[перевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
Euliot (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Мітки: Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Немає опису редагування
 
(Не показана 1 проміжна версія ще одного користувача)
Рядок 4:
 
== Принципи медіації ==
Закон України "«Про медіацію"» визначає такі принципи проведення медіації:
 
1) добровільності медіатора
Рядок 23:
'''Конфіденційність'''
 
'''Усе, що відбувається на медіації не розголошується ні медіатором, ні сторонами. За винятком ситуацій, коли сторони планують завдати шкоди собі чи комусь.'''
 
'''Неупередженість посередника'''
: Нейтральність, безоціночність  — під час процесу медіатор не займає позицію однієї з сторін, не оцінює їх, а в рівній мірі допомагає обом. Медіатор є нейтральним відносно конфлікту (не «втягується» у суперечку) і, в той же час, щиро прагне допомогти сторонам знайти найкраще для обох рішення.
 
'''Розподіл відповідальності'''
: Сторони несуть відповідальність за прийняття рішення та його виконання, медіатор  — за дотримання правил та принципів процедури.
 
'''Правомочність сторін'''
Рядок 104:
==== Світова практика ====
 
Програми примирення потерпілих і правопорушників з'явились наприкінці 70-х років у США та на початку 80-х  — в Європі. Першою з європейських країн цю програму ініціювала [[Велика Британія]]. На сьогодні програми примирення не лише успішно функціонують в Норвегії, Фінляндії, Австрії, Німеччині та Франції, але й закріплені на рівні національних законодавств. В інших країнах Європи було зроблено перші кроки у цьому напрямку  — пілотні проекти у Данії, Швеції, Нідерландах, Ірландії, Іспанії та Італії. Протягом останніх років активізувався рух за впровадження програм примирення у Східній Європі. В Польщі та Чехії, після завершення експериментального періоду, програми примирення (медіації) були не лише запроваджені, але й закріплені законодавчо.
 
=== Медіація у галузі корпоративного управління ===
Рядок 140:
 
== В Україні ==
16 листопада 2021 року Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про медіацію», який визначає правові засади та порядок проведення медіації (процедури позасудового врегулювання) в Україні<ref>{{Cite web |url=https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3351776-rada-uhvalila-zakon-pro-mediaciu.html |title=Рада ухвалила закон про медіацію /Укрінформ, 16.11.2021/ |accessdate=16 листопада 2021 |archive-date=16 листопада 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211116182918/https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3351776-rada-uhvalila-zakon-pro-mediaciu.html }}</ref>. Хоча закон було прийнято нещодавно, медіація в Україні існує з моменту проголошення незалежності України. В Україні медіація почала розвиватися з 1990 &nbsp;р. Функціонують як Всеукраїнська група, так і обласні групи в [[Харків|Харкові]], [[Львів|Львові]], [[Київ|Києві]] та інших містах. Подальший розвиток медіації у сучасному суспільстві дозволить не лише виробити правові механізми впливу на соціальний конфлікт, а й значною мірою знизити конфліктність і соціальну напругу в Україні <ref>{{Cite book
|title=Все про соціальну роботу
|year=2012
Рядок 156:
|type=навч.-енциклопедичний словник-довідник
|isbn=978-966-418-213-0
}}</ref>. Серед професійних організацій медіаторів в Україні представлені "«Національна асоціація медіаторів України"»<ref>{{Cite web|title=Головна сторінка|url=http://namu.com.ua/ua/|website=namu.com.ua|accessdate=2023-12-28|language=ru}}</ref>, "«[[Українська академія медіації"]]»<ref>{{Cite web|title=Українська Академія Медіації / Ukrainian Academy of Mediation|url=https://mediation.ua/|website=mediation.ua|accessdate=2023-12-28|language=uk}}</ref> тощо.
 
== Примітки ==