали на визволення польські політичні в'язні, живі й здорові — провідники Польської Організації Військової, серед інших — стрийський промисловець Ян Верштайн, який мав бути в Стрию провідником польського підпілля. Наказ залишити польських в'язнів у тюрмі живих і неушкоджених видав начальник Польового суду III Галицького корпусу сотник-суддя Антін Файґель. Погано віддячився пан Ян за дароване йому життя владою, проти якої готував бунт під час війни: Публічна опінія в Стрию обвинувачувала його за спричинення арешту й розстрілу о. Остапа Нижанківського. Не маючи для цього ніяких підстав, Ян Верштайн звинуватив панотця Нижанківського в тому, що він «як відомий гайдамацький проводир» у Стрию керував розгромом польського підпілля, готував польовий суд над арештованими підпільниками. ▲Похований в м. Стрию на кладовищі в родинному гробівці разом із дружиною Оленою Нижанківською (Бачинською). == Творчість == О. Остап Нижанківський володів надзвичайно яскравим музичним талантом; не мав змоги його розвинути як слід. Найповніше реалізував себе в традиційних для галицької музики жанрах — духовних і світських хорах, солоспівах, вокальних ансамблях, обробках народних пісень (українських, інших слов'янських народів), які збирав у окремі «В'язанки». Чутливо сприймаючи новітні західноєвропейські художні віяння, насамперед романтичні, о. Нижанківський пробував звертатись до не дуже поширеного, нового для більшости українців Галичини інструмента — фортепіано, написавши для нього декілька мініатюр та більшу фантазію «~~Вітрогон~~Вітрогони» ([[1891]] рік). У його вокальній та хоровій творчості переважають сильні драматичні почуття, різкі контрасти, інтенсивна гра музичних барв. Саме тому йому були такими близькими вірші Т. Шевченка, на які він створив справжні вокальні «перлини», — солоспіви «Вітер в гаю» та, особливо, «Минули літа молодії». Другим поетом, винятково співзвучним внутрішньому світові митця, був [[Юрій Федькович]], «буковинський соловей», що надихнув його на створення хорової сцени «Гуляли» з характерним різким зіставленням картин безтурботного свята та душевного страждання головного героя, а крім того, ліричного монологу «З окрушків». [[Файл:Dutsko, Nyzhankivsky - Bozhe, na zemliu nashu.jpg\|thumb\|Пісня «Боже, на землю нашу поглянь» [[Дуцько Іван Андрійович\|Івана Дуцька]] й Остапа Нижанківського з віденського видання 1916 року.]] Нижанківський — автор популярних донині хорових творів («Гуляли» ([[1885]] рік), «З окрушків» ([[1886]] рік) на слова Юрія Федьковича, «В'язанка слов'янських гімнів» та сольних пісень на вірші Т.  Шевченка — «Вітер в гаю нагинає», «Минули літа», «Наша дума, наша пісня», для голосу з фортепіано «Не видавай мене заміж», «І молилася я», «Пісня вечірня», «О не забудь», «В гаю зеленім»), сольних ансамблів на слова українських поетів, багатьох хорових творів, обробок народних пісень (зб. «Українсько-русинські народні пісні», 1907). Автор колядок «[[Бог ся рождає]]», «У Вифлеємі тайна явилась велика», «[[Во Вифлеємі нині новина]]»<ref>~~[http~~{{cite web\|url = https://oranta.org/index.php?option=com_content&view=article&id=474:lu-vyflejemi-tana-javylas-velykar&catid=37:spilnota-cat&Itemid=49\|назва = «У Вифлеємі тайна явилась велика»]\|автор = \|дата = \|вебсайт = oranta.org\|видавець = Оранта\|url-архіву = \|дата-архіву = \|мертвий-url = ні\|дата-доступу = 2 липня 2022}}</ref>. == Нагороди == * [[Хрест «За цивільні заслуги» (Австро-Угорщина)\|Золотий хрест заслуги з короною на стрічці медалі за відвагу]] (1918)<ref>[https://web.archive.org/web/20210302113302/https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/32921/edition/27358/content Część urzędowa] // [[Gazeta Lwowska]]. — nr 195. — 1918. — 30 sierpnia. — S. 1. {{ref-pl}}</ref>. == Вшанування пам'яті == Рядок 60 ⟶ 59: == Джерела == * ''Бондарчук П. М.'' [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Nyzhankivskyj_O Нижанківський Остап Йосипович] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20161009170124/http://history.org.ua/?encyclop&termin=Nyzhankivskyj_O \|date=9 жовтня 2016 }} // {{ЕІУ\|7\|384}} * ''Матейко Р., [[Медведик Петро Костьович\|Медведик П.]], Моліцька Г., [[Шаварин Микола Михайлович\|о. Шаварин М.]]'' Нижанківські // {{ТЕС\|2\|627}} * {{Муха}} == Посилання == * {{УМузЕ-4\|частина=Нижанківський Остап Йосипович\|сторінки =243}} * {{ШевЕ-4\|частина=Нижанківський Остап Йосипович\|сторінки =550}} * {{УМЕ9\|частина=Нижанківський о. Остап\|сторінки=1138}} * [https://web.archive.org/web/20110427143619/http://www.kapelanstvo.org.ua/psv/ Душпастирська опіка греко-католиків у часи Першої світової війни]. * {{cite web\|url = http://mincult.gov.ua/\|назва = Інформація на сторінці Міністерства культури\|автор = \|дата = \|вебсайт = mincult.gov.ua\|видавець = [[Міністерство культури і туризму України]]\|url-архіву = https://web.archive.org/web/20080415033100/http://www.mincult.gov.ua/\|дата-архіву = 15 квітня 2008\|мертвий-url = так\|дата-доступу = 2 липня 2022}} * [http://mincult.gov.ua/ інформація на сторінці Міністерства культури]. * [{{cite web\|url = http://www.pisni.org.ua/files/006/001431_ostap_nyzhankivskyy.jpg\|назва = Нижанківський Остап Йосипович]\|автор = \|дата = \|вебсайт = pisni.org.ua\|видавець = \|url-архіву = https://web.archive.org/web/20071204080629/http://www.pisni.org.ua/files/006/001431_ostap_nyzhankivskyy.jpg\|дата-архіву = 4 грудня 2007\|мертвий-url = ні\|дата-доступу = 2 липня 2022}} * [https://web.archive.org/web/20120612093901/http://stryi.com.ua/history/slavetna-stryishchyna/719-nyzhankivskyi-ostap Нижанківський Остап]. * {{cite web\|url = http://www.ji.lviv.ua/n70texts/Shankivskyj_Stryj_u_vijni_18-20.htm\|назва = Стрий і Стрийщина у визвольній війні 1918—1920 рр.\|автор = [[Шанковський Лев\|Лев Шанківський]]\|дата = \|вебсайт = ji.lviv.ua\|видавець = [[Ї (часопис)\|Незалежний український культурологічний часопис «Ї»]]\|url-архіву = https://web.archive.org/web/20131105094658/http://www.ji.lviv.ua/n70texts/Shankivskyj_Stryj_u_vijni_18-20.htm\|дата-архіву = 5 листопада 2013\|мертвий-url = ні\|дата-доступу = 2 липня 2022}} * ''Лев Шанківський.'' [http://www.ji.lviv.ua/n70texts/Shankivskyj_Stryj_u_vijni_18-20.htm Стрий]. {{Бібліоінформація}} [[Категорія:~~Священики~~Священники УГКЦ]] [[Категорія:Українські капелани]]▼ [[Категорія:Українські композитори]] [[Категорія:Українські громадські діячі]] Рядок 86 ⟶ 85: [[Категорія:Уродженці Малих Дідушичів]] [[Категорія:Персоналії:Бережани]] [[Категорія:~~Персоналії:Стрий~~Митці Стрия]] [[Категорія:Персоналії:Дрогобич]] [[Категорія:Перебували в Тернополі]] Рядок 92 ⟶ 91: [[Категорія:Поховані на Стрийському цвинтарі]] [[Категорія:Репресовані]] [[Категорія:Розстріляні в Україні]] ▲[[Категорія:Українські ~~капелани~~композитори академічної музики]] [[Категорія:Композитори академічної музики XX століття]]