Надзвичайна ситуація: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Скасування редагування № 23397993 користувача 46.211.41.65 (обговорення) Мітка: Скасування |
мНемає опису редагування |
||
(Не показані 46 проміжних версій 29 користувачів) | |||
Рядок 1:
'''Надзвичайна ситуація (НС)''' — порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єктах або територіях, спричинене аварією, катастрофою, епідемією, стихійним лихом, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат, а також велике зараження людей і тварин
== Законодавче визначення в Україні ==
Українське законодавство визначає: «обставини на окремій території чи суб'єкті господарювання — на ній або водному об'єкті, які відзначаються порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинені [[Катастрофа|катастрофою]], [[Аварія|аварією]], [[Пожежа|пожежею]], [[Стихійне лихо|стихійним лихом]], [[Епідемія|епідемією]], [[Епізоотія|епізоотією]], [[Епіфітотія|епіфітотією]], застосуванням [[Боєприпаси|засобів ураження]] або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю та [[Здоров'я|здоров'ю]] населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдавання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об'єкті, провадження на ній [[Господарська діяльність|господарської діяльності]]<nowiki/>».<ref>{{Cite web |url=http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5403-17 |title=Кодекс цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI (Редакція від 12.05.2017) |accessdate=27 вересня 2017 |archive-date=12 вересня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170912044125/http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5403-17 }}</ref>
== Класифікація ==
Надзвичайні ситуації, які можуть виникати на теренах України і здійснювати поганий вплив на роботу об'єктів економіки та життєдіяльність населення, поділяються за такими основними ознаками:
* за галузевою ознакою;
* за
Постанова Кабінету Міністрів України від 15 липня 1998. N 1099 (1099-98-п) «Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій»
''Надзвичайні ситуації техногенного характеру'' — це наслідок [[Дорожньо-транспортна
''Надзвичайні ситуації природного характеру'' — це наслідки небезпечних [[геологічні явища|геологічних]], [[метеорологічні явища|метеорологічних]], [[гідрологічні явища|гідрологічних]], [[морські|морських]] та прісноводних явищ, [[деградація ґрунтів|деградації ґрунтів]] чи [[надра|надр]], природних [[пожежа|пожеж]], змін стану [[
{{main|Надзвичайні ситуації гідрогеологічного характеру}}
'' Антиконституційного спрямування: здійснення або реальна загроза [[терористичний акт|терористичного акту]] (збройний напад, захоплення і затримання важливих об'єктів ядерних
''Надзвичайні ситуації військового характеру'' — це ситуації, пов'язані з наслідками застосування [[зброя масового ураження|зброї масового ураження]] або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження [[населення]] внаслідок зруйнування [[АЕС|атомних]] і [[ГЕС|гідроелектричних станцій]], складів і сховищ радіоактивних і токсичних речовин та відходів, нафтопродуктів, вибухівки,
Залежно від територіального поширення, обсягів, заподіяних або очікуваних економічних збитків, кількості людей, які загинули, розрізняють 4 рівні надзвичайних ситуацій — <tt>загальнодержавний</tt>, <tt>регіональний</tt>, <tt>місцевий</tt> та об'єктовий.
''Надзвичайна ситуація загальнодержавного рівня'' ({{lang-en|emergency situation of state level}}, {{lang-de|Ausnahmezustand (besonderes Vorkommnis auf Staatsebene}},
''Надзвичайна ситуація регіонального рівня'' ({{lang-en|emergency situation of regional level}}, {{lang-de|Ausnahmezustand (besonderes Vorkommnis auf Regionalebene}},
''Надзвичайна ситуація місцевого рівня'' ({{lang-en|emergency situation of lokal level}}, {{lang-de|Ausnahmezustand (besonderes Vorkommnis auf Localebene}},
''Надзвичайна ситуація об'єктового рівня'' ({{lang-en|emergency situation of object level}}, {{lang-de|Ausnahmezustand (besonderes Vorkommnis auf Objectebene}},
Загальні ознаки НС:
Рядок 37 ⟶ 35:
* заподіяння економічних збитків
== Причини виникнення
=== Природні причини ===
З усього виду небезпек вони належать до розряду найбільш стабільних і становлять
За причиною виникнення, вони поділяються на :
1. Тектонічні — пов'язані з процесами,
2. Топологічні — причиною їх є процеси,
3. Метеорологічні — пов'язані з процесами в атмосфері.
Але в більшості випадків основною першопричиною виникнення цих стихійних лих є процеси, які відбуваються в Космосі.
=== Антропогенні (техногенні) причини ===
'''Антропогенні'''
Соціальні:
Рядок 57 ⟶ 52:
* [[урбанізація]];
* непідготовленість [[населення]];
** відсутність інформації про
** відсутність нормативно-правової бази;
** недбалість та некомпетентність посадових осіб, перевищення повноважень
** [[корупція]]
** [[тероризм]]
Рядок 66 ⟶ 61:
* недосконалість технічних засобів і технологічних процесів;
* зміна довкілля внаслідок природокористування ([[забруднення]])
* [[бідність]] (зношування техніки,
== Принципи та заходи захисту в умовах надзвичайної ситуації ==
Рядок 73 ⟶ 68:
Згідно з цим Законом, захист населення і територій від НС техногенного та природного характеру здійснюється на принципах:
*
* безумовного надання переваги раціональній та
* вільного доступу населення до інформації щодо захисту населення і територій від НС техногенного та природного характеру
* особистої відповідальності та піклування громадян про власну безпеку, неухильного дотримання ними правил поведінки та дій у НС техногенного та природного характеру
* відповідальність у межах
* обов'язковості
* урахування економічних, природних та інших особливостей територій і ступеня
*
=== Реконфігурування системної ієрархії ===
Загальновідомим афоризмом є вислів [[Чарлз Дарвін|Чарльза Дарвіна]] про те, що виживає той, хто добре пристосовується до мінливих умов. Аналогічний сенс має висловлювання К.Гельвеція:<blockquote>«Я продовжую ще вчитися, — писав К. А. Гельвецій, — моє виховання ще не завершене. Коли ж воно закінчиться? Коли я не буду більше здатним до нього: після моєї смерті. Все моє життя і є, власне, тривалим вихованням»<ref>{{Cite book
|title=М.М.Фіцула - Педагогіка: Посібник, 2002, Видавничий центр "Академія", с.216.
|last=
|first=
|year=
|publisher=
|location=
|pages=
|language=
|isbn=
}}</ref>.</blockquote>Охопити одним підходом множину усеможливих ймовірних ситуацій неможливо, однак існують універсальні підходи, які оформлюють діяльність у більшості випадків зручним й ефективним чином для відповіді на ці ситуації. Ситуації можуть бути попереджені під час керування, щоби до них не доводилося згодом пристосовуватися, однак передбачити небажані події не завжди вдається, тому замість керування доводиться вдаватися до регулювання. У таких випадках ефективність системи управління визначається єдиним показником — часом реакції:
<math>\tau=t_{1}-t_{0},</math>
де <math>t_{0}</math> — мить часу, коли виникла потреба здійснення дії (момент виникнення проблеми), <math>t_{1}</math> — мить вирішення проблеми. Причому <math>t_{1}</math> можна також поділити на дві частини: час, коли виробляється рішення (внутрішній лаг) та час, коли вироблені рішення впроваджуються (зовнішній лаг). Для системи може бути визначений деякий критичний проміжок часу, протягом якого будь-які рішення проблеми ще мають сенс, <math>\tau<\tau_{\text{кр}}.</math>
Для опису та реконфігурування системної ієрархії, може застосовуватися математичний апарат на основі [[Багатозначна логіка|багатозначної логіки]]. Множина поточних завдань розглядається як [[частково впорядкована множина]] відповідно до пріоритетів цих завдань. Складові системи до того-ж, мають необхідний набір простих дій для вирішення й виниклих нових завдань. Виникнення у системі такого нового завдання вимагає перебудови ґратки задач системи, тобто зміни визначення відношення часткового порядку у ній, відповідно до пріоритетності вирішення цього нового завдання<ref>{{Cite book
|title=Д. Ю. Максимов, Реконфигурирование системной иерархии методами много-значной логики,Автомат. и телемех., 2016, выпуск 3, 123–136
|last=
|first=
|year=
|publisher=
|location=
|pages=
|language=
|isbn=
}}</ref>.
Основними заходами у царині захисту населення і територій від НС техногенного та природного характеру є:
=== Інформування та [[Оповіщення про надзвичайні ситуації|оповіщення]] ===
Це основний принцип та головний і невід'ємний елемент усієї системи заходів такого захисту. Інформацію становлять відомості про НС техногенного та природного характеру, що прогнозуються або виникли, із визначенням їх класифікації, меж поширення і наслідків, а також способи та методи реагування на них. Оповіщення про загрозу виникнення НС техногенного та природного характеру і постійне інформування про них населення забезпечуються шляхом:
* завчасного створення і підтримки в постійній готовності загальнодержавної і територіальних автоматизованих систем центрального [[Система оповіщення|оповіщення населення]]
* організаційно-технічного з'єднання територіальних систем централізованого оповіщення і систем оповіщення на об'єктах господарювання
* завчасного створення та організаційно-технічного з'єднання з системами спостереження і контролю постійно
* централізованого використання загальнодержавних і галузевих систем зв'язку, радіо провідного, телевізійного оповіщення, радіотрансляційних мереж та інших технічних засобів передавання інформації
=== Спостереження ===
=== Укриття в захисних спорудах ===
Укриттю в захисних спорудах, у разі
* комплексного освоєння підземного простору міст і населених пунктів для
* обстеження і взяття на облік підземних і наземних будівель та споруд, що відповідають вимогам захисту, споруд підземного простору міст, [[Гірнича виробка|гірничих виробок]] і природних порожнин
* дообладнання з урахуванням реальної обстановки підвальних та інших заглиблених приміщень
* будівництва заглиблених споруд, які окремо розташовані від об'єктів виробничого призначення та пристосовані для захисту
Рядок 105 ⟶ 129:
* будівництва окремих сховищ та протирадіаційних укриттів
Перелік таких сховищ, укриттів та інших захисних споруд, які треба будувати, щорічно визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, до компетенції якого віднесено питання захисту населення і території від НС техногенного та природного характеру, і затверджується [[Кабінет Міністрів України|Кабінетом Міністрів України]]. Наявний фонд захисних споруд використовується для господарських, культурних і побутових потреб населення.
=== Евакуаційні заходи ===
Рядок 112 ⟶ 136:
Евакуація проводиться із зон можливого катастрофічного затоплення, можливого небезпечного радіоактивного забруднення, хімічного ураження, в районах виникнення стихійного лиха, аварій і катастроф (якщо виникає безпосередня загроза життю і здоров'ю людей).
Залежно від
Загальна евакуація проводиться за рішенням Кабінету Міністрів України для всіх категорій населення і планується на випадок: можливого небезпечного радіоактивного забруднення територій навколо атомних електростанцій (якщо виникає безпосередня загроза життю та здоров'ю людей, які
Часткова евакуація проводиться за рішенням Кабінету Міністрів України у разі загрози або виникнення НС техногенного та природного характеру. Під час проведення часткової евакуації завчасно вивозиться не зайняте у
[[Евакуація]] населення планується на випадок:
* аварії на [[Атомна електростанція|атомній електростанції]] з можливим забрудненням території
* усіх видів аварій з викидом
* загрози катастрофічного затоплення місцевості
* лісових і [[Торф'яна пожежа|торф'яних пожеж]], землетрусів, зсувів, інших геофізичних і гідрометеорологічних явищ з
Проведення організованої евакуації, запобігання проявам паніки і недопущення загибелі людей забезпечується шляхом:
Рядок 130 ⟶ 154:
* визначення зон, придатних для розміщення евакуйованих з потенційно небезпечних зон
* організації оповіщення керівників підприємств і населення про початок евакуації
* організації
* всебічного життєзабезпечення в місцях безпечного розселення евакуйованого населення;
* навчання населення діям під час проведення евакуації
Евакуація проводиться шляхом вивезення населення із небезпечних зон усіма видами наявного транспорту, а у разі його відсутності чи недостатності, а також у випадку руйнування транспортних шляхів — організоване виведення населення пішим ходом
=== Інженерний захист ===
Під час
* врахування під час розроблення генеральних планів забудови населених пунктів і ведення містобудування можливих проявів у окремих регіонах та на окремих територіях небезпечних і катастрофічних явищ
* раціональне розміщення об'єктів підвищеної небезпеки з урахуванням можливих наслідків їх діяльності у разі виникнення аварій для безпеки населення і довкілля
* спорудження будинків, будівель, споруд, інженерних мереж і транспортних комунікацій із заданими рівнями безпеки та надійності
* розроблення та здійснення заходів
* створення
* розроблення і здійснення регіональних та місцевих планів запобігання і
* організацію будівництва протизсувних,
*
=== Медичний захист ===
Заходи запобігання або зменшення ступеня ураження людей, своєчасного надання медичної допомоги постраждалим та їх лікування, забезпечення епідеміологічного
* планування і використання
* введення в дію Національного плану соціально-психологічних заходів при виникненні та ліквідації НС техногенного та природного характеру
* розгортання в умовах НС техногенного та природного характеру необхідної кількості лікувальних закладів
Рядок 162 ⟶ 186:
* підготовку медичного персоналу та загальне медико-санітарне навчання населення
Для надання безоплатної медичної допомоги постраждалим від НС техногенного та природного характеру громадянам, рятувальникам та особам, які беруть участь у
=== Біологічний захист ===
Рядок 168 ⟶ 192:
Біологічний захист передбачає:
* своєчасне використання колективних та
* запровадження режимів карантину та обсервації
* знезаражування [[Осередок ураження|осередку ураження]]
* необхідне знезаражування людей, тварин тощо
*
* проведення
* додержання протиепідемічного режиму підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності і господарювання та населенням
=== Радіаційний і хімічний захист ===
Радіаційний і хімічний захист
Виконання вимог радіаційного і хімічного захисту забезпечується шляхом:
* завчасного накопичення і підтримки в готовності [[Засоби індивідуального захисту|засобів індивідуального захисту]] і приладів дозиметричного і хімічного контролю, обсяги і місця зберігання яких визначаються відповідно до встановлених зон небезпеки, забезпечення зазначеними засобами насамперед особового складу формувань, які беруть участь у проведенні аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках ураження, а також
* своєчасного впровадження засобів, способів і методів виявлення та оцінки
* створення уніфікованих засобів захисту, приладів і комплектів дозиметричного та хімічного контролю
* надання населенню можливостей придбати в установленому порядку в особисте користування засобів
* завчасного пристосування об'єктів побутового обслуговування і транспортних підприємств для проведення санітарної обробки людей та спеціальної обробки одягу, майна і транспорту
* розроблення загальних критеріїв, методів та методик спостережень щодо оцінки
* пристосування наявних засобів колективного захисту від інших видів загрози для захисту від радіаційної та хімічної небезпеки
=== Дотримання «належних відомих практик за надзвичайних ситуацій» ===
* Не намагатися одразу піти і забрати своїх [[Дитина|дітей]]. Про них подбає педагогічний колектив та служби з надзвичайних ситуацій у шкільних та позакласних умовах.
* Уникати використання телефону, щоби залишити телефонні мережі доступними для екстрених служб.
* Не торкатися жодних предметів зовні.
* Якщо падає дощ, лишити на вулиці все, що могло намокнути (парасоль, взуття, пальто, куртку тощо).
''У будь-якому разі, треба слухати й дивитися поради влади по радіо/телебаченню, читати в [[Дія (сервіс)|Дії]], [[Viber]] і в соціальних мережах, дотримуючись офіційних сторінок у [[Твіттер|Twitter]] чи [[Facebook]].''<ref name=":0">{{Cite web|title=Nuclear risk: precautions and responses in the event of accident|url=https://www.gouvernement.fr/en/nuclear-risk-precautions-and-responses-in-the-event-of-accident-0|website=Gouvernement.fr|accessdate=2022-04-01|language=en|archive-date=1 квітня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220401095153/https://www.gouvernement.fr/en/nuclear-risk-precautions-and-responses-in-the-event-of-accident-0}}</ref>[https://www.facebook.com/MNS.GOV.UA]
== Сили та засоби захисту населення і територій від НС техногенного та природного характеру ==
До них входять відповідні сили та засоби центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності і господарювання, єдина державна система, а також добровільні рятувальні утворення (загони), що залучаються до проведення відповідних робіт.
Професійні аварійно-рятувальні служби і спеціальні (воєнізовані) аварійно-рятувальні служби, з яких складаються зазначені сили і засоби, укомплектовуються з урахуванням необхідності проведення роботи в автономному режимі протягом не менше ніж трьох діб і перебувають у стані постійної готовності.
Рядок 197 ⟶ 232:
У разі виникнення НС техногенного та природного характеру сили постійної готовності залучаються для термінового реагування.
Для
Підприємства, установи та організації незалежно від форм власності і господарювання у
* планують і здійснюють необхідні заходи для захисту своїх працівників, об'єктів господарювання та довкілля від НС техногенного та природного характеру
* розробляють плани
* підтримують у готовності до застосування сили і засоби із запобігання виникненню та
* створюють
* забезпечують своєчасне оповіщення своїх працівників про загрозу виникнення або про
Об'єднання громадян можуть брати участь у заходах щодо
Громадяни України у сфері захисту населення і територій від НС техногенного та природного характеру зобов'язані:
Рядок 215 ⟶ 250:
* дотримуватися відповідних вимог у разі виникнення НС техногенного та природного характеру
Порядок здійснення підготовки населення на підприємствах, в установах та організаціях до дій при виникненні НС техногенного та природного характеру визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, до
== Запобігання виникненню
Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій — це підготовка та
ПІД ЧАС СТИХІЙНОГО ЛИХА ТА ЕКСТРЕМАЛЬНИХ
СИТУАЦІЙ|last=Луцька міська рада|accessdate=21 червня 2022|archive-date=19 квітня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220419051542/https://www.lutskrada.gov.ua/static/content/files/q/jw/b5hundtvjfoke5eoaoeshanifd2sujwq.pdf}}</ref>
==
Наукові розробки в галузі прогнозування наслідків НС веде Міжнародна громадська група незалежних фахівців з питань прогнозування наслідків катастроф і надзвичайних ситуацій.<ref>{{Cite web |url=https://scholar.google.com.ua/citations?user=owYiQw0AAAAJ&hl=uk |title=Науковий профіль міжнародної групи фахівців в Google-Академія |accessdate=21 травня 2019 |archive-date=10 липня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200710011952/https://scholar.google.com.ua/citations?user=owYiQw0AAAAJ&hl=uk }}</ref>
== Ліквідація наслідків ==
'''Ліквіда́ція надзвича́йної ситуа́ції''' — проведення в зоні [[надзвичайна ситуація|надзвичайної ситуації]] та прилеглих до неї районах силами і засобами єдиної державної системи запобігання і [[реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру]] (визначеними підприємствами, установами та організаціями) усіх видів рятувальних та інших невідкладних робіт(РІНР), згідно із затвердженим планом робіт, програмою комплексу [[Аварійно-рятувальна служба|аварійно-відновних]] та інших робіт, спрямованих на повне усунення негативних наслідків, спричинених надзвичайною ситуацією, а також організація [[життєзабезпечення]] потерпілого населення та [[рятувальник]]ів.
Усунення наслідків надзвичайної ситуації проводиться задля відновлення роботи підприємства організації, навчальних закладів тощо. Вона передбачає:
* розвідку осередків надзвичайних ситуацій;
* аварійно-рятувальні й лікувально-евакуаційні заходи;
* локалізацію й гасіння пожеж;
* відбудову
* проведення ізоляційно-обмежувальних заходів в осередках біологічного зараження;
* проведення спеціальної обробки населення;
* дезактивації, [[дегазація|дегазації]] техніки, доріг, місцевості тощо.
=== Запобігання
{{main|ЄДСЗР}}
Ця система
* центральні та місцеві органи виконавчої влади
* державні підприємства
* установи та організації, які здійснюють нагляд за забезпеченням техногенної і
== Оперативно-рятувальна служба України ==
[[Кодекс цивільного захисту України|Кодексом цивільного захисту України]] головним
Організаційні, правові та економічні засади створення та діяльності аварійно-рятувальних служб в Україні визначає [[Кодекс цивільного захисту України]].
== Див. також ==
* [[Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру]]
* [[Кодекс цивільного захисту України]]
* [[Цивільна оборона]]
* [[Цивільний захист]]
* [[Оповіщення про надзвичайні ситуації]]
* [[Система оповіщення]]
* [[Ліквідація надзвичайної ситуації]]
* [[Бомбосховище]]
Рядок 262 ⟶ 307:
* [[Бункер]]
* [[Об'єкти критичної інфраструктури]]
* [[Протипожежна профілактика]]
== Примітки ==
{{reflist}}
== Джерела ==
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/5403-17 Кодекс цивільного захисту України]
* [https://web.archive.org/web/20140727073137/http://www.mns.gov.ua/content/derreaguvannya.html Сайт Державної служби України з надзвичайних ситуацій]
* [https://web.archive.org/web/20140728225301/http://www.mil.gov.ua/ministry/struktura-aparatu-ministerstva/derzhavna-sluzhba-ukraini-z-nadzvichajnih-situaczij.html Сайт Міністерства оборони України]
* [https://web.archive.org/web/20140728235154/http://www.minjust.gov.ua/5348 Сайт Міністерства юстиції України]
* [http://www.zakon-i-normativ.info/index.php/component/lica/?href=0&view=text&base=1&id=612996&menu=762549 Положення про Оперативно-рятувальну службу цивільного захисту]
* [https://web.archive.org/web/20150630180505/http://www.ncmerefa.org/vizitka/statyt.html Сайт Навчального центру Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту]
== Література ==
* Екстремально-професійна підготовка до діяльності у надзвичайних ситуаціях
* Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях
== Посилання ==
* {{СДЕколог|частина=Надзвичайна ситуація|сторінки=126}}
* [http://cyclop.com.ua/content/view/1099/58/1/10/#18919 Зобов'язання, що виникають внаслідок рятування колективного і державного майна] // {{Юридична енциклопедія|2}}
* [https://web.archive.org/web/20140713032621/http://www.uezd.com.ua/page/kozhen-mozhe-dopomogti-simyam-zagiblix-pilotiv.html Кожен може допомогти загиблим пілотам]
* [https://web.archive.org/web/20140730015906/http://blogs.tvi.ua/2014/06/22/detali_padinnya_vertolitu_ryatuvalnykiv Деталі падіння вертольоту рятувальників /Телеканал ТВІ]
* [http://zhitomir-online.com/2014/07/16/prezydent-nagorodyv-zagyblykh-ta-poranenykh-zhytomyrskykh-viyskovykh.html Президент нагородив загиблих та поранених військових]
{{Безпека}}
Рядок 288 ⟶ 336:
[[Категорія:Цивільна оборона]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]
[[Категорія:Надзвичайні ситуації|
[[Категорія:Події]]
|