Франц Петер Шуберт: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
м →‎Примітки: категоризація
(Не показані 6 проміжних версій 6 користувачів)
Рядок 135:
Багато камерних інструментальних творів Шуберта пов'язано з поширеним тоді в Австрії домашнім музикуванням, зокрема життєрадісний фортепіанний квінтет ''«Форель»'' (1819 рік), в передостанній частині якого варіюється тема однойменної пісні. Ряду творів властиві риси оркестральності. Найзначніші — струнний квінтет до мажор (1828 рік) і 3 останні струнні квартети — ля-мінорний (1824 рік), ре-мінорний, що включає варіації на тему пісні Шуберта ''«Смерть і Дівчина»'' (1824—1826 р), і соль-мажорний (1826 рік).
 
'''Фортепіанна музика''' — одна з основних сфер творчості Шуберта. У фортепіанних сонатах Шуберт зазнав впливу [[Бетховен]]а, проте знайшов власне трактування жанру. Найвизначніші з них — сонати ля мажор (1819 рік), ля мінор (1823 рік), ля мінор, ре мажор, соль мажор (1825 рік), сі-бемоль мажор (1828 рік). У [[Фантазія мандрівник|фантазії ''«Блукач»'']], в якій використана тема однойменної пісні, Шуберт ніби передбачає структуру симфонічних поем [[Ліст Ференц|Ференца Ліста]]. «Експромти» (11, 1827-28 роки) і «музичні моменти» (6, 1818-28 роки) — романтичні фортепіанні мініатюри, що передбачили характерні риси фортепіанної музики [[Шопен Фридерик|Фридерика Шопена]] і Ференца Ліста. Фортепіанні танці Шуберта — [[вальс]]и, [[лендлер]]и, німецькі танці, [[екосез]]и, [[галоп (танець)|галопи]] (понад 400) — важливий крок на шляху до поетизації танцю. Шуберт створив також багато творів для фортепіано в 4 руки, серед яких ''«Фантазія фа мінор»'' (1828 рік), ''«Угорський дивертисмент»'' (1824 рік), варіації, марші, [[полонез]]и та ін.
 
=== Творчість останніх років ===
Рядок 381:
 
== Примітки ==
{{reflist|23}}
 
{{Нормативний контроль}}
Рядок 392:
[[Категорія:Люди на марках]]
[[Категорія:Померли від тифу]]
[[Категорія:Австрійські композитори епохи класицизму]]
[[Категорія:Австрійські композитори епохи романтизму]]