Ручна граната: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
M14ebr (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| (Не показані 36 проміжних версій 16 користувачів) | |||
Рядок 1:
[[Файл:M-
[[Файл:Stielhandgranate24.JPG|thumb|160px|Протипіхотна ручна граната німецького виробництва [[M-24]] періоду [[Друга світова війна|ІІ світової війни]]
[[Файл:French grenade catapult.jpg|thumb|160px|Французькі війська використовують [[катапульта|катапульту]] для кидання ручних гранат по противнику. Перша світова війна]]
'''Ручна граната''' ({{lang-es|granada}} — «[[Гранатове дерево|гранат]]») — різновид [[граната|гранати]], один з видів вибухових [[Боєприпаси|боєприпасів]], призначений для ураження живої сили противника осколками й ударною хвилею, що утворюються від вибуху за допомогою ручного метання. Сучасна ручна граната складається з корпусу, заряду [[вибухові речовини|вибухових речовин]] і [[детонатор]]а ([[запал]]а). Ураження завдається осколками корпусу, ударною хвилею і/або кумулятивним струменем. Виготовляється з легких сплавів, матеріалів високої питомої міцності й пластмаси. Назва походить від назви плодів [[Гранатове дерево|граната]]<ref name="Карман">[http://www.bibliotekar.ru/CentrOruzh/11.htm Карман Уильям История огнестрельного оружия с древнейших времен до XX века] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130120082940/http://www.bibliotekar.ru/CentrOruzh/11.htm |date=20 січня 2013 }} {{ref-ru}}</ref>, оскільки ранні види гранат формою і розмірам були схожі на цей плід, а також за аналогією із зернами усередині плоду й осколками гранати при їх розльоті.
== Історія ==
Ручні гранати-гренади були метальною зброєю [[гренадери|гренадерів]] XVII—XVIII століть<ref>[http://elar.naiau.kiev.ua/bitstream/123456789/6862/1/%2B%20АКТУАЛЬНІ%20ПРАВОВІ%20ПИТАННЯ%20СЬОГОДЕННЯ_p195-196.pdf Історія виникнення та розвитку ручних осколкових гранат. Гаврищук М. М.]</ref>. Гранати того часу мали форму маленьких [[Ядро (артилерія)|ядер]], начинених рушничним [[порох]]ом і споряджених [[запальна трубка#Дистанційна трубка|дистанційною трубкою]], розрахованою на 3 секунди горіння. Діаметр гранат варіювався від 7 до 15 см.
За командою «Гренадери, рушниці за спину!» гренадер перекидав рушницю за спину так, щоб приклад опинявся праворуч внизу. Потім правою рукою доставав зі гренадної суми гранату, «прикурював» її трубку від довгого [[Запалювальний ґніт|запального ґнота]] (який запалював перед боєм і тримав у лівій руці) і метав її через голову в противника.
У другій половині XIX століття при обороні фортець використовували ручні гранати вагою в 1,2 кг (3 фунти). Запальні трубки цих гранат мали тертковий пристрій зі шнурком, петля якого чіплялася за гачок спеціального шкіряного браслета, надітого на руку. При метанні шнурок обривався, приводивши тертку в дію і запалюючи суміш трубки. Такі гранати були вельми небезпечними для самих гранатометників, і ця обставина, разом з низькою їх ефективністю і поширенням на початку XX століття кулеметів і швидкострільних гармат, привела до виходу їх з ужитку<ref>{{ВТ-ЕСБЕ|Снаряды артиллерийские}}</ref>.
Відсутність ефективної, вільної від підвищеної небезпеки для бійця системи ручної гранати призвела до того, що на межі XIX—XX століть ручні гранати розглядалися як безнадійно застарілий боєприпас. У 1902 році британське військове міністерство заявило, що ручним гранатам нема місця на сучасній війні. Проте, через два роки імпровізовані гранати з успіхом використовувалися в траншейних сутичках [[Російсько-японська війна|Російсько-японської війни]]<ref name="ASaunders">{{cite book|url=https://books.google.com/books?id=OUuz-iqMbDIC|title=Reinventing Warfare 1914–18: Novel Munitions and Tactics of Trench Warfare|author=Anthony Saunders|year=2012|publisher=A&C Black|pages=25–40|accessdate=11 квітня 2020|archive-date=3 червня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200603185645/https://books.google.com/books?id=OUuz-iqMbDIC}}</ref>, про що повідомляв британський військовий спостерігач сер Емлер Голдейн. Це вимусило переоцінити роль ручних метальних снарядів і Артилерійська Рада (''Board of Ordnance'') отримала розпорядження розробити практичний зразок ручної гранати<ref name="Saunders">{{cite book|author=Anthony Saunders|year=1999|title=Weapons of the Trench War|url=https://archive.org/details/weaponstrenchwar00saun|publisher=Sutton Publishing|ISBN=0-7509-1818-7|page=[https://archive.org/details/weaponstrenchwar00saun/page/n11 2]}}</ref>. Були запропоновані різноманітні моделі з ударним запалом, але цей тип запалу мав численні проблеми з практичним використовуванням, тому ці гранати так і не стали виготовляти в промислових масштабах<ref name="ASaunders"/>.
Мартін Гейл, більш відомий своєю розробкою [[гвинтівкова граната|гвинтівкової гранати]], розробив і зразок ручної гранати в 1906 р., але зміг добитися прийняття її на озброєння Британською армією тільки в 1913 р. Суперником Гейла в цій справі виявився норвежець Нільс Вальтерсен Аасен, що розробив свою модель гранати в 1906 р. у Норвегії й запатентував її в Англії. Аасен заснував в Данії компанію ''Aasenske Granatkompani'', що перед [[Перша світова війна|Першою світовою війною]] виробляла ручні гранати й експортувала їх у багато які країни Європи. Гранати Аасена знайшли великий попит у Франції, де в 1916 році він отримав за свій винахід [[Орден Почесного легіону]]<ref name="ASaunders"/>.
У 1908 році свій зразок ручної гранати (''No. 1 grenade'') розробила й Лабораторія при британському Королівському арсеналі. Вона містила вибуховий заряд із залізним розривним пояском, споряджалася ударним запалом і вибухала при ударі верхньої частини об ґрунт. Довга ручка (приблизно 40 см) уможливлювала бійцю метати гранату на достатню відстань, щоб уникнути її осколків<ref name="Saunders"/>.
На початку Першої світової країни-учасники мали на озброєнні невеликі гранати на зразок систем Аазена і Гейла. Італійська граната Бесоцці мала запал з п'ятисекундним сповільненням і витяжним шнуром, що висмикувався за допомогою закріпленого на руці кільця<ref>{{cite book |url=https://books.google.com/books?id=HykDAAAAMBAJ&pg=PA14 |date=January 1919 |work=[[Popular Science]] |title=How the Modern Grenadier is Armed |page=14 |via=Books.google.com |accessdate=2017-01-05 |archive-date=3 червня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200603192829/https://books.google.com/books?id=HykDAAAAMBAJ&pg=PA14 }}</ref>. Як тимчасовий захід, у польових умовах виготовлялися імпровізовані гранати, наприклад, гранати-«бляшанки».
== Класифікація ==
Ручні гранати розділяють за принципом детонації:
* Динамічна (детонація при ударі в ціль)
*
За дальністю розльоту осколків гранати розділяються на:
* наступальні ([[РГД-5]]; [[РГН (граната)|РГН]]): використовуються під час атаки, коли піхотинець вимушений кидати гранату на ходу, не маючи можливості сховатися за укриття. Для виключення поразки власною гранатою радіус її дії має бути менше середньої дальності кидка.
* оборонні ([[Ф-1]]; [[РГО (граната)|РГО]]): призначені для кидка із-за укриття. В процесі вибуху утворюються осколки, що зберігають забійну силу на досить великій відстані.
== Див. також ==
* [[M-24]]
* [[Гранатомет]]
* [[Гранатометна граната]]
Рядок 15 ⟶ 36:
* [[Артилерійська граната]]
* [[Димова граната]]
== Примітки ==
{{reflist}}
== Джерела ==
* Архів: [https://web.archive.org/web/20081229112020/http://www.naiau.kiev.ua/tslc/sport-tr/shooting_gallery141.htm Гранати] (Кафедра СФП ННІПСК Національної академії внутрішніх справ
== Література ==
* Needham, Joseph (1986). ''Science and Civilization in China: Volume 5, Part 7''. Taipei: Caves Books, Ltd.
* {{книга
|автор = Радянська військова енциклопедія
Рядок 39 ⟶ 65:
|тираж =
}} {{ref-ru}}
* {{Література
|автор = Ткачук П.П., Чумакевич В.О., Дробан О.М., Федор Б.С., Євдокімов П.М.
|частина =
|заголовок = Боєприпаси: підручник
|посилання = https://hitbooks.com.ua/ua/p1871612130-boyepripasi-pidruchnik-tkachuk.html
|назва_оригіналу =
|відомості =
|відповідальний =
|видання =
|місце = Київ
|видавництво = Вид. дім «СКІФ»
|рік = 2023
|том =
|сторінки =
|сторінок = 266
|isbn = 978-966-570-851-3
}}
== Посилання ==
{{Commons category|Hand grenades}}
* ''Гнатевич Б.'' [https://diasporiana.org.ua/miscellaneous/gnatevych-b-ruchna-granata-pravylnyk-nauky-v-metanyu-ruchnymy-granatamy/ Ручна ґраната: Правильник науки в метаню ручними ґранатами] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210126063404/https://diasporiana.org.ua/miscellaneous/gnatevych-b-ruchna-granata-pravylnyk-nauky-v-metanyu-ruchnymy-granatamy/ |date=26 січня 2021 }}. — Відень: Центральна Управа Українських Січових Стрільців, 1919. — 38 с.
* [http://books.google.com/books?id=3iADAAAAMBAJ&pg=PA112&dq=popular+science+1944+grenade&hl=en&ei=fjLDTJW1FIernQe9hbDSCQ&sa=X&oi=book_result&ct=result&resnum=1&sqi=2&ved=0CCoQ6AEwAA#v=onepage&q=popular%20science%201944%20grenade&f=true ''Getting Good With the Grenade''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130619011628/http://books.google.com/books?id=3iADAAAAMBAJ&pg=PA112&dq=popular+science+1944+grenade&hl=en&ei=fjLDTJW1FIernQe9hbDSCQ&sa=X&oi=book_result&ct=result&resnum=1&sqi=2&ved=0CCoQ6AEwAA#v=onepage&q=popular%20science%201944%20grenade&f=true |date=19 червня 2013 }}
* [http://mecar.post-site.com/ Mecar — Belgian manufacturer of various grenade types] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110715105847/http://mecar.post-site.com/ |date=15 липня 2011 }}
* [http://www.pof.gov.pk/products/handgrenades.htm Pakistan Ordnance Factories — licensed manufacturer of Arges grenades] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070914024238/http://www.pof.gov.pk/products/handgrenades.htm |date=14 вересня 2007 }}
* [https://web.archive.org/web/20081226062838/http://www.cordin.com/imgrenade.html Film of exploding grenade]
* [http://science.howstuffworks.com/grenade.htm How Grenades Work] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20101123224809/http://science.howstuffworks.com/grenade.htm |date=23 листопада 2010 }}
* [https://web.archive.org/web/20100317151535/http://www.centuriolight.eu/ CenturioLight c/o Centurio Products Group — manufacturer of the electronic flashbang's «BAD»]
* [http://maic.jmu.edu/ordata/FullImage.asp?Image=images\E\E3981U02.JPG Exploded view of a modern Arges 73 hand grenade] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20071218214944/http://maic.jmu.edu/ordata/FullImage.asp?Image=images%5CE%5CE3981U02.JPG |date=18 грудня 2007 }}
{{Weapon-stub}}
{{Бібліоінформація}}
[[Категорія:
[[Категорія:
| |||