Атомний криголам: відмінності між версіями

[перевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
BunykBot (обговорення | внесок)
м автоматична заміна {{Не перекладено}} вікі-посиланнями на перекладені статті
 
(Не показані 28 проміжних версій 8 користувачів)
Рядок 1:
{{пишу}}
[[Файл:50 Let Pobedy (2251175).jpg|thumb|250px|Криголам [[50 лет Победы|«50 років Перемоги»]] класу «Арктика»]]
'''Атомний криголам'''&nbsp;— морське службово-допоміжне [[Корабель|судно]], [[криголам]] з [[Ядерна силова установка|ядерною силовою установкою]]. Були розроблені в [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] для забезпечення судноплавства в холодних водах [[Арктика|Арктики]]. Будувалися в СРСР, а потім [[Росія|Росії]], для експлуатації на трасі [[Північний морський шлях|Північного морського шляху]]&nbsp;— у водах, цілорічно вкритих [[Лід|кригою]]. Головна перевага атомних криголамів&nbsp;— велика [[Питома потужність|потужність]] пропри необмеженій [[Автономність корабля|автономності]], відсутність необхідності в регулярній дозаправці [[Паливо|паливом]], яка необхідна при плаванні в кризі, коли такої можливості немає або дозаправка значно ускладнена<ref name="Ледокол">{{книга
|автор =
|частина = Ледокол
Рядок 15 ⟶ 14:
|сторінки = 385-387
|сторінок = 512
|isbn = }} {{ref-ru}}</ref>. [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|Радянський Союз]] був єдиною країною, яка мала флот атомних криголамів. Після його розпаду атомний криголамний флот успадкувала [[Росія]]. Усі атомні криголами базуються в {{не перекладено|Мурманський морський торговий порт|Мурманському морському порту|ru|Мурманский морской торговый порт}}. Втім у [[2018]] році про амбіції створення арктичного атомного криголамного флоту оголосив також [[Китайська Народна Республіка|Китай]]<ref name="kitaj">{{cite web
|url = https://rg.ru/2018/08/29/kitaj-postroit-atomnye-ledokoly-dlia-raboty-v-arkticheskih-shirotah.html
|title = Лед тронулся. Для работы в арктических широтах Китай будет строить суда с атомным «сердцем»
|last =
|first =
|date = 29.08.2018
|website =
|publisher = «Российская газета»
|accessdate = 13 січня 2018
|archive-date = 13 січня 2019
|archive-url = https://web.archive.org/web/20190113233842/https://rg.ru/2018/08/29/kitaj-postroit-atomnye-ledokoly-dlia-raboty-v-arkticheskih-shirotah.html
}} {{ref-ru}}</ref>.
 
== Історія експлуатації ==
Усі існуючі досі полярні атомні криголами побудовані за одним принципом&nbsp;— [[корпус судна]] має зрізаний [[Ніс (морський термін)|носовий край]] так, щоб судно могло насуватись на лід та ламати його своєю вагою<ref name="Ледокол"/>. Взимку товщина льоду в [[Північний Льодовитий океан|Північному Льодовитому океані]] варіюється від 1,2 до 2 метрів, а в деяких місцях досягає 2,5&nbsp;м. Атомні криголами здатні ходити у водах, покритих такою кригою, зі швидкістю 20 км/год (11 вузлів), а у вільних від льоду водах&nbsp;— до 45 км/год (до 25 вузлів). За функціональним призначенням полярні атомні криголами відносятьсякриголаминалежать до класу арктичних криголамів «лідери», тобто найбільш потужніпотужних криголамів, що очолюють льодову проводку. Втім, вони можуть використовуватись і в якості полярних [[буксир]]ів<ref name="Ледокол"/>.
 
[[Файл:Атомный ледокол «Ленин» 4.JPG|thumb|250px|Криголам «Ленін», корабель-музей]]
Перший у світі атомним криголамом став [[Ленін (криголам)|криголам «Ленін»]], [[Церемонія спуску судна на воду|спущений на воду]] [[5 грудня]] [[1957]] року. На момент своєї закладки «Ленін» був першим атомним надводним кораблем і першим цивільним судном з атомною енергетичною установкою. Уже в ході свого першого використання криголам продемонстрував високу працездатність, завдяки чому вдалося істотно збільшити період навігації. Протягом перших шести років використання атомний криголам подолав більш 82 000 морських миль, провівши понад 400 суден. «Ленін» першим з усіх суден здійснив експедицію на північ від [[Північна Земля|Північної Землі]]<ref name="russian7">{{cite web
|url = http://russian7.ru/post/7-sovetskix-atomnyx-ledokolov/
|title = 7Семь советских атомных ледоколов
|last =
|first =
|date =
|website =
|publisher = «Русская CемёркаСемёрка»
|accessdate = 13 січня 2018
|archive-date = 14 січня 2018
}} {{ref-ru}}</ref>. Протягом експлуатації з [[1959]] до [[1989]] року на криголамі двічі траплялися надзвичайні події з [[Ядерний реактор|ядерними реакторами]]: перший раз у [[1965]] році, другий&nbsp;— у [[1967]] році. Друга НП призвела до серйозного пошкодження одного з трьох реакторів {{не перекладено|ОК-150 (реактор)|ОК-150||OK-150 reactor}} і їх заміні на два реактори ОК-900. У 1989 році «Ленін» був виведений з експлуатації і перетворений на [[корабель-музей]].
|archive-url = https://web.archive.org/web/20180114113827/http://russian7.ru/post/7-sovetskix-atomnyx-ledokolov/
}} {{ref-ru}}</ref>. Протягом експлуатації з [[1959]] до [[1989]] року на криголамі двічі траплялися надзвичайні події з [[Ядерний реактор|ядерними реакторами]]: перший раз у [[1965]] році, другий&nbsp;— у [[1967]] році. Друга НП призвела до серйозного пошкодження одного з трьох реакторів {{не перекладено|ОК-150 (реактор)|ОК-150||OK-150 reactor}} і їх заміні на два реактори ОК-900. У 1989 році «Ленін» був виведений з експлуатації і перетворений на [[корабель-музей]].
 
Наймасовішим проектом атомних криголамів стали {{не перекладено|Арктика (тип атомних криголамів)|типу «Арктика»|ru|Арктика (тип атомных ледоколов)}}. Головний корабель проекту {{не перекладено|Арктика (криголам, 1972)|«Арктика»|ru|Арктика (ледокол, 1972)}}, [[Введення корабля в експлуатацію|введений в експлуатацію]] [[25 квітня]] [[1975]] року, став першим надводним судном, яке дісталося [[Північний полюс|Північного полюса]] ([[9 серпня]] [[1977]]). Судна цього типу мають подвійний корпус і можуть ламати кригу, рухаючись як вперед, так і назад. «Арктика» була здатна пробивати лід, товщина якого складала п'ять метрів, а також пересуватися на швидкості в 18 вузлів<ref name="russian7"/>.
 
Криголами типу «Арктика»&nbsp;— основа радянського/російського атомного криголамного флоту: шість з десяти атомних криголамів відносяться до цього проекту. Ці криголами будувалися протягом тридцяти років, тож між ними є деякі, інколи суттєві, відмінності. Як правило, нові криголами швидші, потужніші і вимагають для експлуатації [[екіпаж]] меншої чисельності. Два з шести побудованих криголамів типу «Арктика», {{не перекладено|Ямал (криголам)|«Ямал»|ru|Ямал (атомный ледокол)}} і [[50 лет Победы|«50 років Перемоги»]] знаходяться в активній експлуатації і досі. Останній атомохід модифікованого проекту «Арктика»&nbsp;— атомний криголам «50 років Перемоги» був закладений у [[1989]] році на Балтійському заводі в [[Санкт-Петербург|Ленінграді]] під назвою «Урал». Через фінансові проблеми криголам був спущений зі стапелів лише в [[2006]] році і добудовувався до весни [[2007]] року. Його загальна довжина (159 м) робить його найбільшим з атомних криголамів.
 
Атомні криголами класу «Арктика» використовуються для супроводу вантажних та інших суден по [[Північний морський шлях|Північним морським шляхом]] — через [[Баренцове море|Баренцове]], [[Карське море|Карське]], [[Східносибірське море|Східносибірське]] моря, [[море Лаптєвих]] і [[Берингова протока|Берингову протоку]]. Основні порти на цьому шляху — [[Діксон (селище)|Діксон]], {{не перекладено|Тикси[[Тіксі (порт)|Тіксі|ru|Тикси (порт))}}]] і [[Певек]].
 
[[Файл:NIB Taymyr March 2014.jpg|thumb|250px|Атомний криголам «Таймир»]]
У 1989—1990 роках у [[Фінляндія|Фінляндії]] були побудовані два атомні криголами класу «річка-море» {{не перекладено|Таймир (криголам)|«Таймир»|ru|Таймыр (атомный ледокол)}} і {{не перекладено|Вайгач (криголам)|«Вайгач»|ru|Вайгач (атомный ледокол)}}. Після завершення будівництва судна були відбуксовані в Ленінград для установки атомних енергетичних установок — на відміну від «Арктики» вони оснащені одним реактором і мають меншу [[Осадка судна|осадку]], що дозволяє заходити в [[Гирло|гирла]] великих річок. Їх довжина — 151 м, ширина — 29 м. «Таймир» і «Вайгач» були побудовані спеціально для мілководдя і можуть використовуватися в гирлах сибірських річок — супроводжують судна з металом з [[Норильськ]]а і лісовози та рудовози від [[Ігарка|Ігарки]] до [[Діксон (селище)|Діксона]]. Ці атомні криголами також можуть бути використані в якості пожежних суден.
У 1989—1990 роках у [[Фінляндія|Фінляндії]] були побудовані два атомні криголами класу «ріка-море» {{не перекладено|Таймир (криголам)|«Таймир»|ru|Таймыр (атомный ледокол)}} і {{не перекладено|Вайгач (криголам)|«Вайгач»|ru|Вайгач (атомный ледокол)}}. Після завершення будівництва судна були відбуксовані в Ленінград для установки атомних енергетичних установок — на відміну від «Арктики» вони оснащені одним реактором і мають меншу [[Осадка судна|осадку]], що дозволяє заходити в [[Гирло|гирла]] великих річок. Їх довжина — 151 м, ширина — 29 м. «Таймир» і «Вайгач» були побудовані спеціально для мілководдя і можуть використовуватися в гирлах сибірських річок — супроводжують судна з металом з [[Норильськ]]а і лісовози та рудовози від [[Ігарка|Ігарки]] до [[Діксон (селище)|Діксона]]. Ці атомні криголами також можуть бути використані в якості пожежних суден.
 
Незамінність атомного флоту в умовах суцільного замерзання моря особливо виразно показала навігація 1983 року, коли в східному секторі Арктики в льодову пастку потрапили понад 50 суден, у тому числі новітні дизельні криголами [[Єрмак (криголам, 1974)|«Єрмак»]], {{не перекладено|Адмірал Макаров (криголам, 1975)|«Адмірал Макаров»|ru|Адмирал Макаров (ледокол, 1975)}} і навіть атомохід «Ленін». Тоді під загрозою опинилися не тільки судна, але і життєзабезпечення арктичних селищ, що чекали сезонного завезення. Атомохід «Арктика» в якості криголама-лідера зумів визволити караван суден з льодового полону.
На 2018 рік в експлуатації знаходиться п'ять атомних криголамів «Росатомфлоту» (до класу атомних криголамів в компанії відносять також {{не перекладено|ліхтеровоз||ru|Лихтеровоз}} {{не перекладено|Севморпуть (ліхтеровоз)|«Севморпуть»|ru|Севморпуть (лихтеровоз)}}, хоча він по суті не є криголамом, а ліхтеровозом з криголамним носом).
 
Втім по мірі {{не перекладено|Зміни клімату Арктики|змін клімату Арктики||Climate change in the Arctic}}, зменшення площі [[Морський лід|льодового покрову]] і очищення Північного морського шляху, який фізично стає вільним для навігації, рентабельність атомного криголамного флоту падає. Тож атомні криголами часто використовуються в наукових цілях. Атомні криголами використовуються для туристичних [[круїз]]ів на [[Північний полюс]], острови і архіпелаги Центральної Арктики<ref name="rosatom">{{cite web
|url = https://www.rosatom.ru/production/fleet/
|title = Атомный ледокольный флот
|last =
|first =
|date =
|website =
|publisher = «Росатом»
|accessdate = 13 січня 2018
|archive-date = 16 січня 2018
|archive-url = https://web.archive.org/web/20180116091321/http://www.rosatom.ru/production/fleet/
}} {{ref-ru}}</ref>. Вперше атомний криголам {{не перекладено|Сибір (криголам)|«Сибір»|ru|Сибирь (атомный ледокол проекта 10520)}} був використаний в цих цілях у 1989 році. У 1990 році здійснив свій перший екскурсійний тур атомний криголам {{не перекладено|Росія (криголам)|«Росія»|ru|Россия (атомный ледокол)}}. Поява круїзних рейсів у 1990 році була пов'язана з незатребуваністю криголамів і була єдиною можливістю зберегти атомний криголамний флот. З того часу щорічного проводилося не менше чотирьох турів. З 1991 року для цього використовувався атомний криголам {{не перекладено|Радянський Союз (криголам)|«Радянський Союз»|ru|Советский Союз (атомный ледокол)}}. З 1993 року&nbsp;— [[Ямал (криголам)|«Ямал»]]. На ньому є спеціальна секція для туристів. На побудованому в 2007 році криголамі [[50 лет Победы|«50 років Перемоги»]] також є така ж секція. З моменту спуску криголама на воду походи на Північний полюс відбуваються тільки на його борту.
 
== Російські атомні криголами ==
 
На [[2018]] рік в експлуатації знаходиться п'ять атомних криголамів «Росатомфлоту» ''<small>(до класу атомних криголамів в компанії відносять також [[ліхтеровоз]] [[Севморпуть (ліхтеровоз)|«Севморпуть»]], хоча він по суті не є криголамом, а ліхтеровозом з криголамним носом)</small>''<ref name="rosatom"/>.
 
{| class="wikitable sortable"
 
|-
Незамінність атомного флоту особливо виразно показала навігація [[1983|1983 року]], коли в східному секторі Арктики в льодову пастку потрапили понад 50 суден, у тому числі новітні дизельні криголами «Єрмак», «Адмірал Макаров» і навіть атомохід «Ленін». Під загрозою опинилися не тільки судна, але і життєзабезпечення арктичних селищ, що чекали сезонного завезення. Атомохід «Арктика» в якості криголама-лідера зумів визволити караван суден з льодового полону.
! Назва корабля
 
! Початок експлуатації
Атомні криголами часто використовуються в наукових цілях. З [[1989|1989 року]] атомні криголами використовуються для туристичних поїздок на [[Північний полюс]]. Вперше атомний криголам «Сибір» був використаний у цих цілях у 1989 році. У 1990 році здійснив свій перший екскурсійний тур атомний криголам «Росія». Поява круїзних рейсів у 1990 році була пов'язана з незатребуваністю криголамів і була єдиною можливістю зберегти атомний криголамний флот. З того часу щорічного проводилося не менше чотирьох турів. З [[1991|1991 року]] для цього використовувався атомний криголам «Радянський Союз». З [[1993|1993 року]] використовується атомний криголам «Ямал». На ньому є спеціальна секція для туристів. На побудованому в [[2007|2007 році]] криголамі «<nowiki/>[[50 лет Победы|50 років Перемоги]]<nowiki/>» також є така ж секція. З моменту спуску криголама на воду походи на Північний полюс відбуваються тільки на його борту.
! Проект (тип)
! Клас
! Коментар
|- style="background: #FFB5C5"
| [[Ленін (криголам)|''Ленін'']]
| 1959
| 92M
| криголам
| Виведений з експлуатації у 1989. [[Корабель-музей]]
|- style="background: #FFB5C5"
| [[Арктика (криголам, 1972)|''Арктика'']]
| 1975
| 1052-1 ([[Арктика (тип атомних криголамів)|«Арктика»]])
| криголам
| Виведений з експлуатації у 2012. На утилізації
|- style="background: #FFB5C5"
| [[Сибір (криголам)|''Сибір'']]
| 1977
| 1052-2 («Арктика»)
| криголам
| Виведений з експлуатації у 1993. На утилізації
|- style="background: #FFB5C5"
| [[Росія (криголам)|''Росія'']]
| 1985
| 10521-1 («Росія»)
| криголам
| Виведений з експлуатації у 2013
|-
| ''[[Севморпуть (ліхтеровоз)|Севморпуть]]''
| 1988
| 10081
| ліхтеровоз
| Використовується як криголам
|-
| [[Таймир (криголам)|''Таймир'']]
| 1989
| 10580-1 («Таймир»)
| криголам
| В експлуатації
|- style="background: #FFB5C5"
| [[Радянський Союз (криголам)|''Радянський Союз'']]
| 1990
| 10521-2 («Росія»)
| криголам
| Виведений з експлуатації у 2010
|-
| [[Вайгач (криголам)|''Вайгач'']]
| 1990
| 10580-2 («Таймир»)
| криголам
| В експлуатації
|-
| [[Ямал (криголам)|''Ямал'']]
| 1993
| 10521-3 («Росія»)
| криголам
| В експлуатації
|-
| ''[[50 лет Победы|50 років Перемоги]]''
| 2007
| 10521 мод. («Росія»)
| криголам
| В експлуатації
|}
 
== Примітки ==
Рядок 62 ⟶ 145:
 
== Посилання ==
{{Commons category|Nuclear-powered icebreakers}}
* {{cite web
|url = https://www.rosatom.ru/production/fleet/
|title = Атомный ледокольный флот
|last =
|first =
|date =
|website =
|publisher = «Росатом»
|accessdate = 13 січня 2018
|archive-date = 16 січня 2018
|archive-url = https://web.archive.org/web/20180116091321/http://www.rosatom.ru/production/fleet/
}} {{ref-ru}}
* {{cite web
|author =
|date = 30.09.2009
|url = http://englishrussia.com/index.php/2009/09/30/the-arctic-job/
|title = The Arctic Job
|work =
|publisher = English Russia
|accessdate = 2010-07-10
|archiveurl = https://www.webcitation.org/65eZFEKA2?url=http://englishrussia.com/2009/09/30/the-arctic-job/
|archivedate = 2012-02-22
}}
 
 
[[Категорія:Морський транспорт]]
[[Категорія:Атомні криголами]]
[[Категорія:Сторінки із неперевіреними перекладами]]