Довіра: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
оформлення |
Alessot (обговорення | внесок) ''вірогідність'' - синонім достовірності, тут помилково вжитий у значенні ''імовірність'', дж.: Великий тлумачний словник сучасної української мови : 250000 / уклад. та голов. ред. В. Т. Бусел. – Київ; Ірпінь: Перун, 2005. с. 189 |
||
(Не показані 35 проміжних версій 22 користувачів) | |||
Рядок 1:
{{Вікіфікувати|дата=жовтень 2008}}
{{Емоції}}▼
'''
== Соціологія ==
В соціальних науках категорія ''довіри'' сьогодні є предметом активних досліджень. В [[соціологія|соціології]] (та [[психологія|психології]]) рівні довіри, до яких одна сторона може довіряти іншій, вимірюються у [[віра|вірі]] в [[чесність|чесності]], [[доброчинність|доброчинності]] та [[компетенція|компетенції]] іншої сторони. Базуючись на останніх наукових дослідженнях, недовіра може бути [[прощення|прощена]] значно легше, коли вона інтерпретується як недостатня компетентність, ніж недостатня доброзичливість, чи чесність.
З цих перспектив, довіра являє собою ментальний стан, котрий не може бути виміряний безпосередньо. Впевненість в результатах процесу довіри може бути виміряна через поведінку, або навпаки, кожен може робити само- оцінки довіри (з усіма обмовками, що супроводжують
Друга перспектива в [[соціальна теорія|соціальній теорії]] випливає із класичних «Начал соціальної теорії» [[Джеймс Колеман|Джеймса Колемана]]. Колеман пропонує наступне чотирьох- часткове визначення:
# Установлення довіри дозволяє дії, котрі в інших умовах є неможливі (тобто довіра дозволяє дії в умовах недостатньої інформації про ситуацію та шляхи виходу з неї).
# У випадку, коли ми маємо особу, наділену довірою (довірун/trustee) і вона є варта довіри, тоді довірнику (trustor) буде краще, коли довіруну довіряють. Навпаки, коли (довірун/trustee) є не вартий довір'я, тоді [[
# Довіра є дія, що включає довільну (волюнтаристську) передачу ресурсів (фізичних, фінансових, інтелектуальних, чи тимчасових інших) від [[
# Існує певна затримка між процесами надання довіри та результатами довірчої поведінки.
Рядок 29:
Достатня кількість досліджень була зробленна з розробки проблеми довіри та її соціального використання:
* Варвара Міжтал в своїй книзі<ref name="BarbaraMisztal">Barbara Misztal, ''Trust in Modern Societies: The Search for the Bases of Social Order'', Polity Press, ISBN 0-7456-1634-8</ref> спробувала об'єднати всі посилання на довіру разом. Вона відмічає «довіра робить три основні речі в житті людини»: Вона створює соціальне життя ''передбачуваним'', вона створює ''почуття [[спільноти]]'', та вона ''полегшує спільну роботу людей разом''.
* В контексті сексуальної довіри Рікі Роббінз<ref name="RikiRobbins">Riki Robbins, ''Betrayed!: How You Can Restore Sexual Trust and Rebuild Your Life'', Adams Media Corporation, ISBN 1-55850-848-1</ref> описує [http://www.innerself.com/Relationships/Four_Stages_of_Trust.htm чотири стани довіри] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20171206053055/http://www.innerself.com/Relationships/Four_Stages_of_Trust.htm |date=6 грудня 2017 }}:
* В контексті [[інформаційної теорії]] Ед Джерк визначає та розрізняє довіру від соціальних функцій, таких як<ref name="Ed Gerck">Ed Gerck, in ''Trust Points'', Digital Certificates: Applied Internet Security by J. Feghhi, J. Feghhi and P. Williams, Addison-Wesley, ISBN 0-201-30980-7, 1998.</ref> [https://web.archive.org/web/20080521041640/http://mcwg.org/mcg-mirror/trustdef.htm влада, прислуговування, та однозначність сприймання (accountability/answerability)]:
== Походження категорії ''довіра'' та її зв'язок з природничими науками ==
=== ''Семантично- лінгвістичний парадокс'' ===
Цей парадокс виникає в т.з. «примордіальних мовах», котрі в найменшій мірі
=== ''Внутрішньовидова довіра'' ===
==== Онтогенезна довіра ====
В процесі онтогенезу кожна жива істота (особливо вищі ссавці) проходять після народження стадію ''дитинства'', під час якої протікає т.з. ''научання'' (не має принципового значення якими методами — насильницькими, чи добровільними), під час якого дитинча ссавця переймає стандартні моделі/алгоритми поведінки дорослих осіб (як правило близьких родичів), що дозволяє в наступному періоді без суттєвих проблем увійти в соціальну структуру дорослих. Очевидно, що на етапі дитинства кожна істота повинна в першу чергу призвичаїтися до ''онтогенезної довіри'', простими словами — ''довіри'' до самого себе, причому це призвичаєння повинне протікати під ретельним доглядом дорослих (
==== Філогенезна довіра ====
За визначенням, ''філогенезна довіра'', на відміну від ''онтогенезної'', означає ''тривіальну
==== ''Міжродова довіра'' всередині виду ====
Рядок 49:
===== Міжродова довіра у вищих ссавців =====
Оскільки вищі ссавці поділяються на два антоганістичні класи — ''хижаків'' та ''жертв'', тому ''міжродова довіра'' в них суттєво відрізняється. Дійсно, в процесі еволюційного розвитку хижаки до тонкощів відпрацювали механізм ''агресії'', як до представників інших видів, що виступають як потенційні ''жертви'', прийнятні для споживання, так і до інших ''хижаків'' (не має суттєвого значення якого виду). Основна відміна хижаків від їхніх жертв полягає в тому, що перші мають ''контрольовану агресію'', а другі — ''неконтрольовану агресію''. Тому в процесі еволюції був відпрацьований етологічний захисний механізм серед хижаків, що дозволяє при подачі певного ''знаку'' повністю зупиняти агресію сильнішого хижака. Тобто, якщо суперник хижак подає сигнал про ''поразку'' в змаганні за щось, тоді його сильніший суперник приймає поразку слабшого і призупиняє свій стан агресії відносно нього. А це і є не що інше, як стан ''довіри'' переможця до сигналізації переможеного. Звичайно і для ''травоїдних'' також характерний стан ''агресії'' в певних ситуаціях змагань між суперниками, проте на відміну від хижаків, перші не мають етологічних правил для припинення (контролю) такої агресії (тому кролики, чи олені можуть
Як правило, ''травоїдні'' мають низький рівень агресії відносно членів свого виду у випадку достатніх природних ресурсів (тобто ''міжродова довіра'' серед них є досить висока), проте це зовсім не означає, що вони
===== Міжродова довіра серед людей =====
''Міжродова довіра'' серед людей дозволяє створювати племінні структури, які базуються не на ознаці приналежності до певного роду, а до приналежності спершу до вищої підвидової структури — ''раси'', а потім і до ''міжрасових'' соціальних об'єднань. Потреба в ''міжродовій структурі''
=== ''Міжвидова довіра'' ===
==== Міжвидова довіра серед тварин ====
''Міжвидова довіра'' серед
Існує також певна міжвидова довіра між дельфінами та людиною (не плутати з одомашненням!). Можливо це є наслідок спільної еволюційної історії співжиття в шельфовій зоні (див. т.з. ''[[Акватична теорія|акватичну теорію]]'' походження людини), що закріпилася у дельфінів на генетичному рівні. Тобто з одного боку у дельфінів немає страху (та агресії) перед людиною, тому в критичні моменти вони приходять на допомогу, а з іншого боку люди, вийшовши з води, не зазнали негативного досвіду полювання на дельфінів тоді, коли їхні вміння та знаряддя праці досягли того рівня, щоб подолати їхній супротив.
==== ''Доместикаційна довіра'' як варіант міжвидової довіри ====
''Доместикаційна довіра'' практично не відома серед диких тварин, оскільки в її основі лежить дихотомія ''майстер — підлеглий'' (''master — slave''), в якій ролю ''майстра'' (''володаря'') виконує завжди ''людина-
Раціональні уявлення про порівняно пізню доместикацію тварин (післяльодовиковий період, близько 10000 років), що базуються на ''
Також не виключено, що при достатньо великій ''цивілізаційній відстані'' між родами/племенами в суспільстві, цивілізованіші роди проводили свою місію серед менш цивілізованих не за рахунок ''міжродової довіри'', а за рахунок ''доместикаційної довіри'' (хоч можлива також ситуація і комплексної взаємодії обох довір). Звичайно одним насиллям тут обійтися не вдасться, а в першу чергу необхідна готовність менш цивілізованих родів до довіри та на певні втрати в своєму генофонді.
Рядок 77:
==== Довіра на клітинному рівні ====
Типовий приклад ''довіри'' на клітинному рівні — це мирне співжиття (своєрідний
==== Довіра на системному/органічному рівні ====
У внутрішніх органах тварин та людини живе велике різноманіття живих істот, що знаходиться на нижчих щаблях еволюції. Серед них різноманітні бактерії, що сприяють процесам травлення, а також різноманітні глисти- паразити (можливо вони також мають певну користь для організму). Очевидно, що всі ці паразити мають повну ''довіру'' до середовища свого існування (поза ним вони просто не виживають). З іншого боку, ці ''паразити'' приносять певну вигоду їхнім носіям, тому їх терплять і це вказує на певний рівень ''довіри'' також з боку носія цих паразитів. Слід також відмітити певну «користь» і від різноманітних ''вірусів'', що перманентно вражають всі вищі види тварин та людей. Адже вони до певної міри підтримують стан готовності організму (якщо не вмре і створить імунітет) до ''еволюційних змін''
==== Довіра на рівні периферійної нервової системи ====
Очевидно, що ''довіра'' на рівні ''[[перша сигнальна система|першої сигнальної системи]]'', спільної і для тварин, і для людей, виконує ролю ''наріжного каменю'' для виживання кожної живої істоти. Звичайно ця довіра реалізується на рівні підсвідомості за допомогою ''безумовних рефлексів''. Оскільки на рівні першої сигнальної системи категорія ''моралі'' відсутня за замовчуванням, тому ''довірчий процес'' можна розглянути на прикладі простої ''комп'ютерної моделі''. В рамках цього підходу розглядається тривіальний контролер, котрий має ''центральний процесор'', що обробляє різноманітну інформацію, що поступає ''шиною'' і частково зберігається в ''оперативній'' та ''довгострокової'' пам'яті контролера. Цілісність такого контролера забезпечує т.з. ''[[операційна система]]''. Цей контролер (перша сигнальна система) виконує роль «майстра» над усім «організмом», яким він керує. Тому, очевидно, що організм істоти повністю ''довіряє/вірить'' будь- якому ''рішенню'', що прийме контролер в будь-якій ситуації. Не менш очевидно, що контролер переслідує певну ''ціль'', котра в даному випадку є не стільки ''виживання'' (це само собою зрозуміло), скільки підтримки ''комфортного стану'' всього організму (температура, тиск, наявність енергії для дії і т.і.). В рамках ''теорії систем'' цей ''комфортний стан'' ще називають ''гомеостазом'' (простими словами — стабілізатором комфорту). Зміна будь-якого зовнішнього, чи внутрішнього подразнення викликає автоматичну компенсаторну дію контролера з відновлення ''гомеостазу'', тобто по суті система ''організм — контролер'' працює в ''аналоговому режимі'' (тобто неперервна зміна зовнішніх/внутрішніх подразників
Стан ''невизначеності реакції'' організму обумовлений недостатньою кількістю інформації, що поступає разом з подразненням. Наприклад, зір людини і тварин в першу чергу бачить ''рухомі об'єкти'', оскільки останні можуть бути загрозою. Зачепившись за ''рухомий об'єкт'' контролер переходить в режим ''розпізнавання образів'', і добре буде, коли контролеру вдасться однозначно ідентифікувати об'єкт і перейти в режим ''безумовного рефлексу'', а якщо ні… Ось тоді і входить в силу ''режим довіри'', в якому при не повній інформації про рухомий об'єкт, контролер все одно включає ''безумовний рефлекс'', котрий найближче відповідає даній ситуації. Із ''теорії кібернетики'' відомий т.з. ''істеричний автомат Ешбі'', котрий при зовнішньому подразненні просто переходив у наступний за чергою стан. Звичайно така безумовна реакція (за ''вірою'') не сприяє еволюційному виживанню. Тому навіть у ситуації невизначеності і використовується ''довіра'', а не ''віра'', оскільки перша вимагає процесу оцінки загрози, а друга тривіально ''вірить'', що перехід в будь-який інший стан допоможе зняти напругу.
Цей простий приклад показує, що категорії ''довіри'' та ''віри'' спільні для тварин та людей і відрізняються лише ''ступенем довіри''. У випадку ''віри'' ступінь довіри рівний 100 %, а у всіх інших випадках, навіть коли буде 0,1 % ми маємо справу з ''довірою''. Люди і тварини в умовах недостатньої інформації про зовнішній подразник просто вимушені цілеспрямовано діяти, навіть коли вони «знають», що ефективність такої дії-реакції не перевершує декількох процентів.
==== Довіра на рівні вищої нервової системи ====
Рядок 95:
==== Формальна логіка ====
==== Системний аналіз ====
==== Системи розпізнавання образів ==== -->
Рядок 124 ⟶ 125:
== Джерела ==
* ''Bachmann, Reinhard and Zaheer, Akbar'' (eds.)(2006). Handbook of Trust Research. Cheltenham: Edward Elgar.
* ''Kelton, Kari; Fleischmann, Kenneth R. & Wallace, William A.'' (2008). Trust in Digital Information. Journal of The American Society For Information Science And Technology, 59(3):363-374.
* ''Kini, A., & Choobineh, J.'' (1998, January). Trust in electronic commerce: Definition and theoretical considerations. Paper presented at the Thirty-FirstnHawaii International Conference on System Sciences, Kohala Coast, HI.
== Література ==
* Довіра // {{ФЕС}}
* ''Г. Постригань''. Довіра політична // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.224 ISBN 978-966-611-818-2
== Посилання ==
* [http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/first_book/part3.pdf Довір'я] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210504235356/http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/first_book/part3.pdf |date=4 травня 2021 }} // {{УМЕ3|сторінки=362}}
{{Вікіцитати1}}
{{commonscat|Trust}}
* {{СУМ-11|Довіра}}
* [
* [https://web.archive.org/web/20051125014252/http://www.sociology.ox.ac.uk/papers/trustbook.html Trust: Making and Breaking Cooperative Relations], edited by Diego Gambetta
* [http://www.archive.org/details/AmITrust1950 ''Am I Trustworthy?'' (1950). Educational video clip]
* [[Фільц Олександр Орестович|Олександр ФІЛЬЦ]]: [http://zbruc.eu/node/47291 Про довіру, цінності, патерналізм і таке инше // Zbruch, 08.02.2016] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160212061453/http://zbruc.eu/node/47291 |date=12 лютого 2016 }}
* [https://web.archive.org/web/20140320010402/http://sfedu.ru/evjur/data/2013/journal11.2.2.pdf Доверие как фактор экономического развития: исследованияс позиций институциональной экономической теории]
{{psych-stub}}
▲{{Емоції}}
{{ВП-портали|Психологія|Соціологія}}
{{Бібліоінформація}}
{{DEFAULTSORT:Довіра}}
[[Категорія:Етика]]
[[Категорія:Соціальна психологія]]
Рядок 145 ⟶ 155:
[[Категорія:Емоції]]
[[Категорія:Почуття]]
[[Категорія:
[[Категорія:Міжособові стосунки]]
|