Наполеонівські війни: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Вилучено вміст Додано вміст
rv vandalism |
м категоризація |
||
| (Не показані 136 проміжних версій ще одного користувача) | |||
Рядок 1:
{{Infobox Military Conflict
|conflict =
|partof =
|image = Austerlitz-baron-Pascal.jpg
|size = 350px
|caption = Битва під Аустерліцем
|date = [[18 травня]] [[1803]] року — [[20 листопада]] [[1815]] року
|place = [[Європа]] та [[Африка]]
|casus = [[Велика французька революція]] ([[1789]]-[[1794]]) та прихід до влади у [[Франція|Франції]] [[Наполеон І Бонапарт|Наполеона Бонапарта]]
|territory =
|result = Перемога антифранцузької коаліції (у складі [[Російська імперія|Російської імперії]], [[Австрійська імперія|Австрійської імперії]], [[Велика Британія|Великої Британії]], [[Королівство Пруссія|Королівства Пруссія]], [[Іспанія|Іспанії]], [[Швеція|Швеції]] та їх союзників). [[Віденський конгрес]] [[1814]]-[[1815]] років
|combatant1 = '''[[Франція]] та її союзники:'''<br/>{{Прапорець|FRA}} [[Франція]]<br/>{{Прапорець|TUR}} [[Османська імперія]]<br/>{{Прапорець|ESP}} [[Іспанія]] (до [[1809]])<br/>{{Прапорець|NED}} [[Нідерланди|Голландія]]<br/>{{Прапорець|RUS}} [[Російська імперія]]<ref>Росія стала союзником Франції після Тильзітського миру в 1807 р. Союз розпався в 1810 р., Що призвело до вторгнення Франції в 1812 р. За цей час Росія [[Російсько-шведська війна (1808—1809)|вела війну проти Швеції]] (1808–1809) і Османської імперії (1806–1812) та номінально [[Російсько-англійська війна|проти Британії]] (1807–1812).</ref> (1807-1812)<br>[[Файл:Flag_of_the_Napoleonic_Kingdom_of_Italy.svg|25px]] [[Королівство Італія]]<br/>{{Прапорець|DEN}} [[Данія|Королівство Данія]]<br/>Багато німецьких міст-держав ([[Рейнський союз]])<br>{{Прапорець|SWE}} [[Швеція]] (1810-1812)<ref>Формально, Швеція [[Англо-шведська війна|оголосила війну Великій Британії]] після її поразки
у війні з Росією (1808–1809)</ref>.
|combatant2 = '''Антифранцузька коаліція та її союзники:'''<br/>{{Прапорець|GBR}} [[Велика Британія]]<br/>{{Прапорець|RUS}} [[Російська імперія]]<br/>[[Файл:Flag_of_the_Habsburg_Monarchy.svg|25px]] [[Австрійська імперія]]<br/>[[Файл:Flag of Prussia (1892-1918).svg|25px]] [[Королівство Пруссія]]<br/>{{Прапорець|SWE}} [[Швеція]]<br/>{{Прапорець|ESP}} [[Іспанія]] (після [[1809]])<br/>[[Файл:Flag_Portugal_(1707).svg|25px]] [[Португальське королівство]]<br/>[[Файл:Banner_of_the_Holy_Roman_Emperor_(after_1400).svg|25px]] [[Священна Римська імперія]]<br/>[[Файл:Flag_of_the_Kingdom_of_Naples.svg|25px]] [[Неаполь]]
|commander1 = '''Лідери Франції та її союзників'''
{{Прапорець|FRA}} [[Наполеон Бонапарт]]
<br/> {{Прапорець|FRA}} [[Шарль Моріс де Талейран-Перігор|Моріс Талейран]]
<br/> {{Прапорець|FRA}} [[Жозеф Бонапарт]]
<br/> {{Прапорець|TUR}} [[Махмуд II]]
<br/> {{Прапорець|DEN}} [[Фредерік VI (король Данії)|Фредерік VI]]
<br/> {{Прапорець|DEN}} [[Кристіан VII]]
<br/> {{Прапорець|ESP}} [[Карл IV (король Іспанії)|Карл IV]]
|commander2 = '''Лідери антифранцузької коаліції'''
{{Прапорець|GBR}} [[Георг III]]
<br/> {{Прапорець|GBR}} [[Генрі Аддінгтон]]
<br/> {{Прапорець|GBR}} [[Вільям Пітт (молодший)|Вільям Пітт молодший]]
<br/> {{Прапорець|GBR}} [[Вільям Ґренвілл, 1-й барон Ґренвілл|Вільям Ґренвілл]]
<br/> {{Прапорець|GBR}} [[Вільям Кавендіш-Бентінк, 3-й герцог Портлендський|Вільям Кавендіш-Бентінк]]
<br/> {{Прапорець|GBR}} [[Спенсер Персіваль ]]
<br/> {{Прапорець|GBR}} [[Роберт Бенкс Ліверпул Дженкінсон]]
<br/> {{Прапорець|GBR}} [[Гораціо Нельсон]]
<br/> {{Прапорець|RUS}} [[Олександр І]]
<br/> {{Прапорець|RUS}} [[Михайло Кутузов]]
<br/> [[Файл:Flag_of_the_Habsburg_Monarchy.svg|25px]] [[Франц II]]
<br/> [[Файл:Flag of Prussia (1892-1918).svg|25px]] [[Фрідріх-Вільгельм III]]
<br/> [[Файл:Flag of Prussia (1892-1918).svg|25px]] [[Гебхард Блюхер]]
<br/> {{Прапорець|SWE}} [[Густав IV Адольф]]
<br/> {{Прапорець|SWE}} [[Карл XIII]]
<br/> [[Файл:Flag_Portugal_(1707).svg|25px]] [[Марія I Благочестива]]
|strength1 = {{Прапорець|FRA}}: 1 200 000 регулярних військ і ополчення<ref>[https://archive.org/details/perilousgloryris0000fran John France (2011). Perilous Glory: The Rise of Western Military Power. Yale UP. p. 351. ISBN 978-0300177442.]</ref>
|strength2 = {{Прапорець|RUS}}: 900 000 солдатів, козаків та ополчення<ref>Riehn 1991, p. 50.</ref><br>[[Файл:Flag of Prussia (1892-1918).svg|25px]]: 320 000 регулярних військ і ополчення<br>{{Прапорець|GBR}}: 250 000 регулярних військ та ополчення<ref>Chandler & Beckett, p. 132</ref><br>[[Файл:Flag_Portugal_(1707).svg|25px]]: 250 000 регулярних військ та ополчення<ref>[http://necrometrics.com/wars19c.htm#Napoleonic Statistics of Wars, Oppressions and Atrocities of the Nineteenth Century]</ref>
|casualties1 = 800 000 французів та союзників, загиблих внаслідок ран, нещасних випадків чи хвороб (найбільше, під час вторгнення французів до Росії)<ref name=":0">Philo, Tom (2010), Military and Civilian War Related Deaths Through the Ages, archived from the original on 20 April 2010</ref><br>600 000 цивільних<ref name=":0"/>
|casualties2 = {{Прапорець|GBR}}: 32 232 вбитими в результаті бойвих дій та 279 574 вбитими внаслідок ран, хвороб, нещасних випадків та інших причин<ref>Dumas, Samuel (1923), Losses of Life Caused By War</ref><br>[[Файл:Flag_of_the_Habsburg_Monarchy.svg|25px]]: 550 220 вбитих в бою (1792–1815) (загалом загиблих невідомо)<br>{{Прапорець|ESP}} більше 300 000 вбитих в боях та понад 586 000 вбитих в цілому<ref>Canales, Esteban (2004), 1808–1814: demografía y guerra en España (PDF) (in Spanish), Autonomous University of Barcelona, retrieved 3 May 2017</ref><br>{{Прапорець|RUS}}: 289 000 вбитих у боях (загалом загиблих невідомо)<ref>[http://necrometrics.com/wars19c.htm#Napoleonic White, Matthew (2014), Statistics of Wars, Oppressions and Atrocities of the Nineteenth Century, retrieved 3 May 2017]</ref><br>[[Файл:Flag of Prussia (1892-1918).svg|25px]]: 134 000 вбитих у бою (загалом кількість загиблих невідома)
}}
'''Наполео́нівські ві́йни''' ([[1799]]—[[1815]]) — серія з кількох воєн, проведених антифранцузькими коаліціями у період Консульства (1799—1804) й імперії [[Наполеон Бонапарт|Наполеона]] (1804—1814, 1815).
Найпершою метою війн було прагнення Наполеона завдати повної поразки
== Передумови війни ==
Наполеон Бонапарт скористався здобутками [[Велика французька революція|Великої
== Хід війни ==
=== Розгром Третьої коаліції ===
Занепокоєний бурхливою підготовкою плану Наполеона щодо висадки на Британських островах, [[Кабінет міністрів Великої Британії]] розгорнув активну діяльність щодо підготовки сильної антифранцузької коаліції на континенті. До 1805 року вдалось створити третю антифранцузьку коаліцію в складі Великої Британії, [[Австрійська імперія|Австрійської імперії]] та [[Російська імперія|Російської імперії]]. Велика Британія мала фінансувати дії союзників, а Австрійська імперія та Російська імперія — виставляти свої війська на полях битв. Для цього союзники розробили грандіозний план розгрому [[Перша Французька імперія|Французької імперії]]. На півночі Європи, проти [[Данія-Норвегія|Данії-Норвегії]] мала діяти 100 тис. російсько-британська армія. У Центральній Європі, проти [[Баварія (курфюрство)|Курфюрства Баварія]] та [[Рейнський союз|прирейнських союзників]] Наполеона — 80 тис. австрійська армія Макка, на допомогу якій з Російської імперії рухалась 45 тис. армія [[Кутузов Михайло Ілларіонович|Кутузова]]. В Північній Італії мала діяти 100 тис. австрійська армія [[ерцгерцог]]а Карла-Людвіга-Іоганна, яка мала очистити від французів [[Ломбардія|Ломбардію]] та розвинути наступ на південну частину Французької імперії. Одночасно з цими арміями у [[Кампань|Кампанії]] висаджувалась 36 тис. армія прихильників неаполітанських [[Бурбони|Бурбонів]], що рухаючись на північ вийшла б на з'єднання з австрійцями ерцгерцога Карла-Людвіга-Іоганна. І нарешті у Центрі Європи між силами К. Макка та ерцгерцога Карла мала діяти 25 тис. армія ерцгерцога Баптіста Йосифа Іоганна, який мав допомогти одному з них в разі потреби. Однак оскільки британці не виступили на жодному напрямку, а [[Бурбони]] не змогли зібрати достатніх сил, то основними силами коаліції залишались австрійська та [[Російська імператорська армія|російська]] армії.
=== Четверта коаліція ===
Розбивши Австрію та Росію, Наполеон тепер не брав у розрахунок і Пруссію. Так, віддавши їй Ганновер, він потім вирішив знову відібрати його. Пересуваючи війська через Пруссію, він не зважав за потрібне питати дозволу в уряду - тобто поводив себе за правом переможця. Зрозумівши, що Пруссії загрожує окупація, берлінський двір вступив у союз із Росією та Англією. У вересні 1806 р. ці держави разом зі Швецією утворили [[Війна четвертої коаліції|четверту коаліцію]].
Прагнучи не допустити об´єднання сил своїх противників, Наполеон вирішив розгромити Пруссію. Тим часом половина прусської армії була розкидана по десяткам гарнізонів. Прусські генерали зневажали досвід ведення війн наполеонівськими військами. Організація й тактика прусської армії були вкрай відсталими. В армії панували муштра та дідовщина.
14 жовтня 1806 р. Наполеон [[Битва під Єною та Ауерштедтом|зненацька атакував і розбив частину прусської армії під Ієною]], того ж дня його маршал Даву розгромив головні сили прусаків під Ауерштадтом. У Пруссії спалахнула жахлива паніка. Гарнізони здавалися один за одним без жодного пострілу. Армія Наполеона вступила у [[Берлін]]. Пруссія приєдналася до континентальної блокади. Ця блокада втягувала Францію до безмежного поширення боротьби за світове панування, оскільки без забезпечення участі в блокаді всіх країн Європи не можна було досягнути придушення Англії економічними засобами. Ще важче було покласти край контрабандній торгівлі з Англією, котра велася повсюди, навіть у Франції. Важко було також припинити нейтральну торгівлю англійськими товарами. У 1807 р. Наполеон наказав конфісковувати нейтральні судна, які заходили до англійських портів та колоній. Англія зі свого боку оголосила блокаду портів Франції та її союзників. Англійський флот перехоплював нейтральні судна, які йшли з товарами до Франції.
Наполеон, розбивши Пруссію, рушив свої війська проти російської армії, яка стояла у східній Пруссії. 7 лютого 1807 р. [[Битва під Ейлау|біля Прейсіш-Ейлау відбулася запекла битва]]. Обидві армії зазнали тяжких втрат, але росіяни вистояли. Вперше Наполеонові не вдалося добитися рішучої перемоги. Проте [[14 липня]] 1807 р. він усе ж таки розбив російську армію біля Фридланду. Становище Росії швидко погіршувалося. До того ж, починаючи з 1804 р. вона перебувала у війні з Персією, а з 1806 р. почалася [[Російсько-турецька війна (1806—1812)|російсько-турецька війна]]. Не маючи союзників і не отримуючи допомоги від Англії, російський уряд вирішив змінити політичний курс і вступити в союз із Наполеоном. Але Франція також була виснажена. Сил для продовження війни з Росією не вистачало. Австрія вичікувала слушного моменту для війни-реваншу з Францією. За таких умов імператори Олександр І і Наполеон розпочали мирні переговори. [[Тільзитський мир|Побачення імператорів відбулося в Тильзиті]] і [[7 липня]] 1807 р. держави уклали угоду про мир та союз. Франція, таким чином, отримала свободу дій у Європі. По наполяганню Олександра І Наполеон повернув Пруссії частину земель на схід від Ельби. Білостоцький округ відійшов до Росії. Польські землі були відібрані у Пруссії, утворивши герцогство Варшавське. Росія за угодою мала приєднатися до континентальної блокади проти Британії.
=== Вторгнення Наполеона на Піренейський півострів ===
{{main|Французьке вторгнення в Португалію (1807)}}
У 1807 р. за підтримки Іспанії Бонапарт зажадав від Португалії, щоб вона приєдналася до континентальної блокади проти Великої Британії. В [[Лісабон]]і не погоджувалися на це, тому між Наполеоном й Іспанією була підписана угода про завоювання й розподіл Португалії з її колоніями. Влада Іспанії погодилася на прохід до Португалії французької армії. Однак на боці Португалії виступила Британія, що ввела свої війська на територію цієї країни, і вторгнення французів було відбито. У 1808 р. французькі війська вдерлись в Іспанію. Наполеон призначив королем свого брата Жозефа. Однак в Іспанії почалася визвольна війна, яку підтримала Британія. Франція була змушена послати в цю країну війська. І бойові дії там не вщухають до самого скинення Наполеона в 1814 році.
=== Російсько-шведська війна ===
{{main|Російсько-шведська війна (1808—1809)}}
Прагнучи змусити Швецію приєднатись до континентальної блокади, Російська Імперія під тиском Наполеона Бонапарта звернулась до Швеції з вимогою закрити балтійські порти для Великої Британії, на що отримала відмову короля [[Густав IV Адольф|Густава IV Адольфа]], який розраховував на британську допомогу у війні з Росією, Францією та Данією. У відповідь [[21 лютого]] 1808 року без оголошення війни російські війська перейшли шведський кордон і 1 березня зайняли Гельсінгфорс, а 7 березня — Тавастехус (нині — [[Гямеенлінна]]) на півдні Фінляндії.
Формально війна була оголошена Росією лише [[16 березня]], коли шведський король наказав заарештувати все російське посольство у [[Стокгольм]]і, але на цей час шведи вже втратили стратегічно важливий острів Готланд у Балтиці, за кілька днів — Аландські острови, фортецю Свартхольм і мис Гангут (нині — Ганко) на узбережжі Фінської затоки, а [[22 березня]] — головне фінське місто Або (нині — Турку).
Невдала війна з Наполеоном та його союзниками, неврожай 1808 року, що став причиною економічної кризи, і вперта відмова Густава IV скликати парламент для вирішення нагальних внутрішніх і зовнішніх проблем привели до політичної кризи і 13 березня 1809 року він був арештований та усунутий від влади групою офіцерів-заколотників.
Новий король Карл XIII був змушений 17 вересня укласти з Росією мирний договір, яким Швеція підтверджувала втрату [[Велике князівство Фінляндське|Фінляндії]] (шести шведських провінцій), Аландських островів і частини Вестро-Ботнії.
=== Розгром п'ятої коаліції ===
У 1809 р. Австрія й Велика Британія уклали союз і створили [[Війна п'ятої коаліції|п'яту антифранцузьку коаліцію]], але Наполеону вдалося завдати поразки австрійській армії, а Велика Британія не змогла їй допомогти. Французи розгромили австрійців у битвах [[Битва під Асперном|під Асперном]] (22 травня 1809 р.) і [[Битва під Ваграмом|Ваграмом (5 липня 1809 р.)]], зайняли [[Відень]]. У жовтні 1809 р. між Францією й Австрією був підписаний Шенбрунський мирний договір. Австрія втрачала величезну територію й вихід до Адріатичного моря й зобов'язувалася приєднатися до континентальної блокади, обмежити свою армію до 150 тис. чоловік, сплатити Франції контрибуцію.
=== Наслідки походу в Москву ===
У 1808—1811 Французька імперія досягла піку своєї могутності. Але на шляху до повного панування в Європі стояли Велика Британія та Російська імперія. Якщо вторгненню до Британських островів заважали [[Військово-морські сили Великої Британії]], які уже продемонстрували свою могутність у [[Трафальгарська битва|Трафальгарській битві]], то шлях до Російської імперії був відкритий.
Між тим відносини між Французькою та Російською імперіями загострювалися. Континентальна блокада, у якій Російська імперія брала участь за умовами [[Тільзитський мир|Тільзитського миру]], була їй невигідна і тому часто порушувалася. Каменем спотикання між двома імперіями стало «польське питання». Із захоплених на західному кордоні Російської імперії земель Наполеон створив [[Герцогство Варшавське]], де діяла конституція, яка звільнила селян від [[Кріпацтво|кріпацтва]]. Це становило загрозу для Російської імперії, і [[Олександр І]] підписав таємний договір із Королівством Пруссія про спільний напад на Герцогство Варшавське. У відповідь на це Наполеон ввів до польських земель свої війська. Крім того, Французька імперія підштовхувала [[Османська імперія|Османську імперію]] та [[Каджари|Персію]] до війни з Російською імперією.
Для вторгнення в Російську імперію Наполеон зібрав армію з понад 600 тис. осіб, половина з яких були представниками підкорених земель.
Російська імперія також мала величезну армію у 900 тис. осіб, проте вони розташовувалися у різних частинах держави — на [[Кавказ]]і, у [[Крим]]у, Фінляндії, Молдавії. Таким чином, на західному кордоні проти військ Наполеона було зосереджено близько 240 тис. осіб, розподілених на три армії, які прикривали основні напрямки. На петербурзькому напрямку — 1-ша армія генерала [[Барклай-де-Толлі Михайло Богданович|М. Барклая-де-Толлі]], на московському — 2-га армія генерала [[Багратіон Петро Іванович|П. Багратіона]] і на київському напрямку — 3-тя армія генерала О. Тормасова.
24 червня 1812, без оголошення війни, Наполеон напав на Російську імперію, розраховуючи розбити російську імператорську армію в одній генеральній битві.
1-ша та 2-га російські армії почали відступати і в серпні з'єдналися під [[Смоленськ]]ом, де відбулася перша велика битва — Смоленська. Російська імператорська армія продовжувала відступати, що викликало незадоволення серед населення, і Олександр І призначив головнокомандувачем російською армією М. Кутузова.
Генеральна битва відбулася 7 вересня 1812 під [[Бородінська битва|Бородіном]]. Битва була запеклою, проте жодна зі сторін не здобула перемоги. Французи втратили близько 35 тис. осіб убитими (25 % військ). Російська імператорська армія втратила близько 40 тис. осіб, але зберегла боєздатність.
Наступного дня М. Кутузов вирішив не продовжувати битву і відступив, а після Воєнної ради у Філях російська імператорська армія залишила Москву.
Армія Наполеона вступила в Москву. У місті почалися грабежі, а через деякий час спалахнула пожежа, яка знищила більшу частину міста, зокрема продовольчі склади. Французькі війська опинилися на межі голоду. Наполеон запропонував Олександру І переговори, проте російський імператор відмовився. Французький імператор був змушений ухвалити рішення про відступ. Спроба французької армії рушити неспустошеними шляхами завершилася невдачею, у битві під [[Малоярославець|Малоярославцем]] російські війська зупинили французів. Армія Наполеона змушена була відступати Смоленською дорогою, яку вони вже розорили. Поступово відступ перетворився на панічну втечу. У Російській імперії розгорнувся партизанський рух, почалася сувора зима, французька армія танула на очах. Наполеон, дізнавшись про заколот у Парижі, залишив армію і вирушив до Французької імперії. Через деякий час близько 20 тис. осіб, залишки «Великої армії» імператора Наполеона, переправилися через річку Німан. Російський похід закінчився повною поразкою.
== Битва під Ватерлоо ==
[[Файл:Battle of Waterloo 1815.PNG|міні|праворуч|300px|Битва під Ватерлоо]]
Повернення [[Наполеон I Бонапарт|Наполеона]] з острова Ельба під час так званих [[Сто днів|Ста днів]] виявилось його останньою спробою стати на чолі Франції. Першим кроком після повернення стало відновлення Імперії, а отже і її армії.
1815 на плато Мон-Сен-Жан, недалеко від Брюсселя, у [[Битва під Ватерлоо|битві під Ватерлоо]] Наполеон Бонапарт зазнав остаточної поразки від об'єднаних британсько-нідерландських та [[Прусська армія|прусських військ]], якими керували відповідно [[Веллінгтон Артур|Веллінгтон]] та [[Гебхард Блюхер|Блюхер]]. Повернувшись до Парижа, [[Імператор Французький]] підписав акт зречення та здався на милість британців. Попри його прохання перевезти його до [[Сполучені Штати Америки|США]], британський уряд вирішив заслати його, як почесного полоненого на [[острів Святої Єлени]]. Таким чином битва під Ватерлоо поставила остаточну крапку в ході Наполеонівських війн.
== Новий світовий порядок унаслідок наполеонівських війн ==
{{main|Віденський конгрес}}
== Див. також ==
* [[Франко-російська війна 1812]]
* [[Міжнародне Наполеонівське товариство]]
== Джерела ==
* {{cite EB1911|last=Beck|first=Archibald Frank|wstitle=Waterloo Campaign|volume=28|pages=371–381|noicon=x|short=x}}
* {{cite EB1911|last=Maude|first=Frederic Natusch|wstitle=Napoleonic Campaigns|volume=19|pages=212–236|noicon=x|short=x}}
* {{cite EB1911|last=Robinson|first=Charles Walker|wstitle=Peninsular War|volume=21|pages=90–98|noicon=x|short=x}}
* {{cite EB1911|last=Rose|first=John Holland|wstitle=Napoleon I.|volume=19|pages=190–211|noicon=x|short=x}}
* [http://www.krugosvet.ru/enc/istoriya/NAPOLEONOVSKIE_VONI.html стаття "Наполеонівські війни" в енциклопедії "Кругосвет"] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180701031338/http://www.krugosvet.ru/enc/istoriya/NAPOLEONOVSKIE_VONI.html |date=1 липня 2018 }} {{ref-ru}}
== Примітки ==
{{reflist}}
{{Наполеонівські війни}}
{{Війни XIX століття}}
{{Бібліоінформація}}
[[Категорія:Наполеонівські війни|*]]
[[Категорія:Війни XIX століття]]
[[Категорія:Війни Франції]]
[[Категорія:Війни Великої Британії]]
[[Категорія:Війни Німеччини]]
[[Категорія:Війни Російської імперії]]
[[Категорія:Війни Священної Римської імперії]]
[[Категорія:Війни Габсбурзької монархії]]
[[Категорія:Війни Данії]]
[[Категорія:Війни Нідерландів]]
[[Категорія:Війни Османської імперії]]
[[Категорія:Війни Італії]]
[[Категорія:Війни Швеції]]
[[Категорія:Війни Угорщини]]
[[Категорія:Події 18 травня]]
[[Категорія:Травень 1803]]
[[Категорія:Події 20 листопада]]
[[Категорія:Листопад 1815]]
[[Категорія:Новоісторична Франція]]
| |||