Керч-Єнікальський канал: відмінності між версіями

Основний канал був прокладений наприкінці [[XIX століття]] з метою більшої зручності комерційного [[Мореплавство|мореплавства]]. Облаштування каналу тривало з [[1874]] до [[1877]] року. Канал названий ''«'''Керч-Єнікальським'''»'' за назвою [[Керч-Єнікальське градоначальництво|Керч-Єнікальського градоначальства]], у віданні якого він знаходивсяперебував. Первісна глибина каналу&nbsp;— 5,7 метрівметра<ref name="krymania">{{cite web

|title = Подробный обзор Керчь-Еникальского канала

|last =

|first =

|date =

|website = krymania.ru

|publisher =

|accessdate = 1 січня 2019

У [[1903]] році канал був поглиблений до 6,4 метрівметра, а ув [[1908]]&nbsp;— до 7,3&nbsp;м. Загальна довжина каналу склала 26,4&nbsp;км. Це поглиблення було недостатнім для нормального на той час судноплавства і було обумовленезумовлене нестачею виділених на роботи коштів. Пізніше була розроблена програма робіт з подальшого поглиблення каналу до 28 футів (8,5 м) і збільшення його довжини до 32 верст 315 сажнів (34 км 810 м), яка мала фінансуватися за законом від 17 квітня 1912 року «Про відпуск з державного казначейства коштів у порядку витрат на портобудівництво»<ref name="Мочульский"/>.

Основні канальні роботи в період 1945—1965 років були спрямовані на підтримку глибини каналу (все ті ж 7,3 метри), а також на підйом затонулих суден, розчищення каналу і брівок від затонулих предметів. У 1965—1966 роках Керч-Єнікальський канал був заглиблений з боку Чорного моря до Керченського підхідного каналу порту, були розширені вхідна частина каналу ій ділянкуділянка з боку [[Тузла (острів)|острова Тузла]]. У 1969—1970 роках канал був розширений до 120&nbsp;м і поглиблений до 9-9,75&nbsp;м; також був збільшений радіус закруглення поворотів<ref name="Мочульский"/>.

|url = http://water-rf.ru/Водные_объекты/911/Керчь-Еникальский_канал

|title = Керчь-Еникальский канал

|last =

|first =

|date =

|website =

|publisher = Научно-популярная энциклопедия «Вода России»

|accessdate = 1 січня 2019

Канал починається в [[Чорне море|Чорному морі]] (координати початку каналу&nbsp;— {{coord|45|13|9.51|N|36|27|43.6|E|scale:1000000}}), проходить через [[Керченська протока|Керченську протоку]] і закінчується в [[Азовське море|Азовському морі]] (координати&nbsp;— {{coord|45|27|6.95|N|36|41|7.44|E|scale:1000000}}). Довжина каналу&nbsp;— 24,3&nbsp;км, ширина&nbsp;— 120&nbsp;м, глибина&nbsp;— до 9,3&nbsp;м. Канал складається з чотирьох колін: ''Павловського'', ''Бурунського'', ''Єнікальського'' і ''Чушкинського'' (перераховані з півдня на північ). Коліна, крім ЧушкинскогоЧушкинського, названі по берегах [[Керченський півострів|КерченськоїКерченського півострова]], Чушкинське&nbsp;— за назвою [[Чушка (коса)|коси Чушка,]] вздовж якої воно проходить<ref name="water-rf"/>. Згідно з розпорядженням капітана Керченського морського порту встановлені наступнітакі експлуатаційні глибини колін Керч-Єнікальського каналу (останні дані на 27.01.2016<ref>{{cite web

|url = http://www.bsamp.ru/docs/1041251532016ab-01-p.pdf

|title = Распоряжение об объявлении допустимых осадок судов на акватории и у причалов морского порта Керчь

|last =

|first =

|date = 21 октября 2015

|website =

|publisher = Федеральное государственное бюджетное учреждение «Администрация морских портов Черного моря»

|accessdate = 1 січня 2019

На схід від Павловського і Бурунського колін КЄК проходить ''фарватер 50'' глибиною 4,5&nbsp;м, який з'єднується з Єнікальським коліном ву тій же точці, що і Бурунське коліно. ''Фарватер 52'' йде від [[Керченський морський торговельний порт|Керченського порту]] паралельно з підхідним каналом, перетинає Єнікальське коліно, а потім йде до Азовського моря поруч зіз Єнікальським і ЧушкинскимЧушкинським колінами. Його мінімальна глибина&nbsp;— 3 метри. Коліна фарватеру 50 і фарватеру 52, паралельні Керч-Єнікальському каналу, а також акваторія шириною 70&nbsp;м на схід від правої бровки КЄК від західної кромки фарватеру 50 до східної кромки фарватеру 52 утворюють ''Таманський судноплавний шлях''<ref>{{Cite web|url=http://www.rosmorport.ru/media/File/filials/chernomor/Kavkaz_OP.pdf|title=Обязательные постановления по морскому торговому порту Кавказ|last=|date=|website=|publisher=ФГУП «Росморпорт»|accessdate = 1 січня 2019|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170918090736/http://www.rosmorport.ru/media/File/filials/chernomor/Kavkaz_OP.pdf|archivedate=18 вересень 2017|deadurl=no}} {{ref-ru}}</ref>. Таманський судноплавний шлях знаходитьсяперебуває в управлінні ій на обслуговуванні [[Кавказ (порт)|Порту Кавказ]] ([[Росія]]). Керування рухом суден, що проходять ним, здійснюється «Регіональною службою управління рухом суден» (РСУРС)<ref>{{Cite web|url=http://www.rosmorport.ru/nvr_serv_nav.html#2b|title= Навигационные услуги с использованием СУДС : ФГУП «Росморпорт»|publisher=ФГУП «Росморпорт»|accessdate = 1 січня 2019|archiveurl=https://web.archive.org/web/20171216003341/http://www.rosmorport.ru/nvr_serv_nav.html#2b#2b|archivedate=16 грудень 2017|deadurl=no}} {{ref-ru}}</ref>. Можливості пересування мілководним таманським судноплавним шляхом за правою бровкою КЄК до 2014 року використовували переважно російські малотонажнімалотоннажні судна каботажного плавання, аби уникнути сплати канального та інших зборів Керченському морському порту.

|url = http://www.delta-pilot.ua/novost20092012

|title = Центр регулювання руху суден «Керч» прийнято у постійну експлуатацію

|last =

|first =

|date = 21 вересня 2012

|website =

|publisher = ДП «[[Дельта-лоцман]]»

|accessdate = 1 січня 2019

З початком будівництва [[Міст через Керченську протоку|«Керченського мосту»]] наказом Міністерства транспорту Росії «в інтересах безпеки мореплавства» на двох відрізках акваторії по трасі будівництва мосту введені обмеження руху суден: перший&nbsp;— від [[Таманський півострів|Таманського півострова]] уздовж коси Тузла ій [[Тузла (острів)|острова Тузла]] до правої бровки Керч-Єнікальського каналу; і другий&nbsp;— від лівої бровки Керч-Єнікальського каналу до [[Керч]]і<ref>{{cite web

Керч-Єнікальський канал знаходитьсяперебуває в управлінні ій на обслуговуванні [[Керченський морський торговельний порт|Керченського морського торговельного порту]]. До [[Анексія Криму Росією (2014)|окупації Криму Росією]] рух суден каналом регулювався «Правилами плавання суден Керч-Єнікальським каналом і підхідними каналами до нього», затвердженими [[Міністерство транспорту України|Міністерством транспорту України]] від [[9 жовтня]] [[2002]] року<ref name="gov.ua">{{cite web

|url = https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0973-02

|title = Наказ міністерства транспорту «Про затвердження Правил плавання суден Керч-Єнікальським каналом і підхідними каналами до нього»

|last =

|first =

|date = 9 жовтня 2002

|website =

|publisher = Законодавство України

|accessdate = 1 січня 2019

|websitelast =

|date deadurl = 21 октября 2015no

У [[2002]] році наказом [[Міністерство транспорту України|міністерства транспорту України]] були затверджені «Правила плавання суден Керч-Єнікальським каналом і підхідними каналами до нього», ву яких, серед іншого, встановлювалися такі обмеження габаритів суден, що проходять по КЄК&nbsp;— довжина до 215&nbsp;м, осадка до 8&nbsp;м. Можливість входу в канал суден з розмірами, що перевищують вказані, розглядалася капітаном порту Керч ву кожному конкретному випадку<ref name="gov.ua"/>. Для суден довжиною понад 215 метрів плавання допускається лише у світлий час доби при [[буксир]]ному забезпеченні. Для суден з осадкою менше 3,5 метрів дозволено забровочноезабровочне плавання по Єнікальському коліну в смузі шириною 200&nbsp;м вздовж червоної (лівої) брівки каналу. Рух суден на КЄК&nbsp;— двосторонній, за винятком ділянки від пари буїв №&nbsp;19 і №&nbsp;20 до пари буїв №&nbsp;23 та №&nbsp;24 (від початку Єнікальського коліна до Керченського підхідного каналу порту), в якому встановлено односторонній рух для суден довжиною понад 140 метрів. Односторонній рух встановлюється для суден довжиною понад 165 метрів і шириною більше 25 метрів; для суден з великою [[Осадка судна|осадкою]], при поганій [[Керованість судна|керованості судна]], при великому куті [[дрейф]]у; для суден з небезпечними вантажами; при обмеженій видимості. При [[туман]]і, [[снігопад]]і, [[Дощ|зливових дощах]] і при [[Швидкість вітру|швидкості вітру]] понад 14 м/с вхід суден у Керч-Єнікальський канал заборонений.

Після переходу Керч-Єнікальського каналу [[Анексія Криму Росією (2014)|під контроль Російської Федерації]] була оголошена допустима для проходу каналом довжина суден 160 метрів. Допустима осадка залишилася такою ж&nbsp;— 8 метрів<ref name="rulaws"/>. З неузгодженим зіз суміжними країнами спорудженням Росією [[Міст через Керченську протоку|мостового переходу через Керченську протоку]] та встановленням між [[Тузла (острів)|островом Тузла]] і [[Керч]]ю, над Енікальським коліном КЄК, його [[Аркове кріплення|аркових конструкцій]] рух ним великотонажних кораблів був суттєво обмежений: згідно з проектом, висота «Керченського мосту» в місці проходження суден складає 35&nbsp;метрів. Це означає, що в українські [[порт]]и [[Азовське море|Азовського моря]], зокрема до найбільшого в східній Україні [[Маріупольський морський торговельний порт|Маріупольського морського торговельного порту]] можуть потрапити кораблі надводною висотою не більше 33 метрів. Проектувальники мосту також запевняють, що глибина фарватеру під ним сягає 9 метрів, що дозволяє проходити під мостом суднам з [[Осадка судна|осадкою]] 8 метрів<ref name="dw">{{cite web|url=http://www.dw.com/uk/пять-загроз-керченського-мосту-для-україни-і-не-тільки/a-39965037|title=П'ять загроз Керченського мосту для України і не тільки|last=Максим Драбок|first=|date=7 серпня 2017|website=|publisher=[[Deutsche Welle]]|accessdate=1 січня 2019|archiveurl=https://web.archive.org/web/20180427141209/http://www.dw.com/uk/пять-загроз-керченського-мосту-для-україни-і-не-тільки/a-39965037|archivedate=27 квітень 2018|deadurl=no}}</ref>. [[24 травня]] [[2017]] року в повідомленні капітана морського порту Керч було оголошено, що після встановлення арок мостового переходу, відповідно до рекомендацій АТ «Союзморнііпроект» і ТОВ «СГМ» судна, що прямують Керч-Єнікальським каналом, повинні задовольняти таким умовам: ''довжина&nbsp;— 160&nbsp;м, ширина&nbsp;— 31&nbsp;м, осадка&nbsp;— 8&nbsp;м, надводний габарит&nbsp;— 33 м''<ref>{{Cite web|url=http://ic.pics.livejournal.com/periskop/9080476/579893/579893_original.jpg|title=Сообщение капитана морского порта Керчь о допустимых габаритах судов, проходящих Керчь-Еникальский канал после установки фарватерных арок Керченского мостового перехода.|last=|date=24 мая 2017 года|website=|publisher=|accessdate=1 січня 2019|archive-date=23 Січня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190123220046/https://ic.pics.livejournal.com/periskop/9080476/579893/579893_original.jpg}} {{ref-ru}}</ref>. Такі обмеження унеможливлюють прохід каналом суден типу «[[Panamax]]» і частково обмежують суднам типу «[[Federal]]», які мають порівняно невеликі надводні габарити<ref name="dw"/>. Втім, як вважає експерт [[Майдан закордонних справ|«Майдану закордонних справ»]] [[Клименко Андрій Васильович|Андрій Клименко]], «наслідків для судноплавства міст теоретично і технологічно створити не повинен; обмеження&nbsp;— це політика, а не технології»<ref name="dw"/>.

З квітня [[2018]] року Російська Федерація здійснює штучну затримку суден, що прямують з [[Маріупольський морський торговельний порт|Маріупольського]] і [[Бердянський морський торговельний порт|Бердянського]] портів ву Чорне море ій ву зворотньомузворотному напрямку через КЄК. При очікуванні дозволу на прохід до Азовського моря в Керченській протоці в липні 2018 року середня затримка на одне судно склала 24,8 годин, а у вересні&nbsp;— 47,0 год.<ref>{{cite web

|url = https://www.mfaua.org/uk/projects/blokuvannia-portiv-mariupolia-ta-berdianska-sylamy-rf-statystyka-ta-tendentsii

|title = Блокування портів Маріуполя та Бердянська силами РФ: статистика та тенденції

|last = [[Клименко Андрій Васильович|Андрій Клименко]]

|first =

|date = 2 серпня 2018

|website =

|publisher = Майдан закордонних справ

|accessdate = 1 січня 2019

|url = https://www.mfaua.org/uk/projects/shchodo_kryzy_v_azovskomu_mori-183-184-185

|title = Щодо кризи в Азовському морі

|last = [[Клименко Андрій Васильович|Андрій Клименко]]

|first =

|date = 5 жовтня 2018

|website =

|publisher = Майдан закордонних справ

|accessdate = 1 січня 2019

|url = https://www.dw.com/uk/чи-досягне-україна-покарання-рф-за-блокування-доступу-до-морів/a-42696894

|title = Чи досягне Україна покарання РФ за блокування доступу до морів?

|last = Лілія Ржеутська

|first =

|date = 22 лютого 2018

|website =

|publisher = [[Deutsche Welle]]

|accessdate = 1 січня 2019

Прохід цивільних [[Судно#Міжнародно-правовий статус суден|суден]] Керч-Єнікальським каналом [[Платіж|платний]]. Компанія-судновласник сплачує канальний [[Збір (економіка)|збір]], [[Лоцман|лоцманськийлоцман]]ський збір, [[Навігація|навігаційний]] збір, [[Маяк|маяковиймаяк]]овий збір. Найбільш вагомим у грошовому вираженні є канальний збір — він становить понад 80 % від усіх перерахованих зборів. Одержувачем канального збору є [[Керченський морський торговельний порт|Керченський морський торговий порт]], на який покладено функції регулювання руху суден у каналі та підтримання його в робочому стані. Отримані кошти повинні витрачатися на днопоглиблення та інший поточний ремонт каналу.

На початку 2000-х років, до окупації Криму Росією, надходження від проходження суден Керч-Єнікальським каналом щорічно становили близькоприблизно 6 мільйонів доларів США<ref>{{cite web

|url = https://news.finance.ua/ru/news/-/40827/sbory-ot-kerch-enikalskogo-kanaly-ezhegodno-sostavlyayut-okolo-6-mln

|title = Сборы от Керчь-Еникальского каналы ежегодно составляют около $6 млн

|last =

|first =

|date = 22 октября 2003

|website = news.finance.ua

|publisher =

|accessdate = 1 січня 2019

Станом на [[2016]] рік ''де-факто'' ставки канального і маякового зборів відповідають визначеним {{не перекладено|Федеральна антимонопольна служба Росії|Федеральною антимонопольною службою РФ|ru|Федеральная антимонопольная служба}} і для суден ''далекого плавання'', що рухаються через канал ''транзитом'', становлять від 7.00 до 9,95 руб/[[Англійська тонна|GT]], [[Маяк|маяковиймаяк]]овий збір&nbsp;— від 1,25 до 1,9 руб/GT в залежностізалежно від типу судна. Для транзитних суден ''каботажного плавання'' канальний збір становить від 3,50 до 4,85 руб/GT, а маяковий&nbsp;— від 0,64 до 0,87 руб/GT. Крім того, для розрахунку зборів зіз суден застосовується п'ять коефіцієнтів залежно від [[Реєстрова тонна|валової місткості]] судна, починаючи з 1,7 для суден валовою місткістю від 1500 GT до 2200 GT включно, і закінчуючи 0,4 для суден валовою місткістю від 4601 GT і вище<ref>{{cite web|url=http://www.garant.ru/products/ipo/prime/doc/71270106/ |title=Приказ Федеральной антимонопольной службы Об утверждении ставок портовых сборов за услуги, оказываемые государственным унитарным предприятием Республики Крым «Крымские морские порты» в морском порту Керчь|last=|first=|date=10 березня 2016|website=garant.ru|publisher=|accessdate=1 січня 2019|archiveurl=https://web.archive.org/web/20181209123617/http://www.garant.ru/products/ipo/prime/doc/71270106/|archivedate=9 грудень 2018|deadurl=no}}{{ref-ru}}</ref>.

До [[1991]] року [[Азовське море]] і [[Керченська протока]] мали статус [[Внутрішні води|внутрішніх вод]] [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]. Плавання іноземних [[Військовий корабель|військових кораблів]] ву них заборонялося, а [[порт]]и і [[Військово-морська база|військово-морські бази]] в них були оголошені «закритими» для відвідування іноземними військовими кораблями<ref>{{книга

}} {{ref-ru}}</ref>. Кораблі [[Військово-морський флот СРСР|ВМФ СРСР]] і [[Прикордонні війська КДБ СРСР|прикордонних військ]] користувались правом пріоритетного проходу протокою, звільнялись від від обов'язкового лоцманського проведення Керч-Єнікальським каналом і каналом КПК<ref>{{книга

Після [[Розпад СРСР|розпаду СРСР]] управління КЄК перейшло до [[Україна|України]]. Відповідно до «Правил плавання суден Керч-Єнікальським каналом і підхідними каналами до нього» [[Військовий корабель|кораблі]] ій [[Допоміжне військове судно|допоміжні судна]] [[Військово-Морські Сили Збройних Сил України|Військово-Морських Сил України]] і [[Морська охорона України|Морської охорони Прикордонних військ України]] отримали право пріоритетного проходу, звільнялися від обов'язкового лоцманського проведення каналом, сплати зборів за послуги ЦРРС і лоцманське забезпечення<ref name="gov.ua"/>. Відповідно до «Договору між Україною та Російською Федерацією про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки» [[2003]] року, який визначав акваторію Азовського моря та Керченської протоки як «історичні внутрішні води України і Російської Федерації», кораблі [[Військово-морський флот Російської Федерації|ВМФ]] і [[Прикордонна служба ФСБ Росії|ПС ФСБ]] [[Росія|Росії]] також користуються в Азовському морі та Керченській протоці свободою судноплавства, при плаванні каналами і фарватерами Керченської протоки мають привілеї визначені «Загальними правилами плавання і стоянки суден у морських портах СРСР і на підходах до них»<ref name="gov.ua"/><ref name="gov.ua1">{{cite web

|url = http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/643_205

|title = Договір між Україною та Російською Федерацією про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки

|last =

|first =

|date = 24 грудня 2003

|website =

|publisher = Законодавство України

|accessdate = 1 січня 2019

Після [[Анексія Криму Росією (2014)|окупації Криму Росією у 2014 році]] ій переходу Керч-Єнікальського каналу під де-факто управління Росією його міжнародно-правовий статус і порядок проходження ним військових і цивільних суден іноземних країн, Росії ій України формально не змінився: відповідно до п.&nbsp;1 ст.&nbsp;2 «Договору між Україною та Російською Федерацією про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки» ''військові кораблі України і Росії користуються в Азовському морі та Керченській протоці свободою судноплавства'', отже, можуть здійснювати прохід через Керченську протоку у будь -який час за умови дотримання безпеки судноплавства. Ці положення угоди підкріплюються статтям [[Конвенція ООН з морського права|Конвенції ООН з морського права 1982 року]] про право {{не перекладено|Мирний прохід|мирного||Innocent passage}} (ст.&nbsp;17 «Конвенції…») і {{не перекладено|Транзитний прохід|транзитного||Transit passage}} (ст.&nbsp;38 «Конвенції…») проходу<ref name="svoboda1">{{cite web

|url = https://www.radiosvoboda.org/a/news-vms-rosija-korabli/29619935.html

|title = У ВМС дали правовий коментар щодо дій Росії проти українських кораблів

|last =

|first =

|date = 25 листопада 2018

|website =

|publisher = [[Радіо «Свобода»]]

|accessdate = 2 січня 2019

|url = https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_057

|title = Конвенція Організації Об'єднаних Націй з морського права

|last =

|first =

|date =

|website =

|publisher = Законодавство України

|accessdate = 2 січня 2019

|url = https://www.radiosvoboda.org/a/news-korabli-kerchenska-protoka-vms/29505386.html

|title = Перехід українських кораблів через Керченську протоку проходив у складній обстановці — ВМС

|last =

|first =

|date = 23 вересня 2018

|website =

|publisher = [[Радіо «Свобода»]]

|accessdate = 2 січня 2019

|websitelast =

|date deadurl = 26 листопада 2018no

|url = https://www.eurointegration.com.ua/articles/2018/11/29/7090002/

|title = Несподівані друзі та байдужі сусіди: хто підтримав Україну після нападу РФ у Керченській протоці

|last =

|first =

|date = 29 листопада 2018

|website =

|publisher = [[Українська правда]]

|accessdate = 2 січня 2019

|url = http://www.delta-pilot.ua/sites/default/files/pravila_plavania_kek_0.pdf

|title = Правила плавання суден Керч-Єнікальським каналом і підхідними каналами до нього

|last =

|first =

|date = 27 лютого 2015

|website =

|publisher = Адміністрація морських портів України

|accessdate = 2 січня 2019

|url = http://www.bsamp.ru/docs/1650472102017op_ker4_prikaz__313.rtf

|title = Обязательные постановления в морском порту Керчь

|last =

|first =

|date = 21 октября 2015

|website =

|publisher = (в ред. Приказа Министерства транспорта России от 10.03.2016 № 49)

|accessdate = 2 січня 2019

|type = [[Rich Text Format|RTF]]