Віталій (Гречулевич): відмінності між версіями

Після закінчення академії майже до хіротонії вна єпископа був законовчителем в різних жіночих навчальних закладах. Навіть будучи архімандритом, деякий час безкорисливо викладав Закон Божий у Петербурзькому єпархіальному жіночому училищі.

[[7 серпня]] [[1849]] р. висвячений в сан священика.

У [[1860]] році він заснував журнал «Мандрівник» і був видавцем цього журналу. Згодом видавав і інші духовні журнали: «Сучасний листок» і «мирськеМирське слово», через які повідомляв пастві свої повчальні настанови.

[[13 квітня]] [[1862]] р. возведений у сан протоієрея.

У [[1864]] році на зібрані ним пожертвування відкрив на своїй батьківщині, в містечку [[Тульчин]]і, училище для дівчат духовного звання.

[[8 жовтня]] [[1876]] р. пострижений в чернецтво з ім'ям Віталій. [[22 жовтня]] того ж року возведений у сан [[архімандрит]]а.

[[13 травня]] [[1879]] р. хіротонізований вона [[єпископ]]а [[Острог|Острозького]], вікарія Волинської єпархії.

Єпископ Віталій — найдосвідченішанайосвіченіша людина свого часу. Він здобув популярність як істинний поборник і розповсюджувач релігійної освіти в дусі Православної Церкви серед інтелігенції та простих людей. Завдяки невтомній діяльності в цій галузі, їмним за два роки було відкрито 268 шкіл і підготовлено до відкриття ще 340.

Помер [[14 травня]] [[1885]] р. в Могильові[[Могильов]]і, в Печерську — заміському архієрейському будинку. Похований в Спаській церкві цього будинку біля північної стіни храму під солією.

[[26 липня]] [[2014]] року в місті Мстиславль відбулася II Міжнародна науково-практична конференція «Концепт святості в історичному контексті». Форум був присвячений засновнику і першому редактору журналу «Странник», православному богослову, духовному письменнику і просвітителю єпископу Віталію (ГречулевичаГречулевичу).