Радар: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Вилучено вміст Додано вміст
м оформлення |
м Відкинуто редагування 46.98.146.174 (обговорення) до зробленого Maret Kirok Мітка: Відкіт |
||
(Не показані 25 проміжних версій 20 користувачів) | |||
Рядок 3:
[[Файл:PAVE PAWS Radar Clear AFS Alaska.jpg|200px|thumb|PAVE PAWS, радар на військовій базі Клеар, [[Аляска]], побудований за методом [[Фазована антенна решітка|фазованих антенних ґраток]].]]
'''Радіолокаці́йна ста́нція''' (РЛС) або '''рада́р''' (від {{lang-en|radar}} — скорочення від '''''ra'''dio '''d'''etection '''a'''nd '''r'''anging'', «радіохвильове виявлення та
== Історія ==
[[1887]] року німецький фізик [[Генріх Герц]] розпочав експерименти, з ходом яких, відкрив існування електромагнітних хвиль, передбачених теорією [[Джеймс Клерк Максвелл|Джеймса Максвелла]]. Герц навчився генерувати і вловлювати електромагнітні радіохвилі і виявив, що вони по-різному [[Поглинання електромагнітного випромінювання|поглинаються]] і відбиваються різними матеріалами.
Попутно з роботами з радіозв'язку, російський інженер [[Попов Олександр Степанович|О. С. Попов]], зробив ще одне важливе відкриття. 1897 року під час дослідів з [[Радіозв'язок|радіозв'язку]] між кораблями, він виявив явище відбиття радіохвиль від судна. [[Радіопередавач]] було встановлено на верхньому містку транспорту «Європа», що стояв на якорі, а радіоприймач — на [[
Один з перших [[Пристрій|пристроїв]], призначених для радіолокації повітряних об'єктів, продемонстрував 26 лютого 1935 року [[Шотландія|шотландський]] фізик [[Роберт Ватсон-Ватт]], який приблизно за рік до цього отримав перший [[патент]] на [[винахід]] подібної системи.
Рядок 19:
=== В СРСР ===
У Радянському Союзі, до складу якого, на правах союзної держави, до 1991 року входила Україна, усвідомлення потреби засобів виявлення авіації, вільних від вад звукового та оптичного спостереження, призвело до розгортання досліджень у галузі радіолокації
1932 року на базі Ленінградського фізико-технічного інституту, було створено Ленінградський електрофізичний інститут (ЛЕФІ) під керівництвом А. А. Чернишова,
== Класифікація ==
Рядок 38:
* [[Метеорологічний радар|метеорологічні РЛС]]
* РЛС цілевказівні
* [[C-RAM|РЛС контрбатарейної боротьби]]
* РЛС огляду обстановки
* [[Поліцейський радар]]
Рядок 65:
== Первинний радіолокатор ==
'''Первинний
В основі пристрою радіолокаційної станції лежать три складові: передавач, антена і приймач.
Рядок 71:
'''Передавач''' (передавальний пристрій) є джерелом електромагнітного сигналу високої потужності. Він може являти собою потужний [[імпульсний генератор]]. Для імпульсних РЛС сантиметрового діапазону — зазвичай, [[магнетрон]] або імпульсний генератор, що працює за схемою: задавальний генератор — потужний [[підсилювач]], який використовує як генератор, найчастіше, лампу біжучої хвилі (ЛБХ), а для РЛС метрового діапазону, часто застосовують тріодну лампу. РЛС, які використовують магнетрони, некогерентні або псевдо-когерентні, на відміну від РЛС на основі ЛБХ. Залежно від конструкції, передавач працює або в імпульсному режимі, формуючи повторювані короткі потужні електромагнітні імпульси, або випромінює безперервний електромагнітний сигнал.
'''[[Антена]]''' виконує фокусування сигналу передавача і формування [[Діаграма спрямованості|діаграми спрямованості]], а також, приймання відбитого від цілі сигналу та передавання цього сигналу у приймач. Залежно від реалізації прийняття відбитого сигналу, може здійснюватися або тією -ж самою антеною, чи іншою, яка іноді може розташовуватися на значній відстані від передавального пристрою. У разі, якщо передавання та приймання поєднано в одній антені, ці дві дії виконуються почергово, а щоби потужний сигнал, що проникає від передавача у приймач, не засліпив приймач слабкої [[Луна (акустичне явище)|луни]], перед приймачем розміщують спеціальний пристрій, який закриває вхід приймача у мить випромінювання зондувального сигналу.
'''Приймач''' (приймальний пристрій) виконує посилення й обробку прийнятого сигналу. У найпростішому випадку, підсумковий сигнал подається на променеву трубку (екран), яка показує зображення, синхронізоване з рухом антени.
Рядок 81:
''переваги'':
* дозволяє вимірювати дуже малі дальності;
* використовується малопотужний передавач;
хиби:
Рядок 89:
=== Фазовий метод ===
''Фазовий (когерентний) метод'' радіолокації засновано на виділенні й аналізі різниці фаз відправленого та відбитого сигналів, яка виникає через [[ефект Доплера]], коли сигнал відбивається від рухомого об'єкту. У цьому разі, передавальний пристрій може працювати як безперервно, так і в імпульсному режимі. В одночастотному режимі випромінювання основною перевагою даного методу є те, що він
[[Файл:Dopplerfrequenz.gif|thumb|Ефект Доплера]]
Однозначний діапазон виміру дальності при одночастотному зондуванні визначається за виразом<ref name=daln>Солощев O. Н., Слюсар В. И., Твердохлебов В. В. [http://slyusar.kiev.ua/ASO_2007_2.pdf Фазовый метод измерения дальности на основе теории многоканального анализа] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200125130943/http://slyusar.kiev.ua/ASO_2007_2.pdf |date=25 січня 2020 }}.// Артиллерийское и стрелковое вооружение.
<math>D_{max} = {c \over 2 f}</math>,
де <math>\;c</math>
: <math>\;f</math>
Щоб розширити діапазон однозначного виміру дальності, на практиці використовують складніші схеми, в яких присутні дві або більше частот. У цьому випадку однозначна дальність визначається максимальним частотним рознесенням <math>\delta {f}</math> випромінюваних сигналів:
Рядок 147:
Радіолокаційні приймачі можуть бути [[Когерентність|когерентними]] або некогерентними. Когерентні радіолокатори використовують [[ефект Доплера]], а також амплітудну модуляцію, натомість, некогерентні радари, вимірюють лише амплітудною модуляцією. Отже, некогерентне радіолокаційне відлуння, містить менше інформації про властивості поверхні моря. Прикладами некогерентних '''РЛС''' є звичайні морські навігаційні радари.
'''Енергія від зворотного розсіювання морської поверхні у залежності від [[
Передавач сигналу радара може бути немодульованим, безперервної хвилі, або модульованим чи імпульсним. Радар немодульованої безперервної хвилі, не має дозволу за дальністю, але може вирішити завдання на основі різної [[Швидкість світла|швидкості]], у той час як, модульований або імпульсний радар, може використати луна-сигнали від різних діапазонів.
Рядок 164:
'''Методи дистанційного зондування'''
Шукачі НВЧ (надвисокої частоти)
=== Двочастотний НВЧ-радар ===
Рядок 170:
=== КХв радар ===
Короткохвильові радари, добре показали себе як потужний інструмент для вимірювання [[
=== Військові високочастотні радари ===
[[Файл:Sbx_050701_001.jpg|міні|
Стелс — покриття на [[Винищувач п'ятого покоління|винищувачах п'ятого покоління]]
Китай і [[
== Завадозахищеність ==
Найефективнішим методом протидії активним завадам є застосування в РЛС [[Цифрова антенна решітка|цифрової антенної решітки]], яка забезпечує формування «нулів» у діаграмі спрямованості у напрямках постановників завад.<ref name=slyusarsmartantenna1>{{cite web
|last = Слюсар
|first = В. И.
|authorlink = Слюсар Вадим Іванович
|title = Основные понятия теории и техники антенн. Антенные системы евклидовой геометрии. Фрактальные антенны. SMART-антенны. Цифровые антенные решётки (ЦАР). MIMO–системы на базе ЦАР.
|work = Разделы 9.3-9.8 в книге «Широкополосные беспроводные сети передачи информации». / Вишневский В. М., Ляхов А. И., Портной С. Л., Шахнович И. В. — М.: Техносфера. — 2005.
|date = 2005
|pages = C. 498–569
|url = http://www.slyusar.kiev.ua/slyusar_broadband.djvu
|accessdate = 21 серпня 2020
|archive-date = 29 серпня 2018
|archive-url = https://web.archive.org/web/20180829212615/http://slyusar.kiev.ua/slyusar_broadband.djvu
}}</ref><ref name=slyusarsmartantenna5>{{cite web
|last = Слюсар
|first = В. И.
|authorlink = Слюсар Вадим Іванович
|title = Цифровые антенные решётки: будущее радиолокации.
|work = Электроника: наука, технология, бизнес. — 2001. — № 3.
|date = 2001
|pages = C. 42-46.
|url = http://www.electronics.ru/files/article_pdf/1/article_1395_10.pdf
|accessdate = 21 серпня 2020
|archive-date = 17 квітня 2021
|archive-url = https://web.archive.org/web/20210417145908/https://www.electronics.ru/files/article_pdf/1/article_1395_10.pdf
}}</ref><ref name=slyusarsmartantenna10>{{cite web
|last = Слюсар
|first = В. И.
|authorlink = Слюсар Вадим Іванович
|title = Цифровые антенные решётки: аспекты развития.
|work = Специальная техника и вооружение. — Февраль, 2002. — № 1,2.
|date = 2002
|pages = С. 17-23.
|url = http://slyusar.kiev.ua/UST_2002_1.pdf
|accessdate = 2017-08-07
|archiveurl = https://web.archive.org/web/20181223000655/http://slyusar.kiev.ua/UST_2002_1.pdf
|archivedate = 2018-12-23
|deadlink = yes
}}</ref>
== Див. також ==
* [[Роберт Ватсон-Ватт]]
* [[Георадар]]
* [[Електромагнітна завада]]
* [[Радіолокаційні перешкоди]]
* [[Протиповітряна оборона]]
* [[Протиракетна оборона]]
* [[Радар із синтезованою апертурою]]
* [[Радіоелектронна боротьба]]
Рядок 201 ⟶ 234:
* [[Радар-детектор]]
* [[Радіофотонна РЛС]]
* [[Локатор]]
* [[Система радіолокації (аеропорт)]]
* [[Луна (акустичне явище)]]
== Примітки ==
{{reflist}}
== Посилання ==
* [https://vue.gov.ua/Радіолокаційна_станція Радіолокаційна станція] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220225124137/https://vue.gov.ua/Радіолокаційна_станція |date=25 лютого 2022 }} // [[ВУЕ]]
{{Commons|Radar}}
* [http://ocw.mit.edu/resources/res-ll-001-introduction-to-radar-systems-spring-2007/ MIT Video Course: Introduction to Radar Systems] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110608143148/http://ocw.mit.edu/resources/res-ll-001-introduction-to-radar-systems-spring-2007/ |date=8 червня 2011 }} A set of 10 video lectures developed at Lincoln Laboratory to develop an understanding of radar systems and technologies.
* [http://books.google.com/books?id=_yYDAAAAMBAJ&pg=PA66&dq=popular+science+june+1941&hl=en&ei=cT2TTNqUB9Ofnwfn49ywCA&sa=X&oi=book_result&ct=result&resnum=4&ved=0CDwQ6AEwAw#v=onepage&q&f=true ''Popular Science'', August 1943, ''What Are the Facts About RADAR''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130525220517/http://books.google.com/books?id=_yYDAAAAMBAJ&pg=PA66&dq=popular+science+june+1941&hl=en&ei=cT2TTNqUB9Ofnwfn49ywCA&sa=X&oi=book_result&ct=result&resnum=4&ved=0CDwQ6AEwAw#v=onepage&q&f=true |date=25 травня 2013 }} one of the first detailed factual articles on radar history, principles and operation published in the US
* [http://imperialclub.com/Yr/1945/46Radar/Cover.htm «The Great Detective», 1946. Story of the development of radar by the Chrysler Corporation] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100411060450/http://imperialclub.com/Yr/1945/46Radar/Cover.htm |date=11 квітня 2010 }}
* [http://www.xs4all.nl/~aobauer/Huelspart1def.pdf Christian Hülsmeyer and the early days of radar] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110516131748/http://www.xs4all.nl/~aobauer/Huelspart1def.pdf |date=16 травня 2011 }}
* [http://www.warmuseum.ca/cwm/exhibitions/radar/index_e.shtml Radar: The Canadian History of Radar — Canadian War Museum] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110609175816/http://www.warmuseum.ca/cwm/exhibitions/radar/index_e.shtml |date=9 червня 2011 }}
* [http://www.radartutorial.eu/index.en.html Radar technology principles] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100724165736/http://www.radartutorial.eu/index.en.html |date=24 липня 2010 }}
* [http://math.la.asu.edu/~kuang/LM/030902-Radar_History10.pdf History of radar] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110516081203/http://math.la.asu.edu/~kuang/LM/030902-Radar_History10.pdf |date=16 травня 2011 }}
*
== Література ==
Рядок 225 ⟶ 258:
{{tech-stub}}▼
{{НезавершенаАлгоритмОВТ}}
{{Refimprove|дата=жовтень 2017}}
{{ВП-портали|Військова техніка|Військова справа|Фізика}}
{{Морські системи озброєння}}
▲{{tech-stub}}
[[Категорія:Радіолокаційні станції]]
|